Думка Володимира Вербяного на позавчорашнє неголосування депутатів за законопроект про скасування пільг на посилки вартістю до 150 євро:

Про це поки говорять обережно, але ми можемо опинитися у скрутній фінансовій ситуації.

У третьому кварталі, який закінчується менш ніж за місяць, ми серед інших коштів розраховували отримати майже 5 мільярдів доларів від наших найбільших донорів - ЄС та МВФ.

Для цього треба було ухвалити низку законопроєктів, які є умовою надання цієї допомоги. Один із них - законопроєкт про ширше оподаткування посилок з-за кордону, який Верховна Рада вчора упевнено провалила.

Це майже те саме, якби спікер Руслан Стефанчук від імені всіх законотворців показав Вашингтону і Брюсселю середній палець. А заодно - і прем'єр-міністру Сергію Корецькому, який перед голосуванням пояснював депутатам, що цей та інші закони вкрай важливо ухвалити, інакше під загрозою опиниться пакет допомоги майже на 30 мільярдів доларів.

Усе це сталося під час перебування в Києві місії МВФ. Це ще не "іспит", адже місія поки не проводить планового перегляду кредитної програми, але вже своєрідна контрольна робота.

У МВФ та Єврокомісії ніяк не збагнуть, чому Рада так вперлася - зокрема чому не знаходить голоси за оподаткування посилок. Зрозуміло, що українці не хочуть платити дорожче за футболки, куплені на Temu - нехай Ахметов/діти депутатів/корумповані ТЦКшники платять. І воюють, до речі, теж. Батьки дітей депутатів тут з українцями солідарні, як бачите.

Але це точно не настільки болісний і непопулярний фіскальний закон, щоб йому так опиратися. Адже йдеться лиш про дуже вузьку категорію посилок і їхніх замовників. Як колись казав покійний Каха Бендукідзе - не можна жертвувати інтересами більшості зарад меншості.

Можливо депутати розуміють і вразливість позиції кредиторів. Попри всю суворість МВФ теж важливо зберегти програму позик для України - адже це безпрецедентна для Фонду історія. До України МВФ принципово не кредитував країни у стані повномасштабної війни. І якщо співпраця буде провалена, вже керівництву Фонду доведеться відповідати на незручні питання - як же так сталося?

Поки МВФ та Єврокоміся проявляють гнучкість. Тим часом українські військові скаржаться на вкрай низькі зарплати у тилу. Чимало цивільних українців лівою рукою їх підтримують. Правою якраз замовляючи щось звичне і дороге серцю у європейських чи китайських ритейлерів. Без ПДВ.

В якості ілюстрації розсилка Meest, які хочуть просто для себе подальшого зростання доходів від доставки товарів

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🌊 Через битву за Чорне море Азія переходить на дорожчу пшеницю

Азійські імпортери терміново шукають заміну зерну з Росії та України, постачання якого затримують атаки на порти, судна й експортну інфраструктуру. Протягом останніх угод вони закупили щонайменше 500 тис. тонн пшениці з Австралії та Аргентини.

Серед покупців — Індонезія, другий за величиною імпортер пшениці у світі. До чорноморського зерна також значною мірою прив’язані Бангладеш, В’єтнам, Малайзія, Таїланд і Шрі-Ланка. Для цих країн затримка вантажів означає не лише пошук нових постачальників, а й різке подорожчання закупівель.

Австралійська пшениця преміальної якості коштувала покупцям $315–330 за тонну з доставленням, аргентинська — $310–315. Натомість чорноморські партії з прибуттям у серпні–вересні раніше бронювали по $260–280 за тонну.

Як повідомляє Reuters, імпортери намагаються замінити вантажі з Росії та України, які не прибули вчасно. Десятки партій у розпал експортного сезону довелося затримати або скасувати. Додаткового удару по логістиці завдала атака 31 серпня, що пошкодила зерновий термінал UEP компанії ADM в Одеському порту.

За липень–вересень азійські переробники замовили близько 2–2,5 млн тонн чорноморської пшениці. Це мало покрити від 30% до 50% їхніх потреб в імпорті, однак тепер частина зерна може не дістатися покупців.

Дефіцит уже підняв світові ціни. Ф’ючерси на пшеницю в Чикаго від кінця червня зросли приблизно на 35%, а 1 вересня сягнули максимуму за три з половиною роки. Поштовхом стали повідомлення про відмову Москви від мораторію на удари в Чорному морі та нові атаки на українську портову інфраструктуру.

Щоб закрити найнагальніші потреби, частина млинів закуповує невеликі партії в контейнерах. Великі обсяги за нинішніми цінами вони брати не поспішають. Так перебої в Чорному морі вже змінюють карту зернової торгівлі: вантажі йдуть довшим шляхом, а рахунок за війну дедалі виразніше з’являється у вартості хліба за тисячі кілометрів від фронту.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Туск звинуватив Росію в саботажі на польському заводі дронів

Пожежа на підприємстві WB Electronics у польському місті Скаржисько-Каменна була навмисним підпалом і актом саботажу. Про це заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, пов’язавши інцидент із російськими спробами посилити напруження та дестабілізувати регіон.

Вогонь спалахнув уранці 31 серпня на заводі, що виробляє складники безпілотних систем для польських та українських військових. Пожежники загасили полум’я менш ніж за дві години, постраждалих не було. Однак складські приміщення зазнали руйнувань, а збитки попередньо оцінили щонайменше у 15 млн злотих, або близько $4 млн.

Слідчі встановили, що для підпалу використали пристрій із легкозаймистими речовинами. Камери спостереження зафіксували людину в масці, яка проникла на територію підприємства. Прокуратура розслідує справу як можливий терористичний злочин і діяльність на користь іноземної розвідки. Обвинувачень поки нікому не висунули.

Як пише Politico, Туск вважає, що Росія готується нарощувати тиск і розхитувати безпеку країн Центральної та Східної Європи. Водночас польська влада публічно не назвала виконавців підпалу й не оприлюднила доказів прямого наказу з Москви.
WB Electronics входить до найбільших приватних оборонних виробників Польщі. Компанія випускає розвідувальні дрони FlyEye та баражувальні боєприпаси Warmate, які використовують Збройні сили України.

Окремо польські служби перевіряють пожежу на підприємстві JFG Composites у Любліні, де виготовляють складники для авіації та безпілотників. Прямих доказів підпалу там наразі немає, хоча Туск не виключає навмисного характеру інциденту.

Прем’єр також заявив, що Росія широко використовує криптовалюти для оплати й вербування виконавців диверсій. На цьому тлі він закликав парламент подолати вето президента Кароля Навроцького на закон про регулювання ринку цифрових активів. На думку уряду, посилення нагляду ускладнить фінансування саботажу. Пожежа на заводі стала ще одним нагадуванням: гібридна війна дедалі частіше залишає в Європі не лише цифрові сліди, а й цілком реальний попіл.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇪🇪 €70 млн за непридатні снаряди: міністр оборони Естонії подав у відставку

Міністр оборони Естонії Ханно Певкур подав у відставку через скандал навколо закупівлі артилерійських боєприпасів для України. Естонська державна установа перерахувала майже €70 млн компанії, яка раніше не постачала жодного артилерійського снаряда, однак замовлення так і не було належно виконане.

У 2024 році Естонський центр оборонних інвестицій уклав чотири контракти з Datasel S.R.L. — невеликою зареєстрованою в Італії компанією, що належить індійській Neco Defence Munitions. Закупівлю фінансували переважно через Європейський фонд миру, а боєприпаси мали передати Україні в період гострого дефіциту снарядів.

Компанія отримала великі авансові платежі, але постачання затримувалося. Частина продукції зрештою потрапила на склад у неназваній європейській країні, проте естонські посадовці визнали її некомплектною та недостатньо якісною. Для використання артилерійському пострілу бракувало необхідних складників.

Як повідомляє Bloomberg, Певкур заявив, що безпосередньо не вів переговорів і не знав усіх деталей угоди, але бере на себе політичну відповідальність за оборонну сферу. За його словами, керівник повинен мати силу й мужність відповідати за результат.

Контракти розірвали в листопаді 2025 року, після чого Естонія зажадала повернення коштів. Суперечку розглядають естонські суди та міжнародний арбітраж. Datasel відкидає претензії щодо якості, пояснює затримки складними ланцюгами постачання і стверджує, що готова завершити виконання контрактів за умови виконання Естонією фінансових зобов’язань.

Скандал загострився після звіту Національного аудиторського управління, яке виявило серйозні недоліки в управлінні контрактами, фінансами та військовими запасами. Аудитори попередили: якщо гроші не вдасться повернути, близько €70 млн доведеться компенсувати з естонського бюджету коштом інших видатків.

Певкур захистив загальний курс свого відомства, наголосивши, що за чотири роки оборонні витрати країни зросли з €768 млн до €2,4 млрд, а Естонія нині захищена краще, ніж будь-коли. Проте швидкість переозброєння випередила якість державного контролю. У результаті ціна однієї сумнівної закупівлі виявилася не лише фінансовою, а й політичною.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Рада звільнила від податків квадроцикли для фронту та складники для дронів

Верховна Рада розширила податкові й митні пільги для товарів, необхідних Силам безпеки та оборони. Парламент у цілому ухвалив законопроєкти №15463-1 та №15464-1, які спрощують ввезення техніки для фронту й комплектуючих для українського оборонного виробництва.
Перший документ звільняє від ПДВ та акцизного податку імпорт квадроциклів і мотовсюдиходів, призначених для військових та інших складових сектору безпеки. Пільга діятиме протягом воєнного стану.

Від ПДВ також звільняють ввезення складників для виробництва військових безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби й розвідки, оптико-електронних приладів, зброї та боєприпасів. Скористатися пільгою можна буде за умови, що кінцевим отримувачем готової продукції стане Міністерство оборони, Збройні Сили, правоохоронний орган або інше військове формування.

Як свідчить трансляція засідання Верховної Ради, за законопроєкт №15463-1 проголосував 271 народний депутат, а №15464-1 підтримали 272 парламентарі.
Окремо до завершення воєнного стану не обкладатимуть ПДВ постачання зброї та боєприпасів в Україні за державними контрактами у сфері оборонних закупівель.

Другий законопроєкт скасовує ввізне мито на ті самі категорії товарів: квадроцикли й мотовсюдиходи для оборонних потреб, а також продукцію та складники для безпілотників, засобів радіоелектронної боротьби, розвідки й оптико-електронних систем.

Обидва документи запроваджують однакові правила застосування пільг незалежно від того, з якого джерела фінансується закупівля. Це має скоротити витрати й прибрати податкові бар’єри на шляху техніки та комплектуючих — від кордону й виробничого цеху до бойового підрозділу.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

NovaPay погасив облігації серії B: інвесторам виплатили 463,6 млн грн

NovaPay повністю погасив корпоративні облігації серії B, випущені в липні 2023 року номінальним обсягом 100 млн грн. Компанія повернула інвесторам вкладені кошти та виплатила нарахований дохід.

Цінні папери продавали приватним інвесторам через застосунок NovaPay. За час обігу їх придбали понад 2 тис. клієнтів, а дохідність залежно від обраного строку становила від 10% до 19% річних.

Як повідомила NovaPay у пресрелізі, загальна сума виплат власникам облігацій серії B за весь період сягнула 463,6 млн грн. Вона охоплює як повернення номінальної вартості цінних паперів, так і отриманий інвесторами дохід.

Це вже третій випуск облігацій компанії номіналом 100 млн грн, зобов’язання за яким виконано повністю. У вересні 2025 року NovaPay погасив папери серії C, а у квітні 2026-го — серії A. Сукупний номінальний обсяг трьох закритих випусків становить 300 млн грн.

Компанія розвиває напрям корпоративних облігацій із 2023 року. Станом на літо 2026-го їх придбали понад 8 тис. клієнтів, а загальний обсяг продажу перевищив 4 млрд грн.

Облігації й надалі доступні фізичним особам безпосередньо в застосунку NovaPay. Мінімальна сума вкладення становить 1 тис. грн, а строк інвестування можна обрати в межах від одного до 12 місяців. Емітентом цінних паперів є ТОВ «НоваПей Кредит».

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Дорожча енергія розігнала інфляцію у Швейцарії до максимуму з 2024 року

Річна інфляція у Швейцарії в серпні прискорилася до 0,8% проти 0,4% у липні, досягнувши найвищого рівня з 2024 року. Кілька місяців спокійного руху цін завершилися на тлі нового загострення на Близькому Сході та подорожчання енергоносіїв.

За даними Федерального статистичного управління, головними рушіями стали вищі ціни на бензин, дизельне пальне й мазут для опалення, а також зростання орендної плати за житло. Особливо помітно подорожчали імпортні товари, до яких належать і енергоресурси.

Швейцарія менш залежна від коливань світових цін на енергію, ніж більшість європейських країн, оскільки значну частину електроенергії отримує з гідроелектростанцій та атомних станцій. Проте від початку 2026 року інфляція піднялася майже з нульового рівня.

Як пише The Wall Street Journal, серпневий показник перевищив прогноз Міжнародного валютного фонду. МВФ очікував, що цього року інфляція сягне максимуму в 0,6%, а в середньостроковій перспективі триматиметься біля 0,7%.

Економістка Pantheon Macroeconomics Анкіта Амажурі прогнозує, що у другій половині року інфляція в середньому становитиме 1%, а 2027-го зросте до 1,2%. Водночас вона залишатиметься в межах цільового діапазону Національного банку Швейцарії — від 0% до 2%.

У червні центробанк зберіг відсоткову ставку без змін, і на вересневому засіданні перегляд політики також малоймовірний. Однак підвищення ставки може відбутися в першому кварталі 2027 року. Очікується, що вже у вересні регулятор підвищить власний прогноз інфляції.

Додатковим щитом від імпортованого подорожчання залишається сильний швейцарський франк. Під час геополітичної невизначеності інвестори традиційно шукають у ньому безпечну гавань, а зміцнення валюти здешевлює закордонні товари.

Попри ціновий тиск, економіка Швейцарії прискорилася: у другому кварталі вона зросла на 1,5% після 0,4% у першому. Основний внесок забезпечили фармацевтична та хімічна промисловість. Отже, енергетична хвиля вже підняла інфляцію, але поки не вибила економіку з рівноваги.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🛢 Нафта показала найстрімкіше тижневе зростання з липня через ескалацію між США та Іраном

Світові ціни на нафту завершують тиждень найсильнішим підйомом із середини липня. Новий обмін ударами між США та Іраном повернув на ринок побоювання, що постачання з Близького Сходу знову опиниться під загрозою.

Уранці 4 вересня ф’ючерси на нафту Brent подорожчали на 0,6% — до $96,06 за барель, а американська WTI зросла на 0,9% — до $92,10. Від початку тижня ціни піднялися відповідно на 7,6% і 10,4%.

Американські удари, внаслідок яких загинули й зазнали поранень десятки людей, зокрема цивільні іранці, стали найгострішим зіткненням між двома країнами від липня. Війна, що розпочалася з атак США та Ізраїлю наприкінці лютого, триває вже сьомий місяць. Міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац знову пригрозив завдати ударів по військовій і цивільній інфраструктурі Ірану, включно з енергетичними об’єктами.

Як повідомляє Reuters, аналітики ANZ підвищили короткостроковий прогноз ціни Brent до $95 за барель і не виключають подальшого зростання в разі посилення конфлікту. Накопичені запаси допомогли ринку пережити перший удар по постачанню, але цей захисний шар поступово тоншає.

Додаткову напругу створює ситуація в Ормузькій протоці. Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що Вашингтон не вестиме переговорів із Тегераном, доки Іран атакує торговельні судна. Іран тим часом розширив перелік кораблів, яким загрожують штрафи, затримання або конфіскація за спробу пройти протокою.

Серед небагатьох, хто зберігає дозвіл Тегерана на прохід, залишаються іракські танкери. Завдяки цьому та значним знижкам Ірак збільшив експорт нафти з 1,35 млн барелів на добу в липні до приблизно 2,34 млн у серпні.

Стримали подорожчання заяви Володимира Путіна про можливість домовленості щодо завершення війни проти України. Однак нині нафтовий ринок знову дивиться насамперед на вузьку смугу Ормузької протоки: що гострішими стають удари навколо неї, то дорожчим виявляється кожен барель.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Ось, хто ми на цій чудовій ШІ-ілюстрації, яка відображає спосіб мислення десь на Банковій.

В принципі ми не проти. Це продовження кремлівських наративів, які вигадали на початку 2000-х на болотах, - "грантоеды". Потім агент Кремля Дубинський трансформував це в "соросят"... А тепер додалася "помійка".... Обурюємося, що неправильно слово згенероване. Треба було все-таки виправити )))

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

В економічно успішних та розвинутих країнах немає грантів у тому вигляді як в нас, зокрема, немає грантів іноземних держав.

Чому?
По-перше, місцеві мешканці (як рядові громадяни, так й меценати і філантропи) і бізнес фінансують діяльність громадських об'єднань через те, що сповідують спільні з ними інтереси, ціноості і хочуть залишити після себе щось велике в історії. Тому можна велика і середня компанія має власний благодійний фонд, кожна заможна людина або напряму дає кошти, або так само створюєь фонд. Вони фінансують дуже широкий спектр активностей - від оперних театрів, музеїв і універститетів до аналітичних центрів та екологічних ініціатив.

У нас це наразі на початковому рівні. У 2013 році за рівнем благодійності Україна взагалі не входила до 100 країн світу. Повномасштабка змінила (+це посилання) цей підхід. Але цікаво, чи залишиться динаміка?

Тобто реформи в Україні і зміни має фінансувати не Європейська Комісія чи USAID, а українські гроимадяни. Але поки українські громадяни не стали основою для фінансування, то ресурси треба десь шукати.

Тут би з боку держави могла б бути підтримка у вигляді прийняття законопроекту про "відсоткову філантропію" - можливість направити частину податків на діяльність якоїсь громадського організації. Але наш Мінфін, як завжди, усі прогресивні ідеї рубає, бо буде "дірка в бюджеті".

По-друге, бізнес. Тут трохи краща ситуація. Вже зараз українські підприємці підтримують багато ініціатив, крім підтримки військових. Зокрема, Аврора і Нова пошта (в коментарях можете писати приклади інших компаній). Але все одне цього недостатньо, щоб у нас повністю функціонувало громадянське суспільство.

По-третє, держава. Так, як писали вище, ніхто гранти у класичному вигляді не роздає. Але органи влади у розвинутих країнах регулярно замовляють дослідження. Наприклад, з економіки, коли їм треба розробити ту чи іншу політику, прийняти той чи інший законопроект. Це називається Evidence-based policymaking (EBPM). Один зі свіжих прикладів: Європейський парламент замовив у CASE (Польща) аналітичну записку "Фінансування відновлення та відбудови України в рамках Багаторічної фінансової програми на 2028–2034 роки", до підготовки якої долучили і нашого економіста.

Зокрема, наші польські колеги ніяких грантів не шукають, бо вони їм не потрібні. Є постійний запит на їхні дослідницькі продукти, які їм оплачують як місцева влада так і ЄС.

У нас же це працює інакше. Якщо навіть якомусь Міністерству, де сидять не корупціонери чи пристосуванці, а дійсно ті, хто хоче змін, потрібно зробити якесь дослідження, то виконавцю приходиться подавати грантову заявку до грантодавців, щоб ті профінансували.

Отакі вони реалії грантоїдства.

Але недалекі люди та агенти Кремля продовжують повторювати російські наративи, бо для них громадянське суспільство - це ворог. Найцікавіше, що ті, хто розповідає про грантоїдів у своєму житті жодної гривні нікому не пожертвували.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇺🇦🇵🇱 Україна та Польща розглядають спільну заявку на проведення чемпіонату світу з футболу

Україна та Польща обговорюють можливість разом подати заявку на проведення чоловічого чемпіонату світу з футболу. Київ хоче повторити досвід Євро-2012, яке дві країни також приймали спільно.

Міністр молоді та спорту України Матвій Бідний заявив, що країна прагне претендувати на найближчий доступний для подання заявки турнір. Представник, поінформований про позицію польського уряду, підтвердив, що Варшава розглядає таку перспективу.

Чемпіонат світу 2030 року прийматимуть Іспанія, Португалія та Марокко, а турнір 2034 року — Саудівська Аравія. Отже, потенційна українсько-польська заявка стосуватиметься пізнішого чемпіонату й значною мірою залежатиме від завершення війни та темпів відбудови України.
Як пише Politico, потреби України у відновленні протягом наступного десятиліття оцінюють майже у $588 млрд. Це приблизно втричі більше за прогнозований номінальний ВВП країни у 2025 році.

Окремим викликом стане спортивна інфраструктура. Показовою є доля «Донбас Арени», яка прийняла п’ять матчів Євро-2012. Після початку російської агресії у 2014 році стадіон опинився на окупованій території та зазнав пошкоджень, а донецький «Шахтар» був змушений залишити місто.

Російське вторгнення триває, великі українські міста майже щоночі зазнають повітряних атак. За даними ООН, у першій половині 2026 року кількість жертв серед цивільних була на 114% більшою, ніж за аналогічний період 2024-го.

Бідний не уточнив, чи вже почалася підготовка офіційної заявки, але наголосив, що робота над задумом триватиме. Поки що це радше довгострокова мета, ніж готовий план. Проте сама ідея перетворює футбольний турнір на можливий символ майбутнього: країна, яка нині захищає свої міста, одного дня знову прагне відкрити їх для всього світу.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Урожай у пастці: морська блокада загрожує Україні втратою понад $5 млрд експорту

Україна може зібрати 63,5–64 млн тонн зернових і зернобобових — на 4–5% більше, ніж торік, і найбільше за час повномасштабної війни. Урожай пшениці зріс на 11%, ячменю — на 19%, а південні області цього разу уникнули нищівної посухи.

Сприятливий сезон збігся зі світовим неврожаєм. Виробництво зерна у світі може скоротитися на 24 млн тонн: менші врожаї очікують у США, ЄС, Австралії, Аргентині та Канаді. За останні два місяці світова ціна пшениці піднялася на 30%, кукурудзи — на 25%.

Однак українські аграрії цього подорожчання не відчули. Через російські атаки наприкінці липня зупинилися заходи суден до портів Великої Одеси. Надлишок зерна всередині країни та дорожчі обхідні маршрути знизили відпускні ціни на пшеницю на 31%, а на кукурудзу — на 18%.

Як пише Forbes Ukraine, експортний ресурс України у сезоні 2026/2027 років може становити близько 50 млн тонн. За перші два місяці вдалося вивезти лише 3,8 млн тонн, причому понад половину — ще до початку морської блокади.

Аналітики розглянули два сценарії. Якщо блокада триватиме до кінця маркетингового року, навіть розширення сухопутної логістики не дозволить експортувати близько 24 млн тонн зерна. Втрати валютної виручки перевищать $5 млрд.

Якщо ж упродовж жовтня сторони домовляться про відновлення чорноморського експорту, невивезеними залишаться близько 3 млн тонн. Цей обсяг можна буде перенести на наступний сезон без критичних наслідків.

Блокада водночас боляче вдарила й по Росії, яка спрямовує через Чорне море близько 80% зернового експорту та має менше можливостей для переорієнтації вантажів. Закупівельні ціни на російську пшеницю впали на 45% — у півтора раза сильніше, ніж в Україні. Це посилює позиції Києва в можливих переговорах про розблокування торгівлі.

Українські аграрії мають досвід тривалого зберігання зерна після кризи 2022 року, а кукурудзу за потреби можуть залишати в полі на зиму. Проте запас часу не безмежний: рекордний урожай, який мав стати перевагою, без відкритого моря дедалі більше перетворюється на вантаж.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Санкції проти Росії застрягли в Конгресі США через страх нових тарифів - Bloomberg

Законопроєкт про посилення санкцій проти Росії, який у серпні переконливо підтримав Сенат США, зустрів опір у Палаті представників. Голосування, ймовірно, відкладуть щонайменше до проміжних виборів 3 листопада.

Документ передбачає право президента Дональда Трампа запровадити 100-відсоткові мита проти п’яти найбільших імпортерів російських нафти й газу, а також п’яти держав, що допомагають Москві обходити енергетичні санкції. Серед головних покупців російської сировини — Китай, Індія та Туреччина.

Сенат ухвалив законопроєкт 86 голосами проти 11. Однак спікер Палати представників Майк Джонсон сумнівається, що документ встигнуть винести на голосування до виборів: упродовж наступних двох місяців конгресмени проведуть у Вашингтоні лише кілька робочих днів.

Як повідомляє Bloomberg, застереження мають представники обох партій. Голова комітету Палати представників із закордонних справ Браян Маст заявив, що закон оцінюють з огляду на його можливий вплив на ціни на пальне. Якщо Індія та інші покупці відмовляться від російської нафти й вийдуть на альтернативні ринки, світові котирування можуть зрости.

Для республіканців це особливо чутливо напередодні виборів: війна з Іраном уже підштовхнула вгору ціни на бензин. Демократи ж побоюються, що Трамп використає новий закон як окрему правову підставу для масштабних мит, тоді як чинні тарифні рішення його адміністрації оскаржують у судах.

Джонсону знадобиться широка підтримка демократів, якщо він спробує провести документ за прискореною процедурою, що вимагає двох третин голосів. Проти розширення президентських тарифних повноважень також виступають роздрібні компанії та Торгова палата США.

У Вашингтоні загалом не заперечують потреби тиснути на Росію, але сперечаються про ціну такого кроку для американської економіки. У результаті санкційний важіль, задуманий для удару по доходах Москви, поки завис між війною, бензоколонкою та виборчою урною.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Air Tanzania призупинила рейси до Москви через ризики для безпеки

Державна авіакомпанія Танзанії Air Tanzania тимчасово припинила польоти між Дар-ес-Саламом і Москвою. Рішення набуло чинності 4 вересня та стосується рейсів TC422 і TC423.

Перевізник пояснив цей крок результатами планового оцінювання ризиків на маршруті. Компанія не уточнила, які саме загрози виявила, але наголосила, що безпека пасажирів має перевагу над комерційними міркуваннями.

Як повідомляє The Citizen, пасажирам із квитками на скасовані рейси запропонують повне повернення коштів або безплатне перенесення подорожі на іншу дату чи маршрут.

Air Tanzania продовжить стежити за ситуацією та консультуватися з відповідними державними органами. Польоти відновлять лише тоді, коли нове оцінювання підтвердить прийнятний рівень безпеки.

Конкретної дати повернення літаків на московський маршрут компанія не назвала. Поки що повітряна лінія між двома столицями залишається на паузі — без визначеного терміну й з безпекою як головною умовою її завершення.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Буданов очікує повернення до переговорів, але не швидкого завершення війни

Україна розраховує найближчим часом відновити переговори щодо завершення війни, однак перші контакти, ймовірно, матимуть переважно технічний і підготовчий характер. Про швидкий мир поки не йдеться: бойові дії, за оцінкою Києва, триватимуть і взимку.

Голова Офісу президента Кирило Буданов заявив, що майбутні зустрічі мають підготувати ґрунт для ширшого політичного діалогу. Одним із небагатьох напрямів, де сторони продовжують безпосередньо взаємодіяти, залишаються гуманітарні питання, насамперед обмін військовополоненими.

Україна прагне повернути за один стіл представників Києва, Москви та Вашингтона. Президент Володимир Зеленський повідомив, що американські посланці найближчими днями мають провести зустрічі в українській і російській столицях. За його словами, активна участь США залишається критично важливою для дипломатичного процесу.

Як пише The New York Times, головною перешкодою залишається небажання Кремля відмовитися від територіальних вимог. Росія наполягає, щоб українські війська залишили частину Донбасу, яку російська армія так і не змогла захопити. Київ відкидає можливість передати Москві неокуповані території.

Буданов зазначив, що для просування до миру обидві сторони мають одночасно зробити крок назустріч. Україна, за його словами, до цього готова, тоді як Росія досі вважає, що може досягти своїх цілей військовим шляхом.

Попередній раунд тристоронніх переговорів відбувся в лютому. Домовитися про політичний прорив не вдалося через суперечки щодо територій, умов припинення вогню та майбутнього Запорізької атомної електростанції. Відтоді українська й російська делегації переважно контактували з американськими посередниками окремо.

Новий дипломатичний рух поки радше прочиняє двері, ніж веде до угоди. За столом можуть знову з’явитися переговорники, але на фронті й у небі над Україною тиша найближчим часом не очікується.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Борг США більший, але справжня боргова пастка — в Європі

Державний борг США перевищив $40 трлн, однак становище Європи може бути небезпечнішим. На перший погляд ЄС виглядає взірцем стриманості: сукупні борги його урядів становлять €15,7 трлн, або $18,2 трлн, хоча розмір європейської економіки лише трохи поступається американській.

Двадцять років тому державний борг і США, і ЄС дорівнював приблизно 65% ВВП. Тепер американський показник перевищує 120%, а до 2031 року, за прогнозом МВФ, перетне 140%. У Євросоюзі він становить 83% і найближчими роками майже не зміниться.

Проте Вашингтон має дві важливі переваги: долар залишається головною резервною валютою світу, а американська економіка продовжує зростати. Крім того, за всіма федеральними облігаціями стоїть єдина держава. У Європі борги розподілені між 27 країнами, кожна з яких відповідає за власні рахунки. Тому міцність єврозони залежить від її найслабшої ланки.

Як пише The Economist, нині такою ланкою стає Франція. Її державний борг досяг 118% ВВП, а економіка в останньому кварталі не зросла. Дохідність десятирічних французьких облігацій піднялася до 4,2% — найвищого рівня за 18 років і вже вище за показник Італії. Різниця з німецькими ставками наблизилася до одного відсоткового пункту.

Європейський центральний банк може втрутитися, якщо вартість запозичень окремої країни стане загрозливою. Однак така допомога передбачає реформи й наведення ладу в державних фінансах — саме те, чого французька політика поки не обіцяє.

У 2027 році вибори відбудуться одразу у Франції, Греції, Італії та Іспанії. Передвиборчі витрати можуть ще більше послабити бюджетну дисципліну. Особливе занепокоєння викликає Франція, де лідирує Марін Ле Пен, а лівий популіст Жан-Люк Меланшон пропонує фактично відмовитися від частини державних зобов’язань.

Французькі проблеми вже змінюють плани всього ЄС. Після пандемії союз почав активно випускати спільні облігації, розраховуючи згодом фінансувати через них оборону та стратегічні проєкти. Та що дорожче позичає Париж порівняно з Берліном, то більше спільний борг нагадує приховану субсидію від ощадливих країн до марнотратних.

Америка має більшу гору боргу. Європа ж має складніше питання: хто саме платитиме, коли одна з її найбільших економік почне втрачати довіру ринків.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Русняві вдарили дроном у головну будівлю СБУ на Володимирській у Києві

"Дрон був направлений прямо у кабінет керівника СБУ в цій будівлі. Дав завдання Покладу адекватно, відчутно і за можливості дзеркально відповісти росіянам на цей удар, коли все буде підготовлене. Наші військові підтримають цю відповідь",

- заявив Президент Зеленський.

Напередодні російських виборів до їхнього псевдопарламенту Кремль прагне показати картинку для місцевого плебсу тотального домінування, а виконавцям максимально проявити себе перед начальством.

Хоч там і зрежесовані будуть вибори, але всі бояться за погані результати. Бо виконання планів - це запорука збереження своїх місць / підвищення по кар'єрним сходам.

Ніякої військової та практичної користі в цьому ударі немає.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

💩Путін відповів ескалацією війни проти України на візит директора ЦРУ до Москви - The Washington

Поїздка директора ЦРУ Джона Реткліффа до росії могла лише зміцнити рішучість Путіна домагатися військової перемоги в Україні, пише американське видання. Після цього візиту росія посилила атаки на Україну. За словами джерела видання, обізнаного з деталями зустрічі, у Москві приїзд керівника американської розвідки могли сприйняти як прояв слабкості.

За словами співрозмовника газети, під час зустрічі Реткліфф передав російським представникам послання, зміст якого джерело переказало так: «Ваші справи йдуть не дуже добре. Час поговорити. Давайте розберемося, адже через шість або 12 місяців ситуація для вас стане ще гіршою».

Інше західне джерело повідомило, що метою візиту було переконати російську сторону: якщо її переговорна позиція полягає в тому, щоб змусити Україну відмовитися від Донбасу, цього не станеться.

За словами одного з джерел WP, після поїздки глава ЦРУ дійшов висновку, що доніс необхідний сигнал, але не досяг суттєвого результату. Представники російської еліти та аналітики, на яких посилається газета, вважають, що оцінка Реткліффа суттєво відрізняється від поглядів Путіна.

Ймовірною відповіддю росії на цей візит стали безперервні повітряні удари по Україні та заяви Путіна про підтримку Ірану у війні зі США, пише видання. Як пояснив WP науковець, близький до високопоставлених російських дипломатів, посилення атак на Україну може бути сигналом Вашингтону: росія продовжує наступ і не бачить потреби проявляти більшу гнучкість.

За словами російського науковця, Путін не зацікавлений у жодній із пропозицій щодо припинення вогню по нинішній лінії фронту. «Мені здається, що встановлення контролю над усім Донбасом є мінімальною попередньою умовою для будь-яких майбутніх переговорів. Це завдання неодноразово озвучували президент та інші офіційні особи. Відмовитися від нього буде дуже складно», — сказав він.

Джерело також зазначило, що російська влада вважає, що має достатньо можливостей для подальшої ескалації: «На кожен удар України можна відповісти ударом, який завдасть більшої шкоди, ніж той, якого зазнала росія».

Російський бізнесмен, який говорив із газетою на умовах анонімності, заявив, що в Кремлі поширена думка: «Ще кілька місяців війни не є проблемою для росії та російської економіки, але для України це величезна проблема». За його словами, Путін розраховує, що, попри проблеми з пальним і зростання невдоволення населення, росіяни менш схильні до протестів, ніж українці.

За словами бізнесмена, російська влада також вважає, що атаки на енергетичну інфраструктуру та водопостачання в районах навколо Києва можуть посилити невдоволення населення і змусити українську владу припинити війну. Повітряні удари, за його словами, є «єдиною можливістю для росії щось зробити, оскільки знищити українську армію наявними ресурсами вкрай складно».

Бізнесмен додав, що незрозуміло, чи усвідомлює Путін ризики, пов’язані із затягуванням війни. «Ймовірно, це розуміє глава ФСБ, який зустрічався з Реткліффом. Але він не піде до Путіна переконувати його укласти мирну угоду по нинішній лінії фронту», — вважає співрозмовник газети.

Дякуємо WP! Тепер зрозуміліший контекст цих ударів. Пиня знову повірив у свою победоносність і крах України, а цивілізоване донесення до нього інформації неправильно протрактував. Нічого дивно для викривленого і збоченого російського способу мислення. Тепер треба відправляти гонця до Трампа і показувати фоточки будівлі СБУ, шоб переконати, що карлік-узурпатор недоговороспроможний.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою