Попередньо оприлюднені графіки знеструмлення у регіонах, де застосовані аварійні відключення, наразі не діють
Енергетики працюють над тим, щоб якнайшвидше відновити стабільне електропостачання. Аварійні відключення будуть скасовані після стабілізації ситуації в енергосистемі
https://t.me/Ukrenergo/5504
Пишіть в коментарях, у кого (в областях) є світло, а в кого немає.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🙏20😢7❤4🕊1
Дрони атакували завод ракетного пального у Тверській області та нафтобазу під Бєлгородом
У ніч проти 9 жовтня безпілотники атакували хімічне підприємство в селищі Редкіно Тверської області Росії. За повідомленнями моніторингових ресурсів, завод виробляє компоненти пального для крилатих ракет. Тієї ж ночі супутники зафіксували пожежу на нафтобазі на північ від Бєлгорода.
Губернатор Тверської області Віталій Корольов підтвердив займання на підприємстві та згодом заявив про його ліквідацію. За його словами, працівників евакуювали до укриття, постраждалих серед них немає.
Український моніторинговий канал Exilenova+ повідомляє, що під удар потрапив Редкінський дослідний завод — одне з найбільших хімічних підприємств регіону. Він виготовляє компоненти пального для ракет Х-55 і Х-101, а також присадки до дизельного пального й авіаційного гасу. У лютому 2026 року завод уже зазнавав атаки дронів.
У Бєлгородському окрузі супутникова система NASA FIRMS зафіксувала пожежу на нафтобазі, яка забезпечує пальним промислові та сільськогосподарські підприємства регіону й автозаправні станції. Масштаб пошкоджень обох об’єктів наразі не уточнюється.
Про атаку повідомила й влада Калузької області. Губернатор Владислав Шапша заявив про пошкодження приватних будинків і дев’ятьох поранених, п’ятьох із яких госпіталізували.
Міноборони РФ стверджує, що за ніч нібито перехопило та знищило 505 українських безпілотників над російськими регіонами, окупованим Кримом, Чорним і Азовським морями.
Атака також порушила авіасполучення з Москвою.
За повідомленнями Росавіації, обмеження в аеропортах Домодєдово, Внуково та Жуковський діяли приблизно від опівночі до сьомої ранку. Зокрема, рейс Turkish Airlines TK421 зі Стамбула перед посадкою у Внуково розвернули назад до Туреччини.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
У ніч проти 9 жовтня безпілотники атакували хімічне підприємство в селищі Редкіно Тверської області Росії. За повідомленнями моніторингових ресурсів, завод виробляє компоненти пального для крилатих ракет. Тієї ж ночі супутники зафіксували пожежу на нафтобазі на північ від Бєлгорода.
Губернатор Тверської області Віталій Корольов підтвердив займання на підприємстві та згодом заявив про його ліквідацію. За його словами, працівників евакуювали до укриття, постраждалих серед них немає.
Український моніторинговий канал Exilenova+ повідомляє, що під удар потрапив Редкінський дослідний завод — одне з найбільших хімічних підприємств регіону. Він виготовляє компоненти пального для ракет Х-55 і Х-101, а також присадки до дизельного пального й авіаційного гасу. У лютому 2026 року завод уже зазнавав атаки дронів.
У Бєлгородському окрузі супутникова система NASA FIRMS зафіксувала пожежу на нафтобазі, яка забезпечує пальним промислові та сільськогосподарські підприємства регіону й автозаправні станції. Масштаб пошкоджень обох об’єктів наразі не уточнюється.
Про атаку повідомила й влада Калузької області. Губернатор Владислав Шапша заявив про пошкодження приватних будинків і дев’ятьох поранених, п’ятьох із яких госпіталізували.
Міноборони РФ стверджує, що за ніч нібито перехопило та знищило 505 українських безпілотників над російськими регіонами, окупованим Кримом, Чорним і Азовським морями.
Атака також порушила авіасполучення з Москвою.
За повідомленнями Росавіації, обмеження в аеропортах Домодєдово, Внуково та Жуковський діяли приблизно від опівночі до сьомої ранку. Зокрема, рейс Turkish Airlines TK421 зі Стамбула перед посадкою у Внуково розвернули назад до Туреччини.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥86❤4
🤣Уіткофф і Кушнер можуть втретє за рік поїхати до Путіна для переговорів щодо України
Спецпредставник президента США Стів Уіткофф і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер можуть до кінця жовтня знову вирушити до Москви на переговори з Володимиром Путіним щодо війни Росії проти України. Про це повідомляє Axios із посиланням на поінформовані джерела.
Якщо поїздка відбудеться, це стане третім спільним візитом Уіткоффа і Кушнера до Москви від початку 2026 року. Раніше вони зустрічалися з Путіним у січні та вересні. Загалом після повернення Трампа до Білого дому у 2025 році Уіткофф відвідував Путіна вже вісім разів, Кушнер — тричі.
Перед можливою поїздкою до Росії американські посланці планують провести переговори з представниками України та Європи. 9 жовтня в Маямі вони мають представити українській та європейській сторонам нові пропозиції, покликані вивести переговорний процес із глухого кута. За інформацією Axios, ці ідеї Уіткофф і Кушнер попередньо обговорили з Трампом.
У Білому домі розраховують досягти хоча б часткової деескалації до настання зими та проміжних виборів у США в листопаді. Одним із можливих варіантів є обмежене припинення вогню, яке передбачало б взаємну відмову від ударів по енергетичній інфраструктурі та створення умов для безпечнішого експорту зерна.
У вересні Уіткофф і Кушнер уже зустрічалися з Путіним у Москві, після чого вирушили до Києва на переговори з українським керівництвом. Тодішні контакти не привели до прориву, і тепер адміністрація Трампа намагається сформувати оновлений пакет пропозицій перед новим дипломатичним раундом.
Їм просто подобається займатися туризмом )))
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Спецпредставник президента США Стів Уіткофф і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер можуть до кінця жовтня знову вирушити до Москви на переговори з Володимиром Путіним щодо війни Росії проти України. Про це повідомляє Axios із посиланням на поінформовані джерела.
Якщо поїздка відбудеться, це стане третім спільним візитом Уіткоффа і Кушнера до Москви від початку 2026 року. Раніше вони зустрічалися з Путіним у січні та вересні. Загалом після повернення Трампа до Білого дому у 2025 році Уіткофф відвідував Путіна вже вісім разів, Кушнер — тричі.
Перед можливою поїздкою до Росії американські посланці планують провести переговори з представниками України та Європи. 9 жовтня в Маямі вони мають представити українській та європейській сторонам нові пропозиції, покликані вивести переговорний процес із глухого кута. За інформацією Axios, ці ідеї Уіткофф і Кушнер попередньо обговорили з Трампом.
У Білому домі розраховують досягти хоча б часткової деескалації до настання зими та проміжних виборів у США в листопаді. Одним із можливих варіантів є обмежене припинення вогню, яке передбачало б взаємну відмову від ударів по енергетичній інфраструктурі та створення умов для безпечнішого експорту зерна.
У вересні Уіткофф і Кушнер уже зустрічалися з Путіним у Москві, після чого вирушили до Києва на переговори з українським керівництвом. Тодішні контакти не привели до прориву, і тепер адміністрація Трампа намагається сформувати оновлений пакет пропозицій перед новим дипломатичним раундом.
Їм просто подобається займатися туризмом )))
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤡99🤮22💯7❤4😁4🕊3🥱3🤷♂2🔥1😍1
🔥 Другий дата-центр «Яндекса» за два дні зазнав атаки дронів: кілька модулів виведені з ладу
У ніч проти 9 жовтня безпілотники атакували дата-центр «Яндекса» в Калузі. За повідомленням компанії, кілька модулів повністю виведені з ладу, тому частина її сервісів може працювати з перебоями.
Це друга атака на центри обробки даних «Яндекса» за два дні. Напередодні удар безпілотників спричинив пожежу на майданчику в Сасові Рязанської області.
За даними «Яндекса», постраждалих на об’єкті немає. На місці працюють екстрені служби й технічні фахівці, повний масштаб збитків ще оцінюють.
Калузький майданчик — найбільший дата-центр компанії в Росії. Його проєктна потужність становить 63 МВт — приблизно у 5,2 раза більше, ніж об’єкта в Сасові. Він забезпечував основну частину хмарних обчислень і сервісів компанії.
Окремо губернатор Калузької області Владислав Шапша повідомив про дев’ятьох постраждалих унаслідок нічної атаки в регіоні. За його словами, пошкоджено міську інфраструктуру та приватні будинки у двох муніципальних округах. Російська влада заявила про нібито збиття 26 безпілотників над областю.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
У ніч проти 9 жовтня безпілотники атакували дата-центр «Яндекса» в Калузі. За повідомленням компанії, кілька модулів повністю виведені з ладу, тому частина її сервісів може працювати з перебоями.
Це друга атака на центри обробки даних «Яндекса» за два дні. Напередодні удар безпілотників спричинив пожежу на майданчику в Сасові Рязанської області.
За даними «Яндекса», постраждалих на об’єкті немає. На місці працюють екстрені служби й технічні фахівці, повний масштаб збитків ще оцінюють.
Калузький майданчик — найбільший дата-центр компанії в Росії. Його проєктна потужність становить 63 МВт — приблизно у 5,2 раза більше, ніж об’єкта в Сасові. Він забезпечував основну частину хмарних обчислень і сервісів компанії.
Окремо губернатор Калузької області Владислав Шапша повідомив про дев’ятьох постраждалих унаслідок нічної атаки в регіоні. За його словами, пошкоджено міську інфраструктуру та приватні будинки у двох муніципальних округах. Російська влада заявила про нібито збиття 26 безпілотників над областю.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍86🔥57❤11🤡2💊1
Рік виборів загрожує паралізувати Європу в найгірший момент
Європа входить у тривалий виборчий сезон, який може відкласти найважливіші рішення щодо оборони, економіки та підтримки України. Відтепер і до кінця 2027 року національні вибори відбудуться в країнах, де живе понад половина населення ЄС.
Початок цьому марафону дав прем’єр Іспанії Педро Санчес: 5 жовтня він оголосив дострокові вибори на кінець листопада. Далі голосуватимуть, зокрема, Франція, Фінляндія, Греція, Польща та Італія. Незручні компроміси ризикують отримати універсальну відповідь: повернімося до цього після виборів.
Потреба діяти тим часом лише зростає. ЄС наближається до зими з найнижчими запасами газу з 2022 року, а війна в Ірані посилила енергетичні труднощі. Дорогі енергоносії тиснуть на споживачів, китайський імпорт загрожує європейській промисловості, а обслуговування державних боргів дорожчає. У Франції кредитори вже вимагають вищої дохідності за ризик позичати країні з хронічним бюджетним дефіцитом.
Як застерігає The Economist, вибори можуть ще більше розширити прірву між тим, що Європі потрібно зробити, і тим, на що готові її політики. Поглиблення єдиного ринку, реформа ЄС перед розширенням і погодження нового довгострокового бюджету ризикують застрягнути між кампаніями.
Для України ці зволікання особливо небезпечні. Пакет допомоги ЄС на €90 млрд, затверджений наприкінці 2025 року, розраховували на два роки. Тепер, за оцінкою видання, додаткові кошти можуть знадобитися раніше. Водночас розвідки прогнозують посилення російських гібридних атак, покликаних сіяти розбрат у НАТО, а надійність американських безпекових гарантій викликає дедалі більше сумнівів.
Інший ризик — результати голосувань. У Польщі та особливо Франції праві популісти можуть посилити вплив на європейську політику. Марін Ле Пен, яка лідирує у французьких опитуваннях, виступає за скорочення фінансування ЄС і допомоги Україні.
Європейські інституції продовжать працювати, а кризи змушуватимуть лідерів реагувати. Проте, наголошує видання, реагувати на події — ще не означає визначати їхній перебіг. Саме тоді, коли Європі потрібні великі рішення, передвиборча обережність може надовго взяти гору.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Європа входить у тривалий виборчий сезон, який може відкласти найважливіші рішення щодо оборони, економіки та підтримки України. Відтепер і до кінця 2027 року національні вибори відбудуться в країнах, де живе понад половина населення ЄС.
Початок цьому марафону дав прем’єр Іспанії Педро Санчес: 5 жовтня він оголосив дострокові вибори на кінець листопада. Далі голосуватимуть, зокрема, Франція, Фінляндія, Греція, Польща та Італія. Незручні компроміси ризикують отримати універсальну відповідь: повернімося до цього після виборів.
Потреба діяти тим часом лише зростає. ЄС наближається до зими з найнижчими запасами газу з 2022 року, а війна в Ірані посилила енергетичні труднощі. Дорогі енергоносії тиснуть на споживачів, китайський імпорт загрожує європейській промисловості, а обслуговування державних боргів дорожчає. У Франції кредитори вже вимагають вищої дохідності за ризик позичати країні з хронічним бюджетним дефіцитом.
Як застерігає The Economist, вибори можуть ще більше розширити прірву між тим, що Європі потрібно зробити, і тим, на що готові її політики. Поглиблення єдиного ринку, реформа ЄС перед розширенням і погодження нового довгострокового бюджету ризикують застрягнути між кампаніями.
Для України ці зволікання особливо небезпечні. Пакет допомоги ЄС на €90 млрд, затверджений наприкінці 2025 року, розраховували на два роки. Тепер, за оцінкою видання, додаткові кошти можуть знадобитися раніше. Водночас розвідки прогнозують посилення російських гібридних атак, покликаних сіяти розбрат у НАТО, а надійність американських безпекових гарантій викликає дедалі більше сумнівів.
Інший ризик — результати голосувань. У Польщі та особливо Франції праві популісти можуть посилити вплив на європейську політику. Марін Ле Пен, яка лідирує у французьких опитуваннях, виступає за скорочення фінансування ЄС і допомоги Україні.
Європейські інституції продовжать працювати, а кризи змушуватимуть лідерів реагувати. Проте, наголошує видання, реагувати на події — ще не означає визначати їхній перебіг. Саме тоді, коли Європі потрібні великі рішення, передвиборча обережність може надовго взяти гору.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤬49🤔13😢6🕊4❤3🤯3🤷♂1👍1😱1🤣1
Ціна держави
💰❌Ви можете залишитися без пенсії. Що не так із системою України? Пенсійна система України дедалі більше нагадує бомбу уповільненої дії. Працюючих стає менше, населення старіє, мільйони українців виїхали за кордон, а витрати Пенсійного фонду вже перевищили…
Ми звинувачуємо владу, що вона шукає прості рішення для складних проблем, що зрештою призводить до ще більшого заглиблення проблем. А проблема в тому, що пересічний українець так само хоче простих рішень.
Ось вам яскравий приклад - коментар під нашим фундаментальним відео про крах солідарної пенсійної системи в Україні і що треба робити.
Людина вважає, що всі глобальні проблеми з солідарною пенсійною системою пов'язані не з неефективністю солідарки, а виключно із пенсіями прокурорів-суддів-міністрів.
Ми писали, що у 2022 році загальні видатки на пенсії склали 548,9 млрд грн.
Зокрема з них отримали:
⚔️ Прокурори: кількість - 5979, середня пенсія - 21 572 грн, видатки - 1,54 млрд грн.
⚖️Судді: кількість - 3594, середня пенсія - 96 196 грн, видатки - 4,15 млрд грн.
Тобто якщо навіть скасувати усі пенсії прокурорам і суддям, то це б дало економії 1,03% від усіх видатків. тобто це дало доплати до пенсій усім решті пенсіонерів 47,9 грн/міс.
Ще більш смішний аргумент про зарплати у Пенсійному фонді. Це ж гуглиться дуже просто. За півроку 2026 середня зарплата у ПФУ склала 24 392 грн/міс. Але це брутто. Вираховуємо ПДФО 18% і військовий збір 5% - 18 781 грн чистими на руки.
А для виправлення катастрофи з пенсійною системою треба робити непопулярні рішення:
1) відмовлятися від індексацій пенсій для всіх (залишити лише найнижчим пенсіям);
2) підняти пенсійний вік з нинішніх 60 років до мінімум 65 і підняти трудовий стаж з 35 років до 40 років;
3) перейти до обов'язкової накопичувальної пенсійної системи.
Докладніше як це зробити і звідки взяти гроші ми розповіли у відео 💰❌Ви можете залишитися без пенсії. Що не так із системою України?
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Ось вам яскравий приклад - коментар під нашим фундаментальним відео про крах солідарної пенсійної системи в Україні і що треба робити.
Людина вважає, що всі глобальні проблеми з солідарною пенсійною системою пов'язані не з неефективністю солідарки, а виключно із пенсіями прокурорів-суддів-міністрів.
Ми писали, що у 2022 році загальні видатки на пенсії склали 548,9 млрд грн.
Зокрема з них отримали:
⚔️ Прокурори: кількість - 5979, середня пенсія - 21 572 грн, видатки - 1,54 млрд грн.
⚖️Судді: кількість - 3594, середня пенсія - 96 196 грн, видатки - 4,15 млрд грн.
Тобто якщо навіть скасувати усі пенсії прокурорам і суддям, то це б дало економії 1,03% від усіх видатків. тобто це дало доплати до пенсій усім решті пенсіонерів 47,9 грн/міс.
Ще більш смішний аргумент про зарплати у Пенсійному фонді. Це ж гуглиться дуже просто. За півроку 2026 середня зарплата у ПФУ склала 24 392 грн/міс. Але це брутто. Вираховуємо ПДФО 18% і військовий збір 5% - 18 781 грн чистими на руки.
А для виправлення катастрофи з пенсійною системою треба робити непопулярні рішення:
1) відмовлятися від індексацій пенсій для всіх (залишити лише найнижчим пенсіям);
2) підняти пенсійний вік з нинішніх 60 років до мінімум 65 і підняти трудовий стаж з 35 років до 40 років;
3) перейти до обов'язкової накопичувальної пенсійної системи.
Докладніше як це зробити і звідки взяти гроші ми розповіли у відео 💰❌Ви можете залишитися без пенсії. Що не так із системою України?
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍70💯46👎6❤5🔥1🤬1💊1
Українська металургія скоротила виробництво на 20–23% за дев’ять місяців
За січень–вересень 2026 року українські металургійні підприємства виробили приблизно на п’яту частину менше продукції, ніж за аналогічний період торік. Спад охопив усі три основні напрями — чавун, сталь і прокат.
Найбільше скоротився випуск прокату: на 23%, до 3,73 млн тонн. Виробництво чавуну зменшилося на 22,9%, до 4,46 млн тонн. Виплавка сталі впала на 19,8% і становила 4,43 млн тонн. Такі результати оприлюднило об’єднання «Укрметалургпром».
Для порівняння, за дев’ять місяців 2025 року підприємства випустили 5,79 млн тонн чавуну, 5,52 млн тонн сталі та 4,84 млн тонн прокату. Отже, за кожним із цих напрямів втрачено понад мільйон тонн виробництва.
Нинішні обсяги становлять лише 77,1% торішнього рівня для чавуну, 80,2% — для сталі та 77% — для прокату. Сталь показала дещо менше падіння, однак загальна картина однакова: усі основні сегменти галузі завершили дев’ять місяців із суттєвим скороченням випуску.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
За січень–вересень 2026 року українські металургійні підприємства виробили приблизно на п’яту частину менше продукції, ніж за аналогічний період торік. Спад охопив усі три основні напрями — чавун, сталь і прокат.
Найбільше скоротився випуск прокату: на 23%, до 3,73 млн тонн. Виробництво чавуну зменшилося на 22,9%, до 4,46 млн тонн. Виплавка сталі впала на 19,8% і становила 4,43 млн тонн. Такі результати оприлюднило об’єднання «Укрметалургпром».
Для порівняння, за дев’ять місяців 2025 року підприємства випустили 5,79 млн тонн чавуну, 5,52 млн тонн сталі та 4,84 млн тонн прокату. Отже, за кожним із цих напрямів втрачено понад мільйон тонн виробництва.
Нинішні обсяги становлять лише 77,1% торішнього рівня для чавуну, 80,2% — для сталі та 77% — для прокату. Сталь показала дещо менше падіння, однак загальна картина однакова: усі основні сегменти галузі завершили дев’ять місяців із суттєвим скороченням випуску.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢70❤5👍4😡4✍3
Річна інфляція в Україні прискорилася до 10%: дорожчають продукти, пальне й освіта
У вересні 2026 року річна інфляція в Україні сягнула 10% проти 8,1% у серпні. За місяць споживчі ціни зросли на 2,1%. Базова інфляція також прискорилася: до 8,8% у річному вимірі та 2% — у місячному.
Найпомітніший стрибок серед продуктів показали яйця — одразу на 43,6% за місяць. Загалом харчі та безалкогольні напої подорожчали на 1,9% проти серпня і на 8,9% проти вересня торік. Цукор, молоко, м’ясо, риба, соняшникова олія та низка інших продуктів додали від 1,7% до 8,3%. Водночас фрукти подешевшали на 5,7%, овочі — на 2,3%.
Такі дані 9 жовтня оприлюднила Державна служба статистики. За січень–вересень споживчі ціни були в середньому на 8,1% вищими, ніж за відповідний період 2025 року.
Особливо відчутним залишається подорожчання транспорту: на 2,7% за місяць і на 26,9% за рік. Пальне та мастила зросли в ціні відповідно на 5,2% і 46,2%, автомобільні пасажирські перевезення — на 2,5% і 41,7%.
Початок навчального року приніс різке зростання вартості освітніх послуг — на 17,4% за місяць. Вища освіта подорожчала на 23,3%, середня — на 14,3%. Загалом за рік послуги освіти стали дорожчими на 19,6%.
Одяг і взуття додали 8,5% за місяць, хоча залишалися на 4,7% дешевшими, ніж торік. Алкоголь і тютюн подорожчали на 1,4% за місяць та на 17,2% за рік.
У категорії житла й комунальних послуг ціни зросли на 0,8% за місяць, зокрема через підвищення тарифів на водопостачання на 5,6% і каналізацію на 5,5%. Охорона здоров’я подорожчала на 1,7%, передусім через зростання цін на фармацевтичну продукцію на 2,6%.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
У вересні 2026 року річна інфляція в Україні сягнула 10% проти 8,1% у серпні. За місяць споживчі ціни зросли на 2,1%. Базова інфляція також прискорилася: до 8,8% у річному вимірі та 2% — у місячному.
Найпомітніший стрибок серед продуктів показали яйця — одразу на 43,6% за місяць. Загалом харчі та безалкогольні напої подорожчали на 1,9% проти серпня і на 8,9% проти вересня торік. Цукор, молоко, м’ясо, риба, соняшникова олія та низка інших продуктів додали від 1,7% до 8,3%. Водночас фрукти подешевшали на 5,7%, овочі — на 2,3%.
Такі дані 9 жовтня оприлюднила Державна служба статистики. За січень–вересень споживчі ціни були в середньому на 8,1% вищими, ніж за відповідний період 2025 року.
Особливо відчутним залишається подорожчання транспорту: на 2,7% за місяць і на 26,9% за рік. Пальне та мастила зросли в ціні відповідно на 5,2% і 46,2%, автомобільні пасажирські перевезення — на 2,5% і 41,7%.
Початок навчального року приніс різке зростання вартості освітніх послуг — на 17,4% за місяць. Вища освіта подорожчала на 23,3%, середня — на 14,3%. Загалом за рік послуги освіти стали дорожчими на 19,6%.
Одяг і взуття додали 8,5% за місяць, хоча залишалися на 4,7% дешевшими, ніж торік. Алкоголь і тютюн подорожчали на 1,4% за місяць та на 17,2% за рік.
У категорії житла й комунальних послуг ціни зросли на 0,8% за місяць, зокрема через підвищення тарифів на водопостачання на 5,6% і каналізацію на 5,5%. Охорона здоров’я подорожчала на 1,7%, передусім через зростання цін на фармацевтичну продукцію на 2,6%.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢44🤬6❤3
Що означає неповернення ПДВ експортерам?
Скорочена версія постів професора КШЕ Олега Нів'євського:
Зараз знову активно обговорюють неповернення ПДВ експортерам, адже держава фактично призупинила відшкодування. Що це означає для виробників, бюджету та економіки?
1. Неповернення ПДВ фактично працює як податок на експорт.
Експорт в Україні оподатковується за нульовою ставкою ПДВ, щоб товар не ніс український ПДВ за кордон, де при імпорті вже виникає місцеве оподаткування.
Розгляньмо спрощений приклад зі ставкою ПДВ 20%.
Фермер продає продукцію трейдеру за 120 грн: 100 грн — ціна без ПДВ, 20 грн — податок. Трейдер експортує товар за 150 грн. Якщо держава повертає йому 20 грн ПДВ, фактична закупівельна вартість становить 100 грн, а маржа — 50 грн.
Бюджет спочатку отримує 20 грн від виробника, а потім повертає їх експортеру. Чисте надходження ПДВ у цьому ланцюжку — нуль. Саме так і має працювати нульова ставка експорту.
Якщо ж 20 грн не відшкодовують, вони перетворюються на додаткову витрату трейдера, а його маржа падає з 50 до 30 грн.
Щоб зберегти попередню маржу, трейдер буде змушений знизити закупівельну ціну. Замість 120 грн він зможе заплатити фермеру лише 100 грн разом із ПДВ: приблизно 83,33 грн ціни плюс 16,67 грн ПДВ.
Тобто формально гроші не повертають експортеру, але значна частина економічного тягаря зрештою перекладається на виробника через нижчу закупівельну ціну.
Для аграріїв це особливо болісно зараз, коли експорт уже дорожчає через блокування морських портів і складнішу логістику. Бюджет отримає додаткові гроші, але фактично — за рахунок доходів виробників.
2. Другий ризик — корупція.
Якщо відшкодування ПДВ відбуватиметься вибірково, а рішення про те, кому платити, ухвалюватимуть вручну, виникає очевидний стимул платити за «вирішення питання».
Одні компанії чекатимуть місяцями або взагалі не отримають коштів, тоді як інші можуть отримувати відшкодування завдяки зв’язкам чи неформальним платежам.
Україна вже проходила через проблеми із заборгованістю та непрозорим відшкодуванням ПДВ у 2000-х і 2010-х роках. Повернення до такої системи створює великий корупційний ресурс.
3. І нарешті — питання якості державних видатків.
Необхідність фінансувати оборону не викликає сумнівів. Але саме тому ще важливіше запитати: наскільки ефективно держава витрачає вже зібрані гроші?
Перш ніж фактично вводити додатковий податок на виробників через неповернення ПДВ, варто перевірити результативність бюджетних програм.
Для кожної з них мають бути чіткі відповіді: яку проблему вона вирішує, скільки коштує, хто отримує гроші і який вимірюваний результат отримала держава.
Не повинно бути принципу «програму створили — отже, її треба фінансувати щороку». Немає доказів ефективності — немає автоматичного права на продовження фінансування.
У попередньому аналізі я знайшов програм більш ніж на 100 млрд грн, до ефективності яких є серйозні питання. І це без детального перегляду всіх державних видатків.
У країні, яка воює, кожна бюджетна гривня буквально може мати ціну життя. Тому бюджетна дисципліна має починатися не з того, щоб забирати оборотні кошти у виробників та експортерів, а з відповідальності за кожну гривню, яку вже витрачає держава.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Скорочена версія постів професора КШЕ Олега Нів'євського:
Зараз знову активно обговорюють неповернення ПДВ експортерам, адже держава фактично призупинила відшкодування. Що це означає для виробників, бюджету та економіки?
1. Неповернення ПДВ фактично працює як податок на експорт.
Експорт в Україні оподатковується за нульовою ставкою ПДВ, щоб товар не ніс український ПДВ за кордон, де при імпорті вже виникає місцеве оподаткування.
Розгляньмо спрощений приклад зі ставкою ПДВ 20%.
Фермер продає продукцію трейдеру за 120 грн: 100 грн — ціна без ПДВ, 20 грн — податок. Трейдер експортує товар за 150 грн. Якщо держава повертає йому 20 грн ПДВ, фактична закупівельна вартість становить 100 грн, а маржа — 50 грн.
Бюджет спочатку отримує 20 грн від виробника, а потім повертає їх експортеру. Чисте надходження ПДВ у цьому ланцюжку — нуль. Саме так і має працювати нульова ставка експорту.
Якщо ж 20 грн не відшкодовують, вони перетворюються на додаткову витрату трейдера, а його маржа падає з 50 до 30 грн.
Щоб зберегти попередню маржу, трейдер буде змушений знизити закупівельну ціну. Замість 120 грн він зможе заплатити фермеру лише 100 грн разом із ПДВ: приблизно 83,33 грн ціни плюс 16,67 грн ПДВ.
Тобто формально гроші не повертають експортеру, але значна частина економічного тягаря зрештою перекладається на виробника через нижчу закупівельну ціну.
Для аграріїв це особливо болісно зараз, коли експорт уже дорожчає через блокування морських портів і складнішу логістику. Бюджет отримає додаткові гроші, але фактично — за рахунок доходів виробників.
2. Другий ризик — корупція.
Якщо відшкодування ПДВ відбуватиметься вибірково, а рішення про те, кому платити, ухвалюватимуть вручну, виникає очевидний стимул платити за «вирішення питання».
Одні компанії чекатимуть місяцями або взагалі не отримають коштів, тоді як інші можуть отримувати відшкодування завдяки зв’язкам чи неформальним платежам.
Україна вже проходила через проблеми із заборгованістю та непрозорим відшкодуванням ПДВ у 2000-х і 2010-х роках. Повернення до такої системи створює великий корупційний ресурс.
3. І нарешті — питання якості державних видатків.
Необхідність фінансувати оборону не викликає сумнівів. Але саме тому ще важливіше запитати: наскільки ефективно держава витрачає вже зібрані гроші?
Перш ніж фактично вводити додатковий податок на виробників через неповернення ПДВ, варто перевірити результативність бюджетних програм.
Для кожної з них мають бути чіткі відповіді: яку проблему вона вирішує, скільки коштує, хто отримує гроші і який вимірюваний результат отримала держава.
Не повинно бути принципу «програму створили — отже, її треба фінансувати щороку». Немає доказів ефективності — немає автоматичного права на продовження фінансування.
У попередньому аналізі я знайшов програм більш ніж на 100 млрд грн, до ефективності яких є серйозні питання. І це без детального перегляду всіх державних видатків.
У країні, яка воює, кожна бюджетна гривня буквально може мати ціну життя. Тому бюджетна дисципліна має починатися не з того, щоб забирати оборотні кошти у виробників та експортерів, а з відповідальності за кожну гривню, яку вже витрачає держава.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💯42❤29👍4
Тепер вже офіційно. Дякуємо усім, хто голосував за мене. Це величезна відповідальність.
Будемо обов'язково звітуватися про свою діяльність в рамках Ради громадського контролю АРМА
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Будемо обов'язково звітуватися про свою діяльність в рамках Ради громадського контролю АРМА
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤141👍26🔥17💯4🎉3
Уряд дозволив дата-центрам і операторам зв’язку орендувати майно держкомпаній без аукціону
Дата-центри та оператори зв’язку отримали спрощений доступ до майна компаній, у яких державі належить понад 50%. Вони зможуть орендувати його без електронного аукціону для розміщення цифрової та телекомунікаційної інфраструктури. Про відповідне рішення уряду повідомив Сергій Корецький.
Спрощений механізм діятиме протягом воєнного стану та ще шість місяців після його завершення.
Рішення покликане скоротити час на перенесення й розгортання ІТ-інфраструктури в умовах російських ударів. Це має допомогти підприємствам швидше знаходити нові майданчики для обладнання та підтримувати роботу цифрових сервісів і зв’язку.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Дата-центри та оператори зв’язку отримали спрощений доступ до майна компаній, у яких державі належить понад 50%. Вони зможуть орендувати його без електронного аукціону для розміщення цифрової та телекомунікаційної інфраструктури. Про відповідне рішення уряду повідомив Сергій Корецький.
Спрощений механізм діятиме протягом воєнного стану та ще шість місяців після його завершення.
Рішення покликане скоротити час на перенесення й розгортання ІТ-інфраструктури в умовах російських ударів. Це має допомогти підприємствам швидше знаходити нові майданчики для обладнання та підтримувати роботу цифрових сервісів і зв’язку.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍58🤔13
Росія намагається пов’язати можливе припинення ударів по енергетичній інфраструктурі України з послабленням американських санкцій, а також із домовленостями щодо припинення вогню в Чорному морі. Про це пише Kyiv Independent з посиланням на американських та українських посадовців, знайомих із перебігом переговорів.
⚡️ Переговори активізувалися на тлі нової хвилі російських ударів по українській енергетиці. Один із високопоставлених українських оборонних чиновників вважає, що Москва намагається завдати максимальної шкоди перед можливими домовленостями, щоб посилити свої переговорні позиції.
У Києві вже відбуваються щоденні відключення електроенергії. Після російської атаки 8 жовтня значна частина столиці залишилася без світла.
Публічно Кремль поки демонструє небажання домовлятися. Речник Путіна Пєсков заявив, що Москва не бачить сенсу в секторальному перемир’ї, назвавши українську енергетику «ахіллесовою п’ятою» країни.
Водночас за закритими каналами позиція Росії виглядає інакше. За даними видання, російські представники дали зрозуміти американській стороні, що Москва готова розглядати енергетичне перемир’я — але лише разом з іншими поступками, зокрема санкційними.
🇺🇸 Сполучені Штати останнім часом активно просувають ідею взаємної відмови України та Росії від ударів по енергетичних об’єктах. Після останньої поїздки до Москви представники Дональда Трампа Стів Уіткофф і Джаред Кушнер повернулися з враженням, що така домовленість можлива.
У вересні спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв двічі відвідував США та зустрічався з Уіткоффом і Кушнером. Саме під час цих контактів обговорювалася можливість припинення ударів по енергетиці. За інформацією американських та українських джерел, Дмитрієв дав зрозуміти, що Москва очікує послаблення санкцій у межах угоди.
Які саме обмеження Росія хоче скасувати, поки незрозуміло. Один із європейських дипломатів припустив, що Москва може домагатися, зокрема, розмороження частини заблокованих російських коштів. В Україні побоюються, що такі ресурси надалі можуть бути використані для продовження війни.
🇺🇦 Київ виступає проти того, щоб Росія отримувала економічні поступки просто за згоду припинити удари по енергетиці. Українська позиція полягає в тому, що домовленість має бути взаємною: Україна та Росія одночасно припиняють атаки на енергетичну інфраструктуру без додаткової винагороди Москві.
9 жовтня українська делегація має провести у США переговори з Уіткоффом і Кушнером щодо можливого енергетичного перемир’я та припинення атак у Чорному морі. Очікується, що американська сторона поінформує Київ про свої останні контакти з Москвою, а українські представники спробують з’ясувати, яких саме санкційних поступок домагається Кремль.
Напередодні Володимир Зеленський, відповідаючи на запитання про можливі економічні домовленості між США та Росією, заявив, що Україна має значний обсяг інформації, але поки не готова обговорювати її публічно.
⚠️ У Києві побоюються, що Москва може використовувати переговори для висування дедалі нових умов, не відмовляючись при цьому від продовження бойових дій. Ширші мирні переговори залишаються заблокованими через територіальні вимоги Росії, які Україна вважає неприйнятними.
Тому Вашингтон нині намагається просунути вужчу домовленість — щодо енергетики та судноплавства в Чорному морі, не вирішуючи поки фундаментальних суперечностей щодо завершення війни.
Окремо Київ розраховує, що нинішні контакти можуть зрештою привести до тристоронньої зустрічі України, США та Росії. За даними Kyiv Independent, під час зустрічі Зеленського з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом 4 жовтня Уіткофф повідомив українському президенту, що Вашингтон хотів би організувати таку зустріч наприкінці жовтня. Зеленський відповів, що Україна готова підтримати цю ініціативу.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
The Kyiv Independent
Exclusive: Putin puts a price on Trump's Ukraine energy truce — Kyiv fears the cost
Russia has demanded sanctions relief from the U.S. as part of talks over a possible energy ceasefire with Ukraine, while also seeking to link the initiative to a ceasefire in the Black Sea, U.S. and Ukrainian officials familiar with the talks told the Kyiv…
🤬67🤮24😁5🤔5💩3🕊2❤1👍1🖕1
ООН прогнозує уповільнення світової економіки до 2,6% у 2026 році
Світова економіка у 2026 році зросте на 2,6% після 2,9% торік. Такий прогноз представила Конференція ООН з торгівлі та розвитку (UNCTAD) у новій доповіді 9 жовтня в Женеві. Для країн, що розвиваються, очікується уповільнення з 4,7% у 2025 році до 4% цьогоріч.
Водночас торгівля товарами та послугами, за оцінкою організації, збільшиться приблизно на 4% у постійних цінах. Після рекордних $35 трлн у 2025 році її вартісні показники підштовхує вгору подорожчання на тлі енергетичного шоку.
Про це йдеться в повідомленні UNCTAD. Показник 2,9% стосується зростання минулого року, а не попереднього прогнозу на 2026-й: організація описує уповільнення економіки, а не перегляд оцінки з 2,9% до 2,6%.
Одночасно змінюється географія світової торгівлі. Обмін між Китаєм і США скоротився більш ніж на 20% із 2024 року, тоді як Східна Азія наростила торгівлю і з Китаєм, і з Північною Америкою.
Більшість азійських економік демонструють стійкість, однак розриви між регіонами, що розвиваються, поглиблюються. Штучний інтелект підтримує торговельну активність, проте вигоди від цього зростання залишаються вкрай нерівномірно розподіленими.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Світова економіка у 2026 році зросте на 2,6% після 2,9% торік. Такий прогноз представила Конференція ООН з торгівлі та розвитку (UNCTAD) у новій доповіді 9 жовтня в Женеві. Для країн, що розвиваються, очікується уповільнення з 4,7% у 2025 році до 4% цьогоріч.
Водночас торгівля товарами та послугами, за оцінкою організації, збільшиться приблизно на 4% у постійних цінах. Після рекордних $35 трлн у 2025 році її вартісні показники підштовхує вгору подорожчання на тлі енергетичного шоку.
Про це йдеться в повідомленні UNCTAD. Показник 2,9% стосується зростання минулого року, а не попереднього прогнозу на 2026-й: організація описує уповільнення економіки, а не перегляд оцінки з 2,9% до 2,6%.
Одночасно змінюється географія світової торгівлі. Обмін між Китаєм і США скоротився більш ніж на 20% із 2024 року, тоді як Східна Азія наростила торгівлю і з Китаєм, і з Північною Америкою.
Більшість азійських економік демонструють стійкість, однак розриви між регіонами, що розвиваються, поглиблюються. Штучний інтелект підтримує торговельну активність, проте вигоди від цього зростання залишаються вкрай нерівномірно розподіленими.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤷15😢14👍2🤔2🤡2😱1
Країни Балтії закликали ЄС заборонити транзит російського зерна
Естонія, Латвія та Литва пропонують перекрити транзит російського зерна через територію Євросоюзу. Спільний лист із цим закликом 9 жовтня надіслали голові Європейської ради Антоніу Кошті та президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн.
Звернення підписали прем’єри Естонії Крістен Міхал і Латвії Андріс Кулбергс та президент Литви Гітанас Науседа. Вони наголошують: Росія атакує українські порти й торговельні маршрути, але водночас прагне заробляти на експорті власного зерна через європейську інфраструктуру.
Як повідомляє уряд Естонії, Міхал планує порушити це питання на засіданні Європейської ради наступного тижня.
Автори листа вважають російські удари по українських вантажних суднах, залізниці та інших ключових шляхах торгівлі спробою послабити економіку України. Тим часом Москва шукає нові маршрути для свого зерна, зокрема через Балтійське море.
Лідери трьох держав закликають ЄС не дозволяти Росії компенсувати економічні наслідки агресії за допомогою європейської інфраструктури. Окремо вони наголошують на необхідності не допустити транзиту зерна, викраденого на окупованих українських територіях.
Паралельно країни Балтії пропонують посилити «Шляхи солідарності» між Україною та ЄС — транспортні сполучення, які допомагають українським товарам діставатися світових ринків.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Естонія, Латвія та Литва пропонують перекрити транзит російського зерна через територію Євросоюзу. Спільний лист із цим закликом 9 жовтня надіслали голові Європейської ради Антоніу Кошті та президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн.
Звернення підписали прем’єри Естонії Крістен Міхал і Латвії Андріс Кулбергс та президент Литви Гітанас Науседа. Вони наголошують: Росія атакує українські порти й торговельні маршрути, але водночас прагне заробляти на експорті власного зерна через європейську інфраструктуру.
Як повідомляє уряд Естонії, Міхал планує порушити це питання на засіданні Європейської ради наступного тижня.
Автори листа вважають російські удари по українських вантажних суднах, залізниці та інших ключових шляхах торгівлі спробою послабити економіку України. Тим часом Москва шукає нові маршрути для свого зерна, зокрема через Балтійське море.
Лідери трьох держав закликають ЄС не дозволяти Росії компенсувати економічні наслідки агресії за допомогою європейської інфраструктури. Окремо вони наголошують на необхідності не допустити транзиту зерна, викраденого на окупованих українських територіях.
Паралельно країни Балтії пропонують посилити «Шляхи солідарності» між Україною та ЄС — транспортні сполучення, які допомагають українським товарам діставатися світових ринків.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍94❤25🤯3👏1
США запровадили санкції проти Міжнародного кримінального суду за кілька годин після нагородження його колишньої судді Нобелівською премією
Адміністрація Дональда Трампа 9 жовтня запровадила санкції проти Міжнародного кримінального суду як установи. Раніше американські обмеження стосувалися окремих суддів і прокурорів; тепер під загрозою опинилася співпраця компаній із самим судом.
Держсекретар Марко Рубіо заявив, що Вашингтон заборонить операції з МКС, аби позбавити його ресурсів і обмежити роботу. США виступають проти переслідування американців та ордерів на арешт ізраїльських посадовців, зокрема прем’єра Беньяміна Нетаньягу.
Як повідомляє Reuters, рішення оголосили за кілька годин після присудження Нобелівської премії миру Наві Піллей. Південноафриканська юристка працювала в Апеляційній палаті МКС у 2003–2008 роках. Нобелівський комітет наголосив на необхідності захищати міжнародне правосуддя від політичного тиску.
Санкції можуть ускладнити банківське обслуговування, страхування та використання програмного забезпечення судом. Готуючись до них, МКС уже переходив із продуктів Microsoft на відкриті аналоги й шукав альтернативні фінансові та страхові рішення.
Заступниця прокурора Назхат Шамім Хан засудила американський крок і заявила, що розслідування та переслідування триватимуть.
Рішення загострює суперечності між Вашингтоном і європейськими союзниками: усі країни ЄС є учасницями МКС. Рубіо закликав союзників стримати суд і попередив про подальше посилення тиску, якщо вимоги США не задовольнять.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Адміністрація Дональда Трампа 9 жовтня запровадила санкції проти Міжнародного кримінального суду як установи. Раніше американські обмеження стосувалися окремих суддів і прокурорів; тепер під загрозою опинилася співпраця компаній із самим судом.
Держсекретар Марко Рубіо заявив, що Вашингтон заборонить операції з МКС, аби позбавити його ресурсів і обмежити роботу. США виступають проти переслідування американців та ордерів на арешт ізраїльських посадовців, зокрема прем’єра Беньяміна Нетаньягу.
Як повідомляє Reuters, рішення оголосили за кілька годин після присудження Нобелівської премії миру Наві Піллей. Південноафриканська юристка працювала в Апеляційній палаті МКС у 2003–2008 роках. Нобелівський комітет наголосив на необхідності захищати міжнародне правосуддя від політичного тиску.
Санкції можуть ускладнити банківське обслуговування, страхування та використання програмного забезпечення судом. Готуючись до них, МКС уже переходив із продуктів Microsoft на відкриті аналоги й шукав альтернативні фінансові та страхові рішення.
Заступниця прокурора Назхат Шамім Хан засудила американський крок і заявила, що розслідування та переслідування триватимуть.
Рішення загострює суперечності між Вашингтоном і європейськими союзниками: усі країни ЄС є учасницями МКС. Рубіо закликав союзників стримати суд і попередив про подальше посилення тиску, якщо вимоги США не задовольнять.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤡124🤣10🤯8❤4👍2👎1👏1
Завтра, 10 ЖОВТНЯ, у частині регіонів України вимушено будуть застосовуватись заходи обмеження споживання:
• 00:00 – 23:59 — графіки обмеження потужності для промисловості та бізнесу
• 06:00 – 23:59 — графіки погодинних відключень для всіх категорій споживачів (обсягом від 1 до 2 черг)
Причина запровадження обмежень — наслідки російських ракетно-дронових атак на енергооб’єкти
Це, звісно, дурнмй популізм - обмежувати електроенергію для бізнесу, який і так живе в жахливих умовах. Максимальне обмеження має діяти для населення, щоб бізнес мав можливість працювати.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
• 00:00 – 23:59 — графіки обмеження потужності для промисловості та бізнесу
• 06:00 – 23:59 — графіки погодинних відключень для всіх категорій споживачів (обсягом від 1 до 2 черг)
Причина запровадження обмежень — наслідки російських ракетно-дронових атак на енергооб’єкти
Це, звісно, дурнмй популізм - обмежувати електроенергію для бізнесу, який і так живе в жахливих умовах. Максимальне обмеження має діяти для населення, щоб бізнес мав можливість працювати.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤡41💯36👍15😢12❤1😁1🤨1
❗️Трамп провів розмову з путіним і заявив про домовленість щодо постачання мільйонів тонн російського дизельного пального на американський та світовий ринки
За озвученим планом, рф має негайно поставити 300 тисяч тонн дизелю, ще 500 тисяч тонн — у листопаді, а згодом — додатковий мільйон тонн.
У перспективі обсяги постачання можуть зрости ще на 3 мільйони тонн.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
За озвученим планом, рф має негайно поставити 300 тисяч тонн дизелю, ще 500 тисяч тонн — у листопаді, а згодом — додатковий мільйон тонн.
У перспективі обсяги постачання можуть зрости ще на 3 мільйони тонн.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤬240🤮61🤣26🤡18🕊6😨5🥴4❤1
Forwarded from Нів'євський|Економічна політика без прикрас
путін-трамп-дизель-діл - це зрада, не тільки України, а і всього колективного Заходу. Не так економіка, скільки політичний жест дуже хрєновий. Санкції? - які нафіг санкції? Так нахабно... Перший пішов, так би мовити... далі підуть інші... Турбулентність в світі стрибнула на новий рівень
😢145💯128🤬50😁10🤡5❤1🤣1