Ми вже не раз писали: якщо ми хочемо, щоб економіка витримувала війну, державна політика має бути спрямована не лише на те, скільки ще можна зібрати з бізнесу, а й на те, як дати йому можливість вижити, відновитися і знову інвестувати.

У 2022 році багато підприємств утрималися на плаву саме завдяки максимальному спрощенню правил, дерегуляції та більшій свободі у використанні власних ресурсів. Це дало можливість швидше адаптувати виробництво, перебудувати логістику, відновити пошкоджені активи — і зрештою стало одним із факторів подальшого економічного відновлення.

Тому сама по собі ідея підвищити ПДВ нічого такого не вирішує. ПДВ можна збільшити на один чи кілька пунктів, але для бізнесу це передусім означатиме дорожчі товари та послуги для кінцевого споживача. Нових ресурсів на ремонт обладнання, перенесення виробництва, генерацію, логістику чи модернізацію підприємство від цього не отримає.

Таке рішення може дати бюджету додаткові доходи — хоча зовсім не обов’язково в обсязі, який випливає з простої арифметики «ставка плюс один процентний пункт». Але це не є механізмом економічного відновлення.

Набагато цікавішою могла б бути інша конструкція: дозволити підприємству частину податкового зобов’язання спрямовувати безпосередньо на відновлення знищених або пошкоджених виробничих потужностей, обладнання, енергетики та логістики. Тобто держава тимчасово відмовляється від частини надходжень сьогодні, щоб підприємство швидше відновило виробництво і вже завтра генерувало більший оборот, зайнятість і податкову базу.

Саме такий підхід може стати практичним прообразом податку на виведений капітал (ПнВК), який в Україні роками обговорюють, але досі так і не запровадили.

Суть ПнВК проста: прибуток не оподатковується доти, доки він залишається в компанії та реінвестується у бізнес. Податок виникає тоді, коли власники виводять гроші з підприємства — насамперед через дивіденди та прирівняні до них операції.

Це принципово змінює стимули. Компанії не потрібно спочатку заплатити податок на прибуток, а вже із залишку купувати обладнання чи розширювати виробництво. Поки гроші працюють усередині бізнесу, податок відкладається.

Саме за таким принципом Естонія оподатковує розподілений прибуток із 2000 року. Дослідження на рівні компаній фіксували після реформи зростання частки нерозподіленого прибутку, покращення ліквідності, скорочення боргового навантаження, а також певний позитивний ефект для інвестицій і продуктивності.

Водночас OECD наголошує, що масштаб загального макроекономічного ефекту оцінити складніше.

Подібну модель згодом запровадила Латвія у 2018 році: прибуток компанії не оподатковується до моменту його розподілу. У Грузії «естонська модель» діє з 2017 року; Світовий банк зазначав, що на першому етапі після реформи реінвестована складова прямих іноземних інвестицій різко зросла, хоча для оцінки довгострокового ефекту потрібен ширший аналіз.

Тому ідея спрямовувати частину податкового ресурсу не просто до бюджету, а безпосередньо на відновлення підприємства, могла б стати способом протестувати ту саму економічну логіку: не забирати гроші з бізнесу в момент, коли вони потрібні для інвестицій, а оподатковувати їх тоді, коли вони вже виводяться зі сфери виробництва.

Під час війни це особливо важливо. Якщо завод утратив цех, склад, генерацію чи обладнання, йому насамперед потрібен капітал, щоб знову почати працювати. Якщо ж у цей момент одночасно збільшити податкове навантаження, можна отримати більше доходів на папері, але менше підприємств, інвестицій і податків у майбутньому.

Тому пріоритетом мають залишатися дерегуляція, спрощення процедур і створення механізмів, які дозволяють бізнесу спрямовувати максимальний обсяг власних ресурсів на відновлення та інвестиції.

Бо бюджет зрештою наповнюють не ставки податків самі по собі. Його наповнює економіка, яка працює.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇪🇺 Україна отримає ще майже €3 млрд від ЄС

Рада ЄС схвалила восьмий регулярний транш у межах Ukraine Facility. Україна найближчим часом отримає майже €3 млрд, з яких близько €800 млн уперше надійдуть із Ukraine Support Loan.

Виплату погодили після виконання Україною десяти передбачених Планом України індикаторів.

Загалом Україна вже виконала 84 із 95 запланованих кроків, термін реалізації яких настав. Це приблизно 88% усіх необхідних на цьому етапі реформ та зобов’язань.

💶 Кошти Ukraine Facility спрямовуються на підтримку макрофінансової стабільності України, відновлення та модернізацію економіки, роботу державного управління та проведення реформ, необхідних, зокрема, для подальшої європейської інтеграції.

🇳🇴 Окремо Рада ЄС погодила внесення до Плану України добровільного внеску Норвегії у розмірі 1 млрд норвезьких крон — близько €92 млн. Це безповоротна фінансова підтримка.

Норвегія стала першою країною поза ЄС, яка зробила внесок до першого компонента Ukraine Facility — фінансування України через виконання Плану України.

🇸🇪 Раніше Швеція додатково спрямувала понад €253 млн добровільних внесків, а Велика Британія — понад €17 млн до Ukraine Investment Framework, другого компонента програми.

Загальний обсяг Ukraine Facility становить €50 млрд на 2024–2027 роки у формі грантів і кредитів. Понад €40 млрд із цієї суми пов’язані з реформами та інвестиціями, передбаченими Планом України, а отримання коштів залежить від виконання погоджених індикаторів.

💰 Після надходження восьмого траншу Україна отримає в межах Ukraine Facility вже понад €32 млрд від середини 2024 року.

Фінансування ЄС дедалі тісніше прив’язане не просто до потреб бюджету, а до конкретного прогресу України у виконанні реформ та інвестиційних зобов’язань.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🏭 Ціни виробників зросли на 37% за рік. Головна причина — енергетика
За даними Держстату, у серпні 2026 року ціни виробників промислової продукції в Україні зросли ще на 0,9% за місяць, а порівняно із серпнем минулого року — одразу на 37,3%.

Втім, за цією великою цифрою ховаються дуже різні тенденції в окремих галузях.

⚡️ Головний генератор зростання — енергетика. Ціни у сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря у серпні додали 1,2% за місяць, але за рік вони злетіли на 69,8%. Для ширшої групи «Енергія» річне зростання становить 62,5%.

Саме тому загальний індекс цін виробників (+37,3%) виглядає набагато вищим, ніж динаміка цін у більшості галузей промисловості.

🏭 У переробній промисловості ситуація значно спокійніша: +0,9% за місяць та +14,0% за рік.

Але й тут є помітні винятки.

⛽️ Виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення — +8,9% за місяць та +35,9% за рік. Це найпомітніший місячний стрибок серед основних видів діяльності.
🧪 Хімічна промисловість — +1,7% за місяць та +21,3% за рік.
🔌 Виробництво електричного устатковання — +1,5% за місяць та +25,7% за рік.
🍞 Хліб, хлібобулочні та борошняні вироби — +1,4% за місяць та +15,8% за рік.
🥛 Молочна продукція — +1,5% за місяць, але лише +5,3% за рік.
🥩 М'ясо та м'ясні продукти — +2,1% за місяць та +7,2% за рік.

Водночас ціни зростають далеко не скрізь.

⛏️ У добувній промисловості та розробленні кар'єрів у серпні зафіксовано невелике зниження — −0,1% за місяць, а річне зростання становить лише 4,4%.
🛢 У видобуванні сирої нафти та природного газу ціни знизилися на 0,7% за місяць і були на 3,4% нижчими, ніж рік тому.
🔩 У металургії та виробництві готових металевих виробів ціни за місяць знизилися на 0,5%, хоча залишаються на 13,4% вищими за минулорічні.
🍬 У виробництві цукру ціни за рік зменшилися на 1,5%.

Що показують ці дані?
По-перше, промислова цінова динаміка залишається дуже нерівномірною. Загальні +37,3% р/р значною мірою сформовані надзвичайно сильним подорожчанням енергетичної складової.

По-друге, у переробній промисловості ціновий тиск значно помірніший — близько 14% р/р, хоча в окремих енергоємних та пов'язаних із паливом виробництвах він набагато сильніший.

По-третє, після різких коливань попередніх місяців загальний індекс дещо стабілізувався: у червні ціни виробників знизилися на 4,1% м/м, у липні підскочили на 3,0%, а в серпні зростання сповільнилося до 0,9%.

❗️Важливе уточнення: індекс цін виробників — це не споживча інфляція. Він показує, як змінюються ціни, за якими виробники реалізують промислову продукцію. Але тривале подорожчання електроенергії, палива та інших виробничих ресурсів збільшує витрати бізнесу і з часом може створювати додатковий тиск на ціни для кінцевого споживача.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

💰 Росія планує дефіцит бюджету у $65 млрд на тлі майже нульового економічного зростання

Уряд РФ представив бюджет на 2027 рік та одночасно оновив макроекономічний прогноз. Картина виходить суперечлива: витрати продовжують зростати, бюджет залишається дефіцитним, а економічне зростання у 2026 році практично зупиняється.

🏦 Бюджет-2027: доходи плануються на рівні 43,3 трлн рублів ($513 млрд), видатки — 48,8 трлн рублів ($578 млрд).

Відповідно, дефіцит становитиме близько 5,5 трлн рублів ($65,2 млрд) — приблизно 2% ВВП. До 2029 року уряд РФ планує збільшити доходи до 48,4 трлн рублів ($573,5 млрд).

Для порівняння, у 2025 році федеральний бюджет РФ отримав 37,28 трлн рублів ($441,8 млрд), витратив 42,91 трлн ($508,4 млрд), а дефіцит становив 5,63 трлн рублів ($66,7 млрд), або 2,6% ВВП. Початково ж на 2025 рік планували лише 1,17 трлн рублів дефіциту — фактична «дірка» виявилася майже вп’ятеро більшою.

На 2026 рік липневий уточнений план передбачав доходи 40,28 трлн рублів ($477,3 млрд), видатки 45,11 трлн ($534,5 млрд) і дефіцит 4,83 трлн рублів ($57,2 млрд). Але вже за січень–серпень фактичний дефіцит досяг 5,8 трлн рублів, а міністр фінансів Антон Силуанов тепер очікує, що за підсумками року він буде «в межах 3% ВВП». Тобто липневий план уже, схоже, не відображає реального масштабу дефіциту.

На цьому тлі Мінекономрозвитку РФ дещо підвищило прогноз зростання ВВП у 2026 році — з 0,4% до 0,6%. Але фактично це означає майже стагнацію. На наступні роки прогноз залишили без змін: +1,4% у 2027-му, +1,9% у 2028-му та +2,4% у 2029-му.

🔥 Одночасно прогноз інфляції на 2026 рік різко погіршили — з 5,2% до 6,8%. У 2027 році влада РФ усе ще розраховує повернути її до цільових 4%.

Ще гірша ситуація з інвестиціями. Мінекономрозвитку тепер очікує падіння вкладень в основний капітал у 2026 році на 5,4%, тоді як у травні прогнозувало лише –1,5%. У першому півріччі інвестиції вже впали на 9,9% р/р. У 2027 році міністерство прогнозує лише символічне відновлення — +0,2%, у 2028-му — +2,5%, у 2029-му — +3%.

Прогноз реальних зарплат на 2026 рік підвищили з +2,2% до +4%. Через вищу базу очікування на 2027-й, навпаки, погіршили — з +2,5% до +1,8%. Реальні наявні доходи населення, за прогнозом, зростуть у 2026 році на 1%, а у 2027-му — на 1,4%.

Головною опорою економіки російський уряд називає споживчий попит. У 2026 році сумарний оборот роздрібної торгівлі, громадського харчування та платних послуг населенню, за прогнозом, збільшиться на 4,1%.

У підсумку бюджетна картина залишається напруженою: витрати ростуть швидше, ніж економіка, дефіцити зберігаються на рівні кількох трильйонів рублів щороку, а інвестиції скорочуються.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

📉🇺🇦Мінекономіки розглядає сценарій погіршення прогнозу зростання ВВП України у 2026р до 0,5%

Реальне зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) України цього року буде меншим, аніж поточний прогноз у 1,6%, через посилені російські обстріли, розглядається ймовірний сценарій, за яким воно становитиме близько 0,5%, повідомив міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко.

"Ми бачимо ймовірні сценарії, що додаткове зниження буде більше 1 відсоткового пункту. Тобто ми будемо зростати 0,5% – це цифра, яку ми зараз розглядаємо всередині Міністерства економіки. Ми регулярно переглядаємо", – сказав він на Форумі економічної стійкості "Forbes Україна" у Києві в середу.

Міністр нагадав, що на початку року прогноз зростання становив 2,4%, але всередині року був погіршений до 1,6%.

Кравченко нагадав, що в І кв.-2026 ВВП вперше з 2023 року скоротився – на 0,6%. Попри невеликий оптимізм у другому півріччі, ключові проблеми – блокування експорту та руйнування логістики внаслідок обстрілів рф – створюють тиск на економіку, який, за прогнозами міністра, посилюватиметься.

"Якщо в липні у нас було рік до року зростання 4%, то ми вже в серпні бачимо близько 0%. Ці всі проблеми, про які ми добре знаємо: це блокування експорту, руйнування логістики – вони вже зараз дають суттєвий тиск на бізнес, і ми очікуємо, що, на жаль, це тільки буде посилюватися в другому півріччі", – додав він.

Як повідомлялося, через руйнування в промисловості й торгівлі та погіршення ділових очікувань Національний банк України (НБУ) знизив оцінку зростання реального ВВП на цей рік до 1,1-1,2% порівняно з попередніми 1,8%.

Уряд у Бюджетній резолюції на 2027-2029 роки прогнозував зростання ВВП цього року на 1,6% та його прискорення у 2027 та 2028 роках відповідно до 4,5% та 5,3%. Проте, урядовий проєкт держбюджету на 2027 рік побудовано на песимістичному сценарії зростання ВВП на 1,3% за дефіциту на рівні 15% ВВП.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

😀 Поширення ШІ у США звільняє офісний планктон і створює робочі місця для трударів

Рівень використання штучного інтелекту у США зріс до 22,4%, однак його вплив на ринок праці поки що залишається помітним лише в окремих сферах.

За оцінкою Goldman Sachs, найбільше тиск на зайнятість відчувається там, де ШІ вже активно виконує частину робочих завдань — у маркетингу, графічному дизайні, обслуговуванні клієнтів та окремих технологічних професіях.

Водночас цей негативний ефект частково компенсується створенням нових робочих місць, пов’язаних із розвитком інфраструктури ШІ. Зокрема, у будівельних спеціальностях, пов’язаних із дата-центрами, кількість зайнятих із 2022 року збільшилася приблизно на 209 тис. осіб порівняно із загальними тенденціями у будівельному секторі.

При цьому частка технологічного сектору в загальній зайнятості продовжує знижуватися порівняно з траєкторією, яка спостерігалася до 2022 року.

Goldman Sachs також фіксує незначний позитивний зв’язок між поширенням ШІ та безробіттям серед молодших працівників. Однак загалом кореляція між використанням штучного інтелекту та погіршенням ситуації на ринку праці поки залишається слабкою, хоча останніми місяцями цей зв’язок дещо посилився.

Окремо зростає кількість корпоративних скорочень, які компанії прямо пов’язують із впровадженням ШІ. Лише за один місяць такі звільнення торкнулися близько 11 тис. працівників, а від початку 2026 року їхня кількість сягнула 113 тис. осіб.

Прикольна тенденція: ШІ звільняє з роботи офісний планктон і створює робочі місця для робочого класу. Комуністи сучасності мають бути у захваті ☭

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

📌 За ініціативи CASE Україна розпочала роботу експертна група зі зниження вартості податкового адміністрування

24 вересня відбулося перше засідання експертної групи з опрацювання питання щодо зниження вартості податкового адміністрування в Україні за головуванням Голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева.

CASE Україна представив результати дослідження податкового адміністрування.

📊 Один із ключових результатів: підприємство на загальній системі з ПДВ у середньому витрачає близько 478 людино-днів на рік на ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Тепер важливо відповісти на наступне питання: з чого саме складаються ці 478 днів і що з цього можна реально спростити?

На першому етапі планується проаналізувати:
▪️ адміністрування ПДВ, податкових накладних, податку на прибуток та підтвердження витрат;
▪️ податкову й бухгалтерську звітність, дублювання інформації, електронні сервіси та інші витрати на комплаєнс;
▪️ перевірки, оскарження та процедури, де існує значна дискреція контролюючих органів;
▪️ релевантні практики ЄС та країн Центральної і Східної Європи.

CASE Україна координуватиме перший аналітичний етап роботи.
На виході має з’явитися робоча карта проблем: де виникають найбільші витрати, чому вони виникають, що можна спростити, як це зробити та які ризики необхідно врахувати.

Також аналіз має показати, щодо яких питань бракує даних і де потрібні додаткові консультації та спеціалізована експертиза.

🎯 Очікуваний результат — визначити найбільш обтяжливі проблемні зони та відібрати пріоритетні напрями, щодо яких можна перейти до підготовки конкретних змін у законодавстві та адміністративних процедурах.

Докладніше

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Відчуйте відмінність у підходах різних гілок влади і високопосадовців до однієї і той самий проблеми:

1⃣ останні два тижні ходили на робочі групи Мінфіну з приводу "реформи спрощеної системи оподаткування" (навіщо реформувати те, що й так добре працює - питання риторичне). На останній зустрічі зав'язалась дискусія про те, що загальна система оподаткування зі сплатою ПДВ є обтяжливою з точки зору адміністрування для бізнесу і несе корупційні ризики.

Озвучена теза базувалася на опитуванні Світового банку, яке показало трудовитрати бізнесу на рівні 250 людино-днів на рік та нашого дослідження, що базувалося на уточненій методології (опитування Світового банку) опитуванні бізнесу, яке здійснювала поважна соціологічна компанія Info Sapiens (у нас 478 людино-днів).

Високопосадова представниця Міністерства фінансів буквально обидва дослідження. Якщо на наше вона сказала "це все казки, які я навіть не хочу коментувати", то на результати опитування від Світового банку вона прокоментувала більш дипломатично - "це академічна теоретизація".

2⃣ На публічну пропозицію до Голови податкового Комітету разом прибрати складність у податковому адмініструванні, отримали відповідь "надайте конкретні пропозиції". На що ми запропонували створити робочу групу. Групу створили. Наше дослідження не те що не висміяли, а уважно вислухали, внесли свої зауваження, рекомендації та уточнення. Озвучені проблеми взяли за основу і тепер ми маємо провести ретельний аналіз, щоб конкретизувати проблеми в адмініструванні (МРТ податкового організму) із розробкою рішень.

А тепер питання, в якому із наведених прикладів присутня часто згадувана нами доказова політика (evidence-based policymaking) — систематичний підхід до державного управління, за якого рішення, розподіл ресурсів та закони ґрунтуються на об'єктивних наукових дослідженнях, статистичних даних та емпіричних фактах, а не на політичній ідеології чи інтуїції?

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇺🇸🇨🇳Трамп і Сі винесли суперництво США та Китаю у сфері ШІ на перший план - Bloomberg

Суперництво США та Китаю у сфері штучного інтелекту стало однією з центральних тем зустрічі Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна у Вашингтоні. Обидва лідери визнали стратегічне значення ШІ, але їхні підходи до розвитку технології помітно відрізняються.

🇺🇸 Трамп виступає за максимально вільний розвиток ШІ. Президент США вважає, що жорсткі обмеження можуть послабити американську перевагу у технологічній гонці. Напередодні зустрічі він фактично підтвердив свою давню позицію проти запровадження додаткових «запобіжників» для розвитку технології.

🇨🇳 Пекін демонструє дещо інший підхід. Сі Цзіньпін заявив, що Китай і США мають не лише розвивати ШІ, а й «керувати ним заради добра» та гарантувати, що технологія залишатиметься під контролем людини.

За даними китайського агентства Xinhua, Сі також запропонував продовжити діалог між двома країнами щодо ризиків і переваг ШІ та спільно протидіяти його зловживанню. На його думку, попри конкуренцію, потенціал для співпраці між двома державами залишається значним.

Вперше американський і китайський лідери фактично разом торкнулися проблеми, про яку вже тривалий час попереджають керівники технологічних компаній та частина американських політиків: неконтрольований розвиток ШІ потенційно може створювати серйозні ризики для людства.

Втім, ні Вашингтон, ні Пекін наразі не демонструють бажання сповільнювати технологічну гонку.

На кону — глобальне технологічне лідерство.
США намагаються зберегти перевагу, зокрема через експортні обмеження на найсучасніші напівпровідники та обладнання. Китай критикує ці заходи, заявляючи, що вони штучно стримують розвиток його технологічних компаній.
Водночас адміністрація США вже обговорює з Китаєм окремі механізми управління ризиками. Міністр фінансів Скотт Бессент повідомляв, що Вашингтон запропонував створити екстрену гарячу лінію для інцидентів, пов’язаних зі ШІ, а також окремий механізм постійного діалогу.

Суперництво у сфері ШІ є лише одним із елементів ширшого протистояння двох наддержав. Між США та Китаєм залишаються серйозні суперечності щодо торгівлі, технологій і Тайваню. Під час зустрічі Сі закликав Трампа чіткіше виступити проти незалежності Тайваню, тоді як офіційна позиція Вашингтона полягає в тому, що США не підтримують незалежність острова, але й виступають проти односторонньої зміни статус-кво.

Водночас сторони намагаються не допустити подальшої ескалації. Напередодні зустрічі США оголосили про продовження торговельного перемир’я з Китаєм приблизно на два місяці — до 10 січня. Домовленість дозволяє поки утримувати взаємні тарифи нижче рівнів, до яких вони могли б зрости в разі нового витка торговельної війни.

🎬 Нагадуємо, що на нашому каналі є відео про КНР:
1. Як Китай виграє майбутнє: захоплення космосу, Арктики, світового океану й інтернету
2. Як Китай знищує квітучий Гонконг: Злет і Занепад Гонконгу
3. Чому Китай програє США і ніколи не стане лідером світу. Демократія vs автократія
4. Чому Тайвань успішніший за Китай?
5. "Чому "інвестиції" Китаю є злом?"
6. Як Китай знищує економічну свободу
7. Як США втратить велич і Китай стане лідером світу
8. Місяць коштує трильйони: чому США і Китай поспішають туди
9. Як (не)треба вести економічні війни. Переможна торгова війна США чи КНР? Частина 1
10. Як (не)треба вести економічні війни. Переможна торгова війна США чи КНР? Частина 2

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇨🇳 Китайський експортний наступ: мита США не вирішують головної проблеми - The New York Times

Зустріч Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна відбувається на тлі дедалі гострішої суперечки навколо китайського промислового експорту. США намагаються стримати потік дешевих китайських товарів тарифами, але поки це змінює маршрути торгівлі значно більше, ніж саму економічну модель Китаю.

📉 Прямий експорт Китаю до США справді просів. Торгівля товарами та послугами між двома країнами минулого року скоротилася на 25%. Але загальний китайський експорт у світ продовжує зростати, а частина продукції, за оцінками економістів, потрапляє до США через треті країни.

💰 Попри торговельні обмеження, Китай цього року рухається до нового рекорду: його торговельний профіцит може перевищити торішні $1,19 трлн.

🏭 Головна проблема — надлишкові виробничі потужності. Китай виробляє більше автомобілів, сонячних панелей, акумуляторів, сталі та мінеральної продукції, ніж здатен поглинути внутрішній ринок. Значна частина надлишку йде на експорт, посилюючи конкуренцію для американських та європейських заводів.

⚙️ Ще адміністрація Джо Байдена попереджала про ризик другого «китайського шоку», який може додатково послабити промислову базу США. За Трампа фокус змістився на китайську сталь, автомобілі та критичні мінерали.

📦 Білий дім стверджує, що китайські експортери обходять американські обмеження, переправляючи товари через більш ніж 40 країн. У відповідь адміністрація розглядає додаткові тарифи вже не лише проти Китаю, а й проти ЄС, Індії та інших країн із великим торговельним профіцитом зі США. Потенційно вони можуть охопити понад 40 держав.

💵 У липні вже набули чинності додаткові американські тарифи у розмірі 10–12,5%. Водночас щодо самого Китаю Вашингтон поки поводиться обережніше: минулого місяця США оголосили тариф у 12,5%, а подальше підвищення Трамп відклав до переговорів із Сі.

🤝 США та Китай також продовжили торговельне перемир’я ще приблизно на два місяці — до січня. За оцінкою експертів, Трамп свідомо не підвищував тарифи перед самітом, залишаючи їх як важіль тиску на Пекін.

🇪🇺 Побічний ефект американської політики дедалі сильніше відчуває Європа. Обмеження доступу до ринку США перенаправляють китайські товари на інші ринки, ще більше посилюючи конкурентний тиск на європейську промисловість. У Brookings Institution цей процес уже характеризують як «тривожно швидку деіндустріалізацію» Європи.

🏦 При цьому китайська промислова модель має ціну і для самого Китаю. Масштабне нарощування виробничих потужностей збільшує боргове навантаження і створює проблеми для банківської системи. Однак Пекін вважає ці витрати виправданими, адже потужна промислова база посилює глобальні економічні та політичні позиції країни.

🏗 Китай водночас шукає спосіб зменшити політичний спротив своїй експортній експансії: замість простого продажу товарів він дедалі активніше пропонує інвестувати у виробництво безпосередньо в країнах-покупцях.

Китай уже збільшив закупівлі американської сої, а Трамп допускав можливість дозволити китайським автовиробникам будувати заводи у США. За оцінкою Peterson Institute, саме прямі інвестиції Пекін бачить як один зі способів компенсувати побоювання інших країн щодо втрати промислових робочих місць.

🎬 Нагадуємо, що на нашому каналі є відео про КНР:
1. Як Китай виграє майбутнє: захоплення космосу, Арктики, світового океану й інтернету
2. Як Китай знищує квітучий Гонконг: Злет і Занепад Гонконгу
3. Чому Китай програє США і ніколи не стане лідером світу. Демократія vs автократія
4. Чому Тайвань успішніший за Китай?
5. "Чому "інвестиції" Китаю є злом?"
6. Як Китай знищує економічну свободу
7. Як США втратить велич і Китай стане лідером світу
8. Місяць коштує трильйони: чому США і Китай поспішають туди
9. Як (не)треба вести економічні війни. Переможна торгова війна США чи КНР? Частина 1
10. Як (не)треба вести економічні війни. Переможна торгова війна США чи КНР? Частина 2

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

5 головних висновків із зустрічі Трампа та Сі у Вашингтоні - Reuters
Президент США Дональд Трамп у четвер прийняв у Білому домі голову КНР Сі Цзіньпіна.

Ось п’ять основних висновків із зустрічі.

🤝 Торговельне перемир’я продовжили — але лише на два місяці
США та Китай домовилися ще на два місяці продовжити торговельне перемир’я, яке завершило минулорічний виток тарифної війни й мало спливти в листопаді.
Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що додатковий час має дозволити сторонам просунутися в економічних переговорах.

Втім, довгострокової угоди поки немає. Найскладніші питання — тарифи, обсяги китайських закупівель американської продукції, постачання рідкісноземельних матеріалів і технологічні обмеження — фактично перенесені на наступний раунд переговорів.

Пекін виконує зобов’язання щодо закупівлі 25 млн тонн американської сої, але, за словами Бессента, відстає від обіцяних закупівель іншої сільськогосподарської продукції на $17 млрд.

Вашингтон також незадоволений обсягами постачання рідкісноземельних матеріалів із Китаю.

🎖 Трамп перетворив державний візит на демонстрацію сили та нового Білого дому
Візит Сі став для Трампа можливістю продемонструвати оновлений за його президентства Вашингтон.

Коли Трамп раніше відвідував Китай, Сі організував йому екскурсію храмом епохи Мін та закритою для більшості іноземців резиденцією. У Вашингтоні американський президент відповів власною постановкою.

Під час церемоній військові в історичній формі марширували біля Білого дому, над столицею пролітали винищувачі та бомбардувальники, а Сі показали оновлену територію президентської резиденції.

Окремою частиною програми стала демонстрація президентського гелікоптера Marine One та нового майданчика на Південній галявині Білого дому.

🇹🇼 Сі знову підняв питання Тайваню
Як і очікувалося, китайський лідер закликав США «обережно ставитися до тайванського питання».

За повідомленням китайської державної агенції, Сі також висловив сподівання, що Вашингтон виступатиме проти незалежності Тайваню.

Це формулювання є жорсткішим за традиційну американську позицію: США заявляють, що не підтримують незалежність Тайваню, однак зазвичай уникають прямої заяви, що вони їй «протистоять».

Ознак того, що адміністрація Трампа готова змінити цю позицію, наразі немає.

⚠️ Сі згадав «пастку Фукідіда»
Під час переговорів Сі знову звернувся до концепції «пастки Фукідіда» — теорії, згідно з якою суперництво між висхідною державою та чинною домінуючою силою створює високий ризик війни.

Китайський лідер наголосив, що такого сценарію можна уникнути. За його словами, і США, і Китай більше виграють від співпраці, ніж від конфронтації.

Трамп, своєю чергою, наголосив на історичному досвіді співпраці двох держав, згадавши їхній союз проти Японії під час Другої світової війни.

🤖 Трамп і Сі по-різному бачать майбутнє штучного інтелекту
Трамп, який пропонує називати штучний інтелект «суперінтелектом», виступає проти нових регуляторних обмежень. Він хоче залишити розвиток технології фактично без додаткових «запобіжників», покладаючись передусім на чинні механізми Міністерства юстиції США.

Сі висловився інакше.

«Ми маємо і можливості, і відповідальність розвивати та управляти ШІ на благо суспільства й забезпечити, щоб його розвиток завжди залишався під контролем людини та служив добробуту людей».

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇪🇺 ЄС розблокував €6,6 млрд військової допомоги Україні: куди підуть кошти

Країни Євросоюзу погодили умови розблокування €6,6 млрд для України з Європейського фонду миру (European Peace Facility, EPF).

Про домовленість 25 вересня повідомила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас. За її словами, це «хороша новина для України і погана — для Росії».

Гроші розподілять за трьома основними напрямами:
🎖 €900 млн — на військову тренувальну місію ЄС для України EUMAM Ukraine.
🛡 €1 млрд — на нові спільні закупівлі військового обладнання для України.
💶 €4,7 млрд — на компенсацію країнам ЄС за зброю та військове обладнання, які вони раніше передали Україні. Частина держав уже заявляла, що отримані назад кошти може знову спрямувати на допомогу Україні.

European Peace Facility — це не звичайна програма бюджету ЄС.
Фонд було створено у 2021 році як окремий, позабюджетний механізм фінансування військових операцій та оборонної допомоги партнерам Євросоюзу. Його нинішня загальна фінансова стеля становить близько €17 млрд. Кошти безпосередньо вносять країни ЄС додатково до своїх внесків у загальний бюджет Союзу.

Причина такої конструкції юридична: бюджет ЄС не може напряму фінансувати видатки, що мають військовий або оборонний характер. Саме EPF дозволяє оплачувати постачання зброї, боєприпасів та іншого військового обладнання, а також витрати на військові місії.

Для України цей механізм працював, зокрема, так: країна ЄС передавала ЗСУ зброю зі своїх запасів, а потім могла отримати часткову компенсацію її вартості з EPF.

За актуальними даними Ради ЄС, загальна військова підтримка України з боку ЄС та його держав-членів уже оцінюється приблизно у €93 млрд.

EUMAM Ukraine — це Військова місія Європейського Союзу з підтримки України, створена у жовтні 2022 року.

Її головне завдання — навчання українських військових на території країн ЄС. У програмі беруть участь 24 держави-члени. Йдеться як про базову підготовку, так і про спеціалізоване навчання окремих підрозділів та фахівців.

EPF фінансує не лише саме навчання. З нього оплачуються транспорт, харчування, переклад, частина медичного та логістичного забезпечення, а також летальне й нелетальне обладнання для підрозділів, які проходять підготовку.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

❗️Йдемо на вибори до Ради громадського контролю при АРМА:

Багатьох обурила новина про те як АРМА передала ноунем-фірми з трьома працівниками і досвідом управління майном у вигляді договору оренди принтера право управляти найбільшим виробником вод в Україні.

А я її використаю як інфопривід, щоб офіційно заяви: я балотуюся до Ради громадського контролю при АРМА. Йду не один, а з командою, яку зібрала Демократична Сокира. Вибори відбудуться з понеділка (28.09) по четвер (01.10).

Моє переконання, яке грунтується на фактах та прикладах зі всього світу, що держава не є ефективним власником. По-перше, є завжди бажання менеджменту та афілійованим структурам збагатитися за кошт державного активу (корупція).

По-друге, є спокуса у політичного керівництва роздати посади в топ-менеджменті як оплату за лояльність та інші послуги.

По-третє, є спокуса у політичного керівництва використати компанію для своїх політичних, електоральних цілей (наприклад, десь якісь ціни заморозити у збиток компанії заради голосів).

По-четверте, людська тупість, непрофесіоналізм та безвідповідальність дивним чином процвітають саме тими підприємствами, якими керує держава.

Волею Всевишнього про всі ці чотири явища знаю не з книжок і чиїхось розмов, а завдяки професійному досвіду.

Тому вважаю, що зможу гідно (за допомогою кваліфікованих колег та однодумців) приносити користь платникам податків. Щоб активи не втрачали у своєї вартості, а держава не губила доходи.

Я буду щодня нагадувати про голосування, а у день самого голосування викладу весь наш список із докладною інструкцією як кожен з вас, в умовах відсутності парламентських, президентських та місцевих виборів, може своїм голосом вплинути на зміни в країні.

Також я попрошу підтримати мене і команду інформаційно - закликати близьких проголосувати, зробити репост або в інший спосіб публічно підтримати.
Ви ж не думаєте, що сили темряви просто так дадуть потрапити до 9 обраних членів людям, що мають моральні орієнтири? У них є свої кандидати, яким допоможуть набрати голосів.

Наша задача - спрямувати зусилля та витратити трохи часу.
Transparency International Ukraine
ID Ukraine
Ціна держави: цікава економіка / CASE Україна

via Микола Малуха, CASE Україна / Ціна держави

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🏭 ArcelorMittal не може відновити роботу комбінату в Кривому Розі після серії ракетних ударів

Компанія ArcelorMittal заявила, що наразі не може безпечно та стабільно відновити роботу ArcelorMittal Кривий Ріг після кількох російських ракетних атак.

За останні п’ять тижнів підприємство чотири рази зазнавало ракетних ударів. Остання атака сталася 21 вересня.

Унаслідок цих ударів загинули п’ятеро працівників, ще 17 були поранені. Один із постраждалих залишається у критичному стані. Виробничі потужності підприємства зазнали значних руйнувань.

У компанії зазначають, що після оцінки наслідків атак дійшли висновку: продовжувати роботу комбінату в нинішніх умовах безпечно неможливо.

Генеральний директор ArcelorMittal Кривий Ріг Мауро Лонгобардо заявив, що компанія вже обговорює майбутнє підприємства з урядом України.

Головним завданням на цьому етапі стане збереження інфраструктури комбінату, щоб після завершення війни залишалася можливість відновити виробництво.

«Від початку війни наші працівники в Україні докладали неймовірних зусиль, щоб шахти та завод продовжували працювати. Тепер ми зосередимося на тому, щоб зберегти підприємство і можливість його майбутнього запуску», — наголосив Лонгобардо.

Від початку повномасштабної війни у лютому 2022 року ArcelorMittal уже надав українському підприємству понад $700 млн фінансової підтримки, щоб забезпечити продовження його роботи.

Тепер компанія очікує відобразити у звітності близько $1 млрд негрошового знецінення активів, передусім через втрату вартості будівель, обладнання та виробничих потужностей ArcelorMittal Кривий Ріг.

Одна з найбільших промислових компаній України фактично переходить від режиму підтримання виробництва до консервації та збереження активів, доки безпекова ситуація не дозволить повернутися до роботи.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🍔 Росіяни поцілили у склад на Київщині , який використовув "Макдоналдс".

Ресторани працюють у звичному режимі, запевнили у пресслужбі. Постраждалих немає

👀 Читайте ЕП | Threads | Telegram | Facebook