ДЕНЬ 856

Понеділок задає тон
тижню. Тому було
повне тренування.

Продовжую роботу.
Ефективності вам
на цьому тижні.

ГРЕГ ГАРДЕН (КОУЧ З ПРОДУКТИВНОСТІ) ПРО ТЕ, ЩО ОЗНАЧАЄ БУТИ НАПОЛЕГЛИВИМ

1. Бути наполегливим — означає задовольняти власні потреби. Це ґрунтується на повазі до себе.

2. Наполегливість відкриває право на щастя. Для самоствердження вам не потрібно принижувати оточуючих. Ваша самооцінка висока завдяки власним діям, а не за чужий рахунок.

3. Висловлюйте думки та емоції прямо й вчасно.

4. Беріть відповідальність за вчинки, визнавайте успіхи та не бійтеся помилок.

5. Ваша перемога не вимагає чиєїсь поразки.

6. Будьте чесними і завжди поважайте співрозмовника.

7. Захищайте особистий простір. Не дозволяйте нікому порушувати ваші права чи забирати душевний спокій.

8. Думки оточуючих важать менше, ніж те, ким ви прагнете стати.

9. Справжня наполегливість тримається на чотирьох стовпах: увага до себе, любов до себе, самосхвалення, самоприйняття.

10. Це і є щира любов до власної особистості.

СВІЖИЙ ВИПУСК РОЗСИЛКИ

https://galmakov.substack.com/p/b8f

ЩО В СЕРЕДИНІ: 

🔥 Які додатки відкривають зранку керівники топових компаній

🔥 Спосіб життя підприємця: як берегти здоров’я та ефективність

🔥 Дофамінова пастка новизни: як завершувати старі проєкти

💡 Фото сторінок щоденника, посилання на сервіси і думки. 

Гляньте.

ДЕНЬ 857

Треба тут щось написати,
але думки не лізуть.

Багато роботи, ідей,
(є ідея книги).

Але і рутини багато
зайвої. Треба зробити
ревізію активностей
і прибрати зайве.

Запланую це на початок літа.
Щоб влітку і видихнути
і чогось досягти.

Бережіть себе.

До речі, я дочитав "Психоаналіз і
мистецтво" Юнга.

Завтра зроблю пост з висновками.
Книга складна, але при уважному
читання, насичення важливими
думками.

ДОЧИТАВ КНИГУ "ПСИХОАНАЛІЗ І МИСТЕЦТВО" КАРЛА ЮНГА

Книга глибока і непроста. Деякі розділи наводять приклади відомих творів і людей, без ознайомлення з якими взагалі нічого не зрозуміло.

Наприклад, я не читав Джеймса Джойса і не знаю історію Мікеланджело. А в книзі творчість цих людей розбирається на сотні сторінок. Щоб не мучити себе, я ці розділи пропускав.

Але половина книги про творчість і психіку загалом мені зайшло. З паузами у читанні і певним тертям, але, задається, головне я зрозумів.

Її точно треба читати ще раз через кілька років, коли я буду більше розбиратися в темі. Щоб взяти з неї більше. Поки що мені достатньо.

Нижче даю декілька думок, які мені відгукнулись.

.


1. Митець — провідник для несвідомого і колективного несвідомого.

2. Твір диктує умови митцю, а не навпаки. Якщо митець у конфлікті з твором, він веде не туди, куди хоче твір.

3. Твір формує творця, а не митець створює твір.

4. Твір повертає творця до його цілісності. Доповнює його. Вказує на те, що творець ховає від себе, чого боїться.

5. Творчість — процес, який проривається через вразливості людини. Думки про себе, від яких він ховається, проявляються через мистецтво.

6. Мистецтво не належить митцю. Митець — знаряддя мистецтва.

7. Мистецтво має бути сказаним. Людина лише доносить.

8. Творчість — це не акт самовираження. Це самопожертва.

9. Ідея — це гість митця. Вона приходить коли настав час, і йде, коли хоче.

10. Мистецтво говорить. Митець слухає.

11. Чистий лист — не територія митця. Це дзеркало його несвідомого.

12. Треба не творити мистецство, а дозволяти йому творитись.

13. Один з критеріїв того, що ми дійсно чуємо мистецтво — ми починаємо боятись того, що створили. Якщо твір викликає лише задоволення від процесу — це ремесло. Якщо викликає шок і бажання сховати це від людей — це мистецтво.

14. Справжній митець виходить за межі часу. Його твір буде актуальним і через тисячі років.

15. Твір знає свою мету краще за митця.

.

Мені було цікаво перекласти ці думки на життя. Тому що життя кожного — окремий витвір мистецтва. Тому ось:

16. Наша особистість (Его) — це не режисер, а актор. Режисером виступає несвідоме і колективне несвідоме. Саме тому більшість людей все життя по колу повторюють однакові сценарії.

17. Перехід до позиції митця життя починається, коли ми запитуємо не "Чого я хочу від життя?", а "Чого життя хоче від мене?».

18. У живописі об'єм без тіні неможливий. Коли у житті ми витісняє своє погане, слабке чи неприємне — життя виглядає пласким. Людина ніби не живе себе повністю.

19. Помилки — це не дефекти, а акценти.

20. Кризи — це тріщини життя, через яке просочується нове.

21. Наші страхи — це вказівники на ті місця, де ховається найбільше енергії.

22. Саме там де нам боляче або соромно, зазвичай ховається справжня сила.

.

Мій короткий висновок.

Творчість необхідна у житті, щоб відкривати собі себе. Хоч у якомусь вигляді.

Через творчість наше підсвідоме розповідає нам про нас те, що ми не здатні побачити самостійно.

ДЕНЬ 858

Дію.

ВИ НЕ ЛІНИВІ. І ЦЕ НАВІТЬ НЕ ВИ ВИРІШУЄТЕ

Більшість систем продуктивності побудовані на припущенні, що мозок — це м'яз.

Тобто, якщо є сила волі — є результат. Якщо результату немає — м'яз слабкий. І його треба навантажувати більше, щоб прокачувати.

Це руйнівна модель.

Насправді мозок — це хімічна система з власними ритмами.

Ніяка прокачана сила волі не переможе нейрохімію.

Це все одно що намагатись силою волі не спати три доби. Це можливо. Але точно будуть наслідки. І рано чи пізно все одно нейрохімія переможе.

.

Ось три важливі механізми, про які треба знати:

МЕХАНІЗМ 1. ЦИРКАДНИЙ РИТМ

Циркадний ритм — це годинник, закодований у клітинах тіла.

Він регулює температуру тіла, рівень кортизолу, секрецію мелатоніну і десятки інших параметрів — незалежно від нашого бажання.

Сова не може просто вирішити стати жайворонком. Як і людина з блакитними очима не може вирішити мати карі очі.

МЕХАНІЗМ 02. Ультрадіанні ритми

Поверх циркадного ритму існують ультрадіанні цикли — приблизно по 90–120 хвилин.

Під час кожного циклу мозок чергує режим високої когнітивної активності і режим відновлення.

Коли ми ігноруємо фазу відновлення і змушуємо себе добити проект до фіналу попри спад енергії — ми завжди програємо в ефективності.

Крім цього так ми втрачаємо наступну фазу підйому на відновлення від примусу.

МЕХАНІЗМ 03. Нейрохімія прокрастинації

Прокрастинація — це не брак мотивації. Це нейрохімічна оптимізація.

Дофамінова система налаштована на негайну винагороду. Перевірка пошти, відповідь на повідомлення, прокручування стрічки — це мікродози дофаміну, які легко отримати прямо зараз.

А складне завдання — це велика потенційна винагорода, яка прийде пізніше і з ризиком невдачі.

Тому мозок раціонально обирає малий гарантований дофамін над великим ризикованим.

Це не лінощі — це природна логіка виживання, яка не встигла адаптуватись до умов роботи в сучасному світі.

.

Тому ви не ліниві. Це навіть не ви вирішуєте.

І ми не однакові. Ці механізми у кожного з нас працюють по своєму.

Перше, що треба почати робити — вивчати себе і свої ритми. І поступово адаптовувати роботу під себе, а не себе під роботу.

P.S. Я продовжую роботу над курсом. Вирішив розбити його не окремі курси, бо виходило дуже багато. Всі ці знання важливі, але давати в одному курсі — забагато. Перший курс буде про те, як керувати своєю енергією для розвитку, роботи і досягнень.

ДЕНЬ 859

Прямую далі.
Трохи розгріб завали
зайвих задач. Тепер
є час для контенту
і подальшого руху.

Дію.

Ефективності вам.

Коли стало нудно займатись
спортом, робіть собі цікавіше ))

200+ бізнес-ідей для заробітку за допомогою штучного інтелекту у 2026 році

ТУТ:
https://superhumanai-business-ideas.lovable.app/

ЧОМУ ДВА ТИЖНІ ПІДРЯД РІЗНИЙ РІВЕНЬ ЕФЕКТИВНОСТІ

Буває, що один тиждень ми відчуваємо високу ефективність і задоволені собою. Але другий тиждень геть інший — енергії і сфокусованості нема.

Люди шукають причину в собі:

🥵 Я розслабився.
🥵 У мене просіла дисципліна.
🥵 Зі мною щось не те.

Від цього стає тільки гірше.

.

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ?

У мозку є два незалежних ритми, які впливають на ефективність:

💡 1. Циркадний. Він регулює рівень кортизолу, який відповідає за пильність. Зранку — пік, який поступово падає протягом дня.

💡 2. Ультрадіанний. Цикли по 90–120 хвилин, де мозок чергує режим глибокої концентрації і режим відновлення.

Коли ці ритми збігаються — є відчуття потоку і легкості. Коли розходяться — мозок може входити у фазу відновлення саме тоді, коли ми сідаємо працювати.

Неефективний тиждень приходить, коли фази циклів порушені.

.

💊 ЩО РОБИТИ, ЩОБ НАЛАШТУВАТИ СИНХРОННІСТЬ РИТМІВ?

1. Виспатися. Одна-дві ночі неякісного сну змінюють криву кортизолу на кілька днів. Якісний сон — кращі ліки.

2. Робити перерви для відновлення кожного дня. Люди, які працюють головою, не встають з робочого місця зранку до вечора. Тому перший тиждень вони у стані потоку на максимумі. А на другий тиждень мозок вмикає режим дефіциту — забирає борг.

3. Менше стресувати (знаю, смішна порада). Тривога за проект, борги, конфлікти — тримають кортизол підвищеним постійно. Тому зникає різниця між ранковим піком і денним спадом. Мозок перестає давати виражені вікна концентрації. Він заплутався і постійно виснажується фоновим стресом. Тут допоможуть практики усвідомлення і бажання навчитись працювати з емоціями. Це тема для цілого курсу чи книги. Тому якось потім розгорну.

4. Тримати режим сну. Якщо у вихідні лягаємо і прокидаємося на 2–3 години пізніше, ніж у будні — зміщується циркадний годинник. Тому в понеділок і вівторок організм переналаштовується.

5. Займатись спортом. Рух — один з головних регуляторів циркадного ритму. Тиждень без руху поступово розмиває чіткість циклів.

7. Уникати мультизадачності. Надлишок постійних переключень завдань з одного на інше виснажує мозок тотально. Але при цьому людина може відчувати себе продуктивною: "Капець, як багато я зробив". Але в результатів нема.

.

Якщо поступово впровадите ці поради собі, відчуєте, що продуктивність щотижня збільшується.

ДЕНЬ 860

Сьогодні спорт був
в другій половині дня.

Незвично для мене.
Зранку були важливі
зустрічі, тому довелося
відкласти.

Але головне, що спорт
був. Все вдається.

Бажаю і вам рухатись
попри все.

2019 рік

Саме в цей період я почав заробляти в темі особистої ефективності.

Сину було 7 років. Він вже був досить самостійним.

І всесвіт подарував нам доньку. Треба було навчитись встигати все. У мене вийшло.

Колеги почали питати, як я все встигаю. Просили консультацій, пропонували гроші.

І я задумався, а потім почав діяти.

І дію до тепер.

ДЕНЬ 861

Спокійне суботнє тренування.

Люблю займатись в суботу,
бо я не планую суботні справи
і дозволяю їм самостійно
заповнювати простір мого часу.

Це чудово заспокоює емоції.
Не треба нічого контролювати.
Все відбувається, як відбувається.

Дозволяйте собі це.

ДЕНЬ 862

Лінивий день.
Але звичку треба тримати.

Бажаю вам спокійного
завершення тижня.
І ефективного початку
наступного.

ЯКУ СУПЕРСИЛУ РОЗВИВАТИ?

Роки досвіду в темі ефективності показали, що найкращі результати у мене були, коли привчив себе тупо регулярно повторювати майже однакові дії

Тому основна суперсила, яка рухає вперед — повторення.

Як це використати:

1. Виявити, чого хочеться.

2. Виявити, які регулярні майже однакові дії до цього ведуть.

3. Не боятись неправильних дій. Вони дають інформацію про те, що вони неправильні і спонукають шукати правильні. Відсікати зайве.

4. Повторювати дії.

5. Аналізувати результати дій, коригувати шлях.

6. Прислухатися до себе: подобається мені сам процес виконання дій? Якщо так, продовжувати. Якщо ні, повернутись до пункту 1.

7. Ідеальний варіант — відчути бажання діяти, навіть якщо про це ніхто не знає. Для цього треба будувати і коригувати дії так, щоб подобався сам процес.

8. Виділяти час на дії, блокувати для них години і захищати їх від усього і усіх, хто намагається їх вкрасти.

9. Демонструвати свої дії і шлях в інтернеті на будь-якому майданчику. Хтось точно захоче за цим спостерігати, щоб знати, що він теж не один з такою метою.

10. Будувати навколо своїх цілей і дій спільноту людей. Спільнота дає сили і додаткові сенси.

ДЕНЬ 863

Беру розгон на тиждень.
Роботи багато. Планів
ще більше. Енергія
знадобиться.

Ефективності вам на
цьому тижні.

Нехай все вийде.

СВІЖЖИЙ ВИПУСК РОЗСИЛКИ

https://galmakov.substack.com/p/fdc

💡 Коли Грег Сміт (генеральний директор компанії Thinkific) започаткував бізнес, він зустрівся з безсонням. Роками довелося перебудовувати графік, щоб повернути собі якісний нічний відпочинок. У нього вийшло.

💡 У нас і до цього було достатньо синдромів самозванця, але ШІ подарував нам ще один.

💡 30 генеральних директорів компаній розповіли про свій ранковий розпорядок.

+ інші корисні думки

Гляньте.

ДЕНЬ 864

Останні 3 тижні не слідкував
за харчуванням, тому
трохи заплив жирком.

Мозок відпочив від режиму
і готовий повертатись.

Тому знову режим і знову
робота на максимум.

Енергії вам. І не забувайте,
що ми не роботи. Треба
іноді давати собі відпочинок,
якщо тіло і мозок просять.

Дійте.

ЧОМУ ДОВГОСТРОКОВІ ЦІЛІ НЕ ПРАЦЮЮТЬ

Тому що мозок вважає нас через рік чужою людиною. Він не ідентифікує нас у майбутньому як «себе». І хоче отримати нагороду зараз, а не віддати її якомусь незнайомцю через рік.

.


Коли ціль надто далеко в часі, мозок сприймає майбутнє «Я» як чужу людину.

💡 Психолог Хал Гершфілд провів дослідження.

🔥 Коли учасників просили уявляти себе сьогодні — префронтальна кора палала від електричних імпульсів.

🧐 Коли просили думати про незнайомця — активність була значно нижчою.

😨 А коли просили думати про себе через 10 років — активність була на рівні незнайомця.

.

Далека ціль для мозку — абстракція. Дії заради абстракції потребують постійного надзусилля.

Довгострокове бачення потрібне лише як вектор руху, але діяти ми можемо лише на коротких дистанціях.

✅ Більшість людей ефективно можуть досягати цілей в 4–12 тижнів.

Щоб мозок почав сприймати майбутнє «Я» як себе — потрібно зробити його конкретним і сенсорно наповненим. Якщо ви не можете уявити запах, звук або фізичне відчуття в моменті досягнення цілі — це абстракція.

🔴 Не «я хочу стати успішним бізнесменом», а:

🟢 Де я перебуваю, коли отримую гроші від наступного нового клієнта?
🟢 Що я відчуваю, коли закриваю ноутбук після завершення проекту, яким
пишаюсь?
🟢 Що конкретно змінилось у моєму дні через 60 днів?

Так ви створюєте сенсорний і емоційний контекст. Мозок починає будувати емоції і відчуття навколо майбутньої ситуації.

Так майбутнє «Я» стає менш чужим.

.

🤬 Біда в тому, що більшість людей уникають такої конкретики цілі, бо не хочуть робити собі боляче.

Поки ціль абстрактна, ми захищені від провалу. Бо якщо ціль конкретна, ми чітко побачимо момент, коли не впоралися. Тому ми тримаємо майбутнє «Я» в тумані, щоб не відчувати сорому за сьогоднішню бездіяльність. І ніколи нічого не досягаємо.

Щоб це приборкати, починайте з маленьких цілей на коротких дистанціях. Прокачуйте м'яз досягнень, щоб почати ставити більш амбітні цілі.

Дійте.