Одного суботнього вечора, перечитуючи Дж. Орвела Альоні Ш. ніяк не давав спокою один вислів: «All animals are equal, but some animals are more equal than others».

І ось лише прочитавши рішення РНБО щодо санкцій за безпрецедентне історичне мародерство країни, яка воює, через організацію схеми «міскодингу» для функціонування нелегальних казино, вона зрозуміла, що їй не давало спокою.

І не дивно. Адже вже 20 місяців пройшло як у ще одного сумнозвісного банку - Конкорд було відкликано ліцензію за таку ж саму мародерську діяльність через яку держава недоотримала млдр гривень.

Нагадаю. 2 банки займалися міскодінгом на ігорці. 2 банки заподіяли мільярдні збитки державі. Власники одно - в розшуку, санкціях РНБО, кримінальних справах. Власники і керівники Конкорду - поважні люди, яких заборонено перевіряти навіть податковій.
Такий собі вирок правоохоронній системі.

Звертаюся до РНБО.

https://www.president.gov.ua/storage/j-files-storage/01/37/21/04ea4cd276584db96008088e9d5283f1_1744446407.pdf

Жахлива трагедія в Сумах.
Центр міста. Вербна неділя. Люди йдуть до церкви. Поряд проходить вистава для дітей.
Але для вбивць немає нічого святого.
Це надзвичайно боляче. Кожне втрачене життя розбиває серце.
Вічна памʼять загиблим і співчуття близьким🕯

Повідомлення для нових підписників каналу та нагадування тим, хто вже давно тут.

Дізналися про тіньові схеми, стали свідками зловживань чи корупції у податковій, митній, фінансовій сфері – повідомляйте мені про кожен конкретний випадок.

Як це зробити:
✅ напишіть про суть звернення прямо в коментарях на каналі
✅ надішліть повідомлення на мою електронну приймальню: hetmantsev@rada.gov.ua
✅ зверніться за номером телефону: +380503565541.

По кожному випадку будемо розбиратися, спрямовуватиму відповідні звернення та інформуватиму вас щодо результатів розгляду.

❕Зможемо побороти тінь тільки разом – спільними зусиллями.

📑Оприлюднено Звіт про виконання Угоди про асоціацію (УА) з ЄС за 2024 рік.
Враження подвійні.
З одного боку, в 11 з 24 сфер УА рівень виконання зобов’язань перевищив 90%:
▪️інтелектуальна власність – 98%;
▪️освіта, навчання та молодь – 97%;
▪️статистика та обмін інформацією – 96%;
▪️гуманітарна політика – 94%;
▪️юстиція, свобода, безпека, права людини – 93%;
▪️державні закупівлі – 92%;
▪️політичний діалог, національна безпека та оборона – 91%;
▪️підприємництво – 91%;
▪️митні питання – 91%;
▪️оподаткування – 90%;
▪️управління державними фінансами – 90%.

За останні три позиції – додатково особисто приємно, адже ще торік рівень виконання зобов’язань у сфері митних питань був усього 61%.
Водночас, є чимало напрямів, де у нас до повної реалізації УА дуже велика дистанція, а по деяких сферах взагалі не відбулося жодних кроків уперед.

📊Загальний рівень виконання УА вийшов на показник 81% (у 2023 році – 77%, у 2022 році – 72%, у 2021 році – 63%, у 2020 році – 54%).
Попри прогрес – бачимо його уповільнення, і якщо не прискоримось, то не закриємо усі зобов’язання до початку наступного десятиліття (нагадаю, що ми відпрацьовуємо документ, підписаний у першій половині 2014 року, а про його зміст було відомо ще в 2011 році після парафування, тому залишок у 19% до кінцевої цілі – це доволі багато).

У нас взагалі провальна ситуація з таким розділом, як «Фінансове співробітництво та боротьба з шахрайством» – ступінь виконання 24%, і в нас цей показник лишається незмінним з 2019 року.
«Транспорт, інфраструктура, поштові та кур’єрські послуги» – 58%, прогрес за рік – усього +2%;
«Наука, технології, інновації, космос» – 71%, прогрес - +3%;
«Енергетика» – 78% (прогрес – 0%), «Захист прав споживачів» – 80% (також без прогресу), «Соціальна політика та трудові відносини» – 80% (прогрес за рік – +1%).

💁‍♂️М’яко кажучи, не вражає, враховуючи неодноразово озвучену мету – бути повністю готовим до вступу до ЄС не пізніше 2027 року.
Бачу потребу в посиленні парламентського контролю за виконанням УА і пропонуватиму заслухати на комітеті стан справ у сферах, які відносяться до нашої компетенції.

📄Повний текст Звіту – у доданому файлі.

ОПК є стратегічною галуззю економіки держави, що має стати локомотивом її розвитку.

Саме тому ми чекаємо від Уряду системних та зважених рішень щодо підтримки розвитку сучасного ОПК.

https://epravda.com.ua/oborona/napivmiri-pidtrimki-vitchiznyanogo-opk-805464/

Минулого тижня було багато хайпу з приводу можливого підвищення податкового навантаження наступного року.

Моя принципова позиція полягає у тому, що маючи велику невизначеність щодо миру/продовження війни, ми повинні використати усі можливі джерела для мобілізації внутрішніх ресурсів. І ні, першочерговими джерелами є не податки, а:

1. Детінізація і боротьба зі схемами, яка тільки цього року має принести 4 млрд дол. (це більше, ніж ми отримаємо від МВФ).
2. Поглиблення ринку ОВДП, в т.ч. за рахунок більшої участі банків.
3. Ліквідація неефективних бюджетних видатків, які тягнуть десятки мільярдів гривень (перегляд фінансування утримання органів влади, скасування недолугих програм підтримки, типу «Національного кешбеку» та ін.).

Докладніше - у відео ➡️ https://vm.tiktok.com/ZMBbXVmqP/

💸✔️Обсяги виданих кредитів не відповідають потребам відновлення економіки
Маємо оперативну статистику по виданим кредитам за перший квартал 2025 року.
За даними НБУ:
🔹Гривневі кредити резидентам (бізнесу і домогосподарствам) на кінець березня 2025 року склали 879,6 млрд. грн. З початку року вони зросли на 6,2% (+50 млрд. грн.)
🔹Водночас, валютні кредити резидентам за цей самий період скоротились на 3,1% (-0,2 млрд. дол.) до 6,1 млрд. дол.
Таким чином, за перший квартал загальний кредитний портфель у всіх валютах збільшився на 3,3% (+36,4 млрд. грн.), сягнувши 1143,3 млрд. грн.

❗️А тепер важливе :  
▪️Якщо кредитування продовжить збільшуватись такими низькими темпами як у першому кварталі, то за підсумками року ми матимемо близько 1260 млрд. грн. валового кредитного портфелю у всіх валютах.
▪️Це відповідатиме рівню проникнення кредитів в економіку (бізнесу і населенню) на рівні 14,4% ВВП, якщо порівнювати цей портфель із прогнозним ВВП на 2025 рік у сумі 8 737 млрд. грн. (із останнього перегляду програми МВФ).
▪️Це дуже низький показник, який дорівнюватиме обсягу минулого року (14,5% ВВП), в якому був зафіксований черговий історичний мінімум рівня проникнення кредитів в економіку.
▪️Нагадаю, позаминулого року (2023) цей показник був 15,2% ВВП, перед повномасштабною війною (19,1% ВВП), у 2019 році (25,9% ВВП).    

💁‍♂️Отже, не повинно бути ілюзій – попри номінальне збільшення і відновлення кредитування, обсяги валового кредитного портфелю відносно економіки за існуючих тенденцій продовжать зменшуватись, у кращому випадку - будуть стагнувати.
На всіх своїх останніх зустрічах із підприємцями, я чую, що один із головних бар’єрів для розвитку як для відносно великого бізнесу, так і МСБ – це відсутність достатнього і доступного кредитного ресурсу.
📝У наступному пості пройдемось по тому, що необхідно зробити для активізації кредитування.

👨🏻‍💻Вочевидь підходи до кредитування з боку уряду як акціонера державних банків (які займають більше половини банківської системи за чистими активами), оператора програми «5-7-9» (через Фонд розвитку підприємництва), а також НБУ як банківського регулятора мають бути змінені з тим, щоб наситити економіку достатнім і доступним кредитним ресурсом.

Неодноразово підсвічував, що для цього необхідно:
➡️Запуск національної установи розвитку (банку банків) із спеціальним мандатом на післявоєнну відбудову, яка б за рахунок індивідуальних нормативів і пільгового оподаткування брала б на себе в т.ч. підвищений кредитний ризик і фінансувала проекти, які не цікаві/ не вкладаються у бізнес-моделі звичайним комерційним банкам. Дуже шкода, чому цей важливий законопроект підтриманий більшістю стейк-холдерів (Мінфін, НБУ), прийнятий у першому читанні став заручником вузьких бюрократичних інтересів у економічному блоці Уряду і зараз чиняться перешкоди для його прийняття.  
➡️Перегляд флагманської програми «5-7-9». Можу погодитись із Нацбанком, що ця важлива програма із здешевлення кредитування, за якою від початку війни видано 300 млрд. грн. кредитів, давно потребує модернізації і більшого фокусу. Такі кредити мають йти насамперед на інвестиційні цілі, а не підтримку обігового капіталу. Необхідно скоригувати портфель за сферами, майже 70% якого зараз припадає на с/г і торгівлю.
➡️Маємо нарощувати інші програми спеціалізованого субсидованого кредитування (ОПК, енергетика, переробка), кредитної підтримки МСБ на територіях, які були де-окуповані, та/або залишаються наближені до лінії (зони) бойових дій, підтримки ВПО, відбудови знешкодженого житла/ інфраструктури.
➡️Необхідно збільшувати залучення офіційних іноземних фінансових установ (СБ, ЄБРР, ЄІБ, Банк розвитку Ради Європи та ін.) у відновлення економіки (надання гарантій українським банкам, виділення безпосереднього фінансування виробникам, фінансування проектів відбудови). Вони мають більш дешевий ресурс і відповідну експертизу.
➡️Важливою залишається  активізація розчистки банківських балансів від непрацюючих кредитів, в т.ч. але не виключно за рахунок зміни підходів до реструктуризації такої заборгованості з метою її пришвидшення, розвитку ринку інфраструктури NPL, удосконалення процедур банкрутства тощо.
➡️Слід розвивати фінансові інструменти, які  підтримуватимуть кредитування (страхування військових ризиків, торгового факторингу, фінансового лізінгу тощо). Парламент зі свого боку робить усе можливе для законодавчого унормування такої діяльності.

❕На сьогодні є всі умови для збільшення кредитування. Банки є ліквідними, високоприбутковими і належно капіталізованими, держава є ключовим акціонером банківської системи і як акціонер може задавати орієнтири для державних банків, звісно не порушуючи макрофінансову стабільність і не ставлячи під загрозу стабільну роботу державних банків. Головне – економіка вкрай потребує достатніх і доступних кредитних ресурсів для відбудови.  

💁‍♂️Думаю, хороший орієнтир для держави, до якого варто прагнути, – забезпечити рівень проникнення кредитів в економіку на рівні не менше 20% ВВП. Якщо переводити у показники 2025 року це означає необхідність приросту кредитного портфелю на щонайменше +600 млрд. грн. за три квартали до кінця цього року. Як бачимо нинішні темпи відновлення кредитування мають суттєво прискоритись (як мінімум удвічі, а краще утричі), аби мати більш суттєвий вплив на економічне зростання.

На порядку денному знову 12278 - законопроєкт про ліквідацію спецпенсій прокурорам. Коли у славетних борців в 35 років пенсія у десятки тисяч.
Перший бій клановій системі ми програли.

Зараз даємо другий бій.
Закликаю колег підтримати хто б вас про що не просив.
Це про справедливість!

Прийняли. 239 голосів.
Поки в першому. Але обовʼязково дотиснемо касти і в цілому.
Дякую за підтримку!

На засіданні ТСК вчергове поставив питання про широко закриті очі правоохоронців та банківської системи на проблему дропів в діяльності кол-центрів.

Як на мене, розв’язати проблему можна достатньо просто. Все відбувається в безготівці, тому потрібно простежити цифрові сліди та припинити протиправні платежі. Так можна врешті вийти на організаторів схем.

Якщо, звичайно, є відповідне бажання.

Окремо допрацюємо цей напрям з НБУ і Нацполом.

Більше дивіться тут

Воєнний стан треба голосувати, якщо проти країни ведеться війна і немає потреби голосувати, якщо панує мир.

Будь-які рішення, що йдуть у розріз з об'єктивною реальністю і породжують хаос — на користь ворога і проти своєї країни.

Незалежно від того хто їх просуває - зрадники або пустопорожні хайпожери - вони неприйнятні.

Тому - Так, більш за все я прагну миру і Так, завтра проголосую за продовження воєнного стану.

🛂Щодо показників ефективності (KPI) для митниці.

Надходження від коригування митної вартості є додатковими надходженнями бюджету від виконання митницею своїх контрольних функцій.

Однак, схоже, що контроль за правильністю заявленої декларантами митною вартістю товарів в деяких митницях здійснюється лише номінально, бо більшість рішень про коригування митної вартості, прийнятих цими митницями скасовуються судами.

За результатами статистичного аналізу розгляду судами справ про скасування таких рішень за 2021 – 2024 рр. встановив, що в деяких митницях більше 70 відсотків рішень, прийнятих ними за цей період, скасовано судами.

Зважаючи, що судові справи про оскарження рішень про коригування митної вартості, прийнятих у 2024 році, ще перебувають на розгляді, хочу навести деякі приклади за 2023 рік.👇🏼

Так, з 1706 рішень прийнятих Одеською митницею у 2023 році, станом на 31.03.2025 скасовано 1209 (71% від загальної кількості прийнятих цією митницею у 2023 році, 86% - від оскаржених).

З 1028 рішень, прийнятих Дніпровською митницею за аналогічний період, станом на 31.03.2025 скасовано 744 (72% від загальної кількості прийнятих цією митницею у 2023 році, 88% - від оскаржених).

З 3021 рішення, прийнятих Львівською митницею, станом на 31.03.2025 скасовано 1814 (60% від загальної кількості прийнятих цією митницею у 2023 році, 85% - від оскаржених).

У зв’язку з цим, хотів би звернутися до керівництва зазначених митниць.

Шановні державні службовці! Якщо Ви не можете забезпечити відстоювання у судах позиції по рішенням, які прийняли Ваші підлеглі, то не потрібно їх і приймати. Бо неналежне забезпечення інтересів держави в судах і безпідставне витрачання державних коштів на сплату судового збору таке саме порушення службової дисципліни як і винесення протиправних рішень.

Одночасно хотів би звернутися до колег, які переживають, що запровадження КРІ для митниці в частині надходжень митних платежів призведе до тиску на бізнес.
Чи впевнені Ви, що суспільство не повинно знати про такі результати роботи, а держава ніяким чином не має втручатись щоб це змінити?
Саме для зміни таких показників і був розроблений законопроект для встановлення КРІ для митниці.
Маю надію, що Ви приймете розумне та вірне рішення щодо підтримки запропонованих змін.