💸 Європа втрачає 480 тисяч євро щогодини через шахраїв. І це лише офіційно зафіксовані збитки.

У 2024 році європейці втратили через шахрайство 4,2 млрд євро — на 17% більше, ніж роком раніше.

Такі цифри озвучила Река Горват, керівниця підрозділу Єврокомісії з протидії онлайн-шахрайству, під час Compliance Council у Брюсселі.

Але найцікавіше — як саме шахраї виманюють гроші.

🔴 85% втрат припадає на платежі, які жертви авторизували власноруч. Тобто злочинцям дедалі частіше навіть не потрібно зламувати банківські рахунки. Достатньо переконати людину самостійно переказати кошти.

🔴 75% шахрайських схем беруть початок на онлайн-платформах, свідчать дані Revolut.

🔴 За інформацією з внутрішніх документів Meta, компанія могла отримувати близько 10% своїх доходів від реклами шахрайських схем, афер та заборонених товарів.

І тут виникає закономірне запитання: чому банки несуть дедалі більшу відповідальність за шахрайські операції, а цифрові платформи, на яких шахраї знаходять жертв, досі не забезпечують належної протидії?

Єврокомісія вже обговорює з банками, платіжними компаніями та онлайн-платформами добровільний кодекс протидії шахрайству.

Окрема проблема — обмін інформацією між фінансовими установами.

Показовий приклад Нідерландів: спільну ініціативу п’яти найбільших банків TMNL, спрямовану на виявлення підозрілих фінансових операцій, згорнули у 2024 році через правові обмеження щодо обміну даними.

Тепер європейський орган з протидії відмиванню коштів AMLA разом із Європейською радою із захисту даних (EDPB) працюють над роз’ясненнями, які мають визначити допустимі межі такого обміну.

💬 І дуже влучне зауваження євродепутатки Регіни Догерті:

«Якщо алгоритм настільки розумний, що може визначити, яка щітка підходить саме для мого волосся, він точно здатен визначити, хто може мене ошукати, і попередити про це».

Висновок простий: боротьба з фінансовим шахрайством не може залишатися виключно відповідальністю банків.

Онлайн-платформи, платіжні установи, банки та правоохоронні органи повинні мати не лише спільну відповідальність, а й законні механізми оперативного обміну інформацією.

Бо найкращий спосіб повернути вкрадені гроші — не допустити їх викрадення.

«Ніхто цього навіть не відчує»: міністр фінансів Сергій Марченко пояснив, як працюватиме реєстр банківських рахунків у межах вступу України до SEPA

Створення реєстру банківських рахунків та індивідуальних банківських сейфів, передбачене законопроєктом №14327-д, не вплине на повсякденне життя громадян, натомість дозволить правоохоронним органам ефективніше проводити фінансові розслідування.

Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко в подкасті «Слідкуй за грошима» — проєкті, створеному громадською організацією AML HUB.

За словами міністра, інші країни, які прагнули приєднатися до Єдиної зони платежів у євро (SEPA), не витрачали стільки часу на дискусії щодо створення відповідних реєстрів.

«Зокрема Молдова, Чорногорія, Сербія так швидко хотіли вступити, що взагалі не дискутували це питання. У нас це викликало недостатньо аргументовану дискусію, яка відтермінує наші можливості», — зазначив Марченко.

Одним із найбільш дискусійних положень законопроєкту залишається доступ уповноважених органів до реєстру банківських рахунків і сейфів.

Міністр наголосив, що реєстр не міститиме інформації про залишки коштів чи рух грошей на рахунках. Йдеться лише про ідентифікаційні дані власника та інформацію про банки, у яких відкриті рахунки.

Це дозволить правоохоронцям швидше встановлювати, до яких саме банків необхідно звертатися в межах розслідувань.

«Замість того, щоб подавати запити в 50 банків, вони можуть зробити запит у три конкретні банки, де бачать, що ці рахунки є. Як це вплине на громадян? Жодним чином. Ніхто це навіть не відчує», — пояснив міністр фінансів.

Створення такого реєстру є частиною законодавчих змін, необхідних для наближення України до європейських стандартів фінансової прозорості та інтеграції до SEPA.

🎙 Повний випуск подкасту «Слідкуй за грошима» із Сергієм Марченком вийде вже в понеділок, 9 листопада, на YouTube-каналі AML HUB.

У розмові — про вступ України до SEPA, фінансову інтеграцію з ЄС, законопроєкт №14327-д та ціну зволікання з реформами.

Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова назвала зволікання з приєднанням України до SEPA одним із найбільш показових прикладів розчарування темпами євроінтеграції.
В інтерв'ю телеканалу Рада Матернова в позитивно оцінила прогрес України у відкритті переговорних кластерів. Однак, відповідаючи на запитання, в якій сфері прогрес України розчаровує, голова Представництва ЄС зауважила, що багатьох міжнародних партнерів України щиро дивує, чому наша держава досі не спромоглася ухвалити необхідне законодавство та виконати вимоги для приєднання до SEPA. Адже переваги цієї реформи відчули б мільйони українців.
«Коли ви розмовляєте з іноземцями, зі своїми міжнародними партнерами, вони щиро дивуються: а чому цього досі не зроблено?» – зазначила посол.
Матернова навела приклад із власного досвіду. У межах SEPA переказ грошей сусідові чи синові, який навчається за кордоном, коштує практично нічого. Натомість переказ між Україною та країнами ЄС може обійтися у 50, 60 і навіть 70 євро.
«Усі ці витрати можна було б усунути, якби відповідне законодавство ухвалили та виконали необхідні вимоги», - каже пані Посол.
Матернова нагадала, що українці вже мають безвізовий режим з ЄС, а невдовзі зможуть здійснювати дзвінки між Україною та Євросоюзом без додаткової плати за роумінг. Наступним логічним кроком мали б стати дешеві грошові перекази. Причому виграли б від цього не лише громадяни, а й малий та середній бізнес.
Одна з ключових законодавчих передумов приєднання України до SEPA – ухвалення законопроєкту №14327-д, який передбачає створення реєстру банківських рахунків і сейфів. Його розгляд у Верховній Раді неодноразово відкладали, попри те, що це частина міжнародних зобов'язань України не лише в рамках приєднання до ЄС, а також як важлива частина співпраці з МВФ та Світовим банком.

Нардепа Куницького помітили в залі засідань ВР. Нагадаю, він зник в 2024 році.

НБУ оштрафував два банки та три фінансові установи майже на 39 млн грн за порушення фінмоніторингу та валютного законодавства

Національний банк України у жовтні 2026 року застосував заходи впливу до п’яти фінансових установ — двох банків і трьох небанківських компаній. Загальна сума штрафів становить 38,56 млн грн.

Найбільші штрафи отримали:

🔴 Сенс Банк — 25 млн грн. За неналежне застосування ризик-орієнтованого підходу та порушення вимог щодо належної перевірки клієнтів.

🔴 Ощадбанк — 10 млн грн. За недоліки в перевірці клієнтів, оцінюванні ризиків, внесення до клієнтських анкет непідтверджених даних, а також неналежне надання інформації та документів на запити НБУ.

🔴 Ломбард «Кредит Юкрейн» — 2,747 млн грн. За неналежну організацію фінансового моніторингу, порушення процедур перевірки клієнтів та управління ризиками. Зокрема, установа не здійснила передбачених законодавством додаткових заходів щодо клієнта — члена сім’ї політично значущої особи (PEP).

Крім штрафу, компанія отримала письмове застереження за здійснення окремих валютних операцій без відповідної ліцензії НБУ та порушення правил ведення валютних реєстрів.

🔴 ФК «АРТУА» — 799 тис. грн. За численні порушення у сфері фінмоніторингу, зокрема неналежну перевірку клієнтів, недоліки внутрішніх процедур, незбереження документів та порушення вимог щодо обслуговування PEP.

Серед встановлених порушень — відсутність дозволу керівника установи на встановлення ділових відносин із політично значущими особами, членами їхніх сімей та пов’язаними особами.

🔴 ФК «ФІНОФІС» — 17 тис. грн. За неподання до Національного банку окремої статистичної звітності щодо валютних операцій.

Серед порушень знову фігурують базові вимоги фінансового моніторингу: належна перевірка клієнтів, ризик-орієнтований підхід, документування операцій та виконання спеціальних процедур щодо політично значущих осіб.

При цьому порушення, пов’язані з PEP, НБУ виявив саме в небанківських фінансових установах.

Не виключено, що Комітет з питань фінансів переглядатиме рішення щодо законопроєкту 10225-д про криптовалюту.
В Нацбанку кажуть, що в тексті, який було подано до нашого Комітету та рекомендовано ним до ухвалення Верховною Радою в другому читанні і в цілому, не врахували частину домовленостей із НКЦПФР, яких було досягнуто раніше.
Перша претензія – спрощений допуск іноземних стейблкоїнів на український ринок.
Законопроєкт дозволяє прирівнювати токени ART та OTHER із так званих довірених країн до українських на підставі розкриття інформації, без окремої авторизації. При цьому серед довірених країн є не лише держави ЄС, де діє регламент MiCA, а й країни з іншими правилами регулювання.
НБУ вбачає ризик у тому, що під виглядом ART на ринок потраплятимуть фактично валютні стейблкоїни. Наприклад, токен, на 99,9% забезпечений доларами, а на 0,1% – цінним папером, прив'язаним до долара, або іншою валютою. Формально це вже ART, який регулює НКЦПФР, хоча за своїми властивостями він близький до токенів електронних грошей (EMT), що належать до сфери регулювання НБУ.
На думку Нацбанку, це може посилити доларизацію та сприяти появі паралельної системи розрахунків.
Які домовленості не врахували:
• допуск іноземних ART через авторизацію або реєстрацію;
• гарантії доступу НКЦПФР до резервів таких токенів за кордоном, щоб у разі потреби забезпечити їх погашення на користь клієнтів українських бірж;
• обов'язок НКЦПФР зупиняти або відкликати авторизацію, якщо висновок НБУ підтверджує наявність визначених законом ризиків.
Натомість у нинішній редакції передбачено лише врахування висновку НБУ, без обов'язку зупиняти допуск токена.
Нацбанк пропонував і альтернативний варіант: виключити ART зі спрощеної процедури допуску, залишивши лише OTHER-токени. Тоді НБУ не вимагав би додаткових механізмів контролю. Але НКЦПФР не підтримала й цього варіанта.
Тож цього тижня історичного голосування про оподаткування вірти в парламенті не буде.

Ще одне зауваження Нацбанку до законопроєкту 10225-д про віртуальні активи стосується обмеження кількості криптобірж, які зможуть легально працювати в Україні.
Спочатку НБУ виступав проти кількісних обмежень для учасників крипторинку. У вересні регулятори погодили компроміс: не більше трьох криптобірж до завершення воєнного стану. Інших надавачів послуг обмеження не мало стосуватися.
Однак 29 жовтня на робочій групі розглядали редакцію, яка передбачала збереження обмежень аж до вступу України в ЄС. Після обговорення погодили інший варіант: максимум три криптобіржі на п'ять років.
У фінальній редакції п'ятирічний строк залишився, але кількість бірж визначатиме сама НКЦПФР.
За оцінкою НБУ, це дозволяє Комісії допустити на ринок лише одну-дві біржі. Оскільки саме криптобіржі забезпечують основну ліквідність віртуальних активів, інші учасники будуть змушені користуватися їхніми послугами.
Нацбанк попереджає про ризик монополізації крипторинку та корупційних зловживань, адже НКЦПФР визначатиме і кількість бірж, і процедуру їх відбору.
Таким чином, предмет розбіжностей – право НКЦПФР самостійно визначати кількість криптобірж протягом п'ятирічного періоду, хоча на робочій групі раніше погодили конкретне обмеження у три оператори.

🇺🇦🇪🇺 Україна ризикує втратити історичне вікно можливостей для приєднання до SEPA. І цього разу ціна політичних зволікань — мільярди гривень щороку.

Дякую The Kyiv Independent та журналістці Софії Шаховій за увагу до надзвичайно важливої для України реформи.

У матеріалі розповідаємо, чому найближчі тижні можуть стати вирішальними для нашого фінансового безвізу з Європою.

10 мільярдів гривень на рік — стільки, за нашими оцінками, українські громадяни та бізнес могли б заощаджувати на банківських комісіях і міжнародних переказах після приєднання до SEPA.

Але замість того, щоб скористатися цією можливістю, ми місяцями дискутуємо навколо доступу правоохоронних органів до реєстру банківських рахунків.

Нагадаю: реєстр не міститиме ані залишків коштів, ані історії транзакцій. Лише інформацію про те, в яких банках особа має рахунки або сейфи.

Це європейський стандарт протидії відмиванню коштів, а не український винахід.

Завтра, 10 листопада, Верховна Рада має розглянути законопроєкт №14327-д у першому читанні.

І це лише перший крок. Попереду друге читання, ухвалення закону та подання заявки до Європейської платіжної ради.

Часу практично не залишилося. З липня 2027 року в ЄС почнуть застосовуватися нові, значно жорсткіші правила фінансового моніторингу. Якщо ми не встигнемо скористатися нинішнім вікном можливостей, процес приєднання України до SEPA може затягнутися на роки.

Молдова вже приєдналася до SEPA і за перші десять місяців заощадила близько 14,7 млн доларів.

Українці заслуговують на такі самі можливості.

Ми можемо ще не бути членами Європейського Союзу, але вже сьогодні здатні стати частиною його єдиного платіжного простору.

Питання лише в тому, чи вистачить нам політичної волі.

Повний матеріал The Kyiv Independent 👇

https://kyivindependent.com/ukraine-risks-missing-window-to-pass-anti-money-laundering-laws-for-european-payment-access/

Мінфін та місія МВФ розпочали переговори щодо другого та третього переглядів програми EFF.

У Варшаві стартували робочі зустрічі представників Мінфіну, НБУ та експертів МВФ, які обговорять виконання зобов’язань за програмою, макроекономічна ситуація та структурні реформи. А також - підготовку держбюджету-2027 до другого читання та джерела міжнародного фінансування.

За програмою EFF обсягом 8,1 млрд доларів США Україна вже отримала близько 2,2 млрд доларів США. До кінця 2026 року очікується ще близько 1,66 млрд доларів США за умови відповідного рішення Ради виконавчих директорів МВФ.

Мерц пригрозив заблокувати бюджет ЄС, якщо всі країни не погодяться фінансувати Україну.

Канцлер Німеччини готовий заблокувати бюджет ЄС на 2028–2034 роки, якщо всі 27 країн не зобов’яжуться фінансово підтримувати Україну у 2027 році й надалі. Про це він написав президентові Європейської ради Антоніу Кошті в листі, з яким ознайомилась FT.

У 2027 році Україні потрібно ще €70 млрд понад кошти, вже передбачені кредитом ЄС. Євросоюз пообіцяв покрити близько €45 млрд. Єврокомісія розглядає, зокрема, нові спільні запозичення. Угорщина, Словаччина, Чехія та Болгарія вже дали зрозуміти, що не готові робити внески в подальшу допомогу.

Мерц хоче, щоб лідери ЄС вирішили питання фінансування на 2027 рік на зустрічі в Дубліні 13 листопада. З 2028 року він пропонує забезпечити Україні фінансування на кілька років. За даними FT, Берлін також домагається, щоб майбутні рішення про допомогу можна було ухвалювати кваліфікованою більшістю. Тоді одна країна не зможе заблокувати рішення.

Нафта дешевшає другий день поспіль. Вранці 10 листопада Brent опустилася до $91,88 за барель після падіння майже на 6% напередодні. Від піку 30 жовтня ціна знизилася приблизно на 22%.

На ринку ослабли побоювання, що США підуть на нову ескалацію війни з Іраном. Після перемоги на проміжних виборах демократи з січня контролюватимуть обидві палати Конгресу й зможуть обмежувати фінансування війни. Це посилює тиск на Білий дім, щоб той домовлявся про судноплавство в Ормузькій протоці. Трамп уже заявив, що США поки утримаються від нових ударів, хоча морська блокада протоки триває.

Посол ЄС особисто звернулася до Стефанчука із закликом підтримати законопроєкт для SEPA

Голова Представництва ЄС в Україні Катаріна Матернова закликала голову Верховної Ради Руслана Стефанчука підтримати ухвалення законопроєкту №14327-д про реєстри банківських рахунків і сейфів та решти законодавчого пакета, необхідного для приєднання України до SEPA.

Матернова акцентувала увагу на терміновості цього питання. За Планом України реєстри мають запрацювати до II кварталу 2027 року. Посол закликала узгодити дату їх запуску з цим графіком і нагадала, що пакет також входить до зобов’язань України за програмою Світового банку.

Приєднання до SEPA здешевить і пришвидшить перекази в євро між Україною та країнами цієї платіжної зони. Це важливо для родин, які отримують гроші з-за кордону, українських експортерів та інтернет-магазинів.

Фінансовий комітет Верховної Ради переглянув своє рішення щодо законопроєкту №14327-д перед його сьогоднішнім розглядом у сесійній залі у першому читанні. За оновленою редакцією, прямий і безперешкодний доступ до реєстрів банківських рахунків і сейфів фізичних осіб пропонують надати лише трьом органам: НАЗК, Бюро економічної безпеки та АРМА.
Рішення переглянули після консультацій із Єврокомісією. Її представники пояснили, що право прямого доступу мають отримати компетентні органи, які працюють зі справами про тяжкі злочини. Через брак голосів Комітет погодив іншу редакцію законопроєкту, де істотно скорочено кількість держоорганів з доступом до реєстру. На думку Комітету, цей компроміс дає змогу виконати вимоги європейських директив. БЕБ включили як орган, що розслідує економічні злочини, НАЗК – як антикорупційний орган. Доступ для АРМА, як органу з розшуку і повернення активів, прямо передбачений директивою ЄС.
Законопроєкт 14327-д є частиною пакета для приєднання України до SEPA, єдиної зони платежів у євро. Він імплементує положення двох директив ЄС. Перша стосується протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму, друга – доступу до фінансової інформації для розслідування тяжких злочинів.

249 за SEPA в першому читанні

Мій виступ щодо приєднання до SEPA у Верховній Раді.

Також Верховна Рада ухвалила за основу другий законопроєкт із пакету SEPA - #15503. За - 258. Це проєкт Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)
Він розширює цивільно-правові гарантії та механізми захисту репутації у сфері фінансового моніторингу. Зокрема, він передбачає право на відповідь у разі безпідставних звинувачень та спростування недостовірної інформації, поширюючи ці правила на порушення у сфері фінмоніторингу.

Словами через рот пояснюю колегам, навіщо нам вступ до SEPA.

Розкладка по голосуванню за SEPA. Не голосувало так зване «антикорупційне крило»— майже весь Голос, включаючи Железняка та Сірко, «дніпровська група», група Павлюка та група Разумкова.