Оборона України дорожчає, а Європі дедалі важче оплачувати рахунки

Україні бракує близько $27 млрд для фінансування оборонних потреб до початку наступного року. Витрати зростають через розширення армії, збільшення виробництва й закупівель дронів, потребу в додаткових системах ППО, виплати військовим та допомогу родинам загиблих.

До $10 млрд із цієї суми необхідно для завчасної закупівлі озброєнь на наступний рік, ще майже $20 млрд — для грошового забезпечення військовослужбовців та інших пов’язаних видатків. Фінансовий тиск посилюють російські удари по містах і портах, які руйнують інфраструктуру та обмежують зерновий експорт через Чорне море.

Головним зовнішнім донором Києва залишається Європа, але її уряди дедалі обережніше говорять про нові зобов’язання. Вони підтверджують уже обіцяну підтримку, зокрема кредит приблизно на $105 млрд до кінця 2027 року, однак не поспішають виділяти додаткові кошти. Ситуацію ускладнює посилення партій, які виступають проти допомоги Україні, зокрема «Альтернативи для Німеччини» та французького «Національного об’єднання».
Як пише The Wall Street Journal, союзники по НАТО обіцяли надати Україні цього року $81 млрд військової підтримки, але поки зарезервували лише $72 млрд.

За програмою ЄС Україна має отримати приблизно по $52 млрд у 2026 та 2027 роках, дві третини — на оборону. Наразі перераховано $13,5 млрд, а найближчим часом Єврокомісія планує схвалити ще $7 млрд. Частину цих коштів можна буде використати для придбання компонентів до систем Patriot.

Очікувалося, що країни поза ЄС і міжнародні фінансові установи додатково нададуть $52 млрд у 2026–2027 роках, однак поки відповідне зобов’язання взяла на себе лише Норвегія.

Європейські посадовці обговорюють три способи закрити розрив. Перший — достроково перерахувати частину вже погодженого кредиту, що лише перенесе нестачу коштів на наступний рік. Другий — авансом використати частину €100 млрд, передбачених для відновлення України в бюджеті ЄС після 2028 року. Третій — повернутися до питання про близько €200 млрд заморожених російських активів.

Усі варіанти мають політичну ціну. Прискорення виплат вимагатиме нових грошей уже 2027 року, а використанню російських активів опирається Бельгія, де зберігається більшість цих коштів. Тож фінансування України перетворюється на ще один фронт війни — без вибухів, але з дедалі важчим рахунком.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Єврокомісія відновила пошук механізму використання заморожених активів РФ

Європейська комісія знову працює над варіантами використання заморожених російських активів для фінансування України. До перегляду цього питання Брюссель підштовхнули звернення чотирьох країн ЄС і понад 120 депутатів Європарламенту.

Дискусія відновилася на тлі переговорів про бюджет Євросоюзу на 2028–2034 роки та зростання потреб України в оборонному фінансуванні. Мета Єврокомісії — знайти юридично надійний механізм, який усуне застереження Бельгії та отримає підтримку всіх 27 держав-членів.

Один із запропонованих варіантів передбачає переведення російських рахунків із бельгійського депозитарію Euroclear та інших фінансових установ до окремої структури під контролем ЄС. Разом з активами до неї мають перейти й пов’язані з ними зобов’язання. Це дозволило б надати Бельгії та Euroclear гарантії від можливих судових позовів і фінансових претензій Росії.

Як пише Financial Times, цю ідею підтримали колишня міністерка оборони Німеччини Аннегрет Крамп-Карренбауер і депутатка Європарламенту Наталі Луазо.

Конкретної технічної моделі поки немає. Європейські посадовці визнають, що навіть найпереконливіша юридична конструкція залишиться на папері, якщо уряди країн ЄС не матимуть політичної волі її схвалити.

Ключовою залишається позиція Бельгії, де зберігається основна частина заморожених російських коштів. Її уряд заявляє, що попередні застереження нікуди не зникли: будь-яке рішення має повністю захищати активи, зобов’язання Euroclear та саму бельгійську державу від непропорційних ризиків.

Отже, ЄС поки не готує вже погоджену конфіскацію. Брюссель лише повернувся до пошуку шляху, який дозволив би спрямувати російські ресурси на підтримку України, не перекладаючи юридичний рахунок війни на одну країну.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Мені здається, комусь треба сходити у відставку.
Нагадаю, що цей самий міністр фінансів ще нещодавно погоджував (у всякому разі не протестував проти) видачі всіляких тисяч, підтримок, тисячевесон, марафонів і іншої популістської маячні.
Не вмієш казати ні (дуже важлива якість для міністра фінансів), нех жалітися. Це просто якийсь театр абсурду.
Дмитро Булах

Від себе додамо: Міністерство фінансів - це один з двох головних органів виконавчої влади, від якого залежить розвиток бізнесу.

Але Міністерство під керівництвом Сергія Марченка нічого не зробила для покращення ділового клімату:

1)Затягувався конкурс на голову митниці - у листопад 2024 прийняли закон про перезавантаження органу, а лише у квітні 2026 вдалося призначити нового голову. Нагадаємо, втрати бюджету від контрабанди і сірого імпорту - схема №2. Минулого року втрати склали до 125 млрд грн. Бізнес серед усіх органів щодо проблем з корупцією ставить митницю на перше місце.

2) Станом на вересень 2026 року повноцінний відкритий конкурс на посаду Голови Державної податкової служби (ДПС) не проводиться. В Україні адміністрування податків для бізнесу на загальній системі оподаткування зі сплатою ПДВ вимагає у 24 рази більше витрат, ніж в середньому у країнах ЄС.

3) Мінфін відмовляв і саботував будь-які ініціативи, якім б зменшили регулювання, зайвий документообіг, що лягає тягарем на бізнес. Нагадаємо, що Мінфін відмовився від нашої пропозиції у 2022 році скасувати акти виконаних робіт, що коштували економіці України 34 млрд грн на рік, або 0,6% ВВП (у цінах 2021). Тільки через закон у квітні 2026 вдалося скасувати обов'язковість. Тобто втратили 4 роки.

4) Мінфін розробив, а Уряд прийняв, горезвісну національну стратегію доходів, яка ускладнює ведення бізнесу і створює додаткові корупційні ризики. Зокрема, скасування банківської таємниці для бізнесу та блокування банківських рахунків без рішення суду.

5) Під час керівництва Сергія Марченка Мінфін робить регулярні спроби зі знищення спрощеної системи оподаткування. Остання спроба була торік, коли ФОПів хотіли обкласти ПДВ при обороті в 1 млн грн.

Вся діяльність Міністерства фінансів Сергія Марченка робить діловий клімат в Україні несприятливим, мотивує виводити кошти з країни і перешкоджає залученню інвестицій в країну.

Особливо важливо, що автор посту підкреслив: Мінфін повинен бути голосом розуму і не допускати будь-яких неефективних витрат, популістичної роздачі коштів, бо це за собою тягне дефіцит бюджету, покриття якого вимагає підвищення податків.

Повторимо тезу, яку неодноразово озвучували: керівництво Міністерства фінансів давно потребує "ротації".

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Польща очікує російських атак на переходи з Україною — Туск

Польські та українські спецслужби спільно відвернули безпосередню загрозу одному з пунктів пропуску на кордоні двох країн. Подробиць операції влада не розкрила, однак прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск попередив: подібні об’єкти можуть стати наступними цілями Росії.

За його словами, Москва намагається бити по торговельних і логістичних маршрутах, щоб послабити Україну економічно. Тому провокацій та атак слід очікувати не лише на польському кордоні, а й на інших переходах між Україною та сусідніми державами.

Заява пролунала після російського удару безпілотниками по пункту пропуску «Старокозаче — Тудора» на українсько-молдовському кордоні. Було пошкоджено інфраструктуру, роботу переходу тимчасово зупинили. Загинули двоє громадян України, ще кілька людей зазнали поранень.

Як повідомляє Politico, Туск заявив у Братиславі, що загрозу польському пункту пропуску вдалося усунути завдяки взаємодії служб двох країн.

Польський прем’єр також розповів, що отримав від директора ЦРУ Джона Реткліффа «досить точну доповідь» про можливий розвиток подій у найближчі місяці. За словами Туска, інформація американської розвідки відповідає попередженням, які він озвучує вже тривалий час.

Він закликав Польщу та всю Європу готуватися до різних сценаріїв — не лише на російсько-українському фронті, а й уздовж усього східного флангу Євросоюзу. Йдеться як про удари по прикордонній інфраструктурі, так і про внутрішні диверсії та інші гібридні операції.

Кордон, який роками був шляхом для торгівлі й допомоги Україні, дедалі виразніше перетворюється на окрему лінію протистояння. Цього разу загрозу вдалося зупинити, але Варшава попереджає: наступні спроби можуть бути лише питанням часу.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Україна готує нову революцію на полі бою — наземних роботів замість солдатів

У невеликій майстерні неподалік фронту на Харківщині військовий механік із позивним «Химера» готує до бою чотириколісні наземні дрони «Гієна». Вони здатні доправити до російських позицій 20 кг вибухівки, атакувати укриття або зупинити наступ. Подібні машини вже змушували російських військових здаватися в полон.

Такі майстерні Третього армійського корпусу працюють уздовж 1200-кілометрової лінії фронту. Через чисельну перевагу Росії Україна намагається перекласти на техніку дедалі більше небезпечних завдань — від доставки боєприпасів до евакуації поранених. За даними Міноборони, від початку року наземні дрони виконали понад 50 тисяч логістичних та евакуаційних місій.

Командувач корпусу бригадний генерал Андрій Білецький називає поступову заміну піхоти роботизованими системами наступною революцією у війні. До кінця року корпус прагне замінити машинами близько третини військових на передовій. За його словами, через постійну загрозу з повітря піхота тепер виконує лише десяту частину колишнього обсягу завдань.

Як повідомляє Reuters, одним із провідних підрозділів у застосуванні наземних комплексів є NC13. Його оператори майже щодня керують роботами з укритого командного пункту. Під час однієї операції машина доправила три бомби до мосту, яким користувалася російська логістика. Під час іншої — робот із кулеметом стримував штурм, поки згори атакували ударні дрони.

Водночас наземні системи ще не можуть повністю замінити людину. Їм складно долати перешкоди, зачищати будівлі та окопи, а обсяги виробництва поки не дають змоги застосовувати їх такими ж масовими групами, як повітряні дрони.

Та навіть із цими обмеженнями роботи вже змінюють логіку бою. Вони не потребують їжі, води чи укриття — і можуть іти туди, куди раніше посилали солдата. Заступник командира NC13 із позивним «Бар», колишній піхотинець, переконаний: якби такі машини широко застосовували раніше, багато його товаришів залишилися б живими.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🛑ЦБ Росії вперше від початку циклу зниження ставок узяв паузу: ставка залишилася на рівні 14%
Центральний банк Росії перервав цикл пом’якшення монетарної політики і вперше з моменту його початку в червні 2025 року не став знижувати ключову ставку. Вона залишилася на рівні 14% річних. Востаннє регулятор залишав ставку без змін у квітні 2025 року, коли вона становила 21%.

Рішення збіглося з консенсус-прогнозом російських економістів та аналітиків.
ЦБ пішов на паузу на тлі одночасного посилення цінового тиску та слабшого зростання економіки. За наведеними The Bell даними, у липні російський ВВП зріс лише на 0,6% після 1,7% у червні. За підсумками першого півріччя інвестиції в основний капітал скоротилися на 6,6% у річному вимірі, після падіння на 14,3% у першому кварталі.

Офіційно Банк Росії пояснює рішення тим, що останніми місяцями ціновий тиск помітно посилився. Так звана стійка інфляція, очищена від сезонних та найбільш нестабільних компонентів, прискорилася до 5–6% у річному вимірі. Однією з причин ЦБ називає «тимчасове скорочення виробничих потужностей в окремих галузях».

Це формулювання пов'язується передусім із зупинками російським нафтопереробних заводів після українських ударів. Сам ЦБ у пресрелізі прямо Україну або удари по НПЗ не згадує, але окремо наголошує на зростанні цін на моторне пальне та його впливі на ширшу інфляцію. Західні медіа також пов’язують сьогоднішню паузу ЦБ із перебоями на російських НПЗ після українських атак.

Подорожчання пального впливає не лише на ціни на заправках. Дорожчає транспортування товарів, а бізнес поступово переносить вищі логістичні витрати у ціни продукції та послуг.

Крім того, інфляційні очікування населення, бізнесу та фінансового ринку залишаються підвищеними. ЦБ вважає, що ризиків прискорення інфляції зараз більше, ніж ризиків її швидкого зниження. Серед проблем регулятор називає обмежену пропозицію через вибуття частини виробничих потужностей та тривале випередження темпів зростання зарплат над продуктивністю праці.

При цьому економіка, за оцінкою ЦБ, у третьому кварталі зростає лише «помірними темпами». Споживчий попит сповільнюється, хоча залишається високим, а корпоративне кредитування продовжує активно зростати навіть за двозначної ставки.

Що це означає для України
По-перше, українські удари по російській нафтовій інфраструктурі починають мати не лише фізичний, а й макроекономічний ефект. Пошкодження або тимчасова зупинка НПЗ скорочує пропозицію пального, підвищує його ціну та збільшує транспортні витрати по всій економіці. У червні, наприклад, після українського удару найбільший постачальник пального для Московського регіону тимчасово зупинив роботу; Reuters повідомляв про пошкодження установки, на яку припадало 53% потужності підприємства.

Тобто ефект від удару по НПЗ не закінчується на втраті кількох днів виробництва бензину. Він поширюється далі: пальне → логістика → собівартість → споживчі ціни → вища процентна ставка.

По-друге, для російської економіки виникає дедалі неприємніша комбінація: слабше економічне зростання і водночас інфляційний тиск. За нормальних умов уповільнення економіки дозволяло б ЦБ швидше знижувати ставку та стимулювати кредитування. Але якщо одночасно дорожчають пальне та інші товари, регулятор не може цього робити без ризику нового прискорення інфляції.

Саме тому ставка у 14% залишається дуже високою. Це означає дорожчі кредити для бізнесу, слабші стимули до приватних інвестицій та більший тиск на цивільні галузі економіки.

По-третє, це збільшує економічну ціну війни для Росії, але не означає автоматичного виснаження її здатності воювати. Військово-промисловий комплекс може отримувати державні замовлення, бюджетне фінансування та пільгові механізми кредитування навіть тоді, коли для решти економіки гроші залишаються дорогими. Тому ставка 14% сама по собі не означає, що Кремль скоро втратить можливість фінансувати війну.

Однак вона показує важливу тенденцію: Росії дедалі складніше одночасно фінансувати воєнні витрати, підтримувати економічне зростання і стримувати інфляцію.

📩Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами

😱В Україні можуть підвищити ПДВ на 1% для відновлення зруйнованих об'єктів бізнесу -  Latifundist.com

В Україні розглядають можливість тимчасово підвищити податок на додану вартість на 1%. Отримані кошти пропонують спрямувати на механізм компенсації бізнесу за виробничі та складські об'єкти, зруйновані внаслідок війни. Про це йшлося під час зустрічі бізнесу з урядом, розповів Latifundist.com на умовах анонімності учасник зустрічі.

За його словами, спочатку розглядалася можливість підвищення ПДВ на 2%, однак під час обговорення запропонували обмежитися одним. При цьому остаточного рішення наразі немає.

По-перше, "немає нічого більш постійного, ніж тимчасове".

По-друге, опцію "зменшити податки бізнесу" не розглядали, правильно?

В України дві головні проблеми - дебіл-сусід та жахливі соціально-економічні рішення будь-якої влади.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Вадефуль закликав німців підтримувати Україну й виконувати зобов’язання перед НАТО

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль закликав владу переконливіше пояснювати громадянам, чому країна має надалі допомагати Україні та виконувати свої зобов’язання перед НАТО.

Його заява пролунала після тріумфу ультраправої та проросійської «Альтернативи для Німеччини» на земельних виборах у Саксонії-Ангальт. АдН здобула 43,8% голосів — більш ніж удвічі більше, ніж у 2021 році. Християнсько-демократичний союз канцлера Фрідріха Мерца посів друге місце з 17,2%.

Під час кампанії кандидат АдН Ульріх Зігмунд критикував фінансову підтримку Києва, стверджуючи, що грошей бракує всередині самої Німеччини. На тлі економічних труднощів ця риторика загострила суперечку між витратами на оборону та соціальними потребами.

Як пише Politico, Вадефуль назвав нинішню ситуацію політичним випробуванням для НАТО. Альянс одночасно стикається із зовнішньою загрозою з боку Росії та дедалі помітнішим скептицизмом усередині держав-членів.

За словами міністра, відповіддю не має бути відмова від міжнародних зобов’язань. Натомість політикам слід чіткіше пояснювати, що допомога Україні захищає не лише Київ, а й безпеку всієї Європи.

Вадефуль також нагадав про крах Веймарської республіки, застерігши, що демократія слабшає, коли її прихильники не готові захищати власну систему. Успіх АдН перетворив давню історичну пересторогу на питання сучасної німецької політики: чи готове суспільство платити за безпеку сьогодні, щоб завтра її не втратити.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Показ радянського фільму для 20 глядачів стривожив Тайвань

У невеликій залі офісної будівлі в центрі Тайбея російські представники влаштували закритий показ радянського документального фільму 1945 року. На перегляд запросили близько 20 людей, однак ця камерна подія привернула увагу найвищих органів безпеки Тайваню.

Йдеться про чорно-білу стрічку «Розгром мілітаристської Японії», яку російське представництво переклало китайською як «Знищення мілітаристської Японії». Фільм показує наступ радянських військ у захопленій Японією Маньчжурії та на Курильських островах, а також злочини японської армії проти китайського населення.

Тайванська влада підозрює, що Москва допомагає Пекіну просувати тезу про відродження японського мілітаризму. Метою такої кампанії може бути послаблення відносин Тайбея з Токіо та іншими західними партнерами.

Як повідомляє Reuters, Рада національної безпеки Тайваню уважно стежить за російсько-китайською співпрацею у сфері військової та «когнітивної» війни. У відомстві вважають, що дві країни намагаються роздмухувати окремі теми й спотворювати історичні та політичні факти.

Тема особливо загострилася після заяви прем’єр-міністерки Японії Санае Такаїчі: вона припустила, що напад Китаю на Тайвань може спричинити військову відповідь Токіо. Це викликало дипломатичну кризу та нову хвилю китайських звинувачень на адресу Японії.

Показ не забороняли: свобода слова на Тайвані захищена конституцією. Водночас із 2019 року там діє закон проти прихованого політичного впливу ворожих іноземних сил, насамперед Китаю. Тайванські посадовці побоюються, що російським представникам простіше встановлювати потрібні контакти, оскільки їхня діяльність не викликає такої ж негайної уваги, як активність Пекіна.

Російська місія заявила про намір проводити подібні заходи й надалі. Китай натомість заперечив свою обізнаність про показ, а побоювання Тайваню назвав спробою розпалити антикитайські настрої. Так перегляд старої плівки для кількох десятків людей став епізодом значно ширшої боротьби за те, як у регіоні тлумачать минуле — і готуються до можливого майбутнього.

🎬 Нагадуємо, що на нашому каналі є відео Чому Тайвань успішніший за Китай?

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Історичний момент: вперше народний депутат сідає за ґрати за рішенням ВАКС:

“Народний депутат Олександр Юрченко відправляється до вʼязниці на 9 років з конфіскацією майна за хабарництво — у 2020 році він через помічника вимагав $13 тисяч за внесення правок до законопроєкту про переробку побутових відходів, а також додаткові $200 тисяч для підкупу членів профільного комітету Ради.

ВАКС також позбавив його права обіймати посади в державній владі й місцевому самоврядуванні на три роки.”

via Вікторія Войцицька

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Палата представників США голосуватиме за посилення санкцій проти Росії

Палата представників США наступного тижня розпочне розгляд масштабного законопроєкту, покликаного посилити економічний тиск на Росію та скоротити її доходи від продажу енергоносіїв.

Комітет Палати представників із регламенту призначив розгляд документа на понеділок, 14 вересня. Якщо республіканська більшість у комітеті його підтримає, голосування всієї палати може відбутися пізніше того ж тижня.

Законопроєкт, ініційований покійним сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом, уже пройшов Сенат із переконливим результатом — 86 голосів проти 11. Президент Дональд Трамп також заявляв про його підтримку. У разі схвалення Палатою представників документ надійде йому на підпис.

Як повідомляє Bloomberg, законопроєкт дозволить президентові запроваджувати мита до 100% проти найбільших покупців російської нафти й газу. Під удар можуть потрапити Китай, Індія та інші країни, чиї закупівлі забезпечують Москві доходи для фінансування війни.

Документ також передбачає санкції проти Володимира Путіна, високопосадовців РФ, великих російських банків, державних компаній, енергетичних проєктів та іноземних підприємств, які підтримують російський військово-промисловий комплекс. Окремо пропонується переслідувати судна «тіньового флоту», за допомогою яких Росія обходить чинні обмеження.

Втім, доля законопроєкту в Палаті представників залишається невизначеною. Частина демократів побоюється, що документ надмірно розширює тарифні повноваження Трампа й дозволить йому застосовувати їх не лише проти Китаю та Індії, а й проти союзників США. Це, на їхню думку, може підвищити витрати американських імпортерів і розігнати інфляцію.

Сумніви є і серед окремих республіканців, які виступають проти втручання у вільну торгівлю та остерігаються політичної ціни нових мит напередодні проміжних виборів. Закон також дозволяє президентові скасовувати обмеження, якщо він визнає це таким, що відповідає національним інтересам США.

Тож голосування стане не лише рішенням про санкції, а й перевіркою того, чи здатен Конгрес перетворити широку підтримку України на реальний економічний тиск на Москву.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

😒 Anthropic викрила використання Claude для кібератак на Україну та розробки зброї

Американська компанія Anthropic заявила, що протягом восьми місяців припинила кілька кампаній зі зловживання її моделями Claude. Штучний інтелект намагалися використовувати для кібершпигунства, створення програмного забезпечення для зброї та досліджень, здатних сприяти розробленню біологічної зброї.

Одна з викритих груп проводила фішингові атаки, перехоплювала з’єднання через готельні мережі Wi-Fi та намагалася захоплювати облікові записи WhatsApp українських урядовців, військових і дипломатів. Anthropic стверджує, що методи нападників відповідали почерку російського угруповання Midnight Blizzard, яке США пов’язують зі Службою зовнішньої розвідки РФ.

Claude використовували майже на всіх етапах операцій. Зокрема, зловмисники створили систему, яка визначала, коли захисні засоби виявляють шкідливу програму, а потім автоматично переписувала її код, доки він знову не ставав непомітним.

Як повідомляє Reuters, компанія також зафіксувала випадки застосування Claude для розроблення програмного забезпечення до ракет, озброєних дронів, бомб та систем наведення. Таку діяльність виявили в Китаї, Росії та Ємені.

Окремо Anthropic описала п’ять випадків, коли науковці ставили запити, потенційно корисні для створення біологічної зброї. Один дослідник протягом кількох тижнів планував експерименти з адаптації пташиного грипу до ссавців, обходячи регіональні обмеження через віддалені сервери. Компанія заблокувала відповідні облікові записи та посилила захисні механізми.

Ще один напрям зловживань стосувався китайських розробників штучного інтелекту. Anthropic звинуватила сім лабораторій, серед яких Alibaba, Moonshot, DeepSeek і Xiaomi, у спробах відтворити можливості Claude для вдосконалення власних моделей.

Наймасштабнішу кампанію компанія пов’язала з Alibaba: від травня до липня вона нарахувала понад 151 млн взаємодій через більш як 3500 імовірно підроблених облікових записів. Moonshot і DeepSeek, за твердженням Anthropic, спрямовували через Claude розмови своїх користувачів, які іноді містили конфіденційні дані, а відповіді застосовували для навчання власних систем.

Китайські компанії не надали Reuters коментарів. У МЗС КНР заявили, що не знають про звіт, та заперечили звинувачення. Висновок Anthropic водночас виразний: штучний інтелект дедалі частіше стає не лише порадником зловмисника, а й безпосереднім виконавцем складних операцій.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

💩Кремль готує, мабуть, найнудніші вибори в сучасній історії Росії
Парламентські вибори, що стартують 18 вересня і триватимуть три дні, проходять у майже повній політичній тиші. Кандидати практично не агітують, великі партії мовчать, критики влади немає, а головною політичною фігурою в інформаційному просторі залишається Путін.

Це не випадковість, а свідома стратегія Кремля. Влада розраховує, що мінімум агітації та уваги до виборів знизить явку — а це має допомогти «Єдіної Росії». Особливо з огляду на те, що через війну проти України у Кремля значно менше можливостей для традиційних передвиборчих «подарунків» населенню.

Показова деталь: однією з найпомітніших тем російських державних медіа останніми тижнями стали не вибори, а дискусії про те, чи відбудеться у Санкт-Петербурзі концерт Каньє Веста.

Політичну конкуренцію ще більше звузили після того, як минулого місяця до виборів не допустили ліберальну антивоєнну партію «Яблоко».

Передвиборчі дебати перетворилися на формальність: багато кандидатів на них узагалі не приходять, а порожні телевізійні студії стали мемом у соцмережах. Партії, які формально конкурують із «Єдіною Росією», не критикують владу, уникають гострих тем, а їхня телереклама дешева, часто зроблена за допомогою ШІ та майже позбавлена змісту.

Жодна з цих партій не профінансувала своїх кандидатів в одномандатних округах.
Особливо показово поводиться сама «Єдіная Росія». Партія, яка традиційно приймає на себе значну частину суспільного невдоволення владою, цього разу фактично намагається стати невидимою.

Її головні публічні представники — Сергєй Лавров, Сергєй Собянін, воєнкор Євгєній Поддубний, Марія Львова-Бєлова та ветеран війни Владислав Головін — дали лише по одному інтерв’ю державному ТАСС. На цьому кампанія партії, по суті, й закінчується.

Натомість агітацію за «Єдіную Росію» фактично веде Путін. На державному телебаченні саме він перебуває в центрі уваги й «ділиться» з партією власним рейтингом. У результаті парламентські вибори дедалі більше нагадують президентські.

Одне з головних завдань Путіна зараз — заспокоїти виборців щодо найбільш болючих тем. Минулого тижня він двічі заперечував можливість нової хвилі мобілізації, а також заявив, що влада не збирається конфісковувати банківські вклади громадян.

І, схоже, така тактика дає результат: за даними прокремлівського Фонду громадської думки, рівень тривожності серед росіян знизився майже на 10 відсоткових пунктів порівняно з багаторічним максимумом наприкінці липня.

У такій конструкції низька явка стає не проблемою, а частиною технології збереження контролю.

🇺🇦Для України вибори в рашці, на жаль, не стануть чорним лебедем. Фальсифікації не призведуть до вуличних протестів, опозиційні партії не потраплять до парламенту. Єдине як ми можемо це використати на свою користь - це постійно стверджувати про нелегітимність виборів та узурпацію влади, що Путін вчергове боїться конкуренції. Це максимум.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🌍 Країни Перської затоки можуть провести зустріч з Іраном щодо Ормузької протоки

Шість держав Ради співробітництва арабських держав Перської затоки обговорюють можливість зустрічі з Іраном наступного тижня, щоб домовитися про майбутнє Ормузької протоки. Якщо переговори відбудуться, це стане першою такою зустріччю з Тегераном від початку війни понад шість місяців тому.

За даними Bloomberg, Оман намагається зібрати міністрів закордонних справ країн Ради співробітництва та Ірану в понеділок у місті Салала. Темою мають стати результати переговорів між Тегераном і Маскатом щодо режиму судноплавства через протоку.

Втім, зустріч ще не підтверджена. Їй може завадити загострення бойових дій у Ємені між силами, яких підтримує Саудівська Аравія, та хуситами, що мають підтримку Ірану. Неясно також, чи візьмуть участь усі країни блоку, серед яких Саудівська Аравія, ОАЕ, Катар і Оман.

🇮🇷 Іран заявив, що підготовка до переговорів уже триває. За словами МЗС країни, участь також мають взяти Іран та Ірак.

Ситуацію ускладнює наступ хуситів до узбережжя Червоного моря поблизу стратегічної протоки Баб-ель-Мандеб. Раніше їхні атаки вже серйозно порушували судноплавство та роботу нафтових ринків.

Це особливо небезпечно зараз, коли Ормузька протока фактично закрита. Саудівська Аравія була змушена перенаправляти значну частину експорту нафти трубопроводами до портів на заході країни. Якщо проблеми виникнуть ще й у Червоному морі, тиск на саудівську економіку різко посилиться.

Хусити паралельно продовжують запускати ракети та дрони по південно-західних районах Саудівської Аравії, завдаючи пошкоджень енергетичним об’єктам.

Тегеран наполягає, що має зберегти контроль над Ормузькою протокою. Іран уже кілька тижнів обговорює з Оманом можливу систему управління рухом суден. Вона, ймовірно, передбачатиме сплату зборів за прохід, проти чого категорично виступають США та арабські держави Затоки.

Тим часом ціни на нафту різко зросли. Brent цього тижня прямує до найбільшого тижневого зростання з липня, хоча в п’ятницю ціна впала більш ніж на 3% — приблизно до $104 за барель.

У США дизель уперше в історії подорожчав понад $6 за галон (3,78 літра), посилюючи ризики нового витка інфляції напередодні листопадових проміжних виборів.

Війна між США та Іраном фактично зайшла в глухий кут. Удари з обох боків залишаються відносно обмеженими, але Вашингтон і Тегеран готуються до того, що конфлікт може тривати місяцями або навіть довше.

Ормузька протока — один із найважливіших маршрутів для світових поставок нафти, газу та інших товарів — була фактично закрита після того, як США та Ізраїль наприкінці лютого почали бомбардування Ірану.

Вашингтон намагається змусити Тегеран знову дозволити вільний прохід суден, використовуючи морську блокаду як інструмент тиску.

Іран, попри економічні втрати, стрімке падіння ріала та інфляцію майже 90%, відступати не збирається. Тегеран заявляє, що не повернеться до переговорів, доки Дональд Трамп не зніме блокаду.

За останні два місяці через Ормузьку протоку почало проходити більше суден, але переважно вночі, з вимкненими транспондерами та під захистом американських військових. При цьому вони регулярно потрапляють під обстріли іранських ракет і дронів.

Саудівська Аравія та ОАЕ можуть частково обходити Ормуз трубопроводами. Але блокування протоки вже б’є по економіках регіону: Катар повідомив про найбільший майже за десятиліття бюджетний дефіцит, а економіка Саудівської Аравії у другому кварталі скоротилася.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🚨 Росія завдала ракетного удару по «АрселорМіттал Кривий Ріг»
Уночі підприємство «АрселорМіттал Кривий Ріг» зазнало ракетного удару з боку Росії.

Внаслідок атаки двоє співробітників підприємства отримали поранення. Станом на 11:11 підтверджено загибель двох працівників підрядних організацій. Рятувальні та пошукові роботи тривають.

На підприємстві введено в дію план ліквідації надзвичайної ситуації. На місці працюють пожежники, рятувальники, медики та фахівці з охорони праці.

Постраждалим надають необхідну допомогу в медичних закладах Кривого Рогу.

Унаслідок удару пошкоджено виробничі та допоміжні об’єкти підприємства. Фахівці оцінюють масштаби руйнувань, можливість та строки відновлення роботи.
У компанії наголошують, що «АрселорМіттал Кривий Ріг» є цивільним підприємством гірничо-металургійної промисловості, і рішуче засуджують російські атаки.

Це вже не перший удар по заводу.

У грудні 2022 року російська ракета зруйнувала сортопрокатний цех, тоді загинув працівник підприємства.

У серпні 2026 року внаслідок російської атаки загинули двоє працівників підприємства та один працівник підрядної організації, ще 18 людей були поранені.
Тоді було пошкоджено основні об’єкти енергетичного та доменного виробництва, а частину виробничих процесів довелося зупинити.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇪🇺Брюссель поспішає ухвалити бюджет ЄС до виборів у Франції — FT

Європейські чиновники намагаються прискорити ухвалення ключових рішень Євросоюзу до президентських виборів у Франції, побоюючись, що можливий прихід до влади Марін Ле Пен може суттєво ускладнити реалізацію нинішньої політики ЄС.

Про це пише Financial Times із посиланням на європейських дипломатів.

Найбільше занепокоєння викликає майбутній семирічний бюджет ЄС на 2028–2034 роки, який визначатиме головні фінансові та політичні пріоритети блоку. Чинна французька влада попередила партнерів у Брюсселі: якщо домовитися щодо бюджету не вдасться до кінця цього року, надалі його ухвалення може стати значно складнішим або взагалі опинитися під загрозою.

Не менш гострою є й кліматична політика ЄС, яка вже зараз викликає більше суперечок, ніж бюджетні переговори.

Марін Ле Пен та її партія «Національне об’єднання» вже не виступають за вихід Франції з ЄС, однак залишаються жорсткими критиками нинішньої моделі європейської інтеграції.

Їхня позиція полягає в тому, що Париж надто багато віддає Брюсселю, отримуючи натомість недостатньо, а європейські інституції мають надмірні повноваження — від міграційної політики до зовнішніх відносин.

Серед ключових обіцянок Ле Пен — удвічі скоротити внесок Франції до бюджету ЄС і повернути жорсткіший контроль над кордонами.

У «Національному об’єднанні» наголошують, що Франція залишається чистим донором Євросоюзу. У 2024 році її чистий внесок становив €7,9 млрд, хоча країна водночас отримує значні субсидії. Зокрема, французькі фермери щороку отримують близько €9,5 млрд — більше, ніж аграрії будь-якої іншої країни ЄС.

Найвразливіша тема — кліматична політика
У Брюсселі побоюються, що можливий прихід правих до влади у Франції особливо сильно вдарить по кліматичній програмі ЄС.

Найбільші суперечки точаться навколо трьох напрямів.

Перший — поетапна відмова від продажу нових автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння. У «Національному об’єднанні» вважають, що така політика може завдати критичного удару по європейському автопрому.

Другий — пріоритетний розвиток відновлюваної енергетики. Французькі праві виступають проти підходу, який, на їхню думку, послаблює позиції атомної енергетики — традиційно сильної для Франції.

Третій — реформа системи торгівлі квотами на викиди CO₂. В ЄС обговорюють розширення цієї системи на авіацію та обмеження доступу промислових підприємств до безкоштовних квот.

Європейські чиновники прагнуть закріпити домовленості з цих питань ще до того, як президентська кампанія у Франції увійде у вирішальну фазу.

Йдеться не лише про страх перед зміною влади в Парижі. У Брюсселі також хочуть уникнути враження, що Євросоюз повільний і нездатний ухвалювати стратегічні рішення.

Додаткового тиску додає те, що у 2027 році важливі вибори мають відбутися також в Іспанії, Італії та Польщі. Тому нинішнє вікно для великих загальноєвропейських домовленостей може виявитися доволі коротким.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою