GIT commit NPE
84 subscribers
326 photos
5 videos
39 links
Board games, ножі, кодинг, linux, git, SQL, треш-індастріал.
Download Telegram
Жбурляння залізяк, серія 4 [20 вересня] (фото)
#knives
Жбурляння залізяк, серія 4 [20 вересня]

Коли я тільки-но починав цим займатися, то майже не звертав уваги на рекомендації щодо стійки: виконуючи кидок лівою рукою, ліва нога була трохи попереду, або стояв фронтально. Так здавалося зручніше.

Цього разу я перечитав рекомендації та намагався їм слідувати.
Правостороння стійка. Ліва нога позаду, замах лівою рукою супроводжується одночасним жестом правої руки в сторону цілі, кидок виконується з розворотом корпусу, а в кінці задня нога ще й довертається у напрямку розвороту. Для правші - те ж саме, але дзеркально.

“Добре, - сказав я. - Спробуємо”. Кидок, другий, третій… Нєа, фігня якась виходить. Рука оця права до цілі - нашо? Довертання ногою - незручно.
Жбурляв, жбурляв… І якоїсь миті, коли почав замахуватися, щось в голові перемикнулося: права рука сама пішла на реверс в сторону цілі (ну реверс же! як в ножовому бої та в бойових мистецтвах!), а в кінці руху ліва нога сама довернулася у напрямку развороту. Випустивши ніж, ліва рука “за інерцією” пішла вправо через низ по дузі та, коли повністю погасила швидкість, опинилася десь у районі захисту “зони вішалки” (© Valde Khan) з правої сторони корпусу. Ймовірно, готувалася до наступного руху.
Тіло самостійно запозичило вже знайомі рухи з діагонального порізу:)

Ось так вдруге у житті я зрозумів на власних відчуттях, як це воно, коли одна техніка автоматично накладається на чимось схожу іншу.

P.S.
Трохи потренувавшись, спробував жбурнути декілька п'ятиметрових однообертових (відстань приблизно 5.5 м, один повний оберт), застосовуючи нову стійку. З чотирьох чи п'яти кидків два підряд увійшли в ціль. Не дуже стабільно та нижче, ніж треба було, але увійшли. На фото НЕ вони, на фото "традиційні" 3.5-метрові на півоберу.

#knives
Жбурляння залізяк, серія 5 [27 вересня]

Тими вихідними я не дійшов до місця "постійного базування" - не сприяла погода, декілька разів зривався дощ. Знайшов інше місце поближче до цивілізації.
Вийшла така собі лайт-версія.

#knives
Жбурляння залізяк, серія 6 [4 жовтня]

Перші ж два півобертових були вдалими. На відміну від попередніх разів, коли доводилося розігріватися та пристрілюватися по 5-10 кидків, і лише після цього ножі починали більш-менш адекватно приходити в ціль.

Три години медитативного відпочинку з невеликою кількістю експериментів.
Ну і нарешті... Кожен ножовик повинен хоча б раз жбурнути свій EDC-ніж в дерево - [ВИКОНАНО]

#knives
Жбурляння залізяк, серія 7 [18 жовтня]

Саме жбурляння цього дня було менше. А більше було художньої фотографії спроб поклацати декілька екземплярів власної колекції серед осінньої природи. Від ноунейму з паракордом за пару баксів з AliExpress до невеличкого керамбіту українського виробництва. Від малесенького кованого "Кірідаші" до півметрового мачете.
І я був би не я, коли б не спробував щось із цього жбурнути. Зрозуміло, крім мачете та керамбітів.

#knives
ЖЗ, серія 8 [27 жовтня]

Ще було досить тепло, проте термос завжди є у нагоді.
Експериментував з півобертовими та обертовими. Виявилося, що обертові краще йдуть не з п'яти метрів, а з чотирьох з половиною. На п'яти вони досить часто вже перекручені.

#knives
ЖЗ, серія 9 [1 листопада]

З вечора йшов дощ, а на ранок була похмура погода, тому навкруги було холодно та вогко. Осінь крокує впевнено, припорошуючи поверхні жовтими килимами. Місце, куди я зазвичай приходжу, не стало виключенням.
Листопад почався з короткої серії залізякожбурляння. Ножі падали, ставали мокрими та ще більш холодними на дотик. Вологе залізо гірше вислизало з долоні - коефіцієнт тертя та оце все... А запас паперових серветок досить швидко закінчився.
Що ж, нехай.
І доречі, того дня відбулася перша суттєва "травма" ножа. Щось більш помітне, ніж подряпини та зазубрини, які залишаються, коли один потрапляє у інший. Та метанню це не заважає.

#knives
ЖЗ, серія 10 [8 листопада]

На відміну від попередніх вихідних, день з самого ранку видався сонячним та теплим (як для початку тридцятиденного відліку до зими). Жовтого листя, що шоркає під ногами, стало ще більше, а ось усе інше - пара ножів, один термос та майже повна відсутність людей - залишилося приблизно на тому ж самому рівні.
Ніяких експериментів, ніяких сторонніх предметів для жбурляння. Лише медитативний відпочинок з холодними залізяками, гарячим напоєм та легким звуковим фоном, що лунає з того боку, де знаходиться цивілізація.

#knives
ЖЗ, серія 11 [15 листопада]

І я завершую перший сезон. Нажаль, стало дуже холодно, руки починають мерзнути, а ще й сталюка ж до біса холодна на дотик! Кожні 10-20 кидків довелося перериватися, щоб використати стратегічний обігрівач "ємність з чаєм", який майже безперервно працював від елементу живлення "термос".

Сезон жбурляння залізяк оголошую закритим і таким, що відбувся. До весни, до першого тепла.

Та у нас ще є інші тематики. І тепер я зможу більше уваги приділяти саме їм. Не перемикайте.

#knives
Трохи українських ножів вам.
#knives
А це - сокира з чаєм.
#knives
І трохи гостроти наніч.
#knives
Другий сезон жбурляння залізяк розпочався 28-го березня. Цього разу процес відбувався да-а-алеко не кожні вихідні.
#knives
...А ось у вересні почалися невеликі збочення. Доречі, жбурляти сокиру виявилося набагато простіше, ніж ніж.
#knives
"Штурмовик". Відправився до лав ЗСУ різати русню ^_^
#knives
"Помста" мала. Специфічний, але ду-у-уже харизматичний ніж від Blade Brothers.
П'ятничної гостроти вам. Най русня здохне.
#knives
Теги каналу. Для зручності. Буде доповнюватися за необхідністю.
#boardGames
#git
#knives
#linux
#places
#regex
Пригадалося, як колись, в останні вихідні першого ковідного літа, я ходив вчитися жбурляти залізяки в дерево.
Штош, давайте відновлювати свої маленькі традиції. Дістав ті залізяки з шухляди - і пішов. В перші вихідні другої йобаноруснявої осені, тобто сьогодні.
Як виявилося, за два роки не-жбурляння воно частково забулося, але за десять-п'ятнадцять кидків почало ворушитися і пригадуватися.
Потусив лише 20 хвилин. Поставив галочку "сезон Осінь-2023 відкрито". По факту - третій вже сезон.
Най буде, ще сюди обов'язково повернуся.
#knives
😁1
Першим EDC-ножем в далекому 2014му став склАдень Spyderco Tenacious.
Оркнейський пазур від Blade Brothers Knives (на останньому фото) перейняв цю естафету взимку 2018-2019.
І ось зустрічайте наступного кандидата: Носоріг. Це відносно нова модель від ББ, вони його називають "миролюбна варіація міського ножа Жнець". Більш широке лезо, ніж в Оркнейського пазура, більш утилітарна форма леза. Більш стійке до твердих перешкод вістря (хоча тендітне вістря попередника і не завадило мені колись метати його 😁).

Ми знаємо, що не кожен використовує ніж для бійки в клінчі  [Жнець позиціонувався зокрема і для цього] , тому вирішили створити модель, в якій прибрали агресивне вістря і додали фальш спуск на обуху для естетики, а сам ніж зробили більш утилітарним. Плавний вигин ріжучої кромки зручний для щоденних побутових робіт - хоч кілок для намету заточити, хоч яблуко нарізати, хоч посилку відкрити.
Джерело

#knives
❤4