🌱 Увага, картопляна міль! 🌱
Цей дрібний метелик (Phthorimaea operculella) завдає шкоди картоплі, томатам, баклажанам та іншим пасльоновим. Гусінь живиться листям і бульбами, утворює ходи та спричиняє гниття – врожай може загинути прямо у полі або під час зберігання.
🕵️ Як розпізнати шкідника?
Дрібні отвори та ходи у бульбах
Звивисті міни в листках і стеблах
Дрібні метелики, що злітають при струшуванні рослин
🛠 Що робити?
Використовувати тільки здорові бульби для посадки
Видаляти і знищувати пошкоджені бульби
Контролювати стан картоплі під час зберігання
Обробляти поля інсектицидами в період льоту метеликів і відродження гусені
📢 Помітили шкідника? Терміново повідомте Держпродспоживслужбу у вашому регіоні!
Разом ми можемо зберегти урожай та запобігти поширенню карантинного шкідника.
Спільно з європейським проєктом EU4SaferFood ми підготували матеріали, як розпізнати та зупинити поширення шкідника.
Цей дрібний метелик (Phthorimaea operculella) завдає шкоди картоплі, томатам, баклажанам та іншим пасльоновим. Гусінь живиться листям і бульбами, утворює ходи та спричиняє гниття – врожай може загинути прямо у полі або під час зберігання.
🕵️ Як розпізнати шкідника?
Дрібні отвори та ходи у бульбах
Звивисті міни в листках і стеблах
Дрібні метелики, що злітають при струшуванні рослин
🛠 Що робити?
Використовувати тільки здорові бульби для посадки
Видаляти і знищувати пошкоджені бульби
Контролювати стан картоплі під час зберігання
Обробляти поля інсектицидами в період льоту метеликів і відродження гусені
📢 Помітили шкідника? Терміново повідомте Держпродспоживслужбу у вашому регіоні!
Разом ми можемо зберегти урожай та запобігти поширенню карантинного шкідника.
Спільно з європейським проєктом EU4SaferFood ми підготували матеріали, як розпізнати та зупинити поширення шкідника.
Україна продовжує роботу над отриманням офіційного статусу щодо ГЕ ВРХ
👉Держпродспоживслужба продовжує системну роботу, спрямовану на отримання Україною офіційного статусу Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (ВООЗТ) щодо губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби (ГЕ ВРХ) та відповідного визнання з боку Європейського Союзу. Черговим етапом цієї роботи стало проведення щорічної оцінки ризиків щодо ймовірності занесення та поширення ГЕ ВРХ в Україні.
Результати оцінки ризиків заслухано під час робочої наради під головуванням Голови Держпродспоживслужби Сергія Ткачука та заступника Голови Держпродспоживслужби, Головного державного ветеринарного інспектора України Володимира Кустурова.
В Україні випадки ГЕ ВРХ не реєструються. Водночас Україна наразі має статус країни з невизначеним ризиком щодо цього захворювання.
🌐Детальніше.
👉Держпродспоживслужба продовжує системну роботу, спрямовану на отримання Україною офіційного статусу Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (ВООЗТ) щодо губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби (ГЕ ВРХ) та відповідного визнання з боку Європейського Союзу. Черговим етапом цієї роботи стало проведення щорічної оцінки ризиків щодо ймовірності занесення та поширення ГЕ ВРХ в Україні.
Результати оцінки ризиків заслухано під час робочої наради під головуванням Голови Держпродспоживслужби Сергія Ткачука та заступника Голови Держпродспоживслужби, Головного державного ветеринарного інспектора України Володимира Кустурова.
В Україні випадки ГЕ ВРХ не реєструються. Водночас Україна наразі має статус країни з невизначеним ризиком щодо цього захворювання.
🌐Детальніше.
Держпродспоживслужба та Національна академія аграрних наук України обговорили подальші напрями наукового та інноваційного співробітництва у сфері ветеринарної медицини
Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Захарін провів робочу зустріч із академіком-секретарем відділення ветеринарної медицини Національної академії аграрних наук України Валерієм Ушкаловим та директором Інституту ветеринарної медицини НААН Сергієм Боровковим.
👉Ключова тема зустрічі: обговорення можливостей поглиблення наукового та інноваційного співробітництва Держпродспоживслужби та академії у сфері ветеринарної медицини.
«Держпродспоживслужба завжди націлена на підтримку конструктивного співробітництва з провідними науковими школами ветеринарної медицини. Водночас, на наше глибоке переконання, ветеринарні дослідження мають бути практично орієнтованими, давати відповіді на реальні практичні проблеми. Фахівці Держпродспоживслужби враховують у своїй роботі достовірні результати наукових розвідок. В цих питаннях ми підтримуємо плідне співробітництво із вченими Національної академії аграрних наук України та інших установ», - зазначив Сергій Захарін.
Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Захарін провів робочу зустріч із академіком-секретарем відділення ветеринарної медицини Національної академії аграрних наук України Валерієм Ушкаловим та директором Інституту ветеринарної медицини НААН Сергієм Боровковим.
👉Ключова тема зустрічі: обговорення можливостей поглиблення наукового та інноваційного співробітництва Держпродспоживслужби та академії у сфері ветеринарної медицини.
«Держпродспоживслужба завжди націлена на підтримку конструктивного співробітництва з провідними науковими школами ветеринарної медицини. Водночас, на наше глибоке переконання, ветеринарні дослідження мають бути практично орієнтованими, давати відповіді на реальні практичні проблеми. Фахівці Держпродспоживслужби враховують у своїй роботі достовірні результати наукових розвідок. В цих питаннях ми підтримуємо плідне співробітництво із вченими Національної академії аграрних наук України та інших установ», - зазначив Сергій Захарін.
🍽️ Шкільне меню: хто складає, хто затверджує та коли потрібне погодження?
Що сьогодні буде на обід у школі - не випадковий набір страв. Шкільне меню планується заздалегідь, має відповідати встановленим нормам харчування та пройти визначений шлях від розроблення до затвердження.
Продовжуємо інформаційну кампанію Держпродспоживслужби «Шкільне харчування: безпека щодня». Сьогодні - коротко про головне щодо меню.
📋 Хто складає меню?
Якщо страви готують у закладі, меню складає медичний працівник, а за його відсутності - особа, відповідальна за організацію харчування. До роботи також залучають кухаря або завідувача виробництва.
Якщо харчування організовано із залученням постачальника послуг, меню розробляє постачальник та узгоджує його з керівником закладу.
👤 Хто затверджує?
Незалежно від моделі організації харчування, примірне чотиритижневе сезонне меню затверджує керівник закладу освіти.
🔎 Що погоджує Держпродспоживслужба?
До територіального органу Держпродспоживслужби на погодження подається затверджене примірне чотиритижневе сезонне меню.
Якщо заклад використовує меню, рекомендоване Міністерством охорони здоров’я України, додаткове погодження Держпродспоживслужби не потрібне.
📑 А технологічні картки?
Держпродспоживслужба не погоджує технологічні картки на страви та вироби. Водночас рекомендуємо подавати їх разом із меню - це допоможе фахівцям комплексно його опрацювати та зменшити потребу в додаткових уточненнях.
❗ Меню не погодили - що далі?
Необхідно врахувати надані зауваження, доопрацювати меню та повторно подати його на погодження до територіального органу Держпродспоживслужби.
Причиною для доопрацювання може бути невідповідність нормам харчування, вимогам щодо частоти включення окремих груп продуктів, маси порцій, енергетичної та поживної цінності раціону тощо.
✅ І пам’ятайте: правильно складене меню - лише перший крок. Важливо, щоб те, що заплановано в меню, відповідало тому, що фактично отримує дитина на тарілці.
➡️ У наступному матеріалі кампанії «Шкільне харчування: безпека щодня» розповімо, що необхідно перевірити під час приймання харчових продуктів до закладу освіти.
#ШкільнеХарчування #БезпекаЩодня #БезпечнеХарчування #Держпродспоживслужба
Що сьогодні буде на обід у школі - не випадковий набір страв. Шкільне меню планується заздалегідь, має відповідати встановленим нормам харчування та пройти визначений шлях від розроблення до затвердження.
Продовжуємо інформаційну кампанію Держпродспоживслужби «Шкільне харчування: безпека щодня». Сьогодні - коротко про головне щодо меню.
📋 Хто складає меню?
Якщо страви готують у закладі, меню складає медичний працівник, а за його відсутності - особа, відповідальна за організацію харчування. До роботи також залучають кухаря або завідувача виробництва.
Якщо харчування організовано із залученням постачальника послуг, меню розробляє постачальник та узгоджує його з керівником закладу.
👤 Хто затверджує?
Незалежно від моделі організації харчування, примірне чотиритижневе сезонне меню затверджує керівник закладу освіти.
🔎 Що погоджує Держпродспоживслужба?
До територіального органу Держпродспоживслужби на погодження подається затверджене примірне чотиритижневе сезонне меню.
Якщо заклад використовує меню, рекомендоване Міністерством охорони здоров’я України, додаткове погодження Держпродспоживслужби не потрібне.
📑 А технологічні картки?
Держпродспоживслужба не погоджує технологічні картки на страви та вироби. Водночас рекомендуємо подавати їх разом із меню - це допоможе фахівцям комплексно його опрацювати та зменшити потребу в додаткових уточненнях.
❗ Меню не погодили - що далі?
Необхідно врахувати надані зауваження, доопрацювати меню та повторно подати його на погодження до територіального органу Держпродспоживслужби.
Причиною для доопрацювання може бути невідповідність нормам харчування, вимогам щодо частоти включення окремих груп продуктів, маси порцій, енергетичної та поживної цінності раціону тощо.
✅ І пам’ятайте: правильно складене меню - лише перший крок. Важливо, щоб те, що заплановано в меню, відповідало тому, що фактично отримує дитина на тарілці.
➡️ У наступному матеріалі кампанії «Шкільне харчування: безпека щодня» розповімо, що необхідно перевірити під час приймання харчових продуктів до закладу освіти.
#ШкільнеХарчування #БезпекаЩодня #БезпечнеХарчування #Держпродспоживслужба
Під час оздоровчої кампанії-2026 проведено 1418 досліджень проб питної води у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку. Результати показали: частка відхилень за бактеріологічними показниками зменшилася з 5% у 2025 році до 2% у 2026 році, за санітарно-хімічними — з 9% до 8%.
🚰Якість питної води — одна з базових умов безпечного відпочинку дітей. Вода використовується не лише для пиття, а й для приготування страв, тому її якість упродовж оздоровчого сезону перебувала в полі уваги фахівців Держпродспоживслужби. Вимоги щодо забезпечення дітей безпечною питною водою та контролю її якості передбачені Санітарним регламентом для дитячих закладів оздоровлення та відпочинку.
За результатами досліджень води з централізованих джерел водопостачання відхилення становили 2% за мікробіологічними та 8% за санітарно-хімічними показниками. Для нецентралізованих джерел — 3% та 7% відповідно.
💭«Результати досліджень дають можливість не лише оцінити якість води, а насамперед своєчасно реагувати там, де виявлені відхилення. Якщо джерело не може гарантувати безпечну воду, мають застосовуватися альтернативні рішення. Коли йдеться про дітей, компромісів щодо якості питної води бути не може», — зазначив заступник Голови Держпродспоживслужби Андрій Крейтор.
🚰Якість питної води — одна з базових умов безпечного відпочинку дітей. Вода використовується не лише для пиття, а й для приготування страв, тому її якість упродовж оздоровчого сезону перебувала в полі уваги фахівців Держпродспоживслужби. Вимоги щодо забезпечення дітей безпечною питною водою та контролю її якості передбачені Санітарним регламентом для дитячих закладів оздоровлення та відпочинку.
За результатами досліджень води з централізованих джерел водопостачання відхилення становили 2% за мікробіологічними та 8% за санітарно-хімічними показниками. Для нецентралізованих джерел — 3% та 7% відповідно.
💭«Результати досліджень дають можливість не лише оцінити якість води, а насамперед своєчасно реагувати там, де виявлені відхилення. Якщо джерело не може гарантувати безпечну воду, мають застосовуватися альтернативні рішення. Коли йдеться про дітей, компромісів щодо якості питної води бути не може», — зазначив заступник Голови Держпродспоживслужби Андрій Крейтор.
✅ Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Захарін та інші відповідальні працівники апарату Держпродспоживслужби долучилися до роботи ІІІ Форуму крафтового виробництва, проведеного на майданчиках Миколаївського національного аграрного університету.
📍 У роботі форуму взяли участь керівники та представники понад 140 вітчизняних виробників крафтової та органічної продукції з різних регіонів України, а також наукові та науково-педагогічні працівники, що досліджують широкий спектр проблем безпечності харчових продуктів, технологій виробництва у харчовій промисловості, лабораторно-діагностичної роботи тощо.
👉 Детальніше: https://surl.li/wznnir
📍 У роботі форуму взяли участь керівники та представники понад 140 вітчизняних виробників крафтової та органічної продукції з різних регіонів України, а також наукові та науково-педагогічні працівники, що досліджують широкий спектр проблем безпечності харчових продуктів, технологій виробництва у харчовій промисловості, лабораторно-діагностичної роботи тощо.
👉 Детальніше: https://surl.li/wznnir
👉Україна робить черговий крок до розширення географії експорту продукції тваринного походження. Розпочався аудит системи державного контролю, успішне проходження якого є необхідною умовою для відкриття ринку Великої Британії для української яловичини.
Українську сторону представляють заступник Голови Держпродспоживслужби, Головний державний ветеринарний інспектор України - Володимир Кустуров та команда фахівців Держпродспоживслужби.
💭«Вихід української яловичини на ринок Великої Британії відкриє нові можливості для вітчизняних виробників. Наше завдання — продемонструвати, що система державного контролю в Україні працює послідовно та здатна гарантувати безпечність продукції, її простежуваність і відповідність вимогам країни-імпортера», — наголосив Володимир Кустуров.
🌐Детальніше.
Українську сторону представляють заступник Голови Держпродспоживслужби, Головний державний ветеринарний інспектор України - Володимир Кустуров та команда фахівців Держпродспоживслужби.
💭«Вихід української яловичини на ринок Великої Британії відкриє нові можливості для вітчизняних виробників. Наше завдання — продемонструвати, що система державного контролю в Україні працює послідовно та здатна гарантувати безпечність продукції, її простежуваність і відповідність вимогам країни-імпортера», — наголосив Володимир Кустуров.
🌐Детальніше.
#безпечність_харчових_продуктів
🎂 Обираючи торт на день народження, весілля чи інше свято, ми насамперед дивимося на його вигляд, начинку та ціну. Але не менш важливо знати, хто його виготовляє і чи дотримується вимог безпечності. Особливо це актуально для замовлень через соціальні мережі та інтернет-платформи. 📱💻
⚖️ Законодавство України встановлює чіткі вимоги до операторів ринку харчових продуктів, незалежно від того, чи здійснюють вони діяльність у стаціонарному приміщенні, чи приймають замовлення онлайн.
🔎 Держпродспоживслужба нагадує, що кондитери, які реалізують харчові продукти через інтернет, зобов’язані:
✅ зареєструватись відповідно до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»;
🧼 дотримуватися гігієнічних вимог під час виготовлення, зберігання та транспортування продукції;
❄️ мати умови для дотримання холодового ланцюга, особливо для тортів із кремами, молочними та іншими швидкопсувними інгредієнтами;
🏷️ надавати споживачу правдиву інформацію про склад, можливі алергени, строк придатності та умови зберігання;
🚫 не використовувати неперевірені або заборонені добавки.
💡 З огляду на зазначене радимо споживачам:
🎂 замовляйте торти лише у зареєстрованих операторів ринку;
🔍 звертайте увагу на наявність повної інформації про продавця в інтернет-магазині;
🥜 просіть надати інформацію про склад, особливо про наявність алергенів;
📋 уважно вивчіть інформацію про склад продукту та умови доставки.
🌐 Якщо ви вирішили зробити замовлення на платформах спільного доступу в мережі Інтернет, врахуйте, що там бути розміщені оголошення, зокрема, фізичних осіб (громадян), які не є суб’єктами господарювання.
⚠️ У випадку виникнення неприємних ситуацій через придбання громадянином товару у іншої фізичної особи - у Держпродспоживслужби відсутні правові підстави для вжиття будь-яких заходів до таких продавців, оскільки Держпродспоживслужба наділена повноваженнями перевіряти додержання вимог законодавства у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів тільки щодо суб’єктів господарювання.
🎂 Обираючи торт на день народження, весілля чи інше свято, ми насамперед дивимося на його вигляд, начинку та ціну. Але не менш важливо знати, хто його виготовляє і чи дотримується вимог безпечності. Особливо це актуально для замовлень через соціальні мережі та інтернет-платформи. 📱💻
⚖️ Законодавство України встановлює чіткі вимоги до операторів ринку харчових продуктів, незалежно від того, чи здійснюють вони діяльність у стаціонарному приміщенні, чи приймають замовлення онлайн.
🔎 Держпродспоживслужба нагадує, що кондитери, які реалізують харчові продукти через інтернет, зобов’язані:
✅ зареєструватись відповідно до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»;
🧼 дотримуватися гігієнічних вимог під час виготовлення, зберігання та транспортування продукції;
❄️ мати умови для дотримання холодового ланцюга, особливо для тортів із кремами, молочними та іншими швидкопсувними інгредієнтами;
🏷️ надавати споживачу правдиву інформацію про склад, можливі алергени, строк придатності та умови зберігання;
🚫 не використовувати неперевірені або заборонені добавки.
💡 З огляду на зазначене радимо споживачам:
🎂 замовляйте торти лише у зареєстрованих операторів ринку;
🔍 звертайте увагу на наявність повної інформації про продавця в інтернет-магазині;
🥜 просіть надати інформацію про склад, особливо про наявність алергенів;
📋 уважно вивчіть інформацію про склад продукту та умови доставки.
🌐 Якщо ви вирішили зробити замовлення на платформах спільного доступу в мережі Інтернет, врахуйте, що там бути розміщені оголошення, зокрема, фізичних осіб (громадян), які не є суб’єктами господарювання.
⚠️ У випадку виникнення неприємних ситуацій через придбання громадянином товару у іншої фізичної особи - у Держпродспоживслужби відсутні правові підстави для вжиття будь-яких заходів до таких продавців, оскільки Держпродспоживслужба наділена повноваженнями перевіряти додержання вимог законодавства у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів тільки щодо суб’єктів господарювання.
⚠️ Експорт пшениці до Індонезії: посилено фітосанітарний контроль
Індонезійський карантинний орган посилив контроль за дотриманням оновлених вимог до експорту пшениці з України.
Експортерам необхідно забезпечити:
🔹 фумігацію вантажів відповідно до встановлених режимів фумігації;
🔹 супровід кожної партії фітосанітарним сертифікатом;
🔹експорт пшениці з України вільної від шкідливих організмів, що становлять загрозу для Індонезії, а саме:
📍 комірного довгоносика - Sitophilus granarius,
📍 фузаріоза колоса - Fusarium culmorum, Fusarium sporotrichioides, Gibberella zeae,
📍фузаріозної кореневої гнилі – Gibberella avenacea,
📍бактеріальної плямистості – Pseudomonas syringae pv. syringae,
📍рожевої гнилі - Erwinia rhapontici.
Недотримання вимог може призвести до затримання вантажу, застосування додаткових фітосанітарних заходів або відмови у ввезенні партії до Індонезії.
Індонезійський карантинний орган посилив контроль за дотриманням оновлених вимог до експорту пшениці з України.
Експортерам необхідно забезпечити:
🔹 фумігацію вантажів відповідно до встановлених режимів фумігації;
🔹 супровід кожної партії фітосанітарним сертифікатом;
🔹експорт пшениці з України вільної від шкідливих організмів, що становлять загрозу для Індонезії, а саме:
📍 комірного довгоносика - Sitophilus granarius,
📍 фузаріоза колоса - Fusarium culmorum, Fusarium sporotrichioides, Gibberella zeae,
📍фузаріозної кореневої гнилі – Gibberella avenacea,
📍бактеріальної плямистості – Pseudomonas syringae pv. syringae,
📍рожевої гнилі - Erwinia rhapontici.
Недотримання вимог може призвести до затримання вантажу, застосування додаткових фітосанітарних заходів або відмови у ввезенні партії до Індонезії.