Економічні втрати від війни для нашої держави величезні. Щодня вони зростають. І хоча досі немає визначеності щодо подальшого розвитку подій, ми повинні стратегічно підходити до питання економічного розвитку. Робити рішучіші кроки для підтримки економіки уже зараз.

Одним із них є розвиток ринку кредитування.

Вчора писав про результати засідання НБУ. Серед них – збереження облікової ставки на рівні 15,5%. В цілому це непоганий сигнал для економіки. Але попри певні точкові заходи, ринок кредитування фактично досі знаходиться на дні.

Проблема серйозна, адже системні зміни в кредитуванні є обов’язковими для економічної відбудови.

Про що йдеться? Про дешеві кредити, страхування військово-політичних ризиків, кредитування релокованого бізнесу та підприємців, які працюють на прифронтових територіях. Про розвиток та достатнє фінансування програми «5-7-9» – бо зараз програма залишається недофінансованою Кабміном. І це навіть попри значний попит на неї з боку бізнесу. Дивно, що на неефективні програми гроші знаходяться, а на кредитну підтримку бізнесу – не вистачає.

Нагадаю, ще минулого травня разом з іншими депутатами ініціювали створення Національної установи розвитку. Законопроект пройшов перше і вже готовий до другого читання. Але й досі є заблокованим економічним блоком уряду. Сподіваюсь, що скоро ми все ж побачимо його у парламенті.

Більше про шляхи розвитку ринку кредитування розповів у відео.

На городі бузина, а в Києві дядько. Якийсь «експерт» сказав у відео, далі це понесли в коментарях. На виході – чергові висновки, які не проходять перевірку на здоровий глузд.

Давайте скажу коротко.
Бабусі, які продають вирощені власноруч фрукти чи овочі зі свого городу, не мають реєструвати ФОП.

Такої вимоги не було ніколи. Навіть навпаки – у Податковому кодексі передбачені пільги на продаж власної городини та продуктів тваринництва. 12 мінімальних зарплат на рік для городини й 50 – для продуктів тваринництва.

Тому хочете зробити добре діло – зупиніться й купіть у бабусі яблука чи картоплю, пару літрів молока. Підтримайте їх на ділі, а не накручуйте «страшилками» з інтернету.

В лютому  взяв на контроль ситуацію з переміщенням незадекларованих товарів вантажівкою Iveco, (держномер ВС5179ТМ) в зоні діяльності Львівської митниці.

🛂📑В продовження історії інформую про отримання від Держмитслужби проміжної відповіді.
За інформацією польських митників зазначений автомобіль у 2025 році, крім випадку зафіксованого львівськими митниками 14 лютого, ще тричі перетинав польсько - український кордон з товарами, які не  задекларовано в Україні.
Зокрема, по двом фактам переміщення товарів на суму 18,3 млн грн митниками складено протоколи за ст. 483 МКУ та направлено повідомлення до БЕБ про наявність ознак контрабанди.
По третьому випадку проводиться додаткове вивчення матеріалів.
Також наявні факти перетину кордону цим транспортним засобом і у 2024 році. Чекаємо інформацію від польської сторони щодо наявності чи відсутності  товарів у транспортному засобі під час таких перетинів.

❕Продовжую контролювати питання проведення перевірки зазначених фактів.
Про результати повідомлю.

«Данило, люди залюбки будуть сплачувати податки, якщо вони повертаються якісною освітою, медициною і безпекою»,- пише один з коментаторів в TikTok. І це справедливе питання.

Платники податків мають право знати, наскільки ефективно використовуються бюджетні кошти.
Кожна гривня з бюджету, яку ми збираємо разом, важлива.

Натомість досі бачимо неефективні урядові програми, бачимо відсутність об’єктивної оцінки результатів роботи чиновників. Бачимо скандальні тендери.

Це неприпустимо під час війни, коли вся країна живе в жорсткій економії.

🤝🏻Подякував за чесну сплату податків засновникам однієї з найбільших продуктових компаній в ІТ сфері в Україні - Genesis.
Обговорили ситуацію розвитку галузі та проблеми, з якими стикається бізнес. Серед головних ні, не податки, а кваліфікований персонал і якість освіти. Брак людей дуже негативно впливає на бізнес.

👨🏻‍💻Попросив від себе відкоментувати останні заяви про непотрібність професії програмістів у звʼязку з розвитком ШІ.
Це не так, як будь-яка інновація, ШІ йде на користь тим, хто вміє працювати, професіоналам і так, витісняє тих, хто працювати не вміє, Juniors, яких вочевидь стане менше. Але у Junior завжди є можливість стати профі. Так чи інакше, для продуктових компаній ШІ обіцяє великий стрибок у розвитку.
Маємо надію, що у сплаті податків також😉

👥Наступного тижня у Вашингтоні пройдуть традиційні Spring Meetings.
Напередодні очільниця МВФ К.Георгієва виступила з промовою, названою «До кращої збалансованої та стійкішої світової економіки».

Ключові моменти з неї:
1️⃣Півроку тому я говорила про низький рівень зростання та високий борг, але я також говорила про стійкість – країни, які пережили великі потрясіння завдяки міцним фундаментальним показникам і гнучкій політиці. Ця стійкість знову піддається випробуванню – перезавантаженням глобальної торгової системи.
2️⃣Три основні запитання: Що таке контекст? Які наслідки? І головне, що можуть зробити країни? 
3️⃣Що таке контекст?
Значною мірою те, що ми бачимо, є результатом ерозії довіри — довіри до міжнародної системи та довіри між країнами.
Глобальна економічна інтеграція вирвала величезну кількість людей із бідності та зробила світ загалом кращим. Але не всі виграли. Багато хто звинувачує міжнародну економічну систему в уявній несправедливості свого життя. Викривлення торгівлі — тарифні та нетарифні бар’єри — підживлювали негативне сприйняття багатосторонньої системи, яка, як вважалося, не змогла забезпечити рівні умови гри. Це відчуття несправедливості в деяких місцях підживлює розповідь: ми граємо за правилами, тоді як інші грають із системою без штрафів.
Національна безпека. У багатополярному світі те, де виробляються речі, може мати більше значення, ніж їх вартість. Логіка національної безпеки говорить про те, що широкий спектр стратегічних товарів, від комп’ютерних мікросхем до сталі, має вироблятися вдома, і що за це варто платити. Самозабезпечення повертається.
4️⃣Які наслідки? Значні.
Почнемо з тарифів. Зібравши разом усі нещодавні підвищення тарифів, паузи, ескалації та винятки, здається очевидним, що ефективна тарифна ставка США підскочила до рівнів, які востаннє спостерігалися кілька поколінь тому. Інші країни відповіли. І тоді є переливи. Коли гіганти стикаються, менші країни потрапляють у протистояння. Китай, ЄС і Сполучені Штати, незважаючи на відносно низький імпорт у ВВП, є трьома найбільшими імпортерами у світі. Ключовий наслідок? Розмір має значення — їхні дії впливають на решту світу.
5️⃣Якими будуть наслідки цієї напруги? Три спостереження:
▪️По-перше, невизначеність коштує дорого, планування стає складним. Результат? Кораблі в морі, не знаючи, до якого порту плисти; відкладені інвестиційні рішення; нестабільність фінансових ринків; запобіжні заощадження. Чим довше зберігається невизначеність, тим більша вартість.
▪️По-друге, зростання торговельних бар’єрів насамперед вдарило по зростанню. Вищі тарифні ставки сплачують не тільки торгові партнери. Імпортери сплачують певну частину за рахунок нижчих прибутків, а споживачі – за рахунок вищих цін.
▪️По-третє, протекціонізм знижує продуктивність у довгостроковій перспективі, захист промисловості від конкуренції зменшує стимули до ефективного розподілу ресурсів.

6️⃣Торгівля схожа на воду: коли країни ставлять перешкоди у вигляді тарифних і нетарифних бар’єрів, потік відхиляється. Деякі сектори в деяких країнах можуть бути затоплені дешевим імпортом; інші можуть побачити нестачу. Торгівля триває, але перебої спричиняють витрати.
7️⃣Що можуть зробити країни?
▪️По-перше, всі країни повинні подвоїти зусилля, щоб навести лад у своїх будинках.
Більшість країн повинні вжити рішучих фіскальних заходів, щоб відновити політичний простір, встановлюючи поступові шляхи коригування з урахуванням фіскальних рамок. Деякі країни, однак, можуть зазнати потрясінь, які вимагатимуть відновлення фіскальної підтримки; це, якщо воно має бути забезпечено, має бути цільовим і тимчасовим.
Щоб захистити цінову стабільність, грошово-кредитна політика має залишатися гнучкою та надійною.
У сфері фінансів суворе регулювання та нагляд залишаються важливими для забезпечення безпеки банків, а зростаючі ризики з боку небанківських банків необхідно контролювати та стримувати.
Країни з ринковою економікою, що розвивається, повинні зберегти гнучкість обмінного курсу як амортизатор.
Жорсткіші бюджетні обмеження скрізь вимагатимуть складного вибору.
Країни з неприйнятним державним боргом повинні діяти на випередження, щоб відновити стійкість, у тому числі, у деяких випадках, приймаючи складне рішення домагатися реструктуризації боргу.
Політичні компроміси можна полегшити шляхом підвищення потенціалу зростання.
МВФ допоможе країнам керувати макроекономічною адаптацією та просувати реформи.
▪️Другий надзвичайно важливий пріоритет – країни повинні знову зосередитися на внутрішніх і зовнішніх макроекономічних дисбалансах.
▪️Третій і найактуальніший головний пріоритет: забезпечення співпраці в багатополярному світі .
У торговельній політиці метою має бути забезпечення врегулювання між найбільшими гравцями, яке зберігає відкритість і забезпечить більш рівні умови гри, щоб відновити глобальну тенденцію до зниження тарифних ставок, а також зменшити нетарифні бар’єри та викривлення.

📑Для бажаючих почитати повний текст виступу керівниці МВФ – він у доданому файлі.

Якщо дійсно вдасться досягти Великоднє перемирʼя і продовжити його, це буде справжнє свято, що подарує нам Господь.

Нехай всі, від кого це залежить памʼятають, що Він казав: Блаженні миротворці, бо вони синами божими стануть.

Світлий, прекрасний сьогодні день. Як у раю. Христос Воскрес.
Природа квітне. Все навколо радіє.
І вперше за три з лишком роки, нехай і не повне, але припинення вогню, що дає надію.

Надію на те, минуле життя, де найбільшими конфліктами були з суперечки з паркувальником або з бухгалтером на роботі, а світова катастрофа - це виверження вулкану в Ісландії.

Але ні, надія - це порожнє, оманливе, ілюзорне почуття, що відволікає від реальності і цим вбиває.

Нічого не повернеться. Як не повернеться це твоє шокуюче, дуже людське, заперечення «так не може бути!!!» у відповідь на вторгнення, фото трупів згорілих солдат, новини з Бучі… Нормальність смерті стала нормою життя. І найгірше - звикання до антилюдськості вже трапилося. Тепер ми знаємо, що може бути все і все найгірше, що може бути трапляється, якщо не тримати себе волею, щомиті збираючи себе до купи. Без надій, іллюзій, брехні собі.
Розуміючи, що сьогоднішній Великодній рай - рай втрачений.
А попереду - тільки боротьба. За мир. За майбутнє. В якій перша значна перемога досягнута.
Адже сьогодні завдяки припиненню вогню, нехай і частковому, хтось, хто не повинен був вмирати, не вмер.

Однак шлях до миру нехай і того, що ніколи не буде, як раніше, тільки на початку і нам треба пройти його разом, долаючи всіх кровожерливих чортів.

✅Результати режиму експортного забезпечення у боротьбі з нелегальним експортом сільськогосподарських товарів показують свою ефективність.

❗️Мовою цифр:
за період дії такої моделі зупинена реєстрація більше 300 податкових накладних/розрахунків коригування на 2 млрд грн загального обсягу (грн) товарів у 124 платників.
💸Надійшло валютної виручки у розмірі близько 200 млрд грн.

❗️Аби уникнути будь-яких проблем із системою, рекомендую експортерам:

▪️виводити землю з тіні, не обробляти землю без зареєстрованого договору, тобто потрібно зареєструвати договір оренди в Державному реєстрі речових прав та показати всю землю в податковій звітності;
▪️своєчасно реєструвати податкові накладні на реалізацію сільськогосподарських товарів та, і взагалі, дотримуватися податкової дисципліни в подачі звітності та сплаті податків;
▪️не допускати маніпулювання показниками урожайності;
▪️не допускати мінімізацію податкових зобов’язань за рахунок придбання товарів не властивих для своєї господарської діяльності;

і окремо особливості для великих платників:
▫️перед подачею податкової накладної в електронному кабінеті платника податків перевірити реєстрацію накладної на придбання такого товару контрагентом постачальником;
▫️не допускати придбання сільськогосподарських товарів за готівку без відображення її в податковому та бухгалтерському обліках.

☑️💲У І кварталі з загального фонду державного бюджету профінансовано видатків на 855,9 млрд. грн.
Порівняно з аналогічним періодом минулого року вони зросли на 23,5% (на 162,7 млрд. грн., по суті це половина усіх нинішніх бюджетних місячних витрат).
Такі оперативні дані наводить Держказначейство.

Кошти було розподілено на:
🔹оплату праці з нарахуваннями – 349,5 млрд. грн. (40,8% від загального обсягу видатків, +63,7 млрд. грн. або +22,3% порівняно з січнем-березнем 2024 року), у тому числі на грошове утримання військовослужбовців – 268,5 млрд. грн.;
🔹соціальне забезпечення (виплату пенсій, різних видів соціальної допомоги, стипендій тощо) – 158,8 млрд. грн. (18,6%, +20,7 млрд. грн. або +15% проти І кварталу минулого року), зокрема 53,5 млрд. грн. – трансферт Пенсійному фонду для фінансового забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій; 25,2 млрд. грн. – на соціальний захист дітей та сімей, захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини, для підтримки малозабезпечених сімей та інших вразливих категорій громадян; 15,0 млрд. грн. – на виплату житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу;
🔹субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) – 122,4 млрд. грн. (14,3% від загального обсягу видатків), у тому числі 112,9 млрд. грн. – на придбання товарів для задоволення потреб Збройних Сил України; 5,3 млрд. грн. – на забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва, який адмініструє програму «Доступні кредити 5-7-9%);
🔹оплату використання товарів і послуг – 111,3 млрд. грн. (13,0% від загального обсягу видатків), у тому числі 57,6 млрд. грн. – на придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), пально-мастильних матеріалів, оплату продуктів харчування та комунальних послуг для ЗСУ та інших складових сектору безпеки, оборони та правопорядку; 36,0 млрд. грн. – на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення;
🔹обслуговування державного боргу – 58,5 млрд. грн. (6,8%, +14,5 млрд. грн. або +32,9% порівняно з січнем-березнем 2024 року);
🔹трансферти місцевим бюджетам – 38,6 млрд. грн. (4,5%, +2,4 млрд. грн. або +6,7% проти І кварталу минулого року).

Сьогодні рівно 3 роки від підписання Указу Президента про створення Національної ради з відновлення (НРВ) України.

Тільки-но ворог відійшов від столиці, ми почали роботу над відновленням країни від наслідків війни. Памʼятаю, тоді вважали, що війна затягнеться щонайдовше до кінця 2022 року.

Мав честь працювати секретарем НРВ. Тоді ми сконцентрували всі інтелектуальні ресурси країни за 24 напрямами, залучили близько 2 500 фахівців і за два місяці розробили План відновлення, який представили у Лугано в липні 2022 року. Відкинули дешевий популізм, псевдо-експертів та їх казкові прожекти і сконцентрувалися над реальним планом розбудови держави.

📋План складається з 15 загальнонаціональних програм розвитку, більше сотні інвестиційних проектів, які мають каталітичний ефект на всю економіку (загалом було відібрано близько тисячі проектів), більше двох десятків напрямів реформ, напрацьованих робочими групами із конкретними рекомендаціями по окремим галузям економіки і сферам суспільного життя.

❗️До сьогодні план лишається єдиним системним документом із відновлення держави, який, хоч і не був затверджений, частково вже виконаний.❗️

На жаль, всі подальші спроби економічного блоку уряду по створенню стратегічного бачення розвитку країни завершувалися лише яскравими презентаціями, що дружньо і передбачувано помирали в братській могилі.

У світлі активізації зусиль щодо мирних перемовин вважаю, що Україна повинна проявляти лідерство у питаннях своєї відбудови як кажуть «вже тут і зараз», а не йти виключно у фарватері обговорення планів партнерів. Останнє є також важливим, але погодьтесь що ми є найбільш зацікавленою стороною у тому, аби Україна за підтримки партнерів отримала свій дієвий «План Маршала» для післявоєнної реконструкції. Вважаю, що найближча донорська конференція у Римі, що пройде на початку липня цього року, є гарною нагодою представити партнерам нашу стратегію відбудови разом із конкретними інвестиційними проектами на її реалізацію. Часу на підготовку залишилось не багато, важливо не втратити цю нагоду та історичний момент.

https://ua.urc-international.com/past-conferences/urc22/plan-vidnovlennya-ukrayini

🇯🇵Японія надасть Україні 3 млрд. доларів.
Кошти у розмірі 471,9 млрд. єн будуть позичені на 30 років, кредит погашатиметься та обслуговуватиметься за рахунок знерухомлених російських активів.
Таким чином, у результаті підписання відповідної угоди між Україною та Японією формалізовано відносини з останнім учасником пулу кредиторів у рамках механізму Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine від G7 загальним розміром 50 млрд. доларів.

💰Від початку повномасштабного вторгнення росії Японії надала України бюджетну підтримку вже на 8,5 млрд. доларів.
У рамках ERA від початку 2025 року ЄС перерахував Україні трьома траншами вже 5 млрд. євро і планує повністю виплатити свою частку у більш ніж 18 млрд. євро до кінця 2025 року.

➡️У березні перший транш у розмірі 2,5 млрд. канадських доларів надано Канадою, у березні та квітні надійшли 2 транші по 752 млн. фунтів стерлінгів внеску Великої Британії.
Завдяки цим коштам, а також надходженням в рамках інших програм (Ukraine Facility, EFF, проекти Світового банку тощо) усі першочергові бюджетні потреби у 2025 році будуть повністю закриті.

💁‍♂️Натомість вже зараз маємо дуже акуратно підходити до витрачання цих коштів, не допускати їх спрямування на фінансування видатків, які не є ефективними, та активізовувати роботу з партнерами, щоб якомога раніше мати розуміння – завдяки яким програмам покриватимемо потреби у бюджеті-2026.

Ще раз.
Шансу на відкриття банківської таємниці податковій найближчим часом немає.

Вже писав: таке рішення не пройде через Верховну Раду цього скликання.