Бюро економічної безпеки.
Біда-біда.

Якщо у митниці дійсно нема оперативно-розшукових повноважень, аби продзвонити телефони контрабандистів з бордів, у вас же вони є?

Ми ж на ТСК змогли продзвонити і записати. Не маючи ані повноважень, ані засобів, ми знайшли 97 (!!!) сайтів, що відкрито рекламують свої послуги. А ви за рік із першого мого звернення зробили аж 25 аналітичних довідок і на цьому завершили???

Серйозно?Нема часу? Але ваші вороги подейкують, що час на політичні розслідування у вас є. А на це — ні.

За рахунок чого ви плануєте отримати з бюджету підвищення зарплат? І на що?

ЄБРР погіршив прогноз зростання економіки України: на 2026 рік – до 1,5% (у червні очікували 2,2%), на 2027-й – до 2,5% (замість 4%). Серед причин – нові атаки на чорноморські порти та судноплавство, які додатково тиснуть на економіку.

В Україні оцінки ще стриманіші. У вересні Нацбанк попередньо погіршив оцінку зростання економіки на 2026 рік до 1,1–1,2%, тоді як наприкінці липня очікував 1,8%. Причина такого сповільнення зрозуміла. Війна залишається головним ризиком для економіки. Російські атаки на енергетику, транспорт, порти та підприємства ускладнюють роботу бізнесу, б’ють по експорту та стримують інвестиції.

Але, на мою думку, ЄБРР та Нацбанк занадто оптимістично сприймають економічне майбутнє нашої країни.
Треба дивитися правді в очі. Поки триває війна, люди, бізнес та інвестори не можуть нормально планувати навіть найближче майбутнє. А без цього немає ані інвестицій, ані розвитку, ані повноцінного відновлення.

Тому навіть цього року є великий ризик, що наша економіка вийде в мінус. Саме тому активізація переговорів та мир мають бути нашим головним пріоритетом. Водночас маємо домовлятися з партнерами про необхідне фінансування для відновлення.

Врешті почала зʼявлятися більш-менш адекватна соціологія, де більшість людей підтримують перемовини і мир на важких умовах, але таких, які забезпечать припинення війни назавжди, принаймні припинивши новий світовий перерозподіл на нашій території і життями наших людей.

Зверну увагу, що сьогодні найвищий в історії відсоток людей, які відмовляються брати участь у дослідженнях. За моєю гіпотезою, це саме ті люди, які не хочуть давати некомпліментарні загальному провоєнному медійному тренду відповіді.

Переконаний, люди миру мають обʼєднатися, показати свою позицію, аби дати владі підстави для прийняття важких рішень, потрібних для збереження країни та перемоги.

Подав з колегами пропозиції до проєкту Державного бюджету на 2027 рік.

Бюджет воюючої країни надзвичайно складний, але саме тому ми і маємо максимально уважно подивитися, де все ж таки зможемо знайти додатковий ресурс і куди його потрібно спрямувати в першу чергу.

Маємо різні пропозиції, що стосуються і доходів, і видатків бюджету: детінізації, фінансування армії, соціального захисту, освіти, медицини та підтримки економіки. Загалом бачу можливість додатково мобілізувати та перерозподілити 400 млрд грн без збільшення дефіциту бюджету.

Про кожен із запропонованих напрямів розповім окремо.

Ще тиждень минув.
На гральному ринку жодних змін.

Золота команда Федорова на місці. Борняков, його права рука, біля керма.
ДСОМ – у фантазіях.
Лотерейний «конкурс» забутий.
Тіньовий ринок процвітає.
Ігровики косять гроші. Комбайнами.
Навіть Матюха суд виграв.
Антикороргани – ні, інтересу не проявляють.
Це інше.

Вищий антикорупційний суд відмовився визнавати угоду про визнання винуватості, яка передбачала перерахування грошей приватному фонду, зазначивши, що використання цих коштів перебуватиме поза контролем сторін та суду.

Абсолютно підтримуючи та поділяючи позицію суду, як і масове обурення громадян умовами угоди у справі Пашинського, разом із тридцятьма колегами подав відповідну поправку до Державного бюджету на 2027 рік, передбачивши, що гроші від угод про визнання винуватості мають перераховуватися виключно державі як відшкодування шкоди або (якщо сума перевищує шкоду) на спеціальний рахунок для виплати грошового утримання військовослужбовцям.

Переконаний, благодійні фонди, єдиною метою яких є підтримка наших Збройних сил, з радістю підтримають запропоноване рішення, що дозволить профінансувати грошове утримання військових у повній сумі без будь-яких звичайних суміжних витрат.

Сьогодні в Комітеті провели робочу нараду за участю представників органів місцевого самоврядування, Офісу Президента, Міністерства фінансів та НКЦПФР, присвячену розвитку ринку облігацій внутрішніх місцевих позик та усуненню перешкод, які сьогодні обмежують можливості громад використовувати цей інструмент.

Громади вже довели, що можуть відповідально працювати із запозиченнями. Вони беруть кредити, вчасно їх обслуговують, проходять погодження Мінфіну та виконують свої боргові зобов’язання. Але з 2022 року жодна громада не вийшла на ринок із власним випуском муніципальних облігацій. Тобто проблема не у відсутності потреби чи кредитоспроможності — потрібно усунути бар’єри, які не дають працювати цьому механізму.

Під час наради зосередилися на трьох ключових питаннях. Перше — ліміт місцевих запозичень, передбачений статтею 18 Бюджетного кодексу: чи відповідає нинішній 200%-ий ліміт сучасним умовам. Друге — попит на такі облігації. Я вже зареєстрував законопроєкт, спрямований на стимулювання інвестицій роздрібних інвесторів, яким пропонується знижена ставка оподаткування процентів за публічно розміщеними облігаціями з широким колом власників, у тому числі муніципальними. Третє — спрощення процедури погодження, щоб вона відповідала новій моделі емісії серій ОВМП у межах базового проспекту.

Для громад це може означати додаткове джерело довгострокового фінансування — для укриттів, енергонезалежності, інфраструктури, житла та інших проєктів розвитку. Для мешканців — можливість не лише користуватися результатами таких проєктів, а й безпосередньо інвестувати у розвиток власної громади.

Уряд спрямовує понад 50 млрд грн на виплати військовослужбовцям та їхнім родинам.

Це дозволить у жовтні провести виплати вчасно та в повному обсязі. Кошти перерозподіляємо з резерву для сектору безпеки і оборони.

Попри значний дефіцит бюджету, оборона — безумовний пріоритет. Забезпечуємо необхідний ресурс для своєчасних і повних виплат нашим військовим.

🔸400 млрд грн додаткового ресурсу для бюджету-2027 без збільшення дефіциту. Саме такі пропозиції подали до проєкту Державного бюджету на наступний рік.

Основне джерело – детінізація економіки. За нашими розрахунками, вона може дати бюджету додаткові 350 млрд грн. Зокрема, 103,1 млрд грн – імпортний ПДВ, 75,8 млрд – ПДФО, 47 млрд – внутрішній ПДВ, 47,3 млрд – імпортний акциз, 43,5 млрд – внутрішній акциз, 33,3 млрд грн – податок на прибуток.

Ще 37,1 млрд грн пропонуємо отримати за рахунок збільшення перерахувань прибутку НБУ – з 48,7 до 85,8 млрд грн.

Близько 12,9 млрд грн можна вивільнити, скоротивши частину видатків на утримання та управління органів влади й переглянувши окремі бюджетні програми. Скорочення не стосуються видатків на утримання Міноборони, Нацгвардії, Нацполіції та СБУ.

В ефірі Radio NV обговорили бюджет, підтримку військових, роботу Верховної Ради та інші теми, які сьогодні визначають порядок денний країни. Дякую за змістовну розмову.

https://www.youtube.com/watch?v=Cb2JPNYxlso

Мені здається, контрпродуктивно вести дискусію на шпальтах соцмереж про конкретні умови миру, який, як, дякую майже всім представникам обох таборів за одностайне визнання цього факту, є найголовнішим бажанням людей.

Умови миру — це не те, що залежить від конкретних депутатів, комісованих по сліпоті блогерів та експертів на теплих бронях.
Умови миру залежать від ворога, ЗСУ та нашої перемовної команди.
На ворога ми не впливаємо. Вірніше, впливають ЗСУ.
ЗСУ роблять все можливе для посилення перемовних позицій.
Отже, умови миру залежать від перемовного мистецтва наших представників, яким особисто я довіряю.

А от приймати чи ні зазначені умови має не згаданий патріотичний блогер із західного фронту і навіть не депутати. Прийняти або ні мирні умови має народ на референдумі, надавши їм повну легітимність або схваливши подальшу війну.

Чи в когось є заперечення проти волі народу? Чи хтось вважає себе вищим за неї?

🔸175 млрд грн із додаткового ресурсу бюджету-2027 пропонуємо спрямувати на оборону.

Найбільше – 85 млрд грн – додатково на забезпечення армії: грошове та медичне забезпечення військовослужбовців, підготовку військ та інші поточні потреби.
Ще 43 млрд грн – на закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння і військової техніки.

Окремий пріоритет – наш український ОПК. Пропонуємо додати 7,3 млрд грн на розвиток виробничих потужностей і нових оборонних технологій та ще 4,5 млрд грн – на фінансову підтримку, зокрема пільгове кредитування підприємств ОПК.

Також передбачаємо додаткове фінансування Нацгвардії – майже 13 млрд грн, ГУР – 9 млрд, СБУ – 8 млрд, оборонних інновацій – 2,3 млрд грн. Додатковий ресурс передбачений також для СЗР, прикордонної розвідки та космічних програм. Це ті напрями, на які насамперед має працювати додатковий ресурс нашої держави під час війни.

https://t.me/getmantsevdanil/13237

Хочу звернутися до окремих блогерів, лідерів думок, яких би злі язики назвали вигодонабувачами війни, а я назву мʼякше – людей, які постраждали від війни менше за інших.

Не треба настільки агресивно реагувати на появу у суспільному дискурсі альтернативної вашій точки зору.

Різні думки, а особливо ті, що підтримують люди, – це класно. Ми ж не рашка і боремося в тому числі за те, аби думки можна було висловлювати, чи не так?

І особливо не треба при цьому виплескувати самостійно вигадані фантастичні сценарії зради і приписувати іншим те, про що вони ніколи не казали.

Для того щоб зупинити цей потік свідомості, хочу ще раз наголосити на своїй позиції. Вона проста і зрозуміла: переговори – узгодження умов припинення війни українською переговорною командою – референдум, на якому більшість українських громадян, які і є джерелом влади, а не криклива меншість, вирішить долю країни. Без жодних інших фантазій, руських слідів та рептилоїдів.

А хамство можете лишити. Розумію, вам без нього важко склеїти ваш безперервний монолог.

Ну а те, що люди хочуть миру, вам вони самі доносять у ваших же коментарях.

Україна планує використати досвід військових технологій і цифрових рішень для збільшення високотехнологічного експорту, пише Reuters.

Нам справді є що запропонувати: українські фахівці вже допомагають іншим країнам захищатися від дронів, а наші цифрові послуги продовжують працювати попри удари по інфраструктурі. Тепер цей досвід хочуть використати й у цивільних галузях. І для цього важливо не лише розробляти нові технології, а й мати можливість виробляти та масштабувати їх в Україні. Саме на це спрямований Defence City.

Зокрема, він передбачає звільнення резидентів від податку на прибуток за умови спрямування цих коштів на розширення виробництва, модернізацію обладнання та нові розробки, що дає підприємствам більше можливостей нарощувати потужності, інвестувати в інновації та створювати робочі місця. Адже за роки війни в Україні сформувалася потужна екосистема інженерних, цифрових і оборонних рішень, які вже довели свою ефективність на практиці. І наше завдання – зробити так, щоб цей потенціал працював не лише на оборону країни, а й на розвиток економіки, появу конкурентоспроможної української продукції та збільшення високотехнологічного експорту.⁩

Дякуємо вам, наші вчителі, за терпіння та любов до своєї справи. За те, що навіть у найважчі часи знаходите сили не лише давати знання, а й підтримувати дітей, розкривати їхні здібності та допомагати у пошуку власного шляху у житті.

Сьогодні ви почуєте багато теплих слів і привітань. І цілком заслужено. Але я переконаний, що ваша праця заслуговує не лише на слова вдячності. Адже найкращий спосіб показати вчителю, що його справді цінують, – забезпечити гідні умови праці та зарплату.

І тут хочу наголосити на принциповому моменті. Виконання законів, зокрема статті 61 Закону «Про освіту», яка встановлює гарантії оплати праці педагогів, не може бути предметом політичних обіцянок чи приводом для гучних звітів про досягнення. Закон ухвалюють для того, щоб його виконувати. І держава має першою показувати приклад поваги до закону, особливо коли йдеться про людей, яким ми довіряємо освіту наших дітей.

Переконаний, що саме з такої поваги починається справжнє підвищення престижу професії вчителя. Щоб ті, хто присвятив їй багато років свого життя, хотіли й надалі навчати наших дітей. А молодь бачила в цій професії своє майбутнє.

У Верховній Раді одні депутати розуміють складність ситуації та готові ухвалювати необхідні, навіть непопулярні рішення. Інші ж думають про рейтинги, майбутні вибори та власну популярність. А дехто навіть свідомо створює проблеми уряду, щоб потім із ним домовлятися. Але ситуація настільки складна, що, якщо ми не ухвалимо необхідних законів і не забезпечимо міжнародне фінансування, може статися так, що вже не буде де і кому мірятися рейтингами. І це мають врешті усвідомити всі колеги.

Хочу звернутися до деяких депутатів з усіх фракцій, що язиками демонструють надпатріотичну, проєвропейську, а деякі навіть проамериканську позицію, а руками зривають євроінтеграційні закони, до яких привʼязані гроші.

Схаменіться. За вашими нескінченними дебатами втратимо країну!

Війна продовжується, і держава змушена адаптувати інструменти підтримки бізнесу до нових реалій. Сьогодні важливо допомагати підприємствам відновлювати зруйноване та створювати умови, щоб вони могли працювати, інвестувати й розвиватися навіть під постійною загрозою атак. Саме на це спрямовані останні рішення Уряду щодо розширення програм страхування воєнних ризиків та доступного фінансування.

🔸Уряд розширив підтримку бізнесу, який зазнає втрат через російські атаки. До переліку територій підвищеного ризику включили Київ та Київську область, а можливості отримати компенсацію за пошкоджене чи знищене майно поширили на додаткові категорії – зокрема сільгосптехніку, пальне та транспорт для його перевезення. Також максимальну компенсацію витрат на страхування від воєнних ризиків збільшили з 3 до 5 млн грн на підприємство на рік.

Для відновлення роботи підприємствам потрібні й кошти на відбудову та закупівлю обладнання. Тому розширили кредитну підтримку великих проєктів у сфері енергетики, паливної та складської логістики, переробної промисловості. Кредити передбачені від 100 млн грн, а для проєктів на територіях можливих чи активних бойових дій – від 30 млн грн. Держава компенсуватиме 5,5 в.п. банківської ставки. Тобто за ставки банку 18% річних для позичальника вона становитиме 12,5%.

Показово, що сам бізнес фактично підтверджує запит на такі рішення. Підприємці говорять про необхідність більшого страхового покриття та готові брати участь у фінансуванні відповідних механізмів разом із державою. Це хороший сигнал. Бо економічна стійкість під час війни починається не лише з бюджету чи міжнародної допомоги. Вона починається з упевненості бізнесу, що є сенс інвестувати, розширювати виробництво і планувати майбутнє навіть у таких надзвичайно складних умовах.

Краса у простих речах ;)

Друзі, коротко про головне за цей тиждень:

🔹Комітет ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендував парламенту прийняти у першому читанні наш законопроєкт № 15433 щодо забезпечення мобільності осіб з інвалідністю внаслідок війни;

🔹Провели засідання Тимчасової слідчої комісії. Майже 700 компаній, нібито причетних до карго-схем, з яких 90% із них не звітують і фактично не працюють, а щодо решти 10% митниця порушень не встановила;

🔹Подав з колегами пропозиції до проєкту Державного бюджету на 2027 рік;

🔹Провели робочу нараду за участю представників органів місцевого самоврядування, Офісу Президента, Міністерства фінансів та НКЦПФР, присвячену розвитку ринку облігацій внутрішніх місцевих позик та усуненню перешкод, які сьогодні обмежують можливості громад використовувати цей інструмент;

В ефірі Radio NV – про бюджет, підтримку військових, роботу Верховної Ради та інші теми: https://www.youtube.com/watch?v=Cb2JPNYxlso

Працюємо далі!🇺🇦⁩