Штучний інтелект прискорює роботу, але його переваги дістаються не всім — Gallup

Штучний інтелект допомагає працювати швидше, проте вигоди розподіляються нерівномірно. Частіше ним користуються працівники з вищою освітою та керівники — групи, які й без того частіше мають якісні робочі місця.

Серед американських працівників, які застосовували ШІ, 63% відзначили прискорення виконання завдань, 56% — появу більш творчих рішень. Ще 47% отримали змогу приділяти більше часу найцікавішим справам, а 46% повідомили про поліпшення якості роботи.

Водночас економія часу іноді обертається додатковим навантаженням: 31% користувачів зазначили, що роботодавці почали доручати їм більше обов’язків.

Про це свідчить дослідження Gallup, проведене 26 січня — 24 березня 2026 року серед 15 482 працівників США. Оцінки впливу ШІ ґрунтуються на відповідях 7845 його користувачів.

Щонайменше раз на тиждень ШІ використовували 28% опитаних, а 54% взагалі не застосовували його у своїй роботі. Серед випускників університетів регулярних користувачів було 40%, серед людей без університетського диплома — 17%.

Якісні робочі місця за критеріями дослідження мали 52% регулярних користувачів ШІ проти 32% тих, хто ним не користувався. Проте це не доводить, що саме технологія поліпшила умови праці.

Gallup наголошує: результати відображають самооцінки працівників, а не незалежне вимірювання продуктивності.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

У держапараті планують скоротити понад 4 тисячі вакансій і зменшити кількість заступників

У центральних органах виконавчої влади на першому етапі оптимізації планують скоротити понад 4 тисячі вакантних посад. Йдеться саме про незаповнені місця.

Паралельно проведуть функціональну діагностику держапарату: перевірять, які завдання виконують органи влади та наскільки вони відповідають нинішнім потребам і пріоритетам держави. За результатами визначатимуть структуру та остаточну чисельність працівників.

Як повідомив Сергій Корецький, кількість заступників міністрів прив’яжуть до обсягу завдань і зменшать приблизно на 20%. Кількість заступників керівників інших центральних органів виконавчої влади планують скоротити майже на 18%.

Окремо переглянуть систему навчання держслужбовців: вона має відповідати завданням конкретної посади. Для молоді заплановані інформування про можливості та стажування, для ветеранів передбачена окрема програма.

Рада з питань державного управління за участю урядовців, парламентарів та експертів уже відновила роботу. На її засіданні представили детальний план змін і визначили відповідальних за кожен напрям.

Заявлена мета реформи — професійний держапарат, спроможний швидко й ефективно виконувати свої завдання.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

ПриватБанк виграв арбітраж проти Росії на понад $327 млн за активи в Криму

Арбітражний суд зобов’язав Росію виплатити ПриватБанку понад $327 млн за незаконну експропріацію його активів у Криму. Розгляд справи тривав 11 років, повідомила пресслужба банку.

Остаточне рішення у справі №2015-21 ухвалив арбітражний суд за адміністративної підтримки Постійної палати третейського суду в Гаазі.

Як зазначено в рішенні арбітражу, суд відхилив заперечення Росії щодо нібито незаконності інвестицій ПриватБанку. Ці доводи не позбавляють арбітраж юрисдикції та не роблять вимоги банку неприйнятними.

Присуджена сума охоплює компенсацію збитків, проценти, нараховані з 18 квітня 2014 року, та відшкодування витрат банку. Проценти продовжуватимуть нараховувати до повної сплати.

Наступний крок — домогтися фактичного отримання коштів. ПриватБанк працюватиме над виконанням рішення та повною виплатою присудженої суми, заявила членкиня правління з питань реорганізації та проблемних активів Солвіта Деглава.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Міноборони переглядає закупівлі: 15,6 млрд грн спрямують на нагальні потреби війська

Міністерство оборони спільно з Генштабом і Командуванням Сил логістики переглянули чинні контракти та заплановані закупівлі. Це дозволить вивільнити 15,6 млрд грн і спрямувати їх на пріоритетніше забезпечення підрозділів.

Причина — швидкі зміни на полі бою. Технології та способи ведення війни розвиваються, тому засоби, які планували закупити у 2024–2025 роках, сьогодні можуть уже не відповідати актуальним завданням.

Як повідомило Міноборони, перегляд має кілька підстав. Характеристики частини засобів не відповідають нинішнім потребам, окремі постачальники не можуть виготовити замовлений обсяг, а деякі зразки досі не пройшли кодифікацію.

Крім того, частину потреб повністю забезпечують партнери. Інші завдання можна виконувати дешевшими засобами, закупивши їх у більшій кількості.

Частину чинних контрактів розірвуть, а від деяких запланованих закупівель відмовляться. У відомстві наголошують, що рішення щодо контрактів реалізовуватимуть відповідно до законодавства.

Виробників, яких стосуються зміни, вже поінформували. Подальші дії вони обговорювали з Агенцією оборонних закупівель ДОТ з урахуванням виконаних робіт і проведених оплат.
Перелік озброєння, закупівлі якого переглянули, не розкривають із міркувань безпеки.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

📈Рекордні 89% американців вважають корупцію в уряді широко поширеною — Gallup

І продовжимо розмову про корупцію і США. Сприйняття корупції в американській владі досягло найвищого рівня за останні 20 років. За даними Gallup, 89% дорослих американців вважають, що корупція в уряді США є широко поширеною.

За рік цей показник зріс одразу на 10 відсоткових пунктів. Для порівняння, у 2010–2025 роках він переважно коливався в межах 72–79%.

Найрізкіше змінилися настрої серед демократів. В останній рік президентства Джо Байдена, у 2024 році, про поширену корупцію говорили 57% прихильників Демократичної партії. У 2025 році, після повернення Дональда Трампа до Білого дому, показник зріс до 76%, а у 2026-му — вже до 91%.

Серед незалежних виборців такої думки дотримуються 90%, а серед республіканців — 83%.

При цьому погляди республіканців змінювалися значно менше: приблизно вісім із десяти протягом останніх років стабільно вважали корупцію поширеною незалежно від того, хто контролював Білий дім.

Gallup припускає, що для демократів оцінка корупції сильніше залежить від партійної належності чинної адміністрації. У республіканців негативне ставлення до державних інституцій виглядає стабільнішим.

США різко відірвалися від інших розвинених країн
Проблема особливо помітна на тлі інших країн ОЕСР. У 2025 році медіанний показник сприйняття корупції в урядах 38 країн Організації економічного співробітництва та розвитку становив 59%. У США тоді він був 79%.

Тобто розрив досяг 20 відсоткових пунктів.

У 2025 році США вперше мали найвищий показник сприйняття урядової корупції серед країн ОЕСР. А нинішній стрибок до 89% може ще більше збільшити цей розрив, хоча повні дані за 2026 рік для всіх країн поки не зібрані.

З 2023 року лише чотири країни зі 132, де Gallup ставив це запитання, мали показники вищі за нинішні американські 89%: Ліван — 92%, Перу — 92%, Гана та Нігерія — по 90%.

🇺🇦 До чого тут Україна і чому нас це має цікавити?
Тому що саме від республіканців тривалий час лунали (і продовжують лунати час від часу) звинувачення в розкраданні американської допомоги, зокрема, військової.

Республіканські (МАГА) інфлюєнсери і блогери активно качали цей інформаційний човен. А в себе відверто закривали очі на численні зловживання.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Світовий банк погіршив прогноз для України: зростання ВВП цьогоріч буде найнижчим за чотири роки

Українська економіка втрачає темп під тиском війни. Світовий банк очікує, що у 2026 році реальний ВВП України зросте лише на 1,2% проти 1,8% торік. Це найнижчий показник за чотири роки — від початку відновлення після обвалу 2022-го.

Водночас прогноз на 2027 рік банк різко погіршив: замість очікуваних у квітні 4% зростання тепер передбачає лише 1,5%. Перегляд становить 2,5 відсоткового пункту. Отже, наступного року економіка може дещо прискоритися, однак до раніше прогнозованих темпів буде далеко.

Про це йдеться в економічному огляді Світового банку для Європи та Центральної Азії, оприлюдненому 6 жовтня. Важливе уточнення: оцінку на 2026 рік — 1,2% — банк залишив на квітневому рівні. Нинішнє погіршення стосується саме наступного року.

Головними причинами слабкого зростання в Україні Світовий банк називає посилення руйнувань критичної інфраструктури та перебої з експортом. Вони звужують можливості економіки відновлюватися навіть за збереження позитивної динаміки ВВП.

Українське уповільнення відбувається на тлі ширших регіональних труднощів. Зростання економік Європи та Центральної Азії, за прогнозом банку, сповільниться з 2,6% у 2025 році до 2,2% у 2026-му. Серед ризиків — дорожча енергія, торговельні перебої, слабший попит у країнах-партнерах і продовження бойових дій в Україні.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Єврокомісія готує ЄС до розширення: менше одностайності, більше запобіжників

Європейська комісія схвалила пакет пропозицій, покликаних підготувати управління, бюджет і політики ЄС до прийняття нових членів. Розширення пропонують поєднати з прискоренням рішень і посиленням захисту верховенства права.

Комісія закликає переходити від одностайності до голосування кваліфікованою більшістю в окремих питаннях, зокрема санкцій і протидії податковому шахрайству. Такий підхід пропонують застосовувати й до відкриття переговорних кластерів та інших проміжних рішень щодо вступу.

Як ідеться в повідомленні Єврокомісії, підготувати Союз до розширення можна в межах чинних установчих договорів і майбутніх договорів про вступ.

Для кандидатів передбачають поступове залучення до політик ЄС, зокрема в енергетиці, транспорті, цифровій сфері та обороні. Інтеграція залежатиме від реформ і виконання умов, а її результати можна буде переглянути.

Окремо виділено український агросектор. З огляду на його масштаб, структуру й високу продуктивність Комісія вважає необхідними спеціальні механізми, які суттєво обмежуватимуть фінансову підтримку та доступ до ринку для чутливих аграрних товарів. Водночас Україні пропонують допомагати повертатися на традиційні ринки третіх країн.

Майбутні договори про вступ мають містити сильніші запобіжники проти відступу від зобов’язань. За найсерйозніших порушень цінностей ЄС можливе призупинення права голосу в Раді.

У пакеті розширення на 2026 рік Комісія планує представити попередні дорожні карти для України, Молдови, Албанії та Чорногорії — за умови продовження реформ.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Україна не погодиться на членство в ЄС із постійними обмеженнями агроекспорту

Київ готовий до перехідних умов вступу до Євросоюзу, але відкидає постійні обмеження на продаж української агропродукції. Таку позицію висловив міністр аграрної політики Тарас Висоцький: тимчасові заходи мають завершуватися повноцінним доступом до спільного ринку.

Заява пролунала на тлі пропозицій Єврокомісії щодо підготовки ЄС до розширення. Брюссель пропонує суттєво обмежити фінансову підтримку та доступ до ринку для чутливих аграрних товарів. Водночас Україні хочуть допомогти повернутися на традиційні експортні ринки, зокрема в Африці та на Близькому Сході.

Як пише Politico, Україна допускає поступове запровадження аграрної підтримки, тимчасові квоти й захисні механізми для окремих продуктів. Принципова вимога — чіткий термін завершення цих обмежень. На думку Висоцького, постійні бар’єри суперечили б самій логіці повноправного членства.

Міністр закликає бачити в українському агросекторі також можливості для Європи. Україна могла б зменшити залежність ЄС від постачання добрив, сої та кормового лізину з третіх країн, поліпшити доступ європейських виробників до чорноморських експортних маршрутів і залучити інвестиції в харчову переробку.

Мета України — прийти до членства з галуззю, яка продаватиме Європі не лише зерно та сировину, а й корми, інгредієнти, перероблену продукцію та біопаливо.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Збитки підприємств у 2025 році зростали швидше за прибутки — Держстат

За підсумками 2025 року прибуток українських підприємств становив 1 772,6 млрд грн, що на 4,1% більше, ніж у 2024-му. Водночас сукупні збитки зросли на 10,9% — до 515,1 млрд грн. Отже, темп їхнього збільшення більш ніж удвічі перевищив темп зростання прибутків.

Про це повідомила Державна служба статистики, оприлюднивши річні фінансові результати підприємств. Попри збільшення суми збитків, частка збиткових підприємств скоротилася: з 28,1% у 2024 році до 27,5% у 2025-му, або на 0,6 відсоткового пункту. Таким чином, зі збитками завершило рік дещо більше ніж кожне четверте підприємство.

Динаміка виявилася неоднорідною: збиткові підприємства становили меншу частку бізнесу, але загальний обсяг їхніх втрат зріс.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Оце дурна впертість. Таке враження, що це нас вмовляють до членства, а нам воно геть не потрібне.

Ми отримаємо багато інших переваг як доступ інших товарів до ринків, покращення інвестиційної привабливості, субсидії від європейських фондів на інфраструктуру і ту саму аграрку.

Треба якомога швидше вступати і йти на компроміси. А вже в рамках ЄС потім переглядати правила.

Так, власне зробила свого часу Іспанія, яку не дуже хотіли бачити в ЄС, бо колишня фашистська країна з досвідом диктатури не здатна побудувати демократію.

Згодом вони добилися скасування всіх обмежень і по повній скористалися членством в ЄС.

Про це у нас є відео 🇪🇸Як ЄС зробив Іспанію багатою — і що пішло не так?

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Україна отримала ще €1,2 млрд від ЄС на оборону

Європейський Союз надав Україні чергові €1,2 млрд у межах програми кредитної підтримки України — Ukraine Support Loan. Кошти спрямують на першочергові оборонні потреби.

З урахуванням нового траншу загальний обсяг отриманого оборонного фінансування за програмою сягнув майже €13 млрд. Про це повідомив Сергій Корецький.

Україна продовжує працювати з європейськими партнерами, щоб решта передбачених коштів надійшла вчасно та в повному обсязі.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🚆 Як «Укрзалізниця» готується працювати під час блекаутів
ЕП підготувала матеріал про величезні проблеми «Укрзалізниці».

💸 Фінансовий стан критичний. За 2025 рік УЗ отримала 7,7 млрд грн збитку, а лише за перше півріччя 2026-го — уже понад 10 млрд грн. Стара модель, коли збиткові пасажирські перевезення компенсувалися транзитом і вантажами, фактично зламалася: російський і білоруський транзит зник, внутрішні вантажні перевезення впали приблизно вдвічі, а через простій металургії можуть скоротитися ще більше.

Щоб утримати систему, уряд почав субсидувати пасажирські перевезення через держзамовлення, вантажні тарифи вже підвищили на 30%, а з 1 січня 2027 року можливе ще одне підвищення — на 15%.

💥 Найболючіший удар — по локомотивах. Від початку повномасштабної війни Росія пошкодила або знищила 521 локомотив, із них 304 — лише у 2026 році, а також 399 пасажирських вагонів.

👷 Ще одна проблема — кадри. Лише за перше півріччя 2026 року штат УЗ скоротився на 10,3 тис. людей через мобілізацію та міграцію. Водночас компанія формує посилені аварійні бригади, які мають виходити на пошкоджені об’єкти одразу після дозволу військових і ДСНС.

🚄 Паралельно УЗ намагається оновлювати парк. Для заміни 1600 пасажирських вагонів потрібно понад $2 млрд, яких немає, тому ставка — на ремонти. Водночас укладено угоду з Alstom на 55 нових електровозів.

❗️А пам'ятаєте як рік тому презентували програму УЗ-3000 - безкоштовний проїзд залізницею для кожного українця? Черговий приклад відсутності у поточного політичного керівництва систематичного підходу до державного управління, за якого рішення, розподіл ресурсів та закони ґрунтуються на об'єктивних наукових дослідженнях, статистичних даних та емпіричних фактах, а не на політичній ідеології чи інтуїції (evidence-based policymaking).

Замість того, щоб моделювати і прогнозувати різні ситуації та відповідально витрачати наявні кошти, які обов'язково знадобляться, державна компанія на ура сприйняла ідею Президента. А члени наглядової ради, як Сергій Лещенко, доводили нам, що це геніальна ідея.

Наше відео Іржава Укрзалізниця: як створити топ-компанію Європи

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Посли ЄС погодили найбільше від початку повномасштабної війни розширення санкцій проти Росії

Посли країн Євросоюзу погодили 22-й пакет санкцій проти Росії. До списку мають додати близько 1650 фізичних та юридичних осіб. Основний удар обмежень припаде на російський військово-промисловий комплекс.

За даними Reuters із посиланням на дипломатів ЄС, близько 1570 нових санкційних позицій пов’язані з російським ВПК. Понад половина з них стосується виробництва ракет. Це стане найбільшим одночасним розширенням санкційного списку від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.

Про погодження пакета повідомив редактор «Радіо Свобода» Рікард Йозвяк. Нині основний санкційний режим ЄС щодо Росії охоплює трохи понад 3000 фізичних та юридичних осіб. Обмеження передбачають, зокрема, замороження активів, заборони на проведення операцій та в’їзд до Євросоюзу.

Окремо до списку внесуть 77 осіб, яких Росія «обрала» до Держдуми від окупованих українських територій. Також країни ЄС погодили продовження санкцій проти 31 фізичної особи та шести організацій, пов’язаних із хімічною зброєю.

Погодження послами ще не завершує процедуру: за інформацією Reuters, нові списки мають передати міністрам закордонних справ країн ЄС для остаточного затвердження наступного понеділка.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Путін цього року витратить на війну рекордні $200 млрд — Bloomberg
Російські військові витрати у 2026 році можуть досягти історичного максимуму.

Путін фактично додав до початково запланованого бюджету ще майже $60 млрд, і до кінця року видатки на оборону можуть наблизитися до 17 трлн рублів ($199 млрд), пише Bloomberg із посиланням на джерела, близькі до російського уряду.

Це приблизно на 40% більше, ніж передбачав бюджет, затверджений наприкінці 2025 року.

Причому фактичні військові видатки вже майже зрівнялися з сумою, яку Москва офіційно планує витратити на оборону у 2027 році.

Кремль різко змінив бюджетні плани
Ще рік тому російська влада планувала стримувати зростання військових витрат, скорочувати бюджетний дефіцит і поступово відновлювати резерви, виснажені війною.

Ситуація змінилася після того, як Кремль, за даними Bloomberg, дійшов висновку, що переговори зі США не приведуть до прийнятної для Москви угоди щодо завершення війни.

Дефіцит бюджету майже подвоївся
Різке нарощування військових витрат суттєво погіршило стан російських державних фінансів.

За даними Bloomberg, дефіцит федерального бюджету РФ за підсумками 2026 року тепер може перевищити 7 трлн рублів ($81,9 млрд). Спочатку уряд очікував близько 3,8 трлн рублів ($44,5 млрд).

Додаткові видатки Москва фінансує переважно за рахунок збільшення внутрішніх запозичень та продажу золота з резервів.

Міністерство фінансів РФ не відповіло Bloomberg на запит щодо цих оцінок.

Високі військові витрати закладають і на наступні роки
Новий російський бюджет свідчить, що різкого скорочення витрат на війну Кремль не планує.

На оборону передбачено:
2027 рік — 17,1 трлн рублів ($200,2 млрд);
2028 рік — 16,6 трлн рублів ($194,3 млрд);
2029 рік — 16,3 трлн рублів ($190,8 млрд).

Фактичні витрати і наступного року можуть виявитися вищими за офіційний план. У Москві дедалі більше сумніваються, що адміністрація Трампа зможе домовитися з Україною про завершення війни на умовах, які Кремль вважатиме прийнятними.

Таким чином, російський бюджет дедалі виразніше формується під сценарій затяжної війни, а не швидкого припинення бойових дій.

У сукупності нові бюджетні параметри показують: витрати на війну перестають бути для Росії тимчасовим відхиленням і дедалі більше стають структурною частиною державних фінансів.

У 2026 році вони вже приблизно на 40% перевищують початковий план, а на наступні три роки Москва закладає майже незмінно високий рівень оборонних видатків.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

До 275 відгуків на вакансію: конкуренція в українському ІТ зростає, а пропозицій роботи меншає

Український ІТ-ринок стає тіснішим для пошукачів. У третьому кварталі 2026 року на DOU опублікували на 6% менше вакансій, ніж у другому. У вересні їх було 6340 — проти майже 8 тисяч на березневому піку.

Водночас кількість кандидатів, які відгукувалися на вакансії, зросла з 22 тисяч у червні до 27 тисяч у вересні. Середня кількість відгуків на одну позицію сягнула 38.

Найгостріша конкуренція — серед Front-end-розробників: 275 відгуків на вакансію. Далі йдуть Node.js — 185, тестувальники — 113, PHP та React Native — по 110.

Про це йдеться у квартальному огляді DOU, підготовленому за даними власного майданчика вакансій. Найбільше скоротилися пропозиції для маркетологів, дизайнерів і Front-end-інженерів. Для останніх у вересні було лише 91 оголошення проти 302 у січні. За квартал кількість позицій для Ruby зменшилася на 58%, iOS — на 49%, React Native — на 33%, Android — на 23%.

На цьому тлі оборонні технології продовжують зростати: у вересні тут зафіксували рекордні 1395 вакансій із середніми дев’ятьма відгуками на кожну.

Менша конкуренція також серед фахівців з апаратного забезпечення — 3,5 відгуку на вакансію, вбудованих систем — шість, кібербезпеки — вісім. Саме технічні спеціалізації, пов’язані з обладнанням і безпекою, залишають пошукачам більше простору.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Квартальна звітність для ФОП і автоматичне заповнення документів: комітет Ради підтримав спрощення ПДВ

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував ухвалити за основу та в цілому законопроєкт №16037-д. Документ має зменшити адміністративне навантаження на платників ПДВ і спростити підготовку податкових документів.

Одна з ключових пропозицій — дозволити ФОП, які сплачують ПДВ, самостійно обирати місячний або квартальний звітний період. Також усім платникам пропонують надати можливість попереднього автоматичного заповнення звітності та податкових накладних на основі даних ДПС. Порядок і обсяг такого заповнення визначатиме Мінфін. Про це повідомило Міністерство фінансів на урядовому порталі.

Ще одна зміна — підвищення зі 100 тисяч до 1 млн грн порогової суми задекларованого бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення ПДВ, яка дає підстави для позапланової документальної перевірки.

Крім того, бізнесу хочуть дозволити складати зведені податкові накладні при постачанні товарів чи послуг покупцям — неплатникам ПДВ, якщо ті внесли передоплату. Вимогу щодо безперервності та ритмічності таких постачань пропонують прибрати.

Документ доопрацювали на основі урядового законопроєкту №16037. За повідомленням Мінфіну, його ухвалення є ключовою умовою отримання макрофінансової допомоги в межах зобов’язань перед ЄС і МВФ. Наразі йдеться про рекомендацію комітету — парламент ще має ухвалити закон.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Невидимий фронт: як українська РЕБ змінює правила війни

На початку року дві російські балістичні ракети прямували до важливого урядового об’єкта в Києві, але впали у Дніпро. Український підрозділ «Нічна варта» стверджує, що збив їх із курсу комплексом «Ліма», підмінивши навігаційні сигнали. Приблизно тоді ж телефони багатьох киян показували, ніби їхні власники перебувають у Перу.

Це один з епізодів невидимого протистояння, у якому Україна та Росія безперервно змінюють частоти, глушать зв’язок і шукають способи обійти перешкоди. Радіоелектронна боротьба дедалі більше визначає результат атак дронів, ракет і керованих бомб.

За словами офіцерів «Нічної варти», «Ліма» діє на відстані близько 193 км. Підрозділ також заявляє, що торік у листопаді хибним навігаційним сигналом змусив ракету «Кинджал» змінити напрямок і зруйнуватися від навантаження. Водночас Україна не розкриває, як часто падіння цілей спричиняє саме РЕБ, а не технічна несправність.

Про цю технологічну гонку пише The Wall Street Journal. Офіцер Сил безпілотних систем розповів, що на ділянці роботи його команди РЕБ придушує 70–95% виявлених радіокерованих дронів. Виробник Phantom Defense заявляє про приблизно 7500 знешкоджених російських безпілотників із понад 11 500 виявлених за рік. Це оцінки конкретних підрозділів і компаній, а не показники всього фронту.

Противник також адаптується. Наприкінці 2024 року українські фахівці виявили в російських дронах і ракетах китайські антени із захистом від перешкод. «Нічна варта» та виробник «Ліми» за три місяці розробили відповідь — комплекс «Ліма Квант». Росія у відповідь нарощувала кількість антенних елементів, змушуючи українців знову оновлювати систему.

Обидві сторони використовують оптоволоконні дрони й автономне наведення зі штучним інтелектом, щоб зменшити залежність від радіозв’язку. Проте кожне рішення має обмеження.

РЕБ дешевша за ракетне перехоплення, але не замінює Patriot повністю. Вона може заважати власним дронам, а відхилена ракета — загрожувати цивільним. Перевагу на цьому фронті доводиться здобувати заново після кожного оновлення противника.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Маржа нафтопереробки Shell сягне рекорду через дефіцит пального після війни на Близькому Сході

Shell очікує, що її індикативна маржа нафтопереробки у третьому кварталі становитиме $42 за барель проти $24 у другому. Це перевершить попередній рекорд — $28,04, зафіксований невдовзі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.

Показник відображає різницю між вартістю нафти та виробленого з неї пального. Його стрімке зростання свідчить: попит на нафтопродукти перевищує можливості переробників забезпечити ринок.

Проте скористатися високою маржею повною мірою Shell не вдалося. Через низький рівень води в Рейні завантаження її нафтопереробних потужностей знизилося до 93–97% зі 102% у попередньому кварталі, коли компанія максимально нарощувала випуск дизелю та авіапального.

Як пише The Wall Street Journal, найбільш відчутним наслідком близькосхідного конфлікту для енергоринку останніми місяцями став саме дефіцит продуктів переробки.

Нафта з регіону потрапляє на світовий ринок трубопроводами, однак кілька великих заводів, що виробляли дизель та авіапальне, пошкоджені й потребують тривалого ремонту. Ціни на дизель у США та Великій Британії досягли рекордів. У США в середу середня ціна становила $6,31 за галон проти $3,68 роком раніше.

За оцінкою видання, напруження на ринку може зберегтися й у 2027 році. Для Shell наслідки конфлікту неоднозначні. Її комплекс Pearl у Катарі, який перетворює газ на рідкі вуглеводні, зазнав атаки й досі не відновив виробництво. Водночас компанія виграє від високих цін і продажу північноамериканського скрапленого газу європейським покупцям, готовим платити більше.

Shell також підвищила прогноз видобутку газового підрозділу на третій квартал до 740–780 тисяч барелів нафтового еквівалента на добу завдяки інтеграції канадської ARC Resources, придбаної у квітні приблизно за $13,6 млрд.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇪🇺 ЄС погодив санкції проти понад 1600 осіб і компаній, пов’язаних із війною Росії проти України
Європейський Союз погодив наймасштабніше одноразове розширення персонального санкційного списку проти Росії — до нього планують додати одразу 1646 осіб та організацій. Рішення в середу узгодили посли країн ЄС у Брюсселі.

Основну частину нового пакета становлять 743 фізичні особи та 826 компаній і організацій, яких звинувачують у підтримці повномасштабної російської агресії проти України.

Окремо санкції мають запровадити проти 77 депутатів, які балотувалися на виборах до Держдуми РФ у вересні на тимчасово окупованих територіях України.

Остаточне формальне затвердження очікується в понеділок, коли міністри закордонних справ країн ЄС зберуться в Люксембурзі. Після цього Брюссель оприлюднить повний перелік осіб та структур, які потрапили під обмеження.

Санкції передбачають замороження активів у ЄС, заборону на надання коштів та інших економічних ресурсів, а для фізичних осіб — також заборону на в’їзд і транзит територією Євросоюзу.

ЄС демонструє єдність на тлі гібридних атак
Країни-члени прагнули якомога швидше завершити узгодження нового списку, зокрема на тлі серії гібридних атак, частину яких європейські держави пов’язують із Росією.

Паралельно Брюссель уже працює над новими санкційними пропозиціями у відповідь на інцидент із безпілотниками в аеропорту Лейпцига в Німеччині. ЄС має окремий санкційний режим проти осіб та організацій, причетних до російських дестабілізаційних і гібридних операцій.

Ще одна причина, через яку європейські столиці прагнули продемонструвати єдність, — суперечливе рішення у вересні виключити із санкційного списку російських мільярдерів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана.

Виключення Усманова відбулося на прохання Франції та було пов’язане з домовленостями щодо звільнення французьких громадян, ув’язнених в Азербайджані. Один із них уже вийшов на свободу, другий залишається у в’язниці.

Після затвердження нового пакета санкційний список ЄС, за підрахунками Euronews, охоплюватиме майже 4650 осіб та організацій.

Повернення Усманова та Фрідмана до списку малоймовірне
Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас цього тижня визнала, що швидке повернення Усманова та Фрідмана під санкції малоймовірне.

За її словами, будь-яка країна-член може запропонувати нове включення до санкційного списку, але остаточне рішення мають одностайно підтримати держави ЄС.

Саме вимога одностайності дедалі частіше стає проблемою для європейської санкційної політики: одна держава фактично може заблокувати рішення решти Союзу.

Тому Єврокомісія пропонує в окремих питаннях зовнішньої політики, включно із санкціями, перейти від одностайності до голосування кваліфікованою більшістю.

Однак для запуску такого механізму спочатку потрібна згода всіх країн ЄС — тобто, щоб відмовитися від права вето, держави мають одностайно погодитися від нього відмовитися.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою