💲🔺Ціни на золото на початку робочого тижня перевищили 3400 доларів за унцію.
За одну тільки понеділкову торгову сесію ф’ючерси на головний дорогоцінний метал підвищились порівняно з п’ятницею майже на 3,0%, сягнувши на піку 3436,50 доларів і подорожчавши від відкриття торгів практично на 90 доларів.
Згадувати, що це черговий історичний рекорд буде надто банально і буденно – останнім часом вони оновлюються ледь не щотижня.
➡️Планку у 3000 доларів було подолано 16 березня, 3100 доларів – 27 березня, 3200 доларів – 10 квітня, 3300 доларів – 15 квітня.
Від початку 2025 року вартість золота зросла майже на 30%, або приблизно на 800 доларів, а порівняно з кінцем жовтня 2022 року, коли світ почав оговтуватись від наслідків пандемії Ковід-19 – у 2,1 рази.

👨🏻‍💻На цьому тлі вже з гумором згадується зроблений менш ніж 5 місяців тому, у середині грудня 2024 року, прогноз американських банківських аналітиків, що долар зможе досягти позначки 3000 доларів за унцію у другій половині 2025 року, але інвесторам треба буде набратись терпіння.
І якщо торік експерти називали цілий спектр факторів, що сприяли подорожчанню золота, то останнім часом звертають увагу переважно на найбільш впливовий – примару світової торгівельної війни, ініційованої США після приходу нинішньої адміністрації, тоді як решта вже відійшли з провідних ролей.

📊При цьому якщо раніше ринки реагували серйозно на офіційну інформацію, прогнози та анонси від посадових осіб і добре перевірені інсайди, то нині вони демонструють нервову реакцію навіть на плітки, пів-жартівливі дописи та коментарі у соціальних мережах.
Достатньо було поширитись інформації, що Президент США Д.Трамп планує домогтись звільнення нинішнього Голови ФРС Дж.Пауела (що доволі складно, якщо він сам не вирішить залишити посаду), або як мінімум обмежити політику та незалежність регулятора (в інших сферах це вже вдалось продемонструвати через запровадження «надзвичайних станів», які надають главі держави можливість регулювати ширше коло питань виконавчими указами), як долар відразу прискорив послаблення.
Євро подолав позначку 1,15 доларів за одиницю європейської валюти, швейцарський франк встановив десятирічний максимум, японська єна та фунт стерлінгів – семимісячний.
💁‍♂️І якщо череда екстравагантних рішень триватиме, то подальше ослаблення долара та подорожчання золота стане трендом, який спостерігатиметься як мінімум найближчими місяцями.

📉Інфляція в ЄС уповільнюється два місяці поспіль.
Після чотиримісячного зростання, коли споживчі ціни підвищились у річному вимірі з 2,1% у вересні 2024 році до 2,8% у січні, темпи їх зростання скорочуються другий місяць поспіль, опустившись до позначки 2,5%.
Аналогічна картина спостерігається і в Єврозоні, де інфляція скоротилась з 2,5% у січні до 2,2% у березні і поступово наближається до цільового показника.

🔺💲Найвище зросли ціни в:
▪️Румунії – 5,1%;
▪️Угорщині – 4,8%;
▪️Польщі – 4,4%;
▪️Хорватії – 4,3%
▪️Естонії – 4,3%;
▪️Болгарії – 4,0%.
🔻Найменша інфляція зафіксована у:
▪️Франції – 0,9% (порівняно з січнем скоротилась удвічі);
▪️Данії – 1,4%;
▪️Люксембурзі – 1,5%;
▪️Фінляндії – 1,8%;
▪️Ірландії – 1,8% (хоча у вересні минулого року вона була нульовою).
Темпи зростання споживчих цін у Німеччині уповільнились з 2,8% у січні до 2,3% у перший місяць весни, у той час як в Італії в Італії вони збільшились з 1,7% до 2,1%.
Стабілізація ситуації дозволила Європейському центральному банку в сьомий раз поспіль знизити на 25 б.п. ключову ставку (з 2,65% до 2,40%) та ставку за депозитами (з 2,50% до 2,40%), утім попередивши про зростання невизначеності та про те, що спричинені нею фактори створюватимуть додатковий тиск на економіку Єврозони.

🔹Поза межами ЄС найкраще йдуть справи у Швейцарії, де зростання споживчих цін другий місяць поспіль фіксується на позначці 0,1%.
Найгірше обстоять справи у Туреччині: попри триваюче вже 10 місяців скорочення інфляції, у березні вона склала 38,1%, а центробанк країни підвищив ключову ставку до 46%.

Важливі новини щодо крипти.
В четвер виносимо законопроект про віртуальні активи на комітет.

Понад 200 сторінок. Складний документ, який об’єднує всі основні питання щодо криптоактивів. Регулювання обігу, статус регуляторів, оподаткування.

Анонсую декілька пунктів:

• Оподаткування. Пропонується найпростіша і найзрозуміліша модель – оподаткування прибутку. Тобто оподатковується різниця між тим, що власник криптоактиву протягом звітного річного податкового періоду витратив на придбання криптоактивів, і тими доходами, які він отримав від продажу цих активів.

• Перехідний період. Передбачається, що протягом року людина може продати й задекларувати свій дохід від криптоактивів за ставкою 5% без підтвердження витрат на їх придбання в минулому.

Більше про законопроект розповім в четвер після комітету.

Підписники памʼятають стару детективну історію про вилучення БЕБ лінії з виробництва контрафактного тютюну у компанії людини-символа тіньового підакцизного ринку і контрабанди - Альперина. Лінія декілька разів вилучалася і декілька разів поверталася за рішеннями наших надгуманних судів.

Сьогодні суддею Овідіопольського районного суду Одеської області Панасенко Є.М. на засіданні з розгляду обвинувального акту стосовно директора ТОВ «Оріон Тобакко» за ч. 1 ст. 199, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, лінія знову повернута.

Виготовлення контрафактного тютюну та красти у армії акциз можна продовжувати.

Пам’ятаєте, в 2021 році були прийняті зміни до ПКУ в частині заборони з 1 січня 2022 року перебування на єдиному податку 4 групи великих птахофабрик?

Доповідаю про результати впроваджених змін.

До їх прийняття цей надприбутковий бізнес взагалі не сплачував податки до бюджету.

🤦‍♂️Так, за 2021 році такими платниками було задекларовано єдиного податку всього — 13,57 млн грн.
❗️Тоді як після прийняття змін до ПКУ виробники курятини за 2022 року задекларували вже 195,9 млн грн, за 2023 р. – 1 081,1 млн грн, за 2024 р. – 611,7 млн грн.

💁‍♂️Також за період 2022-2024 рр скоротилась і кількість збиткових підприємств з 41 до 21.

Водночас, вбачається аномалія при декларуванні за наслідками 2024 року, коли прибуток чомусь «впав».

Особливо прибуток впав у найвідомішого виробника - МХП, який «виріс» свого часу на державних дотаціях, аж у 20 разів❕

➡️Пропоную ДПС приділити цьому увагу, принаймні поставивши важливі, хоча й незручні питання.

🍷🔻Алкогольна галузь скорочує податкові платежі
📊По виробникам лікеро-горілчаних виробів у березні 2025 р. фіксується зниження показника ефективності з ПДВ до 4,5 %, що на 1,8 відсоткових пункти менше у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року (6,3%).

Роздрібна торгівля лікеро-горілчаної галузі в березні в 2025 році показала приріст виторгу за даними РРО/ПРРО, що склав 12,99 млрд гривень.

📉Разом з цим, при рості загального виторгу по країні середня сума виторгу на 1 ліцензію у березні 2025 року зменшилась на 2% порівняно із березнем 2024 року та склала 124 тис грн.

👨🏻‍💻Зменшення пов’язано з стрімким ростом кількості виданих ліцензій у 2025 році - кількість діючих ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями з початку року збільшилась на 20 125 одиниць порівняно із груднем 2024 року та становить — 104 677 одиниць.

Як результат, в березні 2025 року сплачено акцизного податку з вироблених в Україні виробів 685,5 млн грн.

❗️Це на 3,2 млн грн або 0,5 % менше у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року.

💁‍♂️Раджу ДПС терміново звернути увагу на відпрацювання галузі.

Військова цензура видатків це передусім про гроші. Але не тільки про гроші.

Це ще і про справедливість перерозподілу благ в суспільстві і про повагу до цього суспільства, кожна копійка сплачена яким має використовуватись на його користь і ефективно.

Саме тому наполягаю на реальній цензурі видатків, а не її імітації.

Про це - в колонці для Forbes.

https://forbes.ua/money/viyskova-tsenzura-vidatkiv-zamist-marnotratstva-shcho-neobkhidno-zminiti-shchob-kozhna-kopiyka-podatkiv-diysno-vikoristovuvalas-na-korist-kraini-propozitsiya-golovi-komitetu-vr-danila-getmantseva-22042025-29085

🤝Зустрівся, щоб подякувати за чесну сплату податків у 2024 році одному із лідерів регіонального рітейлу «Грош».

Серед іншого обговорили детінізацію ринку рітейлу, протидію подрібненню мереж на ФОПів, а також успішну урядову програму 5-7-9, яка, на нашу спільну думку, підлягає розширенню.

«Коли буде лад на митниці?»
Кожному, хто затягує перезавантаження митниці, варто вийти й відповісти на таке питання людям. Насправді питань по роботі цього органу більше, і формулювання не завжди настільки лаконічні й цензурні.
Обурення людей тут цілком розділяю.

Нагадаю, наш Комітет рекомендував і Верховна Рада вже прийняла низку законів для забезпечення системного реформування роботи митниці. Частково вони реалізовані й показують позитивні результати. Але точкового підходу недостатньо.

На черзі до виконання – рішення про повне перезавантаження митниці. Закон прийнятий, проте четвертий місяць не виконується Кабміном. Хоча саме пропоновані в ньому кроки допоможуть зламати корупційні кланові зв’язки, які десятиліттями формувалися на митниці.
Чому і досі це не на часі та що заважає виконати рішення парламенту – питання відкрите.

Разом з перезавантаженням, Комітет пропонує встановлення прозорих критеріїв ефективності діяльності митниці. Законопроект про КРІ рекомендований до прийняття у першому читанні, чекаємо розгляду в сесійній залі.

Тримаю це питання в фокусі.
Так, система опирається. Але впевнений, що все одно поборемо цю корупційну гідру.

Якщо вам відомі факти корупції чи зловживань на митниці, повідомляйте про них мені: hetmantsev@rada.gov.ua або за номером телефону +380503565541.

Ми всі слідкуємо за ходом переговорів і дуже переживаємо за результат. Ми можемо бути розчаровані і не задоволені подіями. Але впадати у вир емоцій або нагнітати паніку - це найгірше, що ми можемо зараз зробити.
Україна не виходить з переговорів. Наша мета незмінна - сталий мир, який буде відповідати нашим інтересам.
Для досягнення цього завдання маємо проявити мудрість і стратегічне терпіння. Продовжувати боротись за мир на полі бою та за столом переговорів

Важка ніч.
Співчуття сімʼям загиблих. Одужання постраждалим.
Тримаймося.

Сьогодні Комітет розгляне законопроект про віртуальні активи.

Слідкуйте за ходом обговорення онлайн на YouTube-каналі Комітету.

Початок об 11:00.

Законопроект щодо віртуальних активів пройшов Комітет і рекомендований до розгляду в першому читанні.

Очевидно, що ринок криптоактивів в Україні не може далі жити за правилами Дикого Заходу. Впорядкування цього питання назріло вже давно.

Нагадаю, що дискусії щодо цього питання тривали декілька років. Робоча група з числа народних депутатів провела ґрунтовну роботу і запропонувала якісний документ, який може бути взятий за основу.

В ньому передбачається:

• визначення віртуального активу – це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну).

Важливо: віртуальні активи не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим близький до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права. Разом із тим, редакція, запропонована до першого читання, яка ще може обговорюватися, передбачає ототожнення токенів електронних грошей з електронними грошима в розумінні Закону України "Про платіжні послуги".

Проект поділяє усі віртуальні активи на три основні категорії:

- токени з прив’язкою до активів – їх вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно;
- токени електронних грошей – прив’язані до однієї офіційної валюти;
- інші віртуальні активи – категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів. Тут нами запропонована модель, відповідно до якої Регулятор буде визначати які саме віртуальні активи (крім токенів з прив'язквою до активів та токенів електронних грошей) будуть належати до цієї категорії.

• право власності на ВА набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду і підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі. Закон передбачає презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше.

• публічна пропозиція ВА вимагає оформлення «білої книги» – документа з детальною інформацією про актив, емітента та ризики. Допуск до торгів на торговельних майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включаючи авторизацію та розкриття інформації.

• біла книга є обов’язковим документом для публічної пропозиції, який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману. Маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження про ризики та не поширюватися до оприлюднення білої книги.

• постачальники послуг, пов’язаних із оборотом ВА (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів.

• захист власників активів і клієнтів через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і незаконного розголошення інформації.

• визначається питання оподаткування. Дуже важливий аспект, адже саме через податкові питання так і не запрацював попередній закон про віртуальні активи.

Пропонується:

1) щодо податку на доходи фізичних осіб:
- вести окреме (від інших доходів та іншого інвестиційного прибутку) оподаткування доходів від операцій з ВА;
- оподатковувати саме прибуток від операцій з ВА, отриманий протягом року, як різницю між доходами від продажу та витратами на придбання ВА протягом року;
- фізична особа має сама декларувати доходи та сплачувати податки;
- не оподатковувати: а) доходи від операцій з обміну ВА на інші ВА, а також дохід від продажу ВА в межах однієї мінімальної заробітної плати; б) вартість ВА, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатної передачі від їх емітентів або оферентів та/або отримані виключно в обмін на персональні дані фізичної особи;
- збитки, отримані у попередні періоди (якщо продавали дешевше, ніж купували – це ризиковий ринок), враховувати до їх погашення (за деякими виключеннями);
- для ВА, придбаних до набрання чинності цим законом, у разі їх продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО - 5%;

2) щодо податку на прибуток юридичних осіб:
- вводяться нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно тому, як оподатковуються операції з цінними паперами);
- перелік витрат, що враховуються при здійсненні операцій з ВА, визначатиметься Мінфіном за поданням регулятора;

3) щодо податку на додану вартість:
- не є об’єктом оподаткування ПДВ:
операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну, погашення віртуальних активів, крім: а) продажу та обміну NFT; б) продажу та обміну ВА, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги;
послуги постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА (крім консультаційних послуг, які оподатковуються на загальних підставах);

4) щодо спрощеної системи оподаткування:
- платникам єдиного податку заборонені операції з ВА;
- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, не мають права використовувати спрощену систему оподаткування.

5) в частині адміністрування:
- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які надають послуги резидентам України, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах та подавати щорічний звіт про операції з ВА щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України (це крок до поступового запровадження CARF та імплементації директиви DAC8);
- за невиконання цих обов’язків передбачаються штрафи для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які будуть застосовуватися у зменшених розмірах протягом перехідного періоду (у 2026 році – 10% від встановленого розміру штрафу, протягом 2027-2029 років – 25% від встановленого розміру штрафу).

Передбачається, що вищезгадані зміни до Податкового кодексу запрацюють з 1 січня 2026 року.

Чекаємо на розгляд законопроекту в сесійній залі. Важливо не затягувати це питання.
Це питання про встановлення зрозумілих правил гри для учасників ринку. Легалізація крипти потенційно може мати значний ефект для бюджету – за даними дослідження Global Ledger щодо потенціалу оподаткування, якби ринок крипти був легалізований раніше, уже за за 2021-2024 роки держава могла б отримати близько 8,34 млрд грн податків від зареєстрованих в Україні криптобірж (за ставкою 18%) та ще до 6,53 млрд грн від оподаткування доходів громадян.