Також цього тижня ми стали ще на один крок ближче до реалізації Державної програми доступного житла для військових, лікарів, учителів, багатодітних сімей та сімей ВПО. Верховна Рада прийняла у другому читанні наш закон № 15172 про сек’юритизацію активів, який дозволить залучити додаткові кошти на фондовому ринку для реалізації цієї програми.

Власне житло – це можливість повернутися до нормального життя, відчути впевненість у завтрашньому дні та спокійно будувати своє майбутнє тут, в Україні. Саме це найбільше потрібно нашим людям. Й особливо – після настання миру, якого ми всі так чекаємо.

Друзі, коротко про головне за цей тиждень:

🔹Провів зустріч із представниками Посольства США в Україні Анею Брансон та Енні Болен щодо поточного стану реалізації ключових реформ у межах виконання зобов’язань України, обсягів необхідного зовнішнього фінансування та можливих джерел його залучення.

🔹Звернувся до Кабміну щодо необхідності перегляду негативних висновків по законопроєкту № 15057, який має усунути це обмеження та об’єктивної оцінки реального впливу проєкту на чисельність війська.

🔹Провели зустріч представників депутатських фракцій з послами країн ЄС.

🔹Президент підписав наш законопроєкт № 14191, що реформує систему соціального забезпечення сімей з дітьми з інвалідністю та осіб з інвалідністю з дитинства.

🔹Законопроєкт № 15172 про сек’юритизацію та облігації з покриттям прийнято у другому читанні. Це один із необхідних елементів майбутньої системи, яка має допомогти залучати довгі гроші в будівництво та зробити доступне житло реальним для значно більшої кількості українських сімей.

🔹Законопроєкт № 15269 прийнято за основу. Проєкт спрямований на те, аби управління грошима та активами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснювалося прозоро, в інтересах вкладників, держави та банківської системи.

🔹Цього тижня також було презентовано проект Бюджету-2027. Про його сильні та слабкі місця – у моєму блозі для «Інтерфакс»: https://interfax.com.ua/news/blog/1205288.html

🔹А також детально про те, як забезпечити потреби оборони, де взяти необхідні державі ресурси і водночас втримати фінансову стабільність: https://www.obozrevatel.com/ukr/ekonomika-glavnaya/analytics-and-forecasts/byudzhet-vazhkih-rishen.htm

Працюємо далі!🇺🇦

Done!

Сьогодні — Міжнародний день миру.

Миру, про який всі говорять і якого нема. Бо планета впевнено занурюється у війну.
І якщо не можемо зупинити світову війну, маємо зробити все, аби ця війна була не на нашій території та не нашими життями.

Миру нам усім.

Знову пропустив недільну ейфорію колеги Железняка з приводу викриття БЕБ «найбільшого конвертцентру в країні».
І закид його «опонентам» на їхні питання: «Де ж результати БЕБ»?

Тут є цікавий нюанс. Люди, які ставлять БЕБ питання «Де результати?» — це не опоненти Ярослава або БЕБ. Це сам Ярослав, коли він з трибуни ВР волає про тіньові мільярди від контрабанди, тютюну й ігорки, які мали б перекрити надходження від посилок, «забуваючи» згадати, що вже понад рік відповідальність за це несе оновлений БЕБ.

А наші колеги, які запитують також і в мене, як у співавтора перезавантаження БЕБ, «Де результати?», також голосували за прекрасну реформу і врешті хочуть, крім яскравих фото і відео грошових брикетів на передовицях УП, побачити результати в надходженнях до державного бюджету, які падають. І не у звʼязку з війною.

Переконаний, і реформу, і її результати ми маємо оцінювати обʼєктивно — по цифрах бюджету і тіні. А не впадати кожного разу в ейфорію від імітації бурхливої діяльності, видаючи бажане за дійсне.

І тоді не буде опонентів взагалі.

Моновлада погана, а ваша партія класна. Це зрозуміло всім і кожному;).

Але для того, аби усвідомити, що за боротьбу з контрабандою відповідає митниця та БЕБ, не треба оббивати пороги 4-го поверху Банкової. Достатньо відкрити закон та прочитати повноваження органів.

А якщо призначеним за конкурсом, введеним не без нашої з тобою участі, не таким вже й новим керівником БЕБ та митниці заважають, як згаданому тобою танцюристу, якісь департаменти, – є також прописаний в законі простий алгоритм: документування та звернення за попереднім місцем роботи до НАБУ. Можна навіть публічно і зі слайдами, як це любить ваша політична сила.

А воювати з контрабандою через дописи в телезі, звинувачуючи у всіх гріхах владу, на другому році повністю сформованого вашою командою керівництва БЕБ та керівництва митниці – виглядає лукаво навіть для твоїх прихильників.

Дай їм Бог здоровʼя і мудрості;).

Так, нам з тобою не потрібно було йти на 4-й поверх аби вивести з тіні ігорку в 23-му році, а мені – аби значно скоротити тінь у паливі і горілці в 24-му, або прикрити скрутки в 22-му.

Просто змушували чиновників робити свою роботу, а не співали їм дифірамби на тлі повного провалу всіх показників.

Друзі, бачу, багато хто з вас питає про долю законопроєкту №15057. Скажу відверто, для мене це питання залишається одним із пріоритетних, і те, що законопроєкт досі не розглянутий, обурює. Залишати все як є не збираюся. Саме тому вже звернувся до Уряду та нового міністра оборони з проханням переглянути позицію щодо законопроєкту.

Переконаний, ми з вами разом маємо досягти правильного і справедливого рішення і врешті розглянути цей законопроєкт у залі.

⁨І повертаючись до аналізу проекту Бюджету-2027.

Наступного року податкові надходження заплановані на рівні 2 863,8 млрд грн. Найбільші суми очікуються від ПДВ з імпорту, ПДФО, військового збору, податку на прибуток підприємств тощо.

В умовах продовження війни, складної економічної ситуації та посилення ударів по критичній інфраструктурі й бізнесу постає питання, наскільки реалістичними є ці розрахунки. Підприємства втрачають потужності, витрачають кошти на відновлення, змушені перебудовувати логістику. Зростання цін, зарплат та вартості імпорту може збільшувати номінальні надходження, але маємо враховувати і втрати від зруйнованих підприємств, зупинки виробництв та проблем з виконанням експортних контрактів. Тому важливо розуміти, наскільки повно ці ризики враховані в розрахунках.

Окрема тема – доходи, які потребують податкових змін. У розрахунках закладено 58,7 млрд грн від ПДВ у разі підвищення його ставки, 38,5 млрд грн – від податку на прибуток банків за І–ІІІ квартали 2027 року за умови продовження ставки 50%. При цьому щодо підвищення базової ставки ПДВ маю серйозні застереження. Таке рішення може вплинути на ціни та витрати людей, а також створити додаткове навантаження на бізнес. Тому перш ніж розглядати цей крок, маємо оцінити всі його наслідки та максимально використати інші резерви для наповнення бюджету.

Саме тому великий резерв для бюджету треба шукати в детінізації.
Проєкт передбачає 64,9 млрд грн додаткових надходжень від покращення роботи митниці та скорочення ухилення від сплати митних платежів. У разі перевиконання загального плану митних надходжень ці кошти через спецфонд спрямовуватимуться на оборону. Тому митниця, податкова та БЕБ мають відповідати за конкретний результат: скільки схем припинено і скільки коштів завдяки цьому надійшло до бюджету. За нинішніх потреб армії вимоги до ефективності їхньої роботи можуть лише зростати.⁩

Сьогодні натрапив на черговий дипломатичний «перл» від наших європейських партнерів. Цього разу польський міністр закордонних справ пан Сікорський визначив Україну як «функціонального союзника» Польщі. Одночасно давши досить предметне розуміння, в чому полягає наша функція – тримати танки путіна на Донбасі, щоб вони не потрапили на територію Польщі. А поки «функціональний союзник» буде виконувати свою «функцію», можна буде тиснути на нього в торговельних відносинах, блокувати логістику, обмежувати права українських громадян на придбання нерухомості у Польщі, як зараз пропонують окремі польські політики.

Повністю розумію наших шановних польських партнерів у їх небажанні бачити танки путіна у себе у Варшаві, Дорогуську і Медиці. Але я хочу, щоб і вони зрозуміли, що ми також не бажаємо їх бачити ні в нашому Донецьку, ні в Луганську, ні на Харківщині, ні на Херсонщині. І те, що ми зараз змушені відбивати агресію, – не наш вибір і тим більше не наша «функція».

Україна прагне бути мирною країною, членом ЄС і європейської системи безпеки. Але не щитом, за яким можна безкінечно ховатись від спільного, а вони це визнають, ворога. Нам потрібна допомога не в тому, щоб ціною власного життя захищати їх від ризиків, а в тому, щоб зупинити агресора і запобігти повторенню трагедії нашого народу.

Я переконаний, що саме з цих позицій Україні сьогодні потрібно вести діалог з партнерами, шукаючи допомоги у встановленні миру, а не продовженні війни. В тому, щоб змусити агресора сісти за стіл перемовин і припинити війну. А у майбутньому – допомоги в тому, щоб відбудувати нашу країну, підтримати її розвиток, увійти до Об’єднаної Європи, в якій ми разом зможемо жити і захищати спільну безпеку, інтереси і цінності. З такою функцією», думаю, ми зможемо погодитись.

Чергова жахлива ніч.
Дніпро. Кривий Ріг. Запоріжжя. Кременчук. Павлоград…
Вічна памʼять загиблим.
Співчуття близьким.

Соціальні зобов’язання залишаються одним із головних пріоритетів держави після безпеки й оборони. І так, з 2019 року пенсії індексуються щороку, і навіть під час повномасштабної війни ми не відмовилися від цієї практики. А з 2027 року істотно зростуть виплати сім’ям, які виховують дітей з інвалідністю.

Водночас ситуація з державними фінансами залишається надзвичайно складною і вже вимагає непростих рішень щодо інших видатків. Детальніше про соціальні виплати та те, які рішення вже доводиться приймати в умовах обмежених ресурсів, – у відео.

У частині євроінтеграції митниці ми вже пройшли великий шлях: виконали близько 90% зобов’язань за Угодою про асоціацію, запровадили механізм авторизованих економічних операторів і процедуру спільного транзиту, ухвалили 11 великих євроінтеграційних законів.

Попереду – не менш складна робота. Працюємо над новим Митним кодексом України, який має максимально наблизити наше митне законодавство до законодавства ЄС. Окремий важливий напрям – оновлення і перезавантаження самої митної служби. Чекаємо на переатестацію та, головне, на її конкретні результати – припинення загальновідомих схем, контрабанди й ухилення від оподаткування.

Саме про вже пройдений шлях, подальшу євроінтеграцію та виклики, які стоять перед українською митницею, говорили під час Митної платформи «Новий Митний кодекс України на основі Митного кодексу ЄС: від розробки до впровадження».

Дякую організаторам за запрошення та можливість долучитися до цієї важливої дискусії.

За оцінками Financial Times, в Україні з 5 млн кв. м сучасних складських площ знищено 2,1 млн кв. м – близько 42%. Лише за останні місяці під удари потрапили 900 тис. кв. м. І це вже проблема не окремих компаній, а економіки загалом. Коли системно знищується логістична інфраструктура, бізнес змушений закладати воєнні ризики у свої витрати, а держава ризикує втрачати виробництво та робочі місця.

Саме тому маємо максимально скоротити шлях від руйнування до відновлення роботи підприємства через дієві механізми компенсації збитків, доступне фінансування на відновлення майна й оборотного капіталу та ширше страхування воєнних ризиків. Бізнес, який після удару готовий відновлюватися і продовжувати працювати в Україні, не повинен залишатися сам на сам із наслідками війни.

Молимося за мир!!!

https://t.me/ClashReport/97658