✔︎ 2,8 млрд грн залучено до держбюджету під час аукціону з розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП)
➡︎ Облігації строком 1,2 року з дохідністю 15,15% річних (с/з – 15,14%) забезпечили надходження понад 870 млн гривень.
➡︎ Облігації строком 3 роки з дохідністю 16,15% річних залучили до бюджету понад 1,9 млрд гривень.
➤ Із початку 2026 року держава вже залучила понад 123,3 млрд грн, а з початку повномасштабної війни – понад 2,2 трлн гривень.
Усі кошти від розміщення воєнних облігацій спрямовуються на підтримку Збройних Сил України та посилення фінансової стійкості держави.
‼︎ Аукціони з розміщення ОВДП відбуваються щовівторка. Номінал однієї облігації становить 1 000 грн, 1 000 доларів США або 1 000 євро.
👁️🗨️ Дізнатись, як долучитись до інвестування, можна за посиланням: bonds.gov.ua
➡︎ Облігації строком 1,2 року з дохідністю 15,15% річних (с/з – 15,14%) забезпечили надходження понад 870 млн гривень.
➡︎ Облігації строком 3 роки з дохідністю 16,15% річних залучили до бюджету понад 1,9 млрд гривень.
➤ Із початку 2026 року держава вже залучила понад 123,3 млрд грн, а з початку повномасштабної війни – понад 2,2 трлн гривень.
Усі кошти від розміщення воєнних облігацій спрямовуються на підтримку Збройних Сил України та посилення фінансової стійкості держави.
‼︎ Аукціони з розміщення ОВДП відбуваються щовівторка. Номінал однієї облігації становить 1 000 грн, 1 000 доларів США або 1 000 євро.
👁️🗨️ Дізнатись, як долучитись до інвестування, можна за посиланням: bonds.gov.ua
🇺🇦🤝🇯🇵Україна залучила грант обсягом майже $1,3 млрд через проєкт Світового банку PEACE in Ukraine. Це другий транш від Японії в межах механізму ERA країн G7
Фінансування буде використано для відшкодування соціальних видатків – одного з ключових пріоритетів державного бюджету в умовах воєнного стану.
💰З лютого 2022 року бюджетна допомога від Японії перевищила 10,7 млрд доларів США – це другий показник серед країн та четвертий серед усіх донорів. Із цієї суми понад 2,7 млрд доларів США надано у формі грантів.
📎 Детальніше
Фінансування буде використано для відшкодування соціальних видатків – одного з ключових пріоритетів державного бюджету в умовах воєнного стану.
“Щиро дякую Світовому банку за ефективну координацію міжнародної допомоги та Уряду Японії за наданий грант. Завдяки цій підтримці загальний обсяг фінансування, мобілізованого в межах проєкту, вже перевищив $53 млрд. Це вагомий внесок у фінансову стійкість України та своєчасне виконання державою соціальних зобов’язань перед громадянами”, – наголосив Міністр фінансів України Сергій Марченко.
💰З лютого 2022 року бюджетна допомога від Японії перевищила 10,7 млрд доларів США – це другий показник серед країн та четвертий серед усіх донорів. Із цієї суми понад 2,7 млрд доларів США надано у формі грантів.
📎 Детальніше
📊 Мінфін продовжує оновлювати дані щодо оплати праці у державних органах. Опубліковано показники за лютий 2026 року
👥 У лютому 2026 року загальна чисельність працівників державних органів, становила 165,5 тис. осіб, із них:
▪︎ 108,1 тис. осіб — у центральних органах влади (разом із територіальними органами);
▪︎ 23,2 тис. осіб — у місцевих державних адміністраціях;
▪︎ 34,2 тис. осіб — в органах судової влади.
💰 Середній рівень оплати праці у лютому для апаратів центральних органів влади становив 55,6 тис. грн, для обласних та територіальних управлінь центральних органів — 33,2 тис. грн та 16,9 тис. грн відповідно.
Водночас на місцевому рівні особлива увага приділяється підтримці прифронтових територій. Середній рівень оплати праці в обласних державних адміністраціях у лютому становив 48,1 тис. грн, у районних — 23,8 тис. гривень. Найвищі виплати отримують працівники прифронтових областей завдяки застосуванню підвищувальних коефіцієнтів.
🤝 Дашборд створено за підтримки Проектного офісу реформ при Мінфіні у межах програми міжнародної технічної допомоги URA — Архітектура відновлення та реформ в Україні, що реалізується за підтримки ЄБРР.
🖇️ Детальніше
👥 У лютому 2026 року загальна чисельність працівників державних органів, становила 165,5 тис. осіб, із них:
▪︎ 108,1 тис. осіб — у центральних органах влади (разом із територіальними органами);
▪︎ 23,2 тис. осіб — у місцевих державних адміністраціях;
▪︎ 34,2 тис. осіб — в органах судової влади.
💰 Середній рівень оплати праці у лютому для апаратів центральних органів влади становив 55,6 тис. грн, для обласних та територіальних управлінь центральних органів — 33,2 тис. грн та 16,9 тис. грн відповідно.
Водночас на місцевому рівні особлива увага приділяється підтримці прифронтових територій. Середній рівень оплати праці в обласних державних адміністраціях у лютому становив 48,1 тис. грн, у районних — 23,8 тис. гривень. Найвищі виплати отримують працівники прифронтових областей завдяки застосуванню підвищувальних коефіцієнтів.
🤝 Дашборд створено за підтримки Проектного офісу реформ при Мінфіні у межах програми міжнародної технічної допомоги URA — Архітектура відновлення та реформ в Україні, що реалізується за підтримки ЄБРР.
🖇️ Детальніше
⇧ Вкладення українців в ОВДП сягнули історичного максимуму, а за рік вони зросли більш ніж на 53%
↪︎ У березні Міністерство фінансів України провело 11 аукціонів з розміщення ОВДП та залучило до державного бюджету 20,3 млрд грн в еквіваленті. Середньозважена дохідність становила 15,57% річних у гривні та 3,43% — у доларах США.
↪︎ Станом на 1 квітня 2026 року в обігу перебувають державні облігації на понад 2,08 трлн грн. Найбільшу частку портфеля утримують комерційні банки — 47,58%, далі Національний банк України — 32,89%. Частки інших інвесторів становлять: юридичні особи — 10,96%, фізичні особи — 6,54%, страхові компанії — 1,24%, нерезиденти — 0,78%, територіальні громади — 0,02%.
↪︎ Попит з боку українців і бізнесу зростає. У березні 2026 року обсяг вкладень юридичних осіб в ОВДП був на 26,8% більшим, ніж у березні минулого року, а фізичних осіб — більш ніж на 53,8%. Наразі громадяни України тримають у державних цінних паперах понад 131,6 млрд грн, юридичні особи — понад 220,54 млрд грн.
✔︎ Крім того, у березні Мінфін провів switch-аукціон ОВДП. Попит з боку учасників ринку становив 8,37 млрд грн. Інвесторам було запропоновано обміняти облігації з погашенням 29 квітня 2026 року на папери з погашенням 25 квітня 2029 року. У результаті облігації з коротшим строком погашення були анульовані, що дозволило зменшити боргове навантаження державного бюджету поточного року.
‼︎ Нагадаємо: у лютому за результатами аукціонів з розміщення ОВДП до державного бюджету було залучено понад 56,7 млрд грн. Від початку повномасштабного вторгнення через внутрішні запозичення залучено понад 2,2 трлн грн. В умовах повномасштабної війни внутрішній ринок ОВДП залишається другим за обсягом джерелом фінансування державного бюджету після зовнішніх запозичень.
Придбати військові облігації може кожен — у застосунку «Дія», у банках або через брокерів. Номінальна вартість — 1 000 грн / 1 000 дол. США / 1 000 євро.
👁️🗨️ Детальніше — на bonds.gov.ua.
↪︎ У березні Міністерство фінансів України провело 11 аукціонів з розміщення ОВДП та залучило до державного бюджету 20,3 млрд грн в еквіваленті. Середньозважена дохідність становила 15,57% річних у гривні та 3,43% — у доларах США.
↪︎ Станом на 1 квітня 2026 року в обігу перебувають державні облігації на понад 2,08 трлн грн. Найбільшу частку портфеля утримують комерційні банки — 47,58%, далі Національний банк України — 32,89%. Частки інших інвесторів становлять: юридичні особи — 10,96%, фізичні особи — 6,54%, страхові компанії — 1,24%, нерезиденти — 0,78%, територіальні громади — 0,02%.
↪︎ Попит з боку українців і бізнесу зростає. У березні 2026 року обсяг вкладень юридичних осіб в ОВДП був на 26,8% більшим, ніж у березні минулого року, а фізичних осіб — більш ніж на 53,8%. Наразі громадяни України тримають у державних цінних паперах понад 131,6 млрд грн, юридичні особи — понад 220,54 млрд грн.
✔︎ Крім того, у березні Мінфін провів switch-аукціон ОВДП. Попит з боку учасників ринку становив 8,37 млрд грн. Інвесторам було запропоновано обміняти облігації з погашенням 29 квітня 2026 року на папери з погашенням 25 квітня 2029 року. У результаті облігації з коротшим строком погашення були анульовані, що дозволило зменшити боргове навантаження державного бюджету поточного року.
‼︎ Нагадаємо: у лютому за результатами аукціонів з розміщення ОВДП до державного бюджету було залучено понад 56,7 млрд грн. Від початку повномасштабного вторгнення через внутрішні запозичення залучено понад 2,2 трлн грн. В умовах повномасштабної війни внутрішній ринок ОВДП залишається другим за обсягом джерелом фінансування державного бюджету після зовнішніх запозичень.
Придбати військові облігації може кожен — у застосунку «Дія», у банках або через брокерів. Номінальна вартість — 1 000 грн / 1 000 дол. США / 1 000 євро.
👁️🗨️ Детальніше — на bonds.gov.ua.
🏠 Фінмоніторинг у нерухомості: що насправді змінюється?
У медіа та соцмережах поширюється маніпулятивна інформація про «нові правила» для рієлторів. Пояснюємо 👇
❗Вимоги НЕ нові
Вони вже давно визначені законом і діють в Україні.
👤 Хто підпадає під фінмоніторинг?
Рієлтори та інші учасники угод із нерухомістю — як і інші суб’єкти фінмоніторингу.
📊 Чи контролюють ВСІ угоди?
Ні.
Фінмоніторинг працює за ризик-орієнтованим підходом — перевіряються лише операції з ознаками ризику.
🚫 Міф: «повідомляють про всі угоди понад 400 тис. грн»
Це неправда.
Рієлтори повідомляють лише про підозрілі операції, а не про всі.
🔍 Що змінилось у 2026 році?
Оновлено технічну взаємодію з Держфінмоніторингом (е-кабінет) та перевіряється, чи всі суб’єкти стали на облік.
⚖️ Чи є «потрійний контроль»?
Ні. Закон чітко визначає суб’єктів фінмоніторингу (оцінювачів у ньому немає), і такі твердження є некоректними.
🤝 Що це означає для громадян?
Жодного тотального контролю.
Якщо все законно — додаткових бар’єрів немає.
📌 Висновок:
Для рієлторів — це про роботу за правилами.
Для громадян — безпечно та без зайвих ускладнень.
Детальніше
У медіа та соцмережах поширюється маніпулятивна інформація про «нові правила» для рієлторів. Пояснюємо 👇
❗Вимоги НЕ нові
Вони вже давно визначені законом і діють в Україні.
👤 Хто підпадає під фінмоніторинг?
Рієлтори та інші учасники угод із нерухомістю — як і інші суб’єкти фінмоніторингу.
📊 Чи контролюють ВСІ угоди?
Ні.
Фінмоніторинг працює за ризик-орієнтованим підходом — перевіряються лише операції з ознаками ризику.
🚫 Міф: «повідомляють про всі угоди понад 400 тис. грн»
Це неправда.
Рієлтори повідомляють лише про підозрілі операції, а не про всі.
🔍 Що змінилось у 2026 році?
Оновлено технічну взаємодію з Держфінмоніторингом (е-кабінет) та перевіряється, чи всі суб’єкти стали на облік.
⚖️ Чи є «потрійний контроль»?
Ні. Закон чітко визначає суб’єктів фінмоніторингу (оцінювачів у ньому немає), і такі твердження є некоректними.
🤝 Що це означає для громадян?
Жодного тотального контролю.
Якщо все законно — додаткових бар’єрів немає.
📌 Висновок:
Для рієлторів — це про роботу за правилами.
Для громадян — безпечно та без зайвих ускладнень.
Детальніше
💰 Станом на 30 березня 2026 року Уряд прийняв низку рішень про спрямування понад 47,5 млрд грн із резервного фонду держбюджету-2026 на фінансування невідкладних заходів, пов’язаних із наслідками повномасштабної військової агресії рф проти України
Водночас важливо:
📊 фактичні касові видатки наразі становлять лише 10,291 млрд гривень.
Це означає, що більшість коштів буде використана поступово протягом 2026 року — відповідно до потреб і в процесі реалізації запланованих заходів.
Після однієї з найскладніших зим питання відновлення, захисту енергетики та забезпечення стабільної логістики залишаються питаннями національної безпеки.
Кошти резервного фонду спрямовуються на:
🔹 посилення стійкості критичної інфраструктури
🔹 забезпечення стабільної роботи ключових галузей
🔹 відновлення пошкоджених об’єктів і логістики
🔹 підтримку громадян і працівників критичних сфер
🔹 стимулювання економічної активності
🔹 зміцнення обороноздатності
Спрямування коштів демонструє, що резервний фонд використовується для пріоритетних потреб держави.
Детальніше
Водночас важливо:
📊 фактичні касові видатки наразі становлять лише 10,291 млрд гривень.
Це означає, що більшість коштів буде використана поступово протягом 2026 року — відповідно до потреб і в процесі реалізації запланованих заходів.
Після однієї з найскладніших зим питання відновлення, захисту енергетики та забезпечення стабільної логістики залишаються питаннями національної безпеки.
Кошти резервного фонду спрямовуються на:
🔹 посилення стійкості критичної інфраструктури
🔹 забезпечення стабільної роботи ключових галузей
🔹 відновлення пошкоджених об’єктів і логістики
🔹 підтримку громадян і працівників критичних сфер
🔹 стимулювання економічної активності
🔹 зміцнення обороноздатності
Спрямування коштів демонструє, що резервний фонд використовується для пріоритетних потреб держави.
Детальніше
💰За даними Державної казначейської служби, за січень - березень 2026 року до загального фонду державного бюджету надійшло 734,6 млрд гривень.
Державна податкова служба та Державна митна служба перевиконали план наповнення держбюджету за результатами І кварталу, що забезпечило стабільні надходження до бюджету.
Деталі 🔗 https://surl.li/lunqcr.
Державна податкова служба та Державна митна служба перевиконали план наповнення держбюджету за результатами І кварталу, що забезпечило стабільні надходження до бюджету.
Деталі 🔗 https://surl.li/lunqcr.
Державна підтримка мікро-, малого та середнього підприємництва.
Бізнес продовжує отримувати підтримку за Державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%»:
✅ за минулий тиждень уповноважені банки надали 845 пільгових кредитів на загальну суму 3,8 млрд грн;
✅ з початку 2026 року – 8 765 кредитів на 40,1 млрд грн;
✅ за час дії в Україні воєнного стану – 108 453 кредити на 410,5 млрд грн;
✅ всього з моменту старту Програми – 143 275 кредитних договорів на 500,1 млрд гривень.
Програму реалізує Національна установа розвитку.
Деталі 🔗 https://surl.li/wbtfgs.
Бізнес продовжує отримувати підтримку за Державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%»:
✅ за минулий тиждень уповноважені банки надали 845 пільгових кредитів на загальну суму 3,8 млрд грн;
✅ з початку 2026 року – 8 765 кредитів на 40,1 млрд грн;
✅ за час дії в Україні воєнного стану – 108 453 кредити на 410,5 млрд грн;
✅ всього з моменту старту Програми – 143 275 кредитних договорів на 500,1 млрд гривень.
Програму реалізує Національна установа розвитку.
Деталі 🔗 https://surl.li/wbtfgs.
Верховна Рада України прийняла закон, який передбачає продовження сплати військового збору у чинних розмірах протягом 3-х років після припинення/скасування воєнного стану.
📊 Чинні ставки залишаються без змін:
👉 5% — для фізичних осіб (для військовослужбовців та працівників сектору безпеки і оборони — 1,5% із доходів у вигляді грошового забезпечення (крім доходів, звільнених від оподаткування військовим збором)
👉 10% від мінімальної зарплати — для ФОП 1, 2 і 4 груп
👉 1% від доходу — для платників єдиного податку 3 групи (ФОП та юридичних осіб, крім е-резидентів)
🔹 Це рішення забезпечує стабільне та передбачуване фінансування сектору оборони — як під час війни, так і в період відновлення.
🔹 Кошти спрямовуватимуться до спеціального фонду держбюджету на потреби Збройних Сил України.
🔹 Закон також сприяє виконанню міжнародних зобов’язань України.
📊 Чинні ставки залишаються без змін:
👉 5% — для фізичних осіб (для військовослужбовців та працівників сектору безпеки і оборони — 1,5% із доходів у вигляді грошового забезпечення (крім доходів, звільнених від оподаткування військовим збором)
👉 10% від мінімальної зарплати — для ФОП 1, 2 і 4 груп
👉 1% від доходу — для платників єдиного податку 3 групи (ФОП та юридичних осіб, крім е-резидентів)
🔹 Це рішення забезпечує стабільне та передбачуване фінансування сектору оборони — як під час війни, так і в період відновлення.
🔹 Кошти спрямовуватимуться до спеціального фонду держбюджету на потреби Збройних Сил України.
🔹 Закон також сприяє виконанню міжнародних зобов’язань України.
✔︎ 1,3 млрд грн залучено до держбюджету під час аукціону з розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП)
➡︎ Облігації строком 1,3 року з дохідністю 15,15% річних забезпечили надходження майже 604 млн гривень.
➡︎ Облігації строком 2 роки з дохідністю 15,87% річних залучили до бюджету 656 млн гривень.
➤ Із початку 2026 року держава вже залучила понад 124,6 млрд грн, а з початку повномасштабної війни – понад 2,2 трлн гривень. Усі кошти від розміщення воєнних облігацій спрямовуються на підтримку Збройних Сил України та посилення фінансової стійкості держави.
‼︎ Аукціони з розміщення ОВДП відбуваються щовівторка. Номінал однієї облігації становить 1 000 грн, 1 000 доларів США або 1 000 євро.
Дізнатись, як долучитись до інвестування, можна за посиланням: bonds.gov.ua
➡︎ Облігації строком 1,3 року з дохідністю 15,15% річних забезпечили надходження майже 604 млн гривень.
➡︎ Облігації строком 2 роки з дохідністю 15,87% річних залучили до бюджету 656 млн гривень.
➤ Із початку 2026 року держава вже залучила понад 124,6 млрд грн, а з початку повномасштабної війни – понад 2,2 трлн гривень. Усі кошти від розміщення воєнних облігацій спрямовуються на підтримку Збройних Сил України та посилення фінансової стійкості держави.
‼︎ Аукціони з розміщення ОВДП відбуваються щовівторка. Номінал однієї облігації становить 1 000 грн, 1 000 доларів США або 1 000 євро.
Дізнатись, як долучитись до інвестування, можна за посиланням: bonds.gov.ua
🇺🇦💻 Парламент прийняв у І читанні законопроєкт щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів (№ 15111-д)
Регулювання такої діяльності є необхідністю для подальшої інтеграції в ЄС 🇪🇺 та глобальну економіку 🌍. Законопроєкт стосується українських та іноземних компаній, що надають цифрові послуги, які активно працюють на нашому ринку 🚖🏠 (таких як Bolt, Uklon, Airbnb, Globo, Uber та інші сервіси з надання послуг, продажу товарів, надання в оренду нерухомості чи транспорту тощо).
🔑 Основні нововведення:
📊 Передбачається імплементація міжнародного автоматичного обміну інформацією (DAC7) та запровадження спеціального режиму оподаткування для фізичних осіб, які отримують доходи через платформи.
💰 Ставка ПДФО становитиме 5% (замість 18%, як діє зараз).
🤝 Податковим агентом виступатиме оператор платформи, що забезпечує автоматичне нарахування та сплату податків.
⚖️ Важливо, що встановлюється поріг оподаткування для продажу товарів на рівні до 2 тис. євро на рік, що виключає з оподаткування разові некомерційні операції.
👤 Скористатися таким режимом зможуть фізичні особи, які:
▫️ працюють без найманих працівників;
▫️ мають дохід у межах встановленого ліміту (до 834 мінімальних зарплат на рік — близько 7,2 млн грн станом на 2026 рік);
▫️ не продають підакцизні товари.
🛠 Важливі спрощення:
✅ не потрібно відкривати спеціальні рахунки навіть у випадку перевищення неоподатковуваного порогу;
🌐 для нерезидентів платформ спрощено звітність та дозволено сплату в іноземній валюті;
🧾 усунуто ризик перекваліфікації відносин у трудові.
📌 ФОП дозволено здійснювати через платформи діяльність іншу, ніж зареєстровані види КВЕД.
📢 Електронні «дошки оголошень», на яких здійснюється тільки реклама або інформування щодо товару або послуги, також не підпадатимуть під нове регулювання і відповідна інформація не надходитиме до ДПС.
🗓 Заплановано, що більшість положень законопроєкту почнуть діяти з 1 січня 2027 року.
📈 Проєкт закону формує системну основу для розвитку цифрової економіки в Україні, сприяє її інтеграції до європейського цифрового ринку.
🤝 Впровадження в Україні міжнародного обміну про доходи, отримані через цифрові платформи, здійснюється за підтримки Програми Європейського Союзу з підтримки управління державними фінансами в Україні EU Public Finance Management Support Programme for Ukraine
🔎 Детальніше
Регулювання такої діяльності є необхідністю для подальшої інтеграції в ЄС 🇪🇺 та глобальну економіку 🌍. Законопроєкт стосується українських та іноземних компаній, що надають цифрові послуги, які активно працюють на нашому ринку 🚖🏠 (таких як Bolt, Uklon, Airbnb, Globo, Uber та інші сервіси з надання послуг, продажу товарів, надання в оренду нерухомості чи транспорту тощо).
🔑 Основні нововведення:
📊 Передбачається імплементація міжнародного автоматичного обміну інформацією (DAC7) та запровадження спеціального режиму оподаткування для фізичних осіб, які отримують доходи через платформи.
💰 Ставка ПДФО становитиме 5% (замість 18%, як діє зараз).
🤝 Податковим агентом виступатиме оператор платформи, що забезпечує автоматичне нарахування та сплату податків.
⚖️ Важливо, що встановлюється поріг оподаткування для продажу товарів на рівні до 2 тис. євро на рік, що виключає з оподаткування разові некомерційні операції.
👤 Скористатися таким режимом зможуть фізичні особи, які:
▫️ працюють без найманих працівників;
▫️ мають дохід у межах встановленого ліміту (до 834 мінімальних зарплат на рік — близько 7,2 млн грн станом на 2026 рік);
▫️ не продають підакцизні товари.
🛠 Важливі спрощення:
✅ не потрібно відкривати спеціальні рахунки навіть у випадку перевищення неоподатковуваного порогу;
🌐 для нерезидентів платформ спрощено звітність та дозволено сплату в іноземній валюті;
🧾 усунуто ризик перекваліфікації відносин у трудові.
📌 ФОП дозволено здійснювати через платформи діяльність іншу, ніж зареєстровані види КВЕД.
📢 Електронні «дошки оголошень», на яких здійснюється тільки реклама або інформування щодо товару або послуги, також не підпадатимуть під нове регулювання і відповідна інформація не надходитиме до ДПС.
🗓 Заплановано, що більшість положень законопроєкту почнуть діяти з 1 січня 2027 року.
📈 Проєкт закону формує системну основу для розвитку цифрової економіки в Україні, сприяє її інтеграції до європейського цифрового ринку.
🤝 Впровадження в Україні міжнародного обміну про доходи, отримані через цифрові платформи, здійснюється за підтримки Програми Європейського Союзу з підтримки управління державними фінансами в Україні EU Public Finance Management Support Programme for Ukraine
🔎 Детальніше
✅ У березні Мінфін забезпечив перерахування з держбюджету 18,7 млрд грн трансфертів до загального фонду місцевих бюджетів, що становить 98,9 % від розпису на березень.
💰 117,4 млрд грн – це сума залишків на рахунках місцевих бюджетів та бюджетних установ за загальним і спеціальним фондами станом на 1 квітня 2026 року, що на 22,2 млрд грн більше ніж на початок 2026 року.
ℹ️ За рахунок цих ресурсів органи місцевого самоврядування і надалі мають можливість забезпечувати фінансування першочергових потреб на місцевому рівні.
Деталі та інфографіка: https://surl.li/kciqpa
💰 117,4 млрд грн – це сума залишків на рахунках місцевих бюджетів та бюджетних установ за загальним і спеціальним фондами станом на 1 квітня 2026 року, що на 22,2 млрд грн більше ніж на початок 2026 року.
ℹ️ За рахунок цих ресурсів органи місцевого самоврядування і надалі мають можливість забезпечувати фінансування першочергових потреб на місцевому рівні.
Деталі та інфографіка: https://surl.li/kciqpa
#Місцеві_бюджети
✅Протягом I кварталу 2026 року до загального фонду місцевих бюджетів надійшло 139,6 млрд грн, що на 19,5 млрд грн більше ніж за I квартал 2025 року.
Основними доходами загального фонду місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів) за I квартал 2026 рік були:
🔸 75,9 млрд грн – податок на доходи фізичних осіб (ПДФО);
🔸 21,8 млрд грн – єдиний податок;
🔸 11,6 млрд грн – плата за землю;
🔸 11,1 млрд грн – податок на прибуток підприємств приватного сектору економіки;
🔸 10,4 млрд грн – акцизний податок;
🔸 2,9 млрд грн – податок на нерухоме майно.
За рахунок цих ресурсів органи місцевого самоврядування і надалі мають можливість здійснювати фінансування першочергових потреб на місцевому рівні.
ℹ️ Деталі та інфографіка: https://surl.li/tuavha
✅Протягом I кварталу 2026 року до загального фонду місцевих бюджетів надійшло 139,6 млрд грн, що на 19,5 млрд грн більше ніж за I квартал 2025 року.
Основними доходами загального фонду місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів) за I квартал 2026 рік були:
🔸 75,9 млрд грн – податок на доходи фізичних осіб (ПДФО);
🔸 21,8 млрд грн – єдиний податок;
🔸 11,6 млрд грн – плата за землю;
🔸 11,1 млрд грн – податок на прибуток підприємств приватного сектору економіки;
🔸 10,4 млрд грн – акцизний податок;
🔸 2,9 млрд грн – податок на нерухоме майно.
За рахунок цих ресурсів органи місцевого самоврядування і надалі мають можливість здійснювати фінансування першочергових потреб на місцевому рівні.
ℹ️ Деталі та інфографіка: https://surl.li/tuavha
Сьогодні, 10 квітня, Кабінет Міністр України призначив Мандзія Ореста Миколайовича на посаду Голови Державної митної служби України.
Кандидатуру обрано з-поміж фіналістів, відібраних конкурсною комісією за результатами конкурсного відбору на зайняття цієї посади. Комісія складалася з трьох представників від України та трьох закордонних експертів для забезпечення неупередженості та об’єктивності.
Відбір Голови Держмитслужби через конкурс є частиною реформи митної системи України.
Кандидатуру обрано з-поміж фіналістів, відібраних конкурсною комісією за результатами конкурсного відбору на зайняття цієї посади. Комісія складалася з трьох представників від України та трьох закордонних експертів для забезпечення неупередженості та об’єктивності.
Відбір Голови Держмитслужби через конкурс є частиною реформи митної системи України.
🌿✨ Зі світлим Великоднем!
Це свято є символом відродження, віри та незламності духу. У ці дні ми особливо відчуваємо цінність єдності, підтримки та людяності — того, що допомагає нам вистояти й рухатися вперед навіть у найскладніші часи.
Великдень для України має особливий зміст. Ми щиро вдячні нашим захисникам і захисницям, завдяки яким маємо можливість зустрічати це свято, бути поруч із рідними та зберігати наші традиції.
Нехай у кожній оселі панують тепло, спокій і віра в майбутнє. Бажаємо міцного здоров’я, витримки, внутрішньої сили та нових можливостей для спільної праці заради відновлення і розвитку України.
💛💙 Нехай світло Великодня надихає, об’єднує та додає впевненості у спільному прагненні до миру!
Христос Воскрес!
Це свято є символом відродження, віри та незламності духу. У ці дні ми особливо відчуваємо цінність єдності, підтримки та людяності — того, що допомагає нам вистояти й рухатися вперед навіть у найскладніші часи.
Великдень для України має особливий зміст. Ми щиро вдячні нашим захисникам і захисницям, завдяки яким маємо можливість зустрічати це свято, бути поруч із рідними та зберігати наші традиції.
Нехай у кожній оселі панують тепло, спокій і віра в майбутнє. Бажаємо міцного здоров’я, витримки, внутрішньої сили та нових можливостей для спільної праці заради відновлення і розвитку України.
💛💙 Нехай світло Великодня надихає, об’єднує та додає впевненості у спільному прагненні до миру!
Христос Воскрес!
💰 Державна підтримка мікро-, малого та середнього підприємництва (#ММСП)
Бізнес продовжує отримувати підтримку за Державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%»:
✅ за минулий тиждень уповноважені банки надали 1 260 пільгових кредитів на загальну суму 4,5 млрд грн;
✅ з початку 2026 року – 10 025 кредитів на 44,5 млрд грн;
✅ за час дії в Україні воєнного стану – 109 713 кредитів на 414,9 млрд грн;
✅ всього з моменту старту Програми – 144 535 кредитних договорів на 504,6 млрд гривень.
🔗 Деталі: https://surl.li/hxcigc
Бізнес продовжує отримувати підтримку за Державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%»:
✅ за минулий тиждень уповноважені банки надали 1 260 пільгових кредитів на загальну суму 4,5 млрд грн;
✅ з початку 2026 року – 10 025 кредитів на 44,5 млрд грн;
✅ за час дії в Україні воєнного стану – 109 713 кредитів на 414,9 млрд грн;
✅ всього з моменту старту Програми – 144 535 кредитних договорів на 504,6 млрд гривень.
🔗 Деталі: https://surl.li/hxcigc
🇺🇦🇨🇦 Україна та Канада посилюють співпрацю у митній сфері
7 квітня набула чинності Угода між Україною та Канадою про взаємну адміністративну допомогу в митних справах - відбувся обмін дипломатичними нотами між сторонами.
Цій події передувало підписання Президентом України Володимиром Зеленським відповідного Указу.
Нагадаємо, документ було підписано 24 серпня 2025 року Міністром фінансів України Сергієм Марченком та Надзвичайним і Повноважним Послом Канади в Україні Наталкою Цмоць.
Угода спрямована на розвиток співпраці між митними органами двох держав, зокрема, через обмін інформацією для запобігання, виявлення та розслідування порушень митного законодавства, а також підвищення безпеки міжнародних ланцюгів постачання товарів.
Це також допоможе Україні та Канаді ефективніше протидіяти контрабанді, незаконній торгівлі зброєю, наркотичними речовинами та іншими небезпечними товарами.
Деталі: https://surl.li/yqwgwx
7 квітня набула чинності Угода між Україною та Канадою про взаємну адміністративну допомогу в митних справах - відбувся обмін дипломатичними нотами між сторонами.
Цій події передувало підписання Президентом України Володимиром Зеленським відповідного Указу.
Нагадаємо, документ було підписано 24 серпня 2025 року Міністром фінансів України Сергієм Марченком та Надзвичайним і Повноважним Послом Канади в Україні Наталкою Цмоць.
Угода спрямована на розвиток співпраці між митними органами двох держав, зокрема, через обмін інформацією для запобігання, виявлення та розслідування порушень митного законодавства, а також підвищення безпеки міжнародних ланцюгів постачання товарів.
Це також допоможе Україні та Канаді ефективніше протидіяти контрабанді, незаконній торгівлі зброєю, наркотичними речовинами та іншими небезпечними товарами.
Деталі: https://surl.li/yqwgwx
#Мінфін спільно з Держфінмоніторингом провів онлайн-захід для рієлторів, бухгалтерів і податкових консультантів.
👥 Участь взяли понад 800 представників ринку.
Ключові теми:
🔹 фінмоніторинг – це не про тотальний контроль, а про зрозумілі базові правила;
🔹 для цих категорій йдеться насамперед про:
- стати на облік у Держфінмоніторингу,
- знати свого клієнта (KYC), застосовуючи ризик-орієнтований підхід;
- повідомляти лише про підозрілі операції у визначених законом випадках;
🔹 Мінфін діє послідовно: спочатку правила, потім час на адаптацію, далі електронні сервіси й роз’яснення;
🔹 учасники ринку зараз мають можливість у робочому порядку врегулювати питання обліку – наразі акцент зроблено на приведенні діяльності у відповідність до вимог, а не на притягненні до відповідальності.
✅ Мета Мінфіну – дати ринку зрозумілі правила та допомогти працювати без помилок і зайвих ризиків.
ℹ️Деталі: https://surl.li/hoinxr
#фінмоніторинг #рієлтор #бухгалтер #податковий_консультант #AML #KYC #СПФМ
👥 Участь взяли понад 800 представників ринку.
Ключові теми:
🔹 фінмоніторинг – це не про тотальний контроль, а про зрозумілі базові правила;
🔹 для цих категорій йдеться насамперед про:
- стати на облік у Держфінмоніторингу,
- знати свого клієнта (KYC), застосовуючи ризик-орієнтований підхід;
- повідомляти лише про підозрілі операції у визначених законом випадках;
🔹 Мінфін діє послідовно: спочатку правила, потім час на адаптацію, далі електронні сервіси й роз’яснення;
🔹 учасники ринку зараз мають можливість у робочому порядку врегулювати питання обліку – наразі акцент зроблено на приведенні діяльності у відповідність до вимог, а не на притягненні до відповідальності.
✅ Мета Мінфіну – дати ринку зрозумілі правила та допомогти працювати без помилок і зайвих ризиків.
ℹ️Деталі: https://surl.li/hoinxr
#фінмоніторинг #рієлтор #бухгалтер #податковий_консультант #AML #KYC #СПФМ
#Митний_безвіз: система спільного транзиту #NCTS продовжує демонструвати ефективність та активне використання бізнесом.
✅За перші три місяці 2026 року оформлено 46,3 тис. транзитних декларацій:
– понад 30,1 тис. переміщень з України успішно завершено в країнах-учасницях Конвенції;
– 16,2 тис. переміщень, розпочатих за кордоном, завершено в Україні.
🚀 Березень став рекордним місяцем: 18,5 тис. декларацій!
Загалом з 1 жовтня 2022 року оформлено понад 324,5 тис. декларацій.
Деталі: https://surl.li/jtajnu
✅За перші три місяці 2026 року оформлено 46,3 тис. транзитних декларацій:
– понад 30,1 тис. переміщень з України успішно завершено в країнах-учасницях Конвенції;
– 16,2 тис. переміщень, розпочатих за кордоном, завершено в Україні.
🚀 Березень став рекордним місяцем: 18,5 тис. декларацій!
Загалом з 1 жовтня 2022 року оформлено понад 324,5 тис. декларацій.
Деталі: https://surl.li/jtajnu
✔︎ До держбюджету залучено майже 6 млрд грн в еквіваленті під час аукціону з розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП)
➡︎ Облігації в гривні строком 1,3 року зі ставкою 15,15% річних, (с/з 15,13%), забезпечили надходження 104 млн гривень.
➡︎ Облігації в гривні строком 3 роки з дохідністю 16,15% річних залучили до бюджету 135 млн гривень.
➡︎ Облігації в гривні строком 3,3 року з дохідністю 16,2% річних забезпечили надходження 583 млн гривень.
➡︎ Облігації в євро строком 1,2 року зі ставкою 3,35% річних, (с/з 3,24%), залучили 101 млн євро.
➤ Із початку 2026 року держава вже залучила понад 130 млрд грн, а з початку повномасштабної війни – понад 2,2 трлн гривень. Усі кошти від розміщення воєнних облігацій спрямовуються на підтримку Збройних Сил України та посилення фінансової стійкості держави.
‼︎ Аукціони з розміщення ОВДП відбуваються щовівторка. Номінал однієї облігації становить 1 000 грн, 1 000 доларів США або 1 000 євро.
👁️🗨️ Дізнатись, як долучитись до інвестування, можна за посиланням: bonds.gov.ua
➡︎ Облігації в гривні строком 1,3 року зі ставкою 15,15% річних, (с/з 15,13%), забезпечили надходження 104 млн гривень.
➡︎ Облігації в гривні строком 3 роки з дохідністю 16,15% річних залучили до бюджету 135 млн гривень.
➡︎ Облігації в гривні строком 3,3 року з дохідністю 16,2% річних забезпечили надходження 583 млн гривень.
➡︎ Облігації в євро строком 1,2 року зі ставкою 3,35% річних, (с/з 3,24%), залучили 101 млн євро.
➤ Із початку 2026 року держава вже залучила понад 130 млрд грн, а з початку повномасштабної війни – понад 2,2 трлн гривень. Усі кошти від розміщення воєнних облігацій спрямовуються на підтримку Збройних Сил України та посилення фінансової стійкості держави.
‼︎ Аукціони з розміщення ОВДП відбуваються щовівторка. Номінал однієї облігації становить 1 000 грн, 1 000 доларів США або 1 000 євро.
👁️🗨️ Дізнатись, як долучитись до інвестування, можна за посиланням: bonds.gov.ua