Обговорили зміст та перспективи всіх фінансових законопроєктів, що на разі розглядаються в Комітеті.
Окрему увагу зупинили на підвищенні податку на прибуток на банки у 2025 році.
Таких перспектив нема. І річ навіть не в економічних підставах для такого рішення, річ в рішенні КСУ, що надав тлумачення принципу стабільності оподаткування та неможливості ретроактивного підвищення податків у січні 2025 року.
Ми вважаємо, що ствердження в країні принципу верховенства права тепер однозначно визначеного КСУ є набагато важливішим за миттєвий бюджетний зиск.
Дякую за зустріч!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍17❤7🔥3😢2
✅📑Верховна Рада прийняла у першому читанні два законопроекти, які відкриють шлях до підписання «промислового безвізу».
Йдеться про такі проекти:
1. Про внесення змін до деяких законів України щодо гармонізації сфери акредитації органів з оцінки відповідності та системи технічного регулювання з вимогами ЄС (№12221), який передбачає:
▪️встановлення принципу визнання в Україні результатів акредитації органів з оцінки відповідності, проведеної національними органами з акредитації держав-членів ЄС, які отримали позитивні результати взаємного оцінювання в рамках європейської регіональної організації з акредитації;
▪️встановлення принципу неконкурентності національного органу України з акредитації з національними органами акредитації держав-членів ЄС;
▪️визначення умов проведення національним органом України з акредитації транскордонної акредитації;
▪️взаємодію з Єврокомісією та органами влади держав-членів ЄС в рамках Угоди АСАА, а національного органу України з акредитації – з національними органами з акредитації держав-членів ЄС;
▪️відповідальність суб’єктів господарювання, які вводять в обіг або надають на ринку продукцію (в межах їх обов’язків у ланцюгу постачання) за її відповідність вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до неї, а також за забезпечення того, що вся інформація, яку вони надають стосовно своєї продукції, є точною, повною та відповідає вимогам технічних регламентів.
Йдеться про такі проекти:
1. Про внесення змін до деяких законів України щодо гармонізації сфери акредитації органів з оцінки відповідності та системи технічного регулювання з вимогами ЄС (№12221), який передбачає:
▪️встановлення принципу визнання в Україні результатів акредитації органів з оцінки відповідності, проведеної національними органами з акредитації держав-членів ЄС, які отримали позитивні результати взаємного оцінювання в рамках європейської регіональної організації з акредитації;
▪️встановлення принципу неконкурентності національного органу України з акредитації з національними органами акредитації держав-членів ЄС;
▪️визначення умов проведення національним органом України з акредитації транскордонної акредитації;
▪️взаємодію з Єврокомісією та органами влади держав-членів ЄС в рамках Угоди АСАА, а національного органу України з акредитації – з національними органами з акредитації держав-членів ЄС;
▪️відповідальність суб’єктів господарювання, які вводять в обіг або надають на ринку продукцію (в межах їх обов’язків у ланцюгу постачання) за її відповідність вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до неї, а також за забезпечення того, що вся інформація, яку вони надають стосовно своєї продукції, є точною, повною та відповідає вимогам технічних регламентів.
👍14😢2
2. Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного ринкового нагляду та системи технічного регулювання відповідно до вимог ЄС (№12426), який передбачає:
▪️запровадження ринкового нагляду за продукцією, що реалізується через Інтернет чи за допомогою інших способів дистанційної торгівлі;
▪️розширення переліку осіб, на яких поширюється державний ринковий нагляд (надавач послуг з виконання замовлень (надавач послуг фулфілменту), надавач послуг інформаційного суспільства);
▪️визначення повноважень органів ринкового нагляду у разі виявлення ними порушень, що можуть мати наслідком серйозну та непоправну шкоду для кінцевого користувача через невідповідність продукції, що реалізується через Інтернет чи за допомогою інших способів дистанційної торгівлі;
▪️надання можливості об’єднанням суб’єктів господарювання або споживачів укладати угоди про здійснення спільної діяльності з органами ринкового нагляду;
▪️запровадження можливості відбору на безоплатній основі зразків продукції, щодо яких передбачено проведення експертизи (випробування) методами неруйнівного контролю з поверненням таких зразків власнику, якщо не було виявлено невідповідності;
▪️удосконалення процедур здійснення контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, механізмів взаємодії між митними органами та органами ринкового нагляду.
✔️Таким чином ми імплементуємо у національне законодавство Рішення Європарламенту і Ради ЄС № 768/2008/ЄС від 9 липня 2008 року про загальну структуру (систему) маркетингу продукції, Регламент Європарламенту і Ради ЄС № 765/2008/ЄС від 9 липня 2008 року про встановлення вимог для акредитації і ринкового нагляду, що стосується торгівлі продукцією, та Регламент Європейського Парламенту і Ради ЄС № 2019/1020 від 20.06.2019 про ринковий нагляд та відповідність продуктів.
Прийняття цих законопроектів в цілому:
🔹забезпечуватиме функціонування української системи акредитації органів з оцінки відповідності та сфери технічного регулювання, а також здійснення державного ринкового нагляду у відповідності до вимог ЄС;
🔹сприятиме обігу на ринку України продукції, що відповідає встановленим до неї вимогам незалежно від того, вироблена вона в Україні чи ні;
🔹забезпечуватиме єдиний підхід до встановлення відповідальності за порушення суб’єктами господарювання вимог законодавства в сфері технічного регулювання;
🔹а головне – дозволить укласти врешті-решт Угоду про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА або «промисловий безвіз») між Україною та ЄС.
Для нас і зараз, а тим більше на перспективу повоєнного відновлення важливо отримати вільний доступ до єдиного європейського ринку.
Для цього необхідно повністю гармонізувати законодавство у сфері технічного регулювання та ринкового нагляду із європейським.
Це складна та багатоетапна робота, яка зайняла через її масштаби не один рік. Після досягнення певного прогресу з жовтня 2020 року по липень 2023 року було проведено декілька оціночних місій ЄС, які аналізували стан адаптації горизонтального і секторального законодавства до актів законодавства ЄС та готовності інфраструктури якості України до укладення Угоди АСАА та готували рекомендації щодо подальших кроків.
💁♂️Підтриманими сьогодні за основу законопроектами ми вийшли по суті на фінішну пряму.
Сьогодні майже 60% українського експорту – це аграрна продукція, однак Україна – держава, у якій представлено десятки галузей промисловості, і ми маємо зробити все необхідне, щоб вони отримали повну безбар’єрність на ринку ЄС.
▪️запровадження ринкового нагляду за продукцією, що реалізується через Інтернет чи за допомогою інших способів дистанційної торгівлі;
▪️розширення переліку осіб, на яких поширюється державний ринковий нагляд (надавач послуг з виконання замовлень (надавач послуг фулфілменту), надавач послуг інформаційного суспільства);
▪️визначення повноважень органів ринкового нагляду у разі виявлення ними порушень, що можуть мати наслідком серйозну та непоправну шкоду для кінцевого користувача через невідповідність продукції, що реалізується через Інтернет чи за допомогою інших способів дистанційної торгівлі;
▪️надання можливості об’єднанням суб’єктів господарювання або споживачів укладати угоди про здійснення спільної діяльності з органами ринкового нагляду;
▪️запровадження можливості відбору на безоплатній основі зразків продукції, щодо яких передбачено проведення експертизи (випробування) методами неруйнівного контролю з поверненням таких зразків власнику, якщо не було виявлено невідповідності;
▪️удосконалення процедур здійснення контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, механізмів взаємодії між митними органами та органами ринкового нагляду.
✔️Таким чином ми імплементуємо у національне законодавство Рішення Європарламенту і Ради ЄС № 768/2008/ЄС від 9 липня 2008 року про загальну структуру (систему) маркетингу продукції, Регламент Європарламенту і Ради ЄС № 765/2008/ЄС від 9 липня 2008 року про встановлення вимог для акредитації і ринкового нагляду, що стосується торгівлі продукцією, та Регламент Європейського Парламенту і Ради ЄС № 2019/1020 від 20.06.2019 про ринковий нагляд та відповідність продуктів.
Прийняття цих законопроектів в цілому:
🔹забезпечуватиме функціонування української системи акредитації органів з оцінки відповідності та сфери технічного регулювання, а також здійснення державного ринкового нагляду у відповідності до вимог ЄС;
🔹сприятиме обігу на ринку України продукції, що відповідає встановленим до неї вимогам незалежно від того, вироблена вона в Україні чи ні;
🔹забезпечуватиме єдиний підхід до встановлення відповідальності за порушення суб’єктами господарювання вимог законодавства в сфері технічного регулювання;
🔹а головне – дозволить укласти врешті-решт Угоду про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА або «промисловий безвіз») між Україною та ЄС.
Для нас і зараз, а тим більше на перспективу повоєнного відновлення важливо отримати вільний доступ до єдиного європейського ринку.
Для цього необхідно повністю гармонізувати законодавство у сфері технічного регулювання та ринкового нагляду із європейським.
Це складна та багатоетапна робота, яка зайняла через її масштаби не один рік. Після досягнення певного прогресу з жовтня 2020 року по липень 2023 року було проведено декілька оціночних місій ЄС, які аналізували стан адаптації горизонтального і секторального законодавства до актів законодавства ЄС та готовності інфраструктури якості України до укладення Угоди АСАА та готували рекомендації щодо подальших кроків.
💁♂️Підтриманими сьогодні за основу законопроектами ми вийшли по суті на фінішну пряму.
Сьогодні майже 60% українського експорту – це аграрна продукція, однак Україна – держава, у якій представлено десятки галузей промисловості, і ми маємо зробити все необхідне, щоб вони отримали повну безбар’єрність на ринку ЄС.
❤10👍8😢6
👥📑Європейська Комісія розробила План дій щодо сталі та металів.
Це вже другий (після автомобільної промисловості) галузевий план індустріальної політики, розроблений у другу каденцію ЄК під керівництвом Урсули фон дер Ляєн для підтримки та розширення європейських промислових потужностей у металургійному секторі.
❕Європейська сталеливарна промисловість є фундаментальною для економіки ЄС, забезпечуючи ресурсами такі критичні сектори, як автомобільна промисловість, чисті технології та оборона.
ЄС веде свою історію як спадкоємець Європейської спільноти з вугілля та сталі, заснованої у 1951 році Бельгією, Італією, Люксембургом, Нідерландами, Францією та ФРН задля утворення спільного ринку для вугільної і металургійної промисловості.
☑️Нині металургійна галузь ЄС має близько 500 виробничих майданчиків в 22 державах-членах та створює щорічно близько 80 млрд. євро ВВП ЄС.
Водночас нині цей сектор перебуває на критичному поворотному етапі, коли йому загрожують високі витрати на енергію, нечесна глобальна конкуренція та існує потреба в інвестиціях для скорочення викидів парникових газів.
Це вже другий (після автомобільної промисловості) галузевий план індустріальної політики, розроблений у другу каденцію ЄК під керівництвом Урсули фон дер Ляєн для підтримки та розширення європейських промислових потужностей у металургійному секторі.
❕Європейська сталеливарна промисловість є фундаментальною для економіки ЄС, забезпечуючи ресурсами такі критичні сектори, як автомобільна промисловість, чисті технології та оборона.
ЄС веде свою історію як спадкоємець Європейської спільноти з вугілля та сталі, заснованої у 1951 році Бельгією, Італією, Люксембургом, Нідерландами, Францією та ФРН задля утворення спільного ринку для вугільної і металургійної промисловості.
☑️Нині металургійна галузь ЄС має близько 500 виробничих майданчиків в 22 державах-членах та створює щорічно близько 80 млрд. євро ВВП ЄС.
Водночас нині цей сектор перебуває на критичному поворотному етапі, коли йому загрожують високі витрати на енергію, нечесна глобальна конкуренція та існує потреба в інвестиціях для скорочення викидів парникових газів.
👍12😢1
План дій покликаний сприяти вирішенню поточних викликів у коротко- та середньостроковій перспективі та передбачає такі ключові позиції:
▪️забезпечення доступного та безпечного енергопостачання для сектора: оскільки витрати на енергію становлять більшу частку витрат на виробництво металів, ніж в інших секторах, план сприяє використанню угод про закупівлю електроенергії (PPA) і заохочує держави-члени використовувати гнучкість податків на енергію та знижені мережеві тарифи для пом’якшення нестабільності цін на електроенергію, а також швидшому доступу до мережі та підтримує збільшення використання відновлюваних джерел водню з низьким вмістом вуглецю;
▪️запобігання витоку вуглецю: Механізм коригування кордонів викидів вуглецю (CBAM) має забезпечити рівні умови гри та гарантувати, що промислові підприємства поза межами ЄС не «промиватимуть» свої метали, щоб вони виглядали низьковуглецевими, але вироблялись з використанням джерела енергії з високим рівнем викидів;
▪️розширення та захист європейських промислових потужностей: ЄС уже вжив заходи щодо захисту від недобросовісної конкуренції у сфері сталі, алюмінію та феросплавів, але ЄК посилить поточні захисні заходи щодо сталі, а до кінця року – запропонує новий довгостроковий захід для підтримки високоефективного захисту металургійного сектору ЄС після того, як діючі захисні заходи закінчаться в середині 2026 року. Щоб запобігти обходу експортерами захисних заходів, ЄК також оцінить запровадження «правила розплавленого та розлитого» для визначення походження металевих виробів;
▪️сприяння циркулярності: покращення переробки має вирішальне значення для скорочення викидів і споживання енергії в металургійній промисловості. ЄК планує встановити цілі щодо вторинної переробленої сталі та алюмінію в ключових секторах і оцінити, чи повинні більше продуктів (приміром, будівельні матеріали та електроніка) мати вимоги щодо вторинної переробки або вмісту вторинної сировини, а крім того розгляне торговельні заходи щодо металобрухту, життєво необхідної сировини для декарбонізованої сталі, щоб забезпечити достатню її доступність;
▪️зменшення ризиків декарбонізації: Закон про прискорення промислової декарбонізації запровадить критерії стійкості та сталості для європейських продуктів у державних закупівлях, щоб підвищити попит на вироблені в ЄС метали з низьким вмістом вуглецю. Планується отримати 100 млрд. євро через Банк промислової декарбонізації, з пілотним аукціоном у 1 млрд. євро в 2025 році, зосередженим на декарбонізації та електрифікації ключових промислових процесів;
▪️захист якісних робочих місць у промисловості: металургія є життєво важливою для економіки ЄС, у ній прямо чи опосередковано зайнято майже 2,6 мільйона осіб. Активна трудова політика сприятиме розвитку навичок, справедливому найму на роботу та забезпеченню захисту прав працівників.
Детальніше – у доданому файлі.
Чому це має важливе значення для нас❓
По-перше, попри значні втрати, металургійна промисловість залишається важливим сектором для української економіки та експорту (а у процесі реалізації проектів відновлення її роль дедалі посилюватиметься), тож маємо розуміти політику сусідів та тренди на найближче майбутнє.
По-друге, перебуваючи в процесі перемовин про вступ України до ЄС, маємо враховувати, адаптувати та імплементувати ключові стратегічні документи Об’єднання для планування своєї майбутньої ролі та місця у єдиному європейському ринку.
▪️забезпечення доступного та безпечного енергопостачання для сектора: оскільки витрати на енергію становлять більшу частку витрат на виробництво металів, ніж в інших секторах, план сприяє використанню угод про закупівлю електроенергії (PPA) і заохочує держави-члени використовувати гнучкість податків на енергію та знижені мережеві тарифи для пом’якшення нестабільності цін на електроенергію, а також швидшому доступу до мережі та підтримує збільшення використання відновлюваних джерел водню з низьким вмістом вуглецю;
▪️запобігання витоку вуглецю: Механізм коригування кордонів викидів вуглецю (CBAM) має забезпечити рівні умови гри та гарантувати, що промислові підприємства поза межами ЄС не «промиватимуть» свої метали, щоб вони виглядали низьковуглецевими, але вироблялись з використанням джерела енергії з високим рівнем викидів;
▪️розширення та захист європейських промислових потужностей: ЄС уже вжив заходи щодо захисту від недобросовісної конкуренції у сфері сталі, алюмінію та феросплавів, але ЄК посилить поточні захисні заходи щодо сталі, а до кінця року – запропонує новий довгостроковий захід для підтримки високоефективного захисту металургійного сектору ЄС після того, як діючі захисні заходи закінчаться в середині 2026 року. Щоб запобігти обходу експортерами захисних заходів, ЄК також оцінить запровадження «правила розплавленого та розлитого» для визначення походження металевих виробів;
▪️сприяння циркулярності: покращення переробки має вирішальне значення для скорочення викидів і споживання енергії в металургійній промисловості. ЄК планує встановити цілі щодо вторинної переробленої сталі та алюмінію в ключових секторах і оцінити, чи повинні більше продуктів (приміром, будівельні матеріали та електроніка) мати вимоги щодо вторинної переробки або вмісту вторинної сировини, а крім того розгляне торговельні заходи щодо металобрухту, життєво необхідної сировини для декарбонізованої сталі, щоб забезпечити достатню її доступність;
▪️зменшення ризиків декарбонізації: Закон про прискорення промислової декарбонізації запровадить критерії стійкості та сталості для європейських продуктів у державних закупівлях, щоб підвищити попит на вироблені в ЄС метали з низьким вмістом вуглецю. Планується отримати 100 млрд. євро через Банк промислової декарбонізації, з пілотним аукціоном у 1 млрд. євро в 2025 році, зосередженим на декарбонізації та електрифікації ключових промислових процесів;
▪️захист якісних робочих місць у промисловості: металургія є життєво важливою для економіки ЄС, у ній прямо чи опосередковано зайнято майже 2,6 мільйона осіб. Активна трудова політика сприятиме розвитку навичок, справедливому найму на роботу та забезпеченню захисту прав працівників.
Детальніше – у доданому файлі.
Чому це має важливе значення для нас❓
По-перше, попри значні втрати, металургійна промисловість залишається важливим сектором для української економіки та експорту (а у процесі реалізації проектів відновлення її роль дедалі посилюватиметься), тож маємо розуміти політику сусідів та тренди на найближче майбутнє.
По-друге, перебуваючи в процесі перемовин про вступ України до ЄС, маємо враховувати, адаптувати та імплементувати ключові стратегічні документи Об’єднання для планування своєї майбутньої ролі та місця у єдиному європейському ринку.
👍13🔥1😢1
Питають про угоду щодо корисних копалин із США.
Я не вважаю корисним на даному етапі обговорювати певні робочі драфти документа, який не є остаточним, а тим більше намагатись зробити із цього хайп.
Коли цей документ – після всіх доопрацювань, перемовин із США, іншими союзниками – зайде у Верховну Раду як узгоджена позиція Уряду, тоді будемо визначатись.
Це у випадку, якщо угода потребуватиме ратифікації, що також повинні встановити юристи.
Єдине, можу сказати напевно: парламент точно «в сліпу» нічого не ратифікуватиме.
Маємо зберегти підтримку союзників, добитись постійного перемирʼя, врешті-решт вийти на достойний і справедливий мир, але не ціною односторонніх поступок і здачі довгострокових національних інтересів. Будь-кому.
Сподіваюсь, із американською стороною ми зможемо дійти до компромісу, який буде вигідний обом країнам, а головне забезпечуватиме – післявоєнну відбудову і поступальний розвиток нашої держави як частини зусиль із забезпечення стійкого миру в Україні і Європі.
На цьому і стоїмо.
Я не вважаю корисним на даному етапі обговорювати певні робочі драфти документа, який не є остаточним, а тим більше намагатись зробити із цього хайп.
Коли цей документ – після всіх доопрацювань, перемовин із США, іншими союзниками – зайде у Верховну Раду як узгоджена позиція Уряду, тоді будемо визначатись.
Це у випадку, якщо угода потребуватиме ратифікації, що також повинні встановити юристи.
Єдине, можу сказати напевно: парламент точно «в сліпу» нічого не ратифікуватиме.
Маємо зберегти підтримку союзників, добитись постійного перемирʼя, врешті-решт вийти на достойний і справедливий мир, але не ціною односторонніх поступок і здачі довгострокових національних інтересів. Будь-кому.
Сподіваюсь, із американською стороною ми зможемо дійти до компромісу, який буде вигідний обом країнам, а головне забезпечуватиме – післявоєнну відбудову і поступальний розвиток нашої держави як частини зусиль із забезпечення стійкого миру в Україні і Європі.
На цьому і стоїмо.
👍40😢13💯6❤3🎉1
Сьогодні у Парижі проходила зустріч "коаліції рішучих". Ми отримали чергові пакети допомоги від наших союзників, що дасть змогу істотно укріпити обороноздатність країн.
Але, справа не тільки в цьому. Передусім, відзначу політичний момент. На тлі непевності у результатах переговорів про мир, саміт демонструє, що Україна має відданих союзників і міжнародну підтримку. Це важливо зараз, бо переговорний процес у трикутнику Україна-США- РФ, вочевидь, досяг своєї першої "розвилки".
Наразі бачу два шляхи розвитку подій. Перший - продовження роботи переговорних груп і перехід безпосередньо до обговорення умов комплексного перемир'я. Тоді "чорноморське питання" може стати елементом більш широких домовленостей про повне припинення вогню.
Другий шлях - це, нажаль, глухий кут, який відкине сторони на стартові позиції і дуже відсуне перспективу досягнення миру в Україні вже в цьому році.
Найближчі дні і тижні будуть визначальними на шляху досягнення миру. Вони покажуть, чи дійсно протилежна сторона прагне стійкого миру, готова продовжувати перемовини і шукати компроміс, чи затягує час.
В цьому контексті, саміт "коаліції рішучих" - це чіткий сигнал, що Україна не залишиться одна у будь-якому разі. Розрахунок росіян на те, що Захід "втомився" і не хоче більше підтримати Україну — марний. Капітуляції не буде. Росіяни мають це добре розуміти і зважувати.
Підтримка союзників була і залишається ключовим фактором нашої спроможності у війні і у досягненні довготривалого миру.
Ми вдячні нашим європейським та британським партнерам за їх послідовну позицію та допомогу Україні. Ми вдячні Президенту і адміністрації США за їх лідерство у посередництві мирного врегулювання в Україні.
Але, справа не тільки в цьому. Передусім, відзначу політичний момент. На тлі непевності у результатах переговорів про мир, саміт демонструє, що Україна має відданих союзників і міжнародну підтримку. Це важливо зараз, бо переговорний процес у трикутнику Україна-США- РФ, вочевидь, досяг своєї першої "розвилки".
Наразі бачу два шляхи розвитку подій. Перший - продовження роботи переговорних груп і перехід безпосередньо до обговорення умов комплексного перемир'я. Тоді "чорноморське питання" може стати елементом більш широких домовленостей про повне припинення вогню.
Другий шлях - це, нажаль, глухий кут, який відкине сторони на стартові позиції і дуже відсуне перспективу досягнення миру в Україні вже в цьому році.
Найближчі дні і тижні будуть визначальними на шляху досягнення миру. Вони покажуть, чи дійсно протилежна сторона прагне стійкого миру, готова продовжувати перемовини і шукати компроміс, чи затягує час.
В цьому контексті, саміт "коаліції рішучих" - це чіткий сигнал, що Україна не залишиться одна у будь-якому разі. Розрахунок росіян на те, що Захід "втомився" і не хоче більше підтримати Україну — марний. Капітуляції не буде. Росіяни мають це добре розуміти і зважувати.
Підтримка союзників була і залишається ключовим фактором нашої спроможності у війні і у досягненні довготривалого миру.
Ми вдячні нашим європейським та британським партнерам за їх послідовну позицію та допомогу Україні. Ми вдячні Президенту і адміністрації США за їх лідерство у посередництві мирного врегулювання в Україні.
👍23❤7😢5
▪ За останній місяць зими, сума державного боргу у гривневому розрахунку зменшилася на 0,7% (-48,5 млрд.грн.), у валютному – майже не змінилась.
▪ Скорочення державного боргу у гривневому еквіваленті у лютому - результат відсутності офіційних зовнішніх запозичень, недостатніх обсягів розміщення ОВДП на аукціонах, які на початку року не перекривають погашення «старих» випусків, невеликого укріплення офіційного курсу гривні за останній звітній місяць.
▪ Як результат, за перші 2 місяці нового року динаміка держборгу залишається відносно стриманою. За січень-лютий 2025 р. держборг збільшився на 0,5% в гривневому розрахунку (+ 38,6 млрд. грн.), у валютному еквіваленті збільшився на 1,8% (+3 млрд. дол.).
▪ Важливо(!): Майже все зростання державного боргу за 2 місяця з початку року у валютному еквіваленті становить залучення фінансування від ЄС за механізмом ERA на суму 3 млрд. євро, що рахуються як умовні боргові зобов’язання. Згідно Бюджетного кодексу та за договором із ЄС, вони обслуговуються і погашаються не з бюджету, а за рахунок прибутків від знерухомлених російських активів. Кредитор (ЄС) має обмежене право вимагати повернення такого кредиту, зокрема у випадку виплати репарацій за заподіяну шкоду унаслідок війни з боку росії.
▪ Структура державного боргу (на кінець лютого 2025 р.):
- 72,8% - зовнішній борг, 27,2% - внутрішній;
- 75% - борг у валюті (зовнішній + валютні ОВДП), 25% - борг у гривні;
- 66,1% - борг із фіксованою ставкою, 33,9% - борг із змінною ставкою.
💁♂️Отже, на початку 2025 року через відсутність значних зовнішніх офіційних запозичень і гальмування обсягів аукціонних розміщень ОВДП боргова динаміка була стриманою. Зростання державного зовнішнього боргу за 2 місяці на початку року пояснюється виключно операціями із умовними борговими зобов’язаннями за механізмом ERA (Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine), погашення і обслуговування яких наразі забезпечено прибутками від заморожених російських активів.
▪ Скорочення державного боргу у гривневому еквіваленті у лютому - результат відсутності офіційних зовнішніх запозичень, недостатніх обсягів розміщення ОВДП на аукціонах, які на початку року не перекривають погашення «старих» випусків, невеликого укріплення офіційного курсу гривні за останній звітній місяць.
▪ Як результат, за перші 2 місяці нового року динаміка держборгу залишається відносно стриманою. За січень-лютий 2025 р. держборг збільшився на 0,5% в гривневому розрахунку (+ 38,6 млрд. грн.), у валютному еквіваленті збільшився на 1,8% (+3 млрд. дол.).
▪ Важливо(!): Майже все зростання державного боргу за 2 місяця з початку року у валютному еквіваленті становить залучення фінансування від ЄС за механізмом ERA на суму 3 млрд. євро, що рахуються як умовні боргові зобов’язання. Згідно Бюджетного кодексу та за договором із ЄС, вони обслуговуються і погашаються не з бюджету, а за рахунок прибутків від знерухомлених російських активів. Кредитор (ЄС) має обмежене право вимагати повернення такого кредиту, зокрема у випадку виплати репарацій за заподіяну шкоду унаслідок війни з боку росії.
▪ Структура державного боргу (на кінець лютого 2025 р.):
- 72,8% - зовнішній борг, 27,2% - внутрішній;
- 75% - борг у валюті (зовнішній + валютні ОВДП), 25% - борг у гривні;
- 66,1% - борг із фіксованою ставкою, 33,9% - борг із змінною ставкою.
💁♂️Отже, на початку 2025 року через відсутність значних зовнішніх офіційних запозичень і гальмування обсягів аукціонних розміщень ОВДП боргова динаміка була стриманою. Зростання державного зовнішнього боргу за 2 місяці на початку року пояснюється виключно операціями із умовними борговими зобов’язаннями за механізмом ERA (Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine), погашення і обслуговування яких наразі забезпечено прибутками від заморожених російських активів.
👍15🔥3😢2❤1😱1
✅Мінекономіки оприлюднило підсумки реалізації програми «Національний кешбек» у лютому.
Як я і прогнозував раніше (хто регулярно читає мій телеграм – може пересвідчитись) – добре розрекламований проект поступово «видихається».
📉Суми нарахувань скорочуються два місяці поспіль:
▪️грудень – 436 млн. грн.;
▪️січень – 414 млн. грн. (-5,0%);
▪️лютий – 384 млн. грн. (-7,2% до попереднього місяця та -11,9% до грудня).
👥Зменшилась і кількість українців та українок, які отримають виплату – на 200 тисяч осіб.
🧮Якщо поділити нарахування на тих, хто їх отримає – вийде по 120 гривень.
Менше, ніж найдешевший пакет мобільного зв’язку. З того, на що можна витратити – вибір небагатий, з вартістю комуналки та квитком на потяг порівнювати немає сенсу.
На жаль, брак апетиту до програми все сильніше відчувається і з боку тих, на кого вона була розрахована – вітчизняного виробника, якого «Національний кешбек», за задумом авторів, і повинен був підтримати.
У період після 7 березня, тобто за три наступні тижні, до програми долучилося, якщо вірити оприлюдненій інформації, 4 українських виробника (тепер їх 1760 – крапля у морі) та 4 тисячі видів товарів (усього доступні для нарахування кешбеку – 373 тисячі). Не густо…
💁♂️Вочевидь, програма потребує модернізації, щоб уникнути подальшої втрати іміджу або скасування.
Як я і прогнозував раніше (хто регулярно читає мій телеграм – може пересвідчитись) – добре розрекламований проект поступово «видихається».
📉Суми нарахувань скорочуються два місяці поспіль:
▪️грудень – 436 млн. грн.;
▪️січень – 414 млн. грн. (-5,0%);
▪️лютий – 384 млн. грн. (-7,2% до попереднього місяця та -11,9% до грудня).
👥Зменшилась і кількість українців та українок, які отримають виплату – на 200 тисяч осіб.
🧮Якщо поділити нарахування на тих, хто їх отримає – вийде по 120 гривень.
Менше, ніж найдешевший пакет мобільного зв’язку. З того, на що можна витратити – вибір небагатий, з вартістю комуналки та квитком на потяг порівнювати немає сенсу.
На жаль, брак апетиту до програми все сильніше відчувається і з боку тих, на кого вона була розрахована – вітчизняного виробника, якого «Національний кешбек», за задумом авторів, і повинен був підтримати.
У період після 7 березня, тобто за три наступні тижні, до програми долучилося, якщо вірити оприлюдненій інформації, 4 українських виробника (тепер їх 1760 – крапля у морі) та 4 тисячі видів товарів (усього доступні для нарахування кешбеку – 373 тисячі). Не густо…
💁♂️Вочевидь, програма потребує модернізації, щоб уникнути подальшої втрати іміджу або скасування.
👍20😢5😱2
❌25 березня НБУ відкликав банківську ліцензію у «Портал банк».
Рішення прийнято на підставі клопотання акціонеру банку (100% належить фізичній особі), який вирішив припинити займатись банківською діяльністю за власним бажанням без припинення юридичної особи. Таким чином, установа буде виведена з банківського ринку, але зможе бути трансформована, наприклад, у фінансову компанію і продовжити надавати певні послуги клієнтам. В останнє за такою процедурою з ринку пішов Альпарі банк, а загалом з моменту появи такої можливості – такою опцією скористалось 10 установ.
Після відкликання ліцензії в Україні має залишитись 60 платоспроможних банків.
💁♂️В цілому тренд на скорочення кількості банків триває із 2009 р. Це об’єктивна тенденція, яка відображає фінансові кризи (2008-2009, 2014-2016 рр.), посилення стандартів банківського регулювання і нагляду (щодо структури власності, кредитування пов’язаних осіб та ін.), наслідки першої і другої війни з росією, вихід частини іноземних банківських груп з ринку, появу нео-банків (типу Монобанку, які працюють на ліцензії іншої установи) та ін. фактори.
За цей час з ринку пішло багато різних банків.
Порівняно невелика частина була реорганізована, ліквідована за рішенням власників, припинили свою діяльність без ліквідацію. Частина виведена з ринку через санкції. Утім найбільша частина представляла собою зомбі-банки, які не мали життєздатних бізнес-моделей, часто були заточені на обслуговування однієї бізнес групи, і з настанням проблем в акціонерів та/або системних фінансових ризиків, ставали неплатоспроможними.
Виведення з ринку таких нездорових банківських установ і підвищення стандартів банківського нагляду/ регулювання сприяло збільшенню стійкості банківської системи. Утім оберненою стороною, про яку постійно наголошую, стало те, що такий тренд супроводжується зниженням рівня проникнення кредитів в економіку.
Валовий кредитний портфель резидентам скоротився до менше 15% ВВП минулого року, що очевидно є недостатнім для забезпечення відновлення економіки і стійких темпів економічного зростання після війни.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍23😢10❤6😱1
👥✔️Рада директорів МВФ ухвалила 7-й перегляд програми EFF
Увечері 28 березня Рада виконавчих директорів МВФ ухвалила сьомий перегляд програми розширеного фінансування (EFF) для України.
Основне, що треба знати:
🔹Попри певні затримки, програма EFF виконується. Зокрема, ми виконали усі кількісні критерії на кінець грудня 2024 року, усі постійно діючі критерії, попередню умову (вступ в дію закону про підвищення акцизу на тютюнову продукцію) та більшість структурних маяків на кінець лютого 2025 року.
🔹Наступний транш буде найближчими днями. Як результат перегляду, Україна отримає близько 0,4 млрд. дол. чергового (вже восьмого) траншу за програмою, який надійде до бюджету.
🔹Програма EFF залишається повністю профінансованою відповідно до свого графіку. Вибірка коштів з початку дії програми складає 10,1 млрд. дол. (із затверджених 15,5 млрд. дол.). Увесь пакет зовнішнього фінансування, для якого програма EFF слугує якорем, оцінюється у 149 млрд. дол. у базовому сценарії (163 млрд. дол. у негативному), включно із 50 млрд. дол. фінансування у рамках механізму ERA (за рахунок прибутків від «знерухомлених» активів банку росії).
💁♂️Головне - Україна залишається в програмі EFF. Зараз, як ніколи раніше, це важливий момент і інструмент забезпечення бюджетної, боргової, курсової стійкості.
Як завжди більше деталей та оновлені структурні маяки за програмою, опублікую згодом.
Увечері 28 березня Рада виконавчих директорів МВФ ухвалила сьомий перегляд програми розширеного фінансування (EFF) для України.
Основне, що треба знати:
🔹Попри певні затримки, програма EFF виконується. Зокрема, ми виконали усі кількісні критерії на кінець грудня 2024 року, усі постійно діючі критерії, попередню умову (вступ в дію закону про підвищення акцизу на тютюнову продукцію) та більшість структурних маяків на кінець лютого 2025 року.
🔹Наступний транш буде найближчими днями. Як результат перегляду, Україна отримає близько 0,4 млрд. дол. чергового (вже восьмого) траншу за програмою, який надійде до бюджету.
🔹Програма EFF залишається повністю профінансованою відповідно до свого графіку. Вибірка коштів з початку дії програми складає 10,1 млрд. дол. (із затверджених 15,5 млрд. дол.). Увесь пакет зовнішнього фінансування, для якого програма EFF слугує якорем, оцінюється у 149 млрд. дол. у базовому сценарії (163 млрд. дол. у негативному), включно із 50 млрд. дол. фінансування у рамках механізму ERA (за рахунок прибутків від «знерухомлених» активів банку росії).
💁♂️Головне - Україна залишається в програмі EFF. Зараз, як ніколи раніше, це важливий момент і інструмент забезпечення бюджетної, боргової, курсової стійкості.
Як завжди більше деталей та оновлені структурні маяки за програмою, опублікую згодом.
👍21🔥3😢3
🔄👥Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку та цінних паперів потребує негайного реформування - МВФ
Дам декілька постів про оновлений Меморандум про економічну і фінансову політику.
Почну з негативу.
На моїй пам’яті, це вперше, коли нам не зараховано відразу 2 маяки:
1. Створення нового Вищого адміністративного суду (ВАС) замість ліквідованого ОАСК. Це суд, який має розглядати справи проти національних державних органів (НБУ, НАБУ, НАЗК та ін). Нагадаю, відповідний закон мав бути прийнятий до кінця грудня минулого року. По факту його було ухвалено із затримкою у 2 місяці, але все ж прийнято, що й було зафіксовано оціночною місією МВФ в угоді на рівні персоналу (SLA). Тому маю обґрунтовані сподівання, що, що по мірі реалізації кроків із запуску роботи такого суду, цей маяк буде зарахований, хоч із запізненням.
2. Підготувати операційну стратегію для НЦКПФР (регулятора ринку цінних паперів та фондового ринку), в тому числі ініціювати проведення його незалежної оцінки. Тут ситуація набагато гірша, бо цей маяк (який мав був закритий до кінця січня 2025 року) не виконано у повній мірі, і це зафіксовано Меморандумом. Увесь цей час голова Комісії на сайті та у своєму ТГ гучно розповідав як він «продовжує реформувати НЦКПФР за програмою МВФ», але по факту українська сторона була змушена визнати, що не змогла виконати повністю цей структурний маяк. Не виконано власно у вкрай важливій частині: проведення незалежної перевірки професійної придатності і ділової репутації голови і членів комісії. Як результат, МВФ у своєму звіті до перегляду програми МВФ прямо вказав, що Комісія потребує невідкладного покращення своєї внутрішньої структури управління, а цей пункт винесено у окремий новий маяк (із строком виконання до кінця червня 2025 року).
💁♂️Безпорадність Комісії у звичайній оперативній діяльності, провал регулювання фондового ринку, про які неодноразово зазначали міжнародні та вітчизняні експерти, мають продовження у бездіяльності, що містить пряму загрозу фінансовій безпеці держави - проваленому структурному маяку з програми співробітництва з Міжнародним валютним фондом, від якого залежить наша фінансова стабільність.
Ситуація вкрай загрозлива❕
Дам декілька постів про оновлений Меморандум про економічну і фінансову політику.
Почну з негативу.
На моїй пам’яті, це вперше, коли нам не зараховано відразу 2 маяки:
1. Створення нового Вищого адміністративного суду (ВАС) замість ліквідованого ОАСК. Це суд, який має розглядати справи проти національних державних органів (НБУ, НАБУ, НАЗК та ін). Нагадаю, відповідний закон мав бути прийнятий до кінця грудня минулого року. По факту його було ухвалено із затримкою у 2 місяці, але все ж прийнято, що й було зафіксовано оціночною місією МВФ в угоді на рівні персоналу (SLA). Тому маю обґрунтовані сподівання, що, що по мірі реалізації кроків із запуску роботи такого суду, цей маяк буде зарахований, хоч із запізненням.
2. Підготувати операційну стратегію для НЦКПФР (регулятора ринку цінних паперів та фондового ринку), в тому числі ініціювати проведення його незалежної оцінки. Тут ситуація набагато гірша, бо цей маяк (який мав був закритий до кінця січня 2025 року) не виконано у повній мірі, і це зафіксовано Меморандумом. Увесь цей час голова Комісії на сайті та у своєму ТГ гучно розповідав як він «продовжує реформувати НЦКПФР за програмою МВФ», але по факту українська сторона була змушена визнати, що не змогла виконати повністю цей структурний маяк. Не виконано власно у вкрай важливій частині: проведення незалежної перевірки професійної придатності і ділової репутації голови і членів комісії. Як результат, МВФ у своєму звіті до перегляду програми МВФ прямо вказав, що Комісія потребує невідкладного покращення своєї внутрішньої структури управління, а цей пункт винесено у окремий новий маяк (із строком виконання до кінця червня 2025 року).
💁♂️Безпорадність Комісії у звичайній оперативній діяльності, провал регулювання фондового ринку, про які неодноразово зазначали міжнародні та вітчизняні експерти, мають продовження у бездіяльності, що містить пряму загрозу фінансовій безпеці держави - проваленому структурному маяку з програми співробітництва з Міжнародним валютним фондом, від якого залежить наша фінансова стабільність.
Ситуація вкрай загрозлива❕
😢15👍9😱3❤1