Ринок праці єврозони тримається попри дорогу енергію та високі ставки

Безробіття у єврозоні в серпні залишилося на рівні 6,4%, попри подорожчання енергії через війну на Близькому Сході та зростання вартості кредитів. За даними Євростату, показник для валютного блоку з 21 країни відповідає очікуванням економістів і залишається близьким до рекордного мінімуму — 6,2%.

Стійкість ринку праці підтримує економіку єврозони, яка у другому кварталі зросла на 0,6%. Європейський центральний банк очікує, що до 2028 року безробіття знизиться до 5,9%.

На показник впливає й демографія. Старіння населення та низька народжуваність обмежують приплив молодих працівників. Водночас міграція й активніша участь старших людей у ринку праці частково компенсують скорочення пропозиції робочої сили.

Проте найм уже втрачає темп. У другому кварталі зайнятість зросла лише на 0,1%, а в серпні кількість безробітних збільшилася на 26 тисяч порівняно з липнем. Як пише The Wall Street Journal, це ставить питання, як довго ринок праці витримуватиме дорогу енергію та жорсткішу монетарну політику.

Для ЄЦБ головний ризик — перетікання енергетичного шоку в зарплати й ширше зростання цін. За стійкого попиту на працівників вони мають більше можливостей вимагати компенсації за дорожче життя. Це може зробити інфляцію тривалішою та ускладнити її повернення до цілі 2%.

Від початку війни з Іраном ЄЦБ уже двічі підвищував ставки. Водночас його президентка Крістін Лагард заявила, що наразі немає свідчень перенесення вищих енергетичних цін у зростання зарплат. Індикатор ЄЦБ, який відстежує їхню динаміку, досі вказує на уповільнення цього року.

Подальша ситуація залежатиме від тривалості війни та рішень регулятора. Чим довше енергія залишатиметься дорогою, тим вищий ризик нових вимог підвищити зарплати. Додатковий тиск може створити повернення дефіциту працівників у Німеччині, вважає економіст Commerzbank Ральф Зольвеен.

Водночас затяжний енергетичний шок може змусити бізнес скоротити найм та інвестиції. ЄЦБ доведеться стримувати інфляцію, зберігаючи ринок праці, який досі був однією з опор економіки єврозони.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🚂Удари РФ майже вичерпали резерв потягів: Україна шукає заміну в Європі

Україна майже вичерпала резерв локомотивів на тлі російських ударів по залізниці та веде переговори з європейськими партнерами про постачання додаткового рухомого складу.

Про це пише Financial Times із посиланням на міністра агрополітики Тараса Висоцького.

За його словами, переговори тривають із країнами, залізниці яких мають таку саму ширину колії, як українська.

Виконавчий директор ТІС Микита Грубов розповів, що лише в районі їхнього термінала в порту Південний втрачено три локомотиви. За його словами, дефіцит уже став слабким місцем портової логістики.

Через це, зазначає FT, навіть відновлення роботи чорноморських портів залишає відкритим питання доставки вантажів до причалів. Морський експорт залежить не лише від безпеки судноплавства, а й від спроможності залізниці довезти продукцію.
FT повідомляє, що останніми тижнями Росія посилила атаки на потяги, які перевозять зерно та залізну руду, ключові українські експортні вантажі.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Дрісколл: швидкість військових змін в Україні стала тривожним сигналом для США

Україна змогла пристосуватися до сучасної війни значно швидше за США, маючи набагато скромніший оборонний бюджет. Ден Дрісколл назвав цей контраст болісним і певною мірою принизливим для американської сторони.

За його словами, спостерігати за українськими змінами було важко саме тому, що Сполучені Штати рухалися значно повільніше. Український досвід показав, наскільки швидко країна здатна перебудовуватися, коли це стає необхідністю. Про це Дрісколл розповів у матеріалі Rolling Stone, присвяченому модернізації американського війська.

Особливо промовистим для нього стало співвідношення витрат і результатів. Попри значно менший бюджет, українці, за його оцінкою, мали кращі засоби ведення війни. Дрісколл назвав це тривожним сигналом для США.

"Спостерігати за тим, як Україна адаптується, поки США діяли значно повільніше, було боляче. У певному сенсі було принизливо бачити, наскільки швидко нація може змінюватися, коли це стає необхідним"

Значно більші фінансові можливості не забезпечили Сполученим Штатам такої самої швидкості пристосування до нових умов війни.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Світові запаси нафти небезпечно скоротилися — голова Saudi Aramco

Запаси нафти, які захищають світ від перебоїв із постачанням, стали «тривожно малими». Без повного відновлення судноплавства через Ормузьку протоку тиск на ринок посилюватиметься, заявив генеральний директор Saudi Aramco Амін Нассер.

За його словами, на початку війни США з Іраном світ мав близько 10 млрд барелів нафтових запасів. Нині залишилося менш як 6 млрд, із яких через технічні обмеження реально доступні приблизно 10%.

Заява пролунала на форумі Energy Intelligence у Лондоні через кілька днів після того, як уряди найбільших економік оголосили плани вивільнити до 100 млн барелів нафти й дизельного пального з аварійних резервів, щоб стримати зростання цін.

Як повідомляє Bloomberg, Нассер вважає цей крок лише способом виграти час: використання резервів не усуне дисбалансу між попитом і пропозицією. При цьому готове пальне вже дорожчає швидше за сиру нафту.

Споживання нафти продовжує зростати, а відновлення вичерпаних запасів потребуватиме додаткового постачання щонайменше протягом наступних двох років. За оцінкою керівника Aramco, це може створити додатковий попит не менш як на 2 млн барелів на добу. Якщо уряди вирішать збільшити обсяги резервів, потреба буде ще вищою.

Виробники Перської затоки тим часом нарощують видобуток та експорт. За словами Нассера, їм уже вдалося наблизити обсяги постачання сирої нафти до довоєнного рівня.

Саудівська Аравія, ОАЕ та Кувейт використовують власні танкери для перевезень через Ормузьку протоку. Вона залишається частково заблокованою від кінця лютого, коли удари США та Ізраїлю по Ірану започаткували регіональну війну. Повне відкриття протоки та повернення довіри до стабільності постачання Нассер називає ключовими умовами послаблення тиску на нафтовий ринок.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Тривоги охопили майже третину робочого часу торговельних центрів у вересні

У вересні 2026 року повітряні тривоги тривали протягом 30,8% робочого часу торговельних центрів — це новий антирекорд. У серпні показник становив 22%, а у вересні торік — 14,1%.

За місяць зросли всі відстежувані показники: загальна кількість і тривалість тривог, а також їхня кількість і тривалість у години роботи ТЦ.
Найскладнішою залишалася ситуація на Донеччині, де тривоги охопили 92,2% часу між 10:00 та 21:00, і на Запоріжжі — 76,1%. До п’ятірки регіонів із найбільшою часткою тривог також увійшли Сумщина, Чернігівщина та Харківщина.

У Черкаській, Кіровоградській та Житомирській областях цей показник зріс у кілька разів. У Києві — з 11,6% до 32,7% лише за місяць. Для столиці з її великою кількістю торговельних центрів це стало особливо відчутним ударом по роботі галузі.
Такі дані оприлюднила Українська Рада Торгових Центрів.

Щоб зменшити тиск на бізнес, із 8 вересня, а в окремих регіонах — раніше, запровадили поділ тривог на «жовті» та «червоні» залежно від рівня загрози. У вересні на «жовті» припало 60,9% загальної тривалості всіх ідентифікованих тривог, на «червоні» — 39,1%.

За «жовтого» рівня торговельним центрам дозволено працювати за певних умов. Однак великі міжнародні мережі здебільшого зачиняють магазини за будь-якої повітряної загрози. Тож поділ тривог поки не усуває втрат для торгівлі.

За оцінкою Ради, від початку повномасштабного вторгнення середній вимушений простій ТЦ через тривоги в Україні сягнув 176,5 робочого дня. Лише на вересень припало 9,6 дня — майже десять днів, коли повітряна небезпека переривала звичний ритм торгівлі.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Офіційний курс долара вперше перевищив 45 грн

Офіційний курс долара перетнув позначку 45 грн уперше в історії. На вівторок, 6 жовтня, Національний банк встановив його на рівні 45,0564 грн/$.

Попереднього дня курс становив 44,9857 грн/$. Отже, долар подорожчав приблизно на 7 копійок, свідчать дані НБУ.

Для порівняння: на цю саму дату у 2024 та 2025 роках офіційний курс становив близько 41,2 грн/$. Нинішній показник майже на 3,86 грн, або на 9,4%, вищий.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

В Україні вперше збили російські реактивні дрони роботизованими турелями

Українська протиповітряна оборона вперше знищила російські реактивні безпілотники за допомогою роботизованих турелей. Серед збитих цілей — «Герань-5», повідомив начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

Турелі використовують машинний зір і штучний інтелект. Нові системи вже продемонстрували результат у боротьбі зі швидкісними безпілотниками, якими Росія атакує Україну.

За словами представника Повітряних сил, протягом двох попередніх ночей російські війська запускали приблизно по 50 реактивних дронів за ніч. Це посилює потребу в засобах протидії таким цілям.

Станом на 4 жовтня у Києві вже розгорнули понад 12 спеціальних турелей, повідомив президент Володимир Зеленський. Ще вісім планують встановити в Київській області.

Водночас через обмежену дальність роботи турелі залишаються одним з елементів багаторівневої протиповітряної оборони. Їхнє завдання — доповнювати інші засоби захисту від російських повітряних атак.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Німеччина перерахувала €250 млн до Фонду підтримки енергетики України

До Фонду підтримки енергетики України надійшов додатковий внесок Німеччини — €250 млн. Кошти зарахували вже наступного дня після оголошення допомоги.

Про внесок заявили 4 жовтня на Українсько-німецькому бізнес-форумі в Києві, який відбувся під керівництвом президента Володимира Зеленського та федерального канцлера Фрідріха Мерца. Уже 5 жовтня гроші були у Фонді, повідомив Денис Шмигаль.

Німеччина залишається найбільшим донором Фонду. За словами Шмигаля, загальний обсяг німецької підтримки української енергетики сягнув майже €807 млн. Він подякував Мерцу та міністерці економіки й енергетики Катаріні Райхе за системну допомогу.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Європейські оборонні стартапи залучили рекордні $7,4 млрд. Україні дісталося $19,8 млн

Венчурні інвестиції в європейські оборонні стартапи у 2026 році вже сягнули рекордних $7,4 млрд. До кінця року обсяг може зрости до $10,5 млрд — приблизно вчетверо проти $2,6 млрд за весь 2025-й. Оборонні технології стали найдинамічнішим сектором європейського венчурного ринку.

На цьому тлі зафіксоване фінансування українських компаній становить $19,8 млн. Це близько 0,27% європейського обсягу, якщо зіставити наведені суми. Водночас усередині України оборонні стартапи залучають 37% усього венчурного капіталу.

Йдеться про дані The State of Defence Tech 2026 — звіту Dealroom, підготовленого спільно з Resilience Media.

Український показник потребує застереження: як зазначають автори звіту в переказі Forbes Україна, частина угод могла не потрапити до статистики через нижчу прозорість ринку. Від 2020 року Dealroom зафіксував $46,5 млн інвестицій в українські оборонні стартапи.

За оцінкою української екосистеми, до кінця року фінансування може сягнути $100 млн. Однак ця сума охоплює не лише венчурні вкладення та не лише компанії, зареєстровані в Україні, тому безпосередньо порівнювати її з показником Dealroom некоректно.

Найбільше капіталу в Європі залучили стартапи Німеччини — $3,5 млрд. Далі йдуть Фінляндія з $1,2 млрд та Велика Британія з $932 млн. Значну частину німецького результату забезпечили дві компанії: Helsing залучила $1,8 млрд, а Quantum Systems — $1,2 млрд.

За напрямами лідирують безпілотники: європейські розробники отримали $4,7 млрд у межах 40 раундів фінансування. Ще $1,2 млрд припало на протидію дронам, близько $800 млн — на морську робототехніку. Європейський інвестиційний рекорд поки зосереджений у великих угодах, а зафіксована частка України залишається невеликою.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Бомбардування не зламають українців: чому стратегія Путіна приречена на провал

Росія посилює ракетні й дронові удари по українських містах, намагаючись компенсувати обмежені успіхи на фронті. Напередодні зими Кремль прагне зробити життя настільки нестерпним, щоб українці погодилися на територіальні поступки. Проте, на думку дослідника міжнародних відносин Раджана Менона, цей розрахунок суперечить і настроям суспільства, і досвіду минулих воєн.

Під час вересневої поїздки Україною автор сам відчув повсякденність повітряного терору. У Миколаєві він нарахував понад десяток тривог між північчю та світанком. У Копилові поблизу Києва дрон влучив у будівлю приблизно за 500 метрів від ресторану, де він вечеряв.

Удари по енергетиці, опаленню та водопостачанню загрожують новими випробуваннями взимку. Ситуацію ускладнює дефіцит засобів перехоплення балістичних ракет: нові європейські системи ППО не зможуть найближчим часом надійти в достатній кількості.

Однак бомбардування рідко ламають волю населення до спротиву й можуть її посилювати, пише Менон у колонці для The Guardian. Для багатьох українців опір — це питання збереження незалежності.

Автор наводить опитування КМІС за грудень 2025 року: три чверті респондентів відкинули пакет домовленостей, який передбачав вихід України з неокупованої частини Донеччини, юридичне визнання Криму й Донбасу російськими та відмову від вступу до НАТО. Дві третини окремо заперечили проти передачі неокупованих частин Херсонщини й Запоріжжя.

Недовіру до поступок підсилює переконання, що Путін використає перемир’я для перегрупування та нового нападу.

Водночас Росія сама зазнає дедалі більшого тиску. За наведеними в колонці оцінками, у першому півріччі 2026 року вона захопила лише 28% від площі, зайнятої за аналогічний період торік, а щомісячні втрати військ перевищують поповнення на 6 тисяч осіб. Війна поглиблює дефіцит працівників, а українські удари по нафтопереробних заводах спричиняють перебої з пальним.

Зимовий терор принесе нові страждання, але стійкість українців і власні проблеми Росії не дають Кремлю підстав розраховувати на мир на його умовах.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🔥 Під Москвою повідомляють про пожежу на найбільшій нафтобазі регіону після атаки дронів

У ніч проти 6 жовтня Московську область атакували безпілотники. За повідомленнями моніторингових каналів, пожежа спалахнула на території станції «Володарська» — найбільшої нафтобази Московського регіону та важливого вузла магістральних нафтопродуктопроводів.

Об’єкт розташований поблизу села Костянтиново. Він забезпечує постачання пального до ключових московських аеропортів — Внуково, Домодєдово та Шереметьєво. На тлі атаки московські аеропорти Внуково, Домодєдово, Шереметьєво та Жуковський тимчасово не приймали й не відправляли літаки.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🏦НБУ продає понад $1 млрд на міжбанку 12 тижнів поспіль

Національний банк за тиждень з 28 вересня до 2 жовтня продав на міжбанківському валютному ринку понад $1,3 млрд. Валюту НБУ не купував.
Таким чином, Нацбанк уже 12 тижнів поспіль продає на міжбанку понад $1 млрд на тиждень.

За попередній тиждень, 21–25 вересня, НБУ продав $1,313 млрд – на $144,26 млн більше, ніж тижнем раніше. При цьому регулятор також не здійснював купівлі валюти.

Валютні інтервенції НБУ є одним із інструментів підтримання контрольованої динаміки гривні. Регулятор продає валюту на ринку, коли попит на неї перевищує пропозицію, щоб згладжувати надмірні курсові коливання.

Тривалий період значних продажів означає, що НБУ продовжує покривати значну частину структурного дефіциту валюти на міжбанку.

Водночас обсяг інтервенцій не означає автоматично відповідного падіння міжнародних резервів, оскільки на них також впливають надходження міжнародної фінансової допомоги та інші операції.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

СТАН ЕНЕРГОСИСТЕМИ
🔹Споживання електроенергії зросло
🔹Внаслідок російських обстрілів з 15:00 до кінця доби у частині регіонів вимушено будуть застосовуватись заходи обмеження споживання
🔹 Користування потужними електроприладами доцільно перенести на період з 10:00 до 15:00

НАСЛІДКИ ОБСТРІЛІВ
Внаслідок російських ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури – на ранок є нові знеструмлення у Харківській, Сумській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Скрізь, де це наразі дозволяють поточні безпекові умови, вже здійснюються аварійно-відновлювальні роботи. Енергетики роблять усе можливе, щоб якнайшвидше заживити усіх знеструмлених споживачів.

Через зумовлені російськими обстрілами пошкодження та з метою уникнення перевантаження обладнання – у частині регіонів з 15:00 до кінця доби сьогодні вимушено будуть застосовуватись графіки обмеження потужності для промисловості та графіки погодинних відключень (обсягом до 1 черги) для всіх категорій споживачів. Будь ласка, у період дії заходів обмеження – споживайте електроенергію ощадливо та не вмикайте кілька потужних електроприладів одночасно, коли світло з’являється за графіком.

Ознайомитись із графіком відключень за вашою адресою можна на офіційних сторінках оператора системи розподілу (обленерго) у вашому регіоні.

СПОЖИВАННЯ
Споживання електроенергії зросло. Сьогодні, 6 жовтня, станом на 09:30, воно було на 2,9% вищим, ніж в цей же час попереднього дня – у понеділок. Причина змін – хмарна погода у значній частині регіонів України. Це зумовлює низьку ефективність роботи побутових сонячних електростанцій та відповідне збільшення обсягу енергоспоживання із загальної мережі.

Вчора, 5 жовтня, добовий максимум споживання був зафіксований увечері. Він був на 1,7% вищим, ніж максимум попереднього робочого дня – у п’ятницю, 2 жовтня.

Користування потужними електроприладами сьогодні доцільно перенести на період найбільш ефективної роботи промислових сонячних електростанцій – з 10:00 до 15:00.

Увага! Через російські атаки на енергетичну інфраструктуру – ситуація в енергосистемі може змінитись. Стежте за повідомленнями на сайтах та офіційних сторінках у соцмережах вашого оператора системи розподілу (обленерго).

💬Facebook
📺YouTube
📸Instagram
👨‍💼Linkedin

Операція «Вівальді» збиває плани Росії та повертає Україні ініціативу — The Economist

Український контрнаступ під кодовою назвою «Вівальді» порушує російські плани на Донбасі й демонструє можливість повернення до маневрової війни. Його головна особливість — узгоджена робота піхоти, дронів, наземних роботів і сучасних систем зв’язку.

Операція стала помітною в середині вересня. За наявними повідомленнями, підготовка тривала понад пів року. Основну роль відіграє Третій армійський корпус під командуванням бригадного генерала Андрія Білецького.

За наведеними у статті даними, українські сили повернули під контроль до 175 квадратних кілометрів. Масштаб просування відносно невеликий, але його значення визначає розташування звільнених територій.

Росія намагається охопити український оборонний пояс у центральній частині Донбасу: з півдня — біля Костянтинівки, з півночі — поблизу Лимана. «Вівальді» підриває північну частину цього задуму, пише редактор із питань оборони Алекс Тернер у The Economist. З огляду на повільне й дороге для Росії просування це суттєво ускладнює її кампанію.

Проте головне, на думку автора, — спосіб ведення бою. Масове застосування дронів перетворило фронт на простір виснажливої позиційної боротьби. Навіть коли невеликі російські групи знаходять слабке місце в обороні, більші сили, що йдуть за ними, стають цілями для безпілотників.

Третій корпус робить ставку на поєднання технологій і ретельну підготовку. Молодшим командирам дають свободу пропонувати нові рішення, перевіряти їх на навчаннях і змінювати організацію підрозділів відповідно до результатів.

Перед наступом українські сили зосередилися на ураженні російських розрахунків дронів, радіоелектронній протидії та ударах по шляхах постачання. Наземні роботизовані комплекси використовували для прикриття флангів і проходів у мінних полях, зменшуючи ризики для піхоти.

Тернер порівнює цей підхід із поєднанням танків, авіації та радіозв’язку, яке допомогло подолати позиційний глухий кут Першої світової. До подібного перелому ще далеко, застерігає він. Але «Вівальді» вже дає підстави говорити про можливість повернення маневру та української ініціативи на полі бою.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Внесок українських біженців у ВВП Польщі сягнув 2,4% у 2025 році — дослідження

Українські біженці забезпечили додаткові 2,4% ВВП Польщі у 2025 році — приблизно 94 млрд злотих, за оцінкою дослідників. Їхня участь в економіці стає дедалі глибшою: більше людей працюють, розвивають власну справу та забезпечують себе самостійно.

Рівень зайнятості серед біженців з України зріс із 69% у 2024 році до 76% у 2025-му — на сім відсоткових пунктів. Водночас їхні доходи дедалі менше залежать від соціальних виплат, а внесок у державні фінанси збільшується.

Про це йдеться у третьому виданні дослідження впливу українських біженців на економіку Польщі, оприлюдненому УВКБ ООН у партнерстві з Deloitte. Показник 2,4% означає оцінений додатковий вплив присутності біженців на обсяг польської економіки.

Дослідники пов’язують цей ефект зі збільшенням пропозиції робочої сили, підвищенням продуктивності, професійною спеціалізацією та споживчими витратами. При цьому вони не виявили свідчень негативного впливу на зайнятість або зарплати польських працівників.

Перехід від тимчасового захисту до стабільніших форм проживання закріплює ці зміни. Праця й підприємництво стають основою самостійності українських біженців, а їхня економічна участь у Польщі набуває довгострокового характеру.

Нагадаємо, у нас є відео Чому Польща НАСПРАВДІ проти України в ЄС?

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Війна нагадала світу про силу географії

Десятиліттями технології та глобалізація створювали враження, що відстані більше не мають значення. Гроші й інформація миттєво перетинають кордони, товари долають океани. Проте блокування одного морського проходу в Перській затоці нагадало: світова економіка досі залежить від вузьких проток, річок і каналів.

Війна на Близькому Сході, що почалася сім місяців тому після ударів США та Ізраїлю по Ірану, спричинила подорожчання енергії, перебої у виробництві та загрози врожаям. Її наслідки відчувають далеко за межами регіону.

Іран порушив рух через Ормузьку протоку — єдиний морський вихід із Перської затоки. Підтримувані ним хусити взяли під контроль інший важливий прохід — Баб-ель-Мандебську протоку біля входу до Червоного моря. Навіть відновлення нафтових перевезень через Перську затоку значною мірою спирається на супровід танкерів американським флотом.

Як пише The New York Times, географічне положення дозволяє навіть слабшим у військовому чи економічному сенсі гравцям впливати на добробут мільйонів людей.

Торговельну карту змінює й клімат. Літня посуха знизила рівень води в Рейні та Дунаї, ускладнивши перевезення й роботу промисловості. Маловоддя змусило обмежити рух Панамським каналом, через який проходить близько 40% контейнерних перевезень США. Водночас потепління відкриває нові арктичні маршрути, якими вже користуються китайські судноплавні компанії.

Ці зміни відбуваються на тлі руйнування міжнародного порядку, заснованого на правилах і співпраці. Мережі, що забезпечували успіх глобалізації, стали інструментами тиску: США використовують вплив на фінансову систему, Китай — позиції у сфері рідкісноземельних металів, Іран — контроль над морським проходом. Тегеран також вимагає від судновласників плату за транзит.

Окреме місце в цій картині посідає Україна. Історик Гел Брендс наголошує: її розташування між європейськими й азійськими силами, чорноморські порти та родючі землі поколіннями робили її предметом суперництва.

Нові трубопроводи й технології можуть змінити маршрути та залежності. Але географічні обмеження не зникають — у світі дедалі гостріших конфліктів їхня політична й економічна вага лише зростає.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Кабмін відмовився ліквідовувати Держлікслужбу: її перейменують на Укрфармагентство

Кабінет Міністрів скасував рішення про ліквідацію Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Натомість чинний регулятор перейменують на Українське фармацевтичне агентство. Відповідні назви отримають і його територіальні органи.

Уряд змінив підхід до реформи, визначений улітку. У червні він затвердив модель створення нового агентства, а в липні передбачив ліквідацію Держлікслужби. Тепер Укрфармагентство формуватиметься на базі наявного відомства.
Це закріплено постановою Кабміну №1209 від 23 вересня 2026 року. Скасування ліквідації також підтвердила Держлікслужба.

Агентство матиме спеціальний статус центрального органу виконавчої влади. Кабмін спрямовуватиме та координуватиме його роботу через міністра охорони здоров’я.

До повноважень Укрфармагентства належатимуть реєстрація ліків, ліцензування їх виробництва, імпорту й торгівлі, контроль якості, безпеки та ефективності препаратів. Воно також ухвалюватиме рішення щодо клінічних досліджень і здійснюватиме нагляд за медичними виробами та косметичною продукцією.

Окремими напрямами залишатимуться контроль обігу наркотичних і психотропних речовин та прекурсорів, а також питання донорства крові й функціонування системи крові.

Нове положення про агентство, яке визначає його повноваження, набуде чинності 1 січня 2027 року.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇺🇸🇺🇦Корупція із закупівлями зброї в Україні та США

Буквально синхронно на очі потрапили два матеріали.

Американський популярний ютубер Райан МакБет (понад 1 млн підписників) випустив ролик про порівняння корупції при закупівлях зброї в Україні та США.

Він стверджує, що американська система закупівель збудована на суворих правилах і аудитах, які є результатом історичного досвіду боротьби з шахрайством. Ці правила роблять корупцію «майже неможливою» через високий ризик бути викритим під час численних перевірок та процедур звітності.

В Україні ж проблема полягала в тому, що великі контракти продовжували віддавати компаніям, які вже мали відкриті кримінальні справи, не виконували зобов'язання або мали арештованих керівників, не змінюючи при цьому умови контролю.

При тому, що він геть не розбирає жодного сучасного скандалу із закупівлями у США.

Інший матеріал: навколо сенаторки-республіканки Сьюзен Коллінз знову виникли звинувачення у можливому конфлікті інтересів. Цього разу йдеться про закупівлю бойових машин у компанії AM General для армії США та пожертви на її виборчу кампанію.

Сенатський Комітет з асигнувань, до складу якого входить Коллінз, просував виділення коштів на закупівлю військових машин AM General. Паралельно представники компанії та пов’язані з нею особи робили внески на користь виборчої кампанії сенаторки.

За даними KPS Capital Partners, власник AM General є шостим за обсягом донором кампанії Коллінз.

Ми вже писали що у США є проблеми з захмарними цінами при постачанні зброї армії. У 2023 в американському ТВ-шоу "60 Minutes" каналу CBC News був сюжет про закупівлі Пентагоном зброї для України, в тому числі (+ ще був текст на The Hill). Основою став звіт Офісу підзвітності уряду за 2021 рік (Government Accountability Office, GAO).

Суть занепокоєння: підрядники отримують прибутки в розмірі 40%, а іноді і 4000%, хоча прибуток у 12-15% є цілком пристойним.

Наприклад, у 1991 році Стінгери коштували $25 тис., а зараз $400 тис. Навіть з умовами інфляції та нинішніх цін сьогоднішні Стінгери мали б коштувати $60-70 тис.

Ніде в сюжеті чи в звіті та інших публікаціях ви не було згадки слова "корупція".

Причина - політика американського уряду попередніх десятиліть, які робили такі регуляції з 90-х рр., щоб відбувалося укрупнення компаній американського ВПК. Якщо у 90-х Стінгери виробляли 5 виробників, то зараз лишився один. І так по інших видах озброєнь. Вони безальтернативні. А на запит "чому така ціна?" давати детальний кошторис не будуть, бо це комерційна таємниця.

Ще один контракт Міністерства оборони США на постачання комплектуючих для дронів виграла компанія Unusual Machines. До її ради директорів входить Дональд Трамп-молодший, який володіє акціями цієї компанії на мільйони доларів.

Тобто те, що в нас нащивалося б корупцією, у США іменується як "конфлікт інтересів"

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇺🇦 62% українців готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно - опитування КМІС

Попри посилення російських атак і нову хвилю ударів по цивільній інфраструктурі, більшість українців зберігають готовність витримувати війну без визначеного терміну.

За результатами опитування, проведеного 12–21 вересня:
▪️ 62% відповіли, що готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно;
▪️ ще 4% готові витримувати її приблизно ще рік;
▪️ 23% назвали коротший горизонт — кілька місяців або пів року;
▪️ 11% не змогли визначитися з відповіддю.

📊 Порівняно з попереднім опитуванням, проведеним наприкінці липня — на початку серпня, ці показники майже не змінилися.

Це особливо показово з огляду на контекст. Опитування проводилося вже тоді, коли Росія активізувала терор із застосуванням реактивних дронів і посилила удари по цивільній інфраструктурі.

Станом на середину вересня нова хвиля атак не призвела до помітної деморалізації населення.

Водночас важливе уточнення: опитування завершилося до початку ударів по мостах через Дніпро, тому їхній вплив на суспільні настрої ці дані ще не відображають.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою