📑Основні оновлення в Меморандумі з МВФ та план на наступний перегляд
У ході останнього перегляду програми EFF Меморандум про економічну і фінансову політику зазнав помітних змін.
Строки 4-х діючих маяків були перенесені, що свідчить про затримки із реалізацією програми EFF і ходу реформ:
▪️Призначення нового керівника БЕБ (маяк перенесено із кінця лютого на кінець липня 2025);
▪️Подача законопроекту про ризик критичних третіх осіб фінансового сектору (із травня на вересень 2025);
▪️Внесення змін до Кримінального процесуального кодексу для посилення боротьби із корупцією, в т.ч. у контексті скасування т.з «правок Лозового» (із грудня 2024 до липня 2025). Цей маяк переноситься вже утретє, і думаю в останнє;
▪️Публікація зовнішнього аудиту ефективності Національного антикорупційного бюро України (із лютого до липня 2025).

Добавлено 4 нові структурні маяки:
🔸Розробка операційного плану для реалізації IT стратегії для ДПС та ДМС (у рамках виконання Нацстратегії доходів) – до кінця вересня 2025;
🔸Прийняття секторальних стратегій у відповідності до нової стратегії управління державними інвестиціями – до кінця грудня 2025;
🔸Проведення незалежної перевірки професійної придатності і ділової репутації НКЦПРФ (частина попереднього маяка, виконання якого було провалено регулятором) – до кінця червня 2025.
🔸Перегляд процедури відбору та призначення до наглядових рад держпідприємств – до кінця серпня 2025.

На наступний 8-й перегляд, який найбільш ймовірно відбудеться вже у липні, будуть виноситись структурні маяки по реформам із виконанням на середину поточного року. Не бачу суттєвих проблем із їх досягненням, звісно якщо НКЦПРФ вдруге не вирішить провалити «свій маяк». Потенційно можуть бути затримки із обранням на конкурсі та призначенням нового голови Митної служби, але буде видно ближче до дедлайну - кінця червня. Решта маяків, включно із подачею Бюджетної декларації та подачею законопроекту про запровадження вимог податкової звітності для операторів цифрових платформ, є цілком посильними для Уряду.

👨🏻‍💻Розраховую, що відповідні висновки із гальмування виконання програми МВФ будуть зроблені. В нинішніх умовах ми не можемо собі дозволити ставити навіть під невеликий ризик співпрацю за програмою, яка була і залишається якорем для макроекономічної стабільності у країні.      
 

👨🏻‍💻Питають про макро-прогноз МВФ
Основний момент – це не очікування закінчення чи продовження війни. Порівняно із 6-м переглядом у грудні минулого року, тут нічого не змінилось – у базовому сценарії Фонд як припускав, так і продовжує виходити із закінчення військових дій до кінця поточного року.
У негативному сценарії війна продовжиться до другого кварталу 2026 року, у позитивному – раніше, але Фонд не зазначає коли.
МВФ звісно не військові стратеги, там сидять економісти, які працюють із макроекономічними прогнозами. Ці прогнози будуються на макроекономічних моделях і певних припущеннях. Прогнози, як і припущення, переглядаються раз на квартал.

Навчені досвідом минулого року, коли був недооцінений ризик продовження війни у другій половині 2024 року (і відповідно виник бюджетний розрив, збільшилась оцінка потреби у зовнішньому фінансуванні та ін.), Фонд врахував це поточного року. І поки закладає як базу, що війна триватиме до кінця поточного року. Буде більше впевненості до літа як розвивається мирний трек, можливо Фонд скоригує очікування і відповідно прогноз.  

💰Водночас, основна зміна у макро-прогнозі відображає більшу ясність із фінансуванням за механізмом ERA (50 млрд. дол. за рахунок заморожених російських активів). Це відображено у досягнутих домовленостей із ЄС, США, Канадою, Великобританією та як очікується Японією, відповідно до яких Україна отримає частину такого фінансування у 2025 році наперед (17,5 млрд.дол.), і воно буде використано для фінансування бюджетного розриву у 2026-2027 рр (8,4 млрд.дол.) та акумулювання буферу фінансування на випадок негативного розвитку подій (9,1 млр. дол.).

💁‍♂️Звідси, як запитували читачі ТГ каналу, на перший погляд дивне збільшення прогнозу зовнішнього фінансування у 2025 році, обсягу міжнародних резервів (з 43,3 до 56,8 млрд. дол.), а також збільшення рівня державного боргу (із 104 до 110% ВВП – тут нагадаю, кошти, які ми отримуємо за механізмом ERA рахуються як умовні боргові зобов’язання, які ми будемо погашати виключно якщо росія виплатить репарації).  

📝Щодо решти змін, то їх небагато, але вони на жаль не найкращі. Із основного:
▪️Прогноз зростання реального ВВП погіршено із 2,5-3,5% до 2-3%. Це відображає вплив зменшення експорту сталі та збільшення імпорту коксівного вугілля внаслідок припинення роботи шахти в Покровську, а також потребу у збільшенні імпорту природного газу через обстріли газової інфраструктури.
▪️Прогноз інфляції підвищено із 7,5% до 9% через її пришвидшення наприкінці 2024 року та погіршені інфляційні очікування домогосподарств.
▪️Водночас, прогноз дефіциту бюджету (без грантів) залишається без змін на рівні 19,6% ВВП.

👥🌐Як зазначає Фонд, більш скорше завершення війни може призвести до потенційного позитивного сценарію за умови адекватних гарантій безпеки, міжнародної підтримки, а також посилення реформ і реалізації політики зростання. Водночас досягнення миру без надійних гарантій безпеки та/або фінансових ресурсів для відбудови може призвести до несприятливих економічних і соціальних наслідків із затяжною невизначеністю щодо повернення мігрантів, темпів економічної реконструкції та відновлення прямих іноземних інвестицій.

Дорадчі алгоритми - must have будь-якого програмного сервісу. Вони передбачають наші вподобання, пропонуючи нам уникнути втрати зайвого часу на особистий вибір та особисті оцінки. Передусім це зручно.

Однак, з іншого боку, такий підхід, що базується на наших попередніх виборах, а також на виборі більшості примітивізує нашу культуру, уніфікує її, нав’язуючи спрощений, «адаптований» аналог і культури і врешті нас самих.
Адже ми самі - це індивідуальність, сформована пошуками, помилками, переживаннями нового, того, що було помислене і сприйняте нами, змінивши структуру нашої особистості.
Алгоритм позбавляє нас зусиль над собою, але й одночасно позбавляє і самого життя, яке є зусиллям в часі, як казав Марсель Пруст. І наврядчи алгоритм рекомендує вам сумний і подекуди нудний опус «В пошуках втраченого часу», і, більше того, шансів вас захопити і сподобатися вам у цього роману ще менше. Однак, його текст реально осмислений вами, змінить вас назавжди.

Підспудність алгоритмів в добровільності вибору, який є зручнішим і доступнішим за власні зусилля пошуку.
Однак, власні зусилля пошуку, зусилля стати людиною і робить тебе людиною.

Цікава книга про роль алгоритмів у примітивізаціі культури від Кайла Чейка. Рекомендую.
🔗 https://www.ebay.com/itm/364676176817

Ми дуже поважаємо наших прибалтійських партнерів та вдячні їм за допомогу, але аргумент про зростаючу небезпеку російського вторгнення в країни Балтії внаслідок перемирʼя в Україні точно не може бути контраргументом проти останнього, в тому числі у контексті відправки миротворчого контингенту із країн НАТО як один із можливих форматів таких сил.

Мʼяко кажучи, дивні заяви від партнерів, якщо чесно.

✅Держстат оприлюднив підсумки роботи трьох з чотирьох основних сфер реального сектору економіки за 2024 рік.
Сталося це з майже двомісячним запізненням (порахувати мали до кінця січня).
🔹Транспорт: перевезення вантажів зросли на 7,8%, пасажирів – на 6,8%, вантажообіг – на 13,0%, пасажирообіг – на 10,1% (у 2023 році було +3,4%, +27,3%, -2,0%, +26,5% відповідно, тобто у вантажному сегменті ситуацію покращили, а от у пасажирському – пригальмували).
🔹Будівництво: обсяги зросли на 15,5% (у 2023 році – на 25,0%).
🔹Промисловість: виробництво збільшилось на 3,6% (у 2024 році – на 6,8%).

Скорочення темпів відновлення (особливо у двох останніх секторах) викликає тривогу.
Якщо за збереження досягнутих минулого року показників будівельна галузь зможе вийти на довоєнні обсяги у 2029 році, то промисловість – тільки через десятиліття, у 2035 році.

💁‍♂️Вочевидь Мінекономіки потрібно внести серйозні корективи у свою іміджеву програму «Зроблено в Україні», адже державі вкрай потрібно прискорення, а не уповільнення відновлення ключових її секторів.

📑📲Оприлюднено План переведення публічних послуг в електронну форму до 2026 року.
У наступні 21 місяць планується забезпечити перехід на надання саме в електронному вигляді понад сотні послуг у 30 сферах, зокрема, соціального захисту, державної реєстрації (актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), охорони здоров’я, освіти, ліцензування видів господарської діяльності, податкової та митної політики, аграрній сфері та безпечності харчових продуктів, санітарно-епідеміологічного благополуччя, пенсійного забезпечення та страхових виплат, будівництва тощо.

Вже протягом наступних трьох місяців, до кінця червня повинні запрацювати в електронному форматі:
🔹надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни;
🔹надання статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України;
🔹призначення одноразової грошової допомоги в разі інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації
🔹призначення одноразової грошової допомоги у разі інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження військової служби у військовому резерві;
🔹призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження військової служби у військовому резерві;
🔹замовлення буквено-цифрової комбінації номерних знаків для подальшого відповідального зберігання та закріплення за транспортними засобами власника;
🔹подання заяви про заміну свідоцтва про реєстрацію (технічний паспорт) транспортного засобу;
🔹оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта громадянина України для виїзду за кордон;
🔹обмін посвідчення водія або отримання його після втрати чи викрадення в електронній формі засобами Порталу Дія з доставкою за кордон;
🔹обрання доступного за місцезнаходженням постачальника електронних комунікаційних послуг.

Далі планується перевести в електронний формат:
▪️ у ІІІ кварталі 2025 року – 11 послуг;
▪️у IV кварталі 2025 року – 49 послуг (у тому числі 11 – у митній сфері);
▪️у І кварталі 2026 року – 17 послуг (у тому числі 8 – у податковій сфері);
▪️у ІІ кварталі 2026 року – 2 послуги;
▪️у ІІІ кварталі 2026 року – 3 послуги;
▪️у IV кварталі 2026 року – 26 послуг.

📄Детальніше – у доданому файлі.

📑👥Європейська Комісія затвердила 47 стратегічних проектів у сфері критичної сировини.
Як зазначили в ЄК, це сприятиме посиленню спільних стратегічних сировинних потужностей, що, у свою чергу, зміцнить європейський ланцюжок створення вартості сировини та диверсифікує джерела постачання.

Відібрані стратегічні проекти – важливий крок з імплементації Акту про критичну сировину (CRMA), який визначив цільові показники у цій сфері до 2030 року, а саме – щоб європейський видобуток, оброблення та переробка стратегічної сировини задовольнила 10%, 40% і 25% попиту ЄС відповідно.

🇪🇺Проекти реалізовуватимуться в 13 державах-членах ЄС: Бельгії, Греції, Естонії, Іспанії, Італії, Німеччині, Польщі, Португалії, Румунії, Фінляндії, Франції, Чехії, Швеції.

Вони охоплюють один або кілька сегментів ланцюжка створення вартості сировини:
🔹25 проектів – видобутку;
🔹24 – оброблення;
🔹10 – переробки;
🔹2 – заміни сировини.

Усього проектами охоплено 14 з 17 стратегічних видів сировини, перелічених у CRMA, а саме: боксити/глинозем/алюміній; бор (металургійний сорт); кобальт; мідь; галій; германій; літій (клас батареї); металевий магній; марганець (акумуляторний); графіт (клас акумулятора); нікель (клас акумулятора); метали платинової групи; рідкоземельні елементи для постійних магнітів; вольфрам.
Вісмут, металевий кремній і металевий титан не охоплюються стратегічними проектами в першому затвердженому списку.

Завдяки реалізації проектів щодо літію (22 проекти), нікелю (12 проектів), графіту (11 проектів); кобальту (10 проектів) та марганцю (7 проектів) ЄС зможе повністю досягти своїх контрольних показників щодо видобутку, переробки та переробки літію та кобальту до 2030 року, одночасно продемонструвавши значний прогрес щодо графіту, нікелю та марганцю.

Стратегічні проекти щодо вольфраму (3 проекти) та магнію (1 проект) сприятимуть стійкості оборонної промисловості ЄС, яка спирається на використання цих матеріалів.

💶Очікувані загальні капітальні інвестиції, необхідні для реалізації 47 стратегічних проектів – 22,5 млрд. євро.
Для них передбачено спрощені положення щодо отримання дозволів (зберігаючи при цьому необхідність дотримання екологічних, соціальних та управлінських стандартів – ці аспекти вирішуються державами-членами і не є об’єктом спрощеної процедури видачі дозволів) – процес їх надання не перевищуватиме 27 місяців для проектів видобутку та 15 місяців для інших проектів (за стандартною процедурою дозвільні процеси можуть тривати від 5 до 10 років).
Стратегічні проекти, а також інші проекти з критично важливої сировини зможуть скористатися «єдиними контактними точками» у державах-членах ЄС, які будуть їх єдиними «співрозмовниками» протягом усього процесу видачі дозволів. 

☑️Перший конкурс заявок тривав з 23 травня до 22 серпня 2024 року, після чого незалежні експерти оцінили технічні, фінансові аспекти та аспекти сталого розвитку проектів, перевірили їх класифікацію згідно з Рамковою класифікацією ресурсів ООН та на предмет відповідності Акту про критичну сировину.
На основі цих експертних оцінок ЄК підготувала попередній перелік відібраних проектів, провела консультації з Радою з питань критичної сировини (до неї входять представники держав-членів ЄС за участі Європейського Парламенту як спостерігача) та після цього винесла висновок про прийняття переліку стратегічних проектів.

💰Стратегічні проекти можуть отримати підтримку завдяки можливостям регіональних та національних органів влади використовувати фінансування з Європейського фонду розвитку та Фонду згуртованості для підтримки проекту відповідно до нового Регламенту STEP.

❕Європейська Комісія анонсувала також про оголошення нового конкурсу заявок на стратегічні проекти, який наразі заплановано на кінець літа.
🇺🇦Що це означає для України❓
На першому етапі були відібрані проекти, розташовані виключно у державах ЄС.
Однак надання статусу стратегічного також можливе для і проектів, розташованих за межами території ЄС, якщо вони відповідатимуть критеріям, встановленим в CRMA.
Наразі Європейська Комісія отримала 46 заявок на проекти, розташовані в третіх країнах. Рішення про потенційний відбір таких проектів та можливі умови їх реалізації буде прийнято пізніше.

💁‍♂️Тож, формуючи відповідну політику щодо українських ресурсів (а боротьба у світі за контроль над критичною сировиною з боку ключових гравців посилюватиметься – бачимо це на прикладі політики США чи Китаю) – маємо дуже ретельно усе зважувати, враховуючи наше майбутнє членство у ЄС.

Ви помічали, що щирий сміх, на відміну від сліз, неможливо зімітувати?
Тобто можна зробити вправу обличчям, відтворюючи щось схоже. Але фальш буде очевидною.
Тому, сьогодні без сміху, без справжнього сміху. Попри всі ці балачки, що сміх допомагає на війні і життя продовжується.
Можливо і допомагає, але якось не виходить.
І життя продовжується не у всіх.

ПСО на ринку природного газу продовжено на неопалювальний сезон.
Термін покладання спеціальних обов’язків, який завершувався 30 квітня, продовжено до 31 жовтня 2025 року.
❕Це означає, що ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» реалізовуватиме за спеціальними цінами до кінця жовтня природний газ постачальникам природного газу в обсягах, необхідних побутовим споживачам, а також операторам газорозподільних систем (у розмірі нормативних, понаднормованих втрат та виробничо-технологічних витрат, втрат, зумовлених воєнними діями та понесених у зв’язку із запобіганням/врегулюванням гуманітарних кризових ситуацій).

💲👥До переліку суб’єктів, на які покладається зобов’язання щодо продажу газу НАК «Нафтогаз України» для формування з нього ресурсу для забезпечення побутових споживачів, операторів газорозподільних систем, виробників електричної енергії і виробників теплової енергії, додано контрольоване державою ПАТ «Укрнафта».

☑️ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» у неопалювальний період постачатиме газ суб’єктам господарювання, які провадять господарську діяльність з виробництва електричної енергії, за такими цінами за 1000 куб. метрів газу:
▪️для теплоелектроцентралей, які виробляють електричну енергію в теплофікаційному циклі – 18 тис. гривень грн. (з урахуванням ПДВ);
▪️для теплових електростанцій та теплоелектроцентралей, які виробляють електричну енергію в конденсаційному циклі – 14 тис. грн. (з урахуванням ПДВ);
▪️для газотурбінних та газопоршневих установок, які виробляють виключно електричну енергію – 14 тис. грн. (з урахуванням ПДВ);
▪️для газотурбінних та газопоршневих установок, які виробляють електричну та теплову енергію комбінованим способом – 18 тис. грн. (з урахуванням ПДВ).

💸Ціна на газ на внутрішньому ринку у березні складала майже 17,6 тис. грн.
Через систематичні атаки «налаштованої на мир» росії на газову інфраструктуру України власний видобуток блакитного палива скорочується.
За оцінками експертів, через це до наступного опалювального сезону нам знадобиться імпортувати приблизно 4,5-4,6 млрд. кубометрів газу, а він дорожчий (31 березня на газовому хабі TTF – майже 464 дол. за 1000 куб. м) і самим європейцям його потрібно буде більше, оскільки вони вийшли з опалювального сезону, який завершився, з меншими запасами, ніж з попереднього.

💁‍♂️Продовживши ПСО до кінця жовтня, ми зберегли стабільність та цінову передбачуваність на ринку природного газу та електроенергії до початку наступного опалювального сезону.

Якщо памʼятаєте протягом багатьох років існувала проблема помилкового зарахування платником податків на інші рахунки. В таких випадках ДПС вважала податковий обовʼязок не виконаним, а платник проводив роки в судах аби скасувати штраф та зарахувати сплачені кошти.

Минулого року ми прийняли норму про звільнення від відповідальності платника при помилковій сплаті податків на інші бюджетні рахунки за умови подання заяви на повернення.
А для зручності платників, податковим органом в грудні 2024 року було розроблено сервіс - повідомлення в Електронний кабінет платнику про помилковість сплати та необхідність вчасного подання заяви про повернення помилково сплачених сум.

❗️Сьогодні вже є перші цифри роботи сервісу, питання вирішене, проблеми не існує.

Дякую команді ДПС за злагоджену роботу!
https://t.me/tax_gov_ua/4667

📉У 2024 році економічне зростання уповільнилось до 2,9% (проти 5,3% у 2023 році).
За даними державної служби статистики, за підсумками 2024 року валовий внутрішній продукт (ВВП) у реальному вимірі збільшився на 2,9%. У фактичних цінах ВВП склав 7 658,7 млрд. грн.

🏦📊Підсумкове зростання виявилось помітно меншим за очікування: у січні НБУ оцінював зростання у 3,4%, міністерство економіки – у 3,6%. Сповільнення темпів росту ВВП обумовлюється гіршими результатами 4-го кварталу минулого року, в якому уперше з І кв 2023 року було зафіксовано падіння економіки на 0,1% (рік до року).

У підсумку по року базові сектори економіки показали різноспрямовану динаміку (рік до року):
▪️с/г – падіння на 7,3% (через гірший врожай)
▪️промисловість: добувна (+3,6%), переробна (+6%), енергетика – падіння на 2,7%
▪️будівництво – зростання на 16,2%
▪️торгівля – падіння на 4,1%
▪️транспорт – зростання на 11,4%
▪️сфера послуг показала зростання – найбільше фінансова та страхова діяльність (+27,4%, що до речі вкотре нас повертає до обґрунтованості додаткового оподаткування цього сектору минулого року).

За категоріями кінцевих витрат маємо наступні результати: 
▫️кінцеві споживчі витрати – «плюс» 2,1%, в т.ч. домогосподарств +6,8%, державного сектору – «мінус» 4,5%
▫️валове нагромадження капіталу – «плюс» 8,9%
▫️вклад чистого експорту (експорт мінус імпорт товарів і послуг) залишався від’ємним, що серед інших причин власне й пригнічувало відновлення економіки.  

🔻Нагадаю, українська економіка сповільнюється з 2-го кварталу минулого року. Причини: більш висока база порівняння для відновлення і виснаження через повномасштабну війну (обстріли інфраструктури, дефіцит е/е, структурні проблеми на ринку праці та інші безпекові чинники, що негативно впливають на виробничу діяльність і ділові очікування).

🔹За підсумками 2024 року реальний ВВП відновився до трохи більше 77% від рівня 2021 року. У 2025 році очікується подальше сповільнення темпів зростання  до 2,7% за прогнозом Мінекономіки. За оцінками МВФ, окрім безпекових ризиків та згаданих структурних проблем, уповільнення додатково відображатиме вплив зменшення експорту сталі та збільшення імпорту коксівного вугілля внаслідок припинення роботи шахти в Покровську, а також потребу у збільшенні імпорту природного газу через обстріли газової інфраструктури.

💁‍♂️Вважаю, робота економічного блоку уряду насамперед у частині залучення інвестицій, стимулювання зайнятості, внутрішнього виробництва і експорту як драйверів економічного зростання потребує посилення. Не менш важливим залишається де-тінізація економіки та раціоналізація публічних видатків. Інакше на тлі більшої невизначеності із зовнішньою допомогою та значних безпекових ризиків, які довго залишатимуться на порядку денному, ми ризикуємо отримати ще більш слабке відновлення. Це консервуватиме структурні проблеми, які загострились через війну (втрату капіталу і робочої сили).

🤦Останнім часом пожвавилися яскраві реляції деяких колег про «перемоги» на фондовому ринку, що йде вперед до світлого майбутнього так швидко, що інвестори та торгівці за ним не встигають.

Просто на цифрах спробував пояснити реальний стан речей, а також визначити основну причину занепаду.

Власне, сучасний стан ринку, як результат роботи регулятора є для мене особисто основною пересторогою щодо розширення повноважень Нацкомісії на сферу регулювання криптоактивів. Вважаю непорівняно більш ефективними регуляторами — Нацбанк і Мінцифри.

https://glavcom.ua/economics/finances/fondovij-rinok-ukrajini-kinchaj-batku-torhuvati-1052071.html