Десять років без Ервіна Ібрагімова: від локального терору до тотальної війни…
Десять років тому, в ніч із 24 на 25 травня 2016 року, в окупованому Бахчисараї було викрадено Ервіна Ібрагімова - члена Виконавчого комітету Всесвітнього конгресу кримських татар та члена Бахчисарайського регіонального меджлісу.
На відміну від багатьох інших насильницьких зникнень на півострові, того разу злочин російських загарбників зафіксувала камера спостереження. Кадри безжально й прямо задокументували злочин російських варварів: особи у формі окупаційної дорожньо-патрульної служби зупиняють автівку Ервіна й намагаються заштовхати його до мікроавтобуса. Ервін виривається, біжить, але нелюди наздоганяють його, б’ють і кидають у машину, яка назавжди зникає в нічній темряві.
Цей відеозапис став не просто неспростовним доказом звірства росіян. Він перетворився на уособлення того, як росія прагне стерти людину, заглушити її голос і через акти брутального терору розчавити волю кримських татар, які в умовах російської окупації Криму в абсолютній своїй більшості залишаються вірними своєї землі.
У то же час маємо відмітити те, що у 2016-му, під час викрадення Ервіна, цивілізованому світові здавалося «локальним гібридним конфліктом» та поодиноким «порушенням прав людини», насправді було моторошною підготовкою до повномасштабної війни росії проти України.
І нині, у пятий рік поспіль , що триває повномасштабна війна, ми чітко усвідомлюємо: безкарність, яку Кремль відчув після анексії Криму та перших викрадень кримськотатарських активістів, згодом породила жахи Бучі, Маріуполя, Оленівки та щоденний ракетний терор українських міст. Тоді, у 2016 році, загарбники лише відточували механізми викрадення людей в Криму. Сьогодні ж вони масово викрадають тисячі цивільних громадян, в тому числі дітей, на новоокупованих територіях Херсонщини, Запоріжжя.
Ервін Ібрагімов став жертвою російського окупаційного режиму, але водночас він є символом опору. Його викрали через панічний страх ворога перед його лідерством у громаді та відданістю вкримськотатарському народові та Українській державі. Окупанти прагнули тоді, і марно намагаються тепер, залякати кожного, хто зберігає вірність своїй Батьківщині - Криму, та своїй державі - Україні.
Проте за дванадцять років анексії та п’ять років великої війни загарбникам так і не вдалося зламати цей опір.
Ми не маємо морального права говорити про Ервіна Ібрагімова в минулому часі. Справа його викрадення вимагає повноцінного правосуддя, яке стане можливим тоді, коли окупанти втратять будь-яку здатність приховувати свої злочини. Ми обов’язково встановимо істину й відновимо справедливість. Відеозапис викрадення Ервіна - це пряме звинувачення для майбутніх міжнародних трибуналів. І організатори, і виконавці цього звірства понесуть невідворотне покарання.
Дванадцять років окупації півострова принесли десятки тисяч скалічених доль, сотні політичних в'язнів та десятки зниклих безвісти. Ервін був серед перших, хто прийняв на себе цей нищівний удар.
Наша мета залишається незмінною - повна деокупація. Сьогодні, на п'ятому році повномасштабного вторгнення, ми остаточно усвідомлюємо: справедливий мир не настане доти, доки над Бахчисараєм, Ак'месджітом (Сімферопіль) та Ак'яром (Севастопіль) знову гордо не замайорять державний прапор України та кримськотатарський національний прапор.
Десять років тому, в ніч із 24 на 25 травня 2016 року, в окупованому Бахчисараї було викрадено Ервіна Ібрагімова - члена Виконавчого комітету Всесвітнього конгресу кримських татар та члена Бахчисарайського регіонального меджлісу.
На відміну від багатьох інших насильницьких зникнень на півострові, того разу злочин російських загарбників зафіксувала камера спостереження. Кадри безжально й прямо задокументували злочин російських варварів: особи у формі окупаційної дорожньо-патрульної служби зупиняють автівку Ервіна й намагаються заштовхати його до мікроавтобуса. Ервін виривається, біжить, але нелюди наздоганяють його, б’ють і кидають у машину, яка назавжди зникає в нічній темряві.
Цей відеозапис став не просто неспростовним доказом звірства росіян. Він перетворився на уособлення того, як росія прагне стерти людину, заглушити її голос і через акти брутального терору розчавити волю кримських татар, які в умовах російської окупації Криму в абсолютній своїй більшості залишаються вірними своєї землі.
У то же час маємо відмітити те, що у 2016-му, під час викрадення Ервіна, цивілізованому світові здавалося «локальним гібридним конфліктом» та поодиноким «порушенням прав людини», насправді було моторошною підготовкою до повномасштабної війни росії проти України.
І нині, у пятий рік поспіль , що триває повномасштабна війна, ми чітко усвідомлюємо: безкарність, яку Кремль відчув після анексії Криму та перших викрадень кримськотатарських активістів, згодом породила жахи Бучі, Маріуполя, Оленівки та щоденний ракетний терор українських міст. Тоді, у 2016 році, загарбники лише відточували механізми викрадення людей в Криму. Сьогодні ж вони масово викрадають тисячі цивільних громадян, в тому числі дітей, на новоокупованих територіях Херсонщини, Запоріжжя.
Ервін Ібрагімов став жертвою російського окупаційного режиму, але водночас він є символом опору. Його викрали через панічний страх ворога перед його лідерством у громаді та відданістю вкримськотатарському народові та Українській державі. Окупанти прагнули тоді, і марно намагаються тепер, залякати кожного, хто зберігає вірність своїй Батьківщині - Криму, та своїй державі - Україні.
Проте за дванадцять років анексії та п’ять років великої війни загарбникам так і не вдалося зламати цей опір.
Ми не маємо морального права говорити про Ервіна Ібрагімова в минулому часі. Справа його викрадення вимагає повноцінного правосуддя, яке стане можливим тоді, коли окупанти втратять будь-яку здатність приховувати свої злочини. Ми обов’язково встановимо істину й відновимо справедливість. Відеозапис викрадення Ервіна - це пряме звинувачення для майбутніх міжнародних трибуналів. І організатори, і виконавці цього звірства понесуть невідворотне покарання.
Дванадцять років окупації півострова принесли десятки тисяч скалічених доль, сотні політичних в'язнів та десятки зниклих безвісти. Ервін був серед перших, хто прийняв на себе цей нищівний удар.
Наша мета залишається незмінною - повна деокупація. Сьогодні, на п'ятому році повномасштабного вторгнення, ми остаточно усвідомлюємо: справедливий мир не настане доти, доки над Бахчисараєм, Ак'месджітом (Сімферопіль) та Ак'яром (Севастопіль) знову гордо не замайорять державний прапор України та кримськотатарський національний прапор.
❤3😢3😁1
Зважаючи на останні заяви м о с к в и, а також істерику лаврова перед Рубіо, мешканці к р е м л я остаточно з'їхали з глузду. Як наслідок - очікується ескалація взаємних ракетно-дронових ударів... При цьому окупований Крим за своєю насиченістю російськими військовими об'єктами є територією, яка в пріоритетному порядку підлягає ударам з боку ЗСУ.
Звідси, порада в с і м н а ш и м л ю д я м в Криму, на нещастя яких близько до їхніх домівок російські варвари розмістили свої військові бази: задля власної безпеки з 26 травня і на тиждень перемістіться якомога далі від місць розташування військових об'єктів російських окупантів.
Бережіть себе та тримайтеся подалі від окупантів: і фізично, і ментально. Звільнення Криму невідворотне, як схід і захід сонця.
Звідси, порада в с і м н а ш и м л ю д я м в Криму, на нещастя яких близько до їхніх домівок російські варвари розмістили свої військові бази: задля власної безпеки з 26 травня і на тиждень перемістіться якомога далі від місць розташування військових об'єктів російських окупантів.
Бережіть себе та тримайтеся подалі від окупантів: і фізично, і ментально. Звільнення Криму невідворотне, як схід і захід сонця.
❤13👍1
Кремль, схоже, остаточно усвідомив, що втримати Крим силою йому не вдасться. Відтак ставка робиться на інше - на посилення колонізації півострова власним населенням. Простіше кажучи, р а ш и с т а м и.
Водночас масштаби переселення за 12 років окупації, яке експерти оцінюють приблизно в один мільйон осіб і які ще донедавна здавалися безпрецедентними, більше не сприймаються Кремлем як достатня гарантія утримання Криму. На тлі затяжної війни проти України в Москві, очевидно, готуються до складніших для себе сценаріїв, за яких питання контролю над півостровом може залежати від кількості громадян росії, незаконно переселених на захоплену українську територію.
Саме в цьому контексті слід розглядати зустріч очільника російської окупаційної адміністрації Криму Сергія Аксьонова з керівництвом "Інституту розвитку "дом. рф". За зовні бюрократичним порядком денним криється значно прагматичніша мета: прискорити й інституціоналізувати незаконне переселення росіян до Криму, перетворивши людський ресурс на інструмент закріплення окупації.
"Інститут розвитку "дом. рф" - це не просто фінансово-будівельна структура, а один із ключових механізмів державної житлової політики в росії. Через неї реалізуються пільгові іпотечні програми, субсидії, розподіл земель і запуск масштабних будівельних проєктів. Залучення такого ресурсу до окупованого Криму свідчить про те, що Москва робить ставку на різке посилення масового заселення півострова.
Водночас не варто забувати, що паралельно із заселенням Криму «своїми» Москва провадить цілеспрямовану політику переслідувань і репресій, спрямовану на витіснення корінного кримськотатарського народу з півострова.
Заселення «своїх» і витіснення «чужих» — у цьому полягає сутність російської окупаційної політики в Криму.
Фактично йдеться про спробу закріпити нову демографічну реальність, штучно сформовану окупантами за 12 років після захоплення Криму, шляхом додаткового залучення нових сотень тисяч колоністів, безпосередньо пов’язаних із російською державою через житло, кредити, робочі місця та соціальні зобов’язання. Це не просто переселення, а продумане формування «п’ятої колони», яка об’єктивно буде зацікавлена у збереженні статус-кво.
Така політика має цілком очевидну мету: ускладнити або зробити максимально болісним будь-який сценарій деокупації Криму. Чим більше на півострові буде людей, переселених із Росії та інтегрованих у її економічні й військові механізми, тим вищими, на думку Кремля, є його шанси утримати контроль над Кримом.
Отже, Кремль переходить до наступної фази своєї кримської стратегії - від військового захоплення та первинної колонізації до масштабної демографічної й етнічної перекройки півострова. У цій стратегії квадратні метри стають не менш важливою зброєю, ніж танки й ракети.
Що маємо зробити ми?
Документувати й надалі кожне рішення и кожну дію російських окупантів, що призводить до штучної зміни демографічного складу населення окупованих територій, що є міжнародним воєнним злочином. Водночас, ми не можемо дозволити собі запізнюватися із внесенням до чинного законодавства України норм і положень, які дозволять покарати кожного з тих, хто незаконно оселився і ще може оселитися в окупованому Криму.
При цьому найменшим покаранням для цих злочинців, а кожен громадянин росії, іноземець або особа без громадянства, які оселилися в Криму з 27 лютого 2014 року або поселяться до останнього дня російської окупації Криму, безумовно, є злочинцем, має стати видворення за межі України. Відповідно, ми вже зараз повинні передбачити в законодавстві правові механізми реалізації такої норми.
Не підготуємося зараз - життя змусить платити дорожче...
________
P.S. Фото надаю виключно для того, щоб кожен із вас чесно відповів собі на запитання: Чи захочете ви жити на своїй землі поруч із тими, хто прийшов, щоб вас знищити?
Водночас масштаби переселення за 12 років окупації, яке експерти оцінюють приблизно в один мільйон осіб і які ще донедавна здавалися безпрецедентними, більше не сприймаються Кремлем як достатня гарантія утримання Криму. На тлі затяжної війни проти України в Москві, очевидно, готуються до складніших для себе сценаріїв, за яких питання контролю над півостровом може залежати від кількості громадян росії, незаконно переселених на захоплену українську територію.
Саме в цьому контексті слід розглядати зустріч очільника російської окупаційної адміністрації Криму Сергія Аксьонова з керівництвом "Інституту розвитку "дом. рф". За зовні бюрократичним порядком денним криється значно прагматичніша мета: прискорити й інституціоналізувати незаконне переселення росіян до Криму, перетворивши людський ресурс на інструмент закріплення окупації.
"Інститут розвитку "дом. рф" - це не просто фінансово-будівельна структура, а один із ключових механізмів державної житлової політики в росії. Через неї реалізуються пільгові іпотечні програми, субсидії, розподіл земель і запуск масштабних будівельних проєктів. Залучення такого ресурсу до окупованого Криму свідчить про те, що Москва робить ставку на різке посилення масового заселення півострова.
Водночас не варто забувати, що паралельно із заселенням Криму «своїми» Москва провадить цілеспрямовану політику переслідувань і репресій, спрямовану на витіснення корінного кримськотатарського народу з півострова.
Заселення «своїх» і витіснення «чужих» — у цьому полягає сутність російської окупаційної політики в Криму.
Фактично йдеться про спробу закріпити нову демографічну реальність, штучно сформовану окупантами за 12 років після захоплення Криму, шляхом додаткового залучення нових сотень тисяч колоністів, безпосередньо пов’язаних із російською державою через житло, кредити, робочі місця та соціальні зобов’язання. Це не просто переселення, а продумане формування «п’ятої колони», яка об’єктивно буде зацікавлена у збереженні статус-кво.
Така політика має цілком очевидну мету: ускладнити або зробити максимально болісним будь-який сценарій деокупації Криму. Чим більше на півострові буде людей, переселених із Росії та інтегрованих у її економічні й військові механізми, тим вищими, на думку Кремля, є його шанси утримати контроль над Кримом.
Отже, Кремль переходить до наступної фази своєї кримської стратегії - від військового захоплення та первинної колонізації до масштабної демографічної й етнічної перекройки півострова. У цій стратегії квадратні метри стають не менш важливою зброєю, ніж танки й ракети.
Що маємо зробити ми?
Документувати й надалі кожне рішення и кожну дію російських окупантів, що призводить до штучної зміни демографічного складу населення окупованих територій, що є міжнародним воєнним злочином. Водночас, ми не можемо дозволити собі запізнюватися із внесенням до чинного законодавства України норм і положень, які дозволять покарати кожного з тих, хто незаконно оселився і ще може оселитися в окупованому Криму.
При цьому найменшим покаранням для цих злочинців, а кожен громадянин росії, іноземець або особа без громадянства, які оселилися в Криму з 27 лютого 2014 року або поселяться до останнього дня російської окупації Криму, безумовно, є злочинцем, має стати видворення за межі України. Відповідно, ми вже зараз повинні передбачити в законодавстві правові механізми реалізації такої норми.
Не підготуємося зараз - життя змусить платити дорожче...
________
P.S. Фото надаю виключно для того, щоб кожен із вас чесно відповів собі на запитання: Чи захочете ви жити на своїй землі поруч із тими, хто прийшов, щоб вас знищити?
❤4👏4
Спроба росіі поставити Вірменію на коліна за прагнення самостійно визначати власний шлях розвитку - це наочне підтвердження давньої практики використання енергетичних ресурсів у політичних цілях.
Відкрите й цинічне тиснення на Вірменію через постачання газу та нафтопродуктів, фактично перетворених на інструмент ультиматуму, ще раз демонструє: для росіі енергоресурси були і залишаються не просто економічним активом, а спеціальним важелем впливу та тиску на інші держави.
Щодо Вірменії: було б справедливо, якби її підтримали всі ті, хто може допомогти як постачанням енергоносіїв, так і іншими економічними формами підтримки, і не лише на період, поки вона налагоджуватиме альтернативні шляхи отримання газу (що, якщо чесно, практично неможливо за короткий термін) , а до того , поки вона максимально не звільнитися від московської залежності і в інших секторах економіки.
Не забуваймо: фундаментальною умовою безпеки та вільного розвитку всіх народів Кавказу є остаточне витіснення варварської росії з усього Кавказу..
Для України звільнення Кавказу від російського домінування та створення умов для вільного розвитку його народів - це питання власної національної безпеки й гарантії довгострокового миру в Чорноморсько-Каспійському регіоні.
Відкрите й цинічне тиснення на Вірменію через постачання газу та нафтопродуктів, фактично перетворених на інструмент ультиматуму, ще раз демонструє: для росіі енергоресурси були і залишаються не просто економічним активом, а спеціальним важелем впливу та тиску на інші держави.
Щодо Вірменії: було б справедливо, якби її підтримали всі ті, хто може допомогти як постачанням енергоносіїв, так і іншими економічними формами підтримки, і не лише на період, поки вона налагоджуватиме альтернативні шляхи отримання газу (що, якщо чесно, практично неможливо за короткий термін) , а до того , поки вона максимально не звільнитися від московської залежності і в інших секторах економіки.
Не забуваймо: фундаментальною умовою безпеки та вільного розвитку всіх народів Кавказу є остаточне витіснення варварської росії з усього Кавказу..
Для України звільнення Кавказу від російського домінування та створення умов для вільного розвитку його народів - це питання власної національної безпеки й гарантії довгострокового миру в Чорноморсько-Каспійському регіоні.
👍7😁3
З Днем незалежності Азербайджанської Республіки !
Історія сучасної незалежності Азербайджану має дві ключові віхи.
Перша пов’язана з 28 травня 1918 року, коли було проголошено Азербайджанську Демократичну Республіку. Попри короткий період існування (28 травня 1918 року — 28 квітня 1920 року), вона заклала міцний фундамент національної ідентичності.
Друга віха припадає на 18 жовтня 1991 року, коли парламент Азербайджану - Azərbaycan Respublikasının Ali Soveti - ухвалив Конституційний акт про відновлення державної незалежності від СРСР.
Отже, сучасний Азербайджан юридично вважає себе правонаступником саме Азербайджанської Демократичної Республіки, проголошеної 28 травня 1918 року.
Україна та Азербайджан послідовно підтримують суверенітет і територіальну цілісність одне одного в межах міжнародно визнаних кордонів.
Тисячі громадян України - етнічних азербайджанців пліч-о-пліч із представниками інших етнічних спільнот і корінних народів України у лавах ЗСУ боронять країну від російської агресії.
Щиро вітаємо братній азербайджанський народ із нагоди Дня незалежності Азербайджану!
Yaşasın Azərbaycan!
Слава Україні!
Історія сучасної незалежності Азербайджану має дві ключові віхи.
Перша пов’язана з 28 травня 1918 року, коли було проголошено Азербайджанську Демократичну Республіку. Попри короткий період існування (28 травня 1918 року — 28 квітня 1920 року), вона заклала міцний фундамент національної ідентичності.
Друга віха припадає на 18 жовтня 1991 року, коли парламент Азербайджану - Azərbaycan Respublikasının Ali Soveti - ухвалив Конституційний акт про відновлення державної незалежності від СРСР.
Отже, сучасний Азербайджан юридично вважає себе правонаступником саме Азербайджанської Демократичної Республіки, проголошеної 28 травня 1918 року.
Україна та Азербайджан послідовно підтримують суверенітет і територіальну цілісність одне одного в межах міжнародно визнаних кордонів.
Тисячі громадян України - етнічних азербайджанців пліч-о-пліч із представниками інших етнічних спільнот і корінних народів України у лавах ЗСУ боронять країну від російської агресії.
Щиро вітаємо братній азербайджанський народ із нагоди Дня незалежності Азербайджану!
Yaşasın Azərbaycan!
Слава Україні!
👍8
Сьогоднішнє рішення влади Румунії закрити генеральне консульство р.ф. у Констанці та оголосити генконсула персоною нон ґрата стало екстреною дипломатичною відповіддю на гострий інцидент із безпекою, який стався в ніч із 28 на 29 травня, коли в ході нічної атаки на українську інфраструктуру один із російських безпілотників (що йшов у складі групи з 40 дронів) увійшов у повітряний простір Румунії та впав на 10-й поверх багатоквартирного житлового будинку.
Внаслідок падіння дрона сталися вибух і пожежа в одній із квартир. Постраждали мирні жителі - жінка та її син-підліток. Румунська сторона заявила, що це перший інцидент, коли російська зброя завдала прямої шкоди цивільному майну та призвела до поранень громадян Румунії.
Закриття російського консульства в Констанці, стратегічно важливому портовому місті на Чорному морі, та видворення керівника місії - це прямий і жорсткий захід політичної відповіді, який демонструє, що Бухарест перейшов к жорсткому припиненню подібних інцидентів на своєму кордоні.
Ми ж додамо, що в місті Констанца, кримськотатарська назва якого Qöstence (Костендже), проживає близько 10 тисяч кримських татар, чиї предки були змушені емігрувати з Криму внаслідок репресивної політики Російської імперії у ХІХ столітті.
_______
На фото:
З 2014 року щорічно напроти будівлі генерального консульства росії в Констанці організації кримськотатарської діаспори в Румунії проводять мітинги як у пам'ять про жертв геноциду кримськотатарського народу, так і проти російської окупації Криму та на підтримку України.
Внаслідок падіння дрона сталися вибух і пожежа в одній із квартир. Постраждали мирні жителі - жінка та її син-підліток. Румунська сторона заявила, що це перший інцидент, коли російська зброя завдала прямої шкоди цивільному майну та призвела до поранень громадян Румунії.
Закриття російського консульства в Констанці, стратегічно важливому портовому місті на Чорному морі, та видворення керівника місії - це прямий і жорсткий захід політичної відповіді, який демонструє, що Бухарест перейшов к жорсткому припиненню подібних інцидентів на своєму кордоні.
Ми ж додамо, що в місті Констанца, кримськотатарська назва якого Qöstence (Костендже), проживає близько 10 тисяч кримських татар, чиї предки були змушені емігрувати з Криму внаслідок репресивної політики Російської імперії у ХІХ столітті.
_______
На фото:
З 2014 року щорічно напроти будівлі генерального консульства росії в Констанці організації кримськотатарської діаспори в Румунії проводять мітинги як у пам'ять про жертв геноциду кримськотатарського народу, так і проти російської окупації Криму та на підтримку України.
👍7
Вночі в різних куточках окупованого Криму сталися потужні прильоти по військових об’єктах російських окупантів. Думаю, що пізніше про результати дізнаємося з офіційних повідомлень сил безпеки й оборони України.
******
Водночас нагадую , що заклик до цивільних мешканців окупованого Криму переміститися якомога далі від російських військових об’єктів залишається актуальним.
******
Водночас нагадую , що заклик до цивільних мешканців окупованого Криму переміститися якомога далі від російських військових об’єктів залишається актуальним.
👍10
Видимо, тут я должен коротко пояснить, почему я вам ретранслирую этого мудака "горного". Он один из тех сотен тысяч граждан россии , кто незаконно поселился в оккупированном Крыму и включен нами в особую группу для постоянного мониторинга за настроениями и ситуацией на полуострове. Проще говоря, сейчас он нами изучается как подопытная крыса .
👍11😁4🔥2🤩1
Два маршрути залишаються найважливішими каналами постачання нафтопродуктів до окупованого Криму: залізнична гілка Керченського мосту та автомобільна траса через окуповану частину Приазов’я.
Водночас відомо, що обидва канали постачання є вразливими: Керченський міст після трьох підривів обмежений у можливостях витримувати підвищені навантаження, а сухопутний коридор до Криму останніми тижнями зазнає ефективних атак дронами з боку ЗС України. Це вже призвело до початку гострої паливної кризи в окупованому Криму та спричиняє реальну паніку серед окупантів.
Специально для тех, кто владеет лишь русским языком, даю перевод :
Аналогічна критична ситуація складається і на частково окупованій території Херсонської області, особливо в районах, що прилягають до Кримського півострова.
За умови, що ЗС України зможуть утримувати та поглиблювати паливну кризу в окупованому Криму протягом кількох місяців, наслідки для російської окупаційної влади матимуть руйнівний характер.
Водночас відомо, що обидва канали постачання є вразливими: Керченський міст після трьох підривів обмежений у можливостях витримувати підвищені навантаження, а сухопутний коридор до Криму останніми тижнями зазнає ефективних атак дронами з боку ЗС України. Це вже призвело до початку гострої паливної кризи в окупованому Криму та спричиняє реальну паніку серед окупантів.
Специально для тех, кто владеет лишь русским языком, даю перевод :
Аналогічна критична ситуація складається і на частково окупованій території Херсонської області, особливо в районах, що прилягають до Кримського півострова.
За умови, що ЗС України зможуть утримувати та поглиблювати паливну кризу в окупованому Криму протягом кількох місяців, наслідки для російської окупаційної влади матимуть руйнівний характер.
🔥5❤2
Два маршрута остаются наиболее важными каналами поставок нефтепродуктов в оккупированный Крым: железнодорожная ветка Керченского моста и автомобильная трасса через оккупированную часть Приазовья.
В то же время известно, что оба канала снабжения являются уязвимыми: Керченский мост после трёх подрывов ограничен в возможностях выдерживать повышенные нагрузки, а сухопутный коридор в Крым в последние недели подвергается эффективным атакам дронами со стороны ВС Украины. Это уже привело к началу острого топливного кризиса в оккупированном Крыму и вызывает реальную панику среди оккупантов.
Аналогичная критическая ситуация складывается и на частично оккупированной территории Херсонской области, особенно в районах, прилегающих к Крымскому полуострову.
При условии, что ВС Украины смогут удерживать и углублять топливный кризис в оккупированном Крыму на протяжении нескольких месяцев, последствия для российской оккупационной власти будут носить разрушительный характер.
В то же время известно, что оба канала снабжения являются уязвимыми: Керченский мост после трёх подрывов ограничен в возможностях выдерживать повышенные нагрузки, а сухопутный коридор в Крым в последние недели подвергается эффективным атакам дронами со стороны ВС Украины. Это уже привело к началу острого топливного кризиса в оккупированном Крыму и вызывает реальную панику среди оккупантов.
Аналогичная критическая ситуация складывается и на частично оккупированной территории Херсонской области, особенно в районах, прилегающих к Крымскому полуострову.
При условии, что ВС Украины смогут удерживать и углублять топливный кризис в оккупированном Крыму на протяжении нескольких месяцев, последствия для российской оккупационной власти будут носить разрушительный характер.
🔥7❤3
Публічні погрози мають значення. Особливо тоді, коли йдеться про погрози, спрямовані не на окремих людей, а на цілий народ.
Днями у соціальних мережах пролунала заява Володимира Бірюкова - власника «ФОП Бірюков Володимир Євгенійович» (суб'єкта господарювання, зареєстрованого відповідно до чинного законодавства України, що здійснює продаж товарів дистанційним способом через інтернет-магазин на сайті tatarka.com.ua). У відповідь на критику на свою адресу він публічно озвучив погрозу «депортації» кримськотатарського народу.
В історії кримськотатарського народу депортація, здійснена комуністичним режимом СРСР 18 травня 1944 року, була злочином, пов’язаним із насильницьким вигнанням зі своєї Батьківщини, втратою домівок і загибеллю майже половини чисельності нації. Саме тому цей злочин проти людяності, скоєний режимом СРСР, Україна та ще вісім країн визнали геноцидом кримськотатарського народу.
В українському суспільстві, яке вже протягом дванадцяти років ціною великих людських та матеріальних втрат протистоїть російській агресії, такі погрози є неприпустимими. Сьогодні, коли Крим - невіддільна частина Української держави та Батьківщина корінного кримськотатарського народу - перебуває під російською окупацією, де щоденно відбуваються репресії і переслідування кримських татар та етнічних українців, погрози новими «депортаціями» мають бути безжально покарані у повній відповідності до національного законодавства України.
Так і буде, не сумнівайтеся. Ми нікому не дозволимо глумитися над пам'яттю жертв геноциду кримськотатарського народу, а тим паче — погрожувати його повторенням.
Днями у соціальних мережах пролунала заява Володимира Бірюкова - власника «ФОП Бірюков Володимир Євгенійович» (суб'єкта господарювання, зареєстрованого відповідно до чинного законодавства України, що здійснює продаж товарів дистанційним способом через інтернет-магазин на сайті tatarka.com.ua). У відповідь на критику на свою адресу він публічно озвучив погрозу «депортації» кримськотатарського народу.
В історії кримськотатарського народу депортація, здійснена комуністичним режимом СРСР 18 травня 1944 року, була злочином, пов’язаним із насильницьким вигнанням зі своєї Батьківщини, втратою домівок і загибеллю майже половини чисельності нації. Саме тому цей злочин проти людяності, скоєний режимом СРСР, Україна та ще вісім країн визнали геноцидом кримськотатарського народу.
В українському суспільстві, яке вже протягом дванадцяти років ціною великих людських та матеріальних втрат протистоїть російській агресії, такі погрози є неприпустимими. Сьогодні, коли Крим - невіддільна частина Української держави та Батьківщина корінного кримськотатарського народу - перебуває під російською окупацією, де щоденно відбуваються репресії і переслідування кримських татар та етнічних українців, погрози новими «депортаціями» мають бути безжально покарані у повній відповідності до національного законодавства України.
Так і буде, не сумнівайтеся. Ми нікому не дозволимо глумитися над пам'яттю жертв геноциду кримськотатарського народу, а тим паче — погрожувати його повторенням.
❤7🤯4👍1😁1😢1