Олена Зеленська | Olena Zelenska
Photo
Вимушена переселенка з Донеччини за майже два роки у Львові ще не була в центрі міста: немає умов, щоб виїхати з дому на кріслі колісному.
Сто тисяч українок стали мамами лише за перше півріччя 2023 року. Тож іще 100 тисяч дитячих візочків мають вільно пересуватися нашими вулицями, а для мам мають зберігатися робочі місця. Не кажучи вже про доступність соціальних пільг і декретів для татусів, які Україна запровадила ще до вторгнення.
Що об’єднує все згадане вище? Усе це виклики для безбар’єрності нашої країні. Бо й перепона на шляху колісного крісла, і перепона на шляху батьківства або на шляху до освіти чи роботи – усе це бар’єри: фізичні, економічні, соціальні, безпекові. Ті, що не дають українцям жити у власній країні повноцінно.
Можна, звісно, сказати: «Війна. Що поробиш? Бар’єрів побільшало». Але навіть вороже вторгнення не аргумент. Бо для нас кожне життя цінне. І його якість має значення. Ми не обираємо часи, у які нам жити, але ми можемо їх покращити.
Сьогодні взяла участь у підсумковому засіданні Ради безбар’єрності під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та за участі Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука. Члени уряду презентували результати реалізації флагманських проєктів із запровадження безбар’єрності (основні результати роботи відомств за цей рік можна знайти за посиланням у релізі). А також визначили пріоритети на 2024 рік. Це:
📍безбар’єрність працевлаштування, освітніх, медичних, банківських, транспортних, соціальних, адміністративних й інших послуг. Послуги мають бути більш зручними та доступними впродовж усього маршруту користувача з урахуванням потреб кожної людини;
📍безбар’єрність у громадах: запровадження рішень, розроблених урядом, на рівні місцевого самоврядування, щоб кожен міг отримати доступні послуги у своїх містах і селах.
👉 Як і три роки тому, коли ми починали цю розмову, наголошую: безбар’єрність не про когось іншого – вона одразу про всіх нас, про всіх жителів України.
Доступність можливостей – те, чого потребуємо в мирному житті, а тим більше під час оборонної війни, яка стала для нас додатковим випробуванням.
Нині безбар’єрність – це ще й питання безпеки кожної громади та кожної людини. Тому від 2024 року очікуємо більше доступності, рішень і безпеки.
Сто тисяч українок стали мамами лише за перше півріччя 2023 року. Тож іще 100 тисяч дитячих візочків мають вільно пересуватися нашими вулицями, а для мам мають зберігатися робочі місця. Не кажучи вже про доступність соціальних пільг і декретів для татусів, які Україна запровадила ще до вторгнення.
Що об’єднує все згадане вище? Усе це виклики для безбар’єрності нашої країні. Бо й перепона на шляху колісного крісла, і перепона на шляху батьківства або на шляху до освіти чи роботи – усе це бар’єри: фізичні, економічні, соціальні, безпекові. Ті, що не дають українцям жити у власній країні повноцінно.
Можна, звісно, сказати: «Війна. Що поробиш? Бар’єрів побільшало». Але навіть вороже вторгнення не аргумент. Бо для нас кожне життя цінне. І його якість має значення. Ми не обираємо часи, у які нам жити, але ми можемо їх покращити.
Сьогодні взяла участь у підсумковому засіданні Ради безбар’єрності під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та за участі Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука. Члени уряду презентували результати реалізації флагманських проєктів із запровадження безбар’єрності (основні результати роботи відомств за цей рік можна знайти за посиланням у релізі). А також визначили пріоритети на 2024 рік. Це:
📍безбар’єрність працевлаштування, освітніх, медичних, банківських, транспортних, соціальних, адміністративних й інших послуг. Послуги мають бути більш зручними та доступними впродовж усього маршруту користувача з урахуванням потреб кожної людини;
📍безбар’єрність у громадах: запровадження рішень, розроблених урядом, на рівні місцевого самоврядування, щоб кожен міг отримати доступні послуги у своїх містах і селах.
👉 Як і три роки тому, коли ми починали цю розмову, наголошую: безбар’єрність не про когось іншого – вона одразу про всіх нас, про всіх жителів України.
Доступність можливостей – те, чого потребуємо в мирному житті, а тим більше під час оборонної війни, яка стала для нас додатковим випробуванням.
Нині безбар’єрність – це ще й питання безпеки кожної громади та кожної людини. Тому від 2024 року очікуємо більше доступності, рішень і безпеки.
👍141❤108😢4
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
📍Підсумували сьогодні зроблене за рік для безбарʼєрності. Міністерства й очільники ОВА поділилися результатами своїх проєктів. Бо, як красномовно свідчить тема нинішнього засідання Ради безбар’єрності – «Безбарʼєрність для всіх», – кожному відомству є де докласти зусиль для усунення барʼєрів, що постають перед українцями і в мирному, і у воєнному житті.
🗓 У наступному році, як влучно зауважив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, під головуванням якого відбулося засідання Ради, наша робота має втілюватися на рівні територіальних громад у співпраці з органами місцевого самоврядування. Кожен українець і українка повинні відчути зміни в місті чи селі, у якому проживають. Це і є фокус-2024.
🗓 У наступному році, як влучно зауважив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, під головуванням якого відбулося засідання Ради, наша робота має втілюватися на рівні територіальних громад у співпраці з органами місцевого самоврядування. Кожен українець і українка повинні відчути зміни в місті чи селі, у якому проживають. Це і є фокус-2024.
❤267👍25