Служба Безпеки України викрила схему вимагання хабаря на митному посту «Аеропорт Бориспіль». Двоє головних державних інспекторів митного посту вимагали гроші з пасажирів за не створення штучних перешкод під час проходження митного контролю.

«Прикривав» цю схему співробітник управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії.

За попередньою інформацією «заробітки» з одного рейсу становили 2- 4 тисячі доларів. Відомо, що правоохоронцям вдалось затримати зловмисників «на гарячому».

Проте, як показує практика, хабарника можуть покарати лише за конкретний кейс, коли зловили за руку. Решту потрібно доказувати, і тут розгортається величезне поле для маніпуляцій та роботи адвокатів. Тож, сподіваюсь на невідступну та принципову позицію правоохоронців.

Це просто верх цинізму. Служба Безпеки України виявила, що керівництво певних райдержадміністрацій штучно збільшувала список об’єктів, які потребують ремонту та відновлення після масштабних паводків на Івано-Франківщині. У документах, зокрема, вказували будівлі та споруди, які не постраждали після повені. Після повідомлення СБУ, списки «схудли» майже на 46 млн гривень. Вважаю, що такі «зазіхання» не повинні бути залишені поза увагою правоохоронних органів. Адже, це одна з причин чому українці чують у кабінетах чиновників «Вибачте, немає коштів».

Державна установа «Державне сховище дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння» придбала 1 кілограм золота на 2.3 млн гривень у фірми, яка раніше фігурувала в кримінальних провадженнях. Контора ТОВ «Донбас-ВДМ», зареєстрована в Донецькій області, має поставити до Держсховища 1 кг афінованого золота по 1995 грн за один грам-пише ресурс Наші гроші. Дана фірма фігурувала у справі щодо можливого розкрадання майна. А саме, одне з державних підприємств, при перероблюванні брухту та відходів для Міноборони, занижувало кількість видобутих дорогоцінних металів та передавало їх ТОВ «Донбас-ВДМ». Потім з них виготовляли ювелірні вироби на продаж.

Вчора на засіданні уряду, окрім рішення про карантин вихідного дня, будо прийнято ще ряд скандальних рішень. Питанню «списання державного майна» було присвячено 12 пунктів порядку денного.
Всі вони стосувалися списання майна ПАТ «Укрзалізниця». Це означає, що будуть розпродані будівлі станцій, в тому числі, історичні, зняті колії, та здані на металолом. А потім під ними можна буде розпродати землю. Такий ось план...
посилання на засідання скандального уряду ось: http://195.78.68.90/42fa6ead/95ceb7b1.html

НАБУ вручило підозри ряду директорів ТзоВ «Енергія-Новий Розділ» та ТзОВ «Енергія — Новояворівськ» (бізнес родини бізнесменів та колишніх народних депутатів Дубневичів). За версією слідства ТЕЦ впродовж 2016-2017 років уклали низку угод про закупівлю в НАК «Нафтогаз України» природного газу для виробництва теплової енергії населенню. Для здешевлення тепла для цієї категорії споживачів, НАК постачав ТЕЦ газ за суттєво нижчими від ринкових цінами.
Внаслідок цих дій прибутковість виробництва електрики цими ТЕЦ перевищила 60% Таким чином, на переконання детективів НАБУ, ТЕЦ отримали надприбутки, співставні з розміром збитків, завданих НАК «Нафтогаз України» внаслідок реалізації корупційної схеми.
Відповідно до висновків експертиз, у 2016-2017 роках учасники злочину організували заволодіння 151,8 млн куб. м природного газу на користь ТзоВ «Енергія-Новий Розділ» та ТзОВ «Енергія — Новояворівськ». Внаслідок цього НАК «Нафтогаз України» завдано збитків у розмірі 729,8 млн грн. Не побачила у списку підозрюваних прізвища топ-менеджерів НАК “Нафтогазу”, які за безцінь продавали газ бізнесменам. Виходить так, що для населення “Нафтогаз" підіймає по 35%, а для бізнесу — можна домовитись.

Рахункова палата провела аудит «Укрзалізниці». Встановлено, що державне підприємство не оформило правовстановлюючих документів на 922 земельні ділянки площею 8 тис.га, які знаходяться у користуванні філії «Південно-західна залізниця». Це створює ризики втрати цього майна-вказує аудит. Однією з причин, може бути, звичайне не бажання платити податки за користування у свій же державний бюджет. Пропоную, наступного разу, коли УЗ скаржитиметься державі на нелегку долю та проситиме кеш - покласти цей аудит їм на стіл.

Крім того, АТ «Укрзалізниця» недоплатила в держбюджет 206 млн грн дивідендів за 2018 рік. Товариство мало перерахувати 90% прибутку, тобто 309 млн грн, натомість відрахувало лише 103 млн гривень. Аудитори зазначають, що частково це трапилось з вини Кабміну, оскільки останній належним чином не проконтролював асигнування. Найближчим часом, Офіс Генерального прокурора буде проінформований щодо результатів перевірки.  

Загалом за останні два роки філія «Південно-західна залізниця» недоотримала 4,25 млрд гривень запланованого доходу. Планові показники доходів не виконувались попри прибутковість філії у цей період. Так, чистий прибуток у 2017 році становив 3,7 млрд грн (62% плану), у 2018 році – 3,1 млрд (55%), а у 2019 році – 3,4 млрд грн (91%).

Кабмін дозволив ДП «Український державний центр радіочастот» у найближчі три роки сплачувати до державного бюджету лише 30% від свого прибутку замість 80. 50% прибутку повинні піти на економічний розвиток підприємства та його діяльності. Згідно з фінансовим аудитом підприємства за попередній рік чистий прибуток компанії за 2019 рік становив 1 653 тис. грн. Це майже в 40 разом менше у 2018 році -66 138 млн гривень. Водночас за цей період виросли адміністративні витрати, майже на 15 млн гривень. З них на оплату праці та соцстрахування ~13 млн гривень.

Українська рада торговельних центрів підрахувала, що за три тижні «карантину вихідного дня» орендарі можуть втратити близько 12-15 млрд гривень. Загальний товарообіг може скоротитися на 30-40%. Така думка УРТЦ. Відповідно у бізнесу буде менше можливостей відкривати нові магазини, а девелопери недоотримають орендну плату.
Загалом за 10 місяців поточного року товарообіг України склав 82,6 млрд гривень, що на 9% менше ніж за відповідний період минулого року.

Зареєстрували з Danil Getmantsev Виктория Кинзбурская та іншими законопроєкт № 4364 про платіжні послуги, що здатний суттєво осучаснити регулювання діяльності українського ринку платежів та переказу коштів.

Нове регулювання платіжного ринку передбачає такі ключові зміни на ринку платіжних послуг:

існуватиме дев’ять платіжних послуг, з яких сім є фінансовими платіжними послугами, дві – нефінансовими; також буде визначене коло їх надавачів;
будуть установлені вимоги до авторизації надавачів платіжних послуг та запровадження, зокрема, можливості створення й діяльності малих платіжних установ зі спрощеними до них вимогами. Надавачі платіжних послуг набуватимуть статусу фінансових установ одночасно із правом на надання платіжних послуг;
небанківські фінансові установи зможуть здійснювати платіжні операції без обов’язкової участі в платіжних системах;
випускати електронні гроші та емітувати платіжні картки зможуть не лише банки, але й інші надавачі платіжних послуг, що отримали відповідну ліцензію;
визначатимуться повноваження Національного банку для створення регуляторної платформи для тестування послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку, заснованих на інноваційних технологіях, функціонування якої передбачає тісну взаємодію регулятора зі стартапами та розуміння їх потреб;
з’явиться підґрунтя для запровадження "відкритого банкінгу" в платіжній інфраструктурі України;
буде визначено рахунки, які зможуть відкривати надавачі платіжних послуг для виконання платіжних операцій, зокрема з’явиться можливість відкриття та ведення небанківськими надавачами платіжних послуг платіжних рахунків;
умови надання платіжних послуг стануть прозорішими, а клієнти отримуватимуть більше інформації про них;
приділятиметься підвищена увага захисту прав користувачів, зокрема з метою мінімізації кібершахрайства, посилиться відповідальність за незаконні дії з платіжними інструментами та засобами доступу до банківських та/або платіжних рахунків тощо;
підвищаться вимоги до безпеки платіжних операцій, зокрема стосовно необхідності використання постачальниками платіжних послуг посиленої автентифікації користувачів у визначених випадках.
Дякую Нацбанку за глибинну роботу та конструктивну співпрацю.

Коротко про боротьбу з корупцією в Україні. За даними, опублікованими на сайті МВС, державних службовців, які зловживають службовим становищем, беруть хабарі стало на порядок менше. Якщо у 2018 році до кримінальної відповідальності за корупцію було притягнуто 201 працівника МВС, то у 2019 - 115 осіб, у поточному лише 46. Те саме щодо митних та податкових органів. Кількість випадків хабарництва на кордоні (2018-2020 рр) зменшилась втричі - з 65 до 17. ДПС з 41 випадку до 5. Найрідше на корупції попадаються працівники прокуратури, податкової міліції, Служби Безпеки України та органи цивільного захисту. Такі офіційні дані. Вірите?

За текущий период 2020 года в Украине было построено 2022 километра дорог (всего за год планируют 4200км). Выделено на Строительство 121 млрд гривен. Это означает, что в среднем 1 километр дороги, грубо говоря, стоил около 2 миллионов долларов. При этом, по результатам проверок КНИСЭ, 47 процентов построенных дорог было некачественным. Говорят, есть проблемы: дураки и дороги. Но те, кто строит дороги, точно не дураки;) При этом, у нас самые дешевые дороги в Европе: стандартный километр дороги в Польше стоит, например, 9,6 млн евро, в Литве 4 млн евро.
Я за полный аудит дорог, построенных не только в этом, но и в прошлых годах. Но не из-за цены, а из-за качества.

Сплачувати податки в бюджет, а не виводити гроші в офшори, прибрати корупцію на митниці, слідкувати за банківськими переказами великих сум. Ми змогли ухвалили важливі антиофшорні закони, які «наводять лад» у великому бізнесі. Тож усі спекуляції на тему того, що влада зачіпає лише малих підприємців, – безпідставні.

Про топ-5 законів, що виводять великий бізнес з «тіні» – читайте https://bit.ly/32BTZkh у блозі голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева.

А вы говорите: не маркетинговый ход! Это вам не масками по 17 грн/шт барыжить.
Керівники кількох американських лабораторій, які розробляють вакцини проти Covid-19, присвоїли мільйони доларів, продаючи акції своїх компаній.

Коли фармацевтичний гігант Pfizer оголосив, що за попередніми даними його вакцина проти коронавируса на 90 відсотків ефективна, її виконавчий директор Альберт Бурла продав акції на суму 5,6 мільйона доларів.
За словами компанії, в цьому не було нічого протизаконного.

"Продаж проводилася відповідно до правил, що дозволяють керівникам компаній продавати акції за заздалегідь визначеними критеріями, в певний день або за заздалегідь встановленою ціною, щоб уникнути будь-яких підозр", - відзначили в Pfizer.
За тими ж правилами кілька чиновників інший фармкомпанії Moderna за останні місяці продали акції на суму понад 100 мільйонів доларів. (Економічна правда).

Пільговим кредитуванням «5-7-9%»яке постійно пропагандує Кабмін у більшості користуються приватні та державні банки, а не малий бізнес. Найбільшу позику отримав “Райффайзен банк Аваль” - 3 млрд гривень (або чверть від усього обсягу), потім ПУМБ 1,7 млрд гривень; “Креді Агріколь Банк -1,6 млрд грн; “Кредобанк” -1,3 млрд грн; ПриватБанк, Укргазбанк, Ощадбанк запозичили по 1 млрд кожний. Про це пише видання “Дзеркало тижня”. 70% запозичених коштів витрачаються на рефінансування раніше отриманих позик. І лише 21% на нові інвестиційні (2,4 млрд) та антикризові(1,1 млрд) кредити.

Завтра на пленарному засіданні буде можливість заслухати голову уряду Дениса Шмигаля щодо подальшого бачення Кабміну щодо виходу країни з карантину та інших економічних питань.

Бенкет під час чуми

Збиткова НЕК “Укренерго”(-28 млрд за 9 місяців, на хвилиночку) вирішила, що компанії для повного щастя не вистачає 9 новеньких електрокросоверів. Тож керівництво “Укренерго” через тендер закупило у приватної фірми автомобілів на 7,48 млн грн. Два Hyundai Kona Electric, ціною 1 млн гривень кожний, буде обладнаний клімат-контролем, підігрівом сидінь, парктронік, камерою заднього виду, шкіряним салоном тощо. Ще 7 кросоверів Hyundai Ioniq Electric Premium поставлять за ціною 765 тисяч гривень кожний, з ідентичною комплектацією.

7,5 млрд грн на підтримку бізнесу з фонду COVID уже виплачено

На погоджувальній Рада у ВРУ була озвучена теза:
"Країна ні копійки не дає на підтримку підприємців".

Станом на 10 листопада з державного бюджету на ці цілі перераховано 7,5 млрд грн:
1) 830 млн грн (план 946 млн) - допомога підприємцям на дітей ФОП (І та ІІ група)
2) 6.782 млн грн (план 8.251 млн) - виплати на допомогу по безробіттю
7,5 млрд грн не маленькі такі копійки.

Всім здоров"я.

Видатки на COVID тут
https://public.tableau.com/views/COVID-19UKRAINE/sheet0?%3Alanguage=en&%3Adisplay_count=y&publish=yes&%3Aorigin=viz_share_link&fbclid=IwAR052v5cAdZcgBqHElO4zmrgRP9Kl-8GvScOpAxC8mKVaKWWG98oJwuDAuI&%3AshowVizHome=no#1