🧮Мінекономіки оприлюднило цифри виконання програми «Національний кешбек». Загалом, на жаль, висновки щодо цього експерименту є невтішними.

💲Йдеться про витрачання 714 млн. грн., накопичення яких почалось ще у грудні, а завершилось наприкінці січня.
Їх обіцяли провести ще у третій декаді лютого, але щось пішло не так – кошти почали надходити на картки громадян тільки з минулої п’ятниці (7 березня), хоча платежі перебували у статусі «в обробці» ще з 18 лютого.
👥Кошти отримали 3,4 млн. осіб.
Якщо поділити 714 млн. грн. на кількість їх одержувачів – вийде у середньому по 105 грн. за місяць (не вистачить навіть на дешевий місячний пакет мобільного зв’язку).

В інформації міністерства відсутні пояснення щодо різниці між виплаченою та нарахованою сумою. Так, за інформацією самого Мінекономіки, за грудень українці накопичили 436 млн. грн., за січень – 414 млн. грн. (тобто разом 850 млн. грн.), що є значно більше за суму виплати.

💸Усього від старту програми, за вересень 2024 року – січень 2025 року громадянам було перераховано лише 1,1 млрд. грн. (нагадаю, що тільки в 2024 році планувалося на програму 3 млрд.грн., однак у зв’язку з низьким інтересом споживачів кошти не були витрачені). З огляду, що сума виплачена за 6 місяців (у середньому менш ніж по 200 млн. грн. на місяць), вона очевидно не стала серйозною підтримкою (як анонсували свого часу автори програми) для розвитку економіки.

📲Також виникають питання щодо кількості осіб, яких в Мінекономіки називають «активними користувачами» програми Нацкешбеку.
На початок січня таких було 4,5 мільйони, на початок лютого – вже понад 5 мільйонів, а виплати за грудневі та січневі витрати отримали усього 3,4 млн. громадян. Різниця свідчіть або про хибне застосування терміну «активні користувачі програми» або про помилку у розрахунках.

🔻Очевидним є і суттєве уповільнення інтересу до програми зі сторони виробників:
▪️середина листопада 2024 року – 1586 виробників (324 тис. товарів);
▪️станом на 3 лютого – понад 1700 виробників (365 тис. товарів);
▪️станом на 7 березня - 1756 виробників (369 тис. товарів).

💁‍♂️Можемо порадіти хіба що за 1 208 українців та українок, які витратили на купівлю товарів вітчизняного виробництва понад 30 тисяч гривень, отримавши за це максимальні 3 тис. грн. кешбеку…

✔️Україна у межах скринінгу законодавства в процесі переговорів про вступ до ЄС пройшла вже два з шести кластерів.
У Брюсселі відбулась двостороння зустріч представників України та Європейської Комісії в межах офіційного скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС за Розділом 31 «Зовнішня політика та політика безпеки і оборони».
Це доволі серйозний за наповненням розділ, який включає питання:
▪️засад Спільної політики безпеки і оборони (СПБО) та Спільної зовнішньої і безпекової політики ЄС (СЗБП), застосовуваних в їх рамках правових інструментів та процедур;
▪️інституційної безпекової та зовнішньополітичної рамки (Європейська Рада, Рада з закордонних справ, Комітет з питань політики та безпеки/Робочі групи Ради), інструментів (декларації, заяви, узгодження) та місцевого співробітництва ЄС;
▪️політичного діалогу з третіми країнами, співпраці з міжнародними організаціями;
▪️прав людини у зовнішній політиці;
▪️Європейського фонду миру (European Peace Facility);
▪️політики ЄС щодо обмежувальних заходів (санкцій);
▪️запобігання конфліктам;
▪️нерозповсюдження зброї масового знищення / Стратегії контролю над легкою та стрілецькою зброєю;
▪️боротьби з тероризмом;
▪️гібридних загроз, іноземних інформаційних маніпуляції і втручання (FIMI);
▪️антикорупційних заходів тощо.
Розділ 31 був завершальним в межах скринінгу за Кластером 6 «Зовнішні відносини».
Цей Кластер найменший за структурою, до нього входять усього два розділи (перший з них – розділ 30, присвячений саме зовнішнім відносинам – ми закрили 30 січня).
Таким чином, ще один кластер технічно підготовлений для відкриття переговорів (розраховуємо, що це станеться у першому півріччі).

👨🏻‍💻Усього позаду у межах скринінгу вже 15 з 33 переговорних розділів, згрупованих у шість кластерів відповідно до методології розширення ЄС, переглянутої у 2020 році.

🤝🏻Мав честь подякувати за чесну сплату податків у надважкому 2024 році одному з лідерів галузі ритейлу — компанії «Метро».

Так тримати!

📈Річна інфляція у лютому прискорилась до 13,4%
За даними Держслужби статистики, у лютому 2025 року споживчі ціни зросли на 0,8% (до січня 2025 року), за 2 місяці з початку року – на 2% (до грудня 2024 року).

Продукти харчування і безалкогольні напої за місяць в цілому подорожчали на 1,2%.
🔺💲З продовольчих товарів найбільшими темпами за останній місяць зросли в ціні яйця (+3,5%), соняшникова олія (+3,4%), макарони (+1,9%). Подешевшав за місяць цукор (-0,4%).
Серед непродовольчих товарів і послуг, у лютому найбільшими темпами подорожчали алкогольні напої і тютюн (+1,3%), послуги готелів і ресторанів (+1,2%), послуги автодорожнього транспорту, охорони здоров’я, паливо і мастила (по +1,1%), вивіз сміття (+1%). Водночас, за місяць подешевшали одяг і взуття (-3,1%), ж/д транспорт (-0,9%).

📊У річному вимірі (до лютого 2024 року) споживча інфляція продовжила прискорюватись, сягнувши 13,4%. Це максимум річної інфляції із травня 2023 року. Прискорення є очікуваним на тлі більш низької бази порівняння лютого минулого року, в якому споживча інфляція була помітно меншою (0,3%).

Нагадаю два основні чинники прискорення інфляції, що триває із середини минулого року:
▪️ Сезонні фактори у вигляді несприятливих погодних умови влітку і восени минулого року, що призвели до погіршення врожайності та зменшення пропозиції с/г сировини/ окремих сирих продуктів харчування.
▪️ Фундаментальні чинники, які штовхають угору базову інфляцію через зростання виробничих витрат на оплату праці, сировину, енергозабезпечення.

У базовому сценарії тенденція до пришвидшення споживчої інфляції збережеться протягом всього першого кварталу 2025 року, після чого у ІІ-му кварталі вона має піти на спад. Зокрема НБУ прогнозує зростання річної інфляції до 14,3% на кінець І кварталу, 13,6% - ІІ кварталу, 12% - ІІІ кварталу, 8,4% - на кінець року.

💁‍♂️Найближчим часом головним про-інфляційним ризиком залишатиметься сама війна, яка тисне на виробничі витрати бізнесу. Водночас, сприятимуть сповільненню інфляції вичерпання ефекту гіршого врожаю, більш жорстка монетарна політика НБУ, який із 7 березня утретє за останні 3 місяці підвищив облікову ставку до 15,5% та збереження контрольованої ситуації на валютному ринку.

👥Все більше позитивних новин від БЕБ.

На Львівщині вилучено електронні сигарети та рідини до них вартістю понад 36 млн грн

Детективи Територіального управління БЕБ у Львівській області припинили розповсюдження контрафактних підакцизних товарів. Слідством встановлено, що група осіб продавала електронні сигарети та нікотиновмісні рідини для електронних випаровувачів. Продукцію реалізували через торгові площі у Львові.

Детективи провели 11 обшуків у складських приміщеннях, торгових точках та за адресами проживання фігурантів. ❗️Вилучено майже 105 тис. електронних сигарет, рідини до них, пристрої для електронних випаровувачів, компʼютерну техніку, мобільні телефони, документацію тощо. Орієнтовна вартість вилученого становить понад 36 млн грн. Також вилучено готівку в гривні, доларах та євро в еквіваленті понад 1 млн грн.

Триває досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 199 та ч. 1 ст. 204 Кримінального кодексу України (незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів). Наразі призначено низку судових експертиз.

🤝🏻Дякую за роботу!

Шлях до довгоочікуваного миру розпочато з першого кроку - нашої згоди на 30-денне перемирʼя, яка має бути підкріплена дзеркальною згодою з іншої сторони.
Маю надію, що цей шлях буде не у тисячу миль.

💲У січні-лютому зовнішня торгівля товарами склала 17,6 млрд. доларів.
Такі оперативні дані наводить Держмитслужба.

🔺Експорт – 6,3 млрд. доларів.
Топ-3 експортних позицій (на них разом припадає 77% товарного експорту):
▪️продовольчі товари – 3,7 млрд. доларів (58%);
▪️метали та вироби з них – 624 млн. доларів (10%);
▪️машини, устаткування та транспортні засоби – 568 млн. доларів (9%).
Топ-3 країн-покупців української продукції:
▫️Польща – 714 млн. доларів (11%);
▫️Іспанія – 464 млн. доларів (7%);
▫️Італія – 449 млн. доларів (7%).

🔻Імпорт – 11,3 млрд. доларів.
Топ-3 імпортних позицій (на них разом припадає 68% товарного імпорту):
▪️машини, устаткування та транспортні засоби – 4,3 млрд. доларів (38%);
▪️продукція хімічної промисловості – 2,0 млрд. доларів (18%);
▪️паливно-енергетичні ресурси – 1,4 млрд. доларів (12%).
При їх митному оформленні до бюджету сплачено 26,3 млрд. грн., 15,8 млрд. грн. та 26,8 млрд. грн., що складає 27%, 16% та 28% відповідно від усіх надходжень митних платежів.
Топ-3 країн-імпортерів:
▫️Китай – 2,6 млрд. доларів (23%);
▫️Польща – 1,0 млрд. доларів (9%);
▫️Німеччина – 841 млн. доларів (7%).

🧮Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами у січні-лютому склало 5 млрд. доларів.

💸🔺У лютому 2025 року світові ціни на продовольство зросли.
В останній місяць зими середнє значення Індексу продовольчих цін (ІПЦ) ФАО склало 127,1 пункти (на 2,0 пункти або на 1,6% вище, ніж у січні) у зв'язку із зростанням цін на цукор, молочну продукцію та олії, у той час як ціни на м’ясо залишились практично незмінними. Загальне значення ІПЦ було на 9,7 пункти (8,2%) вище проти лютого 2024 року, однак на 33,1 пункти (20,7%) нижче за рекордний показник у березні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення росії до України.
🔸Зернові. Середнє значення Індексу цін на зернові склало 112,6 пункти (на 0,8 пункти або на 0,7% вище за показники січня, проте на 1,2 пункти (1,1%) нижче за рівень лютого 2024 року). Зросли експортні ціни на пшеницю – через скорочення пропозиції на внутрішньому ринку росії (що призвело до обмеження обсягів експорту) та занепокоєння у зв'язку з несприятливими погодними умовами для розвитку культур у деяких районах Європи та США. Відбулось підвищення цін на кукурудзу (через сезонну обмеженість пропозиції в Бразилії, погіршення стану культур в Аргентині та активний експортний попит з боку США), ячмінь та сорго. Індекс цін рис знизився на 6,8% через великі обсяги експортної пропозиції та млявий імпортний попит.
🔸Рослинні олії. Середнє значення Індексу цін на рослинні олії склало 156,0 пункти (на 3,0 пункти або на 2,0% вище за показники січня, і на 35,1 пункти (29,1%) – лютого минулого року), завдяки зростанню котирувань пальмової, рапсової, соєвої та соняшникової олії. Пальмова олія подорожчала завдяки сезонному зниженню виробництва у Південно-Східній Азії та очікуванню зростання попиту з боку виробників біодизелю в Індонезії. Збереженню високих цін на соняшникову та ріпакову олії сприяли побоювання щодо можливого скорочення поставок у найближчі місяці.
🔸М’ясо. Середнє значення Індексу цін на м'ясо склало 118,0 пункти (на 0,1 пункти або 0,1% нижче за січень, але на 5,4 пункти (4,8%) вище за лютий 2024 року). Світові ціни на м'ясо птиці впали через насичення ринку значною експортною пропозицією з Бразилії. Ціни на свинину зменшились в умовах падіння котирувань в ЄС та надмірних запасів, що утворилися завдяки торговими обмеженнями щодо свинини з ФРН. Зросли ціну на яловичину, що було зумовлено підвищенням цін на продукцію з Австралії за умов стабільно високого попиту на світових ринках (насамперед, з боку США).
🔸Молочна продукція. Середнє значення Індексу цін на молочну продукцію склало 148,7 пункти (на 5,7 пункти або на 4,0% вище за показник січня, і на 28,0 пункти (23,2%) – більше відносно лютого 2024 року). Третій місяць поспіль зростали світові ціни на сир (порівняно з січнем вони підвищились на 4,7%) через активний імпортний попит, коли відновлення обсягів виробництва в Європі збіглося з сезонним його зниженням в країнах Океанії. На 4,4% зросли ціни на сухе незбиране молоко завдяки стійкому високому попиту. На 2,6% підвищилась вартість вершкового масла через сезонне зниження виробництва молока в країнах Океанії за високого попиту на внутрішніх та світових ринках.
🔸Цукор. Середнє значення Індексу цін на цукор склало 118,5 пункти (на 7,3 пункти або на 6,6% вище за рівень січня, однак на 22,2 пункти (15,8%) нижче відносно лютого минулого року). Зростання світових цін на цукор після трьох місяців зниження зумовлене побоюваннями щодо зменшення пропозиції у світі у сезоні 2024/2025 років, зокрема у зв’язку з передбачуваним скороченням виробництва в Індії, занепокоєнням щодо поєднання сезонних змін виробництва та наслідків нещодавньої посухи для наступного врожаю у Бразилії, а також несприятливого для експорту останньої зміцнення бразильського реалу відносно долара США.

👥🇪🇺100 днів виповнилось другому складу Європейської Комісії під керівництвом Урсули фон дер Ляєн.
Як прийнято, ЄК представила свої основні здобутки за цей час, згруповані у чотири блоки.

1. Конкурентоспроможність.
▪️«Компас конкурентоспроможності» – дорожня карта для підвищення конкурентоспроможності Європи та забезпечення її процвітання;
▪️ «Угода про чисту промисловість» та «План дій щодо доступної енергії» – підтримуватимуть енергоємні галузі та чисті технологічні компанії ЄС на шляху до кліматичної нейтральності до 2050 року;
▪️ два пакети спрощення правил ЄС для підвищення конкурентоспроможності та мобілізації додаткових інвестицій – забезпечать загальну економію щорічних адміністративних витрат на 6,3 млрд. євро та мобілізують додатковий інвестиційний потенціал у розмірі 50 млрд. євро;
▪️ два стратегічні діалоги з автомобільним та металургійним сектором (для першого вже прийнято Промисловий план дій для забезпечення глобальної конкурентоспроможності та підтримки міцної європейської виробничої бази);
▪️ Союз навичок, План дій щодо базових навичок, Стратегічний план освіти STEM – підтримуватимуть розвиток людського капіталу та гарантуватимуть, що європейські компанії матимуть доступ до навичок, необхідних для розширення масштабів і підвищення конкурентоспроможності;
▪️ 7 консорціумів відібрано для створення перших заводів штучного інтелекту в Європі з загальним фінансуванням 1,5 млрд. євро. За допомогою нової ініціативи InvestAI буде мобілізовано 200 млрд. євро інвестицій у сферу ШІ, у тому числі 20 млрд. євро – для гігафабрик ШІ.

2. Заходи безпеки для Європи
▪️ за допомогою REARM Europe ЄК прагне мобілізувати до 800 млрд. євро для значного збільшення європейських витрат на оборону, включаючи 150 млрд. євро позик для прискорення спільних закупівель у рамках загальноєвропейського оборонного потенціалу (SAFE);
▪️Естонія, Латвія і Литва повністю відключені від російських та білоруських мереж і приєдналися до європейської континентальної електромережі після 18 років інвестицій та підготовки, включаючи 40 інфраструктурних проектів і понад 1,2 мільярда євро європейського фінансування;
▪️ широкий спектр дій для підвищення безпеки підводних кабелів, включаючи запобігання, виявлення, реагування, відновлення та стримування;
▪️ «Бачення сільського господарства та продовольства» – дорожня карта підтримки європейських фермерів, захисту продовольчої безпеки та забезпечення майбутнього сільського господарства та продовольства в Європі;
▪️ Спеціальний план дій для посилення кібербезпеки лікарень і постачальників медичних послуг.

3. Непохитна підтримка України.
▪️ президентка фон дер Ляєн і Європейська Комісія у третю річницю повномасштабного вторгнення відвідали Україну, провели спільне засідання з Урядом України, продемонструвавши незмінну солідарність;
▪️ ЄК повною мірою політично та дипломатично співпрацювала з партнерами в усьому світі для досягнення справедливого та тривалого миру в Україні;
▪️ Україні виділено 3 млрд. євро, які погашатимуть за рахунок коштів, отриманих від знерухомлених російських активів;
▪️ новий пакет підтримки для забезпечення безпеки енергетичної системи України та її повної інтеграції в європейський енергетичний ринок;
▪️ Угода про правові основи створення Спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії проти України;
▪️ 15-й та 16-й пакет санкцій проти росії та її пособників.

4. Взаємодія зі світом у взаємовигідних партнерствах.
▪️ укладені амбітні партнерства з МЕРКОСУР, Швейцарією та Мексикою;
▪️ набула чинності тимчасова торгова угода з Чилі;
▪️ відновлено торговельні переговори з Малайзією;
▪️ візит Президентки фон дер Ляєн та Європейської Комісії до Індії для обговорення нового стратегічного порядку денного, друге засідання Ради з торгівлі та технологій ЄС – Індія;
▪️ Угода про стратегічне та всеосяжне партнерство між ЄС та Йорданією;
▪️ Президентка фон дер Ляєн зміцнила зв'язки з Карибським регіоном під час саміту CARICOM.

💁‍♂️PS. ЄС дедалі крокує шляхом трансформаційних випробувань і змін, які розпочались із повномасштабною війною в Україні, посиленням сприйняття росії як загрози, а зараз поглибились із зміною політики США. Це екзистенційні виклики для ЄС, вирішення яких неможливо без переосмислення глобальної ролі ЄС, посилення своєї економічної конкурентоспроможності, пошуку нових форматів колективної безпеки, але головне – без стійкого миру на континенті, відправною точкою якого є угода при перемир’є та подальше мирне врегулювання в Україні.
Як показав минулий тиждень, зараз є велика спокуса у деяких внутрішніх політичних сил грати на протиріччях між США та ЄС. Попереджаю – це згубний шлях. Майбутнє України в ЄС. Політичне рішення про повноправне членство України в ЄС, участь ЄС, але не окремо, а разом із США у відбудові і посиленні економічної (а отже і військової) міцності країни, має бути в основі будь-якого плану із мирного врегулювання. Торпедувати це, заробляючи політичні бали, означає віддаляти мир.

❗️Головні цифри бюджетного відшкодування в 2025 році

У січні та лютому 2025 року за результатами камеральних та документальних перевірок узгоджено 34,55 млрд грн бюджетного відшкодування та перераховано платникам — 28,69 млрд грн.,з яких:
💰 3,2 млрд грн - отримали члени «Території високого рівня податкової довіри», або у простолюдді Клубу Білого бізнесу
💰 3,9 млрд грн – отримали платники, що експортують сільськогосподарські товари в режимі експортного забезпечення

Хочу зазначити, що ініціатива Території високого рівня податкової довіри та режиму експортного забезпечення є успішно реалізованими.

▫️ 6,04 млрд на кінець лютого не були відшкодовані та знаходились в Казначействі на виконанні. Такий залишок невідшкодованих сум дозволив виконати план надходжень з ПДВ з однієї сторони, а з іншої затримав платникам бюджетне відшкодування. Це не є критичним, але цього в майбутньому слід уникати з урахуванням достатніх залишків на ЄКР.

▫️ Відмовлено у бюджетному відшкодуванні на — 510,4 млн грн.

▫️ 01.03.2025 року залишок не відшкодованих сум складав — 24,6 млрд. грн.

💶Європейська Комісія залучила 9 млрд. євро від розміщення облігацій ЄС.
Це вже третій випуск подібних цінних паперів 2025 року, у результаті розміщення яких акумульовано майже 40,2 млрд. євро із запланованих на І півріччя 90 млрд. євро емісії цільових облігацій.

🔹Нинішній випуск має термін погашення – 12 грудня 2035 року, купон у розмірі 3,375%, дохідність повторної пропозиції 3,413%, що еквівалентно ціні 99,674%.
Попит на запропоновані цінні папери перевищив пропозицію більш ніж у 10 разів – усього було подано замовлень на суму 95 млрд. євро.

💸Кошти від угоди будуть використані для фінансування політичних програм ЄС, зокрема NextGenerationEU та підтримки України.
Усі запозичення ЄС гарантуються бюджетом ЄС, а внески до бюджету ЄС є безумовним юридичним зобов’язанням усіх держав-членів згідно з Договорами ЄС.
З січня 2023 року ЄС фінансує свої різні політичні програми шляхом випуску єдиних облігацій ЄС, а не окремо визначених емісій облігацій для конкретних програм.
У рамках запровадженого єдиного підходу до фінансування Європейський Союз вже випустив облігації на суму близько 470,6 млрд. євро.

Із цих коштів, отриманих в результаті розміщення цінних паперів ЄС:
▪️майже 297 млрд. євро було виплачено державам-членам у рамках програми NextGenerationEU Recovery and Resilience Facility;
▪️70 млрд. євро спрямовано на інші програми ЄС, які користуються фінансуванням NextGenerationEU.
Частина коштів пішла на реалізацію програм підтримки України:
▪️понад 13,1 млрд. євро було виплачено в рамках механізму Ukraine Facility, який передбачає надання до 33 млрд. євро позик в період між 2024 і 2027 роками;
▪️3 млрд. євро виділено в рамках нової виняткової макрофінансової допомоги ЄС на загальну суму 18 млрд. євро, яка буде погашена за рахунок надходжень від знерухомлених російських державних активів, у рамках ініціативи ERA від G7.

Загальний непогашений борг ЄС зараз становить близько 646,7 млрд. євро (з них понад 28,3 млрд. євро у формі векселів ЄС).

Не хотів би вас шокувати, але так, організатори азартних ігор досі користуються «воєнним» мораторієм на перевірки, адже відповідно до Постанови КМУ від 13.03.2022 № 303 планові перевірки організаторів азартних ігор заборонені, а позапланові – можуть бути проведені лише за наявності загрози, що має значний (!) негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини та забезпечення безпеки держави.

І це при тому, що в умовах відсутності ДСОМ єдиним доступним інструментом контролю за ринком азартних ігор можуть бути виключно перевірки!

Готуючи проект закону про боротьбу з лудоманією, ще у листопаді минулого року Комітет звернувся до Уряду щодо необхідності скасування мораторію для перевірок організаторів азартних ігор. Далі - дуже цікаво. У відповідь на цю пропозицію КРАІЛ повідомила, що підтримує ініціативу, Державна регуляторна служба наголосила, що це компетенція Мінекономіки, а Мінекономіки повідомило, що також підтримує ініціативу, але вважає, що це компетенція КРАІЛ, тому саме вони мають готувати проект постанови.
Це все що треба знати про ефективність державного управління в економічному блоці уряду.

Після цього резолюцією Першого віце-прем’єр-міністра України було надано доручення відповідальним держорганам – КРАІЛ, Мінекономіки, Мінюсту, Мінцифри і Мінфіну – внести відповідні пропозиції.

Вгадайте з одного разу чи виконане доручення?

І хоча від моменту отримання листа Комітету Кабмін уже тричі вносив зміни до Постанови № 303, але жодного разу так і не знайшлося «сміливця», який би ініціював відновлення усіх перевірок для грального бізнесу.

Хто винний? А ніхто. Купа паперів, купа переписок і купа щасливих ігровиків, вдячних за «відмінне» регулювання галузі.

Хочу нагадати, що з 1 квітня усі повноваження КРАІЛ мають перейти до нового органу, який має бути створено на виконання Закону № 4116-IX. І вкрай важливо, щоб новостворений орган отримав УСІ необхідні повноваження для здійснення контрольних заходів, у т.ч. право на проведення як планових, так і позапланових перевірок організаторів азартних ігор. Парламент зробив усе від нього залежне, аби не допустити подальшого блокування діяльності регулятора, адже гральний бізнес має бути прозорим, підзвітним і контрольованим, як того вимагає Закон.

✅Рада ЄС досягла політичної згоди щодо DAC9
Йдеться про поправки до Директиви 2011/16/ЄС про адміністративне співробітництво у сфері оподаткування (DAC9), розроблені і представлені Європейською Комісією п’ять місяців тому, у жовтні 2024 року, з урахуванням висновків Європейського Парламенту та Європейського економічного та соціального комітету.

Поправки оптимізують виконання зобов’язання щодо подання декларацій і, як зазначили в Єврокомісії, зменшать тягар дотримання вимог для компаній відповідно до Pillar 2 Directive.
Пропозиція DAC9 тісно пов’язана з прийнятою у 2022 році Директивою (ЄС) 2022/2523, спрямованою на забезпечення глобального мінімального рівня оподаткування для багатонаціональних груп підприємств (MNEs) і великих внутрішніх груп (LSDG) в ЄС, і спрощує виконання зобов’язань щодо подання декларацій для MNEs і LSDG в ЄС, які підпадають під її сферу дії.

🔸DAC9 запроваджує централізовану структуру для обміну податковою інформацією щодо вертикально-інтегрованого бізнесу та надає можливість для MNEs та LSDG подавати лише одну податкову декларацію на центральному рівні для всієї групи, на відміну від кількох декларацій, що подаються кожною юридичною особою групи на місцевому рівні.
Поправками запроваджується також стандартна форма декларації відповідно до форми, розробленої Інклюзивною структурою OECD та G20, яку MNEs та LSDG повинні використовувати для звітування щодо певної податкової інформації. 
Ця стандартна форма допоможе гарантувати, що MNEs і LSDG у різних державах ЄС надають однакову релевантну інформацію в однаковому форматі, полегшуючи для них виконання своїх зобов’язань щодо подання декларацій, а для податкових органів – її оцінку, аналіз та обмін. Європейська Комісія також матиме змогу оновлювати форму декларації відповідно до будь-яких змін, внесених до форми, погодженої на міжнародному рівні, щоб забезпечити її швидке узгодження для застосування у ЄС.

Держави-члени ЄС повинні імплементувати директиву щодо декларування MNEs та LSDG в національне законодавство до 31 грудня 2025 року.
Очікується, що мультинаціональні компанії подадуть свою першу податкову декларацію до 30 червня 2026 року, як того вимагає Pillar 2 Directive.
Відповідні податкові органи повинні обмінятися цією інформацією між собою не пізніше 31 грудня 2026 року.
📑У доданому файлі – прийнята форма декларації для мультинаціональних компаній.

💁‍♂️Рухаючись до ЄС, маємо уважно відстежувати усі подібні новації в європейському законодавстві – адже такі рішення потрібно буде з часом імплементовувати і нам.