Держфінмоніторинг виявив компанію, яка, ймовірно, обходила міжнародні санкції в інтересах росії.

Компанія з вільної економічної зони Близького Сходу переказала понад 2,7 млн євро п’ятьом фірмам в Азії та на Близькому Сході. Усі вони мають прямі зв’язки з росією та постачають товари на її ринок.

Власник компанії — громадянин рф. За кілька тижнів на початку 2025 року компанія здійснила 13 підозрілих платежів, в яких не було комерційної логіки.

Серед операцій була оплата третім особам за товари подвійного призначення, на які поширюються обмеження ЄС. Таку продукцію можна використовувати у військовій сфері. Кінцевий користувач перебуває в одній з африканських країн.
Матеріали передали до СБУ.

В рамках ініціативи Першої Леді США Меланії Трамп по розблокуванню Олешок, сьогодні о 3:00 годині за київським часом розпочався наймасштабніший режим тиші на найбільшій ділянці фронту на півдні України.

Це найбільша деескалація з 2022 року.

Режим тиші триватиме з 27 жовтня до 22:59 години 1 листопада.

Кожне подібне деескалаційне зусилля наближає довгоочікуваний мир в Україні.

У Києві планують виділити 1 мільярд гривень на «комбіновані водні переправи» через Дніпро. Про це повідомив мер Віталій Кличко за підсумками Ради оборони столиці. Який тип переправи обрано, не вказав. Відтак, справа ще навіть не на етапі проєктування. Також на Раді оборони столиці поговорили про будівництво мобільних укриттів, яких, нагадаю, в Києві зараз цілих два. Саме час задуматись про третє. Сумний смайл.

У Мінекономіки не відмовилися від ідеї підвищити ПДВ на 1 відсотковий пункт для компенсації воєнних збитків бізнесу.
Про це сказав міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко.
Остаточного рішення про підвищення ПДВ наразі немає. Але, за словами міністра, Мінекономіки досі вважає підвищення ПДВ оптимальним способом наповнення фонду компенсації збитків підприємствам, які постраждали від російських обстрілів.
«Ми залишаємося на позиції, що 1% ПДВ - це оптимальний варіант із усіх можливих. Він не ідеальний, але це найменше з усіх зол», - заявив міністр.
Водночас Мінекономіки готове розглядати альтернативні джерела фінансування. Обговорення з Мінфіном і народними депутатами триває.
Запустити фонд планують у 2027 році. До його фінансування хочуть залучити міжнародну допомогу, однак, за словами міністра, для цього Україна має забезпечити власні джерела надходжень.

Невже таксі у Києві більше не вимагатимуть тисячу гривень за переїзд з лівого берега на правий?
Уряд домовився з таксистами, щоби ті не задирали ціни під час транспортних ускладнень, викликаних російськими атаками.
Прем’єр Сергій Корецький повідомив, що Мінінфраструктури та Мінекономіки підписали меморандум з цифровими платформами Bolt, Uklon, Uber та OPTI щодо недопущення критичного зростання цін на перевезення в Києві під час тривоги, зупинки роботи громадського транспорту, зокрема метрополітену або іншого форс-мажору, повʼязаного з логістикою в столиці. Наприклад, як це сталося сьогодні після атаки на Південний міст.
Меморандум передбачає встановлення стелі, до якої може піднятися ціна за таких умов. Це максимум плюс 75% до базового тарифу.
Таке обмеження цін діятиме щонайменше дві години після відбою тривоги червоного рівня або доки не відновиться нормальна робота громадського транспорту і рух мостами.

Сфотографувавшись на понівеченому Південному мосту, мер Києва Віталій Кличко, поїхав додому – в Лютіж. А ми продовжуємо наше розслідування про те, хто і на якій підставі огородив маєток столичного голови на березі Київського водосховища, захопивши прибережну ділянку. Та чому там з’явились таблички з попередженням про мінну небезпеку.
Отримала відповідь Петрівської сільської ради, на території якої розташований маєток. З'ясувалося, що сільрада не знає, хто встановив огорожі та знаки мінної небезпеки. Сільрада також не має жодного документа, який би фіксував міни саме на цих ділянках.
У листі Вишгородської районної військової адміністрації, який сільрада долучила до відповіді, також немає жодного пояснення, хто і на якій підставі огородив ділянки.
Натомість РВА рекомендувала звернутися до Центру протимінної діяльності і там запитати, чи справді ця територія замінована, залучити піротехніків ДСНС, а якщо вибухонебезпечних предметів немає, перевірити ділянку на порушення природоохоронного законодавства.
Тобто історія традиційна для наших країв – ніхто нічого не знає, люди бідкаються, влада розводить руками.
Єдиний справді позитивний результат від розголосу: стихійне сміттєзвалище під парканом маєтку Кличка нарешті прибрали.
А ми продовжуємо з'ясовувати, хто і на яких підставах обмежив доступ до прибережної території та чи існує там реальна мінна небезпека.

Сьогодні в порядку денному Верховної Ради — фінансовий безвіз України. Йдеться про законопроект 14327-д про приєднання України до Єдиного європейського платіжного простору. Разом із «Роумінгом як удома», до якого ми вже приєднались, фінансовий безвіз дасть можливість громадянам суттєво зекономити. Попри можливість ухвалити це законодавство ще два роки тому, раніше за Молдову, Чорногорію та інші країни, ми відверто зволікали, втратили купу часу і ось… жовтень — останній місяць, коли ще є вікно можливостей. Потім в ЄС стануть чинними більш жорсткі правила фінмону, і ми вже не підпадаємо під критерії. Чому зволікаємо? — запитаєте ви. В моїй колонці для «Європейської правди» є відповідь.

Президент запропонував Прем’єр-міністру Сергію Корецькому сформувати спеціальну команду з досвідчених управлінців і представників бізнесу для напрацювання рішень щодо Києва. Зокрема, обговорювалося можливе залучення до неї Василя Малюка, Олександра Кубракова та Володимира Гройсмана.

Вступ України до SEPA знову злетів з порядку денного. Не треба українцям фінансова євроінтеграція, вважають лідери парламентських фракцій. Треба з SEPA зробити заручницю своїх політичних забаганок. 🙄

Сьогодні буду підтримувати дві важливі поправки до бюджету.

Поправка 611:
Гроші від угод зі слідством мають іти військовим, а не приватним фондам. Угоди про визнання винуватості не зможуть містити зобов'язань перераховувати гроші третім особам. Платежі спрямовуватимуться до держбюджету або на відшкодування шкоди за цивільним позовом. Кошти понад суму завданої державі шкоди надходитимуть до спеціального фонду держбюджету на грошове забезпечення військовослужбовців ЗСУ. Кабмін має перевірити угоди за 2022–2026 роки: які платежі передбачалися, скільки грошей отримали треті особи та як їх використали. Звіт про результати перевірки має бути поданий Верховній Раді до 1 вересня 2027 року.

Поправка 1003:
Обмеження зарплат чиновників до 80 тисяч гривень. Встановити на 2027 рік верхню межу зарплат у державних органах, органах місцевого самоврядування та бюджетних установах на рівні 80 тис. грн на місяць. Обмеження поширюватиметься також на народних депутатів, суддів, зокрема Конституційного Суду, членів Вищої ради правосуддя та ВККС, прокурорів, працівників Нацбанку. Виняток передбачений для тих, хто бере участь у забезпеченні оборони та відсічі російській агресії. Перелік відповідних посад визначатиме Кабмін.

Правка 611 провалилась. Будуть і надалі на приватні фонди гроші за угоди перекидати.

1003 правка про обмеження зарплат теж не встояла.

ВР проголосувала доручення уряду обмежити винагороди членів наглядових рад держпідприємств та держбанків.

Правоохоронці викрили злочинну групу з 16 осіб, які заробляли на повторному продажу війську старих дронів під виглядом нових. ДБР спільно з ВБ Держприкордонслужби та Нацполіцією провело масштабну спецоперацію. Встановлено: щонайменше 600 дронів могли бути незаконно привласнені з військових частин. Частину з них після зміни ідентифікаційних даних повторно постачали до ЗСУ під виглядом нових. 16 осіб затримано. Під час цього етапу операції вилучено 248 безпілотників, 13 млн грн готівкою, 400 тис доларів, 11,9 тис євро, золоті і срібні зливки, 15 автомобілів, близько 15 тис патронів і гранати.

Проект закону про держбюджет на 2027 рік ухвалено в першому читанні.

💳 Продав свою банківську картку шахраям? За це може настати кримінальна відповідальність.

Верховна Рада ухвалила президентський законопроєкт №16013, спрямованого на боротьбу з незаконним використанням банківських рахунків, платіжних карток та електронних гаманців.

Йдеться насамперед про так званих «дропів» — людей, які за винагороду передають свої банківські картки, рахунки або доступ до них третім особам для проведення незаконних фінансових операцій.

Саме через такі рахунки нерідко проходять гроші, отримані внаслідок шахрайства, зокрема від жертв телефонних афер, фішингу та інших злочинних схем.

Що пропонується змінити?

▪️ Запровадити нову статтю 200-1 Кримінального кодексу, яка передбачатиме відповідальність за незаконну передачу, придбання, зберігання чи використання платіжних інструментів для вчинення кримінальних правопорушень.

▪️ Розширити перелік кримінально караних дій із платіжними інструментами та засобами доступу до банківських рахунків.

▪️ Удосконалити механізми розслідування таких злочинів, зокрема у випадках причетності юридичних осіб.

Водночас законопроєкт передбачає важливий механізм звільнення від відповідальності.

Якщо людина вперше вчинила правопорушення, передбачене частиною першою нової статті 200-1, вона зможе уникнути кримінальної відповідальності за умови, що до повідомлення про підозру добровільно звернеться до правоохоронців та активно допоможе викрити й припинити злочинну діяльність інших учасників схеми.

Це важливо, адже організатори шахрайських мереж часто використовують молодь, студентів та соціально вразливих громадян, обіцяючи легкий заробіток за передачу банківської картки.

Але банківський рахунок — це не товар, який можна безпечно здати в оренду. За кількасот чи кілька тисяч гривень винагороди людина ризикує стати учасником схеми з викрадення або відмивання значно більших сум.

Основні показники проєкту бюджету, поданого Урядом до І читання:
▪️ 5 трлн 648 млрд грн — доходи бюджету (+452,1 млрд грн, або на 8,7% до 2026 року).
▪️ 7 трлн 272 млрд грн — видатки бюджету (+864,9 млрд грн, або на 13,5% до 2026 року).
▪️ 4 трлн 885 млрд грн — на безпеку і оборону. Це 43,8% прогнозного ВВП та на 517,9 млрд грн більше порівняно з планом на 2026 рік зі змінами.
▪️ 540,3 млрд грн — на соціальні виплати і заходи Мінсоцполітики, що на 72,6 млрд грн більше порівняно з планом на 2026 рік зі змінами.

Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт 15269 «Про внесення змін до деяких законів України щодо корпоративного управління Фонду гарантування вкладів фізичних осіб».
Закон реформує систему управління Фондом гарантування вкладів фізичних осіб: змінює склад його адміністративної ради, запроваджує конкурсний відбір керівника та посилює контроль за діяльністю Фонду, його фінансами й витратами на ліквідацію банків.
Ухвалення закону є частиною зобов’язань України перед МВФ.

Уряд змінив митні правила для підтримки бізнесу під час війни.
• Митні спрощення для підприємств, які постраждали від обстрілів. Якщо до атаки компанія відповідала вимогам для зменшеної гарантії сплати митних платежів чи звільнення від неї, вона зможе отримати або зберегти відповідну авторизацію. Потрібно підтвердити, що фінансовий стан погіршився саме через атаку. Також необхідно подати план відновлення потрібних фінансових показників протягом двох років.
• Швидше погодження перевірок товарів. На час воєнного стану строк узгодження огляду, відбору зразків та інших процедур скорочується з восьми робочих годин до однієї.
• Тимчасове припинення державного контролю нехарчової продукції на митниці. Його відновлять після перегляду планів ринкового нагляду з урахуванням ризиків.
• Ввезення складових для оборонного виробництва без мита та ПДВ. Постанова запроваджує механізм застосування цієї пільги. Йдеться про матеріали, обладнання й комплектувальні для виготовлення озброєння, оплаченого іноземними партнерами.
• Послаблення вимог до відеоспостереження. Якщо камери на митному складі чи в зоні митного контролю пошкоджені через російську агресію, вимоги до їхньої роботи тимчасово не застосовуватимуть. Власник має повідомити митницю.

Попри дизельну угоду Трампа з росією, дизель у США знову подорожчав.
За даними Американської автомобільної асоціації, 28 жовтня середня ціна дизеля становила $6,35 за галон проти $6,28 на момент оголошення угоди. Ціна зросла на сім центів, або приблизно 1,1%.
9 жовтня Трамп оголосив, що росія поставить на американський і світовий ринки понад 300 тисяч тонн дизеля, ще 500 тисяч - у листопаді та мільйон тонн згодом. Тоді Трампа попереджали: дефіциту дизелю у США немає і ціни зростають через війну у Перській Затоці. Тож цілком логічно, що майже через три тижні після оголошення угоди дизель для американців дешевшим так і не став.
Нове загострення в Перській затоці знову підштовхнуло енергетичні ринки вгору. Після іранських атак на танкери поблизу Ормузької протоки нафта минулого тижня дорожчала майже до $117 за барель. Трамп тим часом допускає відновлення масштабних ударів по Ірану після виборів до Конгресу 3 листопада. Ризик продовження війни не дозволяє цінам піти вниз.