​​🔁 Бізнес та громадяни активно користуються кредитовими та дебетовими переказами.

Це підтверджує статистика платіжного ринку за три квартали 2025 року.

Так, за дев’ять місяців цього року було здійснено майже 2,4 млрд платіжних операцій, ініційованих із застосуванням кредитового трансферу та прямого дебету (як у межах України, так і транскордонних).

📊 Загальні дані

Такі послуги надавали усі 60 банків та дві небанківські фінансові установи.
Із застосуванням кредитового трансферу було здійснено:

▪️у межах України – 2 360,0 млн операцій на суму 34 517,84 млрд грн;
▪️в Україну – 7,79 млн на суму 51,10 млрд доларів США в екв.;
▪️з України – 1,81 млн на суму 63,33 млрд доларів США в екв.

Із застосуванням прямого дебету здійснено 1,8 млн платіжних операцій на суму 10,63 млрд грн.

🇺🇦 Операції в межах України

Найбільше кредитових переказів у межах України виконано з рахунків фізичних осіб: 1 915,4 млн, або 81,16% від загальної кількості відповідних платіжних операцій.

А за сумою – з рахунків суб'єктів господарювання: 32 062,40 млрд грн, або 92,89% від загальної суми.

🌎 Транскордонні операції

➡️ В Україну з-за кордону на користь фізичних осіб надійшло 74,68% від загальної кількості платіжних операцій, здійснених із застосуванням кредитового трансферу, а за сумою лідирує бізнес (94,91% від загальної суми платіжних операцій)

Кошти надходили переважно з країн ЄС (46,32%), Швейцарії (20,67%), США (11,52%).

⬅️ З України найбільше кредитових переказів здійснив бізнес (за зовнішньоекономічними контрактами): 0,89 млн на суму 62,91 млрд доларів США в екв (49,39% та 99,34% від загальної кількості та суми таких платіжних операцій відповідно).

Понад половину від усіх коштів було відправлено до країн ЄС (58,60%).

​​#ПростоПроЕкономіку

💼 Опитування бізнесу свідчать: ситуація на ринку праці дещо краща, ніж рік тому.

Зросла кількість людей, які шукають роботу, і компаніям стало трохи легше “закриватиˮ вакансії. Бізнес активніше залучає до роботи жінок, студентів, пенсіонерів та ветеранів.

Однак дефіцит кадрів нікуди не зник. Навпаки – потреба в робочих руках часто є більшою, ніж можливість їх знайти. Це означає високу конкуренцію за працівників. Як наслідок, реальні зарплати цього року продовжують зростати, хоча й повільніше, ніж торік: на близько 5% порівняно з 15%.

Швидкого поліпшення ситуації НБУ не очікує. Війна й надалі ускладнює пошук персоналу, а після її завершення потреба в робочій силі для відбудови лише зростатиме. Тож конкуренція за фахівців залишиться високою, а зарплати – зростатимуть швидше за інфляцію.

🟢 Більше про розвиток економічних подій – у розділі «Просто про економіку».

З Днем Гідності та Свободи! 🇺🇦

Події 21 листопада сьогодні та через роки будуть свідченням доленосного вибору, зробленого українцями для України. Вибору, що змінив хід історії та збудив нескориму силу народу до боротьби за своє майбутнє в союзі з європейською спільнотою подалі від імперсько-радянського минулого.

Кожен із нас має таку силу в собі, навіть коли навколо зростає темрява.

Пам’ятаймо про спільну мету та шануймо подвиг кожного та кожної, хто став на захист України!

​​📈 Обсяги касових оборотів банків за січень – вересень 2025 року зросли.

Так, обсяг надходжень готівки до кас банків за дев’ять місяців цього року становив 2 198,5 млрд грн. Це на 7,8% більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року.

Видача готівки з кас банків за січень – вересень 2025 року також збільшилася (на 10%) та становила 2 273,1 млрд грн.

☝️Збільшення обсягів надходження готівки зумовлено подальшим відновленням економічної активності, частина якої обслуговується готівковим обігом. Цьому сприяли, зокрема, підвищення заробітної плати та соціальних виплат населенню, стійкий споживчий попит на товари та послуги, сповільнення темпів інфляції та стійка ситуація на валютному ринку.

Водночас на збільшення обсягів видачі готівки з кас банків, зокрема у III кварталі цього року, вплинули ризики, пов’язані із зростанням інтенсивності атак, у тому числі на енергетичну та іншу інфраструктуру. Це спонукає громадян робити певний запас готівкової гривні.

☑️ Найбільші обсяги готівки з кас за дев’ять місяців 2025 року банки традиційно видавали (% від загального обсягу видатків):

▪️ за операціями клієнтів із використанням платіжних карток (85% від загального обсягу видатків);

▪️для придбання іноземної валюти в клієнтів (5,4% від загального обсягу видатків);
для підкріплення операторів поштового зв’язку (3,3% від загального обсягу видатків).

🟢 Найбільшими джерелами надходжень готівки до кас банків у цей період були (% від загального обсягу надходжень):

▪️торговельна виручка (31,8% від загального обсягу надходжень);
▪️операції клієнтів з використанням платіжних карток (24,4% від загального обсягу надходжень);
▪️надходження від продажу іноземної валюти (14,9% від загального обсягу надходжень);
виручка від усіх видів послуг (13,5% від загального обсягу надходжень).

📌 Докладніше дізнатися про динаміку касових оборотів банків за останні 10 років можна за посиланням.

​​#ГолосНБУ

💡 Яким є запас міцності економіки та банківського сектору, чи є прогрес у розвитку інфраструктури ринків капіталу, які сьогодні є актуальні ризики для фінансового сектору? Ці та інші теми обговорювали експерти НБУ протягом тижня.

Детальніше про них – у дайджесті.
👇👇👇

🚩 Про стійкість економіки, кредитування, міжнародну підтримку та ризики для інвестиційного клімату розповів Голова НБУ Андрій Пишний на заході «Діалоги з NV».

🚩 Макроекономічну ситуацію, стан банківського сектору, нову програму з МВФ, прогрес щодо розвитку інфраструктури ринків капіталу, стратегію приватизації державних банків, а також важливість подальшого вдосконалення корпоративного управління у фінансовому секторі обговорили Андрій Пишний, його перший заступник Сергій Ніколайчук та заступник Юрій Гелетій під час зустрічі з делегацією ЄБРР на чолі з президенткою Оділь Рено-Бассо та віцепрезидентом Маттео Патроне.

🚩 Про актуальні ризики для фінансової системи розповіли спікери НБУ під час конференції Profit|Risk|2025.

🎙️ Перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук у подкасті Центру економічної стратегії та Громадського радіо "Що з економікою?" розповів про:

▪️причини розширення торговельного дефіциту в контексті повномасштабної війни;
▪️значення й трактування підтримки міжнародних партнерів;
▪️роль міжнародних резервів у підтриманні макрофінансової стійкості;
▪️пріоритети валютно-курсової політики;
▪️доцільність та реалістичність досягнення інфляційної цілі 5%;
▪️стан банківського сектору;
▪️перспективи переходу на євро після вступу України до ЄС.

🎧 Запис подкасту доступний за посиланням.

​​#ПростоПроЕкономіку

🟢 Що зараз відбувається з інфляцією?

Вона почала сповільнюватися ще в червні – і ця тенденція триває. Це не означає, що ціни знижуються. Це означає, що вони зростають повільніше, ніж раніше. У жовтні інфляція знизилася до 10,9% проти майже 16% у травні – саме такий розвиток подій НБУ і прогнозував.

Сповільненню зростання цін допомогли нові врожаї: овочі цьогоріч дешевші, ніж торік. Суттєву роль відіграли й заходи НБУ для підтримання привабливості гривневих заощаджень: українці відкривають депозиті у гривні та інвестують у гривневі ОВДП. Тож попит на валюту залишається помірним, а тиск на курс і ціни – меншим.

🎯 За прогнозом НБУ, наприкінці 2025 року інфляція знизиться нижче 10%, у 2026-му – буде меншою за 7%, а надалі прямуватиме до нашої цілі ‒ 5%.

🛒 Чому ж окремі товари швидко дорожчають, попри те, що інфляція сповільнюється?

Інфляція розраховується за споживчим набором із понад 300 товарів і послуг. Деякі з них подорожчали (наприклад, м’ясо, яйця, фрукти), інші ‒ навпаки подешевшали (як-то овочі борщового набору, цукор, оливкова олія). Комунальні тарифи не змінювалися. У середньому ж типовий споживчий кошик за рік подорожчав на 10,9%.

➡️ Більше читайте в оновленому розділі «Просто про економіку» на сайті НБУ.

​​🏡 Іпотека у вересні

Банки України у вересні видали 851 іпотечний кредит на загальну суму 1,6 млрд грн.

Про це свідчать дані щомісячного Опитування банків про іпотечне кредитування.

✅ Коротко про результати опитування:

▪️532 кредити на 1 млрд грн надано на первинному ринку нерухомості, з них 152 на 276 млн грн – під заставу майнових прав на майбутнє нерухоме майно;
▪️319 кредитів на 621 млн грн надано на вторинному ринку нерухомості;
▪️середньозважена ефективна ставка становила 8,13% річних на первинному ринку та 9,37% на вторинному ринку;
▪️якість іпотечного портфеля хороша: частка непрацюючих кредитів тримається на рівні 12%.

☝️У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у вересні видано:
▪️у Київській області (303 договори на загальну суму 599 млн грн, або 37% від загального обсягу);
▪️у місті Києві (155 договорів на 350 млн грн);
▪️у Львівській області (46 договорів на 95 млн грн);
▪️в Івано-Франківській області (53 договори на 90 млн грн);
▪️у Волинській області (35 договорів на 61 млн грн).

Під час опитування відповіді надали 39 банків із часткою понад 95% від загального валового іпотечного портфеля, з яких про видачу нових іпотечних кредитів поінформували 14 банків.

Нагадаємо: Рада з фінансової стабільності у червні 2025 року схвалила Стратегію з розвитку іпотечного кредитування, спрямовану на розвиток ринкових механізмів у цьому сегменті ринку з метою підвищення доступності житла.

​​💫 Минулого тижня вже всьоме відбувся фінал нашого студентського чемпіонату "Монетарна політика: виклик НБУ університетам".

Цього року – у довгоочікуваному офлайн-форматі.

Майже 100 учасників із 20 українських університетів взяли участь у цьогорічному змаганні.

Кожна з команд представила журі власні пропозиції щодо процентних ставок, обмінного курсу та валютних обмежень.

🏆 За перемогу змагалися три команди-фіналістки – Київської школи економіки,
Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Державного торговельно-економічного університету.

➡️ Детальніше про чемпіонат та його результати дізнавайтеся за посиланням

​​🇺🇦 Українську історію творили героїчні, самовіддані та талановиті люди. Їхні імена ми вшановуємо в серії пам’ятних монет «Видатні особистості України».

Сьогодні вона поповнилася новинкою – пам’ятною монетою «120 років від дня народження Ніла Хасевича».

☝️Монета присвячена легенді українського підпілля, видатному художнику-графіку та учаснику національно-визвольного руху, який перетворив мистецтво на потужну зброю в боротьбі за свободу України, – Нілу Хасевичу.

Він був не лише талановитим митцем, але й активним політичним та громадським діячем.

Саме він розробив дизайн бофонів (від «бойовий фонд») – грошових квитанцій із національною символікою та емблемами українських визвольних організацій, які використовували для забезпечення армії (за принципом сучасних донатів), а також як агітаційні матеріали в повстанській діяльності. За це він був переслідуваний та згодом убитий радянською владою.

Розповідаємо детальніше про цю пам’ятну монету.
👇👇👇

🟢 Монета має номінал 2 гривні й виготовлена з нейзильберу.

➡️ На аверсі розміщено автопортрет Ніла Хасевича, виконаний у характерній для митця техніці деревориту (гравюри на дереві), що вирізняється експресивною графікою, контрастною лінійністю та динамічним штрихуванням.

➡️ На реверсі зображено символічну композицію з фрагментів деревориту Ніла Хасевича, стилізовану під банкноту в дусі бофонів. Композиція містить елементи графіки митця як символу економічного, ідеологічного та морального ресурсу опору. Угорі на матовому тлі розміщено написи: “ДО ВОЛІ НАРОДІВ І ЛЮДИНИ” та “300 КРБ НА БОЙОВИЙ ФОНД”.

▪️Дизайн – Аліса Іванова.
▪️Скульптор – Володимир Атаманчук.
▪️Тираж монети – до 75 000 штук у сувенірному пакованні.

📆 Реалізація пам’ятної монети в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ розпочнеться з 26 листопада 2025 року.

Реалізація банками-дистриб’юторами (перелік яких заначено на сайті НБУ) здійснюватиметься поступово, в міру відвантаження Банкнотно-монетним двором НБУ.

ℹ️ Більше інформації про продаж дізнавайтеся на їхніх сайтах.

​​🌐 Місія МВФ та українська влада досягнули угоди на рівні персоналу щодо нової чотирирічної програми в межах Механізму розширеного фінансування (The Extended Fund Facility, EFF) з потенційним доступом до фінансування в розмірі 8,1 млрд дол. США.

🟢 Нова програма може бути унесена на розгляд та затвердження Радою директорів МВФ після виконання попередніх заходів і за умови наявності достатніх запевнень щодо фінансування від міжнародних партнерів.

Очікується, що EFF стане каталізатором масштабної зовнішньої підтримки для покриття фінансових потреб України.

💬 «Хочу подякувати команді МВФ за глибоке розуміння умов, у яких перебуває Україна, та за усвідомлення важливості збереження гнучкості рішень, ураховуючи те, як швидко може змінюватися порядок денний. Нам вдалося сформувати необхідне спільне бачення щодо подальшої співпраці. Ми перебуваємо на порозі нового етапу нашого партнерства. Вірю, що разом ми зможемо створити для України необхідну фінансову опору», – зазначив Голова Національного банку України Андрій Пишний.

Детальніше.

​​#ПростоПроЕкономіку

🛡 Як захистити свої заощадження від інфляції?

🟢 Щоб українці могли захистити свої гривневі заощадження від інфляції, НБУ ще на початку 2025 року підвищив облікову ставку до 15,5% та відтоді утримує її на цьому рівні.

Це дало змогу банкам пропонувати українцям привабливі умови за гривневими депозитами – у середньому 13‒16% річних (після оподаткування – 10‒12%) залежно від строку розміщення.

Альтернатива, яку дедалі частіше обирають громадяни, – гривневі ОВДП. Дохідність за ними становить 12‒18% річних, а отримані доходи не оподатковуються.

🎯 За нинішніх прогнозів інфляції на 2026 рік (нижче 10% за оцінками аналітичних центрів і близько 7% за прогнозом НБУ) такі інструменти захищають заощадження від інфляції. Це й пояснює, чому інтерес до гривневих депозитів та ОВДП дедалі зростає.

➡️ Переходьте до оновленого розділу «Просто про економіку» на сайті НБУ, щоб знати більше.

​​📊 Результати Опитування про системні ризики фінансового сектору за листопад 2025 року.

Загальний висновок: фінансовий сектор залишається стійким до значних викликів, однак низка керівників фінансових установ зазначили про можливе погіршення його стану в найближчі шість місяців.

▪️Поточний стан сектору: баланс оцінок дещо погіршився та повернувся до рівня 2024 року. Водночас більшість опитаних не відзначили змін стану фінансового сектору за останні шість місяців і не очікують його зміни в наступні пів року.

▪️Стійкість до шоків: загальний рівень ризику залишається помірно високим. Стійкість сектору оцінюється як середня або висока, вперше з 2022 року окремі керівники фінустанов відзначили дуже низьку стійкість фінансового сектору до значних несприятливих подій.

▪️Головні джерела ризиків: війна з росією і надалі є ключовим системним ризиком. На друге місце піднявся ризик корупції, на третє – ризики, пов’язані з роботою правоохоронних та судових органів.

ℹ️ Повна версія результатів опитування – у релізі.

📉 Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі станом на 1 листопада 2025 року скоротилася до 24,5%.

Це на 5,8 в. п. менше порівняно з показником на початок року.

Визначальним чинником скорочення частки NPL у січні – жовтні 2025 року стало зростання обсягу нових кредитів ліпшої якості.

☝️Так, валовий обсяг кредитів у банківській системі за цей період зріс на 216,4 млрд грн, або на 16,7% до 1,515 трлн грн. Водночас обсяг непрацюючих кредитів скоротився за цей період на 22,7 млрд грн, або на 5,8%.
Частка NPL фізичних осіб за 10 місяців 2025 року знизилася на 1,9 в. п. до 12,6%, бізнесу – на 7,4 в. п. до 31,6%.

Без урахування боргів колишніх власників АТ КБ "ПриватБанк" та старих боргів державних банків частка NPL станом на 1 листопада 2025 року становить 19,2% у державних банках та 13,9% – загалом у банківській системі.

ℹ️ Детальніше – за посиланням.