Дружина дуже рада новій покупці, яка буде стояти і висіти в нашій кімнаті.

Так і сказала:

я в ахує

ДЕНЬ 918

Сьогодні спорт був після
обіду, мені було тупо
лінь займатись зранку.

Я прокинувся о 9:00,
поснідав, потупив у
соцмережі, погуляв
з дітьми.

І тільки після цього
плавно почав займатись.

Думав, зроблю кілька вправ
але зробив більше.

Хороший день.

Бажаю вам завтра почати
тиждень ефективно
на високій ноті.

ДЕНЬ 919

Ефективний початок тижня.
Побігав, позаймався,
працюю.

Скрін бігу дам в коментарі.

🔥 Сьогодні о 20:00 закриється
безкоштовна група курсу.

Завтра в новій групі продовжуємо
з учасниками, які вирішили
продовжувати.

Це буде цікавий шлях.

Хто ще вагається,
ось посилання на низьку ціну.

Безпечного і ефективного вам дня.

НІХТО НЕ ПРИЙДЕ ТЕБЕ РЯТУВАТИ

Коли тобі важко, більшість людей з твого оточення намагаються тебе уникати.

Вони не хочуть нікого рятувати і відчувати сорому за те, що не рятують тебе.

Тому обирають краще не бути поруч, ніж бути поруч і відчувати це.

Але це їхня проблема і думки. Їм з ними жити, засинати і прокидатися. Це тебе не стосується. Для тебе це просто порожні умови задачі.

А головна твоя справа — спокійно розгрібати лайно, яке навалилось.

У тебе завжди все вийде, якщо ти обираєш діяти.

І точно нічого не вийде, якщо нічого не робити і чекати, що хтось прийде і врятує — візьме лопату і без тебе розкидає лайно, яке на тебе навалилось.

І це нормально. Ніхто і не повинен нікого рятувати. Все це — вибір.

.

Але коли у тебе все вийде, вони почнуть з'являтися знову у твоєму житті, як проліски навесні. Прийдуть глянути на тебе, нагадати про себе:

«У тебе ж вийшло, поділись секретами, ресурсами, ми ж друзі».

(або навіть родичі)

Але тобі вже буде це не цікаво. Бо, розгрібаючи лайно в житті, ти проходиш трансформацію. Стаєш іншим. А вони залишаються такими, як були.

І тобі новому ці люди вже не цікаві. Поки ти вибирався, побачив інших людей, відчув інші емоції, отримав нові цінності.

І так ти стаєш для них чужим, а для себе — більше своїм. Ти платиш за це велику ціну і завжди її пам'ятаєш.

Вони почнуть тебе називати зажерливим eгoїстом. Щоб якось виправдати свою лінь, бездіяльність і тупість.

А ти просто закриєш ці двері минулого і підеш далі. Вони самі завалять їх лайном, як уміють, щоб більше ніколи не відкривати і не бачити тебе.

А ти просто підеш далі. Ще ближче до себе.

Дій. Бо більше нікому.

ДЕНЬ 920

Пробіжка була.
Спорт був.

Почали роботу в спільноті
курсу "Ціль.Імпульс.Фокус"

День буде насичений.

Надіюся у вас все добре.
Нехай так буде завжди.

Гарного дня. Дійте.

ЦІЛЬ МАЄ ДОСЯГАТИСЯ ВАЖКО

1. Важкість — ціна, яку ми платимо. І це не про гроші. Це зусилля, час, нервова система, відмова від насолод.

2. Висока ціна досягнення цілі формує психологічний імунітет до відкату:

«Я дуже багато заплатив, щоб повертати назад або здаватися».

3. Стає важко повернутись до старого способу життя, результат настільки цінний, що втрата стає неприйнятною для психіки.

4. Маркер цінності — рівень витраченої енергії та рівень складності дискомфорту, який доводиться терпіти.

5. На важку ціль виділяється норадреналін. Він підвищує пильність та фокусування.

6. Постійне напруження перебудовує нейронні зв’язки, витісняючи алгоритми ліні. Досягнення цілі такої складності поступово стає нормою. А норма сприймається спокійно.

Так Прокачується скіл досягнення.

8. Також виділяється більше кортизолу, але не як патологія, а як необхідність для супроводу дії. Він стає паливом для закріплення поведінки.

9. Складна ціль активує центр обробки страху і загрози. Тому ми з часом відчуваємо супротив і бажання все кинути. Це норма.

10. Мозок прагне балансу. Тому на шляху є емоційні спади. Це коли нічого не хочеться робити або здається, що ціль втратила сенс. Це теж норма. В такі моменти треба зменшити навантаження і плавненько продовжувати рух. Дочекатись нового підйому.

11. Рухайтесь хвилями. Ривок до цілі. Далі відновлюємо систему і діємо малими рухами. Більше відпочиваємо. І знову ривок.

12. Без відновлення мозок втратить здатність контролювати ситуацію і все посиплеться.

13. Після досягення наступна ціль такого ж рівня буде не такою важкою.

14. Може здатися: якщо оберете важку ціль, станете рабом дедлайну. Але правда в тому, що, уникаючи складності, ви стаєте рабом хаосу та власної бездіяльності.

Дійте.

ДЕНЬ 921

Середа. Тому не бігаю і не
гуляю 10 км. Це день для
відновлення.

Але багато роботи
з контентом.

Треба зробити рілз
в інсту, написати вам
пост, відправити книги
Учасникам спільноти,
провести дві сесії.

А ще хочу борщ зварити.
Дружині допомогти
по бізнесу, заплатити
податки і комуналку.

Все. Пішов робити.
І вам бажаю ефективності.

Хейтять, бо у ви дієте.

ДЕНЬ 922

Прокинувся о 6 ранку.
Бігав. Скрін додам.
Потім спорт. Медитація.
Дихальна практика.

Далі робота, сесії,
контент. Спільнота.

Ще по магазинах
треба походити.

А ввечері 10 км ходити.
Кайфовий шлях.

Дійте.

ЧОМУ ВЛАСНІ ПРОЄКТИ НЕ РУХАЮТЬСЯ

1. Починати завжди легше, ніж продовжувати.

2. Старт проєкту дає сплеск дофаміну від новизни.

3. Дофамін створює ілюзію, що проєкт буде цікавим і легким.

4. Через кілька днів мозок звикає і зменшує дозу дофаміну.

5. Виникає дофамінова яма. Інтерес до проєкту втрачається. З'являється думка:

"Це нудно, ідея взагалі була невдалою, треба переробити концепцію повністю".

6. Продовження і завершення проєкту вимагає стійкості. За стійкість відповідає префронтальна кора.

7. Якщо префронтальна кора виснажена, стійкість неможлива.

8. Щоб префронтальна кора працювала ефективніше, треба нормально спати, не заліпати годинами в рілсах, займатись спортом, гуляти і відновлюватись.

9. Більшість людей це ігнорують, тому їх префронтальна кора виснажена щодня вже через кілька годин після пробудження.

10. Чужі проєкти завершувати треба, тому що дедлайн.

11. Тому паливна система перемикається на живлення від кортизолу. Людина боїться покарання за незавершений вчасно проєкт, і цей страх керує паливною системою.

12. Проєкт виходить упритул до дедлайну з результатом "зробили і хвала богові".

13. У власних проєктів дедлайнів нема. Тому вони просто заморожуються.

14. І саме тому у людей є списки ідей, що б хотілось зробити, але нічого не робиться. Бо на це або нема настрою, або часу, або мотивації. Але насправді нема енергії.

15. Що не починай, все заморожується. Будується вивчена безпорадність приблизно фразою:

"У мене ніколи нічого не виходить".

16. Щоби почати з цього виходити, треба почати піклуватись про тіло: нормально спати, їсти, рухати тілом, не заліпати в рілсах і серіалах.

17. Звісно, це не єдине, що може саботувати проєкт. Але я б починав з цього. Після відновлення можна діяти і аналізувати кроки.

Дійте.

ДЕНЬ 923

Сьогодні дуже мало часу.
Тому спорт був швидкий.

Треба позакривати
різні питання перед
вихідними.

Бажаю вам відновлення
сил і безпеки.

Тримайтеся.