Сьогодні взяла участь у черговому засіданні Ради з питань підтримки підприємництва. Серед ключових пріоритетів уряду у сфері підтримки бізнесу - подальше виведення економіки з тіні та спрощення регуляторних процедур.
Уряд представив свої напрацювання за запитами підприємців, що надходили під час попередніх зустрічей. Йдеться про підтримку оборонної промисловості, розвиток розподіленої генерації, доступні кредити для енергетичних проєктів та нові інструменти допомоги підприємствам, які постраждали від російських обстрілів.
Проте є те, що залишається викликами у взаєминах між владою і бізнесом. І на деякі з них я звернула увагу під час свого виступу.
🔹 Кредитування економіки
Якщо ми говоримо про відновлення економіки та залучення інвестицій, то маємо відповісти на питання: звідки бізнес братиме ресурси для розвитку?
Сьогодні банківська система вже фактично взяла на себе частину соціальних функцій. Банки кредитують ветеранів, військовослужбовців, внутрішньо переміщених осіб та бізнес за пільговими програмами. При цьому, для розуміння: обсяг непрацюючих кредитів у нас перевищує 300 млрд грн.
Складно вимагати від банків розвитку та збільшення кредитування економіки, коли держава одночасно забирає половину їхнього прибутку через податок у 50%.
Коли держава забирає значну частину прибутку банків, ми витягуємо ресурси, які могли б працювати на нові кредити для підприємців. Це суперечить самій логіці економічного зростання. Банки не зацікавлені показувати прибутки, бо половину з них треба віддати державі.
🔹 Детінізація економіки
Сам бізнес сьогодні виступає за чесні правила та пропонує конкретні механізми боротьби з тіньовою економікою. Зокрема, разом з Державною податковою службою та Нацбанком розглядаємо потребу запровадити автоматичну звірку даних POS-терміналів із ПРРО та передачі банками інформації про еквайринг до Державної податкової служби. Такі рішення можуть допомогти боротися зі схемами приховування оборотів і водночас мінімізувати людський фактор під час контролю.
🔹 Ринок капіталу та віртуальні активи
Україна входить до числа світових лідерів за використанням віртуальних активів. Водночас законодавство щодо їх оподаткування досі не ухвалене. Тут питання: хто найбільш зацікавлений в тому, щоб мільярди доларів так віртуально-віртуозно ходили повз державний контроль та оподаткування?
🔹 Фінансова євроінтеграція та SEPA
Окремо наголосила на важливості законопроєкту №14327-д, необхідного для приєднання України до європейського платіжного простору SEPA.
За консервативними оцінками, це дозволить громадянам та бізнесу економити до 200 млн євро щороку на міжнародних переказах. Водночас реєстри рахунків, банківських сейфів і трастів, які передбачені законопроєктом, не надають державі доступу до руху коштів громадян. Йдеться про європейські інструменти боротьби з відмиванням злочинних доходів, без яких фінансова інтеграція з ЄС неможлива.
Уряд представив свої напрацювання за запитами підприємців, що надходили під час попередніх зустрічей. Йдеться про підтримку оборонної промисловості, розвиток розподіленої генерації, доступні кредити для енергетичних проєктів та нові інструменти допомоги підприємствам, які постраждали від російських обстрілів.
Проте є те, що залишається викликами у взаєминах між владою і бізнесом. І на деякі з них я звернула увагу під час свого виступу.
🔹 Кредитування економіки
Якщо ми говоримо про відновлення економіки та залучення інвестицій, то маємо відповісти на питання: звідки бізнес братиме ресурси для розвитку?
Сьогодні банківська система вже фактично взяла на себе частину соціальних функцій. Банки кредитують ветеранів, військовослужбовців, внутрішньо переміщених осіб та бізнес за пільговими програмами. При цьому, для розуміння: обсяг непрацюючих кредитів у нас перевищує 300 млрд грн.
Складно вимагати від банків розвитку та збільшення кредитування економіки, коли держава одночасно забирає половину їхнього прибутку через податок у 50%.
Коли держава забирає значну частину прибутку банків, ми витягуємо ресурси, які могли б працювати на нові кредити для підприємців. Це суперечить самій логіці економічного зростання. Банки не зацікавлені показувати прибутки, бо половину з них треба віддати державі.
🔹 Детінізація економіки
Сам бізнес сьогодні виступає за чесні правила та пропонує конкретні механізми боротьби з тіньовою економікою. Зокрема, разом з Державною податковою службою та Нацбанком розглядаємо потребу запровадити автоматичну звірку даних POS-терміналів із ПРРО та передачі банками інформації про еквайринг до Державної податкової служби. Такі рішення можуть допомогти боротися зі схемами приховування оборотів і водночас мінімізувати людський фактор під час контролю.
🔹 Ринок капіталу та віртуальні активи
Україна входить до числа світових лідерів за використанням віртуальних активів. Водночас законодавство щодо їх оподаткування досі не ухвалене. Тут питання: хто найбільш зацікавлений в тому, щоб мільярди доларів так віртуально-віртуозно ходили повз державний контроль та оподаткування?
🔹 Фінансова євроінтеграція та SEPA
Окремо наголосила на важливості законопроєкту №14327-д, необхідного для приєднання України до європейського платіжного простору SEPA.
За консервативними оцінками, це дозволить громадянам та бізнесу економити до 200 млн євро щороку на міжнародних переказах. Водночас реєстри рахунків, банківських сейфів і трастів, які передбачені законопроєктом, не надають державі доступу до руху коштів громадян. Йдеться про європейські інструменти боротьби з відмиванням злочинних доходів, без яких фінансова інтеграція з ЄС неможлива.
👍7❤4👎1🔥1😁1
🎰 Кабмін готує повну заборону азартних ігор для військових під час воєнного стану.
На засіданні 17 червня Кабмін розглянув постанову Мінцифри, яка передбачає автоматичне блокування доступу військових до казино та букмекерських сервісів.
Як це працюватиме:
▪️ дані з Державного реєстру військовослужбовців автоматично звірятимуться з реєстром осіб, яким обмежено доступ до азартних ігор
▪️ усі військовослужбовці фактично отримають статус осіб, яким заборонено грати в азартні ігри на період воєнного стану
▪️ операторів азартних ігор зобов’яжуть не допускати таких осіб до гри
В уряді пояснюють необхідність такого рішення боротьбою з лудоманією серед військових. Ігрова залежність призводить до втрати грошей військовими та може створювати ризики для національної безпеки через фінансову вразливість військовослужбовців.
Ініціатива є продовженням рішень РНБО та Кабміну, ухвалених після резонансної петиції військового Павла Петриченка у 2024 році.
На засіданні 17 червня Кабмін розглянув постанову Мінцифри, яка передбачає автоматичне блокування доступу військових до казино та букмекерських сервісів.
Як це працюватиме:
▪️ дані з Державного реєстру військовослужбовців автоматично звірятимуться з реєстром осіб, яким обмежено доступ до азартних ігор
▪️ усі військовослужбовці фактично отримають статус осіб, яким заборонено грати в азартні ігри на період воєнного стану
▪️ операторів азартних ігор зобов’яжуть не допускати таких осіб до гри
В уряді пояснюють необхідність такого рішення боротьбою з лудоманією серед військових. Ігрова залежність призводить до втрати грошей військовими та може створювати ризики для національної безпеки через фінансову вразливість військовослужбовців.
Ініціатива є продовженням рішень РНБО та Кабміну, ухвалених після резонансної петиції військового Павла Петриченка у 2024 році.
👍8👎2
Останній шанс подати заявку про вступ до Єдиного європейського платіжного простору спливає наприкінці року. Всередині 2027 року в Європі вступають в дію жорсткі правила протидії легалізації коштів. Тож умови фінансової євроінтеграції для України саме зараз — найбільш лояльні з усіх можливих. Якщо парламент зволікатиме з ухваленням законопроекту 14327-д, ми так і не станемо 42-ю країною після Молдови, які приєднаються до SEPA.
SEPA — це:
✅ дешевші та швидші перекази між Україною та країнами Європи;
✅ нові можливості для українських громадян, які працюють або проживають в ЄС;
✅ спрощення роботи для експортерів та підприємців;
✅ важливий крок на шляху економічної інтеграції України до європейського простору.
Про це моя моя нова колонка для «Економічної правди». У колонці пояснюю, що насправді означає приєднання України до SEPA, чому навколо законопроєкту виникло так багато міфів та маніпуляцій і які реальні переваги отримають українці та бізнес.
SEPA — це:
✅ дешевші та швидші перекази між Україною та країнами Європи;
✅ нові можливості для українських громадян, які працюють або проживають в ЄС;
✅ спрощення роботи для експортерів та підприємців;
✅ важливий крок на шляху економічної інтеграції України до європейського простору.
Про це моя моя нова колонка для «Економічної правди». У колонці пояснюю, що насправді означає приєднання України до SEPA, чому навколо законопроєкту виникло так багато міфів та маніпуляцій і які реальні переваги отримають українці та бізнес.
Економічна правда
Фінансовий безвіз чи "більше реєстрів богу реєстрів"?
У Верховній Раді чекає на розгляд законопроєкт, який спростить і здешевить перекази в євро із 41 країною. Кого це лякає?
👍11😁1🤔1
📑 10 червня сплив термін для оцифрування трудових книжок. Тепер уряд шукає спосіб внести до реєстру дані, які з різних причин так і не були завантажені.
Мінсоцполітики пропонує доручити Пенсійному фонду продовжити наповнення реєстру відомостями про трудову діяльність працівників попри завершення передбаченого законом перехідного періоду. Оскільки значна частина відомостей про трудову діяльність громадян досі відсутня в реєстрі.
Станом на травень 2026 року для оцифрування було подано близько 11,4 млн сканованих документів, однак процес не завершено.
Причинами називають наслідки війни: втрату архівів, знищення документів, проблеми підприємств на окупованих і деокупованих територіях та переміщення працівників.
Сам процес наповнення електронних трудових книжок теж викликав чимало нарікань. Люди днями стояли у чергах, місяцями чекали на обробку документів через портал Пенсійного фонду і не отримали ніяких можливостей відновити дані про трудовий стаж, коли йшлося про роботу на тих підприємствах, що розташовані на тимчасово окупованих територіях.
📌 Фактично уряд визнав, що в теперішніх реаліях доведеться шукати спосіб вносити дані в реєстр за межами визначеного законом терміну.
Мінсоцполітики пропонує доручити Пенсійному фонду продовжити наповнення реєстру відомостями про трудову діяльність працівників попри завершення передбаченого законом перехідного періоду. Оскільки значна частина відомостей про трудову діяльність громадян досі відсутня в реєстрі.
Станом на травень 2026 року для оцифрування було подано близько 11,4 млн сканованих документів, однак процес не завершено.
Причинами називають наслідки війни: втрату архівів, знищення документів, проблеми підприємств на окупованих і деокупованих територіях та переміщення працівників.
Сам процес наповнення електронних трудових книжок теж викликав чимало нарікань. Люди днями стояли у чергах, місяцями чекали на обробку документів через портал Пенсійного фонду і не отримали ніяких можливостей відновити дані про трудовий стаж, коли йшлося про роботу на тих підприємствах, що розташовані на тимчасово окупованих територіях.
📌 Фактично уряд визнав, що в теперішніх реаліях доведеться шукати спосіб вносити дані в реєстр за межами визначеного законом терміну.
👍5🤬1
Американська торговельна палата в Україні (ACC) підтримала законопроект №14327-д щодо приєднання України до SEPA.
Бізнес зацікавлений у приєднанні до європейського платіжного простору і розуміє важливість виконання критеріїв, необхідних для інтеграції України до європейської фінансової екосистеми.
Вдячна Американській торговельній палаті за цю позицію. Вона підтверджує, що страшилки про «тотальний контроль» та «загрозу бізнесу» не мають нічого спільного з реальною метою законопроекту.
Бізнес зацікавлений у приєднанні до європейського платіжного простору і розуміє важливість виконання критеріїв, необхідних для інтеграції України до європейської фінансової екосистеми.
Вдячна Американській торговельній палаті за цю позицію. Вона підтверджує, що страшилки про «тотальний контроль» та «загрозу бізнесу» не мають нічого спільного з реальною метою законопроекту.
❤4👍2👎1
🏦 Суперподаток на банки вдарить по кредитуванню бізнесу, ветеранів та по відбудові країни.
Банківські асоціації та представники ветеранського бізнесу звернулися до Верховної Ради із закликом не підтримувати законопроект №15262, який пропонує підвищити ставку податку на прибуток банків до 50%.
Звернення підписали Асоціація українських банків, Національна асоціація банків України та Асоціація підприємців ветеранів України.
Автори документа наголошують: прибуток банків - це не лише джерело доходів акціонерів, а й основа для формування капіталу, який дозволяє кредитувати економіку. Чим менше в банків залишається власного капіталу, тим менше можливостей видавати нові кредити.
Особливе занепокоєння викликає те, що законопроект з'явився саме в період відновлення кредитування. За останні роки банки суттєво наростили фінансування бізнесу та населення, а сьогодні активно кредитують енергетичні проекти, підтримують оборонно-промисловий комплекс, беруть участь у фінансуванні відбудови та дедалі більше працюють із ветеранським бізнесом.
🔹 Автори звернення наголошують: доступ до кредитного фінансування залишається одним із головних викликів для українських підприємств. Тому будь-які рішення, які послаблюють спроможність банків кредитувати економіку, зрештою позначаються не лише на банківському секторі, а й на бізнесі, інвестиціях, створенні робочих місць та темпах відновлення країни.
Банківські асоціації та представники ветеранського бізнесу звернулися до Верховної Ради із закликом не підтримувати законопроект №15262, який пропонує підвищити ставку податку на прибуток банків до 50%.
Звернення підписали Асоціація українських банків, Національна асоціація банків України та Асоціація підприємців ветеранів України.
Автори документа наголошують: прибуток банків - це не лише джерело доходів акціонерів, а й основа для формування капіталу, який дозволяє кредитувати економіку. Чим менше в банків залишається власного капіталу, тим менше можливостей видавати нові кредити.
Особливе занепокоєння викликає те, що законопроект з'явився саме в період відновлення кредитування. За останні роки банки суттєво наростили фінансування бізнесу та населення, а сьогодні активно кредитують енергетичні проекти, підтримують оборонно-промисловий комплекс, беруть участь у фінансуванні відбудови та дедалі більше працюють із ветеранським бізнесом.
🔹 Автори звернення наголошують: доступ до кредитного фінансування залишається одним із головних викликів для українських підприємств. Тому будь-які рішення, які послаблюють спроможність банків кредитувати економіку, зрештою позначаються не лише на банківському секторі, а й на бізнесі, інвестиціях, створенні робочих місць та темпах відновлення країни.
🥰2😁1
По ринку ходять чутки, що НАБУ приходило в Службу фінансового моніторингу не зовсім щодо справи про оборонні укріплення на Полтавщині. Точніше, зовсім не по тій справі. Антикорупційний орган, можливо, найбільше цікавила робота підрозділів з обмеженим доступом, зокрема, аналітичний відділ. Нібито вилучалась інформація про підозрілі операції, які надходять в ДСФМ від субʼєктів первинного фінансового моніторингу. Цікаво, звісно, як в подальшому все це буде використано.
👍2🤯2🥰1😁1
Національний банк України суттєво змінює правила еквайрингу платіжних карток та інших платіжних інструментів.
У постанові №51 від 14 травня 2026 року НБУ впроваджує зміни, якими хоче досягти більшої прозорості платежів та забезпечити точнішу ідентифікацію отримувачів коштів, зокрема у випадках, коли платежі здійснюються на користь фізичних осіб.
В основному зміни стосуються не громадян, а банків, платіжних сервісів та компаній, які обслуговують платежі. Від них вимагатимуть збирати та передавати більше інформації про отримувачів коштів, їхній вид діяльності та призначення платежів.
Кожному отримувачу коштів через еквайрингову інфраструктуру присвоюватиметься унікальний обліковий запис. Це має унеможливити ситуації, коли через один платіжний термінал або сервіс проходять платежі на користь різних осіб без можливості чітко встановити кінцевого отримувача коштів.
У підсумку має буде створено таку систему, де за кожним платежем можна буде однозначно встановити, хто саме отримав гроші та за що вони були сплачені.
При цьому перекази між картками, оплата товарів і послуг або розрахунки в магазинах продовжать працювати у звичному режимі. В той час, як для учасників платіжного ринку це означає, що доведеться збирати більше інформації, яку також необхідно зберігати та передавати під час проведення операцій.
НБУ пояснює нововведення необхідністю протидії використанню платіжної інфраструктури у протиправній діяльності, боротьбою з міскодингом (коли реальний вид діяльності приховується за неправильним кодом торговця) та подальшою детінізацією економіки.
У постанові №51 від 14 травня 2026 року НБУ впроваджує зміни, якими хоче досягти більшої прозорості платежів та забезпечити точнішу ідентифікацію отримувачів коштів, зокрема у випадках, коли платежі здійснюються на користь фізичних осіб.
В основному зміни стосуються не громадян, а банків, платіжних сервісів та компаній, які обслуговують платежі. Від них вимагатимуть збирати та передавати більше інформації про отримувачів коштів, їхній вид діяльності та призначення платежів.
Кожному отримувачу коштів через еквайрингову інфраструктуру присвоюватиметься унікальний обліковий запис. Це має унеможливити ситуації, коли через один платіжний термінал або сервіс проходять платежі на користь різних осіб без можливості чітко встановити кінцевого отримувача коштів.
У підсумку має буде створено таку систему, де за кожним платежем можна буде однозначно встановити, хто саме отримав гроші та за що вони були сплачені.
При цьому перекази між картками, оплата товарів і послуг або розрахунки в магазинах продовжать працювати у звичному режимі. В той час, як для учасників платіжного ринку це означає, що доведеться збирати більше інформації, яку також необхідно зберігати та передавати під час проведення операцій.
НБУ пояснює нововведення необхідністю протидії використанню платіжної інфраструктури у протиправній діяльності, боротьбою з міскодингом (коли реальний вид діяльності приховується за неправильним кодом торговця) та подальшою детінізацією економіки.
👍4🤔2🤬1
НБУ робить спробу врегулювати еквайринг для волонтерів.
Серед змін у постанові №51, про яку був попередній пост, є норма, що безпосередньо стосується волонтерської діяльності.
Регулятор передбачив можливість укладати договір еквайрингу з фізичною особою, яка офіційно зареєстрована як волонтер. Якщо раніше правила були орієнтовані переважно на бізнес, то тепер регулятор фактично виділяє волонтерські збори серед інших платежів на користь фізичних осіб і встановлює для них окрему правову основу в правилах еквайрингу. Таким чином НБУ закріплює в нормативній базі практику волонтерських зборів через платіжну інфраструктуру, яка вже давно склалася в Україні.
НБУ намагається врегулювати сегмент платежів, який останніми роками стрімко зростав. Тепер регулятор хоче, щоб у таких операціях було зрозуміло, хто саме отримує кошти та з якою метою вони надходять.
Тож банки та платіжні сервіси повинні будуть ретельніше ідентифікувати отримувачів коштів та передавати більше інформації про них під час проведення платежів.
І от саме ретельність таких перевірок, на мій погляд, є ключовим чинником, який визначить, чи стануть ці нові правила у пригоді волонтерам чи тим, хто спробує скористатись ними «під фальшивим прапором». Наприклад, для обходу вимог, встановлених для підприємницької діяльності. Разом із розширенням можливостей для використання еквайрингу волонтерами, вважаю, важливо не допустити, щоб нові механізми перетворилися на інструмент маскування комерційних операцій.
Серед змін у постанові №51, про яку був попередній пост, є норма, що безпосередньо стосується волонтерської діяльності.
Регулятор передбачив можливість укладати договір еквайрингу з фізичною особою, яка офіційно зареєстрована як волонтер. Якщо раніше правила були орієнтовані переважно на бізнес, то тепер регулятор фактично виділяє волонтерські збори серед інших платежів на користь фізичних осіб і встановлює для них окрему правову основу в правилах еквайрингу. Таким чином НБУ закріплює в нормативній базі практику волонтерських зборів через платіжну інфраструктуру, яка вже давно склалася в Україні.
НБУ намагається врегулювати сегмент платежів, який останніми роками стрімко зростав. Тепер регулятор хоче, щоб у таких операціях було зрозуміло, хто саме отримує кошти та з якою метою вони надходять.
Тож банки та платіжні сервіси повинні будуть ретельніше ідентифікувати отримувачів коштів та передавати більше інформації про них під час проведення платежів.
І от саме ретельність таких перевірок, на мій погляд, є ключовим чинником, який визначить, чи стануть ці нові правила у пригоді волонтерам чи тим, хто спробує скористатись ними «під фальшивим прапором». Наприклад, для обходу вимог, встановлених для підприємницької діяльності. Разом із розширенням можливостей для використання еквайрингу волонтерами, вважаю, важливо не допустити, щоб нові механізми перетворилися на інструмент маскування комерційних операцій.
👍5😁1
📈 НБУ очікує повернення економіки до зростання вже у ІІ кварталі 2026 року
Нацбанк коментує падіння економіки, зафіксоване на початку року. За даними Держстату, у першому кварталі ВВП скоротився на на 0,6%. Однак Національний банк прогнозує відновлення економічного зростання вже навесні-влітку.
У НБУ пояснюють спад сукупністю факторів:
▪️ дефіцит електроенергії через російські атаки на енергетичну інфраструктуру
▪️ затримка надходження міжнародної допомоги
▪️ скорочення інвестицій та капітальних видатків
▪️ аномально холодна погода, яка негативно вплинула на будівництво, транспорт та промисловість
▪️ випереджаюче зростання імпорту порівняно з експортом
У результаті реальний ВВП України у І кварталі скоротився на 0,6% у річному вимірі. Це перше зниження після періоду економічного зростання, який тривав із другого кварталу 2023 року.
Але НБУ вважає цей спад тимчасовим. За оцінками Нацбанку, економіка повернеться до зростання вже в ІІ кварталі. Хоча темпи відновлення будуть доволі скромними через наслідки російської агресії та нестабільність на світових енергетичних ринках, пов'язану з війною на Близькому Сході.
Нацбанк коментує падіння економіки, зафіксоване на початку року. За даними Держстату, у першому кварталі ВВП скоротився на на 0,6%. Однак Національний банк прогнозує відновлення економічного зростання вже навесні-влітку.
У НБУ пояснюють спад сукупністю факторів:
▪️ дефіцит електроенергії через російські атаки на енергетичну інфраструктуру
▪️ затримка надходження міжнародної допомоги
▪️ скорочення інвестицій та капітальних видатків
▪️ аномально холодна погода, яка негативно вплинула на будівництво, транспорт та промисловість
▪️ випереджаюче зростання імпорту порівняно з експортом
У результаті реальний ВВП України у І кварталі скоротився на 0,6% у річному вимірі. Це перше зниження після періоду економічного зростання, який тривав із другого кварталу 2023 року.
Але НБУ вважає цей спад тимчасовим. За оцінками Нацбанку, економіка повернеться до зростання вже в ІІ кварталі. Хоча темпи відновлення будуть доволі скромними через наслідки російської агресії та нестабільність на світових енергетичних ринках, пов'язану з війною на Близькому Сході.
👍2😁2🤔1
📈 Попит на валюту зростає, але передумов для різких курсових коливань наразі не видно.
Минулого тижня попит на валюту на міжбанку зріс до $392 млн на день, а дефіцит валюти на ринку збільшився до $166 млн на день. Це тиснуло на курс гривні. Для згладжування коливань НБУ збільшив обсяги валютних інтервенцій.
Але поки що ця ситуація виглядає як тимчасова. Україна продовжує отримувати значну міжнародну фінансову підтримку. Лише у червні очікуються мільярдні надходження від ЄС та МВФ, що допомагає підтримувати макрофінансову стабільність та знижує ризики для валютного ринку.
❗ За оцінками експертів, на які орієнтуються в уряді, до кінця другого кварталу курс гривні залишатиметься в межах 44,5–45 грн за долар. Більше того, за умови ритмічного надходження зовнішнього фінансування в другій половині літа можливе навіть незначне зміцнення гривні.
Стабільність валютного ринку сьогодні залежить від багатьох внутрішніх і зовнішніх чинників.
✔ Зокрема, від обсягів експорту агропродукції. Які, за прогнозами Мінекономіки можуть скоротитись на третину через атаки росії на українські порти. Обсяги відвантаження з одеських портів можуть впасти з 6 до 4 млн тонн на місяць.
✔ Також розблокування Ормузької протоки може призвести до зниження цін на агросировину, а це теж призведе до зменшення валютної виручки України від експорту у другій половині червня.
Але також ситуація на валютному ринку залежить і від здатності України зберігати довіру міжнародних партнерів та забезпечувати безперервне надходження фінансової допомоги.
Минулого тижня попит на валюту на міжбанку зріс до $392 млн на день, а дефіцит валюти на ринку збільшився до $166 млн на день. Це тиснуло на курс гривні. Для згладжування коливань НБУ збільшив обсяги валютних інтервенцій.
Але поки що ця ситуація виглядає як тимчасова. Україна продовжує отримувати значну міжнародну фінансову підтримку. Лише у червні очікуються мільярдні надходження від ЄС та МВФ, що допомагає підтримувати макрофінансову стабільність та знижує ризики для валютного ринку.
❗ За оцінками експертів, на які орієнтуються в уряді, до кінця другого кварталу курс гривні залишатиметься в межах 44,5–45 грн за долар. Більше того, за умови ритмічного надходження зовнішнього фінансування в другій половині літа можливе навіть незначне зміцнення гривні.
Стабільність валютного ринку сьогодні залежить від багатьох внутрішніх і зовнішніх чинників.
✔ Зокрема, від обсягів експорту агропродукції. Які, за прогнозами Мінекономіки можуть скоротитись на третину через атаки росії на українські порти. Обсяги відвантаження з одеських портів можуть впасти з 6 до 4 млн тонн на місяць.
✔ Також розблокування Ормузької протоки може призвести до зниження цін на агросировину, а це теж призведе до зменшення валютної виручки України від експорту у другій половині червня.
Але також ситуація на валютному ринку залежить і від здатності України зберігати довіру міжнародних партнерів та забезпечувати безперервне надходження фінансової допомоги.
👍2👎2🥰2
❗ Росія розгубила свій вплив на ЄС, а Газпром – у глибокій кризі.
🔥Новина, яка гріє душу не гірше за види палаючої Москви.
У 2021 році ЄС купував у Росії близько 175 млрд кубометрів газу на рік. Сьогодні через єдиний трубопровідний маршрут, що залишився, до Європи надходить лише близько 15 млрд кубометрів газу на рік.
До початку повномасштабної війни російський газ забезпечував близько 45% потреб ЄС. І ця енергетична залежність була одним із головних інструментів впливу Кремля на європейську політику.
Але розв’язавши війну, росія втратила європейський ринок.
✓ У 2023 році Газпром отримав перший за понад 20 років збиток - 629 млрд рублів.
✓ У 2024 році чистий збиток зріс до 1,076 трлн рублів.
✓ Компанія втрачала в середньому близько 35 млн доларів щодня.
Після завершення дії транзитної угоди Україна припинила транспортувати російський газ. Водночас ЄС почав поетапну відмову від російського палива, включно зі скрапленим газом. Заборона на імпорт російського трубопровідного газу починає діяти вже цього року, а повне згортання імпорту має завершитися до 2027 року.
Кремль намагається компенсувати втрати за рахунок азійських ринків. Та проект «Сила Сибіру-2», на який у Москві покладали надії, досі залишається предметом складних переговорів із Китаєм.
Відтак росія втратила і гроші, і потужний колись політичний вплив, Газпром став збитковою валізою без ручки. Мінусів не бачимо. 😉
🔥Новина, яка гріє душу не гірше за види палаючої Москви.
У 2021 році ЄС купував у Росії близько 175 млрд кубометрів газу на рік. Сьогодні через єдиний трубопровідний маршрут, що залишився, до Європи надходить лише близько 15 млрд кубометрів газу на рік.
До початку повномасштабної війни російський газ забезпечував близько 45% потреб ЄС. І ця енергетична залежність була одним із головних інструментів впливу Кремля на європейську політику.
Але розв’язавши війну, росія втратила європейський ринок.
✓ У 2023 році Газпром отримав перший за понад 20 років збиток - 629 млрд рублів.
✓ У 2024 році чистий збиток зріс до 1,076 трлн рублів.
✓ Компанія втрачала в середньому близько 35 млн доларів щодня.
Після завершення дії транзитної угоди Україна припинила транспортувати російський газ. Водночас ЄС почав поетапну відмову від російського палива, включно зі скрапленим газом. Заборона на імпорт російського трубопровідного газу починає діяти вже цього року, а повне згортання імпорту має завершитися до 2027 року.
Кремль намагається компенсувати втрати за рахунок азійських ринків. Та проект «Сила Сибіру-2», на який у Москві покладали надії, досі залишається предметом складних переговорів із Китаєм.
Відтак росія втратила і гроші, і потужний колись політичний вплив, Газпром став збитковою валізою без ручки. Мінусів не бачимо. 😉
🔥6🥰1😁1
Канада, ймовірно, уникне потрапляння до «сірого списку» FATF
Канада, схоже, зможе уникнути включення до так званого «сірого списку» FATF — переліку країн, які перебувають під посиленим моніторингом через недоліки у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.
Наразі FATF (Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів) проводить оцінку ефективності канадської системи фінансового моніторингу. Остаточний звіт буде оприлюднений восени, однак попередні результати оцінювання свідчать про достатньо високі показники Канади, що дозволить їй уникнути «сірого списку».
Потрапляння до «сірого списку» FATF означає посилений міжнародний нагляд, додаткову увагу з боку іноземних банків і регуляторів, а також може негативно вплинути на інвестиційну привабливість країни.
Ризик для Канади зріс після того, як у 2024 році один із найбільших банків країни — TD Bank — визнав свою провину у США за змову з метою відмивання коштів та нездатність забезпечити належне функціонування системи AML-контролю. Банк погодився сплатити понад 3 млрд доларів США штрафів.
Водночас як FATF, так і Міністерство фінансів Канади наголошують, що оцінювання ще не завершене, а остаточні висновки будуть сформовані лише після завершення всіх етапів перевірки.
Навіть якщо Канада уникне включення до «сірого списку», країна може бути переведена на режим посиленого нагляду, що передбачає подання більш частих звітів про прогрес у сфері боротьби з відмиванням коштів.
Канада, схоже, зможе уникнути включення до так званого «сірого списку» FATF — переліку країн, які перебувають під посиленим моніторингом через недоліки у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.
Наразі FATF (Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів) проводить оцінку ефективності канадської системи фінансового моніторингу. Остаточний звіт буде оприлюднений восени, однак попередні результати оцінювання свідчать про достатньо високі показники Канади, що дозволить їй уникнути «сірого списку».
Потрапляння до «сірого списку» FATF означає посилений міжнародний нагляд, додаткову увагу з боку іноземних банків і регуляторів, а також може негативно вплинути на інвестиційну привабливість країни.
Ризик для Канади зріс після того, як у 2024 році один із найбільших банків країни — TD Bank — визнав свою провину у США за змову з метою відмивання коштів та нездатність забезпечити належне функціонування системи AML-контролю. Банк погодився сплатити понад 3 млрд доларів США штрафів.
Водночас як FATF, так і Міністерство фінансів Канади наголошують, що оцінювання ще не завершене, а остаточні висновки будуть сформовані лише після завершення всіх етапів перевірки.
Навіть якщо Канада уникне включення до «сірого списку», країна може бути переведена на режим посиленого нагляду, що передбачає подання більш частих звітів про прогрес у сфері боротьби з відмиванням коштів.
❤2🥰1😁1
Тим часом, FATF за підсумками пленарного засідання у червні 2026 року внесла Ірак та Боснію і Герцеговину до «сірого списку» юрисдикцій із недоліками у сфері протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму.
Водночас Алжир і Намібію виключили з цього переліку після виконання необхідних вимог.
Ірак із населенням близько 48 млн осіб став однією з найбільших країн, доданих до «сірого списку» за останні роки.
За оцінками МВФ, перебування у цьому списку може скоротити приплив іноземного капіталу приблизно на 7,6% ВВП.
До речі, з липня FATF очолить директор з економічних злочинів і санкцій Міністерства фінансів Великої Британії Джайлз Томсон.
Водночас Алжир і Намібію виключили з цього переліку після виконання необхідних вимог.
Ірак із населенням близько 48 млн осіб став однією з найбільших країн, доданих до «сірого списку» за останні роки.
За оцінками МВФ, перебування у цьому списку може скоротити приплив іноземного капіталу приблизно на 7,6% ВВП.
До речі, з липня FATF очолить директор з економічних злочинів і санкцій Міністерства фінансів Великої Британії Джайлз Томсон.
🥰1😁1
Очікується, що в Гданську на Ukrainian recovery conference буде близько 7 тисяч учасників та гостей. В день проведення форуму в Києві не планується абсолютно ніяких заходів, а може навіть і пробок на дорогах не буде. Бо всі, кого я знаю, туди виїдуть.
На фоні загострення стосунків, що супроводжується здачею орденів, невідомо, хто очолить українську делегацію. Якщо не буде ані Президента, ані премʼєр-міністерки, делегацію очолить перший віце-премʼєр Денис Шмигаль. Він жодні державні нагороди Республіки Польща не отримував, йому легше.
На фоні загострення стосунків, що супроводжується здачею орденів, невідомо, хто очолить українську делегацію. Якщо не буде ані Президента, ані премʼєр-міністерки, делегацію очолить перший віце-премʼєр Денис Шмигаль. Він жодні державні нагороди Республіки Польща не отримував, йому легше.
😁8👍2🥰1🤔1
Вчора завершилось пленарне засідання FATF в Парижі. Ніяких новин від Державної служби фінансового моніторингу про те, чи підіймала наша делегація питання занесення рф до чорного або сірого списків FATF публічно немає.
Нагадаю, в лютому 2023 року минулим керівництвом ДСФМ було досягнуто призупинення рф в організації, утім держава-ворог досі залишається в регіональній євразійській групі та має вплив та представництво в антилегалізаційних органах регіону.
Очільник ДСФМ, який прославився міжнародним діловим туризмом по всьому світу, не привіз з відряджень жодного питомого результату. На сайті лише декларується, що після призупинення членства рф в FATF “реалізуються подальші заходи». На одній з минулих зустрічей FATF, де Проніна взагалі не було, могла статися провокація, через яку FATF збирався в заключному комюніке засудити Україну за «підрив російської залізної дороги». Якби не уважність представників країн Балтії, то було б дуже соромно і сумно. Вони вчасно відреагували і викреслили це з комюніке.
А де був в цей час голова ДСФМУ досі так і не розуміло.
Нагадаю, в лютому 2023 року минулим керівництвом ДСФМ було досягнуто призупинення рф в організації, утім держава-ворог досі залишається в регіональній євразійській групі та має вплив та представництво в антилегалізаційних органах регіону.
Очільник ДСФМ, який прославився міжнародним діловим туризмом по всьому світу, не привіз з відряджень жодного питомого результату. На сайті лише декларується, що після призупинення членства рф в FATF “реалізуються подальші заходи». На одній з минулих зустрічей FATF, де Проніна взагалі не було, могла статися провокація, через яку FATF збирався в заключному комюніке засудити Україну за «підрив російської залізної дороги». Якби не уважність представників країн Балтії, то було б дуже соромно і сумно. Вони вчасно відреагували і викреслили це з комюніке.
А де був в цей час голова ДСФМУ досі так і не розуміло.
👍7🤬2😁1
Вдячні народу Республіки Польща за допомогу. Але якщо треба повернути один орден, повернемо всі.
Окрім повернення орденів в Польщу, варто подумати про повернення також і складів, і виробництв, винесених в Польщу під час війни. Валютна виручка має залишатись в Україні. Сподіваюсь, український бізнес теж приєднається до кампанії. І українські люди, що виїхали — повертайтесь додому. В приймах погано. Ви потрібні тут, вдома.
Окрім повернення орденів в Польщу, варто подумати про повернення також і складів, і виробництв, винесених в Польщу під час війни. Валютна виручка має залишатись в Україні. Сподіваюсь, український бізнес теж приєднається до кампанії. І українські люди, що виїхали — повертайтесь додому. В приймах погано. Ви потрібні тут, вдома.
❤8👍7👎2🥰1😁1
Коли кров не вода. росія вперше ввела персональні санкції проти школяра. Ним виявився Браудер молодший.
МЗС рф внесло до санкційного списку 17-річного британця Александра Браудера.
Хлопець дослідив мережу криптоплатформ, через яку росія, Іран та Північна Корея відмили близько 350 млрд доларів. Окрему увагу приділив рубльовому стейблкоїну A7A5 - одному з інструментів обходу західних санкцій.
Навесні підліток представив свою базу даних Global Cryptocurrency Laundering Database у британському парламенті.
Ця історія примітна ще й тим, що батько хлопця - Білл Браудер, колишній керівник Hermitage Capital, найбільшого іноземного інвестфонду в росії. Саме він домігся ухвалення Акту Магнітського - закону про персональні санкції за порушення прав людини, названого на честь його юриста Сергія Магнітського, який помер у російській в'язниці у 2009 році.
МЗС рф внесло до санкційного списку 17-річного британця Александра Браудера.
Хлопець дослідив мережу криптоплатформ, через яку росія, Іран та Північна Корея відмили близько 350 млрд доларів. Окрему увагу приділив рубльовому стейблкоїну A7A5 - одному з інструментів обходу західних санкцій.
Навесні підліток представив свою базу даних Global Cryptocurrency Laundering Database у британському парламенті.
Ця історія примітна ще й тим, що батько хлопця - Білл Браудер, колишній керівник Hermitage Capital, найбільшого іноземного інвестфонду в росії. Саме він домігся ухвалення Акту Магнітського - закону про персональні санкції за порушення прав людини, названого на честь його юриста Сергія Магнітського, який помер у російській в'язниці у 2009 році.
👍13🥰3😁1
📌 ДПС розкрила деталі схеми виведення 198 млрд грн за кордон
В.о. голови Державної податкової служби Леся Карнаух в інтерв'ю РБК-Україна розповіла про масштаби однієї з найбільших валютних схем. Понад 2,3 тисячі компаній протягом 2024 року та I кварталу 2026 року провели зовнішньоекономічні операції на майже 198 млрд грн. Після цього фактично зникли з економічної діяльності. Серед засновників - фізичні особи, зареєстровані одночасно в сотнях компаній.
Додам трохи контексту.
Схема була така: компанія оформлює експортний контракт і вивозить товар за кордон. За законом виручка від такого контракту повинна повернутися в Україну в межах встановленого НБУ терміну. Коли цей термін минав, а гроші не повертались, Нацбанк передавав інформацію податковій. Саме на схемі з експортом і трималася переважна частина операцій: 1243 компанії вивезли товарів на понад 176 млрд грн, тоді як на імпортні операції припало лише 18 млрд грн.
Раніше ДПС повідомляла, що передала зібрані матеріали в Офіс генерального прокурора, а щодо 557 компаній уже підготувала аналітичні висновки з ознаками порушень та легалізації доходів. ДПС, БЕБ, Нацбанк, Держмитслужба, Держфінмоніторинг та Офіс генерального прокурора створили спільну міжвідомчу робочу групу, завдання якої - встановити весь ланцюжок причетних осіб по кожній компанії окремо: організаторів схеми, кінцевих вигодоотримувачів, контролерів компаній-нерезидентів. Конкретних підозр чи затримань поки немає.
Оцінка Лесі Карнаух: «виведення прибутків за кордон і їх залишення там - це державна зрада» дуже суголосна з моєю.
В.о. голови Державної податкової служби Леся Карнаух в інтерв'ю РБК-Україна розповіла про масштаби однієї з найбільших валютних схем. Понад 2,3 тисячі компаній протягом 2024 року та I кварталу 2026 року провели зовнішньоекономічні операції на майже 198 млрд грн. Після цього фактично зникли з економічної діяльності. Серед засновників - фізичні особи, зареєстровані одночасно в сотнях компаній.
Додам трохи контексту.
Схема була така: компанія оформлює експортний контракт і вивозить товар за кордон. За законом виручка від такого контракту повинна повернутися в Україну в межах встановленого НБУ терміну. Коли цей термін минав, а гроші не повертались, Нацбанк передавав інформацію податковій. Саме на схемі з експортом і трималася переважна частина операцій: 1243 компанії вивезли товарів на понад 176 млрд грн, тоді як на імпортні операції припало лише 18 млрд грн.
Раніше ДПС повідомляла, що передала зібрані матеріали в Офіс генерального прокурора, а щодо 557 компаній уже підготувала аналітичні висновки з ознаками порушень та легалізації доходів. ДПС, БЕБ, Нацбанк, Держмитслужба, Держфінмоніторинг та Офіс генерального прокурора створили спільну міжвідомчу робочу групу, завдання якої - встановити весь ланцюжок причетних осіб по кожній компанії окремо: організаторів схеми, кінцевих вигодоотримувачів, контролерів компаній-нерезидентів. Конкретних підозр чи затримань поки немає.
Оцінка Лесі Карнаух: «виведення прибутків за кордон і їх залишення там - це державна зрада» дуже суголосна з моєю.
👍5❤2😁1