🚨 Готується до внесення у ВР законопроєкт про кримінальну розвідку, який має замінити радянську модель оперативно-розшукової діяльності на європейську.
Ось основні його новели:
✓ Право проводити кримінальну розвідку матимуть 12 органів: поліція, СБУ, НАБУ, ДБР, БЕБ, СЗР, митна та прикордонна служби, розвідка Міноборони, Управління держохорони, ДКВС та Військова служба правопорядку. Іншим - заборонено.
✓ Найчутливіші інструменти (прослуховування, зняття інформації з мереж, проникнення в житло, моніторинг рахунків) - за ухвалою слідчого судді. Впровадження в злочинне середовище - за дозволом керівника підрозділу. Контрольовані закупки і поставки - за постановою прокурора.
✓ Запобігання політичному тиску. Розвідзаходи щодо адвокатів, суддів, нардепів, керівництва НАБУ, САП чи СБУ - лише з санкції Генпрокурора.
✓ Легальний статус для інформаторів. Особи, залучені до конфіденційного співробітництва, отримають право на грошову винагороду без оподаткування і декларування. Заборонено залучати адвокатів, журналістів, лікарів і священнослужителів, якщо це загрожує розкриттям професійної таємниці.
✓ Захист "під прикриттям". Допускається формальне сумісництво, робота поруч із родичами фігурантів чи інші ситуації конфлікту інтересів, якщо це передбачено легендою. На такі випадки не поширюватимуться обмеження закону "Про запобігання корупції".
✓ Строки зберігання даних. Дані про правопорушення зберігатимуться до 15 років, щодо засуджених - до 80-річного віку. Провадження з ідентифікації невпізнаних трупів - до 25 років.
✓ Оператори зв'язку, провайдери, хостинги, соцмережі та платіжні сервіси зобов'язані співпрацювати із суб'єктами кримінальної розвідки, зокрема щодо криптовалютних схем відмивання коштів і фінансування тероризму.
✓Прокурорський нагляд передбачено, але з винятками: відомості про інформаторів, співробітників під прикриттям і методи роботи розвідки нагляду не підлягають. Ухвали слідчих суддів про дозвіл на кримінально-розвідувальні заходи не потраплятимуть до відкритого реєстру судових рішень, щоб не розкрити фігуранту факт стеження до завершення операції.

📌Зареєструвала разом з колегами законопроєкт 15458, який має допомогти врегулювати проблему прострочених кредитів наших військовослужбовців, цивільних осіб, які перебували в полоні або зникли безвісти, а також їхніх родин.
Масштаб проблеми такий, що вже треба було справді шукати системне рішення. Загальна заборгованість військовослужбовців, ФОП-військовослужбовців та членів їхніх родин на балансах опитаних банків перевищує 13,75 млрд грн. Зняти боргове ярмо з таких людей часто готові самі банки, частина з них уже намагається списувати ці борги за власною ініціативою. Але за Податковим кодексом списаний кредит вважається «додатковим благом» і оподатковується. Тож банк має ще й сплатити податки за боржників із власних коштів, бо інакше кредит просто не спишеш. І це чималі суми, які вимірюються мійльонами.
Ми прибираємо податкові бар'єри для добровільного списання боргів. Банки отримають можливість прощати такі кредити без додаткових податкових наслідків, а родини захищених категорій не сплачуватимуть податок із прощеного боргу незалежно від суми. Для решти позичальників теж стає легше: неоподатковуваний поріг списання боргу зростає з 25% до розміру однієї мінімальної зарплати на рік.
Також законопроєкт дає родинам і спадкоємцям право звернутися до банку із проханням про списання боргу. Якщо кредит буде прощено, виконавче провадження закриють, а захищені категорії громадян не сплачуватимуть виконавчий збір.
Родина, яка вже втратила годувальника або опікується пораненим, матиме можливість позбутись тягаря боргу, а банк, який вирішив його списати, не матиме податкових та юридичних перепон для цього.

5 серпня на засіданні нашого Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики розглянемо кілька важливих законопроєктів.

✔️ Новий Митний кодекс України (№15450). Євроінтеграційний документ, який має наблизити українське митне законодавство до стандартів ЄС та стати основою для подальшої реформи митниці.

✔️ Законопроєкт №15187-1. Передбачає гармонізацію українського законодавства з правом ЄС у сфері акцизного оподаткування продукції виноградарства.

✔️ Законопроєкт №15336. Спрямований на спрощення та вдосконалення процедур випуску цінних паперів, щоб зробити залучення капіталу більш швидким і зрозумілим для учасників ринку.

✔️ Законопроєкт №15172. До другого читання підготовлено закон про сек’юритизацію та облігації з покриттям. Його ухвалення створить сучасну європейську правову основу для розвитку ринку сек’юритизації та покритих облігацій, що відкриє нові можливості для довгострокового фінансування, насамперед іпотечного кредитування.

Законопроект про секʼюритизацію зняли з порядку денного. Поки не готовий.

📌 ДПС пояснила, чому може змінювати призначення платежів у боржників.
Наявність податкового боргу означає, що платник не може сам визначити, на сплату якого податку підуть перераховані кошти. Навіть якщо у платіжці вказано інше призначення платежу, ДПС зарахує його насамперед у рахунок найдавнішої податкової заборгованості.
У ДПС пояснили, що саме такий механізм передбачений Податковим кодексом України.
Виняток становлять лише виплата заробітної плати та сплата єдиного соціального внеску (ЄСВ) – на них це правило не поширюється.
Також ДПС звернула увагу, що під час погашення боргу кошти зараховуються у визначеній законом послідовності: спочатку погашається основна сума податкового зобов'язання, після цього – штрафи, а вже потім – пеня.
Тому платникам варто перевіряти, чи немає непогашеного податкового боргу. Інакше кошти, сплачені для виконання поточних податкових зобов'язань, можуть автоматично бути спрямовані на погашення старішої заборгованості.

🔎 Відтепер податківці бачитимуть кожен перетин кордону. ДПС і Держприкордонслужба переходять на автоматичний обмін даними.
Інформацією про перетин кордону відомства будуть обмінюватись автоматично, без паперових запитів і тривалого листування. Це дозволить ДПС швидше перевіряти податкове резидентство, виявляти фіктивні операції та схеми ухилення від оподаткування.
Нових повноважень для податкової це не створює. Правила перетину кордону не змінюються, а наявність податкової заборгованості сама по собі не може стати підставою для заборони виїзду за кордон.

🇪🇺 Уряд назвав «завислі» законопроєкти, без яких Україна не зможе просуватись далі на шляху до ЄС.
У звіті про виконання Національної програми адаптації законодавства уряд визначив перелік законопроєктів, які досі не ухвалені, але є критично важливими для виконання умов вступу до ЄС.
Серед них:
• новий закон про захист персональних даних
• реформа державної допомоги
• посилення спроможності Антимонопольного комітету
• законодавство для захисту фінансових інтересів ЄС
• низка законів у сферах енергетики та довкілля
Ці закони є частиною зобов'язань України перед ЄС. Їх ухвалення потрібне для виконання бенчмарків, від яких залежить закриття переговорних розділів і подальше просування України до членства в Євросоюзі.

БЕБ обурилося вимогою Комітету ВР з питань фінансів щомісяця звітувати про свою роботу.
Бюро економічної безпеки надіслало до нашого Комітету лист, в якому розлого, на чотири сторінки, розписало, чому вважає вимогу регулярно звітувати недоцільною. Бюро наголошує на гарантіях своєї незалежності, прописаних у законі. Хоча на незалежність БЕБ ми не посягали.
Рішення нашого Комітету було ухвалене після заслуховування річних звітів директора БЕБ, а також керівників ДПС і Держмитслужби. Комітет запропонував БЕБ щомісяця інформувати про виконання визначених пріоритетів і результати боротьби з тіньовою економікою.
Але БЕБ заперечує і пояснює це тим, що, мовляв, щомісячне звітування вимагатиме значних кадрових і організаційних ресурсів, а детальне інформування про поточні розслідування може призвести до витоку інформації, розголошення даних досудового розслідування та створити загрозу втручання в процесуальну діяльність детективів.

Між Нацбанком і Укрпоштою черговий виток конфлікту. Ігор Смілянський заявив, що Національний банк нібито зобов'язав друкувати на квитанціях за оплату житлово-комунальних послуг податковий номер, повний номер банківської картки та інші персональні дані клієнтів.
Національний банк офіційно спростував ці твердження.
Зокрема, НБУ наголосив, що:
▪️ жодних нових вимог щодо зазначення персональних даних під час оплати житлово-комунальних послуг не запроваджували
▪️ при безготівковій оплаті ЖКП ПІБ та податковий номер взагалі не є обов'язковими реквізитами квитанції
▪️ повний номер банківської картки друкувати не потрібно. Він, як і раніше, має бути замаскований
▪️ жодних окремих чи спеціальних вимог саме для «Укрпошти» Національний банк не встановлював
НБУ стверджує, що поширена Смілянським інформація ґрунтується на спотвореному тлумаченні нормативно-правових актів, і може вводити громадян в оману щодо захисту їхніх персональних даних та формувати хибне уявлення про вимоги НБУ.
А ще Національний банк повідомив, що перевірить практику оформлення документів «Укрпоштою» на предмет її відповідності вимогам законодавства.
Це, до речі, вже не перший публічний конфлікт між НБУ та гендиректором «Укрпошти». Раніше Нацбанк офіційно заявляв про професійну непридатність Смілянського як керівника надавача платіжних послуг. Причиною називали системні порушення, виявлені під час перевірок «Укрпошти». Регулятор закликав звільнити його з посади генерального директора «Укрпошти», але Кабінет Міністрів таке рішення не підтримав.

⚠️ Державний аналітичний центр вперше назвав соціально-економічні проблеми головною внутрішньою загрозою для України.
Національний інститут стратегічних досліджень у своїй доповіді про загрози національній безпеці у сфері внутрішньої політики найбільші ризики вбачає саме у соціально-економічних чинниках.
За результатами опитування, яке аналітики НІСД щороку проводять серед українських експертів, саме ця сфера у 2026 році вперше отримала найвищу оцінку серед усіх внутрішньополітичних загроз.
Найбільше занепокоєння експертів викликають:
• соціальне невдоволення через зростання цін, тарифів і заборгованості
• посилення податкового тиску
• проблеми із соціальною реінтеграцією ветеранів
• нерівномірний розподіл економічних ресурсів у країні
Експерти вважають, що саме соціально-економічні проблеми мають найбільший потенціал до загострення та можуть найбільше розхитати ситуацію в країні.

Завтра на нашому Комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики розглядаємо законопроєкт № 15336 про дерегуляцію випуску цінних паперів.
Зараз емісія акцій (випуск нових акцій компанією) незалежно від масштабу (як для виходу на біржу, так і для внутрішніх потреб без сторонніх інвесторів), проходить однакову складну процедуру: реєстрація в НКЦПФР, окрема реєстрація звіту про результати емісії, нотаріус, прошивання документів. І це триває дуже довго - по кілька місяців.
Законопроєкт передає реєстрацію простих випусків від НКЦПФР до Центрального депозитарію (установа, що обліковує цінні папери). Це буде можливо у трьох випадках:
✓депозитні сертифікати банків
✓приватне розміщення акцій (до 150 звичайних інвесторів, оплата лише грошима)
✓капіталізація власного прибутку
Плюс спрощений порядок реєстрації: строк - 7 робочих днів, ціна має бути не вища за державне мито, а документи подаються електронно без нотаріуса.
Гарантії для інвесторів не змінюються: підстави для відмови залишаються вичерпними, заборона для окупованих територій діє, відповідальність несе емітент. За Комісією лишається нагляд і реєстрація всіх інших випусків.

Уряд готує подати у Верховну Раду черговий євроінтеграційний законопроект.
Йдеться про поетапне зниження міжбанківської комісії (інтерчейнджу) з нинішніх 0,7% до 0,5% у 2027 році, а з 2028-го - до 0,2% для дебетових і 0,3% для кредитних карток.
Але диявол, як завжди, криється в деталях.
Менший інтерчейндж сам по собі не гарантує, що для торговців стане дешевше приймати оплату картками. Комісія, яку сплачує бізнес, складається не лише з інтерчейнджу, а й з інших витрат: процесингу, обслуговування терміналів, кібербезпеки, онлайн-інфраструктури тощо. Якщо обмежити лише одну складову комісії, банки й еквайри можуть змінити структуру тарифів, збільшивши інші платежі. Найболючіше це може позначитися на малому бізнесі, адже фіксовані платежі не залежать від обсягу продажів.
Саме тому в ЄС зниження інтерчейнджу супроводжувалося іншими змінами: підвищенням прозорості тарифів, розвитком конкуренції між платіжними системами та механізмами контролю. Український законопроєкт таких запобіжників поки не містить. І в цій частині, на мою думку, потребує доопрацювання.
Є питання і до обсягу регулювання. Законопроєкт може поширити нові обмеження на операції, які Регламент ЄС не охоплює, зокрема корпоративні картки та операції зі зняття готівки. У такому разі українські правила виявляться навіть жорсткішими за європейські, хоча декларується саме гармонізація.
Не менш важливі й фінансові наслідки. За попередніми оцінками, за запропонованим графіком банківська система може втратити близько 6 млрд доларів доходів від інтерчейнджу у 2027-2035 роках, з яких майже половина - близько 2,45 млрд припадає на державні банки. Це означає менші податкові надходження та дивіденди до бюджету, меншу кількість відділень та менше банкоматів та звуження сегменту продуктів.
Якщо банки отримуватимуть менше доходів від карткових операцій, вони можуть скоротити програми кешбеку, пільгові періоди або безкоштовне обслуговування карток.
Гармонізація з європейськими правилами потрібна, але впроваджувати її варто з урахуванням українських реалій.
Тому, на мій погляд, необхідно провести повноцінні консультації із стейкхолдерами - НБУ, Мінфіном, банками та торговцями, зробити аналіз регуляторного впливу, мінімізувати потенційні негативні наслідки, врахувавши їх наперед. І зберегти перехідний рівень інтерчейнджу 0,5% на довший період, а фінальний перехід до ставок 0,2% - 0,3% синхронізувати зі вступом України до ЄС.

ЄС затримує реформу доступу до реєстрів бенефіціарів: журналісти та громадськість досі чекають єдиних правил

Європейська комісія не виконала встановлений дедлайн для розробки єдиного механізму доступу до реєстрів кінцевих бенефіціарних власників (UBO) для журналістів, громадських організацій та науковців, через що реформа боротьби з відмиванням коштів опинилася у підвішеному стані.

Публічний доступ до реєстрів бенефіціарів у країнах ЄС був закритий ще наприкінці 2022 року після рішення Суду Європейського Союзу, який визнав необмежене оприлюднення таких даних несумісним із правом на приватність. Відтоді ЄС запровадив модель «законного інтересу» (legitimate interest), яка дозволяє отримувати доступ журналістам, громадським організаціям та іншим особам, що можуть обґрунтувати необхідність використання інформації для боротьби з відмиванням коштів і корупцією.

Держави-члени повинні були імплементувати відповідні правила до липня 2025 року, а Європейська комісія — до кінця липня цього року представити єдиний шаблон та критерії доступу, щоб гармонізувати процедури у всіх 27 країнах ЄС. Однак документ досі не оприлюднений.

Експерти попереджають, що затримка послаблює прозорість корпоративної власності та створює додаткові перешкоди для журналістських розслідувань і виявлення схем приховування активів через офшорні компанії та підставні структури.

У жовтні 2025 року Європейська комісія вже відкрила процедури про порушення законодавства проти 11 держав-членів через несвоєчасне впровадження нових правил доступу до реєстрів.

За оцінкою провайдера корпоративних даних Kyckr, лише сім країн — Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Мальта та Словенія — наразі мають системи, близькі до вимог законодавства ЄС. Водночас Кіпр, Греція та Словаччина досі не створили механізму доступу на підставі «законного інтересу».

Окремі держави пішли іншим шляхом. Болгарія, Латвія та Польща зберегли відкритий доступ до своїх реєстрів бенефіціарів, попри рішення Суду ЄС, хоча в окремих випадках діють додаткові обмеження для користувачів.

Затримка з боку Європейської комісії означає, що навіть після ухвалення національних законів доступ до інформації про реальних власників компаній у різних країнах ЄС залишається фрагментованим, бюрократичним і суттєво відрізняється залежно від юрисдикції.

Податковий комітет підтримав новий Митний кодекс та законопроєкт про спрощення випуску цінних паперів, а розгляд змін щодо акцизу на продукти виноградарства відклав.

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики на засіданні підтримав за основу урядовий проєкт нового Митного кодексу України (№15450), який є одним із ключових євроінтеграційних законопроєктів. Документ розроблений Кабінетом Міністрів і має наблизити українське митне законодавство до стандартів Європейського Союзу.

Водночас комітет відклав розгляд законопроєкту №15187-1 щодо внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України для гармонізації законодавства з нормами ЄС у частині акцизного податку на продукти виноградарства.

Крім того, народні депутати підтримали законопроєкт №15336 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення та вдосконалення процедур випуску цінних паперів. Документ спрямований на модернізацію механізмів емісії цінних паперів та підвищення ефективності функціонування ринку капіталу.

Частка проблемних кредитів у банківській системі України продовжує знижуватися та станом на 1 липня 2026 року становить 12,5%. За даними НБУ, це найкращий показник за 17 років.
В НБУ пояснюють таку позитивну динаміку двома основними чинниками: активним кредитуванням надійних позичальників та поступовим врегулюванням раніше накопичених проблемних боргів.
Водночас кредитний портфель банків продовжує зростати. За перше півріччя його обсяг збільшився на 154,3 млрд грн, або на 11,3%, і досяг 1,514 трлн грн.

В Україні можуть запровадити окрему кримінальну відповідальність для дропів та організаторів схем із використанням чужих банківських рахунків.
Відповідний законопроєкт підготувала Кіберполіція. Документ передбачає покарання від штрафів до позбавлення волі строком до шести років.
Для людей, які свідомо передають свої банківські картки чи рахунки для використання у злочинних схемах, пропонується запровадити штрафи. Для організаторів таких схем передбачені суворіші санкції, аж до позбавлення волі.

🇺🇦 Уряд готує нестандартні рішення для підтримки роботи бізнесу в умовах ракетного терору.
Після термінової наради з представниками бізнесу, ритейлу та логістики прем'єр-міністр Сергій Корецький повідомив про те, які рішення було напрацьовано на посилення стійкості бізнесу:
• спільно з НБУ, банками та урядом опрацюють механізми швидкої кредитної підтримки підприємств
• готують рішення щодо децентралізації міжнародної логістики та розширення митного коридору
• розробляють механізми страхування воєнних ризиків за підтримки міжнародних партнерів
• бізнес отримає пріоритетний доступ до державних приміщень для розосередження складських потужностей. Мінекономіки, АРМА та Фонд держмайна мають за три дні підготувати перелік таких об'єктів.
Мета цих рішень - не допустити перебоїв із постачанням продуктів, ліків та інших товарів першої необхідності, особливо для прифронтових регіонів.

БЕБ і Мінфін опрацьовують новий механізм перевірки товарних залишків для податківців і митників.
Бюро економічної безпеки повідомило, що спільно з Мінфіном опрацювало концепцію, яка передбачає надання контролюючим органам права під час перевірок вимагати від бізнесу невідкладно пред'явити для візуального або фізичного огляду конкретні товарно-матеріальні цінності чи їх частину, щодо яких виникли сумніви або встановлено ризики. Таке право також може застосовуватися за наявності відповідної рекомендації БЕБ.
Ініціатори вважають, що такий механізм дасть змогу податківцям і митникам не лише аналізувати документи, а й оперативно перевіряти фактичну наявність товарів, які відображені в податковому обліку, якщо щодо них виникають обґрунтовані сумніви. Це має допомогти швидше підтверджувати або спростовувати реальність товарних залишків у випадках, коли є підозра на схеми зі скрутками ПДВ або інші податкові ризики.
У БЕБ зазначають, що ця концепція опрацьовується в межах підготовки змін до Податкового кодексу.

🇪🇺 Уряд повторно внесе до Верховної Ради законопроєкт про захист викривачів у сфері фінмоніторингу, необхідний для приєднання України до SEPA.
Законопроєкт, уже подавався попереднім складом уряду, але автоматично був відкликаний після його відставки. Тепер Кабмін планує повторно внести його до парламенту.
Законопроєкт запроваджує:
▪️ адміністративну відповідальність за незаконне звільнення, дисциплінарне переслідування чи інший тиск на працівників фінмоніторингу
▪️ відповідальність за розголошення інформації про викривачів або використання такої інформації у власних інтересах
▪️ кримінальну відповідальність за незаконне звільнення працівника через виконання ним обов'язків у сфері фінансового моніторингу.
Ці заходи мають на меті гарантувати незалежність працівників, які повідомляють про підозрілі фінансові операції, та виконати одну з вимог ЄС для приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).

Уряд хоче скасувати монополію на державні лотереї.
Кабмін готує законопроєкт, який прибирає з лотерейної сфери ідею державної монополії і навіть сам термін «державна». Причина у доволі забавному анахронізмі, який залишився від застарілого законодавства. Держава і так не володіє операторами лотерей, тож назва вводила людей в оману.
Головна зміна, яку містить проєкт - конкурс на видачу ліцензій заміняють аукціоном. Оператора визначатимуть за найвищою ставкою річної плати за ліцензію, а не за критеріями, які й раніше існували більше як формальність, бо закон не визначав їх чітко.
Стартова ціна - майже 2800 мінімальних зарплат (у 2026 році це 24,2 млн грн).
Мінцифри визнає, що чинні вимоги, зокрема обов'язковий трирічний досвід роботи, блокували вхід на ринок іноземних гравців. Аукціон має цю проблему зняти, хоча і надалі залишиться обмеження: не більше трьох операторів можуть працювати на ринку.
Заразом планують заборонити лотереї «тото», які по суті є замаскованим букмекерством, і будь-яку візуальну імітацію рулетки, карт чи гральних костей. А операторів зобов'яжуть підключити системи прийняття ставок до державного онлайн-моніторингу, щоб регулятор бачив ставки в реальному часі.