Те, що ми почули на плівках про фактичне відключення системи фінансового моніторингу заради проведення платежів, — вражає.
Але особисто мене зачепив інший момент: прямі погрози звільненням працівнику фінмону банку за відмову виконувати злочинні накази.
Важливо розуміти: працівник, відповідальний за фінансовий моніторинг, не просто натискає кнопку «провести» чи «зупинити» платіж. За його рішенням стоїть персональна відповідальність, у тому числі кримінальна.
Пропустив підозрілу операцію, не зупинив її, не повідомив компетентні органи — наслідком може бути не лише штраф для фінансової установи з боку регулятора. Це може бути кримінальне провадження, де питання виникатимуть не тільки до того, хто намагався відмити кошти, а й до тих, хто всередині системи дозволив це зробити.
І ось тут варто згадати законопроєкт №14327-д та супровідні законопроєкти, необхідні для приєднання України до SEPA.
SEPA — це не лише дешевші та швидші платежі з Європою. Це ще й архітектура безпеки цих платежів.
Зокрема — захист людей, які всередині фінансової системи відмовляються бути співучасниками незаконних схем і повідомляють про порушення.
Передбачені проектами законів SEPA гарантії для викривачів у сфері фінмоніторингу означають, що людину не можна просто звільнити за те, що вона відмовилася виконувати незаконний наказ або повідомила про порушення. Вона має отримати правовий захист, допомогу та гарантії від переслідування, погроз і тиску.
Працівник фінмону не повинен опинятися перед вибором: виконати злочинний наказ — або втратити роботу.
Якби цей пакет законопроєктів був ухвалений вчасно, механізми захисту таких людей уже були б значно сильнішими.
І тому для мене досі залишається відкритим питання: чому найбільші «борці з корупцією» і найгучніші крикуни в парламенті так активно виступають проти законопроєкту, який якраз має посилити здатність держави протидіяти відмиванню коштів усередині фінансової системи та захистити тих, хто відмовляється ставати частиною злочинних схем?
Після почутого на плівках це питання звучить ще гостріше.

Найбільше податків бюджет втрачає не через ФОПів, а через зарплати в конвертах і сірий імпорт.
Це показує нове дослідження CASE Україна, Інституту соціально-економічної трансформації та Економічної експертної платформи.
За даними дослідників, найбільші втрати бюджету від тіньових схем в Україні пов'язані не зі спрощеною системою, а з іншими схемами ухилення від сплати податків.
За їхніми оцінками, щорічні втрати бюджету становлять:
• 237-262 млрд грн через неоформлених працівників та виплату частини зарплати в конвертах
• 110-125 млрд грн через сірий імпорт і контрабанду
• 37-41 млрд грн через контрафакт і нелегальну торгівлю підакцизними товарами
• 26-28 млрд грн через обготівлення коштів за допомогою ФОП
• 17-18 млрд грн через використання ФОП замість найманих працівників
• 15-26 млрд грн через дроблення бізнесу на ФОП та заниження виручки
• 15-17 млрд грн через схеми з оподаткуванням землі та нерухомості
• 13-15 млрд грн через формування схемного податкового кредиту, так звані «скрутки»
• 12-14 млрд грн через офшорні схеми
Тобто зловживання спрощеною системою справді коштують бюджету десятки мільярдів гривень. Проте найбільші втрати не тут.
При цьому автори також наводять дані про обороти самих схем. З порівняння можна зробити висновок, що всі схеми завдають шкоду для бюджету, але масштаб цієї шкоди дуже відрізняється.
Наприклад, оборот схем із дробленням бізнесу на ФОП та заниженням виручки оцінюється у 260-340 млрд грн, але втрати бюджету від них - у 15-26 млрд грн. Для порівняння, 410-452 млрд грн неоформлених виплат працівникам мають значно вищу ціну для бюджету - 237-262 млрд грн недоотриманих податків.

Швейцарія визначила, які компанії несуть найбільші ризики відмивання коштів.
Швейцарія оновила національну оцінку ризиків, пов'язаних із юридичними особами та трастами. Один із головних висновків: ризик залежить не стільки від юридичної форми компанії, скільки від того, чи веде вона реальну господарську діяльність.
Найбільш ризиковими вважаються доміциліарні компанії - структури без реальної господарської діяльності, створені переважно для володіння та управління активами, особливо якщо вони входять до складних транскордонних структур.
Іноземні юридичні особи також виявилися помітно ризиковішими за швейцарські: їхній індекс ризику становить 2,5 бала з 5 проти 1,6. Підкуп посадових осіб згадувався у 26,1% повідомлень щодо іноземних структур проти 5,8% щодо швейцарських, тяжкі податкові злочини - у 11,3% проти 3,5%.
Проблемною зоною залишаються й трасти: у 40,3% повідомлень щодо них фінансова розвідка взагалі не змогла визначити предикатний злочин, що саме по собі розглядається як ознака непрозорості.
Швейцарія вже запроваджує реєстр бенефіціарних власників і поширює вимоги у сфері протидії відмиванню коштів на частину послуг юристів, нотаріусів та фідуціаріїв. Але прогалини залишаються. Наприклад, надання адреси для реєстрації компанії без її реальної присутності досі не охоплюється цими вимогами.

США готують санкції проти великої фінансової установи в межах масштабної операції з фінансової ізоляції Ірану

Міністерство фінансів США до кінця цього тижня планує оголосити санкції проти великої фінансової установи, пов’язаної з операціями на користь Ірану. Про це заявив міністр фінансів США Скотт Бессент. Назву установи поки не розкривають.

Рішення стане частиною нової масштабної кампанії Operation Economic Outcast, яку США запустили для фінансової та економічної ізоляції Ірану та перекриття каналів, через які Тегеран отримує доходи й обходить міжнародні санкції.

У межах першого етапу операції США вже запровадили санкції проти майже 60 компаній, фізичних осіб і суден. Йдеться про мережі брокерів, компаній та суден «тіньового флоту», що працюють в ОАЕ, Гонконзі, Китаї, Сінгапурі, Швейцарії та Європі.

За даними американського Мінфіну, ці структури допомагали транспортувати іранську нафту та спрямовувати отримані доходи Корпусу вартових ісламської революції та іншим структурам іранського режиму. Частина мереж також пов’язана із закупівлями для ядерної та ракетної програм, кіберопераціями й обходом санкцій.

Особливий акцент США роблять на фінансових посередниках. Бессент попередив: будь-яка структура, яка сприяє відмиванню коштів на користь Ірану, ризикує бути відрізаною від доларової фінансової системи США.

Одночасно Вашингтон суттєво розширює можливості застосування вторинних санкцій. Нові обмеження охоплюють, зокрема, цифрові активи, золото, авіацію, технології та судноплавство. Це створює ризики вже не лише для іранських структур, а й для іноземних компаній та фінансових установ, які продовжують проводити або обслуговувати відповідні операції.

Фактично США переходять від санкцій проти окремих іранських компаній до тиску на міжнародну фінансову інфраструктуру, яка дозволяє Ірану залишатися підключеним до світової економіки.

Для банків та інших фінансових установ це означає суттєве зростання санкційних та AML-ризиків: навіть опосередковане обслуговування іранських операцій через посередників, торговельні компанії, криптоактиви чи інші фінансові канали може створити ризик потрапляння під вторинні санкції США.

Наступним показовим кроком має стати оголошення санкцій проти великої фінансової установи вже до кінця цього тижня. Якої саме — у Вашингтоні поки не повідомляють.

Європол попереджає про нову тенденцію: організовані злочинні угруповання дедалі частіше розглядають пограбування музеїв як «низькоризиковий і високоприбутковий» вид злочинного бізнесу.

За даними європейського поліцейського агентства, злочинці все активніше полюють на дорогі твори мистецтва та культурні артефакти. Причому до цього ринку можуть переходити кримінальні мережі, які вже займаються іншими видами організованої злочинності.

Одна з нових схем — вербування безпосередніх виконавців через соціальні мережі. Організатори знаходять злочинців нижчого рівня та залучають їх для здійснення окремих крадіжок або пограбувань. Це дозволяє керівникам кримінальних мереж залишатися на відстані від самого злочину та ускладнює встановлення всього ланцюга його організаторів.

Європол також фіксує зростання застосування насильства під час викрадення культурних цінностей. Це свідчить про поступову трансформацію музейних крадіжок із діяльності окремих спеціалізованих злодіїв у напрямок повноцінного бізнесу організованої злочинності.

Привабливість цього ринку для кримінальних структур пояснюється високою вартістю окремих предметів мистецтва та можливістю їх подальшого перепродажу через міжнародні канали.

Водночас незаконний обіг культурних цінностей створює і ризики відмивання коштів. Предмети мистецтва можуть коштувати мільйони євро, їхню об’єктивну ринкову вартість не завжди легко визначити, а операції можуть здійснюватися через кілька юрисдикцій та посередників.

БЕБ викрило на Київщині масштабний конвертаційний центр, який обслуговував тіньові операції з агропродукцією.
За даними слідства, у схемі використовували понад 60 підконтрольних підприємств з ознаками фіктивності. Аграрну продукцію купували у виробників за готівку без відображення в обліку, а для її подальшого продажу в Україні та за кордон оформлювали документи з неправдивими даними про походження, вартість та характеристики товару.
Таким чином агропродукції створювали фіктивну історію походження, а гроші від продажу виводили в тіньовий обіг. Частину коштів переводили у готівку та віртуальні активи.
За версією БЕБ, послугами конвертаційного центру користувалися підприємства реального сектору для приховування доходів та ухилення від сплати податків. Зараз слідство встановлює повне коло компаній та осіб, причетних до схеми.

Нацбанк вдруге за рік погіршив прогноз інфляції та пояснив, чому зростають ціни.
На кінець 2026 року інфляція, як очікують у НБУ, зросте до 10%. Ще на початку року регулятор очікував 7,5%, а в травні переглянув прогноз до 9,4%. Тепер його підвищили вдруге.
Серед головних причин зростання цін Нацбанк називає наслідки війни, дефіцит електроенергії та нестачу працівників.
Через перебої з енергопостачанням бізнес витрачає більше на резервні джерела живлення, а вищі витрати закладаються у вартість товарів і послуг. Додатковий тиск створює подорожчання пального через війну на Близькому Сході.
Ще один чинник - швидке зростання зарплат. Через дефіцит працівників роботодавці змушені конкурувати за людей і більше їм платити. Для українців це означає вищі доходи та більшу купівельну спроможність, але для бізнесу - додаткові витрати, які також впливають на ціни.
НБУ очікує, що в другому півріччі інфляція пришвидшиться. На кінець 2026 року вона становитиме близько 10%, у 2027 році сповільниться до 6,9%, а у 2028 році має повернутися до цілі НБУ у 5%.

Ті зміни про розширення кола РЕРів в 15111-д про оподаткування цифрових платформ Президент не підписує.
Бо проти розширення кола РЕРів до працівників фінмону виступають в Єврокомісії. Підпише, коли в закон про протидію легалізації коштів будуть підготовлені правки, які нівелюють розширення кола РЕРів.
Це уточнив під час Комітету міністр фінансів Марченко.

Макрофінансова допомога ЄС на 4 млрд євро напряму залежить від ухвалення законопроєкту про оподаткування міжнародних посилок – Мінфін.
Верховна Рада має до жовтня ухвалити законопроєкт, який запроваджує оподаткування товарів у міжнародних посилках з першого євро. Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко.
За його словами, виконання цього зобов'язання пов'язане з отриманням Україною 4 млрд євро макрофінансової допомоги. У разі затримки з ухваленням закону можуть виникнути проблеми з отриманням цих коштів.
Марченко також наголосив, що нинішня пільга для міжнародних посилок створює нерівні умови для українського бізнесу: внутрішній виробник сплачує приблизно на 20% більше податків порівняно з іноземним продавцем, який постачає товари через міжнародні відправлення.
Мінфін аргументує зміни також наближенням до європейських правил, де оподаткування імпортних товарів застосовується незалежно від їхньої вартості.
За словами Марченка, поштові оператори, які раніше виступали проти змін, переглянули свою позицію і тепер підтримують законопроєкт.
Крім виконання міжнародних зобов'язань, у Мінфіні розраховують і на додаткові надходження до бюджету від оподаткування міжнародних посилок.

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді прийняти за основу та в цілому законопроєкт №15460 з урахуванням техніко-юридичних правок.
Це митна частина пакета законодавчих змін щодо оподаткування міжнародних посилок.
Законопроєкт передбачає скасування нинішнього неоподатковуваного ліміту у 150 євро для товарів, які надходять в Україну в міжнародних поштових та експрес-відправленнях, та встановлює нові правила їх митного оформлення.
Для некомерційних посилок, які одна фізична особа безоплатно надсилає іншій, пропонується залишити неоподатковуваний ліміт у 45 євро. Податкову частину цього пакета Комітет розгляне наступним питанням.

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді прийняти за основу та в цілому законопроєкт №15112-д з урахуванням техніко-юридичних правок.

Це податкова частина пакета законодавчих змін щодо оподаткування міжнародних посилок та електронної торгівлі.

Законопроєкт передбачає скасування нинішньої пільги з ПДВ для товарів вартістю до 150 євро, які українці замовляють з-за кордону. ПДВ за ставкою 20% пропонується сплачувати з повної вартості товару, починаючи з першого євро.

Для товарів, придбаних через електронні платформи, передбачений механізм, за якого ПДВ включатиметься у вартість покупки, а його нарахування та сплата до бюджету покладатимуться на платформу.

Вже без шкідливої норми про обмеження статусу національних публічних діячів, що підлягають пожиттєвому фінансовому моніторингу, до 3 років після дати закінчення повноважень. 💪
Видно, що виховна робота з антиРЕРами була проведена і відмова від підписання Президентом 15111-д довела, що іграшки з фінмоніторингом варто припиняти на взльоті.

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді прийняти за основу доопрацьовану редакцію законопроєкту №15432-д про перезавантаження ПлейСіті.
Доопрацьовану редакцію підготував Комітет на базі основного №15432 з урахуванням пропозицій та зауважень до нього.
Що пропонується:
• дозволити проводити конкурси на посади державної служби у ПлейСіті під час воєнного стану;
• запровадити конкурсний відбір керівника ПлейСіті за моделлю, аналогічною відбору директора БЕБ, із залученням міжнародних експертів;
• встановити підвищені вимоги до доброчесності керівника та працівників агентства, включно з перевірками доброчесності та моніторингом способу життя;
• запровадити незалежний зовнішній аудит ефективності роботи ПлейСіті за участю міжнародних експертів.
Мета законопроєкту - провести прозорий конкурс і сформувати нове керівництво ПлейСіті, оновити кадровий склад агентства та пришвидшити завершення ключових реформ у сфері азартних ігор. Зокрема, йдеться про повноцінний запуск Державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ).

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді прийняти за основу законопроєкт №15269 щодо корпоративного управління Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Законопроєкт пропонує змінити систему управління ФГВФО та посилити вимоги до його керівних органів.
Йдеться, зокрема, про оновлення принципів формування та роботи адміністративної ради Фонду, розмежування її повноважень із виконавчою дирекцією та посилення незалежності й підзвітності системи управління ФГВФО.

Чому банки масово відмовляють військовим у кредитах?
Щойно у фінансовій установі дізнаються про статус військового, ветерана або члена їхньої родини, шанси отримати кредит різко падають. Одна з головних причин - чинна пільга забороняє нараховувати військовим проценти, штрафи та пеню за кредитами під час служби, тому банки не зацікавлені кредитувати таких клієнтів.
Як впорядкувати кредитні пільги для військових? Як зробити, щоби військовому не доводилося збирати паперові довідки, а банк міг перевірити його статус через "Армія+"? Та як не допустити, щоби "кредитними канікулами" користувалися військові, які пішли у СЗЧ та перебувають у розшуку? Як захистити бойові виплати та кошти на лікування від арешту через виконавчі провадження? І чи поширять кредитні пільги на мобілізованих ФОП, бізнес яких зупинився через службу?
А також про те, що заважає банкам списувати борги загиблих, полонених і зниклих безвісти військових, щоби ці борги та податки з них не лягали важким тягарем на їхні родини. Це питання має нарешті розв’язати законопроєкт №15458, який ми за колегами нещодавно зареєстрували.
Про ці та інші зміни у законодавстві, які ми готуємо для захисту військовослужбовців у відносинах з банками, розповіла в інтерв’ю Цензор.НЕТ.

27 активів Олега Царьова передали в управління Фонду держмайна.
У першому півріччі 2026 року Фонд державного майна отримав в управління 50 санкційних активів. Більше половини з них - 27 - належать колишньому народному депутату Олегу Царьову.
За даними ФДМУ, йдеться про 25 об'єктів нерухомості, один рухомий актив та корпоративні права.
Серед стягнутого у Царьова та його родини майна - 21 земельна ділянка у Дніпропетровській області, нежитлові будівлі та споруди, три торговельно-виставкові комплекси у Дніпрі, корпоративні права та транспортний засіб.
Частиною цих активів Царьов володів не особисто, а через дружину та сина. В лютому Мін'юст звернувся до ВАКС із позовом про їх стягнення в дохід держави. 28 квітня суд задовольнив позов, а 4 червня Апеляційна палата ВАКС залишила рішення без змін, після чого воно набрало законної сили.
Олег Царьов був народним депутатом України IV-VII скликань від Партії регіонів. Після початку російської агресії у 2014 році він перейшов на бік росії. Українські суди засудили його, зокрема, за посягання на територіальну цілісність України та фінансування дій, спрямованих на зміну меж території та державного кордону України.
Тепер стягнуте за санкційною процедурою майно передано Фонду держмайна для управління та подальшої реалізації.

Наступний тиждень у Верховній Раді буде майже повністю присвячений голосуванням за законопроекти Комітету з питань фінансів. В порядку денному, зокрема стоїть 14327-д, законопроект про приєднання України до Єдиного європейського платіжного простору. Так званий, фінансовий безвіз для України. Який окрім того, що надасть Україні макрофінансову допомогу Світового банку та за планом UKRAINE FACILITY, так ще й зекономить нашим громадянам та бізнесменам близько 200 млн євро на платежах щороку.
Якщо не ухвалимо в цілому приєднання до SEPA до листопада, вже не зможемо подати заявку на вступ за спрощеним режимом.

Продаж санкційного майна вже приносить кошти. За перше півріччя від його реалізації до фонду ліквідації наслідків збройної агресії перераховано 275,8 млн грн.

Що заважає продавати конфісковані підсанкційні активи?
Фонд державного майна назвав законодавчі проблеми, які гальмують продаж майна, стягнутого в дохід держави у підсанкційних осіб.

Одна з них стосується землі. Чинна редакція Земельного кодексу не дозволяє зареєструвати за державою право власності на земельні ділянки, стягнуті за Законом «Про санкції». Без такої реєстрації ФДМУ не може перейти до їх подальшої реалізації.

Ще одна проблема виникає з активами, які мають митний статус «іноземних товарів». Неврегульованість їхнього митного оформлення та сплати митних платежів ускладнює продаж такого майна і знижує його привабливість для потенційних покупців.

Розв’язати ці проблеми мають два законопроєкти, які вже перебувають у Верховній Раді. №14241 передбачає зміни до низки законодавчих актів щодо управління активами, стягнутими в дохід держави. №14281 стосується митної перепони - він має врегулювати поводження зі стягнутими активами, які мають статус іноземних товарів, сплату митних платежів та відповідні митні процедури.

Кожен десятий новий бізнес у Польщі створюють українці: релокація підприємств посилює відтік капіталу з України

Вимушена релокація українського бізнесу за кордон стає одним із факторів відтоку капіталу та підприємницької активності з України. Особливо помітною ця тенденція є у Польщі, де українці відіграють дедалі більшу роль у створенні нового бізнесу.

У 2023–2024 роках кожен десятий новий бізнес у Польщі був заснований українцями. Лише протягом 2022–2023 років у країні було зареєстровано 48,5 тисячі українських приватних підприємств.

Таким чином, значна частина українців, які через повномасштабну війну були змушені виїхати за кордон, не просто працевлаштовуються в інших країнах, а створюють там власні компанії, сплачують податки та формують додану вартість уже для економік держав ЄС.

У 2024 році темпи реєстрації нових українських підприємств у Польщі почали знижуватися. Однак це не обов’язково свідчить про повернення підприємців в Україну. Однією з причин називається подальша міграція українців із Польщі до інших країн Європейського Союзу.

Попри уповільнення, частка українців серед нових підприємців у Польщі залишається високою. Для України це створює довгостроковий ризик: разом із людьми за кордон переміщуються підприємницький капітал, робочі місця, податкові надходження та бізнес-компетенції.

Тому одним із важливих завдань економічної політики стає не лише повернення громадян після завершення війни, а й створення умов для повернення та реінтеграції українського бізнесу, який за роки повномасштабного вторгнення вже встиг закріпитися на ринках ЄС.

Скільки Україна щороку платить за те, що досі не в SEPA?

У 2024 році з України було здійснено 611,7 тис. валютних переказів за кордон на загальну суму понад 3,06 трлн грн. З них 608 тис. переказів здійснив бізнес і ще 3,7 тис. — фізичні особи.

Спробуймо дуже обережно порахувати ціну цих платежів. Якщо середня вартість міжнародного банківського переказу через SWIFT становить хоча б €25, то 611,7 тис. операцій — це близько €15,3 млн комісій на рік. І це без урахування додаткових витрат банків-кореспондентів, які можуть виникати під час проведення міжнародного платежу.

У SEPA логіка зовсім інша: транскордонний платіж у євро за вартістю має бути співставним із відповідним внутрішнім платежем. Якщо для розрахунку взяти навіть €1 за операцію, то проведення тих самих 611,7 тис. платежів коштувало б близько €612 тис.

Тобто різниця — майже €14,7 млн на рік. Це приблизно 700 млн грн, які потенційно могли б залишатися у громадян та українського бізнесу замість витрат на міжнародні перекази.

І це дуже консервативний розрахунок. Ми врахували лише вихідні платежі з України за один рік і лише базову банківську комісію. Тут немає вхідних переказів з ЄС, можливих комісій банків-кореспондентів та інших витрат, пов’язаних із міжнародними платежами.

А тепер подивімося на масштаб: 3,06 трлн грн пройшло за кордон у вигляді валютних переказів лише за 2024 рік. Навіть якщо економія завдяки дешевшій платіжній інфраструктурі становитиме лише 0,1% від цього обороту, це вже понад 3 млрд грн на рік. Але цей розрахунок я б розглядала саме як ілюстрацію масштабу, а не як прогноз, оскільки комісії залежать насамперед від кількості та типу платежів, а не лише від їхньої загальної суми.

Тому SEPA — це не технічна вимога ЄС і не чергова абревіатура у євроінтеграційному законопроєкті. Це вартість ведення бізнесу в Україні. Поки європейський бізнес переказує євро всередині SEPA швидко і за ціною звичайного внутрішнього платежу, український бізнес продовжує плакати й платити.

Кожен рік поза SEPA — це мільйони євро, які українці могли б не віддавати за банківські перекази.