Наразі перебуваємо на III Міжнародній науково-практичної конференції «Читання Мізеса 2026» — «Антикризові стратегії XXI століття: праксеологія, ринок і межі держави», у Львові. Дякуємо за запрошення нашим друзям З Міжнародного інституту Свободи.
Була чудова доповідь американського економіста Крістофера Лінгла про результати президентства Мілея. Ключові тези:
🔹Місячна інфляція: з 25,5% до 1,9%; інфляція оптових цін: з 54% до 0,8%.
🔹Річна інфляція: з 211,4% до 30%.
🔹Зростання ВВП: 5%; рівень бідності: з 52,9% до 24%.
🔹Бюджетний дефіцит ліквідовано, державні видатки скорочено на 30%; борг державного сектору зменшено удвічі.
🔹Звільнено 75 000 працівників державного сектору; закрито половину міністерств, 100 секретаріатів і 25 державних агентств.
🔹Скасовано безоплатну медичну допомогу для іноземців.
🔹Рівень крайньої бідності: з 8,2% до 5,4%.
🔹Скасовано державне фінансування політичних партій.
🔹Скасовано 20 000 регуляторних норм, реалізовано 10 000 структурних реформ.
🔹Скасовано контроль орендної плати; ціни на житло знизилися на 40%, а пропозиція житла збільшилася на 300%.
🔹Скасовано валютні, імпортні та цінові обмеження.
🔹Премія за країновий ризик знизилася з 3000 пунктів до менш ніж 400 пунктів.
🔹Кредитний рейтинг Fitch підвищено з CCC+ до B-.
🔹Знижено податки в аграрному секторі.
🔹Досягнуто профіциту в енергетичному секторі / енергетичному бюджеті.
🔹Проведено реформу Центрального банку; резерви досягли $50 млрд.
🔹Запроваджено законодавство, яке передбачає ув’язнення за емісію (друк) грошей; грошова пропозиція скорочувалася двозначними темпами.
🔹Процентна ставка: зі 126% до 29%.
🔹Укладено угоду про вільну торгівлю із Сінгапуром.
🔹Ухвалено закон про модернізацію трудових відносин.
🔹Кількість феміцидів (навмисне вбивство жінок) за останні два роки скоротилася на 25%; рівень убивств у Росаріо — на 70%.
🔹Експорт яловичини до США зріс на 201% рік до року.
🔹Скасовано податок, що утримувався з операцій із криптовалютами та іншими цифровими фінансовими активами.
🔹Аргентина стала найбезпечнішою країною Південної Америки.
🔹Скасовано заборону на імпорт лікарських засобів.
🔹Скасовано обов’язковий «солідарний внесок» для працівників, які не є членами профспілок.
🔹Аргентина піднялася на 40 позицій в індексі економічної свободи.
🔹До плану приватизації додано 9000 км національних автошляхів.
🔹На аргентинський ринок вийшли H&M, Ralph Lauren, Mango, Armani та Decathlon.
🔹Скасовано податки на внутрішнє споживання та податок на передачу нерухомості.
🔹Імпортні мита знижено на 50%, частину з них повністю скасовано.
🔹Скасовано законодавчі вимоги щодо найму однакової кількості жінок і чоловіків.
🔹Ставку внесків роботодавців за нових працівників знижено з 20,4% до 5%.
🔹Aerolíneas Argentinas уперше отримала бюджетний профіцит.
🔹Створено Міністерство приватизації та дерегуляції.
🔹Кількість керівників вищої ланки державного сектору скорочено на 34,9%.
🔹Припинено практику «успадкування» посад на державній службі.
🔹Скасовано 30% податок на цифрові ігри.
А у нас є два чудові відео про Аргентину:
1) як країна стала банкрутом через соціалізм
2) Мілей - спаситель Аргентини: підняти країну з дна
Здається, є привід зробити нове відео про Мілея та Аргентину
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
1🔥204👍52❤26👏5🤔5💯4😍1🤣1
⛽️ У Росії намагаються сховати подорожчання бензину — тепер уже не лише від людей, а й від офіційної статистики.
За даними російських джерел, Кремль нібито доручив Росстату змінити підхід до збору даних про ціни на пальне. Перевірки хочуть частіше проводити там, де бензин подорожчав найменше, а АЗС із різким зростанням цін, обмеженнями продажу та постійними перебоями — відсунути на другий план.
Причина очевидна: цифри дедалі гірше відповідають картинці, яку російська влада хоче показувати населенню.
📈 Від початку року бензин у Росії подорожчав приблизно на 21%, тоді як загальна інфляція становить менше 5%. Такий розрив дуже помітний. І просто викреслити бензин із розрахунку інфляції неможливо.
Але є інший спосіб — змінити те, де і що саме вимірювати.
Якщо в одному регіоні незалежні АЗС різко підняли ціни, запровадили ліміти або взагалі залишилися без пального, статистики можуть частіше дивитися на великі мережі, де ціни поки стримуються адміністративними методами.
🤷♂️ Ще простіше — рахувати ціну там, де бензин фізично залишився.
Якщо певна марка пального зникла із заправок, то немає і нового цінника, який можна зафіксувати. Відповідно, її дефіцит і реальне подорожчання можуть не потрапити до статистики.
Тобто виходить абсурдна схема: чим сильніший дефіцит, тим складніше його побачити в офіційних цифрах.
А якщо пальне зникло з більшої частини регіону, можна знайти окремий район, де воно ще продається, і саме там проводити вимірювання.
📊 Це нагадує інший російський статистичний «фокус». Коли авіаквитки почали занадто сильно дорожчати, їх, за твердженням джерела, прибрали з щотижневого розрахунку та замінили іншими послугами — зокрема стоматологічними.
Тепер аналогічна проблема виникла з бензином.
І тут є важливий момент: висока інфляція для російського бюджету — це не просто погана цифра у звіті.
Чим швидше зростають ціни, тим більше державі доводиться витрачати на індексацію пенсій, зарплат і соціальних виплат. Тому для Кремля вигідніше не боротися з причиною інфляції, а боротися з тим, як вона виглядає на папері.
🔥 Але статистикою не заправиш автомобіль.
Якщо бензин дорожчає на 21%, а потім зникає з АЗС, росіяни все одно відчують це — незалежно від того, яку цифру наступного місяця опублікує Росстат.
І це показує значно ширшу проблему російської економіки: коли влада не може виправити реальність, вона починає виправляти статистику.
Це означає, що українська стратегія ударів по НПЗ є правильною і результативною.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
За даними російських джерел, Кремль нібито доручив Росстату змінити підхід до збору даних про ціни на пальне. Перевірки хочуть частіше проводити там, де бензин подорожчав найменше, а АЗС із різким зростанням цін, обмеженнями продажу та постійними перебоями — відсунути на другий план.
Причина очевидна: цифри дедалі гірше відповідають картинці, яку російська влада хоче показувати населенню.
📈 Від початку року бензин у Росії подорожчав приблизно на 21%, тоді як загальна інфляція становить менше 5%. Такий розрив дуже помітний. І просто викреслити бензин із розрахунку інфляції неможливо.
Але є інший спосіб — змінити те, де і що саме вимірювати.
Якщо в одному регіоні незалежні АЗС різко підняли ціни, запровадили ліміти або взагалі залишилися без пального, статистики можуть частіше дивитися на великі мережі, де ціни поки стримуються адміністративними методами.
🤷♂️ Ще простіше — рахувати ціну там, де бензин фізично залишився.
Якщо певна марка пального зникла із заправок, то немає і нового цінника, який можна зафіксувати. Відповідно, її дефіцит і реальне подорожчання можуть не потрапити до статистики.
Тобто виходить абсурдна схема: чим сильніший дефіцит, тим складніше його побачити в офіційних цифрах.
А якщо пальне зникло з більшої частини регіону, можна знайти окремий район, де воно ще продається, і саме там проводити вимірювання.
📊 Це нагадує інший російський статистичний «фокус». Коли авіаквитки почали занадто сильно дорожчати, їх, за твердженням джерела, прибрали з щотижневого розрахунку та замінили іншими послугами — зокрема стоматологічними.
Тепер аналогічна проблема виникла з бензином.
І тут є важливий момент: висока інфляція для російського бюджету — це не просто погана цифра у звіті.
Чим швидше зростають ціни, тим більше державі доводиться витрачати на індексацію пенсій, зарплат і соціальних виплат. Тому для Кремля вигідніше не боротися з причиною інфляції, а боротися з тим, як вона виглядає на папері.
🔥 Але статистикою не заправиш автомобіль.
Якщо бензин дорожчає на 21%, а потім зникає з АЗС, росіяни все одно відчують це — незалежно від того, яку цифру наступного місяця опублікує Росстат.
І це показує значно ширшу проблему російської економіки: коли влада не може виправити реальність, вона починає виправляти статистику.
Це означає, що українська стратегія ударів по НПЗ є правильною і результативною.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
1❤38🔥36👏10😁6🥱3🤡1
Центр Бендукідзе розпочинає реєстрацію на Економічну Олімпіаду в Україні 2026-27!
👉 Економічна Олімпіада (ЕО) — це міжнародне змагання з економічного мислення між школярами старших класів з понад 30 країн, мета якого — зацікавити підлітків вивченням економіки і виміряти їхній рівень економічної грамотності.
📚 Це конкурс для учнів 10-11 класів (а за великим бажанням долучитися можуть також і учні 8-9 класів), а також студенти 1–2 курсів коледжів (віком до 20 років). Для цього не потрібно навчатися у спеціалізованій школі чи класі з поглибленим вивченням економіки.
Участь безкоштовна.
Призовий фонд Олімпіади: 400 000+ грн.
✅ Усі учасники отримають сертифікати, а переможці регіонального етапу та національного фіналу — доступ до додаткових освітніх можливостей, нагород і подарунків.
🔥 Усі координатори від навчальних закладів отримають сертифікати з навчальними годинами, а найактивніші та найрезультативніші ще й відзнаки і фінансову винагороду.
Координатором конкурсу може бути учитель будь-якого предмету або директор/завуч/методист.
🤔 Як проходить Олімпіада?
І — Перший національний етап (учні проходять онлайн тест з 25-ти завдань, найкращі проходять далі)
ІІ — Регіональний етап (в онлайн форматі учасники виконують завдання, 10 найкращих юних економістів з кожного регіону виходять у фінал)
ІІІ — Національний фінал (50 фіналістів з усієї України збираються на 2-денну подію у Києві)
IV — Міжнародний фінал (5 найкращих економістів представляють Україну в Греції)
Для участі в конкурсі вчителі/викладачі або представники адміністрації повинні до 30 вересня включно зареєструвати свої навчальні заклади. Зробити це можна тут — https://eoukraine.com.ua/registration/
Економічна Олімпіада в Україні відбувається за підтримки Economic Fundamentals Initiative, Київської школи економіки та наших освітніх інвесторів: мережі Аврора Мультимаркет та Genesis, а також за сприяння Міністерства освіти і науки України, Малої академії наук України, Національного банку України і студії онлайн-освіти EdEra.
#дружня_рекомендація
👉 Економічна Олімпіада (ЕО) — це міжнародне змагання з економічного мислення між школярами старших класів з понад 30 країн, мета якого — зацікавити підлітків вивченням економіки і виміряти їхній рівень економічної грамотності.
📚 Це конкурс для учнів 10-11 класів (а за великим бажанням долучитися можуть також і учні 8-9 класів), а також студенти 1–2 курсів коледжів (віком до 20 років). Для цього не потрібно навчатися у спеціалізованій школі чи класі з поглибленим вивченням економіки.
Участь безкоштовна.
Призовий фонд Олімпіади: 400 000+ грн.
✅ Усі учасники отримають сертифікати, а переможці регіонального етапу та національного фіналу — доступ до додаткових освітніх можливостей, нагород і подарунків.
🔥 Усі координатори від навчальних закладів отримають сертифікати з навчальними годинами, а найактивніші та найрезультативніші ще й відзнаки і фінансову винагороду.
Координатором конкурсу може бути учитель будь-якого предмету або директор/завуч/методист.
🤔 Як проходить Олімпіада?
І — Перший національний етап (учні проходять онлайн тест з 25-ти завдань, найкращі проходять далі)
ІІ — Регіональний етап (в онлайн форматі учасники виконують завдання, 10 найкращих юних економістів з кожного регіону виходять у фінал)
ІІІ — Національний фінал (50 фіналістів з усієї України збираються на 2-денну подію у Києві)
IV — Міжнародний фінал (5 найкращих економістів представляють Україну в Греції)
Для участі в конкурсі вчителі/викладачі або представники адміністрації повинні до 30 вересня включно зареєструвати свої навчальні заклади. Зробити це можна тут — https://eoukraine.com.ua/registration/
Економічна Олімпіада в Україні відбувається за підтримки Economic Fundamentals Initiative, Київської школи економіки та наших освітніх інвесторів: мережі Аврора Мультимаркет та Genesis, а також за сприяння Міністерства освіти і науки України, Малої академії наук України, Національного банку України і студії онлайн-освіти EdEra.
#дружня_рекомендація
❤🔥22❤10👍7💯1
Китай купуватиме у США щонайменше 10 млн тонн вугілля у 2027 і 2028 роках - Bloomberg
Китай погодився імпортувати зі США щонайменше 10 млн тонн вугілля у 2027 році та ще не менше 10 млн тонн у 2028-му. Про це повідомив Білий дім після переговорів між Дональдом Трампом і Сі Цзіньпіном у Вашингтоні.
Домовленість стала ще одним кроком до послаблення торговельної напруги між двома найбільшими економіками світу.
Крім вугілля, США і Китай домовилися працювати над зниженням мит на товари загальною вартістю $30 млрд. Йдеться про продукцію, яку сторони вважають нечутливою з погляду національної безпеки.
До переліку американських товарів, що можуть отримати пільговий тарифний режим, увійшли сільськогосподарська продукція, морепродукти, деревина, косметика та медичне обладнання.
З китайського боку преференції можуть поширюватися на дрібну побутову техніку, іграшки, святкові прикраси та дитячі автокрісла.
Домовленості стали результатом переговорів у межах новоствореної Американо-китайської торговельної ради (US-China Board of Trade) і відбулися одразу після саміту Трампа та Сі.
Торгівля залишається одним із головних джерел суперечностей між Вашингтоном і Пекіном. Мита стали ключовим інструментом економічної політики Трампа під час його другого президентського терміну, причому Китай був однією з головних цілей американських торговельних обмежень.
Вугілля також посідає важливе місце в економічній політиці Трампа. Його адміністрація намагається відновити американську вугільну галузь і зміцнити її роль в енергетичному балансі США. Ще в червні президент заявляв про намір спрямувати сотні мільйонів доларів державної підтримки на розвиток сектору.
Домовленість із Китаєм з’явилася на тлі швидкого зростання цін на електроенергію у США. Однією з причин став різкий приріст попиту з боку нових промислових підприємств і дата-центрів, які обслуговують бум штучного інтелекту.
Переговори охопили не лише торгівлю.
Китайське державне агентство Xinhua повідомило, що військові двох країн домовилися якнайшвидше підписати меморандум про посилення комунікації та запобігання кризам.
Сторони також підтвердили домовленості щодо механізму двосторонніх торговельних консультацій та взаємного зниження тарифів на окремі категорії товарів.
Окремо США і Китай створили робочу групу з усунення бар’єрів для доступу сільськогосподарської продукції на ринки. Аграрна торгівля протягом багатьох років залишається одним із центральних питань переговорів між країнами.
Також Вашингтон і Пекін домовилися створити Раду з інвестицій (Board of Investment), яка має обговорювати нові інвестиційні можливості та допомагати усувати перешкоди для капіталовкладень між двома країнами.
Водночас низка ключових проблем залишається невирішеною. США і Китай продовжать переговори щодо дефіциту постачання рідкісноземельних металів та інших критично важливих мінералів, які мають стратегічне значення для американської промисловості.
Трамп також закликав Сі збільшити виробництво нафтопродуктів, щоб допомогти стабілізувати ситуацію на світовому енергетичному ринку.
Ще одним напрямом діалогу стане штучний інтелект. Сторони домовилися продовжити переговори щодо нових технологій, а наступний раунд консультацій з питань ШІ має відбутися до листопада.
Це виглядає просто жалюгідно: США виторговував у китайських комуністів купівлю сировини в обмін на імпорт китайської технологічної продукції. Ну просто геній укладати угоди. Десь на рівні тубільців, які обмінювали золото на буси в конкістадорів.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Китай погодився імпортувати зі США щонайменше 10 млн тонн вугілля у 2027 році та ще не менше 10 млн тонн у 2028-му. Про це повідомив Білий дім після переговорів між Дональдом Трампом і Сі Цзіньпіном у Вашингтоні.
Домовленість стала ще одним кроком до послаблення торговельної напруги між двома найбільшими економіками світу.
Крім вугілля, США і Китай домовилися працювати над зниженням мит на товари загальною вартістю $30 млрд. Йдеться про продукцію, яку сторони вважають нечутливою з погляду національної безпеки.
До переліку американських товарів, що можуть отримати пільговий тарифний режим, увійшли сільськогосподарська продукція, морепродукти, деревина, косметика та медичне обладнання.
З китайського боку преференції можуть поширюватися на дрібну побутову техніку, іграшки, святкові прикраси та дитячі автокрісла.
Домовленості стали результатом переговорів у межах новоствореної Американо-китайської торговельної ради (US-China Board of Trade) і відбулися одразу після саміту Трампа та Сі.
Торгівля залишається одним із головних джерел суперечностей між Вашингтоном і Пекіном. Мита стали ключовим інструментом економічної політики Трампа під час його другого президентського терміну, причому Китай був однією з головних цілей американських торговельних обмежень.
Вугілля також посідає важливе місце в економічній політиці Трампа. Його адміністрація намагається відновити американську вугільну галузь і зміцнити її роль в енергетичному балансі США. Ще в червні президент заявляв про намір спрямувати сотні мільйонів доларів державної підтримки на розвиток сектору.
Домовленість із Китаєм з’явилася на тлі швидкого зростання цін на електроенергію у США. Однією з причин став різкий приріст попиту з боку нових промислових підприємств і дата-центрів, які обслуговують бум штучного інтелекту.
Переговори охопили не лише торгівлю.
Китайське державне агентство Xinhua повідомило, що військові двох країн домовилися якнайшвидше підписати меморандум про посилення комунікації та запобігання кризам.
Сторони також підтвердили домовленості щодо механізму двосторонніх торговельних консультацій та взаємного зниження тарифів на окремі категорії товарів.
Окремо США і Китай створили робочу групу з усунення бар’єрів для доступу сільськогосподарської продукції на ринки. Аграрна торгівля протягом багатьох років залишається одним із центральних питань переговорів між країнами.
Також Вашингтон і Пекін домовилися створити Раду з інвестицій (Board of Investment), яка має обговорювати нові інвестиційні можливості та допомагати усувати перешкоди для капіталовкладень між двома країнами.
Водночас низка ключових проблем залишається невирішеною. США і Китай продовжать переговори щодо дефіциту постачання рідкісноземельних металів та інших критично важливих мінералів, які мають стратегічне значення для американської промисловості.
Трамп також закликав Сі збільшити виробництво нафтопродуктів, щоб допомогти стабілізувати ситуацію на світовому енергетичному ринку.
Ще одним напрямом діалогу стане штучний інтелект. Сторони домовилися продовжити переговори щодо нових технологій, а наступний раунд консультацій з питань ШІ має відбутися до листопада.
Це виглядає просто жалюгідно: США виторговував у китайських комуністів купівлю сировини в обмін на імпорт китайської технологічної продукції. Ну просто геній укладати угоди. Десь на рівні тубільців, які обмінювали золото на буси в конкістадорів.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😁59👍22❤10💯8👀5🤬3🤔1
Forwarded from Третій армійський корпус
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
УВАГА! Історичний момент — Третій армійський корпус розпочав новий етап війни з десантування наземних роботів!
Вперше в історії бійці Трійки застосували новітню тактику «Грифон». Під час операції «Вівальді» окупантів атакували НРК-камікадзе, яких важкі бомбери Третьої штурмової десантували більш ніж на 10 км углиб ворожого тилу.
Технопрорив зафіксували камери роботів — там, де ворог не чекав, з'явилися двохсоті й трьохсоті солдати рф. Унікальну тактику глибокого ураження створили з нуля бійці підрозділу ударних НРК «NC13» і втілили за підтримки дронів ББС бригади. Як — дивися у повному відео на YouTube.
«Грифон» — позивний кулеметника «NC13» Григорія Бача, який зник безвісти під час боїв за Андріївку у 2023 році. Сьогодні це помста за нього та всіх побратимів, яких втратили на шляху боротьби.
Тепер ще більше збережених життів нашої піхоти — та знищеної живої сили й ресурсів ворога. І це — лише початок нової сторінки історії, яку розпочинає Трійка!
Третій армійський корпус | Instagram | Facebook | YouTube | Threads | ab3.army | TikTok | Підтримати 🇺🇦
Вперше в історії бійці Трійки застосували новітню тактику «Грифон». Під час операції «Вівальді» окупантів атакували НРК-камікадзе, яких важкі бомбери Третьої штурмової десантували більш ніж на 10 км углиб ворожого тилу.
Технопрорив зафіксували камери роботів — там, де ворог не чекав, з'явилися двохсоті й трьохсоті солдати рф. Унікальну тактику глибокого ураження створили з нуля бійці підрозділу ударних НРК «NC13» і втілили за підтримки дронів ББС бригади. Як — дивися у повному відео на YouTube.
«Грифон» — позивний кулеметника «NC13» Григорія Бача, який зник безвісти під час боїв за Андріївку у 2023 році. Сьогодні це помста за нього та всіх побратимів, яких втратили на шляху боротьби.
Тепер ще більше збережених життів нашої піхоти — та знищеної живої сили й ресурсів ворога. І це — лише початок нової сторінки історії, яку розпочинає Трійка!
Третій армійський корпус | Instagram | Facebook | YouTube | Threads | ab3.army | TikTok | Підтримати 🇺🇦
🔥165❤33🙏17👏5🤔1
💰❌Ви можете залишитися без пенсії. Що не так із системою України?
Пенсійна система України дедалі більше нагадує бомбу уповільненої дії. Працюючих стає менше, населення старіє, мільйони українців виїхали за кордон, а витрати Пенсійного фонду вже перевищили 1 трлн грн на рік. І головне питання звучить дедалі тривожніше: хто платитиме вашу пенсію через 20–30 років?
Сьогодні система вимагає дедалі більше грошей, але самі пенсіонери залишаються бідними. Для працівника із зарплатою 24 800 грн «на руки» на пенсійне забезпечення припадає понад 100 тис. грн на рік із розподілу його податків. При цьому майбутня державна пенсія може виявитися у кілька разів меншою, ніж могла б бути за накопичувальної моделі.
У цьому відео розбираємо, чому солідарна система більше не витримує демографічного тиску, чому просто піднімати податки чи пенсії вже недостатньо і як Україна ризикує залишитися з дедалі дорожчою системою та дедалі біднішою старістю.
Порівнюємо Україну з Нідерландами, Данією, Ісландією, Норвегією, США та іншими країнами, де пенсійні гроші не просто «проїдаються», а накопичуються, інвестуються й працюють десятиліттями.
Що буде, якщо нічого не змінити? Чи витримає Пенсійний фонд? І чи не виявиться так, що покоління, яке сьогодні платить внески, у старості просто не отримає того, на що розраховує?
Дивіться відео
🤝Підтримати нашу роботу:
💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua
💰Станьте спонсором цього каналу, щоб підтримати створення нових відео:
https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
💰Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342
💰 PayPal: jesfor.malukha@gmail.com (вказати "на відео")
З питань рекламних інтеграцій пишіть: malukha@case-ukraine.com.ua
Відео створено Центром соціально-економічних досліджень CASE Україна за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст відео є відповідальністю CASE Україна та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Пенсійна система України дедалі більше нагадує бомбу уповільненої дії. Працюючих стає менше, населення старіє, мільйони українців виїхали за кордон, а витрати Пенсійного фонду вже перевищили 1 трлн грн на рік. І головне питання звучить дедалі тривожніше: хто платитиме вашу пенсію через 20–30 років?
Сьогодні система вимагає дедалі більше грошей, але самі пенсіонери залишаються бідними. Для працівника із зарплатою 24 800 грн «на руки» на пенсійне забезпечення припадає понад 100 тис. грн на рік із розподілу його податків. При цьому майбутня державна пенсія може виявитися у кілька разів меншою, ніж могла б бути за накопичувальної моделі.
У цьому відео розбираємо, чому солідарна система більше не витримує демографічного тиску, чому просто піднімати податки чи пенсії вже недостатньо і як Україна ризикує залишитися з дедалі дорожчою системою та дедалі біднішою старістю.
Порівнюємо Україну з Нідерландами, Данією, Ісландією, Норвегією, США та іншими країнами, де пенсійні гроші не просто «проїдаються», а накопичуються, інвестуються й працюють десятиліттями.
Що буде, якщо нічого не змінити? Чи витримає Пенсійний фонд? І чи не виявиться так, що покоління, яке сьогодні платить внески, у старості просто не отримає того, на що розраховує?
Дивіться відео
🤝Підтримати нашу роботу:
💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua
💰Станьте спонсором цього каналу, щоб підтримати створення нових відео:
https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
💰Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342
💰 PayPal: jesfor.malukha@gmail.com (вказати "на відео")
З питань рекламних інтеграцій пишіть: malukha@case-ukraine.com.ua
Відео створено Центром соціально-економічних досліджень CASE Україна за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст відео є відповідальністю CASE Україна та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍67🤔13💯8❤5
🚢Частка Китаю у світовому контейнерному експорті зросла до 40% - Financial Times
Китай уже забезпечує близько 40% світового контейнерного експорту за тримісячним ковзним середнім показником. Про це заявив президент Торгової палати Європейського Союзу в Китаї Єнс Ескелунд.
За його словами, лише за останні дев’ять місяців частка Китаю зросла ще на 2,5 відсоткового пункту. Це свідчить про те, що дисбаланси у світовій торгівлі посилюються значно швидше, ніж очікувалося.
«Я думав, що Китай наблизиться до 40% лише десь ближче до 2030 року», — зазначив Ескелунд. За його словами, нинішня динаміка означає, що глобальні торговельні дисбаланси «зростають дуже, дуже суттєво».
Китай дедалі більше спирається на експорт як на один із головних двигунів економічного зростання. Це особливо помітно на тлі слабшого внутрішнього попиту та масштабних промислових потужностей країни.
Водночас торговельний профіцит Китаю цього року рухається до нового рекорду і може перевищити $1,2 трлн, зафіксовані у 2025 році.
Фактично Китай зміцнює свою роль як головного світового виробничого та експортного центру, тоді як для інших великих економік — насамперед ЄС і США — це означає подальше зростання конкурентного тиску на власну промисловість.
🎬 Нагадуємо, що на нашому каналі є відео про КНР:
1. Як Китай виграє майбутнє: захоплення космосу, Арктики, світового океану й інтернету
2. Як Китай знищує квітучий Гонконг: Злет і Занепад Гонконгу
3. Чому Китай програє США і ніколи не стане лідером світу. Демократія vs автократія
4. Чому Тайвань успішніший за Китай?
5. "Чому "інвестиції" Китаю є злом?"
6. Як Китай знищує економічну свободу
7. Як США втратить велич і Китай стане лідером світу
8. Місяць коштує трильйони: чому США і Китай поспішають туди
9. Як (не)треба вести економічні війни. Переможна торгова війна США чи КНР? Частина 1
10. Як (не)треба вести економічні війни. Переможна торгова війна США чи КНР? Частина 2
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Китай уже забезпечує близько 40% світового контейнерного експорту за тримісячним ковзним середнім показником. Про це заявив президент Торгової палати Європейського Союзу в Китаї Єнс Ескелунд.
За його словами, лише за останні дев’ять місяців частка Китаю зросла ще на 2,5 відсоткового пункту. Це свідчить про те, що дисбаланси у світовій торгівлі посилюються значно швидше, ніж очікувалося.
«Я думав, що Китай наблизиться до 40% лише десь ближче до 2030 року», — зазначив Ескелунд. За його словами, нинішня динаміка означає, що глобальні торговельні дисбаланси «зростають дуже, дуже суттєво».
Китай дедалі більше спирається на експорт як на один із головних двигунів економічного зростання. Це особливо помітно на тлі слабшого внутрішнього попиту та масштабних промислових потужностей країни.
Водночас торговельний профіцит Китаю цього року рухається до нового рекорду і може перевищити $1,2 трлн, зафіксовані у 2025 році.
Фактично Китай зміцнює свою роль як головного світового виробничого та експортного центру, тоді як для інших великих економік — насамперед ЄС і США — це означає подальше зростання конкурентного тиску на власну промисловість.
🎬 Нагадуємо, що на нашому каналі є відео про КНР:
1. Як Китай виграє майбутнє: захоплення космосу, Арктики, світового океану й інтернету
2. Як Китай знищує квітучий Гонконг: Злет і Занепад Гонконгу
3. Чому Китай програє США і ніколи не стане лідером світу. Демократія vs автократія
4. Чому Тайвань успішніший за Китай?
5. "Чому "інвестиції" Китаю є злом?"
6. Як Китай знищує економічну свободу
7. Як США втратить велич і Китай стане лідером світу
8. Місяць коштує трильйони: чому США і Китай поспішають туди
9. Як (не)треба вести економічні війни. Переможна торгова війна США чи КНР? Частина 1
10. Як (не)треба вести економічні війни. Переможна торгова війна США чи КНР? Частина 2
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤯39😐18❤5😎4🤷♂3👎3🤔1😢1🤮1
Ціна держави
❗️Йдемо на вибори до Ради громадського контролю при АРМА: Багатьох обурила новина про те як АРМА передала ноунем-фірми з трьома працівниками і досвідом управління майном у вигляді договору оренди принтера право управляти найбільшим виробником вод в Україні.…
Друзі, голосування за членів Ради громадського контролю перенесено на завтра через обстріли дата-центрів окупантами.
Завтра з 09:00 голосуємо!
Завтра з 09:00 голосуємо!
🤝48👍28❤1
Ціна держави
🚢Частка Китаю у світовому контейнерному експорті зросла до 40% - Financial Times Китай уже забезпечує близько 40% світового контейнерного експорту за тримісячним ковзним середнім показником. Про це заявив президент Торгової палати Європейського Союзу в Китаї…
🇨🇳Розвинуті країни втрачають виручку від зростання китайського експорту - Rhodium Group
Частка Китаю у світовому експорті в натуральному вираженні може зрости з 20% у 2025 році до 28% у 2030-му. Однак посилення позицій Китаю на зовнішніх ринках може мати парадоксальний наслідок: загальна вартість світового експорту може не зрости, а навпаки — виявитися нижчою, ніж за базового сценарію.
Причина в тому, що китайські товари дедалі активніше витісняють продукцію інших країн, причому їхні експортні ціни продовжують знижуватися.
За оцінкою Rhodium Group, до 2030 року Китай може отримати приблизно $1,13 трлн додаткової річної вартості експорту порівняно з базовим сценарієм.
Водночас решта світу потенційно втратить близько $5,1 трлн експортної виручки на рік.
Особливо значними можуть бути втрати країн G7 — близько $2,25 трлн.
Таким чином, виграш Китаю в експортній частці не означає такого самого приросту світової торгівлі. Навпаки, якщо дорожчі товари інших країн заміщуються дешевшими китайськими аналогами, загальна номінальна вартість глобального експорту може скорочуватися.
Судячи з графіку нижче, найбільші втрати зазнають США та Німеччина.
Автори наголошують, що цей результат зберігається за різних припущень моделі. Головна тенденція однакова: чим більшу частку світового експорту займає Китай, тим сильніше глобальні торговельні потоки зміщуються в бік товарів, ціни на які знижуються.
🎬 Нагадуємо, що на нашому каналі є відео про КНР:
1. Як Китай виграє майбутнє: захоплення космосу, Арктики, світового океану й інтернету
2. Як Китай знищує квітучий Гонконг: Злет і Занепад Гонконгу
3. Чому Китай програє США і ніколи не стане лідером світу. Демократія vs автократія
4. Чому Тайвань успішніший за Китай?
5. "Чому "інвестиції" Китаю є злом?"
6. Як Китай знищує економічну свободу
7. Як США втратить велич і Китай стане лідером світу
8. Місяць коштує трильйони: чому США і Китай поспішають туди
9. Як (не)треба вести економічні війни. Переможна торгова війна США чи КНР? Частина 1
10. Як (не)треба вести економічні війни. Переможна торгова війна США чи КНР? Частина 2
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Частка Китаю у світовому експорті в натуральному вираженні може зрости з 20% у 2025 році до 28% у 2030-му. Однак посилення позицій Китаю на зовнішніх ринках може мати парадоксальний наслідок: загальна вартість світового експорту може не зрости, а навпаки — виявитися нижчою, ніж за базового сценарію.
Причина в тому, що китайські товари дедалі активніше витісняють продукцію інших країн, причому їхні експортні ціни продовжують знижуватися.
За оцінкою Rhodium Group, до 2030 року Китай може отримати приблизно $1,13 трлн додаткової річної вартості експорту порівняно з базовим сценарієм.
Водночас решта світу потенційно втратить близько $5,1 трлн експортної виручки на рік.
Особливо значними можуть бути втрати країн G7 — близько $2,25 трлн.
Таким чином, виграш Китаю в експортній частці не означає такого самого приросту світової торгівлі. Навпаки, якщо дорожчі товари інших країн заміщуються дешевшими китайськими аналогами, загальна номінальна вартість глобального експорту може скорочуватися.
Судячи з графіку нижче, найбільші втрати зазнають США та Німеччина.
Автори наголошують, що цей результат зберігається за різних припущень моделі. Головна тенденція однакова: чим більшу частку світового експорту займає Китай, тим сильніше глобальні торговельні потоки зміщуються в бік товарів, ціни на які знижуються.
🎬 Нагадуємо, що на нашому каналі є відео про КНР:
1. Як Китай виграє майбутнє: захоплення космосу, Арктики, світового океану й інтернету
2. Як Китай знищує квітучий Гонконг: Злет і Занепад Гонконгу
3. Чому Китай програє США і ніколи не стане лідером світу. Демократія vs автократія
4. Чому Тайвань успішніший за Китай?
5. "Чому "інвестиції" Китаю є злом?"
6. Як Китай знищує економічну свободу
7. Як США втратить велич і Китай стане лідером світу
8. Місяць коштує трильйони: чому США і Китай поспішають туди
9. Як (не)треба вести економічні війни. Переможна торгова війна США чи КНР? Частина 1
10. Як (не)треба вести економічні війни. Переможна торгова війна США чи КНР? Частина 2
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💯22🤷♂9❤6👎4😢2😱1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Трамп просить Україну «пригальмувати» удари по російських НПЗ і заявляє про згоду Зеленського
Президент США Дональд Трамп заявив, що закликав Володимира Зеленського «пригальмувати» атаки на російські нафтопереробні заводи. За його твердженням, український президент відповів, що «ймовірно так і зробить». Підтвердження такої домовленості з боку Києва немає.
Трамп пов’язав подорожчання дизельного пального передусім із пошкодженнями російських НПЗ, а не із ситуацією на Близькому Сході. Він пояснив своє прохання побоюванням, що удари по переробних потужностях РФ можуть створити «світову проблему».
Про це американський президент сказав журналістам. Тема атак на російські НПЗ уже порушувалася після переговорів Трампа й Зеленського 22 вересня на полях Генасамблеї ООН у Нью-Йорку. Тоді президент США повідомив, що обговорював ці удари з українським колегою.
Однак Зеленський після зустрічі заявив, що Трамп не просив Україну в односторонньому порядку припиняти атаки на об’єкти в Росії. За його словами, розмова стосувалася енергетичного перемир’я та можливості змусити Володимира Путіна завершити війну. Саме взаємне припинення ударів по енергетиці український президент назвав можливим першим кроком до її закінчення.
Нову заяву Трампа в Офісі президента України на момент публікації не коментували.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Президент США Дональд Трамп заявив, що закликав Володимира Зеленського «пригальмувати» атаки на російські нафтопереробні заводи. За його твердженням, український президент відповів, що «ймовірно так і зробить». Підтвердження такої домовленості з боку Києва немає.
Трамп пов’язав подорожчання дизельного пального передусім із пошкодженнями російських НПЗ, а не із ситуацією на Близькому Сході. Він пояснив своє прохання побоюванням, що удари по переробних потужностях РФ можуть створити «світову проблему».
Про це американський президент сказав журналістам. Тема атак на російські НПЗ уже порушувалася після переговорів Трампа й Зеленського 22 вересня на полях Генасамблеї ООН у Нью-Йорку. Тоді президент США повідомив, що обговорював ці удари з українським колегою.
Однак Зеленський після зустрічі заявив, що Трамп не просив Україну в односторонньому порядку припиняти атаки на об’єкти в Росії. За його словами, розмова стосувалася енергетичного перемир’я та можливості змусити Володимира Путіна завершити війну. Саме взаємне припинення ударів по енергетиці український президент назвав можливим першим кроком до її закінчення.
Нову заяву Трампа в Офісі президента України на момент публікації не коментували.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🖕140👎14🙉10❤7🤪4👀3🥰1
Ціна держави
Ультраправа «Альтернатива для Німеччини» набирає 45,4% у Саксонії-Ангальт після підрахунку 85% дільниць «Альтернатива для Німеччини» впевнено перемагає на виборах до ландтагу Саксонії-Ангальт і демонструє найкращий результат у своїй історії на земельних виборах.…
🇩🇪 Німеччина обговорює обмеження доступу до таємниць після успіху радикальних партій
Перемоги ультраправої «Альтернативи для Німеччини» (АдН) у Саксонії-Ангальт та Лівої партії в Берліні поставили німецькі спецслужби перед дилемою: як захистити секретні дані, якщо регіональні відомства очолять представники цих сил.
У Німеччині земельні служби внутрішньої розвідки підпорядковуються місцевим урядам та обмінюються інформацією з федеральним відомством BfV. Політичні опоненти й колишні посадовці побоюються витоків до Москви або угруповань, підозрюваних у причетності до організованої злочинності.
Як повідомляє Reuters, силові структури вже готують можливі обмеження обміну інформацією. Повністю припиняти його не хочуть: це може завадити передаванню попереджень про теракти.
АдН відкидає звинувачення у зв’язках із Кремлем і називає їх бездоказовими. Ліва партія раніше заявляла про неприйнятність зв’язків із кримінальними структурами та засуджувала антисемітизм.
Формування урядів залишається невизначеним. АдН не здобула абсолютної більшості, а інші провідні партії виключають коаліцію з нею. Ліві можуть домовлятися із соціал-демократами та «Зеленими».
Додаткове занепокоєння викликає доля співробітників спецслужб, які розслідували діяльність АдН: посадовці побоюються тиску на них у разі приходу партії до влади.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Перемоги ультраправої «Альтернативи для Німеччини» (АдН) у Саксонії-Ангальт та Лівої партії в Берліні поставили німецькі спецслужби перед дилемою: як захистити секретні дані, якщо регіональні відомства очолять представники цих сил.
У Німеччині земельні служби внутрішньої розвідки підпорядковуються місцевим урядам та обмінюються інформацією з федеральним відомством BfV. Політичні опоненти й колишні посадовці побоюються витоків до Москви або угруповань, підозрюваних у причетності до організованої злочинності.
Як повідомляє Reuters, силові структури вже готують можливі обмеження обміну інформацією. Повністю припиняти його не хочуть: це може завадити передаванню попереджень про теракти.
АдН відкидає звинувачення у зв’язках із Кремлем і називає їх бездоказовими. Ліва партія раніше заявляла про неприйнятність зв’язків із кримінальними структурами та засуджувала антисемітизм.
Формування урядів залишається невизначеним. АдН не здобула абсолютної більшості, а інші провідні партії виключають коаліцію з нею. Ліві можуть домовлятися із соціал-демократами та «Зеленими».
Додаткове занепокоєння викликає доля співробітників спецслужб, які розслідували діяльність АдН: посадовці побоюються тиску на них у разі приходу партії до влади.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍87👎1
Українські агрокомпанії нарощують продажі, проте це не гарантує кращих фінансових результатів. У першому півріччі 2026 року сукупний виторг 5389 підприємств, які подали звітність за обидва порівнювані періоди, зріс на 19% — до 448,35 млрд грн.
Прибутковими були 66% компаній цієї вибірки. Водночас їхня кількість скоротилася на 8%, а сукупний чистий прибуток агрокомпаній зменшився на 19% — до 66,1 млрд грн.
Такі дані оприлюднив Опендатабот. Загалом за півріччя прозвітували 5800 агрокомпаній, тому результати дослідження не охоплюють усіх підприємств галузі.
Найбільший виторг отримала Вінницька птахофабрика — 37,47 млрд грн, майже на 40% більше, ніж торік. Однак півріччя вона завершила зі збитком 2,26 млрд грн. Миронівська птахофабрика посіла друге місце за виторгом — 16,35 млрд грн, також зафіксувавши збиток: 950 млн грн. Третім став Лебединський насіннєвий завод із виторгом 13,37 млрд грн.
Попри погіршення прибутковості, нових підприємств реєструють більше, ніж закривають. За січень–серпень з’явилися 853 агрокомпанії, припинили роботу 262. Станом на вересень в Україні налічується 82 954 чинні агрокомпанії.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢33❤3👍1
Ціна держави
Китай купуватиме у США щонайменше 10 млн тонн вугілля у 2027 і 2028 роках - Bloomberg Китай погодився імпортувати зі США щонайменше 10 млн тонн вугілля у 2027 році та ще не менше 10 млн тонн у 2028-му. Про це повідомив Білий дім після переговорів між Дональдом…
🇺🇸🇨🇳США і Китай продовжили торговельне перемир’я. Трамп запропонував Сі купити американську зброю - Financial Times
США та Китай продовжили торговельне перемир’я ще на два місяці — до 10 січня 2027 року. Це дає Вашингтону й Пекіну додатковий час для переговорів щодо ширшої торговельної угоди, тоді як основні тарифні обмеження між двома найбільшими економіками світу поки залишаються чинними.
💰 Одночасно сторони домовилися про пільговий тарифний режим для товарів загальною вартістю близько $60 млрд — приблизно по $30 млрд експорту з кожного боку. Financial Times повідомляє, що до переліку увійшли 1696 товарних позицій.
🇨🇳 Китай має знизити мита на широкий спектр американської продукції — від сільськогосподарських товарів до морепродуктів, деревини, косметики та медичного обладнання. Серед більш екзотичних позицій у списку — фуа-гра, кроляча шерсть і живі тварини. Соя до нового переліку не потрапила. За оцінкою американської сторони, домовленість може поліпшити умови доступу на китайський ринок приблизно для 30% експорту США до КНР.
🇺🇸 У відповідь США пом’якшать тарифи на низку китайських споживчих товарів, зокрема дрібну побутову техніку, іграшки, дитячі автокрісла та сезонні товари. Домовленість стала частиною роботи нової американо-китайської торговельної ради.
🔫 Найбільш незвичний епізод переговорів стосувався зброї. Посол США в Китаї Девід Пердью заявив, що Трамп під час зустрічі в певний момент запитав Сі Цзіньпіна, чи не хотів би Китай купувати американське озброєння. Financial Times також повідомила про цю розмову. Водночас Білий дім не оголошував про будь-які плани реальних продажів зброї КНР.
🇹🇼 Така пропозиція виглядає особливо незвично на тлі військового суперництва США і Китаю та ситуації навколо Тайваню. Вашингтон одночасно розглядає новий пакет продажу озброєнь Тайваню приблизно на $14 млрд.
Нинішнє перемир’я — продовження тарифної паузи після різкого загострення торговельної війни у 2025 році. Тоді американські мита на китайські товари на піку сягали 145%, а китайські відповідні тарифи — 125%. Після переговорів у травні 2025 року сторони різко знизили ставки та надалі кілька разів продовжували режим перемир’я.
Важливо, що нинішня домовленість не скасовує торговельну війну і не обнуляє тарифи. Йдеться лише про обмежене пом’якшення умов для частини товарів і ще два місяці відтермінування нового загострення.
Ключові суперечки між Вашингтоном і Пекіном — тарифи, постачання рідкісноземельних металів, технологічні обмеження, напівпровідники та доступ до ринків — залишаються предметом подальших переговорів.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
США та Китай продовжили торговельне перемир’я ще на два місяці — до 10 січня 2027 року. Це дає Вашингтону й Пекіну додатковий час для переговорів щодо ширшої торговельної угоди, тоді як основні тарифні обмеження між двома найбільшими економіками світу поки залишаються чинними.
💰 Одночасно сторони домовилися про пільговий тарифний режим для товарів загальною вартістю близько $60 млрд — приблизно по $30 млрд експорту з кожного боку. Financial Times повідомляє, що до переліку увійшли 1696 товарних позицій.
🇨🇳 Китай має знизити мита на широкий спектр американської продукції — від сільськогосподарських товарів до морепродуктів, деревини, косметики та медичного обладнання. Серед більш екзотичних позицій у списку — фуа-гра, кроляча шерсть і живі тварини. Соя до нового переліку не потрапила. За оцінкою американської сторони, домовленість може поліпшити умови доступу на китайський ринок приблизно для 30% експорту США до КНР.
🇺🇸 У відповідь США пом’якшать тарифи на низку китайських споживчих товарів, зокрема дрібну побутову техніку, іграшки, дитячі автокрісла та сезонні товари. Домовленість стала частиною роботи нової американо-китайської торговельної ради.
🔫 Найбільш незвичний епізод переговорів стосувався зброї. Посол США в Китаї Девід Пердью заявив, що Трамп під час зустрічі в певний момент запитав Сі Цзіньпіна, чи не хотів би Китай купувати американське озброєння. Financial Times також повідомила про цю розмову. Водночас Білий дім не оголошував про будь-які плани реальних продажів зброї КНР.
🇹🇼 Така пропозиція виглядає особливо незвично на тлі військового суперництва США і Китаю та ситуації навколо Тайваню. Вашингтон одночасно розглядає новий пакет продажу озброєнь Тайваню приблизно на $14 млрд.
Нинішнє перемир’я — продовження тарифної паузи після різкого загострення торговельної війни у 2025 році. Тоді американські мита на китайські товари на піку сягали 145%, а китайські відповідні тарифи — 125%. Після переговорів у травні 2025 року сторони різко знизили ставки та надалі кілька разів продовжували режим перемир’я.
Важливо, що нинішня домовленість не скасовує торговельну війну і не обнуляє тарифи. Йдеться лише про обмежене пом’якшення умов для частини товарів і ще два місяці відтермінування нового загострення.
Ключові суперечки між Вашингтоном і Пекіном — тарифи, постачання рідкісноземельних металів, технологічні обмеження, напівпровідники та доступ до ринків — залишаються предметом подальших переговорів.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😁23🤨15🤡9🙈4🤔3👎2🤣2🔥1
Страхування чи новий корупційний фонд: хто заплатить за зруйнований бізнес
Уряд пропонує покривати перші збитки коштом держави, тоді як аналітичні центри радять залишити бюджету лише катастрофічні ризики.
Україна досі не має повноцінної системи страхування бізнесу від воєнних ризиків. Програма Експортно-кредитного агентства передбачає лише компенсацію вартості страхування до 3 млн грн або збитків до 30 млн грн. Водночас перестраховики дедалі частіше відмовляються від воєнних ризиків через їхню непередбачуваність.
Про те, як розподілити ризики між бізнесом, страховиками та державою і не створити нове поле для зловживань, у колонці для 24 Каналу пише Володимир Дубровський, старший економіст CASE-Україна.
Запропонована аналітичними центрами модель М3 передбачає франшизу для бізнесу у 3–5% збитків, страхування приватними компаніями, перестрахування і лише на останньому рівні — державну гарантію катастрофічних втрат. Держава також компенсуватиме 80% вартості поліса.
Це дозволяє отримати до 1,59 грн страхового покриття на гривню бюджетного ресурсу. Невеликі збитки залишатимуться в межах франшизи, серйозніші оцінюватимуть приватні страховики, а держава втручатиметься лише у виняткових випадках. Так зменшуються адміністративні витрати й корупційні ризики та зберігаються стимули бізнесу дбати про безпеку.
Мінекономіки пропонує протилежну модель: держава покриватиме перший шар збитків для критично важливих основних засобів окремих галузей, а страховики долучатимуться пізніше. Максимальне покриття — $10 млн. Фінансувати систему планують внеском бізнесу у 2% вартості застрахованих фондів і підвищенням ПДВ на 1 відсотковий пункт.
Якщо участь буде обов’язковою, 2% фактично стануть додатковим податком, зокрема для підприємств у безпечніших регіонах. Якщо добровільною — першими прийдуть компанії з найвищими ризиками, тому коштів може не вистачити. Немає відповіді й на питання, хто покриватиме катастрофічні втрати.
Оцінювання компенсацій державними органами також потребуватиме значних витрат і може створити ґрунт для завищення збитків, фіктивних заяв та «відкатів».
Модель М3 виглядає стійкішою, однак потребує точного розрахунку вартості та джерел фінансування. Для критичної інфраструктури може знадобитися окремий режим із прискореними виплатами. Ключовим джерелом коштів мають стати міжнародні партнери, тому остаточну модель варто формувати за їхньої участі.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Уряд пропонує покривати перші збитки коштом держави, тоді як аналітичні центри радять залишити бюджету лише катастрофічні ризики.
Україна досі не має повноцінної системи страхування бізнесу від воєнних ризиків. Програма Експортно-кредитного агентства передбачає лише компенсацію вартості страхування до 3 млн грн або збитків до 30 млн грн. Водночас перестраховики дедалі частіше відмовляються від воєнних ризиків через їхню непередбачуваність.
Про те, як розподілити ризики між бізнесом, страховиками та державою і не створити нове поле для зловживань, у колонці для 24 Каналу пише Володимир Дубровський, старший економіст CASE-Україна.
Запропонована аналітичними центрами модель М3 передбачає франшизу для бізнесу у 3–5% збитків, страхування приватними компаніями, перестрахування і лише на останньому рівні — державну гарантію катастрофічних втрат. Держава також компенсуватиме 80% вартості поліса.
Це дозволяє отримати до 1,59 грн страхового покриття на гривню бюджетного ресурсу. Невеликі збитки залишатимуться в межах франшизи, серйозніші оцінюватимуть приватні страховики, а держава втручатиметься лише у виняткових випадках. Так зменшуються адміністративні витрати й корупційні ризики та зберігаються стимули бізнесу дбати про безпеку.
Мінекономіки пропонує протилежну модель: держава покриватиме перший шар збитків для критично важливих основних засобів окремих галузей, а страховики долучатимуться пізніше. Максимальне покриття — $10 млн. Фінансувати систему планують внеском бізнесу у 2% вартості застрахованих фондів і підвищенням ПДВ на 1 відсотковий пункт.
Якщо участь буде обов’язковою, 2% фактично стануть додатковим податком, зокрема для підприємств у безпечніших регіонах. Якщо добровільною — першими прийдуть компанії з найвищими ризиками, тому коштів може не вистачити. Немає відповіді й на питання, хто покриватиме катастрофічні втрати.
Оцінювання компенсацій державними органами також потребуватиме значних витрат і може створити ґрунт для завищення збитків, фіктивних заяв та «відкатів».
Модель М3 виглядає стійкішою, однак потребує точного розрахунку вартості та джерел фінансування. Для критичної інфраструктури може знадобитися окремий режим із прискореними виплатами. Ключовим джерелом коштів мають стати міжнародні партнери, тому остаточну модель варто формувати за їхньої участі.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤔45👍6✍3❤2😁2🤬2👎1
Україна до кінця року має отримати ще понад €7 млрд за програмою Ukraine Facility – Мінекономіки
Україна розраховує на нове фінансування в межах програми Ukraine Facility. На початку жовтня очікується надходження майже €3 млрд, а до кінця 2026 року — затвердження ще понад €7 млрд. За словами міністра економіки Олександра Кравченка, необхідні для цих рішень показники Україна вже виконала.
Про це пише Forbes Ukraine із посиланням на інтерв’ю з міністром. Робота над іншими зобов’язаннями за програмою триває.
24 вересня Рада ЄС погодила восьму регулярну виплату — майже €3 млрд. Із цієї суми близько €800 млн Україна вперше отримає за кредитною програмою Ukraine Support Loan.
Водночас невиконані реформи залишаються перешкодою для фінансування. Станом на серпень кількість прострочених зобов’язань за програмами Ukraine Facility, Світового банку та МВФ зросла на 11, а сума недоотриманих коштів збільшилася з майже €7 млрд до €8,1 млрд.
Ukraine Facility — основний інструмент фінансової підтримки України з боку ЄС на 2024–2027 роки з початковим бюджетом €50 млрд. Він покликаний підтримувати макрофінансову стабільність, модернізацію економіки та реформи на шляху до членства в Євросоюзі.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Україна розраховує на нове фінансування в межах програми Ukraine Facility. На початку жовтня очікується надходження майже €3 млрд, а до кінця 2026 року — затвердження ще понад €7 млрд. За словами міністра економіки Олександра Кравченка, необхідні для цих рішень показники Україна вже виконала.
Про це пише Forbes Ukraine із посиланням на інтерв’ю з міністром. Робота над іншими зобов’язаннями за програмою триває.
24 вересня Рада ЄС погодила восьму регулярну виплату — майже €3 млрд. Із цієї суми близько €800 млн Україна вперше отримає за кредитною програмою Ukraine Support Loan.
Водночас невиконані реформи залишаються перешкодою для фінансування. Станом на серпень кількість прострочених зобов’язань за програмами Ukraine Facility, Світового банку та МВФ зросла на 11, а сума недоотриманих коштів збільшилася з майже €7 млрд до €8,1 млрд.
Ukraine Facility — основний інструмент фінансової підтримки України з боку ЄС на 2024–2027 роки з початковим бюджетом €50 млрд. Він покликаний підтримувати макрофінансову стабільність, модернізацію економіки та реформи на шляху до членства в Євросоюзі.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤33😢9🙏7🤔5👍1
Пільгові ціни на газ збережуть до кінця опалювального сезону
Уряд продовжив дію чинних пільгових цін на газ для населення та виробників тепла до 31 березня — фактично до завершення опалювального сезону.
Рішення ухвалили з огляду на складну соціально-економічну ситуацію та в умовах мораторію на підвищення тарифів, запровадженого парламентом на час воєнного стану.
Про це повідомив Сергій Корецький у своєму телеграм-каналі.
Водночас уряд спільно з іншими органами влади працює над змінами тарифної політики, виконуючи зобов’язання перед міжнародними партнерами. Йдеться про запровадження справедливого й прозорого формування тарифів та одночасне збільшення адресної допомоги тим, хто її справді потребує.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Уряд продовжив дію чинних пільгових цін на газ для населення та виробників тепла до 31 березня — фактично до завершення опалювального сезону.
Рішення ухвалили з огляду на складну соціально-економічну ситуацію та в умовах мораторію на підвищення тарифів, запровадженого парламентом на час воєнного стану.
Про це повідомив Сергій Корецький у своєму телеграм-каналі.
Водночас уряд спільно з іншими органами влади працює над змінами тарифної політики, виконуючи зобов’язання перед міжнародними партнерами. Йдеться про запровадження справедливого й прозорого формування тарифів та одночасне збільшення адресної допомоги тим, хто її справді потребує.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👎65🤡14🤯12👍11🤔5😢2