Полицейские в российском Санкт-Петербурге взяли в заложники 32 детей изкрымскотатарского фольклорного ансамбля «Нефес».

Речь идет о том, что неким взрослымдядям-рашистам из оккупированного Крыма (привет, Альберт!) пришла в голову идеяпроэксплуатировать крымскотатарских детишек в пропагандистских целях. Выбор пална детский ансамбль «Нефес». Чиновники из оккупированного Симферополядоговорились со своими коллегами-вурдалаками из Санкт-Петербурга о том, чтобыорганизовать поездку детей с 14 по 22 мая 2026 года для участия в«благотворительных вечерах крымскотатарской культуры». Да-да

, детям было уготовано веселитьсяименно накануне и в день 18 мая — то есть в дни, когда во всем мире проводятсятраурные мероприятия в память о жертвах геноцида крымскотатарского народа 18мая 1944 года, совершенной советским режимом. Прибывш

им на место детям попутно решилипоказать достопримечательности Санкт-Петербурга, избрав в качестве одной из нихПетропавловскую крепость — туда их повели на экскурсию 17 мая. Во времяэкскурсии дети решили сфотографироваться, используя три флага, среди которыхбыл и крымскотатарский национальный флаг. Подошедшие полицейские изъяликрымскотатарский флаг, назвав его «запрещенным в рф», а руководительницуансамбля «Нефес» — госпожу Севиль Бешхадем — задержали. По прошествии сутокСевиль Бешхадем всё еще удерживают в отделении полиции. Как сообщают родители, «детинапуганы, растеряны и постоянно звонят домой». В ситуации, ко

гда пострадали дети, меньшевсего хочется читать нравоучения, однако замечу в адрес родителей: а вы знали,в каких именно концертах собирались использовать ваших детей? Вас не смутило,что их включили в программу выступлений перед «участниками специальной военнойоперации»? Очень надеюсь, чт

о это происшествие, когдакрымскотатарский национальный флаг изымают, а руководителя детского ансамбляудерживают в полиции, заставитпротрезветь и тех родителей, которыеотдают будущее своих детей в руки российским пропагандистам и прислуживающим имвсяким «альбертам».

19 травня 2026 року в Києві відбувся Міжнародний форум «Стратегічні напрями підручникотворення мовами корінних народів, національних меншин (спільнот)».

Форум організувала державна установа «Український інститут розвитку освіти» за підтримки програми Ради Європи «Підтримка реформування законодавчої бази щодо національних меншин та зміцнення стійкості національних меншин і ромів в Україні».

Метою заходу було створення міжнародного майданчика для професійного діалогу щодо забезпечення якісними навчальними ресурсами тих здобувачів освіти, які навчаються мовами корінних народів і національних меншин або вивчають ці мови.

До участі в роботі форуму запросили потенційних авторів навчальних програм і підручників мовами корінних народів та національних меншин, педагогів закладів загальної середньої освіти, представників видавничої сфери, вітчизняних і міжнародних освітніх експертів, науковців, а також представників органів державної влади, представницьких органів корінних народів і громадських організацій національних меншин.

На запрошення організаторів Форуму я разом з кримськотатарськими освітянами Сабріє СЛАСТЬОН, кандидатом філологічних наук, асист.кафедри тюркології ННІФ Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Абібуллою СЕЇТ-ДЖЕЛІЛЕМ, старшим викладачем кафедри тюркології ННІФ КНУ імені Тараса Шевченка, Ольгою КИЧА, директоркою Кримськотатарського ліцею «Бірлік Скул», членкинею Ради національних меншин (спільнот) при КОДА, Ольгою РУСТАМОВОЮ, заступницею директора з НВР Кримськотатарського ліцею «Бірлік Скул», членкинею Громадської Ради з питань співпраці з Церквами та релігійними організаціями при МОН України, Афізе ЕМІРАМЗАЄВОЮ, філологинею, викладачкою кримськотатарської мови та літератури, Гулназ АДЖИГЕЛЬДІЄВОЮ, філологинею, викладачкою кримськотатарської мови та літератури, Мамурє ЧАБАНОВОЮ, філологинею, викладачкою та перекладачкою кримськотатарської мови.

Захід відкрився виступами: Оксена Лісового, Міністра освіти і науки України; Мачея Янчака, Голови Офісу Ради Європи в Україні (онлайн); Віктора Кіріле, Посла Республіки Молдова в Україні; Олени Слатінської-Ованезової, Тимчасово повіреної у справах Посольства Республіки Болгарія в Україні; Ігоря Лоссовського, заступника Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті; Рефата Чубарова, Голови Меджлісу кримськотатарського народу; Красимира Колева, доктора філології Софійського університету, багаторічного викладача Шуменського університету імені єпископа Костянтина Преславського (онлайн).

Для тих, хто цікавиться питаннями освіти мовами корінних народів пропоную послухати мій виступ, який тут розміщено. Буду вдячний за коментарі.

Повну трансляцію Міжнародного форуму «Стратегічні напрями підручникотворення мовами корінних народів, національних меншин (спільнот)» можна переглянути за адресою: https://www.youtube.com/watch?v=p7Xf53Ujgsg

25 травня у Кримському домі відбудеться публічний захід, присвячений 10-и рокам з дня викрадення кримськотатарського активіста, члена Виконавчого комітету Всесвітнього конгресу кримських татар Ервіна Ібрагімова.

24 травня 2016 року Ервін Ібрагімов був викрадений в окупованому Бахчисараї. Відтоді минуло десять років – але його доля досі залишається невідомою. Його справа стала одним із найгучніших випадків насильницьких зникнень у сучасному Криму та символом репресивної політики російської окупаційної влади.

Захід покликаний не лише нагадати про Ервіна та продовжити його публічний пошук, а й порушити ширшу тему викрадень, насильницьких зникнень і переслідувань на окупованих територіях України.

Думаю, що багато хто з вас уже ознайомився з попередженнями офіційних осіб України, включаючи Президента України Володимира Зеленського, про можливу масштабну повітряну атаку в найближчі 24 години.

Про це також повідомляє Посольство США в Україні. Схоже, що бункерного вже просто вивертає після всіх принижень та ганьби, які на нього звалилися.

https://ua.usembassy.gov/security-alert-u-s-embassy-kyiv-ukraine-may-23-2026/

Зрозуміло, що до ночі розганятиметься всіляка тривожна інформація та підкидатимуться несусвітні прогнози, проте, як мені здається, це той випадок, коли сім'ям у Києві, де є діти, у разі оголошення загрози ракетних ударів усе-таки слід спуститися в метро.

Удачі нам усім.

Нехай Всевишній оберігає!

Прокинувся від вибухів, увімкнув світло, переглянув новини про те, куди й що летить. Узяв із журнального столика подаровану мені в п’ятницю професоркою Тудорою Арнаут збірку поезії української класики турецькою мовою, видану ще у 2021 році.

Дякую, гагаузька сестро. Принади перекладу витонченого українського слова турецькою мовою під вибухи ракет і збиття дронів відчуваються набагато тонше, заспокоює.

Співчуття всім, хто цієї ночі втратив рідних і близьких. Швидкого одужання всім пораненим. Підтримка тим, хто втратив свій дім. Проте жити й боротися нам всім треба й далі - допоки не переможемо цих російських варварів.

Дорогі друзі!

Розпочався етап висунення номінантів на здобуття щорічної відзнаки «Хвиля / Dalğa» — Премії за популяризацію української та кримськотатарської мов у світі, заснованої Державною установою «Український інститут».

Подати номінанта на здобуття Премії можуть: культурні та освітні установи, громадські організації, які працюють у сфері культури, освіти чи науки, дипломатичні установи.

Детальніший порядок висунення номінантів, як і інформація про Премію, розміщені на сайті Українського інституту за посиланням: https://ui.org.ua/sectors/projects/hvylya-premiya-za-populyaryzacziyu-ukrayinskoyi-ta-krymskotatarskoyi-mov-u-sviti/

Термін висунення номінантів — до 22 червня 2026 року.

Успіхів та перемоги тим, хто на це заслуговує!