Хочу підтримати колегу Железняка щодо сфер, де дійсно існує величезний потенціал для антикору і детінізації.

Це передусім військові закупівлі. І так, передусім дронове виробництво.
Це контрабанда. Вона існує відкрито, неприховано, за сприяння правоохоронців і митників. Саме тих, яких ми оновили. Засідання нашої ТСК по карго – тому свідчення.
Це гральний бізнес (де тінь досі супроводжується командою Федорова), нелегальний тютюн і горілка.
Це ТЦК, де ми не бачимо жодних змін попри зміну міністра оборони і головнокомандувача. Там біда.
Я б ще назвав скрутки з ПДВ, які відновилися у 2025–2026 роках, і декілька менш значних напрямів.

Це все правда. Але це все викликає питання передусім до антикорупційних органів. Чому вони не помічають цих зловживань? Чому ми не чуємо жодного розслідування відносно закупівель зброї, дронів, попри наявні в мережі документовані розслідування? Чому попри оновлення митниці і БЕБ процвітає контрабанда та тіньовий тютюн? Чому «послуги» контрабандного карго досі можна замовити через інтернет?

Цитуючи класика: яких реформ не вистачає?

Дуже не хотілося б, аби наш антикор перетворився на інструмент політичної боротьби з політичними опонентами, поділяючи корупціонерів на правильних і ні за принципом особистої лояльності. Бо правильних корупціонерів не існує.

https://t.me/yzheleznyak/20312

Спільно з Головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком, народними депутатами та урядовцями обговорили законодавчі пріоритети й подальшу взаємодію Парламенту та Уряду.

Окрему увагу приділили законопроєктам, необхідним для виконання зобов’язань України в межах Ukraine Facility, домовленостей із МВФ та інших механізмів міжнародної підтримки. Частину важливих рішень Верховна Рада вже ухвалила. Щиро вдячний народним депутатам за цю роботу.

Уряд тісно співпрацює з парламентськими комітетами, щоб максимально якісно опрацювати необхідні законопроєкти.

Важливо зберегти темп виконання зобов’язань перед партнерами, щоб Україна могла отримати передбачену міжнародну фінансову допомогу в повному обсязі.

Наступного пленарного тижня продовжимо роботу над Державним бюджетом на 2027 рік. Під час його підготовки маємо врахувати потреби безпеки й оборони, соціальні зобов’язання держави, реальні фінансові можливості та домовленості з міжнародними партнерами.

Подав на реєстрацію законопроєкт, покликаний захистити пенсійні права громадян, які домоглися справедливого рішення суду.

Сьогодні людина може роками відстоювати своє право на належну пенсію, звертатися до суду, отримувати рішення на свою користь — і навіть після цього не мати можливості отримувати всю суму щомісяця. Вважаю, що так не повинно бути. Судове рішення має не просто існувати на папері, а реально відновлювати порушене право людини.

Проблема полягає в тому, що коштів, передбачених на виконання судових рішень, може не вистачати для одночасної виплати всіх накопичених боргів. Але через це не можна обмежувати пенсію, яку людина повинна отримувати щомісяця. Особливо коли для багатьох пенсіонерів кожна гривня — це можливість придбати продукти, ліки та оплатити комунальні послуги.

Тому пропоную розмежувати два зобов’язання держави: виплату поточної пенсії та погашення заборгованості за минулі періоди. Пенсіонер має щомісяця отримувати повну суму пенсії, визначену на виконання судового рішення. Натомість заборгованість за попередні роки може погашатися окремо, поетапно та в порядку, встановленому Кабміном.

Цей законопроєкт не вирішить миттєво проблему всієї накопиченої заборгованості. Але він має усунути ситуацію, коли через старі борги держава фактично обмежує людину в отриманні її поточної пенсії.

Право, підтверджене судом, має бути реальним, а не формальним. І наше завдання – зробити так, щоб за рішенням суду людина отримувала не лише обіцянку справедливості, а й належні їй кошти. Запрошую колег до підписання!

В уряді розпочалася нова дискусія з приводу вдосконалення платежу за експорт зброї українського виробництва, введеного сьогодні у вигляді адміністративного збору.

Вважаю, що бізнес має два головні завдання: платити податки та створювати робочі місця. Введення будь-яких додаткових зборів, що стримують експорт, є шкідливим.

Експорт, особливо сьогодні, – це те, що ми маємо плекати, викохувати та берегти, всіляко сприяючи його зростанню, особливо в частині оборонки, де маємо захопити міжнародні висококонкурентні ринки.
Будь-що, що стоїть на цьому шляху, має бути прибрано.

⁨📊 Станом на 1 жовтня за два роки дії держпрограми гуманітарного розмінування аграріям повернули понад 20 тис. га землі. Виконано 106 договорів на 1,22 млрд грн.

Про виконання першої сотні договорів Мінекономіки повідомило ще 22 липня. Отже, за понад два місяці завершених договорів побільшало лише на шість, а площа повернутих земель зросла приблизно на 3,6 тис. га.

📉 За вересень очищено від мін лише 51 га, вартість завершених робіт – 2,7 млн грн. Як бачимо, прогрес є, але темпи повернення землі аграріям занадто повільні. Водночас роботи тривають ще за 40 договорами на площі близько 8,3 тис. га.

Багато господарств чекають на ці землі, адже від своєчасного розмінування залежить підготовка до посівної, закупівля насіння й добрив та планування роботи на наступний сезон.

Саме тому в бюджеті-2027 пропонуємо збільшити фінансування гуманітарного розмінування до 4 млрд грн – на 2,322 млрд більше, ніж передбачено в урядовому проєкті. Переконаний, що ця пропозиція заслуговує на підтримку. Додаткові кошти мають допомогти більшій кількості господарств відновити виробництво.

Щоб фінансувати оборону й підтримувати людей, країні потрібна працююча економіка. А ефективне розмінування – це робочі місця, доходи людей, податки для громад і відновлення територій, які постраждали від війни. Водночас зі збільшенням фінансування потрібно чітко визначати очікуваний результат і регулярно перевіряти, скільки земель повернуто до використання та наскільки це допомагає відновлювати роботу господарств. Маємо зробити так, щоб очищені території якомога швидше поверталися у господарський обіг і приносили результат для людей та країни.⁩

Після російських обстрілів бізнес змушений не лише відновлювати зруйноване, а й шукати кошти на зарплати, закупівлю обладнання та продовження роботи. І все це в умовах, коли отримання компенсації за завдані збитки залишається складним і тривалим процесом.

За даними опитування, наведеного Property Times, серед постраждалих компаній лише 39% звернулися по компенсацію. Із тих, хто звернувся, 44% отримали відмову, а лише 7% – часткове відшкодування. Звісно, це результати обмеженого опитування, але вони свідчать про проблеми, з якими стикаються підприємці.

Переконаний, маємо працювати над спрощенням процедур підтвердження збитків, розширенням доступу до пільгового кредитування та можливостей реструктуризації позик для постраждалого бізнесу. Адже підприємствам потрібна не лише перспектива компенсації в майбутньому, а й можливість зберегти працівників і продовжувати працювати вже зараз.

Щодня війна приносить нам страшні новини. Проте найстрашніші з них – про смерть дітей.

Із цим не можна змиритися, це не можна пробачити. І виправдань цьому теж не може бути.

Вічна памʼять.