Блекаут у Державній службі фінансового моніторингу. Гроші для підтримки життєдіяльності відомства, в разі ввимкнення світла, не закладено заздалегідь. Тож система виявилася не готовою до графіків відключення електроенергії.
Дизеля в фінансовій розвідці країни вистачить, за словами голови ДСФМУ Проніна — на декілька днів. На закупівлю нової партії Казначейство не відпускає платежі. Один день роботи дизель-генераторів в цій структурі коштує 50-60 тис грн.
На вихідних доведеться відключити також систему ІСФМ, через електронний кабінет якої банки, нотаріуси, бухгалтери, страховики пересилають інформацію про порогові або підозрілі операції.
Але, якщо її відключити хоч на хвилину, потім запустити цю систему, за моєю інформацією, буде дуже важко.

Хто питав, де та чарівна кнопка, що відключає повідомлення про підозрілі операції, то ось вона: ІСФМ Держфінмону. Якщо систему загасити, то потім можуть бути збої, і частину повідомлень може бути втрачено. Дуже зручно! Для декого🙄

НБУ наклав 32,8 млн грн штрафів за порушення фінмоніторингу та валютного законодавства.
За повідомленням Нацбанку, у вересні санкції отримали один банк і вісім небанківських фінустанов.

Найбільші штрафи:
• «Банк Траст-Капітал» - 20,5 млн грн за неналежну перевірку клієнтів, зокрема високоризикових, та порушення надання інформації НБУ
• «Профітгід» - 10,47 млн грн за недоліки в організації фінмоніторингу, управлінні ризиками та перевірці клієнтів

«Альянс Капітал Груп», «Синергія» та «Голдана Плюс» отримали менші штрафи. «Укрфінжитло» та ще три компанії - письмові застереження.

Філіп Пронін відреагував на мій пост. Каже, «чарівної кнопки» немає, блекауту теж.

Українців, які обслуговуються у банках ЄС, перевірятимуть за єдиними європейськими правилами.
Європейський орган із протидії відмиванню коштів AMLA оприлюднив фінальний проєкт технічних стандартів і передав його Єврокомісії для ухвалення.
Для українців із рахунками в ЄС це означатиме однакові вимоги до перевірки особи та клієнтських даних у всіх 27 країнах. Зміни також матимуть значення для українських банків у складі європейських груп через групові процедури фінмоніторингу.
Банки та інші фінустанови мають з’ясовувати, чи має клієнт кілька громадянств, фіксувати всі задекларовані та верифікувати щонайменше одне.
У санкційних перевірках передбачено:
• перевірку імен в оригінальному алфавіті та/або латинській транслітерації
• врахування псевдонімів і адрес криптогаманців
• повторну перевірку після оновлення санкційних списків або зміни даних клієнта
Для українських імен це може означати перевірку й кирилицею, хоча обов’язкового використання обох алфавітів проєкт не встановлює.
Документ також деталізує перевірку віртуальних IBAN, номерів, прив’язаних до основного рахунку. Потрібно буде встановлювати користувача такого номера та рахунок, до якого він прив’язаний.
Застосовуватимуть нові вимоги через шість місяців після набрання чинності, а дані чинних клієнтів оновлюватимуть поступово, з урахуванням рівня ризику.

Українці могли б заощаджувати тисячі євро на міжнародних переказах, якби Україна вже приєдналася до SEPA. Але ми досі не ухвалили необхідний закон.

Цікаву статистику навів голова Національного банку України Андрій Пишний під час нашої розмови на записі подкасту AML HUB «Слідкуй за грошима».

За його словами, досвід європейських країн показує, наскільки суттєво приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) здатне здешевити фінансові операції.

Зокрема, вартість окремих платіжних послуг в системі SEPA знизилася:
із 74 євро до нуля — для переказів до 200 євро;
із 199 євро до нуля — для переказів до 20 тисяч євро.

Показовий досвід сусідньої Молдови. Як розповів Андрій Пишний, за п’ять місяців після приєднання країни до SEPA базова мінімальна вартість одного переказу в євро скоротилася з 20 євро до 1,26 євро. Це майже шістнадцятикратне здешевлення!

І все це — не абстрактні переваги євроінтеграції, а конкретні гроші, які залишаються у громадян та бізнесу замість того, щоб витрачатися на банківські комісії.

Україна могла б уже рухатися цим шляхом, якби на початку року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №14327-д.

Однак ми продовжуємо втрачати дорогоцінний час. І кошти українців.
Під час розмови Андрій Пишний наголосив: навіть після приведення українського законодавства у відповідність до вимог SEPA на нас чекатиме щонайменше рік складних технологічних і бюрократичних процедур із Європейською платіжною радою.

Тобто кожен місяць зволікання з ухваленням закону фактично відтерміновує момент, коли українці зможуть користуватися дешевшими європейськими платежами.

Наступного тижня парламент має шанс ухвалити законопроєкт №14327-д у першому читанні, а до середини листопада — в цілому.

Це критично важливе вікно можливостей. Адже попереду — зміни європейського антилегалізаційного законодавства, які можуть суттєво ускладнити для України процес нормативного наближення до вимог SEPA.

За оцінкою голови НБУ, після цих змін виконати всі необхідні умови буде важко.

Ціна парламентського зволікання — це не просто невиконані євроінтеграційні зобов’язання. Це реальні гроші українців, підприємців, експортерів, волонтерів і наших громадян за кордоном, які ми продовжуємо втрачати на дорогих міжнародних переказах.

Порядок денний ВР на понеділок, 12 жовтня.
• 10147 законопроєкт, 2 читання - безпека та здоров’я працівників на роботі, завершення розгляду. (Ukraine Facility, рекомендації Єврокомісії, ЄС).
• 16119, 16119-1 законопроєкти, 1 читання - забезпечення освітніх прав корінних народів України та національних меншин.
• 16011 законопроєкт, 1 читання - підвищення ефективності приватизації державного майна. (DPO, програма бюджетної підтримки Світового банку).
• 15400 законопроєкт, 1 читання - спрямування плати за документи у сфері державного експортного контролю до спецфонду держбюджету.
• 15532 законопроєкт, 1 читання - перенесення строків запровадження електронної простежуваності алкоголю, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет.
• 15094 законопроєкт, 2 читання - базова соціальна допомога, початок розгляду. (SPIRIT, проєкт Світового банку з реформування соціальної допомоги, ЄС).

Іран платить криптовалютою китайським продавцям компонентів, які знаходять у «Шахедах».
Схеми оплати в USDT за китайську мікроелектроніку та навігаційні системи описано в розслідуванні Постійного підкомітету з розслідувань Сенату США.
Кошти з гаманців Modex, посередницької структури, пов’язаної з Центробанком Ірану, надходили на біржові рахунки цих постачальників. Загалом через адреси Modex пройшло майже 600 млн доларів в USDT - доларовому стейблкоїні компанії Tether.
В іншому епізоді Сенат виявив листування з китайськими постачальниками компонентів подвійного використання, які погоджувалися приймати оплату криптовалютою. Відстежено й транзакцію на рахунок китайської фірми, що спеціалізується на поставках для безпілотників і пропонує напівпровідники по 1-3 долари за одиницю. Чипи саме такого класу регулярно знаходять у збитих «Шахедах» і російських «Геранях».
Із 846 проаналізованих гаманців, узятих із санкційних списків і документів про арешт активів, 84% проводили операції виключно або майже виключно в USDT. Через ці криптогаманці також оплачували підсанкційну нафту й переказували кошти пов’язаним з Іраном збройним угрупованням.
Tether має технічну можливість блокувати адреси, але робить це із затримками. За даними розслідування, 39 гаманців фінансиста «Хезболли» заблокували лише через майже рік. За цей час із них вивели понад 34,6 млн доларів.

Через перманентні «жовті» тривоги Верховна Рада виявилась фактично заблокованою. Довелось перервати годину запитань до уряду і досі продовження роботи організувати не можна. На пропозицію перейти в підвал спікер відмовився, оскільки тоді уряд не зможе відповідати на запитання нардепів під час прямої трансляції, тобто засідання буде неофіційним.
Голосувати за законопроекти в підвалі теж неможливо, бо опозиція туди спускатись відмовляється. Є лише 205 бажаючих спуститись і голосувати. Опозиція каже, що вони будуть обговорювати законопроекти лише в залі.
Відтак, голосування, які мають принести державі дефіцитні 29,9 млрд $ — під величезним питанням.
Просто ідіотизм якийсь.

Складається враження, що є велика група людей в цій країні, якій от чим гірше, тим їм краще. Не буде голосувань — не буде грошей. Не буде грошей — не буде армії. Не буде армії — буде капітуляція.
Це ж базові закономірності, які зрозумілі навіть дітям. Мабуть, ця сила, яка саботує голосування, створює неможливі умови для їх проведення — підіграє ворогу, бо вже вивезла своїх дітей з України. А народ, який тут залишається, їм байдужий.
От оцій силі цікаво лише, щоб з москальських олігархів поскоріше санкції зняли. А що буде з державою Україна їм плювати.

Три операції за рік: ЄС пропонує нові критерії постійного фінмоніторингу клієнтів.
Європейський орган із протидії відмиванню коштів AMLA підготував проєкт правил: для обміну валют, переказів коштів та окремих криптопослуг три або більше операцій за останні 12 місяців у того самого надавача вважатимуть ознакою ділових відносин із клієнтом.
Це передбачає перевірку та постійний моніторинг.
Документ також установлює загальні критерії виявлення пов’язаних операцій:
• спільне походження або призначення коштів;
• спільну мету платежів;
• використання спільної цифрової інфраструктури чи посередників;
• операції між пов’язаними особами: родичами, діловими партнерами або клієнтами, які діють узгоджено.
Родинний зв’язок не робить платежі підозрілими, оцінюватимуть сукупність обставин. Збирати додаткову інформацію лише для пошуку пов’язаних операцій не вимагатимуть, сервіси мають використовувати вже наявні дані.
Для обміну валют, переказів та окремих криптопослуг передбачено місячне вікно: перевірятимуть зв’язки між операціями за місяць, зокрема можливе дроблення платежів.
Такі перевірки допомагають виявляти дроблення платежів і схеми з дропами, через чиї рахунки проводять чужі кошти.
Після ухвалення нових правил Єврокомісією, вони запрацюють через шість місяців.
Для українців, які живуть, працюють або подорожують у ЄС, ці правила діятимуть при користуванні такими сервісами в Європі. Але також вони можуть охопити й користування європейськими сервісами дистанційно з України.

ЄС завдав санкційного удару по виробництву російських балістичних ракет.
Міністри закордонних справ ЄС затвердили 22-й пакет санкцій проти Росії. До санкційних списків додали майже 1,6 тис. компаній, організацій та фізичних осіб. Це найбільше одноразове розширення списків від початку повномасштабного вторгнення, повідомила голова європейської дипломатії Кая Каллас.
Понад половина нових санкційних позицій пов'язана з виробництвом балістичних ракет, якими Росія атакує Україну. Зокрема, обмеження стосуються підприємств, залучених до розробки та випробування ракет, виробництва двигунів, твердого ракетного палива, спеціальних матеріалів і компонентів для комплексів «Іскандер».
До списків також потрапляють підприємства авіаційної та суднобудівної промисловості, виробники електроніки, безпілотників, підприємства з ремонту бронетехніки.
Також під санкції потраплять 77 російських політиків, які брали участь у парламентських виборах на окупованих територіях України.

Рада змінила правила охорони праці: нові обов'язки для роботодавців.
Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроєкт 10147, який змінює підхід до безпеки працівників.
Тепер роботодавцям доведеться приділяти більше уваги попередженню виробничих травм, а не лише усуненню їхніх наслідків.
Що передбачає закон:
• Обов'язкова оцінка ризиків. Роботодавці мають визначати, що може загрожувати здоров'ю працівників, та вживати заходів для зменшення небезпеки.
• Відповідальність за порушення. Працівники зможуть вимагати через суд відшкодування шкоди, завданої через неналежне забезпечення безпеки праці.
• Додаткові гарантії. Посилюються вимоги щодо захисту вагітних жінок, неповнолітніх та працівників з інвалідністю.
• Європейські стандарти. Нові правила розроблені з урахуванням вимог ЄС щодо безпечних умов праці.
Нові вимоги поширюватимуться на всіх роботодавців, незалежно від сфери діяльності. Закон поширюється і на підприємства, і на ФОПи, які мають найманих працівників.

В разі, якщо народні депутати не ухвалять необхідні законопроекти для поповнення коштами держбюджету, уряд почне вибирати гроші з місцевих бюджетів. Цю перспективу окреслив премʼєр-міністр органам місцевого самоврядування ще минулого тижня, а сьогодні повторив і на засіданні фракції в Раді.

🇺🇦🇪🇺 Рада має ухвалити близько 15-ти євроінтеграційних законопроєктів для отримання фінансової допомоги, — народна депутатка України Ольга Василевська-Смаглюк

Телеканал Рада

🇺🇦🇪🇺 Україна має бути гідно представлена на засіданнях FATF, — народна депутатка України Ольга Василевська-Смаглюк

Телеканал Рада

Футбольних полів і мисливських угідь нам на всі гроші. Депутати подали до проєкту бюджету 2027 – 5236 поправок. В залі будуть ритуальні камлання про телемарафон і «бюджет війни». Але в поданих пропозиціях, звісно, традиційне свято лобізму і шкурняків. Зокрема, пропонують додати новації:
• 1 мільярд грн на футбольні поля в селах;
• 1 млрд грн на «сучасну модель ведення мисливського господарства»;
• 103,9 млн грн на довічне утримання депутатів ВР І скликання (засновники держави) без понижуючого коефіцієнта. Гроші пропонується взяти з видатків на обслуговування державного боргу;
• 1 млрд грн - на виплати за судовими рішеннями тим суддям, які в судах оскаржили урізання зарплат через бюджетні обмеження і домоглись рішень на свою користь;
• заборона на демонтаж МАФів та виплати компенсацій власникам демонтованих ларьків, навіть, якщо ті було встановлено незаконно;
• пільги для всіх видів пального: ПДВ 7% і нульовий акциз для бензинів, дизелю, автогазу. Також автор пропонує на весь 2027 рік зупинити механізм авансових податкових внесків за роздрібну торгівлю пальним і знизити ПДВ до 7% також і для сирої нафти.
З хороших новин: всі ці «хотєлки» масово зрізаються в зародку. Тобто в бюджетному комітеті. Тож, будемо спостерігати, що з цього доживе до ухвалення в цілому.
Спойлер: не доживе нічого

Порядок денний засідання ВР на 13 жовтня.
• 15094 законопроєкт, 2 читання - базова соціальна допомога, завершення розгляду. SPIRIT (проєкт Світового банку з реформування соціальної допомоги), ЄС.
• 15532 законопроєкт, 1 читання - перенесення строків запровадження електронної простежуваності алкоголю, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет.
• 14327-д законопроєкт, 1 читання - приведення законодавства у відповідність до вимог ЄС для приєднання України до єдиної зони платежів у євро (SEPA). Ukraine Facility, МВФ, DPO (бюджетна підтримка Світового банку), рекомендації Єврокомісії. Критично важливо.
• 15503 законопроєкт, 1 читання - зміни до Цивільного кодексу для приєднання України до SEPA. МВФ, DPO (Світовий банк), ЄС.
• 15555 законопроєкт, 1 читання - удосконалення порядку розкриття банківської таємниці Національним банком України. МВФ.
• 16036 законопроєкт, 1 читання - імплементація статті 4 Директиви ЄС 2016/1164 (ATAD) щодо протидії ухиленню від сплати податків. EU MFA (макрофінансова допомога ЄС), євроінтеграція.
• 16037-д законопроєкт, 1 читання - спрощення адміністрування ПДВ. МВФ, EU MFA (макрофінансова допомога ЄС).
• 16043 законопроєкт, 1 читання - удосконалення порядку розгляду справ Вищим антикорупційним судом. Ukraine Facility, ЄС.
• 15556 постанова - створення тимчасової слідчої комісії ВР для розслідування можливих порушень законодавства щодо державного майна, земель і нерухомості в Києві, які належали, перебували у володінні або користуванні ДП «Завод «Арсенал» та його правонаступників.
• 16095 постанова - створення дорадчої групи експертів для попереднього відбору кандидатів до Рахункової палати. EU MFA (макрофінансова допомога ЄС). Критично важливо.
• 16018, 16018-1 законопроєкти, 1 читання - удосконалення конкурсних процедур відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя. Ukraine Facility.
• 12384 законопроєкт, повторне 2 читання - стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства.