На сайті з романтичною назвою «Хроніки Українських Йолопів» я опублікував своє звернення до Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України в зв’язку з продажем директором НАБУ Семеном Кривоносом і керівником САП Олександром Клименком кримінального провадження, що було зареєстроване за моєю заявою.

Йдеться про справу, яка безуспішно «розслідується» в НАБУ упродовж року за фактом зловживання головою НАЗК Новіковим і заступником голови НАЗК Ситником службовим становищем на користь солдата 207 окремого батальйону ТрО Шабуніна, а також співучасті цих достойників у розкраданні коштів Збройних Сил України.

Як у НАБУ «розслідують» кримінальні провадження можна й не розповідати – не даремно співробітники НАБУ в довірчих розмовах оцінюють статки свого колишнього директора Ситника в, щонайменше, 50 млн. доларів. Але у випадку зі «справою Новікова та Ситника» детектив НАБУ не тільки відмовлявся зареєструвати кримінальне провадження (для НАБУ це звична історія), не тільки рік саботував розслідування, не тільки намагався незаконно закрити справу, але й подарував копію матеріалів кримінального провадження адвокату Рокуню, який захищає підозрюваного Шабуніна.

Сподіваюсь, що Тимчасова слідча комісія отримає справжнє задоволення, розбираючи на цьому конкретному прикладі механізм продажу керівництвом НАБУ і САП кримінальних проваджень та участь Кривоноса й Клименка в розкраданні коштів ЗСУ.

Співробітники Офісу генерального прокурора скаржаться, що Руслан Кравченко проводить наради російською мовою, звертається до людей, які значно старші за нього, на «ти», і спілкується з підлеглими, переважно, нецензурною лексикою.

Друзі, не треба бути такими прискіпливими. Генеральний прокурор – учасник бойових дій і на фронті відвик від делікатних манер. Урешті-решт, у окопах усі називають один одного на «ти».

Що ж стосується російської мови… А хто сказав, що Руслан Андрійович воював на боці України?

Запрошую громадян з картонками на засідання Вищого антикорупційного суду (просп. Берестейський, 41, м. Київ), яке відбудеться 4 серпня 2025 року о 13:30. Слідчий суддя Дубас В.М. буде розглядати заяву про відвід детектива НАБУ, який продав… перепрошую, подарував своїм друзям матеріали кримінального провадження №52024000000000420 від 12.08.2024.

За фактом продажу… перепрошую, подарунку за моєю заявою в ДБР вже зареєстроване кримінальне провадження, а тепер слідчий суддя ВАКС має вирішити – чи може цей детектив і далі розслідувати таку прибуткову справу.

Усі на мітинг! Не дозволимо продажним суддям заважати детективам НАБУ торгувати справами!

Золоті слова

Маю запитання до колишнього керівника Головного підрозділу детективів НАБУ Андрія Калужинського, який нині фіктивно «служить» у ГУР МОУ на посаді радника Буданова. Андрію Володимировичу, а Ви добре пам’ятаєте, що було на тій флешці, яку Ваші довбойоби загубили 12 серпня 2016 року? Я ж досі опублікував далеко не все з тих 32 Гбт інформації, що були винесені з НАБУ й втрачені неподалік залізничної станції «Київ-Пасажирський».

До речі, було б непогано розповісти читачам, звідкіля взявся мем «Солом’янська броварня». Річ у тім, що в той момент, коли співробітники Оперативно-технічного управління НАБУ розставались з вже легендарною флешкою зі зведеннями візуального спостереження, Андрій Володимирович разом з Гізо Трістановичем у розпал робочого дня знаходився в ресторані «Солом’янська броварня» й споживав алкогольні напої.

І ось наступного дня… Ні, перепрошую, 15 серпня, бо 13 серпня 2016 року мене затримали на польському кордоні правнуки Дзержинського й лише 14-го я повернувся до Києва… Так ось, 15 серпня, підібравши цю флешку й узнавши, чим саме Андрій Володимирович займався в той час, як його довбойоби поширювали документи, що містять державну таємницю, я вирішив завітати в «Солом’янську броварню» й викупити в офіціантів чек за 12 серпня, який був виписаний Андрію Володимировичу та Гізо Трістановичу і який доводив, що вони повернулись на робочі місця в стані алкогольного сп’яніння.

І тепер всякий раз, коли мені в руки потрапляють документи з грифом «таємно», «цілком таємно» й «особливої важливості», я згадую «Солом’янську броварню», Андрія Володимировича та його дружбу із зеленим змієм.

5 серпня роковини офіційного початку масових репресій 1937-1938 років відомих також, як Великий терор.

Саме цього дня 1937 року наказ НКВД СРСР № 00447 набув чинності підставою для якого було рішення Політбюро ЦК ВКП(б) від 2 липня 1937 року П 51/94 «Про антирадянські елементи». Це рішення проголошувало найбільші репресії з метою знищення усіх, хто на думку радянського керівництва не годився для майбутньої побудови комунізму. Її теоретично обґрунтував новий очільник НКВД Микола Єжов і відредагував особисто Сталін.

Наказом № 00447 запроваджувалися ліміти (плани) на покарання громадян. Вироки за І-ю категорією означали «розстріл», за ІІ-ю категорією — на ув’язнення в таборах ГУЛАГу НКВД СРСР. Якщо первинний ліміт для УРСР за І категорією становив 26150 людей, то у січні 1938 року він був збільшений до 83 122 людей. З проханням про додаткові ліміти в Москву неодноразово зверталися наркоми внутрішніх справ УРСР Ізраїль Леплевський та Олександр Успенський.

Репресивна кампанія тривала понад 15 місяців і була офіційно припинена за постановою Політбюро ЦК ВКП(б) 15 листопада 1938 року, хоча репресії тривали й далі. В Україні протягом 1937-1938 років було засуджено 197 617 людей, із них на смертну кару – 122 237.

Одним із символів тих страшних подій став Биківнянський ліс під Києвом. Це найбільше в Україні місце масових поховань жертв комуністичних політичних репресій. Тут співробітники НКВД закатували та убили понад 20 тисяч людей.

Наслідками комуністичного терору 1930-х років в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.

Під рубрикою «Дотрахались до мишей».

НАБУ опублікувало фотографію неправомірної вигоди, отриманої суддею міськрайонного суду Дніпропетровської області за ухвалення виправдувального вироку.

Ось на розслідування подібних справ у кількості 20 штук за рік (я не жартую: за 9 останніх років у справах, що розслідувало НАБУ, було винесено 205 обвинувальних вироків, покарання у місцях позбавлення волі відбувають аж 42 особи, при цьому 2/3 засуджених не мали відношення до державних службовців категорії «А») НАБУ отримує з бюджету щороку 2 млрд. грн. А ще є САП, ВАКС і НАЗК, які також хочуть безбідно існувати.

12 років тому, 5 серпня 2013-го, з життя пішов Дмитро Гройсман – людина виняткових моральних принципів і феноменального відчуття справедливості. Дмитро був одним з небагатьох, хто міг з повним правом називатись правозахисником. Я часто думаю, як би зараз Дмитро поставився до того, що коїться в країні, як би оцінював так звану «судову реформу» чи діяльність професійних «громадських активістів», що харчуються з найбрудніших корупційних схем та переховуються від військової служби... Діма був таким собі моральним камертоном, по якому багато хто, і я в тому числі, звіряв свою правосвідомість.

Я неодноразово розповідав, як фальсифікувалась кримінальна справа проти Дмитра, яка, власне, його й звела в могилу. Звісно, фальсифікатори покарані так і не були…

Якщо хто не чув про цю історію – рекомендую до читання мою давню статтю.

А тепер, любі друзі, всідайтесь зручніше, щоби не впасти – я вам розповім, звідкіля в адвоката Рокуня, який 15 липня 2025 року захищав у Печерському райсуді шахрая та ухилянта Шабуніна, взялись матеріали кримінального провадження №52024000000000420 від 12.08.2024, що розслідує НАБУ. А саме – протокол допиту колишнього голови НАЗК Новікова та екс-заступника голови НАЗК Ситника, які адвокат Рокунь прохав долучити до матеріалів справи Шабуніна.

Як ми пам’ятаємо, 11 липня 2025 року старший слідчий ТУ ДБР у м.Києві повідомив військовослужбовцю Шабуніну, призваному за мобілізацією, про підозру в шахрайстві та ухиленні від військової служби. 15 липня 2025 року о 15:00 слідча суддя Печерського райсуду Гречана в переповненому залі почала розглядати клопотання про обрання запобіжного заходу.

Нагадаю фабулу справу, яка розслідується в ТУ ДБР м.Києва за моєю заявою.

Шабунін за півтора року «служби» в 207 окремому батальйоні ТрО жодного разу не з’явився в своєму підрозділі (Шабунін фіктивно рахувався водієм-електриком радіостанції інформаційно-телекомунікаційного вузла, стрільцем стрілецької роти й навіть розвідником-номером обслуги розвідувального взводу), що не заважало цьому «захиснику» щомісяця отримувати на картку 23 тис. грн. грошового забезпечення солдата, 30 тис. грн додаткової винагороди за виконання бойових завдань і навіть – у липні-серпні 2023 року – 100 тис. грн додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях. А всього Шабунін за час фіктивної служби в 207 окремому батальйоні ТрО шахрайським шляхом отримав понад 900 тис. грн грошового забезпечення та додаткової винагороди.

Про підозру Шабуніну доки повідомлено лише в одному епізоді – в ухиленні від військової служби з вересня 2022 по лютий 2023 року. Солдат Шабунін щомісяця виготовляв листи на ім’я командира батальйону від імені Новікова або Ситника з проханням прикомандирувати солдата Шабуніна до НАЗК для виконання якоїсь вкрай потрібної для НАЗК роботи. Ці листи Шабунін пересилав Ситнику, той або сам їх підписував, або це робив Новіков, і при зустрічі Ситник вручав солдату Шабуніну ці листи. А також – посвідки на відрядження з відмітками «прибув» і «вибув», які мали засвідчувати для військової частини, що солдат Шабунін проходить військову службу в НАЗК.

Щоправда, навіть для отримання цих листів і посвідок (не кажучи вже про виконання якоїсь роботи) Шабунін у НАЗК не заглядав і зустрічався з Ситником у закладах громадського харчування – це було встановлено в ході досудового розслідування як шляхом перевірки переміщення телефону Шабуніна в мережі базових станцій мобільного зв’язку, так і перевіркою перепусток, що видавались за цей період для проходження в будівлю НАЗК.

Більш того, солдат Шабунін навіть не обліковувався в НАЗК як прикомандирований, а фальшиві посвідки на відрядження, які виготовляли Новіков і Ситник, йому були потрібні для отримання грошового забезпечення у військовій частині, а також для ухилення від військової служби – мобілізований солдат весь цей час проживав удома, працював у ГО «Центр протидії корупції» (де отримував зарплатню за основним місцем роботи) і займався бізнесом як фізична особа-підприємець.

Очевидно, що Новіков і Ситник вчинили корупційний злочин – вони зловживали службовим становищем в інтересах свого товариша по пляшці Шабуніна, якому допомагали займатись підприємницькою діяльністю замість виконання обов’язків військової служби. Окрім того, без їхніх листів і відміток у посвідках на відрядження було б неможливо вчинити розкрадання коштів, незаконно виплачених солдату Шабуніну 241 окремою бригадою ТрО. Але подібні злочини, вчинені державними службовцями категорії «А», належать до виключної підслідності НАБУ. І тому 12 серпня 2024 року в НАБУ таки було за моєю заявою зареєстроване кримінальне провадження за фактом зловживання службовим становищем головою НАЗК Новіковим і заступником голови НАЗК Ситником в інтересах солдата 207 окремого батальйону ТрО Шабуніна.

Продовження отут

Початок отут

Зрозуміло, що примусити НАБУ зареєструвати кримінальне провадження вдалось лише через суд. Також зрозуміло, що ніякого реального розслідування старший детектив НАБУ Родіон Геннадійович Бірюков не проводив – він обмежився тим, що допитав мене, Новікова, Ситника, Шабуніна й колишнього командира 207 окремого батальйону ТрО Юшка, переконався в тому, що солдат Шабунін, дійсно, з вересня 2022 року по лютий 2023 року не з’являвся в своїй військовій частині, натомість за допомогою Новікова та Ситника отримував грошове забезпечення та додаткову винагороду й займався підприємницькою діяльністю та спробував був закрити кримінальне провадження. Але в січні 2025 року слідчий суддя ВАКС постанову про закриття скасував як незаконну й зобов’язав пана старшого детектива продовжити розслідування.

І ось 15 липня 2025 року під час обрання Шабуніну запобіжного заходу в Печерському райсуді Києва (ще раз підкреслюю – судове засідання розпочалось о 15:00) адвокат Рокунь заявив клопотання про долучення до матеріалів справи копій протоколів допиту Новікова та Ситника в кримінальному провадженні, що розслідується в НАБУ. Мовляв, такі чесні люди як Новіков і Ситник розповіли старшому детективу Бірюкову, що їхній собрат Шабунін є видатним борцем з корупцією, на якого закони України не поширюються. І це, мовляв, свідчить про те, що Шабуніну не можна обирати запобіжний захід взагалі.

Звісно, в задоволенні цього безумного клопотання було відмовлено. А я не тільки негайно подав у ДБР заяву про розголошення старшим детективом НАБУ даних досудового розслідування, але й заявив відвід Родіону Геннадійовичу в кримінальному провадженні, яке він рік безуспішно розслідує щодо Новікова та Ситника.

Під час розгляду заяви про відвід слідчим суддею ВАКС 4 серпня 2025 року вдалось узнати, яким чином копії протоколів допиту Новікова та Ситника опинились у адвоката Рокуня.

15 липня 2025 року о 15:44, тобто за 44 хвилини після того, як у Печерському суді розпочалось обрання запобіжного заходу Шабуніну, канцелярія НАБУ реєструє адвокатський запит Рокуня (який донедавна працював начальником відділу НАБУ) з проханням надати йому копію протоколів допиту Новікова та Ситника. Негайно цей адвокатський запит несеться для візування керівництву НАБУ та надходить на розгляд старшому детективу Бірюкову. Родіон Геннадійович кидає всі справи й попри кінець робочого дня миттєво копіює для Рокуня протоколи допитів, пише супровідний лист і в той же ж день здає в канцелярію. Звідкіля якимсь чином ці протоколи надходять адвокату Рокуню, який у цей час перебуває в Печерському суді. Отака х..ня, малята.

Свою поведінку старший детектив НАБУ Бірюков пояснив слідчому судді ВАКС тим, що, по-перше, розголошення даних досудового розслідування належить до його «дискреційних повноважень». А, по-друге, заявник Бойко тільки тим і займається, що знаходить у «Солом’янській броварні» флешки з документами НАБУ і їх публікує в своєму Телеграм-каналі. Тож якщо Бойку можна цим займатись, то чому б не розголосити дані досудового розслідування старшому детективу НАБУ Бірюкову?

Я не жартую і не перебільшую – Родіон Геннадійович до своїх письмових пояснень долучив роздруківки дописів з мого Телеграм-каналу «Записки пасквілянта». Суддя Віталій Дубас був чимало здивований такою правовою позицію, але Телеграм-каналом зацікавився й навіть став мене розпитувати, чому така назва. Думаю, що тепер підписниками «Записок пасквілянта» стануть усі судді ВАКС.

Що ж стосується заяви про відвід, то слідчий суддя ВАКС оголосив перерву до 28 серпня 2025 року з тим, щоби направити запити в Печерський райсуд та НАБУ з метою встановити дату й час, коли слухався запобіжний захід Шабуніну й коли та в який спосіб копії протоколів були вручені Рокуню.

Сподіваюсь, що до 28 серпня Родіону Геннадійовичу вже буде повідомлено про підозру за ч.2 ст. 387 КК України.

У березні 2023 року інформагентство «Українські новини» з посиланням на мене повідомляло, що кандидат на посаду директора НАБУ Семен Кривонос притягувався до кримінальної відповідальності. Але грантожерські помийки, які захопили медіа-простір, цю інформацію приховали. І навіть не повідомили, що Семен Юрійович був активістом «Партії Регіонів» (посвідчення №2466).

Точно так медіа-помийки приховали інформацію про те, що Олександр Цивінський, який 2 роки тому змагався з Кривоносом за посаду директора НАБУ, а нині призначений директором Бюро економічної безпеки, був у 2017 році на завдання Авакова завербований Департаментом внутрішньої безпеки Нацполіції і «зливав» своєму куратору інформацію про розслідування в НАБУ «справи про наплічники Авакова».

Народний депутат від так званої партії «Голос» (насправді такої партії не існує – для того, щоби провести в парламент вакарчуків і юрчишиних Віктор Пінчук у 2019 році придбав документи фіктивної партії «Політична ініціатива», яка була зареєстрована в 2015 році і яку Пінчук перейменував на «Голос») Ярослав Юрчишин у широких народних верствах відомий лише тим, що виколупував з носа козюльки, які поїдав перед телекамерами. Але, насправді, у вузьких колах пан Юрчишин давно зажив славу дрібного шахрая задовго до своєї політичної кар’єри – ще тоді, коли він на гроші крадіїв та хабарників «боровся з корупцією» в інтересах власного гаманця.

З такої нагоди гріх не згадати, як у лютому 2018 року Юрчишин ходив до керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького та переконував Назара Івановича, що міністру інфраструктури Володимиру Омеляну не можна повідомляти про підозру в скоєнні корупційних злочинів. Ця бесіда залишилась для історії в «акваріумних записах», зроблених НАБУ за допомогою засобів негласного зняття інформації, встановлених у службовому кабінеті Холодницького

Пропоную ознайомитись з уривком з протоколу про проведення НСРД відносно Холодницького, складеного детективом четвертого відділу детективів першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Шинкаренком. Розмова була записана Оперативно-технічним управлінням НАБУ за допомогою прихованого мікрофону, встановленого в кабінеті Назара Івановича, на карту пам’яті microSD HC I «SanDisk Ultra» ємністю 32Gb, зареєстрованої за №04/7737т від 13.02.2018.

***
На підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Київської області Ігнатюка О.В. № 332т від 02.02.2018 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно заступника Генерального прокурора України – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі – САП ГПУ) Холодницького Назара Івановича, 31.01.1985 року народження, терміном два місяці з моменту винесення ухвали, на підставі ст. ст. 246, 258, 260 КПК України провів негласну слідчу (розшукову) дію (далі - НСРД) аудіоконтроль вказаної особи, під час якого отримані фактичні дані, які можуть бути використані як докази під час досудового розслідування, про що, відповідно до статей 104, 105, 252 КПК України склав протокол цей протокол.
…
У ході проведення НСРД зафіксовано розмову між керівником САП ГПУ Холодницьким Н.І. (далі – Х.) та керівником Transparency International Ukraine Юрчишиним Я. Р. (далі – Ю.) яка відбулась 16.02.2018, час о 16 год. 27 хв., в службовому кабінеті Холодницького Н.І., розташованому на другому поверсі адміністративного приміщення САП ГПУ за адресою: м.Київ, вул. Ісаакяна, 17, із наступним змістом:

Х. – В них зараз наступні три підозри – Омельян, ...
Ю. – На хера?
Х. – От і я питаю. Мінгареллі сказав: не трогайте, Омельян не є такий корупціонер, може зупинитись пора, ну той будинок. В Омельяна багатий тесть, купив дочці, яка живе в Швейцарії фактично. Взяв будинок, записав на неї. Вони хочуть йому прописати незаконне збагачення бо він не вказав що він там живе і це фактично це його будинок.
Ю. – Тобто він в декларації не вказав цей будинок?
Х. – Я не знаю. Він вказав, але пізніше. Приїжджав, дивився, але не жив. А коли почав жити, то вказав його. І вони зачепили Омельяна, хочуть йому зараз, після Труханова, і як його везли в тюрму, хер я їм що дам. А друга справа, це в них Корчак з своїм паркомісцем. Оце топ-корупція, помста на помсті. Тоже хер я їм дам.
Ю. – Ну, Корчак можна.
Х. – Можна, але не нужно. Це буде зведення рахунків і від того не виграє ні НАБУ, ні САП, ні НАЗК, ніхто не виграє.

***
Переконаний, що підозрюваний Шабунін, довідавшись про цю розмову між Юрчишиним і Холодницьким, обов’язково відмежується від колишнього керівника «Трансперенсі Інтернешнл Україна», оскільки дружба з Юрчишиним може розглядатись судом як обставина, що обтяжує вину.

Ще одна прес-конференція Кравченка та Малюка – і Зеленському гаплик.