До Фредовича у штаб запросили Леоніда Черновецького, відомого своєю геніальною технологією "гречкосій".

Після цього нарікати щось на українців гріх, що вони не так голосують і не тих обирають. Тут країна з 250-річною історією республіканізму та демократії, де її політичний лідер публічно заявляє про підкуп виборців.

Ну і особливо смішні слова Трампа, що раніше Сполучені Штати були «посміховиськом для всього світу», але тепер, за його словами, над країною вже ніхто не сміється.

🇺🇸У нас про це було декілька чудових відео:
Чому Китай програє США і ніколи не стане лідером світу
Як США втратить велич і Китай стане лідером світу
Як (не)треба вести економічні війни. Переможна торгова війна США чи КНР? Частина 1
Як (не)треба вести економічні війни. Переможна торгова війна США чи КНР? Частина 2

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

😀 Логістика під вогнем: продукти можуть подорожчати до 1,5%, а інфляція — прискоритися

Російські удари по складах, підприємствах та енергетичній інфраструктурі вже виходять за межі воєнних зведень і переходять в економічну статистику. Руйнування змушують бізнес змінювати маршрути, шукати нові сховища та перевозити товари меншими партіями — і частина цих витрат поступово потрапляє на цінники.

За оцінкою НБУ, перебудова логістики може підвищити середні ціни на продукти харчування на 0,5–1,5% протягом року. Для торговельних мереж, які втратили основні розподільчі центри, витрати можуть зрости сильніше. Наслідки атак проявлятимуться не лише в подорожчанні, а й у скороченні асортименту та кількості акцій.

У серпні дорожчали м’ясо — передусім свинина й курятина, риба, морепродукти, макаронні вироби та крупи. Частину зростання вартості м’яса регулятор пояснює сезонністю. Водночас молоко подешевшало, а ціни на кисломолочну продукцію майже не змінилися.

Як випливає з відповіді НБУ на запит Forbes Ukraine та колонки заступника голови Нацбанку Володимира Лепушинського, перебудова постачання може додати 0,4–0,6 відсоткового пункту до річної інфляції наприкінці 2026 року. Основний ефект очікується восени, частково він може перейти на початок наступного року.
Різкого цінового стрибка в НБУ не прогнозують. Логістика та зберігання формують близько 8% середньої вартості товару, а конкуренція і слабший попит не дозволяють продавцям повністю перекласти додаткові витрати на покупців.

Тиск уже відчуває ширша економіка. Індекс очікувань ділової активності в серпні знизився до 48,3 пункту з 50,1 у липні, повернувшись у зону переважно негативних оцінок. У липні товарний експорт скоротився до $2,9 млрд, тоді як імпорт зріс до $8,8 млрд. У серпні залізницею перевезли близько 1,3 млн тонн зерна — майже на 35% менше, ніж місяцем раніше.

Морські обмеження та зруйнована інфраструктура звужують експорт, а відновлення й підготовка до зими збільшують потребу в імпорті та валюті. Проте економіка не зупиняється: підприємства розосереджують запаси, аграрні вантажі переорієнтовують на західні переходи й дунайські порти, а пошкоджені потужності поступово повертають до роботи. Адаптація не скасовує втрат, але поки не дозволяє їм перетворитися на системний обвал.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Керівник американської розвідки готується відігравати більшу роль у переговорах між Росією та Україною - FT

Директор ЦРУ Джон Реткліфф готується до більш помітної ролі в американських переговорах щодо завершення російсько-української війни. Білий дім розглядає можливість обмежити участь спецпосланця Стіва Віткоффа та зятя Дональда Трампа Джареда Кушнера, які досі були головними посередниками між Вашингтоном, Києвом і Москвою.

За словами джерел, Реткліфф може перебрати значну частину «човникової дипломатії» та підтримувати окремі канали зв’язку з українськими й російськими спецслужбами. Однак Трамп остаточного рішення ще не ухвалив, а Білий дім і ЦРУ відмовилися коментувати можливі кадрові зміни.

Як пише Financial Times, перспектива посилення ролі Реткліффа обнадіяла європейські столиці, невдоволені слабким поступом переговорів. Мирні зусилля фактично зайшли в глухий кут наприкінці лютого, після чого увага адміністрації США змістилася на війну з Іраном.

Віткофф, імовірно, збереже посаду спеціального посланця з мирних місій та може й надалі працювати над українським напрямом паралельно з Реткліффом. За даними джерел, між ними триває суперечка щодо розподілу повноважень.

Неформальний стиль Віткоффа, побудований на особистих контактах і швидких домовленостях, дратував сторони переговорів. У Києві вважали, що він недостатньо тиснув на Володимира Путіна, аби той пом’якшив вимоги. У Москві частину відповідальності за невдалий торішній саміт Трампа й Путіна на Алясці також покладали на американського посланця.

Наприкінці серпня Реткліфф несподівано відвідав Москву, де обговорив війни в Україні та Ірані, а також російські гібридні загрози для Європи. За даними FT, Путін спочатку планував зустрітися з ним, але відмовився після того, як директор ЦРУ дав російським силовикам неприкрашену оцінку становища РФ на війні.

Українські посадовці заявляють, що Київ має робочі відносини з усіма учасниками американської команди й не наполягає на конкретній кандидатурі. Тим часом Реткліффу приписують ідею тристоронньої зустрічі Трампа, Зеленського та Путіна, а також попередження Москві щодо можливого нападу на країни НАТО.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Уряд передав Раді три законопроєкти для залучення міжнародного фінансування

Кабінет Міністрів схвалив і направив до Верховної Ради ще три законопроєкти з пакета, необхідного для отримання міжнародної допомоги та покриття дефіциту державного бюджету.

Документи стосуються роботи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, АТ «Укрзалізниця» і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Детального змісту запропонованих змін уряд у повідомленні не розкрив.

Міністри отримали доручення невідкладно опрацювати законопроєкти з народними депутатами на рівні профільних парламентських комітетів. Кабмін прагне скоротити шлях документів до сесійної зали, адже їх ухвалення пов’язане з подальшим зовнішнім фінансуванням України.

Як повідомляється на Урядовому порталі, від початку вересня Кабінет Міністрів уже схвалив і передав Верховній Раді вісім законопроєктів із відповідного пакета.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький назвав ситуацію з дефіцитом державного бюджету серйозною та закликав парламент діяти разом з урядом. За його словами, всі необхідні рішення з боку Кабміну мають бути ухвалені до 1 листопада.

Очільник уряду також звернувся до народних депутатів із проханням якнайшвидше підтримати законопроєкти незалежно від політичної належності. Він наголосив, що узгоджена робота Кабміну та парламенту потрібна для стабілізації державних фінансів і забезпечення видатків на оборону та соціальну сферу.
Тепер темп переходить до Верховної Ради: від швидкості розгляду урядового пакета залежатиме доступ України до коштів, на яких тримається бюджет воєнного часу.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Країни НАТО зірвали російську операцію біля підводних кабелів

Велика Британія та Норвегія провели спільну військову операцію, щоб не допустити можливої диверсії Росії проти підводних кабелів і трубопроводів у Північній Атлантиці.

За словами міністра оборони Великої Британії Джона Гілі, російські кораблі та підводні човни понад місяць діяли поблизу критичної інфраструктури на північ від британського узбережжя. До групи входили ударний атомний підводний човен класу «Акула» та два спеціалізовані розвідувальні апарати, пов’язані з російським Головним управлінням глибоководних досліджень. На Заході вважають, що цей підрозділ здатний не лише картографувати морські комунікації, а й пошкоджувати їх у разі конфлікту.

Лондон направив для спостереження фрегат, допоміжний танкер і патрульний літак. Норвегія залучила власний фрегат та літак P-8. Російські судна перебували в міжнародних водах і виключних економічних зонах союзників, не заходячи до територіального моря Великої Британії.

Як повідомляє Reuters, союзники супроводжували російську групу, доки вона не залишила район. Пошкоджень кабелів або трубопроводів не виявили.

Британська влада стверджує, що Москва намагалася скористатися увагою світу до війни на Близькому Сході, аби провести операцію непомітно. Гілі заявив, що пересування російських підводних човнів відстежували від початку, а будь-яка спроба атакувати підводну інфраструктуру матиме серйозні наслідки.

Російське посольство не надало оперативного коментаря. Раніше Москва заперечувала причетність до пошкодження європейських підводних комунікацій.

Після низки аварій кабелів, телекомунікаційних ліній і газопроводів країни НАТО посилили патрулювання Північної Атлантики та Балтійського моря. Цього разу двобій залишився без пострілів: російська операція втратила головну перевагу — тишу.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Угода на $224 млн запускає консолідацію української дронової галузі

Компанія Swarmer, яку підтримує засновник Blackwater і союзник Дональда Трампа Ерік Прінс, купує українського виробника наземних роботизованих комплексів Ratel Robotics. Угоду грошима та акціями оцінили у суму до $224 млн — вона стане однією з найбільших в українській галузі оборонних технологій.

Заснована в Україні, але нині зареєстрована в Остіні компанія Swarmer розробляє програмне забезпечення зі штучним інтелектом, яке дозволяє повітряним безпілотникам діяти роєм. Система самостійно визначає черговість атак і перебудовує завдання, якщо один з апаратів виходить із ладу або втрачає заряд. З квітня 2024 року технологію Swarmer використали у понад 100 000 бойових місій, стверджує компанія.

Ratel Robotics виробляє безпілотні наземні платформи для логістики, евакуації та інших фронтових завдань. До повномасштабної війни підприємство займалося вуличним освітленням. За перші чотири місяці року Ratel отримала замовлення приблизно на 37% бюджету Міністерства оборони України, передбаченого для закупівлі наземних роботизованих систем.

Як повідомляє The Wall Street Journal, угода може стати початком масштабного укрупнення української дронової промисловості. На цьому ринку вже працюють понад 500 компаній, які конкурують за військові замовлення. Частину з них, імовірно, поглинуть більші гравці, інші можуть не витримати боротьби за фінансування.

Роздрібненість галузі значною мірою пояснюється системою закупівель: близько 1500 бойових підрозділів можуть самостійно обирати потрібні їм безпілотники. Тому створити невелику компанію порівняно легко, але перейти до масового виробництва значно складніше — для цього потрібні капітал, великі державні контракти та доступ до закордонних ринків.

Процес консолідації вже розпочався. Vyriy Industries торік придбала контрольні частки у п’яти українських оборонних компаніях, а американська MITS Capital об’єднала чотири підприємства в MITS Industries.

Swarmer планує й надалі купувати виробників із перевіреними на полі бою технологіями. Українська дронова індустрія, що виросла з тисяч швидких фронтових рішень, поступово входить у новий етап: тепер перемагатиме не лише найкраща розробка, а й здатність виробляти її масово та продавати у світі.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

😳😑Оскільки у нас сьогодні день Трампа, то не можна оминути цю чудову новину: Серіал «Південний парк» перейменував себе на «Південну Америку» у новому епізоді. Це їхня відповідь на спроби Дональда Трампа перейменувати все на «Америку», а також на згоду Apple і Google внести створені Трампом зміни до назв на своїх електронних картах.

Хто у нас з підписників є фанатами Саус Парку? Пишіть у коментарях як вам ідея авторів?

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Мінфін обмежує видатки: Марченко не виключив затримок зарплат

Міністерство фінансів через нестачу ліквідності вимушено стримувати державні видатки. Якщо надходження на єдиний казначейський рахунок виявляться недостатніми, у бюджетному секторі можливі затримки з виплатою зарплат.

Про це міністр фінансів Сергій Марченко заявив на засіданні комітету Верховної Ради. За його словами, уряд намагатиметься не допустити такого сценарію, адже затримка зарплат стала б «фінансовою катастрофою». Водночас повністю виключити цей ризик наразі неможливо.

Мінфін підготував два пакети заходів для роботи в умовах обмежених ресурсів. Перший передбачає перенесення частини менш нагальних видатків на грудень. Соціальні виплати відкладати не планують.

Як повідомив Марченко під час засідання парламентського комітету, уряду також подали регламент фінансування в періоди браку ліквідності. Безумовним пріоритетом залишатиметься сектор безпеки й оборони. Решту видатків проводитимуть у міру надходження додаткових коштів.

Обмеження можуть поширитися не лише на державний, а й на місцеві бюджети. Зокрема, програми будівництва, включно із соціальними об’єктами, призупинятимуть доти, доки казначейство не матиме достатніх ресурсів.
Міністр також не виключив монетарного фінансування бюджету — фактично покриття дефіциту коштом емісії. Водночас він застеріг, що такий крок загрожує девальвацією гривні, прискоренням інфляції та ускладненням відносин із міжнародними кредиторами.

Отже, бюджет переходить у режим жорсткого визначення пріоритетів: спочатку оборона та соціальні зобов’язання, а всі інші витрати чекатимуть на появу коштів.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Ставка на виснаження: Україна переносить війну вглиб Росії

Володимир Зеленський розраховує, що удари вглиб Росії підвищать для Кремля ціну війни й змусять Володимира Путіна серйозніше поставитися до мирних переговорів.

Упродовж більшої частини війни Кремлю вдавалося захищати пересічних росіян від її прямих наслідків. Тепер Україна намагається зруйнувати цю ізоляцію: порушує роботу аеропортів, атакує нафтопереробні заводи, промислові підприємства, паливні сховища та логістичні центри найбільших торговельних майданчиків Wildberries і Ozon.

Логіка жорстка, але зрозуміла: економічні й політичні втрати Росії мають зростати швидше, ніж Москва встигає завдавати Україні військової та цивільної шкоди. У серпні Київ здійснив одну з наймасштабніших серій ударів по російській території від початку повномасштабної війни, паралельно нарощуючи власне виробництво далекобійних безпілотників.

Як пише Politico, у липні українські дрони дісталися Омського нафтопереробного заводу — найбільшого в Росії, розташованого приблизно за 2700 км від підконтрольної Україні території. Крім того, Київ розгорнув операцію проти російського «тіньового флоту» в Чорному та Азовському морях: за даними українських посадовців, під приціл потрапили понад 200 суден.

Наслідки дедалі важче приховувати. Росіяни стикаються з дефіцитом пального, затримками авіарейсів і втратою товарів через пожежі на складах. Воєнні блогери критикують нездатність армії захистити тил. Проте доказів того, що ці проблеми вже загрожують владі Путіна, немає.

Аналітики вважають, що удари сильніше б’ють по авторитету російського президента серед еліт, ніж серед населення. Вони бачать, що війна не наближається до обіцяної перемоги, а безпека самої Росії погіршується. Водночас швидкого перевороту чи масового повстання експерти не очікують.

Наступна мета Києва — зробити дедалі ризикованішими комерційні польоти над Росією. Зеленський уже попередив іноземні авіакомпанії, що масштаби українських операцій зростатимуть.

Однак це перегони на виснаження, у яких Україна також входить у небезпечну зону. Попереду ще одна важка зима, Росія нарощує удари балістичними ракетами, а запасів перехоплювачів Patriot бракує. Тому на зустрічі Зеленського з американськими посланцями та представниками Великої Британії, Німеччини й Франції головним питанням був не стільки мирний план, скільки те, як Україні пережити зиму.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🔥Рязанський НПЗ зупинив роботу після атаки дронів 6 вересня — Reuters

Рязанський нафтопереробний завод, що належить «Роснефті», повністю зупинив роботу після атаки безпілотників 6 вересня. Про це Reuters повідомили два джерела в російській нафтовій галузі.

Україна продовжує удари по російській енергетичній інфраструктурі, намагаючись послабити економічний потенціал РФ на тлі війни, що триває вже понад чотири з половиною роки.

За словами джерел Reuters, після удару були зупинені дві основні установки первинної переробки нафти — CDU-6 та CDU-4.

Установка CDU-6, на якій після атаки виникла пожежа, здатна переробляти близько 8 млн тонн нафти на рік, або приблизно 160 тис. барелів на добу. Це майже половина загальної потужності Рязанського НПЗ.

Потужність другої зупиненої установки, CDU-4, становить близько 4 млн тонн нафти на рік.

Ще одна установка первинної переробки — CDU-3 — перебуває на плановому ремонті ще із середини травня.

За оцінкою співрозмовників Reuters, відновлення пошкоджених потужностей може тривати до кількох тижнів.

Рязанський НПЗ має важливе значення для паливного забезпечення російської столиці й уже неодноразово ставав ціллю атак безпілотників у 2026 році.

15 травня підприємство також зазнало удару дронів. За даними джерел Reuters, ремонт після тієї атаки тривав приблизно до середини липня.

Наступний удар стався 29 липня, після чого завод знову припинив роботу приблизно на два-три тижні.

За даними галузевих джерел, у 2024 році Рязанський НПЗ переробив 13,1 млн тонн сирої нафти, що становило близько 4,9% від загального обсягу нафтопереробки в Росії.

Того ж року підприємство виробило:
2,2 млн тонн бензину;
3,4 млн тонн дизельного пального;
4,3 млн тонн мазуту.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Вибори під гуркіт дронів: у Росії зростає тривога через війну

Напередодні парламентських виборів війна дедалі глибше входить у повсякденне життя росіян. Житель Москви Юрій обклеїв вікна квартири протиосколковою плівкою після того, як вибух дрона вибив шибки в помешканні його знайомого та спричинив легкі поранення.

Російська влада запевняє, що перемагає в Україні. Однак майже через п’ять років після початку повномасштабної війни її наслідки стає дедалі важче приховувати. Удари українських безпілотників, дефіцит пального, перебої в роботі аеропортів та побоювання нової мобілізації посилюють суспільну тривогу.

Голосування до Державної думи відбудеться 18–20 вересня — вперше після вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року. У жорстко контрольованій політичній системі партія «Єдина Росія», яку підтримує Володимир Путін, майже напевно збереже панівне становище. Проте Кремль уважно стежитиме за явкою та результатами як за показниками втоми від війни.

Як повідомляє Reuters, від кінця квітня понад половина учасників майже всіх щотижневих опитувань державного Фонду громадської думки називали настрої свого оточення тривожними. Показник утримується на найвищому рівні від часу мобілізації восени 2022 року, коли з Росії виїхали сотні тисяч чоловіків призовного віку.

Чутки про новий набір до армії після виборів зберігаються, попри заперечення Кремля. Двоє росіян розповіли агентству, що тимчасово виїхали з країни разом із сім’ями, побоюючись мобілізації. Офіційних даних про масштаби такого відтоку немає.

Зростання страху видно й на ринку. Попит на захисну плівку для вікон компанії Solartek від початку року збільшився на 50%, а на російському ринку вже виник її дефіцит. Страхування житла від ударів дронів, яке раніше майже нікого не цікавило, стає дедалі популярнішим. У першому півріччі 2026 року страхові внески за майновими полісами для домогосподарств зросли на 18%.

Путін звинувачує Київ у спробі залякати росіян і зірвати вибори. Проте голосування відбудеться за наперед визначеного переможця — справжньою невідомою залишається лише глибина тривоги в суспільстві, яке війна наздогнала вдома.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Єна повертає повагу ринків — і створює нові ризики

Японська єна, яку роками сприймали передусім як дешеве джерело фінансування, знову нагадала про свою вагу. Після падіння наприкінці липня приблизно до 164 єн за долар — найнижчого рівня за чотири десятиліття — валюта зміцнилася до семимісячного максимуму, ненадовго наблизившись до позначки 152.

Розворот почався після першої з 1998 року скоординованої валютної інтервенції Японії та США. Токіо витратив на підтримку єни рекордні $96,4 млрд. Додатковий імпульс дали очікування посилення монетарної політики: ринок майже повністю заклав підвищення ставки Банком Японії на 0,25 відсоткового пункту у вересні та оцінює ймовірність ще одного кроку в грудні у 75%.

Як зазначає Bloomberg, повернення поваги до єни має й зворотний бік. Міністр фінансів США Скотт Бессент публічно закликав Японію підвищувати ставки, фактично кидаючи виклик інвесторам, які й надалі грають проти її валюти.

Сильніша єна може прискорити згортання так званої carry trade — стратегії, за якої інвестори позичають дешеві єни та вкладають їх у прибутковіші активи за кордоном. Масовий вихід із таких позицій здатен вдарити по дорогих акціях технологічних та ШІ-компаній, а також по валютах на кшталт австралійського долара.

Втім, тривалий злет єни ще не гарантований. Банк Японії, ймовірно, підвищуватиме ставки обережно, тоді як розрив між дохідністю американських і японських активів залишатиметься значним. За оцінками аналітиків, у середньостроковій перспективі долар може торгуватися в діапазоні 150–165 єн.

Єна вже вийшла з тіні, але її подальше зміцнення залежатиме від рішучості Токіо, політики Федеральної резервної системи та готовності світових інвесторів відмовитися від звички жити коштом дешевих японських грошей.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇪🇪 Естонія закликає не панікувати через російську загрозу, але готується до оборони

Нарва лежить на самому східному краї НАТО. Через річку від естонського середньовічного замку височіє російська фортеця, а вздовж частини берега встановлено протитанкові «зуби дракона» й колючий дріт. Гул безпілотників тут уже став звичним тлом. Однак естонська влада наголошує: ознак підготовки Росії до прямого вторгнення наразі немає.

За словами міністра закордонних справ Маргуса Цахкни, російські війська надто зав’язані у війні проти України, щоб відкрити ще один повномасштабний фронт. Водночас протистояння з Кремлем фактично вже триває — у формі диверсій, кібератак, дезінформації та провокацій із безпілотниками.

Естонія розслідує можливий російський слід у підпалі місцевої оборонної компанії. Раніше український дрон, імовірно збитий із курсу засобами радіоелектронної боротьби або підміною сигналу GPS, влучив в естонську електростанцію. Таллінн вважає такі інциденти наслідком російської агресії та закликає відповідати на них посиленням санкцій і допомоги Києву.

Як пише The Wall Street Journal, спокійна риторика Естонії не означає безтурботності. Країна готувалася до можливої атаки ще до 2022 року. Від 2017-го у Балтії перебувають війська інших членів НАТО, зокрема Великої Британії, а після початку повномасштабної війни їх посилили. Нині контингент налічує близько 1500 військових.

У мобілізаційному реєстрі Естонії — понад 200 тисяч осіб. Уздовж східного флангу НАТО споруджується «Балтійська лінія оборони». Змінилася й військова доктрина: замість відступу до Таллінна армія має боронити кожен клаптик території. Досвід України показав, що втримати землю легше, ніж повертати її після окупації.

Особливе місце в побоюваннях посідає Нарва — місто з 53 тисячами жителів, переважно російськомовних. Близько третини населення має громадянство РФ, а Володимир Путін називав місто «історично російською землею». Частина старших мешканців дивиться російське телебачення й повторює кремлівські тези.

Та навіть у Нарві переважає стриманість. Місцеві жителі визнають близькість війни, але дедалі менше вірять, що Росія, виснажена українським фронтом, здатна розпочати ще одну.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇨🇦🇺🇦 Канада надасть до 757 млн канадських доларів ($547 млн) гарантій для енергетичної безпеки України

Канада надасть Європейському банку реконструкції та розвитку кредитні гарантії на суму до 757 млн канадських доларів. Фінансування спрямують на підтримку енергетичної безпеки України, зокрема екстрені закупівлі природного газу та створення стратегічних запасів палива перед опалювальним сезоном 2026/2027 років.

Про це домовилися міністр енергетики та природних ресурсів Канади Тім Годжсон і перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль. Спільну заяву вони підписали 10 вересня у Калгарі.

Сторони засудили російські атаки на українську енергетичну інфраструктуру та підтвердили намір поглиблювати співпрацю у сферах енергетичної стійкості, відновлення й післявоєнної реконструкції. Окремо Канада внесе ще 10 млн канадських доларів до Фонду підтримки енергетики України. Загальний внесок Оттави до нього сягне 100 млн.

Як зазначено в спільній заяві урядів Канади та України, країни також розпочали діалог із канадським бізнесом щодо довгострокових угод про постачання скрапленого природного газу. Обговорення охоплюватиме маршрути транспортування, використання українських газосховищ та регуляторні умови.

Ще одним напрямом стане атомна енергетика. Сторони наголосили на важливості партнерства між «Енергоатомом» і канадською Cameco, яке передбачає постачання урану та послуг із його конверсії до 2035 року. Канада й Україна також планують співпрацювати у модернізації урановидобувних і переробних потужностей, поводженні з радіоактивними відходами та розвитку малих модульних реакторів.

Export Development Canada передбачила ще 200 млн канадських доларів пільгового торговельного фінансування для пріоритетних українських проєктів, зокрема у гідроенергетиці. Сторони також розвиватимуть співпрацю у відновленні електромереж, накопиченні енергії, кібербезпеці та залученні канадських компаній до відбудови.

Підписана заява прокладає енергетичний міст між двома країнами — від термінової підготовки до найближчої зими до довгострокового оновлення української енергосистеми.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Дуже цікава колонка Еріка Шмідта в WP і ще цікавіша розмова зі Sky News. Поява великої кількості реактивних дронів — ознака значно більшої проблеми.

До цього моменту Україна була швидшою і ефективнішою в знаходженні технологічних рішень, ніж Росія. Ми вміємо адаптуватися та знаходити талановиті рішення, поки повільний механізм адаптації Росії лише розкачується.

Зараз він розкачався - побудував виробничі зв'язки з китайцями, побудував обхідні шляхи для санкцій і створив нову систему. Не факт, що ми знову зможемо виграти "на таланті" та "креативними рішеннями". Система перемагає креатив — просто з часом, і цей час може прийти дуже несподівано

Відповідь? Посилення співпраці між Україною та "колективним заходом". Не просто "відкриття експорту", не просто "пишатися звитягою", а теж будувати спільну систему.

Цитата:

Україна має інженерів, рішучість і дух інновацій, щоб вести цю тотальну війну. Чого їй бракує — промислового масштабу, який можуть забезпечити лише її західні партнери. Україні терміново потрібні перехоплювачі, боєприпаси та засоби далекобійного ураження, а разом із ними — інвестиції в розширення власних виробничих потужностей. Захід має ставитися до української оборонної промисловості як до продовження власної: спільно виробляти зброю, усувати вузькі місця в постачанні й гарантувати, що українським командирам ніколи не доведеться економити на цілях.

Загартована в боях і надзвичайно ефективна українська армія щодня кує майбутнє війни на передовій. Тісніше інтегруючись із нею, західні армії можуть допомогти забезпечити перемогу України, засвоїти критично важливі, здобуті дорогою ціною уроки сучасної війни та зміцнити міжнародний порядок перед загрозами, які визначать прийдешні десятиліття.

via Роман Вибрановський

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Росія скоротила видобуток нафти найбільше з грудня на тлі атак українських дронів

У серпні Росія видобувала в середньому 8,718 млн барелів сирої нафти на добу — на 160 тисяч менше, ніж у липні. Це найглибше місячне падіння від грудня, коли обсяги російського виробництва почали знижуватися.

Видобуток виявився на 1,17 млн барелів на добу нижчим за рівень, передбачений для Росії угодою ОПЕК+. Скорочення відбулося на тлі посилення українських ударів по нафтопереробних заводах та експортній інфраструктурі РФ у Чорному й Балтійському морях.

Атаки змушували підприємства зменшувати переробку сировини. Водночас удари по портах і терміналах звузили можливості російських нафтових компаній компенсувати падіння внутрішнього попиту на нафту її додатковим експортом.

Як свідчить вересневий звіт ОПЕК, оцінка видобутку ґрунтується на даних вторинних джерел. Сама організація не пов’язує його скорочення безпосередньо з українськими атаками, однак час падіння збігається з різким посиленням ударів по російському паливному сектору.

За підрахунками Bloomberg, лише протягом серпня українські сили щонайменше 22 рази атакували російські НПЗ. Україна також завдавала ударів по суднах та інфраструктурі південних портів РФ, зокрема Новоросійська — одного з головних центрів експорту нафти через Чорне море.

Через перебої з виробництвом пального російський уряд продовжив до кінця вересня заборону на експорт більшості видів дизеля. У деяких регіонах країни знову запровадили обмеження на продаж бензину.

Москва вже очікує, що річний видобуток нафти буде нижчим за попередній прогноз. Водночас віцепрем’єр РФ Олександр Новак назвав падіння тимчасовим: за його словами, після відновлення роботи НПЗ і стабілізації ситуації виробництво знову має зрости.

Поки ж удари по переробці та експортних шляхах стискають російську нафтову систему з двох боків, поступово перетворюючи локальні пошкодження на загальногалузеве обмеження.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

В Україні знищено не 90%, а близько 42% сучасних складів — Руслан Шостак

Повідомлення про нібито знищення 90% українських складів не відповідають наведеним учасниками ринку даним і лише посилюють паніку. Попри важкі втрати, логістична система країни продовжує працювати, заявив підприємець Руслан Шостак.

За його оцінкою, від початку повномасштабної війни в Україні знищено 2,1 млн кв. м складських приміщень класів А і Б+. Із них 1,5 млн кв. м припадає на Київську область, причому близько 900 тисяч кв. м було втрачено від початку 2026 року.

До великої війни загальна площа сучасних складів становила приблизно 4,2 млн кв. м. Відтоді в експлуатацію ввели ще близько 800 тисяч кв. м. Таким чином, із сукупних 5 млн кв. м знищено 2,1 млн, а приблизно 2,9 млн кв. м продовжують працювати. Крім того, великі підприємства по всій країні мають десятки мільйонів квадратних метрів складських приміщень інших класів.

Як наголосив Шостак у своєму дописі у Facebook, поширення перебільшених оцінок підриває репутацію української логістики та створює вигідне Росії відчуття неминучого дефіциту.

Ритейл справді зазнає болючих втрат. Нещодавно було знищено ще один магазин, а раніше — склад мережі Varus. Однак, за оцінкою підприємця, системного дефіциту товарів не буде. Постраждалим мережам може знадобитися до двох тижнів для перебудови постачання, а втрачені товари або магазини здатні замінити інші виробники й торговельні майданчики.

Шостак закликав українців підтримувати постраждалі мережі звичайними покупками, але не створювати ажіотажного попиту. Споживачі можуть тимчасово не знайти улюбленої марки чи звичного магазину, проте необхідні товари залишатимуться доступними.

Головною загрозою для бізнесу він назвав не руйнування окремих об’єктів, а відсутність дієвого страхування воєнних ризиків і пільгового кредитування великих компаній. Без таких інструментів підприємствам дедалі важче відновлюватися після ударів. Тому завдання уряду — запропонувати ринку механізми підтримки, які допоможуть бізнесу не лише вистояти, а й швидко повертатися до роботи.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Португалія підтримала використання заморожених активів РФ для України

Португалія готова підтримати використання заморожених російських активів для допомоги Україні, однак визнає обґрунтованість вимог Бельгії щодо розподілу можливих юридичних і фінансових ризиків між усіма країнами Євросоюзу.

У Європі заблоковано близько €200 млрд російських активів. Більшість із них зберігається в розташованому у Брюсселі депозитарії Euroclear, тому саме Бельгія опинилася в центрі дискусії про подальшу долю цих коштів.

Європейська комісія раніше запропонувала використати активи для забезпечення кредиту Україні. Однак Брюссель відхилив цей механізм через відсутність гарантій на випадок російських судових позовів і можливих вимог про компенсацію. Бельгійська влада наполягає, що відповідальність має бути спільною для всього ЄС.

Як повідомляє Reuters, міністр закордонних справ Португалії Паулу Ранжел заявив у парламенті, що його країна «ніколи не стане перешкодою» для використання €200 млрд на користь України. Якщо в ЄС сформується відповідний консенсус, Лісабон приєднається до нього.

Водночас Ранжел назвав застереження Бельгії справді вагомими. Якщо країна, де зберігається основна частина активів, залишиться сам на сам із непропорційними правовими або фінансовими ризиками, це може зашкодити її репутації на міжнародних ринках.

Португальський міністр висловив сподівання, що ЄС знайде конструктивне рішення. Проте погодження спільних гарантій залишається складним: частина держав-членів спочатку вимагає чіткіше визначити фінансову модель та межі їхньої відповідальності.

Таким чином, Португалія підтримує сам принцип — Росія має платити за спричинену війну. Але перетворення заморожених мільярдів на реальну допомогу Україні все ще залежить від здатності Європи розділити не лише кошти, а й ризики.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою