Макс, ти як маленький. Знову все переплутав і ускладнив.

Все значно простіше.
У відреформованих органах нема і не може бути корупції за визначенням.
Вони ж відреформовані.
А все, що корупція у відреформованих органах, – то не корупція, то провокації недореформованих корупціонерів з невідреформованих органів з метою зірвати реформи.
Все ж очевидно.

https://t.me/MaxBuzhanskiy/22389

Будь-яка реформа пенсійної системи повинна починатися з чіткого розуміння кінцевого результату. Якщо такого розуміння немає – це вже не реформа, а лише косметичні зміни законодавства.

Які конкретні результати має забезпечити пенсійна реформа?

🔹Гідний рівень заміщення доходу, або, простіше кажучи, гідну пенсію. Людина після завершення трудової діяльності не повинна опинятися за межею бідності, а має отримувати справедливий відсоток від свого звичного заробітку (щонайменше 40%, а краще 50–60%). При цьому мінімальна виплата має відповідати реальному прожитковому мінімуму, а не лише формально встановленому законом.

🔹Фінансову стійкість системи на довгостроковий період. Маємо створити систему, яка не потребуватиме щорічного ручного втручання Уряду для забезпечення пенсіонерів.

🔹Справедливі та прозорі правила. Кожен, хто працює і сплачує внески, повинен бачити прямий зв'язок між власним трудовим внеском і розміром майбутньої пенсії. Без викривлень, «зрівнялівки» та спецпривілеїв, не забезпечених фінансуванням.

🔹Розвиток пенсійних накопичень та інвестиційних інструментів. Маємо розуміти, що досягти перших двох цілей лише змінами до солідарної системи в умовах демографічної кризи неможливо. Запровадження накопичувального рівня має не лише сформувати пенсійний капітал для майбутніх пенсіонерів, а й стати джерелом довгострокових інвестицій у відновлення та зростання української економіки. У цьому контексті я вже подав разом із колегами законопроєкт №15570 про добровільні пенсійні фонди, спрямований на розвиток недержавного пенсійного забезпечення та створення умов для пенсійних накопичень.

Нам не потрібна реформа заради реформи. Потрібні комплексні зміни з чітким баченням справедливого пенсійного забезпечення для кожного українця.

Провів зустріч із новим виконавчим директором спілки Diia.City United Олесею Залуською, під час якої обговорили умови роботи технологічного бізнесу в Україні та подальший розвиток Дія.City.

Моя позиція — державні гарантії та податкові умови Дія.City мають зберігатися протягом визначеного законом терміну – 25 років. Компанії ухвалюють рішення про розвиток і створення нових продуктів на роки вперед. Тому передбачуваність правил – це не лише питання довіри до держави, а й важливий чинник економічного зростання.

Дія.City вже демонструє відчутний фіскальний результат: за 9 місяців 2026 року його резиденти сплатили 43,9 млрд грн податків – майже вдвічі більше, ніж за аналогічний період торік.

Наше завдання – зберігати умови, за яких технологічні компанії готові інвестувати, створювати робочі місця та розвиватися в Україні. Адже довіра бізнесу до держави вимірюється не лише ухваленими рішеннями, а й послідовністю їх виконання.

Зворушує істерика окремих наших «кімнатних яструбів», які перебувають на теплих бронях, щодо змін до постанови про бронювання від мобілізації, яких ніхто не бачив, адже тексту ще нема.

Занепокоєння розділяю. Якщо потужних активістів призовуть, хто ж буде у своїх тік-токах та ефірах так патріотично і завзято повчати тих, хто на фронті і в тилу, як любити Батьківщину і як вмирати за неї? Їхній агітаційний фронт у соцмережах, без сумніву, важливіший.

Уряд поступово відновлює фінансування тимчасово призупинених видатків, зокрема для регіонів.

Цього тижня Парламент підтримав низку надважливих законопроєктів, які відкривають можливість для отримання частини міжнародної фінансової допомоги, необхідної для покриття дефіциту бюджету у 2026 році.

Прискорюємо всі необхідні процедури, щоб кошти від партнерів надійшли якнайшвидше.

Вкотре дякую народним депутатам за підтримку цих рішень. Розраховуємо на таку ж результативну роботу протягом наступних сесійних тижнів.

Від цього залежить отримання міжнародної допомоги в повному обсязі та можливість подальшого відновлення вимушено призупинених видатків.

До мене регулярно звертаються люди з інвалідністю з питаннями щодо працевлаштування, доступу до роботи та можливостей отримання підтримки. І це зрозуміло. Попри гострий дефіцит кадрів на ринку праці, людям з інвалідністю досі непросто знайти роботу, а роботодавцям – створити для них належні умови. Водночас у державі вже діють механізми підтримки, якими можна і потрібно користуватися.

Зокрема, роботодавці можуть отримати компенсацію витрат на облаштування робочих місць для людей з інвалідністю:

🔹 До 129 705 грн – для людей з інвалідністю I групи.
🔹 До 86 470 грн – для людей з інвалідністю II групи.

Ці кошти можна спрямувати на придбання необхідного обладнання та адаптацію робочого місця.

🔸Крім того, передбачена компенсація роботодавцям до 8 647 грн за працевлаштування окремих категорій громадян, зокрема людей з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, за визначених програмою умов.

Але маємо визнати: наявних інструментів недостатньо і суттєвого зростання зайнятості людей з інвалідністю ми не спостерігаємо. Потрібні додаткові механізми індивідуального супроводу, підтримки самої людини, спрощення тих процедур, які не працюють.

Окреме питання – використання коштів цільового фонду для підтримки працевлаштування людей з інвалідністю. Вже рік як фонд функціонує, однак уряд досі не напрацював належних механізмів використання цих коштів.

Вважаю, що зволікати далі неприпустимо. Закликаю відповідальні міністерства прискорити цю роботу та нарешті розробити комплексний механізм підтримки працевлаштування людей з інвалідністю!

Разом з премʼєр-міністром зустрілися вчора з представниками великого бізнесу, аби обговорити можливі опції допомоги бізнесу, зважаючи на тотальний брак фінансів. Розмова вийшла відвертою. Іноді надто.

Погоджуюсь з бізнесом щодо резерву економії у військових закупівлях як ресурсу для фінансування армії. Там давно треба навести лад. Вимагаю цього від уряду з 2022 року. Врешті, є надія, що премʼєр Корецький візьметься за це надважке завдання.

Також погоджуюсь з бізнесом щодо абсолютного провалу політики НБУ на рівні кредитування. Тут, якщо одним словом, – катастрофа. Яку регулятор вперто не хоче бачити.

І ні, жодних шансів щодо підвищення ПДВ або будь-яких інших податків – нема. Міністр Кравченко розробив непоганий механізм страхування військових ризиків. Питання в ресурсі для його реалізації, якого наразі, на жаль, нема. Але це не означає, що маємо відмовлятися від пошуку рішень для підтримки бізнесу.

До мене звертаються громадяни, які через суд домоглися призначення або перерахунку пенсії, але не можуть отримувати її в повному розмірі.

Причина – чинний механізм виплат, за якого фактичний розмір пенсії залежить від передбачених бюджетних коштів. Вважаю це несправедливим: якщо людина відстояла своє право на пенсію в суді, вона повинна отримувати належну їй щомісячну виплату в повному обсязі. Особливо коли йдеться про людей, для яких пенсія є єдиним джерелом існування.

Саме тому зараз готуємо законопроєкт, який чітко розмежує поточну пенсію та заборгованість держави за минулі періоди.

Пропонуємо гарантувати повну щомісячну виплату пенсії, визначеної судовим рішенням, а накопичену заборгованість погашати окремо, у встановленому порядку. Держава може виплачувати старі борги поетапно, але не повинна заради цього обмежувати поточну пенсію людини.

У понеділок плануємо завершити підготовку документа та надати його народним депутатам для підписання.

Цей тиждень став надзвичайно важливим для фінансової стабільності держави.

Верховній Раді вдалося ухвалити необхідні закони та виконати останні вимоги для отримання Україною 4,2 млрд євро міжнародного фінансування. Йдеться також про виконання наших зобов’язань перед МВФ та Світовим банком.

Фактично ми зробили важливий крок від фінансової прірви, наслідки якої вже почали відчуватися, зокрема через затримки з відшкодуванням ПДВ та проведенням платежів місцевих бюджетів.

🔹Про важливість цих рішень для держави, фінансові ризики та політичні суперечки, які заважали їх ухваленню – детальніше у відео.

Як пише Associated Press, у Євросоюзі тривають активні дискусії щодо формування бюджету на 2028-2034 роки, і результати цих переговорів мають безпосереднє значення для України. Ірландія, яка наразі головує в Раді ЄС, винесла на розгляд проєкт фінансової рамки обсягом 1,62 трлн євро. Хоча ця сума на 30% перевищує чинний бюджет, вона все ж на 8% менша від початкової пропозиції Єврокомісії. Наразі остаточної згоди не досягнуто: частина країн-донорів, чиї внески до спільного бюджету перевищують надходження з нього, вимагають подальшого скорочення видатків.

Ключовим для нас є те, що Єврокомісія запропонувала додаткову підтримку України, спрямовану на відбудову та нашу євроінтеграцію. Важливо, що ці кошти пропонують виділяти поза загальними лімітами багаторічного бюджету, аби фінансування України не конкурувало з іншими міжнародними пріоритетами ЄС. Це, безперечно, позитивний сигнал. Утім, фінальні обсяги та умови ще потребують узгодження, оскільки для ухвалення бюджету необхідна одностайність усіх держав-членів та згода Європарламенту.

Для України передбачуваність європейської допомоги – це не просто політична декларація, а суто практична потреба. Масштабне відновлення енергетики, інфраструктури та житлового фонду розраховане на роки безперервної роботи. Маючи чітке розуміння обсягів і строків фінансування, українські громади зможуть завчасно планувати проєкти, а бізнес – залучати фахівців та інвестувати в обладнання під майбутні замовлення.⁩

Взяв участь у дискусійній панелі «Життя в новій реальності: що потрібно бізнесу для роботи в надскладні часи» в межах заходу «Бізнес і нові виклики. Діалоги з NV».

Якщо чесно, відповідь на питання дискусії зрозуміла всім – це мир. І, якщо чесно, дискусії не потребує.
Однак, попри все, держава може вжити заходів, аби полегшити біль бізнесу і під час війни, зменшити його збитки, хоча б частково його підтримавши.

Бізнес потребує дієвих механізмів доступного кредитування та страхування воєнних ризиків. Водночас реалізація таких програм вимагає значних ресурсів, які сьогодні обмежені.

Питання про підняття ПДВ на 1% закрите. Підняття не буде. А іншого ресурсу за умови, коли ми заробляємо податками лише третину від видатків, нема.

Одним із ключових резервів залишається детінізація економіки, яка значно уповільнилася. Вина в цьому лежить на податковій, митниці та БЕБ, які демонструють власну неспроможність.

Необхідні законодавчі рішення для того, аби подолати тінь, вже ухвалені, однак результату нема. Про що свідчить як збільшення тіньового ринку, так і недовиконання державного бюджету за доходами в сумі до 2 млрд євро до кінця року. Це результат роботи фіскалів та правоохоронців.

Детінізація – це не лише про бюджетні надходження, а й про справедливість щодо тих, хто сумлінно сплачує податки та захищає країну. Неприпустимо, коли одні жертвують життям і здоров’ям, а інші збагачуються на ухиленні від оподаткування та корупції.

Не менш важливим залишається своєчасне виконання зобов’язань у межах Ukraine Facility, від яких залежить подальша міжнародна підтримка.

Фінансова криза вже проявляється в затримках відшкодування ПДВ бізнесу та здійснення місцевих видатків. Водночас окремі депутати свідомо затягують ухвалення критично важливих законів тисячами «спам-правок», перетворюючи парламентську трибуну на майданчик для створення контенту в соцмережах. Замість відповідальності за долю країни – боротьба за лайки та особисті рейтинги.

Ми не можемо дозволити собі політичних ігор, які ставлять під загрозу інтереси держави. Нам потрібна консолідація зусиль і своєчасне ухвалення рішень, від яких залежить наша стійкість та можливість підтримувати український бізнес.

Дякую організаторам за запрошення та змістовний діалог.

За даними Пенсійного фонду, станом на 1 жовтня 2026 року середня пенсія в Україні зросла до 7 287,81 грн. За рік – на 13,2%.

Поступово змінюється і структура виплат. Частка пенсіонерів, які отримують до 5 тис. грн, скоротилася з 55,8% до 44,4%. Водночас частка тих, хто отримує понад 10 тис. грн, зросла з 15% до 19%. Безперечно, це позитивна динаміка. Але за середніми показниками не можна забувати про реальне становище мільйонів людей.

Близько 4,4 млн українських пенсіонерів досі отримують не більше 5 тис. грн. Понад чверть – до 4 тис. грн. А майже 340 тис. людей змушені жити на пенсію, що не перевищує 3 тис. грн. І саме на цих людей держава має звернути особливу увагу. Адже пенсії повинно вистачати не лише на оплату комунальних послуг, а й на продукти, ліки та інші базові потреби.

Саме тому в пропозиціях до державного бюджету на 2027 рік наполягаю на підвищенні мінімальної пенсії за віком до 6 500 грн із 1 січня. Для цього та інших пенсійних виплат пропонуємо передбачити додаткові 100 млрд грн. Розумію складність бюджетної ситуації, особливо в умовах війни. Але переконаний, що підтримка людей, які найбільше її потребують, має залишатися одним із наших пріоритетів. Послідовно відстоюватиму ці пропозиції під час доопрацювання бюджету.

Кожен чоловік у своєму житті має посадити дерево, побудувати будинок і виростити сина.
Кожен чиновник, який поважає себе, має отримати вчений ступінь, прочитати лекцію та написати книгу.

Чекаємо від Михайла Федорова книгу.
Щось підказує, що це буде фантастика.

Нобелівську премію з економіки 2026 року присудили Роберту Голлу та Майклу Вудфорду. В основі їхніх досліджень – проста, але надзвичайно важлива думка: люди та бізнес ухвалюють рішення не лише з огляду на те, що мають сьогодні, а й на те, чого очікують від завтрашнього дня. І це, на мою думку, один із ключових уроків для державної економічної політики.

Можна запроваджувати програми підтримки, змінювати податки, стимулювати кредитування. Але важливо розуміти, як на ці рішення реагуватимуть люди та бізнес. Хтось витратить отриману допомогу, хтось погасить борги, а хтось відкладе гроші на чорний день. І кожне з цих рішень має свою логіку. Так само бізнес не поспішатиме інвестувати, якщо не розуміє, за якими правилами працюватиме завтра.

Особливо гостро ми відчуваємо це у нас, в Україні, де до економічної невизначеності додаються щоденні ризики війни. Тому переконаний: державі важливо не лише ухвалювати правильні економічні рішення, а й бути послідовною та передбачуваною у своїх діях. Адже довіра, зрозумілі правила та реальні фінансові можливості людей і бізнесу значною мірою визначають, наскільки ефективною буде економічна політика.⁩

Вже розповідав про дроп-схеми, коли люди за гроші передають стороннім доступ до своїх банківських рахунків. Але є й інша небезпека, про яку варто знати, – SIM-свопінг, або підміна SIM-картки.

Шахраї можуть обманним шляхом перевипустити вашу SIM-картку й отримати доступ до дзвінків та SMS, зокрема кодів підтвердження. Це створює ризик несанкціонованого доступу до банківських рахунків та оформлення кредитів на чуже ім’я.

Існує й інший ризик. Якщо ви тривалий час не користуєтеся номером, оператор згодом може передати його іншому абоненту. Якщо номер залишився прив’язаним до банківських застосунків та інших сервісів, ним можуть скористатися для спроби відновлення доступу до ваших облікових записів.

Як захистити себе та свої кошти?

🔹 Зареєструйте номер на своє ім’я та уточніть в оператора можливості захисту від несанкціонованої заміни SIM-картки.
🔹 Нікому не повідомляйте паролі та коди підтвердження, навіть якщо їх просять нібито працівники банку.
🔹 Якщо перестаєте користуватися номером, заздалегідь змініть його в банківських та інших важливих сервісах.
🔹 Якщо раптово зник мобільний зв’язок без очевидних причин, негайно зверніться до оператора. У разі підозри на шахрайство повідомте також банк, щоб захистити свої рахунки.

Пам’ятайте, безпека ваших коштів починається із захисту персональних даних. Навіть звичайний номер телефону може стати інструментом у руках шахраїв, якщо не подбати про його захист.⁩

Неповторна чарівність осені.

Хочу порекомендувати сьогодні книгу, яка дозволяє зрозуміти все те, що відбувається в Європі з протестами, в тому числі під «Катюшу».

Це аналіз настроїв зумерів від відомого соціолога.

Всупереч сталій думці, зумери не є консервативними. Вони є набагато більш радикальними у вирішенні проблем несправедливості системи, ніж попередні покоління. Вони не прагнуть реформувати систему, вони хочуть її знищити.

Тому для тих, хто очікує на більш спокійний світ, новини погані. Для тих, хто вважає, що протестувальники просять просто ременя, – також.

Друзі, коротко про головне за цей тиждень:

🔹️️️️️️Зареєстрував законопроєкт «Про інвестиційні фонди» № 16137 — важливий крок до формування сучасної правової основи для інвестиційного ринку України;

🔹️️️️️️Провів зустріч із новим виконавчим директором спілки Diia.City United Олесею Залуською щодо умов роботи технологічного бізнесу в Україні та подальший розвиток Дія.City;

🔹️️️️️️Наш законопроєкт № 16036 прийнято за основу. Йдеться про протидію ухиленню від оподаткування, коли підприємства під виглядом відсотків за позиками та кредитами виводять кошти за кордон, не сплачуючи податок на прибуток в Україні;

🔹️️️️️️Звернувся до Дніпропетровської ОВА з вимогою невідкладно забезпечити реалізацію рішення облради щодо фінансування Міжобласного центру медичної генетики та пренатальної діагностики ім. П.М. Веропотвеляна у Кривому Розі, який забезпечує обстеження новонароджених на 21 рідкісне генетичне захворювання та обслуговує дітей з щонайменше шести областей України;

🔹️️️️️️Наш законопроєкт № 15532 прийнято в цілому. Переносимо запуск електронної акцизної марки з 1 листопада 2026 року на 1 липня 2027 року (https://t.me/getmantsevdanil/13323);

🔹️️️️️️Відзвітував про перерахування депутатських виплат на армію;

🔹️️️️️️Вдячний Президенту України за підтримку та підписання закону № 15172 «Про сек’юритизацію та облігації з покриттям» – ще один важливий крок до реалізації Державної програми будівництва доступного житла;

🔹️️️️️️Взяв участь у дискусійній панелі «Життя в новій реальності: що потрібно бізнесу для роботи в надскладні часи» в межах заходу «Бізнес і нові виклики. Діалоги з NV»;

🔹️️️️️️Прийнято наші законопроєкти № 16051-1 та № 15460, що дозволить зробити міжнародну електронну торгівлю прозорішою та забезпечити рівні умови конкуренції для українського й іноземного бізнесу;

🔹️️️️️️Про те, де знайти додаткові 400 млрд грн без збільшення дефіциту та запозичень, які резерви досі не використовуються і чому питання не лише в грошах, а й у пріоритетах держави – у блозі: https://biz.nv.ua/ukr/experts/derzhavniy-byudzhet-2027-getmancev-pro-te-yak-pererozpodiliti-400-mlrd-grn-bez-deficitu-50648231.html

Працюємо далі!🇺🇦⁩

Ще одна важка ніч без сну для нашої країни. Російські ракети та дрони знову атакували мирні міста та села.

Щирі співчуття рідним загиблих.
Усім постраждалим якнайшвидшого одужання.

Згідно з жовтневим оглядом World Economic Outlook, МВФ прогнозує зростання української економіки на 1% у 2026 році та на 3,5% у 2027-му. Фонд очікує прискорення економічного зростання наступного року. Водночас російські атаки на підприємства, енергетику та логістику продовжують завдавати значних втрат економіці та ускладнювати роботу бізнесу.

🔸️️️️️️За оцінками МВФ, середньорічна інфляція становитиме 8,9% у 2026 році та 8,7% у 2027-му. Рівень безробіття може зрости з 10,2% цьогоріч до 11,3% наступного року. Тобто навіть за умови пожвавлення економіки ситуація на ринку праці залишатиметься складною. Водночас маємо розуміти, що зростання ВВП на 1% – це надто мало для країни, яка потребує масштабної відбудови та відновлення економічного потенціалу.

Тому поряд зі збереженням макрофінансової стійкості маємо працювати над умовами для інвестицій, розвитку виробництва та експорту. Бізнесу потрібні можливості відновлювати потужності, залучати фінансування й виходити на нові ринки. Детінізація також залишається частиною цієї роботи. Без цього розраховувати на стійке економічне зростання буде складно.