📑 Важливі законопроєкти. Випуск 73

Серед ключових ініціатив: новий статус і гарантії для тих, хто працює в зоні активних бойових дій, конкурсний відбір Генпрокурора та нові штрафи для водіїв.

🔹 Новий статус для працівників у зоні бойових дій. Законопроєкт №15340 пропонує запровадити його для комунальників, енергетиків, медиків, працівників критичної інфраструктури та держслужбовців, які особисто працювали там сумарно щонайменше шість місяців. Для них передбачають надбавки, страхування життя і здоров’я, службове житло та звільнення доходів за такі періоди роботи від ПДФО.

🔹 Конкурсний відбір Генпрокурора. Законопроєкт №15343 пропонує, щоб спеціальна комісія відбирала двох кандидатів, а Президент обирав одного для внесення до Верховної Ради. Також проєкт визначає конкретні підстави для висловлення Генпрокурору недовіри.

🔹 Також пропонують надати постраждалим від війни аграріям першочерговий доступ до держпідтримки, підвищити штрафи за надмірно гучні авто та запровадити ступінчасті штрафи за перевищення швидкості.

📌 Докладніше — у новому випуску.


Матеріал створено ГО «Вокс Україна» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Вокс Україна» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

@vox_ukraine

🇺🇦💰$59 млрд втратила Україна від хаосу.
Половину втрат виробництва за час війни спричинили не зруйновані заводи й інфраструктура. Їх спричинило те, що зв’язки між людьми, роботою і ресурсами розірвалися.
Що знайшли дослідники:
🔹 Розподільча продуктивність економіки впала на 20% — і жодна сусідня країна, навіть ті, що пережили ту саму енергокризу, такого падіння не мала.
🔹 З падіння ВВП у 2022 році лише половину пояснюють знищені підприємства й втрачена робоча сила. Решта — це ресурси, які фізично вціліли, але втратили продуктивні зв’язки.
🔹 Найсильніший зв’язок — з реальною інтенсивністю атак, а не з відстанню до фронту. Київ далеко від лінії зіткнення, але входить до числа найбільш постраждалих — саме через удари ракетами й дронами.
🔹 Найстійкіша галузь — сільське господарство (–7%). Найбільше втратили будівництво і торгівля (–50%).
Головний висновок дослідників: частину цих втрат можна повернути політикою — допомогти людям і бізнесу переїхати туди, де вони потрібні найбільше, і посилити ППО. Бо кожна збита ракета захищає не лише конкретну ціль, а й усю економіку довкола неї.
Повне дослідження від Марвіна Аманна, Юрія Городніченка та Олександра Талавери → читати на VoxUkraine

🛒 Ваші посилки з Temu скоро можуть подорожчати

Верховна Рада підтримала у першому читанні скасування пільги на міжнародні посилки. Якщо закон ухвалять остаточно, ПДВ нараховуватимуть на товари з маркетплейсів починаючи з 0 євро — а не з 150, як зараз.

Чому це взагалі відбувається:
🔹 Кількість посилок в Україну зростає майже на 50% щороку
🔹 Понад 60% з них — із китайських маркетплейсів типу Temu та AliExpress
🔹 Переважна більшість не оподатковується взагалі, тоді як український бізнес сплачує податки й конкурує з товарами з маркетплейсів.

Якби всі посилки оподатковувались, бюджет міг би отримати додатково 27 млрд грн лише за 2026 рік.

Схожий крок ЄС зробив у 2021 році — імпорт з Китаю в цьому сегменті впав майже на 50%, хоча ціни для покупців трохи зросли.

Чи подорожчають покупки на маркетплейсах і хто виграє від цієї зміни — пояснювала Христина Кордюк, стажерка проєкту «Індекс реформ» → читати статтю

#ІндексРеформ@vox_ukraine

👩‍💻3,5 млн жінок хочуть працювати — що їм заважає?

За оцінкою нового дослідження, близько 3,5 млн українок, які зараз не працюють, хочуть знайти роботу.

Із них 70% готові навчатися, щоб опанувати нові навички.
Що заважає цим жінкам вийти на ринок праці?

Які бар’єри вони називають та що може допомогти залучити цей потенціал до економіки?
Про це — у новому відео.

💳Чи достатньо добре платити чиновникам, щоб подолати корупцію?

На перший погляд, логіка очевидна: якщо чиновнику добре платять, навіщо йому ризикувати посадою заради хабаря? Саме підвищення зарплат держслужбовцям часто розглядають як один із інструментів антикорупційної політики.

Але тут є важлива деталь: висока зарплата робить державну службу привабливішою, але сама по собі не усуває стимулів до корупції. 

У 1997 році в Індії зарплати митників підвищили вдвічі. Але високі митні тарифи створювали настільки великі можливості для корупції, що подвійна зарплата виявилася недостатнім стимулом.
Більше того, в подібних випадках вона слугує як якісне виправдання розкішного способу життя посадовців.

Водночас у лікарнях Буенос-Айреса підвищення зарплат допомогло зменшити «відкати» під час закупівель. Але лише разом із посиленим моніторингом і контролем.

Таким чином, висока зарплата може підвищити ціну втрати роботи. Але якщо ймовірність викриття та покарання залишається низькою, сам по собі більший дохід не усуває стимулів до зловживань.

Якщо ж можливості для корупції справді обмежені, висока зарплата може допомогти залучати професійних і доброчесних людей.
Якщо ні — вона може стати лише додатковою винагородою для тих, хто готовий скористатися корупційними можливостями.

Повний розбір аргументів «за» і «проти» високих зарплат держслужбовців та результатів досліджень — у матеріалі Віталія Проценко.

Хто поставить ІТП у вашому будинку — і хто за це заплатить?

Закон № 4937-ІХ дозволяє встановлювати індивідуальні теплові пункти (ІТП) у будинках із централізованим опаленням.
🔹 Хто може ініціювати? Співвласники будинку, місцева влада або теплопостачальник.
🔹 Хто платить? Співвласники, держава чи місцевий бюджет, міжнародні донори або інвестиційні програми.
🔹 Хто обирає обладнання? ОСББ, ЖБК та управителі можуть самі обрати постачальника й установника, а не лише звертатися до теплокомуненерго.
🔹 Кому належить ІТП? Після встановлення — співвласникам будинку.

Експерти «Індексу реформ» оцінили закон у +1 бал.

Детальніше — у матеріалі Карини Скалової, стажерки проєкту «Індекс реформ».

@vox_ukraine

⚡️ Україна інтегрує ринок електроенергії з ЄС. Хто встановлюватиме правила?

З 23 квітня 2026 року в Україні діє закон, який запускає новий етап інтеграції українського ринку електроенергії з європейським.

Йдеться не лише про політичні рішення. Ринок працюватиме за сотнями технічних правил, які визначатимуть, як торгувати електроенергією та управляти мережею разом з іншими країнами.

Є три рівні таких правил:

🔹 Загальноєвропейські — їх затверджує ACER, а Україна має застосовувати їх у межах своїх міжнародних зобов’язань.

🔹 Регіональні — вони формуються для окремих груп країн. Україна входить до спільного регіону з Молдовою, Румунією, Угорщиною, Словаччиною та Польщею, тому українські оператори й регулятор можуть брати участь у їх розробленні та узгодженні.

🔹 Національні — це правила, які залишаються у сфері українського регулювання та мають узгоджуватися з європейськими вимогами.

При цьому навіть у ЄС імплементація таких правил може затягуватися. ACER окремо звертало увагу Єврокомісії на затримки з упровадженням правил енергоринку.

Рішення ACER також можна оскаржувати. Суд ЄС уже скасовував окремі рішення його Апеляційної ради щодо методик роботи енергоринку.

Що це означає для України та яку роль у цьому процесі матиме НКРЕКП?

Детальніше — у матеріалі Юлії Соломахи, провідної юристки податково-юридичної практики EY в Україні.

ІНДЕКС РЕФОРМ 296: ХТО ВІДПОВІДАЄ ЗА ЗАХИСТ ДИТИНИ?

У новому випуску Індексу реформ — лише три регуляції. Усі стосуються людського капіталу, а головна зміна стосується того, хто і як має захищати права дитини.

🔹 Громади отримали чіткішу відповідальність за захист дітей.
Закон 2541-IX розмежовує повноваження держави та місцевого самоврядування. Основна відповідальність тепер лежить на виконавчих комітетах сільських, селищних та міських рад. Саме вони мають створювати служби у справах дітей, виявляти дітей, які потребують захисту, та забезпечувати охорону їхніх майнових прав.
Зміни стосуються й усиновлення: облік дітей та кандидатів в усиновлювачі розподілили між різними рівнями, а судовий розгляд справ про усиновлення скоротили до 30 днів. Строк на апеляцію також зменшили — з 30 до 10 днів.
До дітей, позбавлених батьківського піклування, тепер прямо віднесені діти, чиї батьки перебувають у полоні, на окупованих територіях або зникли безвісти.
Але сам розподіл повноважень не гарантує дитині допомоги. Як зазначає Алла Міщенко, радниця з адвокації МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна, для реального захисту потрібні не лише відповідальні органи, а й фахівці, фінансування та доступні соціальні послуги в громадах.
Експерти Індексу реформ оцінили ці зміни у +1 бал.

🔹 Що ще змінилося у випуску?

• для військовослужбовців, які вступили на службу після умовно-дострокового звільнення, скасували обмеження у правах, зокрема щодо відпусток — +1 бал; 

• для фахівців у сфері психічного здоров’я запровадили єдині правила супервізії — +1 бал.

Детальніше про зміни та їхній вплив — у матеріалі Яни Кляйнфельд, стажерки проєкту «Індекс реформ».

🏆 Нобелівська премія з економіки 2026: як очікування стали інструментом економічної політики

Чому у 2022 році українці масово скуповували сіль, а у 2026-му ціни на пальне в Україні зростали ще до того, як подорожчання нафти мало вплинути на нові поставки? В обох випадках очікування людей і бізнесу впливали на економічні рішення державних інституцій.

Саме цьому присвячена робота цьогорічних лауреатів Нобелівської премії з економіки Роберта Е. Голла і Майкла Вудфорда. Вони досліджували мікроекономічні основи макроекономічної стабілізації. Їхні ідеї допомагають зрозуміти, чому для прогнозів недостатньо дивитися лише на минулі чи поточні показники: важливо також, як люди та компанії реагують на очікувані зміни.

Для України це не абстракція. З 2015 року НБУ перейшов до режиму інфляційного таргетування, за якого очікування щодо майбутньої інфляції та комунікація регулятора відіграють ключову роль.

Як економічна теорія пояснює український досвід і чому очікування здатні змінювати саму економічну реальність?

👉 Читайте в новому матеріалі VoxUkraine

🏫 Майже кожен третій український підліток не досяг базового рівня компетентностей одночасно в усіх трьох галузях: читанні, математиці та природничих науках.

Такі результати показало нове дослідження PISA-2025, у якому взяли участь 9 тисяч п'ятнадцятирічних українців.
Наші результати нижчі за середні в ОЕСР в усіх напрямах. Найбільший розрив — у читанні: 418 балів проти 466 у середньому по ОЕСР.

Але є й неочікуваний плюс. Розрив між дітьми з бідних і забезпечених родин в Україні менший, ніж у середньому по ОЕСР — 66 балів проти 85. Тобто успішність українських дітей менше залежить від статків родини, ніж у більшості інших країн.

Головне падіння результатів сталось між 2018 та 2022 роками — періодом ковіду й переходу на онлайн-навчання, коли не всі школи й учні мали для цього ресурси. У 2025-му ситуація стабілізувалась, хоч і на нижчому рівні.

Що з цим робити — дослідники PISA дають конкретні рекомендації: від фокусу на читацьку грамотність хлопців до зниження бюрократичних бар'єрів для дослідницьких грантів у школах.

Повний розбір результатів — у матеріалі Аліси Джугостран, стажерки проєкту «Індекс реформ».

🇪🇺Ринок праці у фокусі нових відкритих переговорних кластерів про вступ України до ЄС

ЄС відкрив переговори за Кластером 2 «Внутрішній ринок» і визначив очікування до України в дев’яти переговорних розділах. Серед них і вільний рух працівників та послуг.

Що потрібно зробити, щоб після вступу українці могли вільно працювати в країнах ЄС, а громадяни Євросоюзу отримали такий самий доступ до українського ринку праці?

🔹По-перше, реєстр регульованих професій. Для кожного виду діяльності потрібні правова підстава, компетентний орган і доказ, що регулювання виправдане. База ЄС налічує 560 професій і майже 6700 видів діяльності.

🔹По-друге, сім професій з автоматичним визнанням: лікар, медсестра, стоматолог, ветеринар, акушерка, фармацевт і архітектор. Диплом визнають протягом місяця, але українські програми поки не відповідають мінімальним стандартам.

🔹По-третє, одна процедура замість трьох. Зараз іноземець окремо проходить дозвіл на роботу, визнання диплома і галузевий допуск.

🔹По-четверте, режим тимчасових послуг. Для короткого проєкту має вистачати попередньої декларації.

🔹По-п'яте, цифрова інфраструктура: «єдине вікно» для подання документів, сумісність з IMI (інформаційною системою внутрішнього ринку ЄС для обміну даними між органами влади) та підготовка до EURES (європейської мережі співпраці служб зайнятості, яка допомагає людям знаходити роботу в країнах ЄС).

🔹По-шосте, мовна перевірка після визнання кваліфікації, а не до чи під час нього (ст. 53 Директиви 2005/36/ЄС).

Спільна позиція не називає строків. Їх покаже дорожня карта, яку Єврокомісія анонсувала на кінець жовтня.

У статті Олега Іванова для VoxUkraine розбираємо вимоги ЄС, необхідні законодавчі зміни та переговорні критерії, які має виконати Україна.

🦾Зміна кіберзахисту України за 11 років: 10 рішень

Жовтень традиційно стає місяцем кібербезпеки, коли ми згадуємо вже ухвалені закони та вчимося реагувати на зміни цифрового простору.

Тож сьогодні пропонуємо згадати, який шлях за 11 років пройшла Україна: від базових вимог до безпеки банків і визначення повноважень державних органів до окремих правил для критичної інфраструктури, фінансових установ і команд реагування на кіберінциденти.

Зібрали 10 рішень, які показують, як формувалася ця система.

2017: Запровадження базових вимог
1. Постанова НБУ № 95. Захист інформації став повноцінною відповідальністю банку: його зобов’язали призначити відповідального за інформаційну безпеку на рівні не нижче заступника голови правління та створити окремий підрозділ щонайменше з двох працівників.
2. Закон № 2163-VIII «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України». Визначив учасників національної системи кібербезпеки та розподілив відповідальність між ними: Держспецзв’язку відповідає за захист державних інформаційних ресурсів і координує кіберзахист, СБУ протидіє кібертероризму, диверсіям і шпигунству, Нацполіція розслідує кіберзлочини, а Міноборони та Генштаб готують державу до відбиття атак у кіберпросторі.

2021: Контроль виконання
3. Постанова НБУ № 4. Запровадила перевірки кіберзахисту банків і щорічну самооцінку кіберризиків із поданням звітів НБУ.

2022: Активна протидія атакам
4. Закон № 2137-IX. Уточнив правила вилучення й арешту комп’ютерної техніки та пошуку цифрових доказів під час розслідувань.
5. Закон № 2470-IX. Уповноважив Держспецзв’язку не лише захищати українські системи від кібератак, а й активно протидіяти російським атакам, зокрема нейтралізувати джерела кіберзагроз і створити для цього окрему систему та центр.

2025: Відповідальні, ризики й координація
6. Закон № 4336-IX. Передбачив штатні посади фахівців із кібербезпеки в держорганах і на об’єктах критичної інфраструктури, а також механізми обміну інформацією про загрози.
7. Постанова КМУ № 1470. Зобов’язала об’єкти критичної інфраструктури оцінювати свої кіберзагрози, визначати слабкі місця та планувати, як їх усунути. Усі базові заходи захисту залишилися обов’язковими.
8. Постанова КМУ № 1533. Встановила спільні правила реагування на кібератаки: як визначати їхню серйозність, хто має координувати дії та як обмінюватися інформацією. Про значні кіберінциденти на державних ресурсах і критичній інфраструктурі потрібно повідомляти протягом години.
9. Постанова НБУ № 143. Установила вимоги до кіберзахисту страховиків, кредитних спілок, фінансових компаній і ломбардів, зокрема щодо контролю доступу й реагування на інциденти.

2026: Єдині стандарти реагування
10. Наказ Держспецзв’язку № 360. Визначив вимоги до сервісів реагування на кіберінциденти: процедур роботи, кваліфікації фахівців і технічного оснащення.
За ці одинадцять років Україна пройшла шлях від базових вимог і вразливості в кіберпросторі до регульованої системи кіберзахисту з визначеними відповідальними, регулярним оцінюванням ризиків, правилами координації та стандартизованим реагуванням на атаки.
Водночас важливо стежити за тим, як ці правила втілюються в реальний захист і які нові регуляції з’являтимуться для посилення нашого кіберзахисту.

Джерело та оцінка: Індекс реформ VoxUkraine.

✍️Верховна Рада ухвалила закон про відновлення конкурсів на державну службу

Вчора депутати проголосували за законопроєкт №13478-1. Він повертає конкурсний відбір на держслужбу, який тривалий час був призупинений, спочатку через COVID-19, потім через воєнний стан.

Ми адвокатували цей напрям. У вересні 2025 року «Вокс Україна» разом з іншими організаціями громадянського суспільства підписала Маніфест реформи публічної служби. Одним із ключових пунктів було відновлення конкурсних процедур для всіх категорій посад та їхня максимальна прозорість.

Ця зміна важлива, адже прозорий відбір за заслугами є основою професійної, деполітизованої публічної служби. Вона також є частиною зобов'язань України в межах Ukraine Facility та євроінтеграційного шляху.
Закон набуде чинності після підписання Президентом та офіційного опублікування.

Партнери, з якими ми підготували Маніфест: PGA, Центр політико-правових реформ, Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ, Центр демократії та верховенства права, Асоціація політичних наук України.