З Днем захисників і захисниць України!

За можливістю прокинутися вдома, почути голос рідних, працювати й мріяти стоять люди, які щодня захищають нашу країну. Ваша мужність дає нам сили, а ваша стійкість дозволяє рухатися до бажаних змін.

Дякуємо кожному й кожній, хто боронить Україну. За витримку в найважчі хвилини, за турботу про побратимів і посестер, за врятовані життя. За свободу, яку ви відстоюєте для всіх нас.

Схиляємо голови перед тими, хто не повернувся з бою. Пам’ятати їх імена, підтримувати їхні родини та берегти країну, за яку вони віддали життя, — наша спільна відповідальність.

Бажаємо вам сил, надійних людей поруч і повернення до тих, хто чекає. Нехай попереду буде ще багато теплих зустрічей, міцних обіймів і спокійних днів удома.

Слава Україні! Шана її захисникам і захисницям!
Команда CASE Україна / Ціна держави

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Трамп досі розглядає заборону експорту дизеля, але визнає ризик подорожчання бензину

Президент США Дональд Трамп заявив 30 вересня, що щодня обговорює можливість заборонити експорт дизельного пального. Білий дім шукає спосіб стримати зростання цін на енергоносії, проте такий крок може мати зворотний бік.

Виступаючи в Овальному кабінеті, Трамп визнав: обмеження експорту здатне здешевити дизель усередині країни, але водночас підштовхнути вгору ціни на бензин.

Про це повідомляє Reuters. Головною причиною подорожчання дизеля Трамп назвав війну між Росією та Україною, зазначивши, що удари обох сторін впливають на виробництво й експорт енергоносіїв.

Міністр енергетики США Кріс Райт окреслив ширше коло причин. За його словами, світовий ринок втратив частину дизельних постачань із Близького Сходу, які зараз відновлюються, а також із Китаю.

Райт додав, що адміністрація очікує найближчим часом оголошень із Європи про нові постачання дизеля. Про рішення запровадити експортну заборону Трамп не повідомив — цей варіант залишається на обговоренні.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Osavul залучив €8,5 млн для розвитку ШІ-платформи, що виявляє гібридні загрози

Заснований українцями стартап Osavul залучив €8,5 млн у раунді фінансування Series A. Інвестиції допоможуть компанії розширити роботу з бізнесом та операторами критичної інфраструктури, зберігаючи співпрацю з державними й оборонними установами.

Раунд очолив фонд 33N Ventures. До нього долучилися Balnord, G+D Ventures та чинний інвестор 42CAP. Загальний обсяг залученого фінансування сягнув близько €12 млн.

Платформа Osavul шукає цифрові сліди підготовки ворожих дій: поєднує дані про інформаційні, кібернетичні та фізичні загрози, щоб допомогти клієнтам завчасно виявляти ризики саботажу, шпигунства й інформаційних атак.

Як повідомляє компанія у своєму пресрелізі, кошти спрямують на вдосконалення ШІ-технологій, розбудову комерційної команди та вихід на нові ринки. Серед пріоритетних клієнтів — енергетичні, транспортні й фінансові компанії.

Osavul розвивався під час повномасштабного російського вторгнення, працюючи з оборонними та безпековими установами. Нині компанія обслуговує клієнтів у понад десяти країнах і є одним із трьох технологічних учасників, які забезпечують НАТО інструментами оцінки інформаційного середовища.

За даними Osavul, у 2025 році загальна вартість його контрактів зросла вчетверо. Компанію зі штаб-квартирою в Люксембурзі заснували Дмитро Плешаков і Дмитро Білаш, які раніше продали свій проєкт Captain Growth компанії Perion.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

«Ветеранський спорт» призупиняють через брак коштів: жовтневих виплат не буде

У жовтні ветерани не зможуть подати нові заявки на участь у програмі «Ветеранський спорт» через Дію. Виплат по 1500 грн у межах цього етапу також не буде: фінансовий ресурс програми вичерпано, а можливості виділити додаткові кошти з держбюджету наразі немає.

Попит значно перевищив початкові розрахунки. На 2026 рік для програми передбачили 600 млн грн — для 100 тисяч отримувачів щокварталу. За три квартали очікували близько 300 тисяч заявок, натомість програмою скористалися понад 800 тисяч разів.

Протягом року фінансування збільшували. Загалом виплатили понад 1,2 млрд грн — більш ніж удвічі більше від початкового бюджету. На допомогу спрямували всі доступні кошти, включно з повернутими за попередні періоди.

Як пояснює Міністерство у справах ветеранів, в умовах війни першочерговим напрямом державних видатків залишається оборона, що обмежує фінансування інших потреб.

Для багатьох ветеранів програма стала підтримкою на шляху до фізичного відновлення та активного життя. Міністерство працює над її продовженням у 2027 році й переходом від експериментального формату до постійного. Однак формат і обсяг фінансування залежатимуть від можливостей бюджету.

У проєкті держбюджету на 2027 рік на ветеранську політику загалом передбачено 20,5 млрд грн — на 3 млрд грн більше, ніж цьогоріч. Конкретний обсяг коштів на «Ветеранський спорт» поки не визначено.

За всіма голосними привітаннями може трохи загубитися реальність, в якій ветеранам і ветеранкам запропонували 1500 гривень на квартал на заняття спортом — невелику підтримку на шляху до відновлення. А тепер частина з них відкриває державний застосунок і замість можливості подати заявку бачить повідомлення: навіть на цю допомогу річний бюджет уже вичерпано.

І в цій ситуації, і особливо сьогодні, буде доречно поговорити про повагу. Повага держави до ветерана не вимірюється назвою програми чи виплатою 1500 гривень раз на три місяці. Вона проявляється в тому, як держава зустрічає людину, яка заради її захисту пожертвувала здоров’ям, роками життя, кар’єрою. Чи може ця людина розраховувати на надійну підтримку — без відчуття, що її потреби стали незручним рядком у бюджеті, на який знову бракує грошей.

Чи наприкінці року знову читатимемо про кошти, які так і залишилися невикористаними за іншими напрямами? Як у 2025-му, коли на психологічну допомогу та підтримку витратили лише 27% запланованого фінансування. За цими невикористаними коштами стоять люди, які потребували допомоги. І брак потреби тут точно ні до чого.

За два останні місяці призначення нового міністра було проведено безліч конференцій, зустрічей, інтерв'ю. Але так і не було представлено публічно комплексного аудиту програм Мінветеранів. Досі немає чіткого аудиту що працює, що не працює. Що треба закрити, а що масштабувати.

Водночас держава активно шукає додаткове фінансування ветеранської політики. Та починати слід не з прохання дати гроші, відкладаючи оцінку результатів на потім. Спершу потрібно чітко визначити проблему, поставити мету, встановити вимірювані показники успіху, закріпити відповідальність і розрахувати необхідні ресурси. Саме на цій основі слід ухвалювати рішення про фінансування — із розумінням того, що конкретно зміниться в житті ветеранів.

Нагадуємо, на нашому каналі є відео Як Україна має готуватися до повернення героїв вже зараз та в Аналітичному звіті «Післявоєнна реабілітація ветеранів: соціальна, психологічна, економічна» можна детальніше ознайомитися з темою

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Середня зарплата у серпні в Україні — 31 892 грн брутто (24 557 грн «на руки»): за рік зросла, за місяць знизилася

Важливе уточнення: офіційна статистика зарплат подається у брутто, тобто до сплати податків. Із цієї суми працівник сплачує 18% ПДФО та 5% військового збору. Тому для орієнтовного розрахунку зарплати «на руки» всі суми нижче множимо на 0,77.

Саме брутто є стандартом для порівняння зарплат у міжнародній статистиці та в більшості країн світу. Звичка одразу говорити про «чисту» зарплату значною мірою є пострадянською традицією й часто ускладнює коректні міжнародні порівняння.
У серпні 2026 року середня зарплата штатного працівника підприємств, установ та організацій становила 31 892 грн брутто (24 557 грн «на руки»). Це на 23,1% більше, ніж рік тому, але на 1,1% менше, ніж у липні.

📍 Найвищі середні зарплати зафіксували:
▪️ Київ — 48 705 грн (37 503 грн «на руки»)
▪️ Луганська область — 33 981 грн (26 165 грн)
▪️ Київська область — 32 404 грн (24 951 грн)

Найнижчі зарплати — у:
▪️ Чернівецькій області — 22 807 грн (17 561 грн)
▪️ Кіровоградській області — 22 869 грн (17 609 грн)

💻 Серед галузей беззаперечним лідером залишаються інформація та телекомунікації — 79 170 грн брутто (60 961 грн «на руки»).

🎓 На іншому кінці шкали — освіта: 19 109 грн (14 714 грн «на руки»).
Розрив між цими двома галузями перевищує чотири рази.
Такі показники наведено в оприлюдненій статистиці за серпень.

📉 Порівняно з липнем середня зарплата знизилася в більшості видів економічної діяльності. Скорочення становило від 0,4% у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування до 6,2% в охороні здоров’я та соціальній допомозі.

📈 Водночас у низці галузей оплата праці зросла на 0,1–4,7%. Серед них — будівництво, інформація та телекомунікації, професійна, наукова й технічна діяльність, мистецтво та спорт, державне управління й оборона, торгівля та операції з нерухомістю.

⚠️ Поряд зі зростанням зарплат у річному вимірі залишається проблема заборгованості: станом на 1 вересня невиплачена заробітна плата становила 3,8 млрд грн.

Примітка: розрахунок зарплати «на руки» зроблено за формулою брутто × 0,77, тобто після утримання 18% ПДФО та 5% військового збору. ЄСВ працівника до цього розрахунку не входить, бо помилково вважається, що це податок роботодавця, а не працівника. Що є неправдою

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Росія погрожує ударами по європейських заводах, які виробляють зброю для України

Москва посилює погрози на адресу європейських союзників Києва. Речниця російського МЗС Марія Захарова заявила, що оборонні підприємства в Європі, які виготовляють озброєння для України, можуть стати цілями російських ударів.

На онлайн-брифінгу 30 вересня вона пригрозила, що розташування таких заводів за межами України не гарантує їм безпеки. Заява пролунала у відповідь на запитання про плани Польщі виробляти ракети для американських систем протиповітряної оборони Patriot.

За словами Захарової, постачання допомоги, відкриття збройових заводів і створення спільних підприємств з українськими компаніями нібито роблять європейські держави безпосередніми учасниками війни.

Як пише Bloomberg, ці заяви пролунали на тлі загострення риторики між Росією та країнами НАТО. Європейські посадовці попереджають про ризик посилення керованої Москвою гібридної кампанії, спрямованої на тиск на союзників України.

Підстав для занепокоєння додають конкретні інциденти. Естонія 29 вересня заявила, що російські спецслужби замовили підпал оборонного підприємства в Таллінні, який стався у серпні.

Окремо НАТО засудило ядерні погрози Росії після повідомлення її посольства в Бельгії: Москва попередила про готовність використати весь свій арсенал для захисту Калінінградської області. Альянс наголосив на своєму оборонному характері та заявив, що має необхідні засоби для захисту кожного сантиметра території союзників.
Захарова водночас стверджує, що розширення виробництва зброї для України лише віддаляє врегулювання війни.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Українські, європейські та глобальні профспілки закликають не звільняти працівників АрселорМіттал Кривий Ріг, а перевести їх на оплачуваний простій

Найсмішніший момент у статті Forbes про те як ми втратили металургію. Цікаво, а ці профспілки не хочуть своїми внесками підтримати українських трударів?

Соціалісти по всьому світу однакові - щоб хтось за них оплачував їхні бажання.

Український гірничо-металургійний комплекс переживає одну з найглибших криз за всю історію. За даними Forbes Ukraine, після серії російських ударів зупинено близько 90% виробництва сталі. І наслідки можуть вийти далеко за межі самої металургії.

Від початку 2026 року Росія щонайменше 30 разів атакувала ключові підприємства ГМК. Уражено або зруйновано сім доменних печей, загинули 18 працівників.

Лише у «Метінвесті» пошкоджено п’ять доменних печей. Орієнтовна вартість однієї — близько $500 млн.

У вересні був тиждень, коли Україна, за словами представників галузі, вперше за 100 років не виплавила жодної тонни сталі.

«АрселорМіттал Кривий Ріг» після чотирьох цілеспрямованих ракетних атак оголосив про зупинку металургійного виробництва. А це один із найбільших промислових комплексів країни та ключовий роботодавець Кривого Рогу.

За найгіршим сценарієм, який розрахували аналітики Forbes Ukraine, втрати економіки можуть сягнути 6,5–7% ВВП. Такий сценарій передбачає зупинку всіх великих і частини менших металургійних підприємств та неможливість суттєво збільшити експорт залізної руди.

Для розуміння масштабу: у 2025 році Україна експортувала продукції ГМК на $6,2 млрд, а частка галузі у ВВП становила близько 5,5%.

💰 Удар буде і по бюджетах промислових міст.
«АрселорМіттал Кривий Ріг» у 2025 році сплатив 8,5 млрд грн податків, із них 2,6 млрд грн — до місцевих бюджетів. Для порівняння: весь бюджет Кривого Рогу на 2026 рік — 9,75 млрд грн. Місто вже готується до можливого скорочення видатків.

👷 Але найбільший ризик — робочі місця.

На АМКР на початку 2026 року працювали 12 633 людини, з яких близько 2850 служили у Силах оборони. У «Метінвесті» працює ще близько 50 000 людей.

За оцінкою «Укрметалургпрому», одне робоче місце в ГМК підтримує ще 7,5–8 робочих місць у суміжних галузях — транспорті, енергетиці, машинобудуванні, логістиці, ремонтах і сервісах.

🚢 Проблема посилюється логістикою. Через зупинку металургії частина залізної руди втрачає внутрішнього споживача. А альтернативні морю маршрути — залізниця, Дунай та автотранспорт — можуть забезпечити лише до половини колишніх обсягів морського експорту.

Лише втрата експорту руди може коштувати Україні близько $1 млрд валютної виручки на рік.

Загалом «Укрметалургпром» оцінює можливі втрати від зупинки ГМК у $5–7 млрд валютної виручки та щонайменше 30–40 млрд грн бюджетних надходжень.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🤝 Україна та Єврокомісія визначили джерела покриття бюджетних і оборонних потреб на 2026 рік

Україна та Європейська комісія повідомили, що спільними зусиллями визначили ресурси для покриття бюджетних і оборонних потреб України у 2026 році. Сторони також підтвердили кроки, необхідні для своєчасного надходження цих коштів.

На 2027 рік домовилися прискорити роботу над виділенням €45 млрд у межах позики на підтримку України — Ukraine Support Loan. Надання фінансування залежатиме від виконання встановлених умов.

Про це йдеться у спільній заяві Єврокомісії та України, оприлюдненій 1 жовтня.

Паралельно сторони розпочнуть визначення додаткових бюджетних і оборонних потреб на 2027 рік. Інших партнерів закликали виконати фінансові зобов’язання та посилити підтримку з огляду на масштаб викликів, які постають перед Україною.

Щоб узгоджувати подальші дії, Україна та Єврокомісія домовилися проводити зустрічі щомісяця.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇫🇷 Франція втрачає довіру інвесторів: борги дорожчають, євро слабшає, а бюджетна проблема поглиблюється

Ще донедавна французькі держоблігації сприймалися як один із найбезпечніших активів єврозони. Тепер ринки дедалі сильніше закладають у їхню ціну ризики високого боргу, хронічного дефіциту та політичної нестабільності.

📈 Дохідність 10-річних облігацій Франції піднялася приблизно до 4,9% — найвищого рівня з 2002 року. Від червня вона зросла більш ніж на один відсотковий пункт. Різниця з дохідністю німецьких облігацій, які є орієнтиром для єврозони, перевищила 140 базисних пунктів. Це означає, що інвестори вимагають дедалі більшої премії за ризик володіння французьким боргом.

💶 Тиск поширився і на інші ринки: французькі акції відстають від європейських конкурентів, а євро опустився до 16-місячного мінімуму щодо долара. Bloomberg зазначає, що хедж-фонди збільшують ставки на подальше ослаблення європейської валюти.

Головна проблема — державні фінанси.
Дефіцит Франції у 2025 році становив 5,1% ВВП, а державний борг — 115,7%. До середини 2026 року борг зріс уже приблизно до 119% ВВП, або €3,6 трлн. Для порівняння, це майже вдвічі вищий борговий рівень, ніж у Німеччини.

Влада планувала скоротити дефіцит у 2026 році до 5% ВВП, однак через слабше зростання, дорогі енергоносії та політичні труднощі ця мета фактично зірвана. У проєкті бюджету на 2027 рік уряд запропонував пакет приблизно на €43 млрд із скорочень витрат та додаткових доходів, щоб повернути дефіцит до 5% ВВП.

Але провести такий бюджет через роздроблений парламент буде складно. За останні роки бюджетні суперечки вже неодноразово провокували урядові кризи, а президентські вибори 2027 року додають невизначеності.

Найболючіше — різко дорожчає обслуговування боргу. Процентні витрати Франції оцінюються приблизно у €62,6 млрд у 2026 році, а в 2027-му можуть перевищити €90 млрд. Це вже співставно або більше, ніж держава витрачає окремо на оборону чи освіту.

І позичати доведеться ще більше. У 2027 році Франція планує розмістити рекордні €340 млрд середньо- та довгострокових облігацій — приблизно на 10% більше, ніж роком раніше.

Довгострокові розрахунки теж виглядають тривожно. Експертна група, створена французьким Мінфіном, оцінила: без нових заходів дефіцит у 2027 році міг би сягнути 5,9% ВВП, а до 2030-го — майже 7%, тоді як держборг перевищив би 130% ВВП.

Тому проблема Франції вже не лише в розмірі боргу. Ключове питання — довіра до здатності влади стабілізувати державні фінанси.

Як зазначає Bloomberg, ринки роками виходили з того, що Париж зрештою впорається зі своїми політичними та бюджетними проблемами. Тепер інвестори дедалі менше готові давати Франції цей кредит довіри.

Нагадаємо, у нас є відео 🇫🇷Як соціалізм і популізм вкрали велич Франції

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Картковий квест в Австралії

Наш друг, патрон і жертводавець Сергій Будкін описав чудову практику зі сплатою карткою в Австралії.

Новини банківського життя Австралії.

Австралія була однією з небагатьох відомих мені країн, де мерчанти (продавці послуг та товарів) мають право перекладати на клієнта комісії платіжних систем. Тобто якщо я в кафе розраховуюся готівкою, то з мене візьмуть 20 доларів, а якщо карткою, - то 20 доларів 35 центів чи щось подібне.

В інших країнах вже давно ці комісії (типовим розміром від 0.5% до 2%) перекладені на мерчанта. В Києві, Відні, Мілані, Дубаї та Гонконгу якщо на товарі написано 20 тугриків, то і заплатиш ти за це 20 тугриків, хоч карткою, хоч кешом. І комісія МПС (Міжнародних Платіжних Систем, тобто Візи та Мастеркарда) - це витрати мерчанта, які він закладає в собівартість.

Австралія вирішила також приєднатися до цивілізованого світу і з 1 жовтня 2026 року законодавчо заборонено перекладати витрати на еквайрінг на плечі клієнтів. В Австралії ставки еквайрінгу становили від 1 до 1.5%. Уряд Австралії законодавчо зобов’язав всіх мерчантів зробити уніфіковану ціну і не брати більше гроші за обробку кредитно-карткових платежів.

Реакція малого бізнесу - на фото. Якщо в тебе немає монети в 50 центів, то ти можеш розміняти свій долар на касі. Вартість обміну - 50 центів, тобто ти фактично купуєш монету в 50 центів за 1 долар.

Реакція клієнтів кафе - заплатити карткою і потримати кришку до наступного платника, аби йому не треба було 50 центів платити.

Та шо там мєлочіться... треба було одразу зробити "форт Буаяр" із купою випробовувань і щоб місцевий Паспарту відкривав скриньку зв'язкою великих ключів

Нагадаємо, у нас є чудове відео 🇦🇺Австралія: як верховенство права створило потужну економіку, де ми розповідаємо, що в країни цікава структура експорту - понад половини це мінерали та пальне. А разом з аграркою це буде 60% експорту.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Туреччина та ООН готують нові переговори про перемир’я в Чорному морі

Туреччина й ООН організовують нові переговори з Україною та Росією, щоб захистити морські перевезення зерна на тлі зростання світових цін на продовольство. За словами високопоставленого дипломата, зустрічі заплановані на початок жовтня. Посередниками виступатимуть представники швейцарського Центру гуманітарного діалогу.

Ініціативу обговорили наприкінці вересня на закритій зустрічі під час Генасамблеї ООН за участю представників Туреччини, США, Європи, Індії та Єгипту. Йдеться про взаємні домовленості щодо вільного торговельного судноплавства й захисту портової та енергетичної інфраструктури.

Як повідомляє Bloomberg, організатори прагнуть повторити досвід зернової угоди 2022 року, яка забезпечувала безпечний експорт з українських портів, але припинила діяти через рік.

Україна та Росія забезпечують понад чверть світових поставок пшениці. Посилення атак на чорноморські порти сприяло зростанню пшеничних ф’ючерсів до трирічного максимуму в серпні. Негода в інших регіонах додатково загострює ризики для продовольчого забезпечення.

Перспективи домовленостей залишаються непевними. Реджеп Таїп Ердоган повідомляв про позитивну реакцію Володимира Зеленського на відновлення зернового коридору. Водночас Тарас Висоцький заявив, що не бачить ознак його запуску найближчими місяцями.

Москва вимагає послаблення санкцій і значних військових поступок України. Сергій Лавров у вересні назвав повернення до угоди 2022 року неприйнятним і нереалістичним.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Україна може отримати «кількамільйонний пакет» снарядів до F-16 для боротьби з російськими реактивними дронами — Сибіга

Про це Андрій Сибіга розповів на зустрічі з журналістами, повідомляє hromadske.

За словами Сибіги, потреба в цих боєприпасах є критичною, особливо на тлі підготовки росії до нових ударів.

«На тлі того, що в нас ще не нарощена спроможність відбивати реактивні дрони, на тлі підготовки нових ударів, критично важливо було допомогти нашому війську збивати ці дрони. Найбільш ефективними зараз — окрім систем ППО, які дуже коштовні, щоб застосовувати їх постійно проти дронів, — є винищувачі F-16», — сказав міністр.

Він висловив вдячність Іспанії, Бельгії та Польщі, які вже розпочали процес передачі, і завдяки яким, «в нас вже дуже скоро будуть необхідні для нас боєприпаси».
Також міністр заявив, що найближчим часом Україна може отримати «кількамільйонний пакет» 20-мм снарядів для винищувачів F-16.

«У нас найближчим часом буде один дуже серйозний візит. Ми думаємо, що одним з рішень за результатами цього візиту буде кількамільйонний пакет цієї амуніції для України (20-мм боєприпасів — ред.)», — заявив Андрій Сибіга.

Міністр також додав, що тривають перемовини про закупівлю цих снарядів у приватних виборників.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

💩 Путін заявив, що Росія не постачатиме дизельне пальне на світові ринки, доки проти Москви діють санкції - Reuters

На форумі «Валдай» 1 жовтня він стверджував, що країна має достатньо дизелю, однак його експорту нібито заважають обмеження щодо російської нафти та нафтопродуктів.

Водночас Путін визнав, що українські удари по російських нафтопереробних заводах частково досягли мети. За його оцінкою, вони коштували Росії 1% ВВП. Він також заявив, що Москва відповідає аналогічними ударами.

Як повідомляє Reuters, цього тижня сама Росія продовжила заборону на експорт дизелю для виробників до кінця жовтня.

У вересні Дональд Трамп закликав Київ припинити атаки на російські виробничі об’єкти. Президент США стверджував, що саме ці удари спричиняють глобальний дефіцит дизелю та підштовхують ціни вгору.

На тлі обмеження постачань через війни в Ірані та Україні ціни на дизель у США перевищили рекордні $6,50 за галон. Дорожче пальне стає політичним ризиком для Трампа напередодні проміжних виборів до Конгресу.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Європейські союзники України шукають відповідь на втому від війни

Лідери найбільших європейських країн дедалі частіше говорять про дипломатичне завершення війни. За словами європейських посадовців, причина — не нова впевненість у готовності Москви домовлятися, а зростання підтримки популістів, які називають допомогу Україні надто дорогою та небезпечною.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наголошує: саме підтримка Києва створює передумови для серйозних мирних переговорів. Водночас майже третина німецьких виборців підтримує партії, які виступають проти подальшої допомоги Україні. За вересневим опитуванням ARD, 42% німців вважають обсяги постачання зброї надмірними — це найвищий показник від початку війни.

У Франції партія Марін Ле Пен виступила проти позики ЄС Україні на €90 млрд. У Німеччині «Альтернатива для Німеччини» вимагає скасувати санкції, повернутися до закупівель російських енергоносіїв і позбавити українських біженців їхнього статусу.

Як пише The Wall Street Journal, після скорочення більшості прямої американської допомоги основний тягар підтримки України ліг на Європу. Витрати зростають разом з інтенсивністю російських атак.

Опитування YouGov показує: бажання перемоги України залишається приблизно на рівні 2023 року. Проте у Великій Британії, Франції, Німеччині та Італії побільшало прихильників переговорного миру, навіть ціною територіальних поступок України.

На цьому тлі європейці активізують контакти з Москвою. Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль зустрівся із Сергієм Лавровим — уперше на рівні очільників зовнішньополітичних відомств двох країн із 2022 року. У ЄС також обговорюють призначення спеціального посланця для переговорів із Росією.

За оцінкою експертки Клаудії Майор, політика Берліна поки залишається твердо проукраїнською, але спосіб її пояснення виборцям змінюється. Європейці також прагнуть забезпечити собі місце за столом переговорів, поки Вашингтон просуває власне врегулювання.

Водночас дипломатичні кроки мають ризики. Експерт Славомір Дембський застерігає: звернення до Москви без попередніх умов, зокрема припинення атак на цивільні об’єкти, може бути сприйняте Кремлем як слабкість.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою