Федерація роботодавців України не заперечує проти підвищення основної ставки ПДВ з 20% до 21%. Але за умови, щоби підвищена ставка діяла тимчасово, лише на період воєнного стану, а додаткові надходження спрямовувалися на компенсацію бізнесу за знищені або пошкоджені війною активи.
ФРУ підтримує запропоновану Мінекономіки концепцію створення для цього окремого Фонду компенсацій обсягом $3–4 млрд. Близько $1 млрд має становити державне фінансування, ще $2–3 млрд планують залучити від міжнародних партнерів. Також передбачений внесок бізнесу за участь у програмі, стартово на рівні 2%.
Компенсація має покривати збитки основних засобів до $10 млн на одну юридичну особу. Збитки понад цю суму зможуть додатково покривати приватні страховики та міжнародні перестраховики.
Ще одна пропозиція ФРУ для наповнення Фонду: тимчасовий імпортний збір за аналогією з тим, що діяв у 2015 році. За розрахунками Федерації, разом із додатковими надходженнями від підвищення ПДВ це могло б забезпечити близько $4 млрд на рік власного ресурсу Фонду.

До 34 тисяч гривень штрафу за надмірно гучні авто та мотоцикли.
Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №15358, який запроваджує відповідальність за керування транспортом із перевищенням допустимого рівня шуму.
Пропонуються такі штрафи:
• 17 тис. грн за перше порушення
• 34 тис. грн за повторне порушення та позбавлення права керування на строк від 3 до 6 місяців
Одна з причин посилення відповідальності під час війни: надмірно гучні двигуни та вихлопні системи створюють звуки, схожі на роботу ворожих БПЛА, та можуть ускладнювати їх акустичне виявлення.

Нестримні реформи цього тижня добігли кінця. Завтра майже порожній порядок денний.
• 14271-П постанова - скасування рішення ВР про ухвалення закону щодо імплементації законодавства ЄС у сфері відновлюваних джерел енергії
• 15329 постанова - призначення у 2026 році стипендій Верховної Ради імені Бориса Патона
• 16077 постанова - звернення ВР щодо намірів росії провести так звані вибори до держдуми рф на тимчасово окупованих територіях України
• 14130 законопроєкт, 1 читання - посилення парламентського контролю за правоохоронними органами та прокуратурою, зокрема щодо розслідування катувань і неналежного поводження
• 15579 законопроєкт, 1 читання - оренда державного та комунального майна для потреб ВПО
• 15532 законопроєкт, 1 читання - перенесення строків запровадження електронної простежуваності алкоголю, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет
• 10147 законопроєкт, 2 читання - безпека та здоров’я працівників на роботі

Російські олігархи та держструктури судяться з Україною. Загальна сума іноземних позовів перевищила 600 млрд грн.
У закордонних судахта арбітражах, за даними українського уряду, розглядаються або готуються до розгляду 96 справ за участю України та іноземних суб’єктів.
Загальна сума вимог до нашої держави перевищує 600 млрд грн. Ще понад 60 млрд грн становлять претензії на досудовій стадії.
Зокрема:
• російська держкорпорація "ВЭБ . РФ" вимагає $3,2 млрд та відсотки через санкції й обмеження щодо її українського Промінвестбанку, а також примусовий продаж його акцій
• ABH Holdings, пов’язана з російськими олігархами Михайлом Фрідманом, Петром Авеном та Андрієм Косоговим, вимагає від України щонайменше $1 млрд компенсації за націоналізацію Sense Bank
• Татарстан вимагає $300 млн через рішення українських судів, після яких суттєво зменшилася його частка в «Укртатнафті»
• російська «Татнєфть» вимагає близько $172 млн через втрату акцій та контролю над «Укртатнафтою»
• CTF Holdings, яку пов’язують із Михайлом Фрідманом, вимагає не менше $160 млн. Компанія потрапила під українські санкції, але деталі її претензій у відкритих матеріалах справи не розкриті
Ці дані Мін’юсту станом на 1 липня 2026 року. Водночас сама Україна заявила до іноземних суб’єктів позовні вимоги на понад 18 млрд грн.

Рада не проголосувала направлення Президенту запиту щодо позбавлення звання народного артиста України Потапа. Не вистачило голосів.

Скільки Україна могла б уже економити завдяки SEPA
Отримала від Нацбанку свіжу статистику транскордонних переказів у євро за перше півріччя 2026 року:
• €11,5 млрд переказали в Україну
• €18,8 млрд переказали з України
Разом це €30,3 млрд транскордонних переказів у євро лише за шість місяців. Причому зараз з України переказують у євро на €7,3 млрд більше, ніж в Україну.
Раніше картина була геть іншою. Наприклад, у 2021 році через міжнародні системи переказу в Україну надійшло близько $3,2 млрд, а з України відправили лише $635 млн. Тобто вхідні перекази майже вп'ятеро перевищували вихідні. Напряму порівнювати ці цифри з нинішніми не можна, оскільки НБУ змінив методологію статистики. Але зміна тренду все одно очевидна.
Кожен такий міжнародний платіж зараз має свою «націнку третьої країни»: комісію українського банку, у певних випадках банків-кореспондентів та інші витрати на його проведення.
В той час, як усередині платіжного простору SEPA більшість цих комісій та супутніх витрат були би або відсутні або коштували би копійки. За розрахунками Інституту економічних досліджень, міжнародний платіж на €20 тис. коштував близько 0,3%, тоді як аналогічний платіж усередині SEPA, близько 0,02%.
Якщо суто для оцінки масштабу застосувати ці ставки до наших €30,3 млрд переказів за пів року, отримаємо близько €91 млн проти €6 млн. Різниця - майже €85 млн за шість місяців. Це дуже приблизний розрахунок, бо українські тарифи нижчі за 0,3%, не всі платежі припадають на країни SEPA, та й структура комісій значно складніша. Але, повертаючись до більш експертного прогнозу Інституту економічних досліджень, навіть консервативна оцінка економії в разі приєднання до європейського платіжного простору - €70–100 млн на рік.
А нова статистика НБУ добре показує, що обсяг транскордонних платежів у євро вже вимірюється десятками мільярдів і продовжує зростати. І, на відміну від минулих років, сьогодні Україна більше відправляє грошей назовні, ніж отримує. Це означає, що кожен місяць затримки приєднання до SEPA призводить до багатомільйонних втрат.

​​⚡️ Облікову ставку підвищено з 15,5% до 16% - НБУ.
Правління НБУ ухвалило таке рішення з огляду на стійкий ціновий тиск, вторинні ефекти від шоків пропозиції та посилення середньострокових проінфляційних ризиків.

Інтенсивні російські обстріли та стрімке здорожчання пального розігнали інфляцію. НБУ пояснив, чому підняв облікову ставку.
У серпні інфляція становила 8,1% і виявилася вищою, ніж очікував Нацбанк. Однією з головних причин стало відчутніше, ніж прогнозувалося, здорожчання пального на тлі ескалації війни на Близькому Сході.
Водночас посилився вплив війни всередині країни. За словами голови НБУ Андрія Пишного, інфляційний тиск у найближчі місяці підживлюватимуть наслідки інтенсивніших російських атак на логістику, виробництво та енергетичну інфраструктуру. Негативний вплив високих цін на пальне також зберігатиметься.
Серед інших ризиків НБУ називає можливі додаткові бюджетні потреби на оборону та відбудову, які збільшуватимуть внутрішній попит, зокрема на імпорт, а також дефіцит працівників і відповідне зростання зарплат.
На цьому тлі НБУ підвищив облікову ставку до 16%. Розрахунок у тому, щоб гривневі заощадження залишалися привабливими та допомагали стримувати тиск на валютний ринок і ціни. Пишний зазначив, що після попереднього посилення процентної політики ще влітку частина банків, переважно невеликих, уже почала підвищувати ставки. Водночас попит на гривневі депозити та ОВДП залишався стійким.
Сповільнення інфляції Нацбанк очікує у 2027 році.

Київ і Київську область уряд включив до територій підвищеного ризику.
Кабмін розширив програму страхування воєнних ризиків для бізнесу. Відтепер столиця та Київська область входять до переліку територій підвищеного ризику, де підприємства можуть отримувати компенсації за пошкоджене або знищене внаслідок війни майно.
Одночасно розширили перелік майна, яке підпадає під програму. До нього додали пальне та транспорт для його перевезення і зберігання, сільськогосподарську техніку, вантажівки та причепи.
Максимальну компенсацію страхової премії для одного підприємства збільшили з 3 до 5 млн грн на рік. Механізм також поширили на орендоване майно та спростили вимоги до договорів страхування.
Крім того, уряд розширив кредитну підтримку бізнесу, зокрема для відновлення паливної та складської інфраструктури. Держава компенсуватиме 5,5% річних від базової ставки банку, а максимальний ліміт для групи пов’язаних компаній становитиме 1 млрд грн.

Найбільшими адвокатами протидії відмивання коштів зараз є НАБУ та САП. Чим швидше ми перекриємо шляхи відмивання, тим швидше ми зменшимо рівень корупції. Один з інструментів, який допоможе зробити фінмон ефективним і зупиняти нелегальні потоки грошей — приєднання України до Єдиної зони платежів у євро. Саме про це законопроект 14327-д, який парламент чомусь не голосує.
Про це говорили на радіо НВ.

Як я і писала позавчора, казначейство наразі фінансує лише соціальні видатки та утримання армії. Перші жертви відсутності грошей в бюджеті — підрядники державних проектів.

Монако, Болгарія та Кот-д’Івуар можуть уже наступного місяця вийти із «сірого списку» FATF. Остаточне рішення ще не ухвалене: його очікують 30 жовтня, в останній день пленарного засідання FATF у Парижі. Воно стане першим пленарним засіданням під головуванням нового президента організації Джайлза Томсона.

Найбільше уваги прикуто до Монако — однієї з найвідоміших європейських юрисдикцій, які останніми роками потрапляли під посилений моніторинг FATF. Князівство було включене до «сірого списку» в червні 2024 року через недоліки в системі протидії відмиванню коштів. За даними Bloomberg, експерти FATF тепер констатують «значний прогрес» у виконанні плану дій.

Відтоді Монако посилило законодавство та почало демонструвати не лише формальну відповідність правилам, а й реальне застосування санкцій. Зокрема, місцевий орган фінансового моніторингу оштрафував UBS на €6 млн за низку порушень. Санкції також застосували до двох інших банків, серед яких Julius Baer.

Болгарія перебуває у «сірому списку» з 2023 року. FATF відзначає покращення ризик-орієнтованого нагляду, а також контролю за компаніями, які виходять на ринок віртуальних активів. Кот-д’Івуар, зі свого боку, посилив банківський нагляд і перевірку бенефіціарних власників, а також продемонстрував практичне застосування законодавства, зокрема домігшись обвинувального вироку у справі про відмивання коштів.

Ці приклади важливі тим, що вихід із «сірого списку» забезпечують не самі закони й затверджені стратегії. FATF оцінює, чи працюють ризик-орієнтований нагляд, перевірка бенефіціарів, санкції та кримінальне переслідування на практиці. Саме здатність показати конкретні результати стає вирішальним аргументом.

Ціна зволікання висока. Дослідження МВФ встановило, що потрапляння до «сірого списку» пов’язане зі значним скороченням припливу капіталу. Тому для будь-якої держави ефективна система протидії відмиванню коштів — це не лише питання виконання міжнародних рекомендацій, а й умова збереження довіри інвесторів, банківських зв’язків та доступу до міжнародного фінансування.

🌹 Держмитслужба відрапортувала про детінізацію імпорту квітів. Митні платежі зросли більше, ніж удвічі.
За 8 місяців 2026 року митні платежі з імпорту квіткової продукції перевищили 1 млрд грн проти 469,2 млн грн за той самий період минулого року. Надходження зросли більш ніж удвічі, хоча фізичні обсяги імпорту збільшилися лише на 7,2%.
Грошей від імпорту квітів додалось через припинення частини схем «сірого імпорту». Одна з характерних аномалій: квіти буквально «зникали» дорогою. Наприклад, у 2023 році Нідерланди зафіксували експорт в Україну близько 18 млн троянд, тоді як українська статистика показала імпорт лише близько 2 млн.
Інша схема полягала в неправильній класифікації. Зрізані троянди могли декларувати як «квітучі рослини», для яких заявлялася значно нижча митна вартість.
Зараз структура імпорту змінилась. За рік частка декоративних рослин скоротилася з 77,4% до 46,2%, а зрізаних квітів, навпаки, зросла з 5,6% до 33,8%.
Особливо помітно це на трояндах: їх задекларований імпорт зріс із 175 до 3 973 тонн, майже у 23 рази. Хризантем - зі 188 до 1 526 тонн, більш ніж у 8 разів.
За даними Держмитслужби, лише збільшення задекларованих обсягів зрізаних квітів дало бюджету додаткові 506,7 млн грн митних платежів порівняно з минулим роком.

Енергетика, будівництво і транспорт найбільше просіли у II кварталі.
НБУ оприлюднив свіжу статистику: реальний ВВП України у II кварталі 2026 року зріс лише на 0,4% р/р. Одразу кілька важливих секторів економіки показали суттєвий спад.
• Енергетика: -10,8%. І це попри те, що ситуація з електропостачанням у II кварталі була кращою і допомогла промисловості. Сам енергетичний сектор продовжує відчувати наслідки попередніх руйнувань теплової генерації.
• Будівництво: -10,6%. Падіння поглибилося, хоча капітальні видатки бюджету зросли на 22%. Серед причин НБУ називає високу базу минулого року, дефіцит кваліфікованих працівників та зміну структури попиту через війну та проблеми в енергетиці.
• Транспорт: -6,4%. Спад поглибився через посилення атак росії на логістичну та транспортну інфраструктуру, насамперед залізничні вузли та порти. Вантажні перевезення продовжували скорочуватися.
• Сільське господарство: -3,5%. Складна ситуація в окремих напрямах тваринництва та повільніший, ніж торік, перебіг жнив.
Однак найбільше просіла освіта: -11,1%.
НБУ причин цього падіння не пояснює. Але вони ті самі, що були раніше: передусім демографічне скорочення та міграція.
У підсумку економіка у II кварталі зросла лише на 0,4% р/р. Основним рушієм цього зростання залишалося споживання домогосподарств: воно збільшилося на 6,9% і дало +4,6 в. п. до зміни ВВП.

Операція «WallHack»: 239 обшуків і 23 підозри. Кіберполіція провела масштабну операцію проти скамерів у Києві та 19 областях України.
Шахраї через месенджери поширювали фішингові посилання на фейкові сайти банків, державних сервісів і торгових платформ і в такий спосіб викрадали платіжні дані та доступ до рахунків людей.
Під час операції правоохоронці
• провели 239 обшуків
• вилучили майже 600 одиниць комп'ютерної техніки
• заблокували тисячі фішингових посилань
• припинили діяльність 300 Telegram-каналів.
За результатами операції 23 особам повідомили про підозру, вісьмох затримали, чотирьом суд обрав тримання під вартою.
П'ять кримінальних проваджень уже направили до суду з обвинувальними актами.

Тема протидії відмиванню коштів може здаватися складною і далекою від повсякденного життя, але останні розслідування НАБУ та САП показали, що насправді йдеться про цілком конкретне питання: чи здатна держава знаходити та зупиняти нелегальні гроші.

За останні роки система фінмоніторингу в Україні дуже посилилася. Банки навчилися значно краще виявляти підозрілі операції. Але законопроєкт №14327-д дасть правоохоронцям потрібний сучасний інструмент, щоб ефективніше відстежувати рух коштів і розслідувати їх легалізацію.

Чесним громадянам і доброчесним політикам немає чого боятися. Навпаки, це ще один крок до того, щоб правила були однаковими для всіх. Реєстр банківських рахунків та сейфів дозволить швидше встановлювати, у яких установах особа має рахунки, а отже — швидше знаходити сліди нелегальних активів.

До цього ж, ухвалення цього законодавства є необхідною умовою для фінансової інтеграції України до ЄС та приєднання до SEPA, а тут і одна з плюшок — дешевші та швидші міжнародні перекази для українців.

На жаль, парламент поки що відкладає розгляд цих змін. Для мене така позиція виглядає дивною. Адже йдеться не лише про виконання євроінтеграційних зобов'язань, а й про додаткові можливості для боротьби з корупцією та відмиванням коштів.

Саме про це говорили в ефірі Радіо НВ. Дякую за розмову.

Кремль відібрав російський бізнес у Auchan і Nestlé та віддав його «в управління» колишньому генералу поліції.
Auchan після початку повномасштабної війни з росії не пішов. Nestlé також залишилася: у компанії там шість заводів і близько 7 тисяч працівників.
Тепер путін своїм указом передав російські активи обох міжнародних корпорацій у «тимчасове управління» компанії «Л.Е.В. Менеджмент», яку очолює колишній високопосадовець МВС рф, генерал-майор поліції Андрій Краюшкін. Причому директором компанії він став лише 10 вересня, за тиждень до указу путіна.
Сама компанія теж вражає масштабами: за даними The Insider, у 2025 році вона мала одного працівника, нульову виручку та статутний капітал у 15 тис. рублів.
Формально власність у Auchan і Nestlé поки не конфіскували. Але контроль над російським бізнесом вони втратили: управляти ним тепер буде призначена Кремлем структура. За такою ж схемою росія вже передавала у «тимчасове управління» активи Danone та Carlsberg. Згодом обидві компанії втратили свій російський бізнес.
Якщо досі не гидуєш вести бізнес у росії, то просто почекай, коли і до тебе прийдуть.