Під час візиту до Андрушівської громади скористався нагодою подивитись, як готуються до нового навчального року наші освітні заклади.

Разом із головою громади Галиною Білецькою, керівництвом Бердичівської районної ради та районної військової адміністрації, а також представницею Молодіжного конгресу Житомирщини Яною Баскаковою оглянули Андрушівські гімназії №1 та №2.

Перша гімназія розміщена у відомому палаці Терещенків - тут унікальна історична архітектура поєднується із навчальним процесом.

Поспілкувалися з керівництвом закладу про організацію роботи, збереження спадщини та подальший розвиток освітнього простору.

Також оглянули Андрушівську гімназію №2, яка активно оновлюється та вдосконалюється. Завітали до сучасного харчоблока, де вже відпрацьований новий розклад, який дозволить безкоштовно харчувати усіх учнів, адже за ініціативи Президента України Володимира Зеленського з нового навчального року безкоштовне харчування в школах має бути доступним і малечі, і учням середніх та старших класів.

Оглянули спеціалізований кабінет Захисту України, який вразив своєю оснащеністю та серйозним підходом до виховання патріотичної молоді.

У деяких приміщеннях, зокрема в кабінетах фізики та хімії, зараз тривають останні приготування, щоб зустріти школярів з оновленими меблями та навчальними матеріалами.

Робимо все для того, щоб наші діти навчалися в безпечних, зручних умовах та отримували якісні знання.

Приємно відзначити, що молодіжні лідери, зокрема Яна Баскакова, фахово орієнтуються в потребах молоді та освітньому середовищі. Така залученість допомагає точніше розуміти запити учнів і спільно розвивати навчальні заклади нашої області.

Українській Державності понад тисячу років. Від Київської Русі, через козацькі степи, визвольні змагання та повстанський рух опору ми раз у раз билися за Україну з тими, хто століттями намагався викреслити нас з історії.

Сьогодні наша Незалежність пахне порохом, степовим пилом і залізом. Вона яскраво палає героїзмом наших воїнів-захисників. Живе у сталевій стійкості тих, хто пройшов пекло російського полону і не зламався. Її плекає тиха молитва матерів.
Вона гартується щоденною наполегливістю кожного, хто попри все робить неможливе, зміцнює тил нашого війська і тримає країну своєю працею.

Ми не чекаємо дарунків долі, адже ми, країна людей, які вибрали бути вільними, битися за право жити й перемагати на своїй землі. Тут ми будуємо світ, за який не буде соромно перед тими, хто віддав за нього найдорожче, і перед тими, хто прийде після нас.

За 35 років Україна довела усьому світові, що наша свобода — не тимчасове явище і не історична випадковість.
Це свідомий вибір нації, яка знає свою історію, готова битися за свої цінності та переконання і не відмовляється від свого майбутнього.

Ми - Вистоїмо. Переможемо. Відбудуємо. Посилимо і Передамо наступним поколінням Україну, яка сама визначає свою долю, сама захищає свій дім і сама торує свій шлях.

Дякую кожному, хто робить Україну міцною та незламною.
З Днем Незалежності, Україно!

У Житомирі сьогодні презентували особливий поштовий випуск — «Ми чекаємо», створений Укрпоштою спільно з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими.

Він присвячений полоненим і зниклим безвісти Захисникам, цивільним громадянам України, незаконно утримуваним рф, та родинам, які щодня чекають на повернення своїх близьких.
До поштового блоку увійшли дві марки.

«Лелека. Воля». Лелека — символ дому, родини та повернення. Його крила виконані у кольорах Прапора Надії: білий — віра в повернення, чорний — невідомість і довге очікування.

Друга марка — «Вісниця добра». Рука військовополоненого простягається крізь ґрати до маленької синички. Це символ людяності, добра та надії, яку неможливо ув’язнити.

Ескізи для випуску обирали українці під час голосування у застосунку «Дія». У ньому взяли участь майже 329 тисяч людей.
«Ми чекаємо» — це слова тисяч українських родин. Це наша пам’ять про тих, хто сьогодні далеко від дому. Це нагадування про тих, кого ми не маємо права забути.

І це наша спільна віра в те, що кожен наш Захисник і кожен цивільний громадянин, який перебуває в російській неволі, має повернутися додому.