Комітет рекомендував Парламенту проголосувати за законопроєкт N10257 про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань адміністративної відповідальності за порушення митних правил у другому читанні
До другого читання доповнено нормами про:
▫️розширення переліку органів, які мають право здійснювати митне оформлення військової техніки та інших товарів, що переміщуються з використанням Форми 302;
▫️надання права митному органу зупиняти надання тарифної пільги (преференції) до товарів, що походять з держави, з якою Україною укладений відповідний міжнародний договір про вільну торгівлю, та поставляються одним і тим же експортером та по яким компетентним органом держави експорту надано відповідь про не підтвердження преференційного походження по попереднім поставкам за результатами перевірок, проведених за запитом Держмитслужби, до надходження результатів перевірок їх преференційного походження згідно з міжнародним договором про вільну торгівлю;
▫️приведення положень статті 233 Кодексу до вимог Закону України «Про публічні реєстри» та інше.
До другого читання доповнено нормами про:
▫️розширення переліку органів, які мають право здійснювати митне оформлення військової техніки та інших товарів, що переміщуються з використанням Форми 302;
▫️надання права митному органу зупиняти надання тарифної пільги (преференції) до товарів, що походять з держави, з якою Україною укладений відповідний міжнародний договір про вільну торгівлю, та поставляються одним і тим же експортером та по яким компетентним органом держави експорту надано відповідь про не підтвердження преференційного походження по попереднім поставкам за результатами перевірок, проведених за запитом Держмитслужби, до надходження результатів перевірок їх преференційного походження згідно з міжнародним договором про вільну торгівлю;
▫️приведення положень статті 233 Кодексу до вимог Закону України «Про публічні реєстри» та інше.
👍18😢1
🏦Комітет рекомендував прийняти законопроєкт N13018-д про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні за основу
До другого читання доопрацьованим законопроектом пропонується:
1) запровадити новий вид банку – банк фінансової інклюзії, що здійснюватиме діяльність на підставі обмеженої банківської ліцензії, головним завданням діяльності якого пропонується визначити обслуговування клієнтів, які наразі не мають стійкого доступу до отримання фінансових послуг (громадян України і мікропідприємств у районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також соціально вразливих груп населення);
2) визначити на законодавчому рівні терміни "фінансова інклюзія", "обмежена банківська ліцензія", "банк фінансової інклюзії", а також наділити Національний банк України повноваженнями щодо сприяння розвитку фінансової інклюзії;
3) передбачити, що банк фінансової інклюзії зможе надавати банківські та інші фінансові послуги виключно фізичним особам, суб'єктам господарювання, громадським та благодійним організаціям, обсяг річного доходу від будь-якої діяльності яких за попередній звітний календарний рік не перевищує суму, еквівалентну 5 мільйонам євро, визначену за офіційним курсом гривні щодо іноземних валют, встановленим Національним банком України, а також органам державної влади та органам місцевого самоврядування;
4) для забезпечення фокусу на відповідні цільові групи клієнтів обмежити банки фінансової інклюзії у проведенні операцій на ринках капіталу, а також встановити обмеження щодо загального обсягу кредитних коштів, які можуть надаватись одному позичальнику та інше.
Нагадаю, що головною метою законопроекту є створення правових засад для появи на ринку фінансових послуг України нового різновиду надавачів фінансових послуг – банків фінансової інклюзії.
👇Навіщо нам банки фінансової інклюзії?
Банки мають забезпечити належний доступ до фінансових послуг як громадян України (зокрема соціально вразливих груп населення), так і мікропідприємств (суб’єктів, чистий річний дохід від будь-якої діяльності яких не перевищує суму, еквівалентну 5 мільйонам євро) у районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також на важкодоступних та малонаселених територіях.
До другого читання доопрацьованим законопроектом пропонується:
1) запровадити новий вид банку – банк фінансової інклюзії, що здійснюватиме діяльність на підставі обмеженої банківської ліцензії, головним завданням діяльності якого пропонується визначити обслуговування клієнтів, які наразі не мають стійкого доступу до отримання фінансових послуг (громадян України і мікропідприємств у районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також соціально вразливих груп населення);
2) визначити на законодавчому рівні терміни "фінансова інклюзія", "обмежена банківська ліцензія", "банк фінансової інклюзії", а також наділити Національний банк України повноваженнями щодо сприяння розвитку фінансової інклюзії;
3) передбачити, що банк фінансової інклюзії зможе надавати банківські та інші фінансові послуги виключно фізичним особам, суб'єктам господарювання, громадським та благодійним організаціям, обсяг річного доходу від будь-якої діяльності яких за попередній звітний календарний рік не перевищує суму, еквівалентну 5 мільйонам євро, визначену за офіційним курсом гривні щодо іноземних валют, встановленим Національним банком України, а також органам державної влади та органам місцевого самоврядування;
4) для забезпечення фокусу на відповідні цільові групи клієнтів обмежити банки фінансової інклюзії у проведенні операцій на ринках капіталу, а також встановити обмеження щодо загального обсягу кредитних коштів, які можуть надаватись одному позичальнику та інше.
Нагадаю, що головною метою законопроекту є створення правових засад для появи на ринку фінансових послуг України нового різновиду надавачів фінансових послуг – банків фінансової інклюзії.
👇Навіщо нам банки фінансової інклюзії?
Банки мають забезпечити належний доступ до фінансових послуг як громадян України (зокрема соціально вразливих груп населення), так і мікропідприємств (суб’єктів, чистий річний дохід від будь-якої діяльності яких не перевищує суму, еквівалентну 5 мільйонам євро) у районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також на важкодоступних та малонаселених територіях.
👍18😢1
Рахункова палата - орган парламентського фінансового контролю, очевидно виявивши і припинивши всі зловживання з державними закупівлями, ефективністю виконання державних бюджетних програм, розібравшись із зловживаннями в о.м.с. та іншими питаннями, віднесеними до безпосередньої компетенції органу, - перейнялися опитуваннями організаторів азартних ігор щодо справедливості чинної системи оподаткування, переходу на спрощену систему та планів закриття або скорочення бізнесу через надмірне податкове навантаження.
Допоможу соціологам-початківцям з відповідями, економлячи їх безцінний час та оминаючи титанічну соціологічну роботу.
"Несправедливою" система оподаткування вважалася організаторами ігор навіть в 2022 році, коли бюджет, з якого фінансується в тому числі і Рахункова палата, отримав від них аж 0,7 млрд грн, коли більшість з них, в тому числі волею їх лобістів, перейшла на єдиний податок (до речі, кількість таких платників візьміть в податковій, не соромтеся опитуваннями). Але продовжила практикувати міскодінг через банки, що згодом були позбавлені ліцензій, на кшталт Конкорду (по якому правоохоронці не можуть завершити розслідування вже 2 роки).
А чинна система, за якою їх змусили платити податки у 2024 році, що принесло до бюджету 17 млрд - є, на їх думку, взагалі драконівською.
Ухилення продовжилися, що ми можемо спостерігати по судовим процесам про донарахування податків з ДПС (дай їй Бог здоровʼя довести їх до перемоги і не піддатися на спокуси).
Але ні, жоден ігровик із-за такої системи ані закрився, ані скоротився. Навпаки - зростають.
І щоб це зрозуміти, варто почитати звіти ДПС, нашої ТСК або хоча б мій телеграм-канал, а не проводити соціологію з незрозумілою метою і невідомо за чий рахунок.
Здається, багатостраждальна реформа Рахункової пішла не туди.
https://t.me/rp_ua/2160
Допоможу соціологам-початківцям з відповідями, економлячи їх безцінний час та оминаючи титанічну соціологічну роботу.
"Несправедливою" система оподаткування вважалася організаторами ігор навіть в 2022 році, коли бюджет, з якого фінансується в тому числі і Рахункова палата, отримав від них аж 0,7 млрд грн, коли більшість з них, в тому числі волею їх лобістів, перейшла на єдиний податок (до речі, кількість таких платників візьміть в податковій, не соромтеся опитуваннями). Але продовжила практикувати міскодінг через банки, що згодом були позбавлені ліцензій, на кшталт Конкорду (по якому правоохоронці не можуть завершити розслідування вже 2 роки).
А чинна система, за якою їх змусили платити податки у 2024 році, що принесло до бюджету 17 млрд - є, на їх думку, взагалі драконівською.
Ухилення продовжилися, що ми можемо спостерігати по судовим процесам про донарахування податків з ДПС (дай їй Бог здоровʼя довести їх до перемоги і не піддатися на спокуси).
Але ні, жоден ігровик із-за такої системи ані закрився, ані скоротився. Навпаки - зростають.
І щоб це зрозуміти, варто почитати звіти ДПС, нашої ТСК або хоча б мій телеграм-канал, а не проводити соціологію з незрозумілою метою і невідомо за чий рахунок.
Здається, багатостраждальна реформа Рахункової пішла не туди.
https://t.me/rp_ua/2160
👍20🔥12❤1😢1
📊Інфляція у Європейському Союзі трохи сповільнилась.
Як повідомляє Євростат, у лютому 2025 року у річному вимірі споживчі ціни у ЄС зросли на 2,7%, зменшившись уперше після чотирьох місяців зростання (з 2,1% у вересні 2024 року до 2,8% у січні).
Аналогічний процес зафіксовано і у Єврозоні – після збільшення з 1,7% у вересні до 2,5% у січні, у лютому інфляція встановилась на рівні 2,3%.
📈Найвищими темпами в останній місяць нинішньої зими споживчі ціни зросли в:
▪️Угорщині – 5,7%;
▪️Естонії – 5,1%;
▪️Хорватії – 4,8%;
▪️Бельгії – 4,4%;
▪️Польщі – 4,3%;
▪️Словаччині – 4,1%
▪️Болгарії – 3,9%.
📉Найнижча інфляція зафіксована у:
▪️Франції – 0,9%%;
▪️Ірландії – 1,4%;
▪️Фінляндії – 1,5%;
▪️ Італії – 1,7%;
▪️Словенії – 1,9%;
▪️Люксембурзі – 1,9%.
🔹Поза межами ЄС найкраще обстоять справи у Швейцарії (0,1%) та Косово (1,7%), гірше – у Сербії (4,7%) та Північній Македонії (6,0%).
Найскладніша ситуації спостерігається у Туреччині – попри те, що зростання споживчих цін в країні уповільнюється вже 9 місяців поспіль від того, як у травні минулого року воно було зафіксовано на рівні 75,5%, інфляція за підсумками лютого склала цілих 39,1%.
Як повідомляє Євростат, у лютому 2025 року у річному вимірі споживчі ціни у ЄС зросли на 2,7%, зменшившись уперше після чотирьох місяців зростання (з 2,1% у вересні 2024 року до 2,8% у січні).
Аналогічний процес зафіксовано і у Єврозоні – після збільшення з 1,7% у вересні до 2,5% у січні, у лютому інфляція встановилась на рівні 2,3%.
📈Найвищими темпами в останній місяць нинішньої зими споживчі ціни зросли в:
▪️Угорщині – 5,7%;
▪️Естонії – 5,1%;
▪️Хорватії – 4,8%;
▪️Бельгії – 4,4%;
▪️Польщі – 4,3%;
▪️Словаччині – 4,1%
▪️Болгарії – 3,9%.
📉Найнижча інфляція зафіксована у:
▪️Франції – 0,9%%;
▪️Ірландії – 1,4%;
▪️Фінляндії – 1,5%;
▪️ Італії – 1,7%;
▪️Словенії – 1,9%;
▪️Люксембурзі – 1,9%.
🔹Поза межами ЄС найкраще обстоять справи у Швейцарії (0,1%) та Косово (1,7%), гірше – у Сербії (4,7%) та Північній Македонії (6,0%).
Найскладніша ситуації спостерігається у Туреччині – попри те, що зростання споживчих цін в країні уповільнюється вже 9 місяців поспіль від того, як у травні минулого року воно було зафіксовано на рівні 75,5%, інфляція за підсумками лютого склала цілих 39,1%.
👍20🔥2😢1
Подякував за незмінну свідому позицію у сплаті податків Олені Аннєнко, директорці департаменту електронної комерції мережі магазинів EVA та її колегам.
Також обговорили гострі актуальні проблеми українського бізнесу, зокрема, щодо оподаткування посилок. Білий бізнес як ніколи згуртований і обʼєднаний в досягненні рівності на ринку.
Також обговорили гострі актуальні проблеми українського бізнесу, зокрема, щодо оподаткування посилок. Білий бізнес як ніколи згуртований і обʼєднаний в досягненні рівності на ринку.
❤22👍11🔥3😢2
👥✔️20 березня відбулося засідання Європейської Ради.
У ньому взяв участь в онлайн-режимі і Президент В.Зеленський.
На жаль, за підсумками засідання через блокування з боку однієї дуже дружньої до нас держави (яка блокує все, де тільки бачить слово «Україна») не вдалось ухвалити рішення Європейської Ради.
Натомість маємо сильне спільне рішення 26 голів держав та урядів країн Європейського Союзу, суть якого зводиться до наступного:
▪️підтверджено незмінну та непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, всеосяжного, справедливого та тривалого миру та підходу «мир через силу», який передбачає надання подальшої всебічної підтримки Україні та її народу;
▪️ЄС залишається готовим посилити тиск на росію, в тому числі шляхом подальших санкцій і посилення виконання існуючих заходів;
▪️російські активи повинні залишатися знерухомленими, доки росія не припинить свою агресивну війну проти України та не відшкодує їй збитки, завдані цією війною;
▪️всеосяжна мирна угода має супроводжуватися надійними та надійними гарантіями безпеки для України, щоб стримати майбутню російську агресію;
▪️ЄС та держави-члени готові робити внесок у забезпечення гарантій безпеки;
▪️ЄС продовжить надавати Україні регулярну та передбачувану фінансову підтримку;
▪️ЄС відданий забезпеченню повної відповідальності за військові злочини та інші найсерйозніші злочини, вчинені у зв’язку з агресивною війною росії проти України;
▪️ЄС продовжує підтримувати відновлення та реконструкцію України.
📑Повний текст – у доданому файлі.
У ньому взяв участь в онлайн-режимі і Президент В.Зеленський.
На жаль, за підсумками засідання через блокування з боку однієї дуже дружньої до нас держави (яка блокує все, де тільки бачить слово «Україна») не вдалось ухвалити рішення Європейської Ради.
Натомість маємо сильне спільне рішення 26 голів держав та урядів країн Європейського Союзу, суть якого зводиться до наступного:
▪️підтверджено незмінну та непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, всеосяжного, справедливого та тривалого миру та підходу «мир через силу», який передбачає надання подальшої всебічної підтримки Україні та її народу;
▪️ЄС залишається готовим посилити тиск на росію, в тому числі шляхом подальших санкцій і посилення виконання існуючих заходів;
▪️російські активи повинні залишатися знерухомленими, доки росія не припинить свою агресивну війну проти України та не відшкодує їй збитки, завдані цією війною;
▪️всеосяжна мирна угода має супроводжуватися надійними та надійними гарантіями безпеки для України, щоб стримати майбутню російську агресію;
▪️ЄС та держави-члени готові робити внесок у забезпечення гарантій безпеки;
▪️ЄС продовжить надавати Україні регулярну та передбачувану фінансову підтримку;
▪️ЄС відданий забезпеченню повної відповідальності за військові злочини та інші найсерйозніші злочини, вчинені у зв’язку з агресивною війною росії проти України;
▪️ЄС продовжує підтримувати відновлення та реконструкцію України.
📑Повний текст – у доданому файлі.
👍20😢4
📊Основні зміни, які відбулись у структурі видатків зведеного бюджету за роки повномасштабної війни (дані за 2024 у порівнянні із 2021 роком):
▪️Частка видатків на оборону зросла у 7 разів: із 7% у 2021 році до 47% у 2024 році (від всіх видатків зведеного бюджету).
▪️Частка видатків на громадський порядок, безпеку і судову владу зросла із 10% до 14%.
▪️Частка видатків соціального спрямування (соціальний захист, освіта, медицина, культура спорт) скоротилась більш ніж удвічі: із 52% до 23%.
▪️Частка видатків на економічну діяльність скоротилась більш ніж утричі: із 18% до 5%.
▪️Частка видатків на загальнодержавні функції скоротилась із 14% до 9%, в тому числі обслуговування державного боргу із 8,4% до 6,1%.
▪️Частка видатків на оборону зросла у 7 разів: із 7% у 2021 році до 47% у 2024 році (від всіх видатків зведеного бюджету).
▪️Частка видатків на громадський порядок, безпеку і судову владу зросла із 10% до 14%.
▪️Частка видатків соціального спрямування (соціальний захист, освіта, медицина, культура спорт) скоротилась більш ніж удвічі: із 52% до 23%.
▪️Частка видатків на економічну діяльність скоротилась більш ніж утричі: із 18% до 5%.
▪️Частка видатків на загальнодержавні функції скоротилась із 14% до 9%, в тому числі обслуговування державного боргу із 8,4% до 6,1%.
👍10😢8
Висновки❔Вони очевидні❕
Завдяки мобілізації внутрішніх ресурсів і допомоги партнерів ми платимо значну економічну ціну за право залишатись вільними. Прецедентів коли військові видатки сягали близько 30% ВВП протягом трьох і більше років у світі можна порахувати по пальцям однієї руки (в т.ч. Ізраїль). В той же час, маємо об’єктивне скорочення соціальних та економічних видатків, частка яких у перерозподілі через зведений бюджет скоротилась із 24% до 18% ВВП, і це в тому числі негативно впливає на нашу економічну динаміку.
💁♂️Я не хочу, щоб ми мали зайві ілюзії щодо можливості повернення до фінансування військових видатків на рівні до повномасштабної агресії. Навіть за умов стійкого миру такі видатки ще довго залишатимуться на набагато більшому рівні через необхідність модернізації та зміцнення наших збройних сил, розвитку ОПК. Утім вірним буде і те, що стійкий мир дасть змогу помітно збільшити перерозподіл ВВП на фінансування невійськових секторів економіки, які зазвичай роблять більший внесок у багатофакторну продуктивність у довгостроковій перспективі. Це і є одним вимірів «мирних дивідендів», на які Україна має повне право розраховувати і використати на користь свого стійкого розвитку.
Завдяки мобілізації внутрішніх ресурсів і допомоги партнерів ми платимо значну економічну ціну за право залишатись вільними. Прецедентів коли військові видатки сягали близько 30% ВВП протягом трьох і більше років у світі можна порахувати по пальцям однієї руки (в т.ч. Ізраїль). В той же час, маємо об’єктивне скорочення соціальних та економічних видатків, частка яких у перерозподілі через зведений бюджет скоротилась із 24% до 18% ВВП, і це в тому числі негативно впливає на нашу економічну динаміку.
💁♂️Я не хочу, щоб ми мали зайві ілюзії щодо можливості повернення до фінансування військових видатків на рівні до повномасштабної агресії. Навіть за умов стійкого миру такі видатки ще довго залишатимуться на набагато більшому рівні через необхідність модернізації та зміцнення наших збройних сил, розвитку ОПК. Утім вірним буде і те, що стійкий мир дасть змогу помітно збільшити перерозподіл ВВП на фінансування невійськових секторів економіки, які зазвичай роблять більший внесок у багатофакторну продуктивність у довгостроковій перспективі. Це і є одним вимірів «мирних дивідендів», на які Україна має повне право розраховувати і використати на користь свого стійкого розвитку.
👍23😢12💯2
Взяв участь у зустрічі представників Парламенту із комісаром Євросоюзу з питань економіки та продуктивності, Валдісом Домбровскісом.
У виступі наголосив на тому, що попри всебічну консолідацію ресурсів всередині країни за рахунок детінізації та військової цензури видатків, ресурсів з урахуванням фінансової допомоги ЄС на 2026-2027 роки вочевидь недостатньо для продовження ефективної боротьби та відновлення країни.
Це обумовлює необхідність (особливо з урахуванням зміненої позиції США) пошуку додаткових джерел фінансування, в тому числі за рахунок заморожених російських активів.
У виступі наголосив на тому, що попри всебічну консолідацію ресурсів всередині країни за рахунок детінізації та військової цензури видатків, ресурсів з урахуванням фінансової допомоги ЄС на 2026-2027 роки вочевидь недостатньо для продовження ефективної боротьби та відновлення країни.
Це обумовлює необхідність (особливо з урахуванням зміненої позиції США) пошуку додаткових джерел фінансування, в тому числі за рахунок заморожених російських активів.
👍15❤8😢7🔥1