Інформаційний простір збурило повідомлення про те, що суддя Вищого антикорупційного суду Ірина Тесленко ухвалою від 28 вересня 2026 року в справі №991/11316/26 відмовила в затвердженні угоди між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури й народним депутатом Олександром Качним про визнання винуватості в незаконному збагаченні в розмірі 12,7 млн. грн.
Відповідно до проєкту угоди, Качний в якості умови звільнення від покарання мав переказати 3 млн. грн приватному фонду, що належить професійному «громадському активісту» Тарасу Чмуту. При цьому в українському політикумі давно кружляють чутки, що директор НАБУ Кривонос і керівник САП Клименко через фонди Чмута й Стерненка отримують хабарі від підозрюваних та обвинувачених, а гроші з рахунків цих фондів виводять на свої криптогаманці.
Таким чином покарання уникнули колишній міністр екології та природних ресурсів Микола Злочевський, народний депутат України 8 скликання Олександр Грановський, ексначальник Головного управління Національної поліції в Одеській області Дмитро Головін, легендарний шахрай Владислав Каськів, який за часи Януковича очолював Державне агентство з інвестицій та управління національними проєктами України, знаменитий дует у складі Бориса Кауфмана й Алекса Боруховича, які вкрали в Одеси аеропорт (при цьому на підставі угоди з прокурором САП аеропорт залишився у злодіїв, які навіть не відшкодували Одеській громаді завданих збитків) і десятки інших топ-корупціонерів, що відкараскались символічними штрафами.
При цьому всі угоди про визнання винуватості є секретними, встановити скільки, кому й за що саме заплатив той чи інший фігурант неможливо, а приватні фонди Стерненка та Чмута ніколи й ніким не перевірялись. Чим займаються ці два військовозобов’язані замість того, щоби захищати Батьківщину, і на які цілі витрачають отримані гроші – невідомо.
Але є два судді ВАКС, які намагаються протистояти цьому беззаконню – окрім Ірини Тесленко на заваді «добровільним пожертвам», які Кривонос і Клименко збирають з підозрюваних і обвинувачених, стоїть суддя Олег Ткаченко. Зокрема 5 червня 2026 року суддя ВАКС Ткаченко відмовив Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі в затвердженні угоди про визнання винуватості із Сергієм Пашинським.
Згідно з фабулою кримінального провадження, у 2014 році держава конфіскувала майже 97 тисяч тонн нафтопродуктів, які належали «сім’ї Януковича» – структурам олігарха Сергія Курченка. Невдовзі Сергій Пашинський, який виконував обов’язки керівника Адміністрації Президента, разом зі спільниками заволоділи цими нафтопродуктами, що були передані на зберігання державному підприємству «Укртранснафтопродукт», і продали за заниженими цінами підконтрольній компанії «Укройлпродукт», після чого реалізували паливо за ринковою ціною.
У 2020 році суд ухвалив рішення про спеціальну конфіскацію на користь держави цих нафтопродуктів та грошових коштів, отриманих від їх реалізації. Однак жодної копійки в бюджет не надійшло, оскільки, як виявилось, весь обсяг нафтопродуктів та всі виручені від їх реалізації кошти були привласнені учасниками злочинної організації, яку очолював Пашинський. Сума збитків, завданих державному бюджету, склала 967 млн. грн.
Але замість того, щоби ініціювати ув’язнення Пашинського на десяток років з конфіскацією майна, здобутого злочинним шляхом, керівник САП Клименко розпорядився укласти з обвинуваченим угоду, згідно з якою Пашинський буде лише оштрафований на 850 тис. грн. А за це Пашинський за рахунок вкрадених у держави коштів зобов’язався переказати 400 млн. грн «військовому аналітику» Чмуту і 100 млн. грн – «сліпому артилеристу» Стерненко.
Суддя ВАКС Олег Ткаченко відмовився освячувати цю угоду, після чого Клименко направив її у ВАКС повторно, угода з Пашинським потрапила на розгляд іншому судді й була, ясна річ, затверджена.
Можна не сумніватись, що у випадку з Качним буде теж саме. Бо гроші самі себе не зароблять.
***
Сторінки Громадської ініціативи «Стоп-паразит («Grant Watch Ukraine)» у соціальних мережах: Facebook | Threads |Instagram
Відповідно до проєкту угоди, Качний в якості умови звільнення від покарання мав переказати 3 млн. грн приватному фонду, що належить професійному «громадському активісту» Тарасу Чмуту. При цьому в українському політикумі давно кружляють чутки, що директор НАБУ Кривонос і керівник САП Клименко через фонди Чмута й Стерненка отримують хабарі від підозрюваних та обвинувачених, а гроші з рахунків цих фондів виводять на свої криптогаманці.
Таким чином покарання уникнули колишній міністр екології та природних ресурсів Микола Злочевський, народний депутат України 8 скликання Олександр Грановський, ексначальник Головного управління Національної поліції в Одеській області Дмитро Головін, легендарний шахрай Владислав Каськів, який за часи Януковича очолював Державне агентство з інвестицій та управління національними проєктами України, знаменитий дует у складі Бориса Кауфмана й Алекса Боруховича, які вкрали в Одеси аеропорт (при цьому на підставі угоди з прокурором САП аеропорт залишився у злодіїв, які навіть не відшкодували Одеській громаді завданих збитків) і десятки інших топ-корупціонерів, що відкараскались символічними штрафами.
При цьому всі угоди про визнання винуватості є секретними, встановити скільки, кому й за що саме заплатив той чи інший фігурант неможливо, а приватні фонди Стерненка та Чмута ніколи й ніким не перевірялись. Чим займаються ці два військовозобов’язані замість того, щоби захищати Батьківщину, і на які цілі витрачають отримані гроші – невідомо.
Але є два судді ВАКС, які намагаються протистояти цьому беззаконню – окрім Ірини Тесленко на заваді «добровільним пожертвам», які Кривонос і Клименко збирають з підозрюваних і обвинувачених, стоїть суддя Олег Ткаченко. Зокрема 5 червня 2026 року суддя ВАКС Ткаченко відмовив Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі в затвердженні угоди про визнання винуватості із Сергієм Пашинським.
Згідно з фабулою кримінального провадження, у 2014 році держава конфіскувала майже 97 тисяч тонн нафтопродуктів, які належали «сім’ї Януковича» – структурам олігарха Сергія Курченка. Невдовзі Сергій Пашинський, який виконував обов’язки керівника Адміністрації Президента, разом зі спільниками заволоділи цими нафтопродуктами, що були передані на зберігання державному підприємству «Укртранснафтопродукт», і продали за заниженими цінами підконтрольній компанії «Укройлпродукт», після чого реалізували паливо за ринковою ціною.
У 2020 році суд ухвалив рішення про спеціальну конфіскацію на користь держави цих нафтопродуктів та грошових коштів, отриманих від їх реалізації. Однак жодної копійки в бюджет не надійшло, оскільки, як виявилось, весь обсяг нафтопродуктів та всі виручені від їх реалізації кошти були привласнені учасниками злочинної організації, яку очолював Пашинський. Сума збитків, завданих державному бюджету, склала 967 млн. грн.
Але замість того, щоби ініціювати ув’язнення Пашинського на десяток років з конфіскацією майна, здобутого злочинним шляхом, керівник САП Клименко розпорядився укласти з обвинуваченим угоду, згідно з якою Пашинський буде лише оштрафований на 850 тис. грн. А за це Пашинський за рахунок вкрадених у держави коштів зобов’язався переказати 400 млн. грн «військовому аналітику» Чмуту і 100 млн. грн – «сліпому артилеристу» Стерненко.
Суддя ВАКС Олег Ткаченко відмовився освячувати цю угоду, після чого Клименко направив її у ВАКС повторно, угода з Пашинським потрапила на розгляд іншому судді й була, ясна річ, затверджена.
Можна не сумніватись, що у випадку з Качним буде теж саме. Бо гроші самі себе не зароблять.
***
Сторінки Громадської ініціативи «Стоп-паразит («Grant Watch Ukraine)» у соціальних мережах: Facebook | Threads |Instagram
3👍64🤬27❤23🔥9🤡5👏3⚡2
10 жовтня 1813 року народився великий оперний композитор, який музичну освіту отримував самотужки, оскільки Міланська консерваторія відмовила йому в прийомі, а потім домагалась (і домоглась таки) носити його ім’я.
Його «Трубадура» італійці розтягнули на мелодії, перетворивши їх на народні пісні, а «Аїда» стала доказом того, що геніальні твори можна писати й на замовлення. Його «Травіата», «Ріголетто», «Отелло», «Бал-маскарад», «Набукко», «Макбет», «Дон Карлос» прикрашають всі оперні сцени світу, а в концертах постійно звучать уривки з «Сили долі» чи «Сімона Бокканегра».
З нагоди дня народження маестро пропоную любим друзям і шановним читачам послухати пісеньку Герцога Мантуанського з 3 дії опери «Ріголетто» у виконанні Анатолія Солов’яненка.
https://youtu.be/M6sWlu8blhU?si=EBbq_WAxb-7GWtsL
Запис наживо вистави Київського театру опери і балету ім. Т.Шевченка,1975 рік
Його «Трубадура» італійці розтягнули на мелодії, перетворивши їх на народні пісні, а «Аїда» стала доказом того, що геніальні твори можна писати й на замовлення. Його «Травіата», «Ріголетто», «Отелло», «Бал-маскарад», «Набукко», «Макбет», «Дон Карлос» прикрашають всі оперні сцени світу, а в концертах постійно звучать уривки з «Сили долі» чи «Сімона Бокканегра».
З нагоди дня народження маестро пропоную любим друзям і шановним читачам послухати пісеньку Герцога Мантуанського з 3 дії опери «Ріголетто» у виконанні Анатолія Солов’яненка.
https://youtu.be/M6sWlu8blhU?si=EBbq_WAxb-7GWtsL
Запис наживо вистави Київського театру опери і балету ім. Т.Шевченка,1975 рік
YouTube
Солов`яненко "Серце красуні вічно мінливе" Rigoletto LIVE 1975 Kyiv
Анатолій Солов'яненко виконує пісеньку герцога "Серце красуні вічно мінливе" з 3 дії опери Верді "Ріголетто"; запис наживо вистави київського оперного театру, диригент Олег Рябов, 1975. Anatoly Solovyanenko in ukrainian sings Duke' s song 'La Donna e Mobile'…
👍52❤38🤡3
28 серпня 2026 року в села Мила Київської області вибухнув нелегальний склад боєприпасів, який серед житлової забудови без жодних дозволів і дотримання щонайменших заходів безпеки облаштувала, пардон за каламбур, Служба безпеки України.
Детонація боєприпасів тривала кілька годин, упродовж яких на голови жителів села Мила сипались мінометні міни, артилерійські снаряди й ракети.
Безпосередньо після цієї події було офіційно оголошено про загибель 38 мешканців села, ще понад 50 людей отримали поранення. Станом на кінець вересня надійшло 736 заяв про пошкоджено майно. Сотні сімей залишились без житла, багато будинків взагалі не підлягають відновленню через тріщини на всю висоту стін, у радіусі кілометра практично всі будівлі залишились без дахів, не кажучи вже про вікна, паркани та ворота.
Винуватець цієї катастрофи – співробітник СБУ, який завіз колосальну кількість боєприпасів на закинуту овочеву базу в селі Мила – заплатив заставу в розмірі 499 200 грн і перебуває на волі. Ніякого реального покарання він не понесе.
Втім, мова не про покарання – наближається зима, а потерпілим нема де жити. Щоби хоча б відремонтувати дахи й вставити вибиті шибки потрібні гроші, матеріали та робочі руки. Але ніякої допомоги від держави потерпіли досі не отримали, натомість представники влади рекомендують їм подавати позови до Російської Федерації – мовляв, у випадку, якщо Україна виграє війну, Росія обов’язково почне платити репарації і з цих грошей буде відшкодована шкода, завдана Службою безпеки України.
Що стосується СБУ, то правнуки Дзержинського роблять вигляд, що вони тут ні до чого – жодної дошки чи цвяха СБУ, яка наробила стільки лиха, мешканцям Милої так і не передала. Жодний працівник СБУ не прибув у Милу, щоби хоча б допомогти прибрати руїни, на які вони перетворили центр села.
Хоча гроші для відшкодування завданого лиха керівництво СБУ має. Нагадую, що 23 березня 2022 року на блок-посту в селі Петрушки добровольче формування територіальної громади затримало співробітника СБУ Олександра Чумака, який у своєму автомобілі вивозив з села Мила сімейні заощадження – 2,7 млн. євро.
Перед тим, як передати затриманого Чумака співробітникам Головного управління внутрішньої безпеки СБУ Орлу та Мельнику, «самооборонці» з любов’ю його опитали. Під час дружньої бесіди Чумак зізнався, що гроші – це частина виручки, яка залишилась у нього від незаконного розмитнення контрабанди після того, як основну суму він передав керівництву Служби безпеки України.
Думаю, цих грошей, які співробітники СБУ Орел і Мельник прийняли від членів ДФТГ як «речовий доказ» і згодом повернули Чумаку, зараз було б достатньо для проведення першочергових ремонтних робіт.
Детонація боєприпасів тривала кілька годин, упродовж яких на голови жителів села Мила сипались мінометні міни, артилерійські снаряди й ракети.
Безпосередньо після цієї події було офіційно оголошено про загибель 38 мешканців села, ще понад 50 людей отримали поранення. Станом на кінець вересня надійшло 736 заяв про пошкоджено майно. Сотні сімей залишились без житла, багато будинків взагалі не підлягають відновленню через тріщини на всю висоту стін, у радіусі кілометра практично всі будівлі залишились без дахів, не кажучи вже про вікна, паркани та ворота.
Винуватець цієї катастрофи – співробітник СБУ, який завіз колосальну кількість боєприпасів на закинуту овочеву базу в селі Мила – заплатив заставу в розмірі 499 200 грн і перебуває на волі. Ніякого реального покарання він не понесе.
Втім, мова не про покарання – наближається зима, а потерпілим нема де жити. Щоби хоча б відремонтувати дахи й вставити вибиті шибки потрібні гроші, матеріали та робочі руки. Але ніякої допомоги від держави потерпіли досі не отримали, натомість представники влади рекомендують їм подавати позови до Російської Федерації – мовляв, у випадку, якщо Україна виграє війну, Росія обов’язково почне платити репарації і з цих грошей буде відшкодована шкода, завдана Службою безпеки України.
Що стосується СБУ, то правнуки Дзержинського роблять вигляд, що вони тут ні до чого – жодної дошки чи цвяха СБУ, яка наробила стільки лиха, мешканцям Милої так і не передала. Жодний працівник СБУ не прибув у Милу, щоби хоча б допомогти прибрати руїни, на які вони перетворили центр села.
Хоча гроші для відшкодування завданого лиха керівництво СБУ має. Нагадую, що 23 березня 2022 року на блок-посту в селі Петрушки добровольче формування територіальної громади затримало співробітника СБУ Олександра Чумака, який у своєму автомобілі вивозив з села Мила сімейні заощадження – 2,7 млн. євро.
Перед тим, як передати затриманого Чумака співробітникам Головного управління внутрішньої безпеки СБУ Орлу та Мельнику, «самооборонці» з любов’ю його опитали. Під час дружньої бесіди Чумак зізнався, що гроші – це частина виручки, яка залишилась у нього від незаконного розмитнення контрабанди після того, як основну суму він передав керівництву Служби безпеки України.
Думаю, цих грошей, які співробітники СБУ Орел і Мельник прийняли від членів ДФТГ як «речовий доказ» і згодом повернули Чумаку, зараз було б достатньо для проведення першочергових ремонтних робіт.
4👏62💯59❤20😢13🤬12🤡7👍3🔥2🙉1
За останні півтора року, з 6 квітня 2025-го по 11 жовтня 2026-го року, фейсбук-майор Касьянов, який фіктивно мобілізувався й отримує грошове забезпечення від Державної прикордонної служби України, опублікував 1243 пости у Фейсбуці обсягом понад 2 мільйони знаків.
А що ти зробив для перемоги?
А що ти зробив для перемоги?
😁105🔥19👍8😱6🤡6
Під рубрикою «Дембельський альбом».
З кінця червня 2022 року наш батальйон, приданий на той час до 28 окремої механізованої бригади, поступово просувався між херсонськими полями в бік окупованих сіл Правдине й Мирне. Позиції ми облаштували в лісомугах, ховаючись у «зеленці» від ворожих розвідувальних дронів – ударних БпЛА на той час ще практично не було, ми лише один раз бачили російський «Ланцет».
До позицій добирались у два етапи: спочатку їхали по полях на автівках, при під’їзді до «нуля» швиденько вивантажувались і останні 4 км долали пішки, намагаючись не потрапити під мінометний обстріл.
Але наближалася осінь, а з нею – сезон дощів, і батьки-командири стали думати, як доставляти воду, їжу й боєприпаси до позицій після того, як поля перетворяться на суцільне болото.
Вихід був знайдений у вигляді трактора «Бєларус», що стояв на майданчику шламового поля Миколаївського глиноземного заводу. «Видите, Балаганов, что можно сделать из простой швейной машины Зингера? Небольшое приспособление – и получилась прелестная колхозная сноповязалка», – говорив у подібній ситуації Остап Бендер.
За тракториста був солдат Тарнавський – доконаний алкоголік, який щодня напивався до непритомного стану. Але Тарнавському все прощалось, оскільки він мав чесноту, безцінну в наших умовах – він був глухий і якщо перед тим, як сісти за кермо, ще й випивав півляшки оковитої, то взагалі не чув вибухів. Завдяки цій своїй здатності Тарнавський під суцільним мінометним обстрілом, який він просто не помічав, примудрявся на тракторі провозити безпосередньо в «сіру зону» не лише воду та їжу, а навіть причеп з колодами та дошками для облаштування бліндажів.
До речі, помер Тарнавський влітку 2024 року в Костянтинівці (на той час наш батальйон вів бої на Торецькому напрямку) від серцевого нападу...
Фотографія зроблена у вересні 2022 року перед в’їздом на шламове поле Миколаївського глиноземного заводу в точці з координатами 46°46'09.7"N 31°59'44.0"E. Пасажири: на дальньому плані в окулярах – старший бойовий медик нашої роти «Якут», він же ж сержант Любенко Сергій Миколайович. На передньому плані – солдат Сергій Кирпа з 2-го взводу.
Інші фотографії та відео з часів моєї служби можна переглянути за тегом #дембельський_альбом
З кінця червня 2022 року наш батальйон, приданий на той час до 28 окремої механізованої бригади, поступово просувався між херсонськими полями в бік окупованих сіл Правдине й Мирне. Позиції ми облаштували в лісомугах, ховаючись у «зеленці» від ворожих розвідувальних дронів – ударних БпЛА на той час ще практично не було, ми лише один раз бачили російський «Ланцет».
До позицій добирались у два етапи: спочатку їхали по полях на автівках, при під’їзді до «нуля» швиденько вивантажувались і останні 4 км долали пішки, намагаючись не потрапити під мінометний обстріл.
Але наближалася осінь, а з нею – сезон дощів, і батьки-командири стали думати, як доставляти воду, їжу й боєприпаси до позицій після того, як поля перетворяться на суцільне болото.
Вихід був знайдений у вигляді трактора «Бєларус», що стояв на майданчику шламового поля Миколаївського глиноземного заводу. «Видите, Балаганов, что можно сделать из простой швейной машины Зингера? Небольшое приспособление – и получилась прелестная колхозная сноповязалка», – говорив у подібній ситуації Остап Бендер.
За тракториста був солдат Тарнавський – доконаний алкоголік, який щодня напивався до непритомного стану. Але Тарнавському все прощалось, оскільки він мав чесноту, безцінну в наших умовах – він був глухий і якщо перед тим, як сісти за кермо, ще й випивав півляшки оковитої, то взагалі не чув вибухів. Завдяки цій своїй здатності Тарнавський під суцільним мінометним обстрілом, який він просто не помічав, примудрявся на тракторі провозити безпосередньо в «сіру зону» не лише воду та їжу, а навіть причеп з колодами та дошками для облаштування бліндажів.
До речі, помер Тарнавський влітку 2024 року в Костянтинівці (на той час наш батальйон вів бої на Торецькому напрямку) від серцевого нападу...
Фотографія зроблена у вересні 2022 року перед в’їздом на шламове поле Миколаївського глиноземного заводу в точці з координатами 46°46'09.7"N 31°59'44.0"E. Пасажири: на дальньому плані в окулярах – старший бойовий медик нашої роти «Якут», він же ж сержант Любенко Сергій Миколайович. На передньому плані – солдат Сергій Кирпа з 2-го взводу.
Інші фотографії та відео з часів моєї служби можна переглянути за тегом #дембельський_альбом
1👍50❤12🤡6😢5😁2
Друзі, трапилось диво. Колишній солдат 207 окремого батальйону ТрО Шабунін, який осліп на фронті, раптом прозрів і вже ходить без окулярів. Ось який цілющий вплив на здоров’я нашого захисника здійснила фіктивна довідка гарнізонної ВЛК, на підставі якої Шабунін був звільнений з військової служби!
Недавно один мій знайомий побачив Шабуніна, який разом з Каленюк приходив до сподвижників ексміністра оборони Федорова обговорювати вартість своїх медійних послуг. Інвалід по зору був без окулярів, які він, як виявилось, тепер вдягає тільки в двох випадках – коли записує відосики з Ніколовим і коли відвідує Печерський районний суд Києва, де його судять з шахрайство та ухилення від військової служби.
Недавно один мій знайомий побачив Шабуніна, який разом з Каленюк приходив до сподвижників ексміністра оборони Федорова обговорювати вартість своїх медійних послуг. Інвалід по зору був без окулярів, які він, як виявилось, тепер вдягає тільки в двох випадках – коли записує відосики з Ніколовим і коли відвідує Печерський районний суд Києва, де його судять з шахрайство та ухилення від військової служби.
2😁145👍25🤡12❤5😱4🤬1
До уваги читацької громадськості пропонуються два уривки з 5-томного «Клопотання про застосування запобіжного заходу по кримінальному провадженню №52026000000000092 від 18.02.2026». Це – справа, у якій про підозру було повідомлено ексзаступниці керівника Офісу Президента України Ірині Мудрій та її коханцю Максиму Микитасю.
В протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій, долучених до клопотання про обрання запобіжного заходу, містяться розмови між Мудрою та Микитасем, у ході яких високі достойники обговорюють чесних і непідкупних українських суддів – заступницю голови Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду Наталію Олегівну Антонюк, яку Мудра називає «йобнутою на голову», і голову Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду Олександра Петровича Марчука.
Розмови точаться навколо кримінального провадження по обвинуваченню Микитася, яке розглядає Вищий антикорупційний суд. У випадку, якщо Мудрій не вдасться домовитись з ВАКС про виправдувальний вирок, вона планує залучити Наталію Антонюк для перегляду вироку в касаційному порядку. Для чого збирається показати Наталії Олегівні матеріали справи по обвинуваченню Микитася, щоби «її честь» проконсультувала на предмет складання касаційної скарги.
Ось уривок з розмови, яка відбулась19 грудня 2025 року:
Микитась: Ну да, 29-го у мєня ключєвоє засєданіє. Нє чітаєтся вообщє, вообщє нє чітаєтся.
Мудра: Я забила, што у нас ВАКС суд.
Микитась: А ето нє суд, ето нє суд. Ето нє суд, а суділіщє
Мудра: Єсть судьі Вєрховного Суда. Ти би відєл, с какім уважєнієм оні са мной гаварілі. Как ані мнє… Ну, відно, што оні воспрінімают ето, што Наталья, Наталья ета с кримінального суду… Гаварят, она йобнутая на голову. Но у нас с нєй очєнь харошіє. Ми договарілісь с нєй пайті на кофє. Потом Марчук подошол же ж тоже. Только я єво прігласіла.
Микитась: А чєво ти на мєня показиваєш, когда гаваріш про крімінальниє суди? Почєму, а?
Мудра: Ну, потому што крімінальний нам важен.
Микитась: То єсть, я только, я только с етім бандітізмом связан.
Мудра: Нєт, ну мнє важен кримінальний. Ну, в твоєм случає вдруг, єслі ми нє договарімся, пойдєм на вирок. Вирок – оправдательний. Єслі будєт обвінітєльний, всьо равно можна работать с Вєрховним Судом. Понімаєш?
13 січня 2026 року Мудра розповідає Микитасю про свою зустріч з Антонюк. Ларіса, про яку згадує Микитась і яку порівнює з Антонюк – це голова Господарського касаційного суду в складі Верховного Суду Лариса Рогач, яка організовує на прохання Мудрій потрібні Микитасю судові рішення, а за це Мудра привозить для Рогач з-за кордону хустинки по 600 доларів.
Мудра: Сєводня встрєтілась с етой, с Наталієй. О, господі, там такая самая, одна із самих прінціпіальних судєй Вєрховного Суда… в Касаціонном судє Антонюк. Наталья Антонюк. Єйо Ігорь нє любіт потому, што она такая.
Микитась: Как Ларіса.
Мудра: Она ко мнє тянєтся. Вот она хочєт… Я єйо когда прігласіла в Офіс, она била щасліва вообщє. Прішла з коробкой канфєт і ми сідєлі с нєй 2 часа вообщє, про жизнь, про ето. Я єйо когда спрасіла конкрєтно за твоє дєло, мєня нє оказалась там. Спрасіла, какая у ніх статістіка, как ані пєрєсматрівают, как ані атмєняют. Гаварю: «Мнє би ваша експєртіза очень ценная, у вас такой бальшой опит». Я іногда сматрю дєла ВАКСа. Мнє інтересно, вот как судьі сєбя вєдут. Ну, она іх щітаєт, ну, гаваріт: «Єсть харошіє. Ну, в основном, ну, тіпа».
Микитась: Ну, а там же ж кто? Ахтирка? А кто там Ахтирка, блядь, етот, блядь, адвокати.
Мудра: Да. І етот, я єйо тіхонєчко подвожу. Но я нє хочу єй сєйчас гаваріть про матєріали дєла, да.
Микитась: Нє нада нічєво. Вот рєально.
Мудра: Нєт, ну єслі будєт рєшєніє, обвинувальний вирок, да, я єй сразу єво дам, штоби она добавіла позіції. Вот, вот то, што я хачу сдєлать.
Дякую юридичній компанії «Miller» за люб’язно надані матеріали кримінального провадження.
#Справа_Мудрої
В протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій, долучених до клопотання про обрання запобіжного заходу, містяться розмови між Мудрою та Микитасем, у ході яких високі достойники обговорюють чесних і непідкупних українських суддів – заступницю голови Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду Наталію Олегівну Антонюк, яку Мудра називає «йобнутою на голову», і голову Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду Олександра Петровича Марчука.
Розмови точаться навколо кримінального провадження по обвинуваченню Микитася, яке розглядає Вищий антикорупційний суд. У випадку, якщо Мудрій не вдасться домовитись з ВАКС про виправдувальний вирок, вона планує залучити Наталію Антонюк для перегляду вироку в касаційному порядку. Для чого збирається показати Наталії Олегівні матеріали справи по обвинуваченню Микитася, щоби «її честь» проконсультувала на предмет складання касаційної скарги.
Ось уривок з розмови, яка відбулась19 грудня 2025 року:
Микитась: Ну да, 29-го у мєня ключєвоє засєданіє. Нє чітаєтся вообщє, вообщє нє чітаєтся.
Мудра: Я забила, што у нас ВАКС суд.
Микитась: А ето нє суд, ето нє суд. Ето нє суд, а суділіщє
Мудра: Єсть судьі Вєрховного Суда. Ти би відєл, с какім уважєнієм оні са мной гаварілі. Как ані мнє… Ну, відно, што оні воспрінімают ето, што Наталья, Наталья ета с кримінального суду… Гаварят, она йобнутая на голову. Но у нас с нєй очєнь харошіє. Ми договарілісь с нєй пайті на кофє. Потом Марчук подошол же ж тоже. Только я єво прігласіла.
Микитась: А чєво ти на мєня показиваєш, когда гаваріш про крімінальниє суди? Почєму, а?
Мудра: Ну, потому што крімінальний нам важен.
Микитась: То єсть, я только, я только с етім бандітізмом связан.
Мудра: Нєт, ну мнє важен кримінальний. Ну, в твоєм случає вдруг, єслі ми нє договарімся, пойдєм на вирок. Вирок – оправдательний. Єслі будєт обвінітєльний, всьо равно можна работать с Вєрховним Судом. Понімаєш?
13 січня 2026 року Мудра розповідає Микитасю про свою зустріч з Антонюк. Ларіса, про яку згадує Микитась і яку порівнює з Антонюк – це голова Господарського касаційного суду в складі Верховного Суду Лариса Рогач, яка організовує на прохання Мудрій потрібні Микитасю судові рішення, а за це Мудра привозить для Рогач з-за кордону хустинки по 600 доларів.
Мудра: Сєводня встрєтілась с етой, с Наталієй. О, господі, там такая самая, одна із самих прінціпіальних судєй Вєрховного Суда… в Касаціонном судє Антонюк. Наталья Антонюк. Єйо Ігорь нє любіт потому, што она такая.
Микитась: Как Ларіса.
Мудра: Она ко мнє тянєтся. Вот она хочєт… Я єйо когда прігласіла в Офіс, она била щасліва вообщє. Прішла з коробкой канфєт і ми сідєлі с нєй 2 часа вообщє, про жизнь, про ето. Я єйо когда спрасіла конкрєтно за твоє дєло, мєня нє оказалась там. Спрасіла, какая у ніх статістіка, как ані пєрєсматрівают, как ані атмєняют. Гаварю: «Мнє би ваша експєртіза очень ценная, у вас такой бальшой опит». Я іногда сматрю дєла ВАКСа. Мнє інтересно, вот как судьі сєбя вєдут. Ну, она іх щітаєт, ну, гаваріт: «Єсть харошіє. Ну, в основном, ну, тіпа».
Микитась: Ну, а там же ж кто? Ахтирка? А кто там Ахтирка, блядь, етот, блядь, адвокати.
Мудра: Да. І етот, я єйо тіхонєчко подвожу. Но я нє хочу єй сєйчас гаваріть про матєріали дєла, да.
Микитась: Нє нада нічєво. Вот рєально.
Мудра: Нєт, ну єслі будєт рєшєніє, обвинувальний вирок, да, я єй сразу єво дам, штоби она добавіла позіції. Вот, вот то, што я хачу сдєлать.
Дякую юридичній компанії «Miller» за люб’язно надані матеріали кримінального провадження.
#Справа_Мудрої
1👏42❤18🤡10🤬8😁7👍6🔥2🍾2🙉1
Forwarded from Офіс очищення судової системи
🚨 МАФІЯ або суддівський конвеєр на Миколаївщині: ВРП звільняє двох та відправляє на «навчання» одного суддю, яких звинувачують у дерибані державної землі
7 жовтня 2026 року Третя палата ВРП винесла рішення, яким в чотири рази зменшила штат суддів Новоодеського районного суду Миколаївської області.
До суддів БАРАНКЕВИЧ Валерії та СЕРГІЄНКА Сергія застосоване дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади, а КІЧУЛУ Василя відправлено на навчання.
https://hcj.gov.ua/news/suddiv-valeriyu-barankevych-ta-sergiya-sergiyenka-tymchasovo-vidstoroneno-vid-zdiysnennya
З чотирьох суддів цього суду - залишається працювати один.
☝️Чому ми вважаємо роботу в суді організованої банди
⚖️Згідно з матеріалами справи, у суді роками діяла чітка, шаблонна схема легалізації незаконного привласнення нерухомості та сільськогосподарських земель, які мали відійти державі чи громадам як відумерла спадщина (після смерті власників):
💸 Удавані позови та «свої» адвокати: 100% аналогічних позовів про визнання договорів купівлі-продажу дійсними за борговими розписками задовольнялися «під копірку». Інтереси позивачів (багатих фермерів та засновників ТОВ) завжди представляли двоє конкретних адвокатів.
⏱️ Космічна швидкість винесення рішень: Справи, які зазвичай тривають місяцями, ці судді штампували за 2 тижні – 1 місяць.
🤫 Абсолютна таємність: Жодна зі сторін не з’являлася в засідання, звукозапис процесів не проводився, а «відповідачі» (часто залучені неналежним чином або замість померлих власників) просто подавали заяви про визнання позову.
📉 Збитки бюджету: Схеми дозволяли зацікавленим приватним особам отримувати гектари землі в обхід законних процедур, експертних оцінок та без сплати жодних податків і зборів.
Жодне з цих сумнівних рішень (загалом у справі фігурує близько 50 конкретних судових справ!) чомусь ніколи не оскаржувалося в апеляції. Місцева влада та прокуратура просто мовчки спостерігали, як майно вимикається з власності громад.
Масштаби та системність виявлених фактів вражають.
З мотивами відкриття однієї із дисциплінарних справ можна ознайомитися тут: https://hcj.gov.ua/doc/doc/58180
‼️Звертаємо увагу Державного бюро розслідувань, що дисциплінарної відповідальності за такі дії замало, адже держава втратила багато майна через злочинні дії суддівської банди.
P.S. Не ясно, за які преференції члени ВРП пожаліли одного із суддів і обмежилися відправленням його на навчання замість очевидного звільнення.
❗️ОФІС ОЧИЩЕННЯ ⚖️ НАДІСЛАТИ НОВИНУ
🚀 Читай більше на нашому FaceBook…
7 жовтня 2026 року Третя палата ВРП винесла рішення, яким в чотири рази зменшила штат суддів Новоодеського районного суду Миколаївської області.
До суддів БАРАНКЕВИЧ Валерії та СЕРГІЄНКА Сергія застосоване дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади, а КІЧУЛУ Василя відправлено на навчання.
https://hcj.gov.ua/news/suddiv-valeriyu-barankevych-ta-sergiya-sergiyenka-tymchasovo-vidstoroneno-vid-zdiysnennya
З чотирьох суддів цього суду - залишається працювати один.
☝️Чому ми вважаємо роботу в суді організованої банди
⚖️Згідно з матеріалами справи, у суді роками діяла чітка, шаблонна схема легалізації незаконного привласнення нерухомості та сільськогосподарських земель, які мали відійти державі чи громадам як відумерла спадщина (після смерті власників):
💸 Удавані позови та «свої» адвокати: 100% аналогічних позовів про визнання договорів купівлі-продажу дійсними за борговими розписками задовольнялися «під копірку». Інтереси позивачів (багатих фермерів та засновників ТОВ) завжди представляли двоє конкретних адвокатів.
⏱️ Космічна швидкість винесення рішень: Справи, які зазвичай тривають місяцями, ці судді штампували за 2 тижні – 1 місяць.
🤫 Абсолютна таємність: Жодна зі сторін не з’являлася в засідання, звукозапис процесів не проводився, а «відповідачі» (часто залучені неналежним чином або замість померлих власників) просто подавали заяви про визнання позову.
📉 Збитки бюджету: Схеми дозволяли зацікавленим приватним особам отримувати гектари землі в обхід законних процедур, експертних оцінок та без сплати жодних податків і зборів.
Жодне з цих сумнівних рішень (загалом у справі фігурує близько 50 конкретних судових справ!) чомусь ніколи не оскаржувалося в апеляції. Місцева влада та прокуратура просто мовчки спостерігали, як майно вимикається з власності громад.
Масштаби та системність виявлених фактів вражають.
З мотивами відкриття однієї із дисциплінарних справ можна ознайомитися тут: https://hcj.gov.ua/doc/doc/58180
‼️Звертаємо увагу Державного бюро розслідувань, що дисциплінарної відповідальності за такі дії замало, адже держава втратила багато майна через злочинні дії суддівської банди.
P.S. Не ясно, за які преференції члени ВРП пожаліли одного із суддів і обмежилися відправленням його на навчання замість очевидного звільнення.
❗️ОФІС ОЧИЩЕННЯ ⚖️ НАДІСЛАТИ НОВИНУ
🚀 Читай більше на нашому FaceBook…
1🤡15❤8🙉8👏6🤬4😱3👍1👨💻1
Це – трансформатор у селі Мила Київської області, пошкоджений 28 серпня 2026 року внаслідок вибуху на нелегальному складі боєприпасів, який Служба безпеки України незаконно облаштувала серед житлової забудови.
ТП-1259 живить понад 10 будинків, мешканці яких з 28 серпня 2026 року живуть без електроенергії, оскільки СБУ відмовляється оплатити ремонт трансформатора.
Натомість представники влади рекомендують місцевим жителям, постраждали внаслідок злочинний дій правнуків Дзержинського, подавати в Києво-Святошинський районний суд Київської області позови до Російської Федерації – мовляв, у випадку, якщо Україна виграє війну, Росія почне платити репарації і з цих грошей буде відшкодована шкода, завдана Службою безпеки України.
ТП-1259 живить понад 10 будинків, мешканці яких з 28 серпня 2026 року живуть без електроенергії, оскільки СБУ відмовляється оплатити ремонт трансформатора.
Натомість представники влади рекомендують місцевим жителям, постраждали внаслідок злочинний дій правнуків Дзержинського, подавати в Києво-Святошинський районний суд Київської області позови до Російської Федерації – мовляв, у випадку, якщо Україна виграє війну, Росія почне платити репарації і з цих грошей буде відшкодована шкода, завдана Службою безпеки України.
1😱65🤬52🤡22😢9❤3⚡3🙉2
15 жовтня 2026 року о 14:30 в Печерському районному суді Києва, нарешті, розпочнеться розгляд по суті мого позову до держави Україна в особі Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби та Державного казначейства про відшкодування шкоди, завданої незаконним затриманням на території Польщі 12 серпня 2016 року (справа №757/38869/17-ц). За 9 років, що сплинули з моменту подачі позовної заяви, справу розглядає вже четвертий суддя. За таких обставин Європейський суд з прав людини (а звертатись до ЄСПЛ мені, напевно, доведеться) має призначити грошову компенсацію за порушення розумних строків незалежно від результату розгляду мого позову.
Запрошую читацьку громадськість відвідати судове засідання, суддя Остапчук Т.В., каб. 315.
До речі, перечитавши дитячу книжку Миколи Носова «Незнайко на Місяці» я, нарешті, зрозумів, з якої причини 12 серпня 2016 року мене за дорученням Служби безпеки України на території Польщі затримали доблесні українські прикордонники, повернули без відома польської влади в Україну й протримали в ув'язненні 9 годин, забувши при цьому скласти протокол затримання. Цей випадок провидець Носов передбачив ще за кілька років до народження тодішнього голови СБУ Василя Грицака, більше відомого в народі як «Вася-їбанько». Цитую:
Проте найбільшу увагу поліції привернув лист, де якийсь Сарданапал доводив до загального відома, ніби гроші викрали самі поліцейські. Ця заява здалася поліцейському комісарові Пшиглю вкрай образливою, і він сказав, що не заспокоїться доти, поки не засадить цього Сарданапала в холодну. Наказавши дати йому адресну книгу, Пшигль заходився її перегортати й був украй здивований, що не знайшов там жодного коротульки на прізвище Сарданапал.
— Прізвище явно вигадане, — мовив Пшигль, — але для поліції це не може бути перешкодою.
Прибувши до редактора газети, в якій було опубліковане це образливе послання, Пшигль наказав пред'явити йому оригінал листа, сподіваючись, що за штемпелем на конверті йому вдасться встановити, звідки листа послано. Листа негайно знайшли, але на конверті не було ніякого штемпеля. Працівник відділу листів згадав, що лист надійшов не поштою: його приніс якийсь незнайомий суб'єкт. На запитання Пшигля, який був на вигляд цей суб'єкт, працівник пригадав тільки, що він був лисий.
— Ах, он що! — вигукнув Пшигль. — То він, значить, був лисий? Для поліції цих відомостей цілком достатньо. Не мине й трьох днів, як цей лисий буде в наших руках!
Почалися поголовні арешти всіх лисих.
На фото: начальник прикордонного переходу «Грушів-Будомєж» і його львівський командир, які мене незаконно затримали на території Польщі й протримали 9 годин в ув’язненні на прохання чергового Яворівського відділу Управління СБУ у Львівській області. Тепер усі учасники цього безумства стверджують, що ніякого затримання не було, оскільки протокол затримання не складався.
Запрошую читацьку громадськість відвідати судове засідання, суддя Остапчук Т.В., каб. 315.
До речі, перечитавши дитячу книжку Миколи Носова «Незнайко на Місяці» я, нарешті, зрозумів, з якої причини 12 серпня 2016 року мене за дорученням Служби безпеки України на території Польщі затримали доблесні українські прикордонники, повернули без відома польської влади в Україну й протримали в ув'язненні 9 годин, забувши при цьому скласти протокол затримання. Цей випадок провидець Носов передбачив ще за кілька років до народження тодішнього голови СБУ Василя Грицака, більше відомого в народі як «Вася-їбанько». Цитую:
Проте найбільшу увагу поліції привернув лист, де якийсь Сарданапал доводив до загального відома, ніби гроші викрали самі поліцейські. Ця заява здалася поліцейському комісарові Пшиглю вкрай образливою, і він сказав, що не заспокоїться доти, поки не засадить цього Сарданапала в холодну. Наказавши дати йому адресну книгу, Пшигль заходився її перегортати й був украй здивований, що не знайшов там жодного коротульки на прізвище Сарданапал.
— Прізвище явно вигадане, — мовив Пшигль, — але для поліції це не може бути перешкодою.
Прибувши до редактора газети, в якій було опубліковане це образливе послання, Пшигль наказав пред'явити йому оригінал листа, сподіваючись, що за штемпелем на конверті йому вдасться встановити, звідки листа послано. Листа негайно знайшли, але на конверті не було ніякого штемпеля. Працівник відділу листів згадав, що лист надійшов не поштою: його приніс якийсь незнайомий суб'єкт. На запитання Пшигля, який був на вигляд цей суб'єкт, працівник пригадав тільки, що він був лисий.
— Ах, он що! — вигукнув Пшигль. — То він, значить, був лисий? Для поліції цих відомостей цілком достатньо. Не мине й трьох днів, як цей лисий буде в наших руках!
Почалися поголовні арешти всіх лисих.
На фото: начальник прикордонного переходу «Грушів-Будомєж» і його львівський командир, які мене незаконно затримали на території Польщі й протримали 9 годин в ув’язненні на прохання чергового Яворівського відділу Управління СБУ у Львівській області. Тепер усі учасники цього безумства стверджують, що ніякого затримання не було, оскільки протокол затримання не складався.
1🤡39👍16😁12❤7👏7🔥5👨💻1🙉1
І сміх, і гріх: суддя-аферистка Лариса Гольник з Шевченківського районного суду Полтави бере участь у конкурсі на посаду члена Вищої ради правосуддя за квотою Верховної Ради України. 14 жовтня 2026 року Етична рада проводитиме публічну (з трансляцією на Ютубі) співбесіду з кандидаткою. Це має бути непересічне видовище, враховуючи, що відносно цієї Гольник зараз розслідується низка кримінальних проваджень.
Я не залишився осторонь і направив у Етичну раду п’ять повідомлень про недоброчесну поведінку судді Гольник. У повідомленнях докладно розповідається про те, чим займається ця представниця судової влади – починаючи з того, що Гольник не декларує доходи свого чоловіка Гавриленка, який багато років ніде офіційно не працює, ухиляється від мобілізації й бере участь у розкраданні іноземних грантів разом з «політтехнологинею» Федорів, яка раніше працювала на зрадника Деркача.
У повідомленнях, направлених мною в Етичну раду, розповідається і про те, як Гольник разом зі своїм ухилянтом підробляла документи, на підставі яких намагалась привласнити ржавий металевий гараж, що належав її 85-річній сусідці, хворій на деменцію, і про те, що «її честь» співпрацює з «політтехнологами» з оточення Медведчука й Царьова та поширює в соцмережах брудні наклепи на нідерландську правозахисницю Маріам Ламберт, відомих адвокатів, військовослужбовців ЗСУ, журналістів та інших суддів.
Тільки про мене Гольник опублікувала понад півсотні дописів з вигадками, на які здатна лише фантазія психічно хворої людини. Вони пише про якісь судові справи, які я, начебто, програв (і про які мені взагалі нічого не відомо), про те, що за викриття Шабуніна російська розвідка заплатила мені стільки, що я придбав автопарк елітних автомобілів. Окрім того, Гольник систематично поширює у фейсбуці на мою адресу нецензурну лайку, антисемітські вислови та погрози вбивством. Але справжній шедевр, гідний уваги психіатрів, суддя Шевченківського районного суду міста Полтави опублікувала 14 вересня 2026 року в зв’язку з тим, що генеральний прокурор Кравченко «на посошок» повідомив про підозру директору НАБУ Кривоносу.
До уваги читацької громадськості пропоную уривок з мого останнього повідомлення в Етичну раду:
***
Також повідомляю, що Гольник Л.В. продовжує своєю поведінкою ганьбити суддівську мантію і з часу мого попереднього повідомлення про її недоброчесну поведінку опублікувала в соціальній мережі Фейсбук ще 6 наклепницьких дописів про мене, які я прошу переглянути, щоби члени Етичної ради мали уяву про психічний статус судді Шевченківського районного суду міста Полтави Гольник Л.В.
У цих дописах Гольник Л.В. двічі повторила погрози вбивства мене та адвоката Кравця Р.Ю. («Яке придуркувате створіння цей Бойко, але буде і на нього управа, врешті на Портнова знайшли, і на Бойка з Кравцем знайдуть»), а коментарі наповнює брудною лайкою.
Особливо рекомендую прочитати допис Гольник Л.В. про мене від 14 вересня 2026 року, який «її честь» назвала «Про Кравченка, Кривоноса і погрозу вбивством».
У цьому шедеврі красного письменства суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Гольник Л.В. розповідає, що я купив у Голосіївському районному суді міста Києва матеріали кримінальної справи по обвинуваченню нинішнього директора НАБУ Кривоноса С.Ю. у підкупі студентів на місцевих виборах 2008 року. Зазначу, що це – загальновідома справа, журналісти проєкту «Схеми» Радіо «Свобода» ще в 2016 році випустили документальний фільм про Кривоноса С.Ю., в якому розповіли і про цю справу, і про те, як стосовно Кривоноса С.Ю. розслідувалось кримінальне провадження за фактом отримання неправомірної вигоди. Зі слів Гольник, ці матеріали я, начебто, передав ексгенеральному прокурору Кравченку Р.А., який на підставі цих матеріалів повідомив Кривоносу С.Ю. про підозру.
Думаю, цей опус найкраще характеризує не тільки моральний, але й інтелектуальний рівень судді Гольник Л.В., яка давно перетворилась на сміховисько й своєю поведінкою ганьбить не лише Шевченківський районний суд Полтави, але й всю судову владу України.
Я не залишився осторонь і направив у Етичну раду п’ять повідомлень про недоброчесну поведінку судді Гольник. У повідомленнях докладно розповідається про те, чим займається ця представниця судової влади – починаючи з того, що Гольник не декларує доходи свого чоловіка Гавриленка, який багато років ніде офіційно не працює, ухиляється від мобілізації й бере участь у розкраданні іноземних грантів разом з «політтехнологинею» Федорів, яка раніше працювала на зрадника Деркача.
У повідомленнях, направлених мною в Етичну раду, розповідається і про те, як Гольник разом зі своїм ухилянтом підробляла документи, на підставі яких намагалась привласнити ржавий металевий гараж, що належав її 85-річній сусідці, хворій на деменцію, і про те, що «її честь» співпрацює з «політтехнологами» з оточення Медведчука й Царьова та поширює в соцмережах брудні наклепи на нідерландську правозахисницю Маріам Ламберт, відомих адвокатів, військовослужбовців ЗСУ, журналістів та інших суддів.
Тільки про мене Гольник опублікувала понад півсотні дописів з вигадками, на які здатна лише фантазія психічно хворої людини. Вони пише про якісь судові справи, які я, начебто, програв (і про які мені взагалі нічого не відомо), про те, що за викриття Шабуніна російська розвідка заплатила мені стільки, що я придбав автопарк елітних автомобілів. Окрім того, Гольник систематично поширює у фейсбуці на мою адресу нецензурну лайку, антисемітські вислови та погрози вбивством. Але справжній шедевр, гідний уваги психіатрів, суддя Шевченківського районного суду міста Полтави опублікувала 14 вересня 2026 року в зв’язку з тим, що генеральний прокурор Кравченко «на посошок» повідомив про підозру директору НАБУ Кривоносу.
До уваги читацької громадськості пропоную уривок з мого останнього повідомлення в Етичну раду:
***
Також повідомляю, що Гольник Л.В. продовжує своєю поведінкою ганьбити суддівську мантію і з часу мого попереднього повідомлення про її недоброчесну поведінку опублікувала в соціальній мережі Фейсбук ще 6 наклепницьких дописів про мене, які я прошу переглянути, щоби члени Етичної ради мали уяву про психічний статус судді Шевченківського районного суду міста Полтави Гольник Л.В.
У цих дописах Гольник Л.В. двічі повторила погрози вбивства мене та адвоката Кравця Р.Ю. («Яке придуркувате створіння цей Бойко, але буде і на нього управа, врешті на Портнова знайшли, і на Бойка з Кравцем знайдуть»), а коментарі наповнює брудною лайкою.
Особливо рекомендую прочитати допис Гольник Л.В. про мене від 14 вересня 2026 року, який «її честь» назвала «Про Кравченка, Кривоноса і погрозу вбивством».
У цьому шедеврі красного письменства суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Гольник Л.В. розповідає, що я купив у Голосіївському районному суді міста Києва матеріали кримінальної справи по обвинуваченню нинішнього директора НАБУ Кривоноса С.Ю. у підкупі студентів на місцевих виборах 2008 року. Зазначу, що це – загальновідома справа, журналісти проєкту «Схеми» Радіо «Свобода» ще в 2016 році випустили документальний фільм про Кривоноса С.Ю., в якому розповіли і про цю справу, і про те, як стосовно Кривоноса С.Ю. розслідувалось кримінальне провадження за фактом отримання неправомірної вигоди. Зі слів Гольник, ці матеріали я, начебто, передав ексгенеральному прокурору Кравченку Р.А., який на підставі цих матеріалів повідомив Кривоносу С.Ю. про підозру.
Думаю, цей опус найкраще характеризує не тільки моральний, але й інтелектуальний рівень судді Гольник Л.В., яка давно перетворилась на сміховисько й своєю поведінкою ганьбить не лише Шевченківський районний суд Полтави, але й всю судову владу України.
❤30👏22👍15🤡6🤬3🤣2😁1🙈1