🔸Ще 225 млрд грн додаткового ресурсу бюджету-2027 пропонуємо спрямувати на соціальний захист, освіту, медицину, підтримку економіки та резерв держави.

Найбільше – 140 млрд грн – на соціальний захист. Із них 100 млрд грн додатково Пенсійному фонду, 15 млрд – на підтримку людей і сімей з низькими доходами, 6,9 млрд – сімей з дітьми, по 5 млрд – на підтримку дітей з інвалідністю та послуги ветеранам і їхнім сім’ям.

Ще 30 млрд грн пропонуємо додати освіті та науці. З них 25 млрд грн – освітній субвенції, насамперед на оплату праці педагогів. 1,5 млрд грн – на нову програму енергонезалежності закладів освіти, 800 млн – на укриття, 400 млн – на модернізацію майстерень і лабораторій закладів професійної та фахової передвищої освіти.

25 млрд грн додатково – на Програму медичних гарантій: медичні послуги, реабілітацію та ліки.

20 млрд грн – на підтримку економіки. Зокрема, 11 млрд грн – на підтримку виробничих підприємств, 2,6 млрд – на розвиток виробництва і підприємництва, 4,6 млрд - на підтримку аграріїв (2,3 млрд – на гуманітарне розмінування, 1,8 – на фінансову підтримку, 0,5 млрд - гранти).

Ще 10 млрд грн – додали до резервного фонду. Уряд повинен мати більше коштів для оперативного реагування на виклики, спричинені війною.

Як памʼятаєте, минулого тижня провели засідання ТСК, на якому знову розглядали питання контрабанди через карго-компанії.

Навіть не маючи спеціальних повноважень та доступу до баз даних, ми легко знайшли 97 сайтів карго-перевізників, записали розмови та отримали переписки, які підтверджують, що товари пропонують завозити без належного митного оформлення та документів про їх походження.

Наприклад, доставку текстилю з Китаю пропонують за 6 доларів за кілограм, авіадоставку за 12,5 долара. Для співпраці достатньо лише номера телефону та імені клієнта. А на пряме запитання про документи для підтвердження законності ввезення товару один із перевізників відповів: «Все в чорну». І все це відкрито, без жодного приховування.
Чому за наявності таких очевидних фактів митниця, БЕБ та податкова досі не забезпечили належної реакції – питання, звісно, риторичне.

👉Рекомендую подивитися: https://youtu.be/ojNMR0Vh1iE?si=BQVlHAxlwFfLqWpS

Бажання партії війни віднести людей миру до партії капітуляції зрозуміле. Адже для тих, хто сидить на теплих бронях, комісований через сліпоту та має непоганий дохід від війни, капітуляція – це все, що не вічна війна. Але зараз ви дискутуєте не зі мною, ви відповідаєте українцям, простим людям, які прагнуть миру. І вони не капітулянти.

Люди миру розглядають перемовини як спосіб захисту національних інтересів і завершення війни політико-дипломатичним шляхом.
Партія капітулянтів захищає чужий інтерес. До речі, вони також пропонують відмовитися від перемовин і просто пристати на умови ультиматуму.

Зі свого боку (адже можу говорити лише за себе) я категорично не підтримую, не підтримував і не буду підтримувати капітуляцію. Своїми справами. Із самого початку я роблю все можливе та неможливе, аби наповнити державний бюджет, профінансувати потреби армії, зміцнити гривню.

І переконаний у тому, що перемовини – це не капітуляція, адже капітуляція – це те, що відбувається без перемовин.
І сталий мир за умови збереження незалежності і людей – це не капітуляція, це перемога. Яка буде розвинутою тоді, коли ми відновимося економічно, станемо членами ЄС і обовʼязково повернемо своє собі.

І я умисно уникаю суперечок навколо остаточних параметрів угоди. Умови – предмет перемовин. Кожен пункт має свою ціну, і щодо нього повинна вестися жорстка дискусія. Так може виникнути компроміс, а не «капітуляція».

Ба більше, я виступаю за те, щоб досягнуті переговорною групою домовленості були затверджені народом на референдумі. Погодити або ні. А чиновники та посадові особи мають це рішення виконати.

А витісняти з інформаційного порядку денного питання миру криками і ярликами, хейтячи протилежну думку, – політична технологія. Теоретично зручна, але для демократії неприйнятна, для суспільства неефективна, а для країни згубна.

Зустрівся з представниками Посольства Великої Британії в Україні.

Розмову присвятили економічним викликам та підготовці бюджету на 2027 рік.

В цьому контексті зосередилися на поточному стані реалізації критичних для подальшої міжнародної допомоги реформ. Значна частина відповідних законопроєктів опрацьовується нашим Комітетом. Зі свого боку робимо все необхідне для їх своєчасного проходження.

Окремо обговорили ситуацію з детінізацією та антикором. Особливу увагу приділили неприпустимості тієї ситуації, що склалася у банківській системі України у зв’язку з корупцією навколо Сенс Банку.

Боротьба з корупцією та протидія тіньовим схемам мають залишатися нашими безумовними пріоритетами.

Вдячний британським партнерам за конструктивний діалог та готовність до подальшої співпраці.

КАБи по житловим будинкам, мирним людям – це щось за межею добра і зла.
Страшний злочин.
Вічна памʼять загиблим.

Зустрівся з представниками Diia.City United щодо питань податкової та регуляторної політики, які безпосередньо впливають на розвиток технологічного бізнесу в Україні.

Одна з ключових тем — передбачуваність податкових умов у 2027 році та збереження гарантій стабільності Дія.City. Вважаю принципово важливим, щоб бізнес міг планувати свою діяльність не на кілька місяців уперед, а на роки. Держава має бути зацікавлена в тому, щоб бізнес працював легально. Тому зміни податкової політики мають стимулювати прозору діяльність, а не створювати додаткові ризики та навантаження для білого бізнесу.

Окремо обговорили імплементацію правил ATAD, оподаткування цифрових платформ і віртуальних активів. Тут важливо знайти баланс: Україна має рухатися до європейських правил, але робити це так, щоб регулювання не перетворювалося на бар’єр для інновацій, інвестицій та експорту українських технологій.

Говорили також про макрофінансову стабільність, політику НБУ, інфляційне таргетування, його незалежність та роль міжнародної фінансової підтримки. МВФ у цьому контексті — це не лише джерело коштів, а й важливий сигнал для інших міжнародних партнерів, від якого залежить спроможність України залучати подальше фінансування.

Для мене такі зустрічі важливі передусім як можливість почути бізнес безпосередньо. Український технологічний сектор продовжує працювати, створювати робочі місця, сплачувати податки й розвивати продукти, у тому числі для оборони. Завдання держави — не створювати додаткову невизначеність, а забезпечувати зрозумілі правила гри та умови, за яких бізнесу вигідно залишатися в Україні й працювати легально.

У серпні 2026 року обсяг експорту ІТ-послуг склав 554 млн дол. США (на 13 млн дол. США, або на 2,3%, менше, ніж у липні — 567 млн дол. США).

У річному розрізі експорт ІТ-послуг, навпаки, зріс: у серпні 2025 року він становив 540 млн дол. США, а наприкінці літа 2026 року — 554 млн дол. США. Таким чином, маємо +14 млн дол. США, або +2,6%.

Традиційно основними торговельними партнерами українських ІТ-фахівців залишаються США — 211 млн дол. США, Мальта — 50 млн дол. США, Кіпр — 46 млн дол. США, Велика Британія — 45 млн дол. США, Естонія — 21 млн дол. США, Ізраїль — 20 млн дол. США, Швейцарія — 18 млн дол. США, Польща — 16 млн дол. США, Німеччина — 15 млн дол. США та ОАЕ — 12 млн дол. США. Рік тому ці країни також входили до топ наших партнерів.

🔸Варто зазначити, що в серпні частка ІТ у структурі всього експорту послуг становила 40,5%. При цьому загальний експорт послуг з України склав 1,367 млрд дол. США.

Про що говорять ці дані? Хоча в серпні експорт ІТ-послуг скоротився на 2,3% порівняно з липнем, статистика за 8 місяців 2026 року демонструє позитивну динаміку порівняно з аналогічним періодом 2025 року. ІТ-компанії вже експортували послуг на 4,464 млрд дол. США проти 4,305 млрд дол. США роком раніше. Результат: +159 млн дол. США, або +3,69%. Навіть в умовах війни українські ІТ-компанії мають можливості розвивати свої продукти та послуги, зокрема для ОПК, і виходити з ними на міжнародні ринки, поступово масштабуючи зовнішні контракти. Ці амбіції підтримує спеціальний режим Defence City, який передбачає для підприємств оборонної галузі низку інструментів підтримки, зокрема податкові.

У перспективі розвиток технологічних компаній та оборонних інновацій може допомогти Україні нарощувати експорт продукції ОПК і посилювати наші позиції на світовому оборонному ринку.⁩

12 000 грн мінімальна зарплата, 6 500 грн мінімальна пенсія за віком, 7 200 грн прожитковий мінімум – саме такі соціальні стандарти пропонуємо закласти у бюджет на 2027 рік.

🔹З 1 січня пропонуємо встановити мінімальну зарплату на рівні 12 000 грн, а прожитковий мінімум на одну особу – 7 200 грн. Для працездатних осіб – 7 488 грн, для тих, хто втратив працездатність, – 5 832 грн.

🔸Мінімальну пенсію за віком пропонуємо підвищити до 6 500 грн з 1 січня 2027 року. Також передбачити повну щомісячну виплату пенсій, призначених або перерахованих на виконання судових рішень.

🔹Окремо також пропонуємо переглянути підхід до допомоги малозабезпеченим сім’ям. Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для її призначення має становити 100% для працездатних осіб та 150% – для дітей, осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю.

🔸Встановити виплати сім’ям із дітьми: допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами – до 7 000 грн на місяць, на догляд за дитиною до року – до 8 000 грн, а за дитиною з інвалідністю – до 12 500 грн. «єЯсла» – 9 000 грн на місяць, для дитини з інвалідністю – 14 000 грн; «Пакунок школяра» – 5 000 грн. Соціальні стандарти мають відповідати реальним потребам людей. Саме тому разом із пошуком додаткового ресурсу для бюджету пропонуємо переглянути й базові цифри, від яких безпосередньо залежать доходи та соціальний захист мільйонів наших громадян. Звісно, у нас немає зараз таких коштів, щоб одномоментно, з 2027 року, встановити стандарти, які відповідають фактичному прожитковому мінімуму. Однак маємо використати весь доступний нам ресурс, щоб забезпечити їх зближення якомога швидшими темпами.

Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти у другому читанні та в цілому законопроєкти № 15460, № 16051-1 щодо оподаткування ПДВ операцій електронної торгівлі – так звані законопроєкти про посилки.

І тут важливо ще раз пояснити, про що насправді йдеться.

Передусім – про фінансову стійкість держави, її здатність чинити опір збройній агресії рф, забезпечувати оборону та виконувати соціальні зобов’язання. Ухвалення цих законів – виконання зобов’язань України перед ЄС та МВФ і одна з умов отримання близько 4 млрд євро макрофінансової допомоги.

Але є ще один важливий аспект.

Це вимога українського білого бізнесу – встановити єдині правила гри. Виробник, офіційний імпортер чи ритейлер, який працює в білу, платить податки, створює робочі місця і несе всі ризики легальної роботи, має конкурувати за однаковими правилами. І аргумент, що імпортери також завозять китайський товар, цього не змінює.

Питання не в тому, де вироблений товар, а в тому, чи мають учасники одного ринку однакові умови конкуренції. Коли росіяни щодня знищують склади, підприємства і товари, а бізнес несе мільйонні збитки, вимога чесних і рівних правил гри актуальна як ніколи. Це вже не питання «посилок», це питання однакових правил для всіх без винятку учасників ринку.

Комітет рекомендував Верховній Раді України прийняти за основу урядовий законопроєкт № 16036 про імплементацію статті 4 ATAD.

ATAD — ключова директива ЄС у сфері протидії агресивному податковому плануванню, а законопроєкт № 16036 передбачає імплементацію першого з п’яти правил ATAD — обмеження вирахування процентів.

Надмірні витрати на запозичення пропонується враховувати в межах 30% EBITDA. При цьому правило поширюватиметься на всі боргові зобов’язання незалежно від статусу кредитора.

На відміну від чинної української моделі «тонкої капіталізації», проєкт пропонує єдиний тест — 30% EBITDA — без окремого співвідношення боргу до власного капіталу.

Водночас передбачені de minimis пороги: 500 тис. євро безумовно та до 3 млн євро за наявності кваліфікованих витрат. Передбачається, що нові правила застосовуватимуться з 1 січня 2028 року.

Важливо, що необхідність імплементації відповідних правил підтримують як експертна спільнота, так і бізнес-асоціації.

Комітет рекомендував прийняти за основу та в цілому доопрацьований проєкт закону № 16037-д про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спрощення адміністрування ПДВ.

Доопрацьований законопроєкт передбачає:

1) збільшення суми порогового значення як підстави для документальної позапланової перевірки з питань декларування сум бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення ПДВ з 100 тисяч грн до 1 мільйона гривень;
2) надання права ФОП-платникам ПДВ можливості самостійно обирати квартальний або місячний звітний період;
3) розширення функціоналу електронного кабінету платника податків шляхом попереднього автоматичного заповнення податкової звітності та податкових накладних;
4) надання права платникам ПДВ складати не пізніше останнього дня місяця зведену податкову накладну у разі здійснення постачання неплатникам ПДВ;
5) удосконалення існуючого тимчасового механізму стимулювання добровільної сплати платниками податків податкових зобов’язань, нарахованих за результатами документальних перевірок у період дії воєнного стану;
6) спрощення перенесення від’ємного значення ПДВ у разі перетворення юридичної особи – незастосування документальної перевірки за умови його своєчасної перереєстрації;
7) надання можливості платникам акцизного податку тимчасово придбавати акцизні марки без врахування антифорстолінгових обмежень;
8) синхронізацію змін законодавства у зв’язку із визнанням Закону України «Про іпотечні облігації» таким, що втратив чинність з дня набрання чинності Законом України «Про сек’юритизацію та облігації з покриттям».

Комітет рекомендував прийняти у другому читанні та в цілому проєкт Закону України про внесення змін до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо корпоративного управління Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (реєстр. № 15269).

Законопроєктом підвищується рівень корпоративного управління у Фонді шляхом удосконалення складу та діяльності органів управління Фонду, уточнюються вимоги до їх членів, посилюється роль внутрішнього аудиту, удосконалюється звітність й процедури добору керівництва Фонду.

Основними завданнями законопроєкту є:

🔹 удосконалення порядку формування адміністративної ради Фонду включно з забезпеченням рівноправного представництва установ у її складі;
🔹 законодавче врегулювання діяльності аудиторського комітету адміністративної ради Фонду;
🔹 уточнення повноважень адміністративної ради Фонду, виконавчої дирекції Фонду у сфері звітності, внутрішнього контролю, зокрема діяльності служби внутрішнього аудиту, призначення/включення до складу виконавчого органу її членів та посадових осіб Фонду;
🔹 удосконалення повноважень виконавчої дирекції та директора-розпорядника Фонду;
🔹 оновлення підходів до організації внутрішнього аудиту;
🔹 підвищення прозорості діяльності Фонду та розкриття інформації;
🔹 удосконалення процедур призначення директора-розпорядника.

Хотів би звернутися до тих народних депутатів-яструбів, які яро відстоюють вічну війну, намагаючись викреслити слово «мир» із словника як таке.

Добре було б, щоб з-поміж полумʼяних патріотичних виступів ви б все ж проголосували за законопроєкти нашого комітету, до яких напряму привʼязане фінансування армії і за які я не прошу, а благаю вас проголосувати кілька місяців поспіль.

Бо коли ти словами патріот і закликаєш битись до останнього, а руками збиваєш закони про фінансування армії, якось незручно виходить. І питання виникають.

Нічний жах у Прилуках, Кременчуці, Дніпрі, Києві.
Черговий варварський обстріл цивільних, якому нема і не може бути виправдання.
Вічна памʼять загиблим.
Сука війна.

Понад чотири роки український бізнес працює під постійною загрозою обстрілів, пошкодження майна, вимушеної релокації та зупинки виробництва. У таких умовах підприємцям важливо мати чіткий алгоритм дій: як зафіксувати збитки, куди звертатися та якими механізмами підтримки можна скористатися.

🔹Саме для цього Європейська Бізнес Асоціація та BDO в Україні оновили практичний посібник для бізнесу — від фіксації збитків до відновлення роботи.

У ньому зібрані відповіді на конкретні питання: як правильно підтвердити збитки, як відстежувати розгляд поданих документів, чи потрібно подавати заяву повторно, які механізми підтримки та фінансування доступні. Фактично це покроковий довідник як для тих, хто вже постраждав, так і для тих, хто хоче заздалегідь знати, як діяти у разі пошкоджень.

На жаль, війна змусила український бізнес навчитися швидко адаптуватися до надзвичайно складних умов. Тому такі практичні інструменти потрібні: що зрозуміліший порядок дій, то менше часу підприємці витрачають на пошук інформації та проходження процедур і більше — на відновлення роботи.