🌻 «У будь-якій незрозумілій ситуації — сій олійні». Як морська блокада змінює українське сільське господарство

Стаття у Forbes про те, як змінюється агрогалузь під впливом російського тероризму.

Із 22 липня українські морські порти фактично заблоковані через російські атаки. Для агросектору це критично: під час війни через море проходило близько 82% аграрного експорту України.

Торік агропродукція принесла країні $22,53 млрд, або 56,1% усього експорту. Якщо блокада триватиме до кінця маркетингового року 2026/27, Україна може не вивезти близько 24 млн тонн зерна. Це понад $5 млрд потенційно втраченого експорту.

Залізниця та Дунай повністю замінити морські порти не можуть. У серпні Україна експортувала лише 2,15 млн тонн агропродукції — на 41,5% менше, ніж у липні.
Альтернативна логістика ще й значно дорожча. За оцінкою «Нібулону», витрати зросли приблизно на $70 на тонну, тоді як підвищення світових цін компенсувало лише $15–20.

Саме тому аграрії починають змінювати не лише маршрути експорту, а й те, що вони сіють.

🌾 Зернові стають менш вигідними. Що дешевша тонна продукції, то більшу частину її вартості «з’їдає» доставка.
HarvEast наводить таку математику:
• озима пшениця — собівартість $183/т, логістика близько 10%;
• кукурудза — $165/т, логістика вже 23%;
• соняшник — $335/т, логістика лише 7%.

📉 Це вже видно в експорті. У серпні поставки пшениці скоротилися у 1,7 раза, кукурудзи — у 4,2 раза. Натомість експорт олійних зріс у 3,7 раза.

Зараз олійні становлять близько 25% українського врожаю, але ця частка може суттєво збільшитися.

HarvEast уже скоротив посіви озимої пшениці на 30% проти довоєнного сезону. Навесні 2027 року компанія планує посіяти на третину менше зернових, ніж цієї весни, натомість збільшити площі під соєю та соняшником.

«Аграрна технологічна компанія» взагалі планує відмовитися від кукурудзи й відвести близько 90% площ під сою та квасолю.

УКАБ прогнозує, що за збереження проблем із морською логістикою площі під кукурудзою по Україні можуть скоротитися приблизно на 10%.

⚠️ Але тут виникає нова проблема: олійні дають значно менше тонн урожаю з гектара.

Середня врожайність пшениці на початок вересня становила 49,2 ц/га, ріпаку — 28,6 ц/га, соняшнику — лише 11,8 ц/га.

Тому навіть якщо аграрії не залишатимуть поля незасіяними, загальний фізичний обсяг врожаю може різко впасти.

Цього року Україна ще може зібрати рекордні за останні п’ять років 63,5–64 млн тонн зерна, на 4–5% більше, ніж торік.

Але вже у 2027-му картина може бути зовсім іншою.

За песимістичним сценарієм Kernel, якщо нестабільна морська логістика збережеться ще один сезон, посівні площі можуть скоротитися на 20%, а врожай — приблизно на 12 млн тонн.

До цього додається ризик падіння внутрішніх цін та дефіциту обігових коштів у фермерів: продукцію треба десь зберігати, перевозити й продавати, а можливості експорту обмежені.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Путін планує посилити атаки проти України протягом зими, намагаючись випробувати стійкість українців та рішучість їхніх західних союзників - Bloomberg

За даними Bloomberg, план Москви на найближчі шість місяців передбачає посилення ударів по українській енергетичній та тепловій інфраструктурі. Мета — зробити життя цивільного населення максимально важким у зимовий період.

Паралельно Кремль планує активізувати гібридні атаки та політичне втручання в Європі, намагаючись послабити підтримку України.

Розрахунок Путіна, за словами співрозмовників Bloomberg, полягає в тому, щоб дотягнути до весни та підійти до можливих переговорів із сильнішою позицією, водночас утримуючи російську економіку від серйозної кризи.

Один зі співрозмовників видання вважає, що серйозних переговорів про завершення війни навряд чи варто очікувати щонайменше до наступного року.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

💥 Україна замовляє близько 1000 ракет Patriot, але більшість надійде лише за кілька років

Україна за підтримки союзників укладає контракти на постачання близько 1000 ракет для американських систем протиповітряної оборони Patriot. Закупівлі фінансуватимуть, зокрема, коштом кредиту Європейського Союзу.

Про це міністр оборони Євгеній Хмара заявив під час засідання Контактної групи з питань оборони України. Водночас він застеріг: більшість замовлених ракет прибуде лише протягом наступних років, тоді як захист українського неба потребує підсилення вже зараз.

Київ просить західних партнерів передавати додаткові ракети ППО з наявних запасів. Натомість подальше поповнення арсеналів можна буде забезпечувати в межах нових контрактів, які також передбачають поліпшення характеристик озброєння.

Як повідомляє Reuters, ще одним слабким місцем залишається фінансування безпілотників: Україні бракує близько $27 млрд для забезпечення необхідних поставок.

На зустрічі Хмара також представив план ведення війни, який уже втілюється, та перелік головних загроз із боку Москви. За його словами, Росія не досягає стратегічних успіхів уздовж 1200-кілометрової лінії фронту, тому намагається компенсувати невдачі посиленням повітряного терору.

Після короткої паузи, пов’язаної з візитом американських переговорників, Росія відновила майже безперервні ракетні й дронові атаки. Під час ударів у вівторок у Києві загинули п’ятеро людей, були жертви й в інших регіонах.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав союзників наростити допомогу, щоб Україна могла скористатися можливостями, які створює на фронті, та захистити міста з повітря. Майбутні контракти формують запас міцності на роки, однак найближча зима вимагатиме ракет зі складів партнерів — без довгого очікування.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Будівництво в Україні в січні–липні 2026 року скоротилося на 11,2% — Держстат

Обсяги будівництва в Україні за перші сім місяців 2026 року зменшилися на 11,2% порівняно з аналогічним періодом торік. Спад у галузі триває вже кілька місяців і поступово набирає швидкості.

За підсумками січня–лютого скорочення становило лише 1,8%, у січні–травні поглибилося до 6,5%, а за сім місяців перевищило 11%. Отже, галузь не просто залишається в мінусі — траєкторія падіння стає дедалі крутішою.

Найсильніше просіло будівництво інженерних споруд — на 14,4%. Обсяги робіт у сегменті нежитлових будівель зменшилися на 9,1%, а будівництво будівель загалом — на 7,6%.

Як повідомляє Державна служба статистики, найстійкішим сегментом залишається житлове будівництво. За січень–липень воно скоротилося на 4,1% — помітно менше, ніж інженерна та нежитлова забудова.

Особливо різким виявилося липневе падіння: порівняно з липнем 2025 року обсяги будівельних робіт зменшилися відразу на 25,9%. Це свідчить, що наприкінці звітного періоду спад не сповільнився, а суттєво посилився.

Ще одним тривожним сигналом став індекс будівельної продукції. У червні він опустився до 96,7% від рівня базового 2016 року. Це найнижчий показник за останні 12 місяців і перший випадок за цей період, коли індекс упав нижче позначки 100%.
Поки житловий сегмент тримається краще за інші, скорочення інженерного й нежитлового будівництва дедалі виразніше тягне всю галузь униз.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Продовольча інфляція у Британії може перевищити 6% через війну та негоду

Зростання цін на продукти у Великій Британії може різко прискоритися протягом наступного року. Федерація виробників харчових продуктів і напоїв прогнозує, що продовольча інфляція підніметься з нинішніх 1,2% до 3,9% у грудні 2026 року, а в липні 2027-го сягне 6,4%.

Причиною стане поєднання одразу кількох ударів: війни США з Іраном, дорожчої енергії, літніх посух у Британії та Європі, а також особливо потужного Ель-Ніньйо, здатного порушити погодні умови в усьому світі. Навіть після досягнення піку зростання цін залишатиметься значно вищим за історичні показники до кінця 2027 року.

Закриття Ормузької протоки вже позначилося на всьому харчовому ланцюгу — від ферм до заводів і магазинів. Ціни на газ від лютого зросли більш ніж удвічі, а дизель у Великій Британії подорожчав на 28,6%.

Як повідомляє Bloomberg, вартість ключових сільськогосподарських товарів також стрімко зростає. Пшениця подорожчала на 45%, рис — на 60%, цукор — на 27%, кава — на 22%, а какао — більш ніж удвічі. Британська аграрна продукція за рік додала в ціні майже 10%.

Виробники певний час стримували подорожчання, перебираючи витрати на себе, але цей запас міцності вичерпується. Крім енергії, сировини та перевезень, на галузь тиснуть нові правила. За оцінкою федерації, лише п’ять державних регуляторних змін додали виробникам £2 млрд витрат у 2025 році.

Продукти у Британії вже коштують майже на 40% більше, ніж у 2020-му. Тодішній тижневий кошик на £100 нині обійшовся б у £138,60, а до липня 2027 року його вартість може наблизитися до £147,50.

Галузь просить уряд надати цільову допомогу з оплатою енергії та послабити регуляторний тиск. Інакше витрати, які досі затримувалися біля заводських воріт, дедалі швидше переходитимуть на магазинні цінники.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

📉 Українські школярі погіршили результати PISA: найбільше просіли читання і математика

PISA 2025 показало: українські 15-річні учні стали гірше справлятися з читанням і математикою, ніж три роки тому.

У порівнянні з PISA 2022 результат України з читання знизився на 8 балів, а з математики — на 9 балів. Натомість природничі науки майже не змінилися — мінус лише 1 бал.

📊 Розрив із середнім показником країн ОЕСР залишається значним:
• природничі науки — мінус 34 бали;
• читання — мінус 43 бали;
• математика — мінус 32 бали.

Найбільш тривожний показник — частка учнів, які не досягають базового рівня одразу з трьох предметів. В Україні таких 29,3%, тоді як у середньому по ОЕСР — 19,7%.

Тобто майже кожен третій український 15-річний учень має труднощі з базовими завданнями одразу з читання, математики та природничих наук.

Йдеться не про складну академічну теорію. Учням нижче базового рівня може бути важко зрозуміти простий текст, прочитати базовий графік або пов’язати одиниці вимірювання з ціною.

Є й помітний гендерний розрив.
В Україні дівчата значно випереджають хлопців у читанні — 434 бали проти 402, тобто різниця становить 32 бали.
У математиці навпаки: хлопці мають 435 балів проти 427 у дівчат.
У природничих науках різниця мінімальна: 450 балів у дівчат і 446 у хлопців.

💰 Соціальне походження теж має значення.
Різниця між учнями з найбільш і найменш забезпечених сімей в Україні становить 66 балів із природничих наук. Соціально-економічний статус пояснює близько 8% різниці в результатах.

📱 PISA окремо перевірила вплив цифрових технологій.
Висновок не такий простий, як «смартфони шкодять». Помірне використання цифрових інструментів для навчання пов’язане з кращими результатами. А от надмірне використання і постійне відволікання на гаджети — з гіршими.

Штучний інтелект теж не є автоматично ні добром, ні злом. Учні, які використовують ШІ помірно і саме для навчання, показують дещо кращі результати, ніж ті, хто користується ним надмірно або майже не використовує. Ключове — чи вміють школярі перевіряти інформацію і використовувати ШІ як інструмент, а не як заміну мисленню.

Для України ці результати особливо важливі ще й тому, що PISA 2025 охопило лише 17 із 27 українських юрисдикцій. Через російську агресію до вибірки не увійшли 10 територій, зокрема Донецька, Луганська, Харківська, Запорізька, Херсонська, Миколаївська, Сумська та Дніпропетровська області, Крим і Севастополь.

🎬 Нагадуємо, у нас на каналі є відео:
1. Чому українська школа деградує? Яка провина вчителів
2. Найуспішніша шкільна реформа у світі
3. Чому українські школи та учні слабкі, як це виправити? PISA та реформа освіти
4. Корея: як освіта створила наддержаву
5. "Чому фінська школа найкраща

У третьому відео докладно розібрана українська шкільна система, як треба продовжувати шкільну реформу і на які непопулярні кроки йти. А у першому відео розбираємо, чому без підвищеної оплати вчителів (яка має бути на 20% вища за середню) не варто очікувати проривних змін в шкільній освіті

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

«Чому українські школи та учні слабкі, як це виправити? PISA та реформа освіти» — так називається одне з п’яти відео про шкільну систему на нашому YouTube-каналі. Цьому відео вже близько трьох років, але актуальності воно не втратило.

Фейсбучні обговорення про те, як у нас усе погано зі школою, — яскравий приклад того, як люди намагаються знайти прості рішення для складних проблем. Сформулюємо інакше: часто люди не хочуть шукати справжні причини проблем і докопуватися до їхнього коріння.

Почнемо «з козирів», а потім пояснимо докладніше: враховуючи те, як фінансується шкільна освіта в Україні, зокрема самими батьками через їхні податки, вона у нас дуже якісна. Тобто рівень витрат і якість отриманої послуги просто неспівмірні.

Є дуже простий тест для кожного критика: «Чи справді ви хочете якісно іншої школи, чи вас усе-таки влаштовує нинішня?»

Наприклад, у США школи значною мірою напряму фінансуються з податку на нерухомість, який сплачується з її ринкової вартості. Загалом це десь 3–4% на рік. З умовної квартири вартістю $50 тис. на рік довелося б сплатити близько $1,5 тис. податку. Поділимо цю суму ще на три — отримаємо $500 на рік, або приблизно 2200 грн на місяць.

І от запитання до невдоволених батьків: «Ви готові щомісяця сплачувати додатково 2200 грн податку, щоб школа була кращою, чи вас і так усе влаштовує?»

Реформа шкільної освіти, як і більшість змін у нашій країні, потребує комплексного підходу, залучення всього суспільства та непопулярних рішень.

Ми стисло узагальнимо й спростимо все, про що розповідали у наших п’яти відео, і зведемо це до трьох ключових речей. Усе інше — похідне.

1) Підвищення оплати праці вчителів.
Зарплата вчителя має бути приблизно на 20% вищою за середню зарплату по країні, а не на 37,2% нижчою, як зараз. Високі зарплати створять попит на професію, конкуренцію за робочі місця і дадуть змогу школам відбирати сильніших кандидатів.

2) Запровадження реальної шкільної автономії зі значним залученням батьків до життя школи, управління нею та її розвитку.

3) Скорочення малокомплектних шкіл.
Замість утримання шкіл із дуже малою кількістю учнів мають працювати шкільні автобуси, а заощаджені кошти потрібно вкладати у розвиток тих шкіл, які залишаються.

Перший пункт перебуває насамперед у зоні відповідальності уряду та парламенту, меншою мірою — місцевої влади. Громади можуть впливати на оплату праці вчителів, але в досить обмеженому діапазоні.

Уряд має відповідати за ефективне використання наявних коштів і відмовитися від практики, коли за рахунок освіти та медицини фінансуються інші, нібито більш «пріоритетні», статті видатків — зокрема Пенсійний фонд.

Другий пункт залежить від Міністерства освіти, яке має завершити шкільну реформу та розширити повноваження шкіл і батьківських органів управління.
Управління освіти громад мають відповідати за комунікацію з батьками та реалізацію реформи на місцях. А від самих батьків потрібна готовність витрачати власний час на участь в управлінні школою.

Третій пункт — це вже відповідальність керівництва громад і готовність самих мешканців підтримувати такі рішення.

І саме тут часто виникає найбільша проблема. У деяких селах і селищах школа фактично є головною установою, навколо якої обертається життя громади, а батьки хочуть, щоб діти навчалися у «пішій доступності».

Докладніше про все це — у наших відео.

Там ми також розповідаємо про те, як мають змінитися заклади вищої освіти, що готують майбутніх учителів, якою має бути роль директора школи, як має працювати система підвищення кваліфікації педагогів, як відбирати вчителів на роботу та багато іншого.

🎬 Відео на шкільну тематику:
1. Чому українська школа деградує? Яка провина вчителів
2. Найуспішніша шкільна реформа у світі
3. Чому українські школи та учні слабкі, як це виправити? PISA та реформа освіти
4. Корея: як освіта створила наддержаву
5. "Чому фінська школа найкраща

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Угорщина програла суд щодо прибутків від заморожених активів РФ для України

Суд загальної юрисдикції Європейського Союзу відхилив позов Угорщини проти рішення ЄС спрямувати надприбутки від заморожених активів російського Центробанку на оборонні потреби України.

Будапешт намагався оскаржити механізм, за яким доходи, накопичені завдяки знерухомленим російським коштам, використовують для підтримки Києва. Йдеться не про конфіскацію самих активів, а про прибутки, які вони генерують.

Як повідомляє Reuters, суд постановив, що не має юрисдикції розглядати цю справу. Таким чином, угорська спроба заблокувати використання цих доходів через суд не дала результату.

Суд загальної юрисдикції є другою за значенням судовою інстанцією Євросоюзу. Його рішення залишає чинним обраний Брюсселем механізм фінансування української оборони коштом прибутків від заморожених російських резервів.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Сі та Путін пообіцяли Кім Чен Ину поглибити співпрацю з КНДР

Лідери Китаю та Росії підтвердили намір зміцнювати відносини з Північною Кореєю. Окремі послання Кім Чен Ину вони надіслали з нагоди 78-ї річниці заснування КНДР, яку відзначають 9 вересня.

Сі Цзіньпін заявив, що Пекін і надалі розвиватиме двосторонні відносини та посилюватиме стратегічну координацію з Пхеньяном. Зміст його звернення оприлюднило північнокорейське державне агентство KCNA.

Володимир Путін у своєму посланні пообіцяв продовжувати тісну взаємодію в межах «всеосяжного стратегічного партнерства». За його словами, поглиблення зв’язків має сприяти регіональній безпеці та формуванню багатополярного світового порядку.

Як повідомляє The Kyiv Independent, обидва звернення опублікували на першій шпальті Rodong Sinmun — головної газети правлячої Трудової партії Кореї.

Особливо швидко останніми роками розвивається військова співпраця Москви та Пхеньяна. У 2024 році країни уклали договір про стратегічне партнерство, який містить положення про взаємну оборону.

За даними українських і західних посадовців, КНДР постачає Росії балістичні ракети та артилерійські боєприпаси для війни проти України. Північна Корея також направила приблизно 14 000 військових для участі в бойових діях разом із російською армією в Курській області.

Понад 6000 північнокорейських солдатів загинули, стверджують представники Південної Кореї, України та західних держав. Так святкові дипломатичні формули про дружбу дедалі виразніше набувають військового змісту.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Україна шукає дешевшу відповідь на російські балістичні ракети

Наприкінці серпня Київ пережив одну з найважчих повітряних кампаній від початку війни. Упродовж п’яти днів місто майже щогодини атакували реактивні дрони, за якими летіли балістичні ракети. Безпілотники перевантажували радари й виснажували ППО, відкриваючи шлях значно небезпечнішим цілям.

Нові російські дрони «Герань-4» і «Герань-5» розганяються до 600 км/год, а їхнє виробництво сягнуло приблизно 3000 одиниць на місяць. Україна розробляє власні перехоплювачі проти них, однак найгострішою залишається проблема балістики.

Із 57 балістичних ракет, запущених у перші вісім днів серпня, збити вдалося, за наявними даними, лише одну. У ніч проти 28 серпня ППО перехопила сім таких ракет, але це стало можливим завдяки невеликій партії ракет Patriot PAC-3, закупленій європейськими союзниками.

Як пише The Economist, запаси PAC-3 в України майже вичерпані. Водночас Росія випускає близько 100 балістичних ракет щомісяця — приблизно 60 «Іскандерів-М» і 40 RM-48U. США також мають обмежені резерви після війни з Іраном, а інші країни не поспішають віддавати перехоплювачі, які важко швидко замінити.

До кінця року Україна має отримати кілька старіших франко-італійських комплексів SAMP/T, а 2027-го — вісім нових SAMP/T NG. Їхні ракети Aster коштують менш ніж половину від близько $7 млн за експортну версію PAC-3, однак виробництво зросте до 300 одиниць на рік лише у 2028-му.

Ще один шанс — українсько-європейський проєкт Freyja під керівництвом Fire Point. Він має створити масовий перехоплювач вартістю близько $700 000, сумісний із системами НАТО. До розробки залучені 12 європейських компаній, серед них Thales, Leonardo, Diehl і Saab. Fire Point обіцяє перше успішне перехоплення у 2027 році, але незалежні експерти вважають реальною часткову боєздатність не раніше 2028-го.

Поки нові системи існують переважно в планах, Україна зміцнює й маскує критичні об’єкти та намагається знищувати ракети ще до запуску — на заводах і пускових установках. Для цього Київ готує власні балістичні ракети «Сапсан», FP-7 і FP-9. У повітряній війні перевага поки залишається за нападником: ракету виробити простіше й дешевше, ніж перехоплювач до неї.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Нафта наблизилася до $100 після ударів США по іранських танкерах

Ціна нафти Brent підступила до позначки $100 за барель після нової хвилі бойових дій на Близькому Сході. Американські сили атакували іранські танкери поблизу головного експортного вузла на острові Харк та в Оманській затоці, посиливши побоювання щодо постачання через Ормузьку протоку.

Світовому еталону бракувало менш як $1 до тризначної ціни, тоді як американська WTI торгувалася поблизу $94. За даними Центрального командування США, військові знищили п’ять танкерів із нафтою, які належали Корпусу вартових ісламської революції. Вашингтон назвав операцію відповіддю на спробу Ірану атакувати американський військовий корабель балістичними ракетами.

Тегеран відповів ракетними ударами по Йорданії та попередив про можливі атаки на судна біля причалів Кувейту й Бахрейну. Напруження посилили й удари підтримуваних Іраном хуситів по енергетичних об’єктах на півдні Саудівської Аравії, через які кілька підприємств призупинили роботу.

Як повідомляє Bloomberg, бойові дії перервали період відносного затишшя та повернули на ринок страх тривалого дефіциту. Запаси нафти й пального у світі скорочуються, а взаємні удари США та Ірану залишають простір для подальшого подорожчання.

Від початку року Brent зросла більш ніж на 60% і наблизилася до $100 уперше з кінця липня. Ще швидше дорожчають нафтопродукти, зокрема дизель. Європейські ціни на природний газ після американських ударів піднялися четверту сесію поспіль.

Острів Харк має особливе значення: через нього відвантажують близько 90% іранського експорту сирої нафти. До війни Ормузькою протокою проходила приблизно п’ята частина світових поставок нафти та скрапленого газу. Частина танкерів і нині долає цей вузький морський коридор із вимкненими передавачами, проте кожен рейс відбувається під загрозою атаки.

Додатковий тиск на ціни створило відновлення закупівель Китаєм. Після кількох місяців використання запасів китайські нафтопереробники знову вийшли на ринок, звужуючи й без того крихкий баланс пропозиції.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Terra Drone робить ставку на дрони-перехоплювачі та незалежні ланцюги постачання

Дешеві ударні безпілотники змінюють сучасну війну, але вирішальна боротьба точиться не лише в небі. Японська Terra Drone вважає, що перевагу отримає той, хто зможе швидко виробляти техніку, не залежачи від уразливих іноземних постачальників.

Компанія розробляє автономні перехоплювачі, покликані стати дешевшою альтернативою зенітним ракетам вартістю мільйони доларів. Безпілотники використовують радари, камери та штучний інтелект, самостійно знаходять ціль і знищують її зіткненням. Оператору достатньо запустити систему з комп’ютера, що зменшує потребу у висококваліфікованих пілотах.

Terra Drone, заснована Тору Токусіге 2016 року, раніше зосереджувалася на цивільних безпілотниках, зокрема для сільського господарства. На оборонний ринок вона вийшла у березні, спираючись на досвід двох українських дочірніх компаній і уроки війни проти Росії.

Як пише The Wall Street Journal, головним викликом залишається виробнича база. Китай домінує на світовому ринку акумуляторів, двигунів і контролерів для дронів, тоді як західні та японські аналоги можуть коштувати вп’ятеро дорожче. Тайвань здатний стати проміжним варіантом, однак його можливе блокування Китаєм створює окремий ризик.

У перехоплювачі, розробленому для японського уряду лише за три місяці, частка місцевих деталей поки становить близько 20%. Компанія прагне суттєво її збільшити та закликає владу встановити вимоги до локалізації ключових компонентів. За словами Токусіге, повна самодостатність не потрібна — важливо ще до кризи створити надійний ланцюг постачання та забезпечити виробникам достатні замовлення.

Минулого місяця Terra Drone отримала контракт Міноборони Японії на серійне виробництво перехоплювача Terra B1. Від початку року акції компанії подорожчали більш ніж на 860%. Серед її цивільних клієнтів — Saudi Aramco та Shell, а оборонні можливості вона шукає у США, Європі й на Близькому Сході.

Україна стала для компанії полігоном швидких рішень. Її керований оператором дрон A1 уже застосовується на фронті, а місцеві підрозділи створюють нові перехоплювачі. Після 15 поїздок до України Токусіге побачив виробництво, розосереджене між офісами, квартирами та торговельними центрами. Головний урок цієї війни простий: недостатньо створити найкращий дрон — потрібно вміти виготовляти його масово й змінювати швидше, ніж змінюється загроза.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Українська металургія скоротила виробництво на 12–16%

У січні–серпні 2026 року українські металургійні підприємства зменшили випуск усіх основних видів продукції порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Виробництво чавуну становило 4,35 млн тонн — на 14,8% менше, ніж за вісім місяців 2025-го. Виплавка сталі скоротилася на 12,5%, до 4,30 млн тонн, а випуск прокату — на 15,6%, до 3,59 млн тонн.

Як повідомляє об’єднання «Укрметалургпром», знизилися й середньодобові показники. Виробництво чавуну опустилося з 21 тис. до 17,9 тис. тонн, сталі — з 20,2 тис. до 17,7 тис. тонн, прокату — із 17,5 тис. до 14,8 тис. тонн.

Найпомітніше просів сегмент прокату, який утратив майже шосту частину торішнього обсягу. Загальна картина свідчить, що українська металургія проходить 2026 рік зі слабшими виробничими темпами за всіма трьома ключовими напрямами.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Київ можуть визнати територією підвищеного ризику: бізнесу готують страхування та кредити під 5%

Уряд готує два механізми підтримки бізнесу, який дедалі частіше опиняється під російськими ударами. Київ і Київську область планують додати до переліку територій підвищеного ризику, а великим торговельним мережам — запропонувати пільгові кредити для поповнення обігових коштів.

Зміни до постанови №1541 про страхування від воєнних ризиків уряд має розглянути найближчими тижнями. Нині особливий статус поширюється переважно на прифронтові області, зокрема Харківську, Сумську, Запорізьку, Донецьку та Дніпропетровську.

Новий статус дозволить підприємствам у столиці та області отримувати компенсацію за пошкоджене або знищене майно. Програма охоплюватиме не лише власні, а й орендовані об’єкти. До переліку додадуть паливні ємності та пальне, транспорт для його перевезення і зберігання, сільськогосподарську техніку, вантажівки й причепи масою понад 7,5 тонни.

Як пише Forbes Ukraine, максимальна компенсація для одного підприємства залишиться на рівні 30 млн грн за весь час дії програми. Водночас річний ліміт компенсації страхової премії планують підвищити з 3 млн до 5 млн грн.

Експортно-кредитне агентство припинятиме приймати заявки після використання 90% бюджетного фінансування. Частину відомостей воно перевірятиме через державні реєстри, тож бізнесу не доведеться повторно подавати доступні державі документи. До програми не допускатимуть компанії, покарані за змову на торгах, а також підприємства та власників, до яких застосовували кримінально-правові заходи за корупційні порушення.

Окремо Мінекономіки розробляє експериментальну програму оборотного кредитування великого ритейлу. Вона передбачає короткострокові позики під 5% річних — зокрема для закупівлі товарів. Максимальна сума для одного позичальника становитиме 1 млрд грн, загальний бюджет — 2 млрд грн. Програма має діяти до кінця першого кварталу 2027 року.

Проєкт планують подати уряду вже у вересні. Банки готуються до його запуску, хоча один із керівників державного банку вважає 2 млрд грн надто скромною сумою для відчутної підтримки великого бізнесу. На тлі атак на склади та втрати робочого часу через тривоги держава намагається створити для ритейлу бодай фінансову подушку — поки інфраструктура залишається мішенню.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Держстат знизив оцінку зростання ВВП України з 0,6% до 0,4%

Економіка України у другому кварталі 2026 року зросла на 0,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Державна служба статистики переглянула попередню оцінку, яка передбачала зростання на 0,6%.

Порівняно з першим кварталом реальний ВВП збільшився на 0,3% з урахуванням сезонного чинника. Номінальний обсяг економіки у квітні–червні становив 2,306 трлн грн.

Як повідомив Держстат, оцінку переглянули після надходження уточнених оперативних і адміністративних даних. Зокрема, служба врахувала звіти Держказначейства про виконання державного та місцевих бюджетів, розширену статистику платіжного балансу та нові відомості НБУ.

До розрахунків також додали оновлені дані про діяльність фінансових і страхових компаній, ломбардів, Пенсійного фонду та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Уточнення торкнулися й сектору послуг — поштової, кур’єрської діяльності та телекомунікацій.

Перегляд зменшив оцінку темпів зростання, але не змінив її напрямку: українська економіка завершила другий квартал у невеликому плюсі. Водночас приріст лише на 0,4% свідчить, що її рух уперед залишається майже непомітним і вкрай чутливим до нових ударів та обмежень.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Трамп пообіцяв американцям по $5000 у разі перемоги республіканців на виборах

Президент США Дональд Трамп пообіцяв виплатити кожному повнолітньому громадянину країни по $5000, якщо Республіканська партія збереже контроль над обома палатами Конгресу після проміжних виборів у листопаді.

Трамп назвав майбутню виплату «дивідендом» від економічних успіхів своєї адміністрації, порівнявши її з розподілом прибутку успішної компанії між акціонерами. За його словами, отримані гроші американці зможуть витратити лише всередині країни.

Про це президент заявив під час виступу на з’їзді республіканців у Далласі, штат Техас. «Якщо республіканці збережуть Палату представників і Сенат, ви отримаєте $5000», — пообіцяв він прихильникам.

У США живуть близько 240 млн повнолітніх громадян. Отже, виконання обіцянки коштуватиме федеральному бюджету понад $1 трлн. Трамп не пояснив, звідки планує взяти ці кошти та як саме працюватиме програма.

Як зазначає Associated Press, для запровадження таких виплат президентові майже напевно знадобиться згода Конгресу. Обіцянка вже викликала критику як спроба матеріально заохотити виборців підтримати республіканців, хоча виплата формально не залежатиме від голосу конкретної людини.

Заява пролунала на тлі несприятливих для Білого дому опитувань, у частині яких демократи випереджають республіканців. Трамп не приховує занепокоєння можливою втратою парламентської більшості. Ще 21 серпня на мітингу в Південній Кароліні він попереджав прихильників: якщо партія програє проміжні вибори, демократи можуть знову спробувати оголосити йому імпічмент.

Обіцянка перетворила виборчу арифметику на буквальну: перемогу республіканців Трамп запропонував вимірювати не лише місцями в Конгресі, а й чеком на $5000.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою