ЦІЛЬ МАЄ ДОСЯГАТИСЯ ВАЖКО
1. Важкість — ціна, яку ми платимо. І це не про гроші. Це зусилля, час, нервова система, відмова від насолод.
2. Висока ціна досягнення цілі формує психологічний імунітет до відкату:
«Я дуже багато заплатив, щоб повертати назад або здаватися».
3. Стає важко повернутись до старого способу життя, результат настільки цінний, що втрата стає неприйнятною для психіки.
4. Маркер цінності — рівень витраченої енергії та рівень складності дискомфорту, який доводиться терпіти.
5. На важку ціль виділяється норадреналін. Він підвищує пильність та фокусування.
6. Постійне напруження перебудовує нейронні зв’язки, витісняючи алгоритми ліні. Досягнення цілі такої складності поступово стає нормою. А норма сприймається спокійно.
Так Прокачується скіл досягнення.
8. Також виділяється більше кортизолу, але не як патологія, а як необхідність для супроводу дії. Він стає паливом для закріплення поведінки.
9. Складна ціль активує центр обробки страху і загрози. Тому ми з часом відчуваємо супротив і бажання все кинути. Це норма.
10. Мозок прагне балансу. Тому на шляху є емоційні спади. Це коли нічого не хочеться робити або здається, що ціль втратила сенс. Це теж норма. В такі моменти треба зменшити навантаження і плавненько продовжувати рух. Дочекатись нового підйому.
11. Рухайтесь хвилями. Ривок до цілі. Далі відновлюємо систему і діємо малими рухами. Більше відпочиваємо. І знову ривок.
12. Без відновлення мозок втратить здатність контролювати ситуацію і все посиплеться.
13. Після досягення наступна ціль такого ж рівня буде не такою важкою.
14. Може здатися: якщо оберете важку ціль, станете рабом дедлайну. Але правда в тому, що, уникаючи складності, ви стаєте рабом хаосу та власної бездіяльності.
Дійте.
1. Важкість — ціна, яку ми платимо. І це не про гроші. Це зусилля, час, нервова система, відмова від насолод.
2. Висока ціна досягнення цілі формує психологічний імунітет до відкату:
«Я дуже багато заплатив, щоб повертати назад або здаватися».
3. Стає важко повернутись до старого способу життя, результат настільки цінний, що втрата стає неприйнятною для психіки.
4. Маркер цінності — рівень витраченої енергії та рівень складності дискомфорту, який доводиться терпіти.
5. На важку ціль виділяється норадреналін. Він підвищує пильність та фокусування.
6. Постійне напруження перебудовує нейронні зв’язки, витісняючи алгоритми ліні. Досягнення цілі такої складності поступово стає нормою. А норма сприймається спокійно.
Так Прокачується скіл досягнення.
8. Також виділяється більше кортизолу, але не як патологія, а як необхідність для супроводу дії. Він стає паливом для закріплення поведінки.
9. Складна ціль активує центр обробки страху і загрози. Тому ми з часом відчуваємо супротив і бажання все кинути. Це норма.
10. Мозок прагне балансу. Тому на шляху є емоційні спади. Це коли нічого не хочеться робити або здається, що ціль втратила сенс. Це теж норма. В такі моменти треба зменшити навантаження і плавненько продовжувати рух. Дочекатись нового підйому.
11. Рухайтесь хвилями. Ривок до цілі. Далі відновлюємо систему і діємо малими рухами. Більше відпочиваємо. І знову ривок.
12. Без відновлення мозок втратить здатність контролювати ситуацію і все посиплеться.
13. Після досягення наступна ціль такого ж рівня буде не такою важкою.
14. Може здатися: якщо оберете важку ціль, станете рабом дедлайну. Але правда в тому, що, уникаючи складності, ви стаєте рабом хаосу та власної бездіяльності.
Дійте.
👍13🔥3
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
ДЕНЬ 921
Середа. Тому не бігаю і не
гуляю 10 км. Це день для
відновлення.
Але багато роботи
з контентом.
Треба зробити рілз
в інсту, написати вам
пост, відправити книги
Учасникам спільноти,
провести дві сесії.
А ще хочу борщ зварити.
Дружині допомогти
по бізнесу, заплатити
податки і комуналку.
Все. Пішов робити.
І вам бажаю ефективності.
Середа. Тому не бігаю і не
гуляю 10 км. Це день для
відновлення.
Але багато роботи
з контентом.
Треба зробити рілз
в інсту, написати вам
пост, відправити книги
Учасникам спільноти,
провести дві сесії.
А ще хочу борщ зварити.
Дружині допомогти
по бізнесу, заплатити
податки і комуналку.
Все. Пішов робити.
І вам бажаю ефективності.
👍7🔥2
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
ДЕНЬ 922
Прокинувся о 6 ранку.
Бігав. Скрін додам.
Потім спорт. Медитація.
Дихальна практика.
Далі робота, сесії,
контент. Спільнота.
Ще по магазинах
треба походити.
А ввечері 10 км ходити.
Кайфовий шлях.
Дійте.
Прокинувся о 6 ранку.
Бігав. Скрін додам.
Потім спорт. Медитація.
Дихальна практика.
Далі робота, сесії,
контент. Спільнота.
Ще по магазинах
треба походити.
А ввечері 10 км ходити.
Кайфовий шлях.
Дійте.
🔥5👍3
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
😁3🔥2❤1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
👍3❤2🙏1
ЧОМУ ВЛАСНІ ПРОЄКТИ НЕ РУХАЮТЬСЯ
1. Починати завжди легше, ніж продовжувати.
2. Старт проєкту дає сплеск дофаміну від новизни.
3. Дофамін створює ілюзію, що проєкт буде цікавим і легким.
4. Через кілька днів мозок звикає і зменшує дозу дофаміну.
5. Виникає дофамінова яма. Інтерес до проєкту втрачається. З'являється думка:
6. Продовження і завершення проєкту вимагає стійкості. За стійкість відповідає префронтальна кора.
7. Якщо префронтальна кора виснажена, стійкість неможлива.
8. Щоб префронтальна кора працювала ефективніше, треба нормально спати, не заліпати годинами в рілсах, займатись спортом, гуляти і відновлюватись.
9. Більшість людей це ігнорують, тому їх префронтальна кора виснажена щодня вже через кілька годин після пробудження.
10. Чужі проєкти завершувати треба, тому що дедлайн.
11. Тому паливна система перемикається на живлення від кортизолу. Людина боїться покарання за незавершений вчасно проєкт, і цей страх керує паливною системою.
12. Проєкт виходить упритул до дедлайну з результатом "зробили і хвала богові".
13. У власних проєктів дедлайнів нема. Тому вони просто заморожуються.
14. І саме тому у людей є списки ідей, що б хотілось зробити, але нічого не робиться. Бо на це або нема настрою, або часу, або мотивації. Але насправді нема енергії.
15. Що не починай, все заморожується. Будується вивчена безпорадність приблизно фразою:
16. Щоби почати з цього виходити, треба почати піклуватись про тіло: нормально спати, їсти, рухати тілом, не заліпати в рілсах і серіалах.
17. Звісно, це не єдине, що може саботувати проєкт. Але я б починав з цього. Після відновлення можна діяти і аналізувати кроки.
Дійте.
1. Починати завжди легше, ніж продовжувати.
2. Старт проєкту дає сплеск дофаміну від новизни.
3. Дофамін створює ілюзію, що проєкт буде цікавим і легким.
4. Через кілька днів мозок звикає і зменшує дозу дофаміну.
5. Виникає дофамінова яма. Інтерес до проєкту втрачається. З'являється думка:
"Це нудно, ідея взагалі була невдалою, треба переробити концепцію повністю".
6. Продовження і завершення проєкту вимагає стійкості. За стійкість відповідає префронтальна кора.
7. Якщо префронтальна кора виснажена, стійкість неможлива.
8. Щоб префронтальна кора працювала ефективніше, треба нормально спати, не заліпати годинами в рілсах, займатись спортом, гуляти і відновлюватись.
9. Більшість людей це ігнорують, тому їх префронтальна кора виснажена щодня вже через кілька годин після пробудження.
10. Чужі проєкти завершувати треба, тому що дедлайн.
11. Тому паливна система перемикається на живлення від кортизолу. Людина боїться покарання за незавершений вчасно проєкт, і цей страх керує паливною системою.
12. Проєкт виходить упритул до дедлайну з результатом "зробили і хвала богові".
13. У власних проєктів дедлайнів нема. Тому вони просто заморожуються.
14. І саме тому у людей є списки ідей, що б хотілось зробити, але нічого не робиться. Бо на це або нема настрою, або часу, або мотивації. Але насправді нема енергії.
15. Що не починай, все заморожується. Будується вивчена безпорадність приблизно фразою:
"У мене ніколи нічого не виходить".
16. Щоби почати з цього виходити, треба почати піклуватись про тіло: нормально спати, їсти, рухати тілом, не заліпати в рілсах і серіалах.
17. Звісно, це не єдине, що може саботувати проєкт. Але я б починав з цього. Після відновлення можна діяти і аналізувати кроки.
Дійте.
👍8❤4
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
ДЕНЬ 923
Сьогодні дуже мало часу.
Тому спорт був швидкий.
Треба позакривати
різні питання перед
вихідними.
Бажаю вам відновлення
сил і безпеки.
Тримайтеся.
Сьогодні дуже мало часу.
Тому спорт був швидкий.
Треба позакривати
різні питання перед
вихідними.
Бажаю вам відновлення
сил і безпеки.
Тримайтеся.
👍6❤2
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
ДЕНЬ 924
Було достатньо часу
для хорошо тренування.
Поснідав. Їду гуляти з дітьми.
Дружина попросила
залишити її саму на день.
Це важлива потреба.
Діти не проти. Тому всім
все підходить.
Я бажаю вам спокійної
суботи і відновлення
енергії.
Було достатньо часу
для хорошо тренування.
Поснідав. Їду гуляти з дітьми.
Дружина попросила
залишити її саму на день.
Це важлива потреба.
Діти не проти. Тому всім
все підходить.
Я бажаю вам спокійної
суботи і відновлення
енергії.
👍7❤2🔥1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
❤2🔥1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
❤1🔥1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
❤1🔥1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
❤1🔥1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
❤1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
❤1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
❤1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
❤1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
❤1