📲 Минулого тижня Національний банк запустив Всеукраїнське тестування з фінансової грамотності.
Таке тестування проходить другий рік поспіль і стане щорічною акцією з перевірки знань.
❓Чому важливо пройти тестування з фінансової грамотності?
❓Як і скільки воно триватиме?
❓Яка ціль впровадження предмету фінансової грамотності та підприємництва в українських школах?
❓Навіщо НБУ та інші центробанки світу опікуються фінансовою грамотністю громадян?
👤 На ці та інші питання відповів Голова НБУ Андрій Пишний у програмі «Сто тисяч» в ефірі «Українського радіо».
А також він поділився особистою історією про свій перший важливий урок з фінансової грамотності.
👉 Дивіться запис програми за посиланням.
Таке тестування проходить другий рік поспіль і стане щорічною акцією з перевірки знань.
❓Чому важливо пройти тестування з фінансової грамотності?
❓Як і скільки воно триватиме?
❓Яка ціль впровадження предмету фінансової грамотності та підприємництва в українських школах?
❓Навіщо НБУ та інші центробанки світу опікуються фінансовою грамотністю громадян?
👤 На ці та інші питання відповів Голова НБУ Андрій Пишний у програмі «Сто тисяч» в ефірі «Українського радіо».
А також він поділився особистою історією про свій перший важливий урок з фінансової грамотності.
👉 Дивіться запис програми за посиланням.
YouTube
Кредити, ОВДП, шахрайство: НБУ проводить тест з фінансової грамотності | Голова НБУ Андрій Пишний
«В сучасному світі фінансова грамотність – це базова навичка», – вважає голова НБУ Андрій Пишний. З 31 жовтня по 7 листопада Національний банк України проводить Друге Всеукраїнське тестування з фінансової грамотності. Взяти участь у перевірці власних знань…
❤6👍5👎1
📊 Регіональні особливості інфляції в Україні
НБУ та уряд для формування своїх політик зазвичай використовують усереднені показники інфляції. Проте вони є досить варіативними за регіонами.
⬆️ Із початку повномасштабної війни регіональна відмінність інфляції різко зросла.
▪️Різна інтенсивність обстрілів і ушкоджень, внутрішня і зовнішня міграція змінили географічний розподіл споживчого попиту, капіталу та ресурсів.
▪️Нерівномірні за тривалістю та масштабом стабілізаційні відключення е/е у регіонах зумовили суттєві розбіжності у витратах підприємств на енергозабезпечення. ▪️Сформувалися різні споживчі переваги людей залежно від місця проживання.
☝️Особливо чутливим до локальних умов є сегмент послуг.
У 2025 році нерівномірність цін на послуги залишалась вищою, ніж до повномасштабного вторгнення, в окремих регіонах вони могли відрізнятися майже вдвічі.
🏘️ Головним чинником значного розкиду цін на послуги була оренда квартир.
Найдорожчою вона є на заході країни – в Закарпатській, Львівській та Рівненській областях і лише після них у Києві.
Водночас у Харківській та Одеській областях вартість оренди навіть знизилася порівняно з 2021 роком.
🚌 Також нерівномірно зростали тарифи на проїзд у міському транспорті.
🍞 Водночас темпи зростання цін на продукти харчування в регіональному розрізі були більш рівномірними, а розкид цін на продукти харчування – значно менший (близько 16%).
Найнижчі ціни на продукти – в Полтавській області, найвищі – у Києві.
Зростання варіації інфляції в різних областях свідчить про доцільність моніторингу цінових тенденцій в окремих регіонах країни. Адже регіональні відмінності цінової динаміки можуть істотно впливати на макроекономічні процеси.
Регіональний моніторинг дасть змогу своєчасно виявляти можливі нерівномірності та враховувати ці дані в макроекономічному аналізі, що підвищить обґрунтованість і якість рішень у сфері монетарної політики.
📑 Детальніше читайте в тематичній вкладці Інфляційного звіту за жовтень 2025 року.
НБУ та уряд для формування своїх політик зазвичай використовують усереднені показники інфляції. Проте вони є досить варіативними за регіонами.
⬆️ Із початку повномасштабної війни регіональна відмінність інфляції різко зросла.
▪️Різна інтенсивність обстрілів і ушкоджень, внутрішня і зовнішня міграція змінили географічний розподіл споживчого попиту, капіталу та ресурсів.
▪️Нерівномірні за тривалістю та масштабом стабілізаційні відключення е/е у регіонах зумовили суттєві розбіжності у витратах підприємств на енергозабезпечення. ▪️Сформувалися різні споживчі переваги людей залежно від місця проживання.
☝️Особливо чутливим до локальних умов є сегмент послуг.
У 2025 році нерівномірність цін на послуги залишалась вищою, ніж до повномасштабного вторгнення, в окремих регіонах вони могли відрізнятися майже вдвічі.
🏘️ Головним чинником значного розкиду цін на послуги була оренда квартир.
Найдорожчою вона є на заході країни – в Закарпатській, Львівській та Рівненській областях і лише після них у Києві.
Водночас у Харківській та Одеській областях вартість оренди навіть знизилася порівняно з 2021 роком.
🚌 Також нерівномірно зростали тарифи на проїзд у міському транспорті.
🍞 Водночас темпи зростання цін на продукти харчування в регіональному розрізі були більш рівномірними, а розкид цін на продукти харчування – значно менший (близько 16%).
Найнижчі ціни на продукти – в Полтавській області, найвищі – у Києві.
Зростання варіації інфляції в різних областях свідчить про доцільність моніторингу цінових тенденцій в окремих регіонах країни. Адже регіональні відмінності цінової динаміки можуть істотно впливати на макроекономічні процеси.
Регіональний моніторинг дасть змогу своєчасно виявляти можливі нерівномірності та враховувати ці дані в макроекономічному аналізі, що підвищить обґрунтованість і якість рішень у сфері монетарної політики.
📑 Детальніше читайте в тематичній вкладці Інфляційного звіту за жовтень 2025 року.
❤2👍1
📊 Міжнародні резерви станом на 1 листопада, за попередніми даними, становили 49,5 млрд дол. США.
Це найвищий показник за всю історію незалежної України.
📈 У жовтні вони зросли на 6,4%.
Така динаміка зумовлена значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Національним банком та боргові виплати країни в іноземній валюті.
✅ Так, на валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло 6 398,4 млн дол. США, у тому числі:
▪️4 694,0 млн дол. США – від ЄС у межах ініціативи країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA);
▪️1 079,4 млн дол. США – через рахунки Світового банку;
▪️507,7 млн дол. США – від розміщення ОВДП;
▪️117,3 млн. дол. США – від Банку розвитку Ради Європи.
За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 611,6 млн дол. США, у тому числі:
▪️368,9 млн дол. США – обслуговування та погашення ОВДП;
▪️199,5 млн дол. США – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;
▪️16,1 млн дол. США – обслуговування та погашення боргу перед Європейським інвестиційним банком;
▪️14,7 млн дол. США – обслуговування та погашення боргу перед ЄБРР;
▪️12,3 млн дол. США – обслуговування боргу перед ЄС;
▪️0,1 млн дол. США – сплата іншим кредиторам.
Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 83,9 млн дол. США.
Чистий продаж валюти НБУ в жовтні становив 2 834,1 млн дол. США.
Обсяг міжнародних резервів є достатнім для збереження стійкості валютного ринку.
📌 Детальніше – за посиланням.
Це найвищий показник за всю історію незалежної України.
📈 У жовтні вони зросли на 6,4%.
Така динаміка зумовлена значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Національним банком та боргові виплати країни в іноземній валюті.
✅ Так, на валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло 6 398,4 млн дол. США, у тому числі:
▪️4 694,0 млн дол. США – від ЄС у межах ініціативи країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA);
▪️1 079,4 млн дол. США – через рахунки Світового банку;
▪️507,7 млн дол. США – від розміщення ОВДП;
▪️117,3 млн. дол. США – від Банку розвитку Ради Європи.
За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 611,6 млн дол. США, у тому числі:
▪️368,9 млн дол. США – обслуговування та погашення ОВДП;
▪️199,5 млн дол. США – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;
▪️16,1 млн дол. США – обслуговування та погашення боргу перед Європейським інвестиційним банком;
▪️14,7 млн дол. США – обслуговування та погашення боргу перед ЄБРР;
▪️12,3 млн дол. США – обслуговування боргу перед ЄС;
▪️0,1 млн дол. США – сплата іншим кредиторам.
Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 83,9 млн дол. США.
Чистий продаж валюти НБУ в жовтні становив 2 834,1 млн дол. США.
Обсяг міжнародних резервів є достатнім для збереження стійкості валютного ринку.
📌 Детальніше – за посиланням.
👍6❤2
✨ Представляємо нову срібну пам’ятну монету “Архангел Михаїл”.
Сьогодні в Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького в межах культурно-мистецького проєкту «Архангел Михаїл – Ангел Перемоги» відбулася презентація нової пам’ятної монети НБУ.
Цей випуск продовжує серію «Духовні скарби України» та присвячений одному з найшанованіших небесних покровителів українського народу – архангелу (архістратигу) Михаїлу.
💬 «Національний банк з радістю долучився до чудового проєкту, адже видання присвячується 120-ій річниці заснування Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького та 160-ій річниці від дня народження його фундатора – Андрея Шептицького, духовного архангела українського народу.
Ми прагнули, щоб наша нова монета стала ще одним знаком духовної сили українців, символом небесного покровительства та віри в перемогу, нагадувала нам про силу духу, про світло, яке веде українців крізь найважчі випробування», ‒ сказав Євген Кондратенко, начальник управління нумізматичної продукції та касових операцій НБУ.
Основою дизайну нової монети став образ архістратига Михаїла з дияконських врат Жовківського іконостаса (кінець XVII ст.), створеного видатним українським майстром Іваном Рутковичем. Це один із найвідоміших прикладів українського бароко, у якому поєднується духовна глибина та витонченість мистецької роботи.
🟡 Про монету
➡️ На аверсі зображено царські врата Жовківського іконостасу з молитвою до архангела Михаїла – одним з найпоширеніших християнських звернень до небесного воєначальника. Над вратами – стилізована арка, що символізує світло, яке перемагає темряву. Зверху напис: ХТО ЯК БОГ – традиційне звернення до архістратига.
➡️ На реверсі ‒ образ архангела Михаїла з ікони Жовківського іконостаса, виконаний із застосуванням локальної позолоти та кольорового друку. Архангел постає у військовому обладунку з мечем та терезами в руках на хмарах – як небесний воєвода та захисник віри. Тло реверсу прикрашене рослинним орнаментом у стилі бароко.
▪️Номінал монети 10 гривень.
▪️Вона виготовлена зі срібла 999 проби. Маса в чистоті – 31,1 г.
▪️Технології оздоблення – локальна позолота, кольоровий друк.
▪️Дизайн — Тетяна Балута.
▪️Скульптори — Володимир Дем’яненко, Володимир Атаманчук.
📆 Початок продажу: з 11 листопада 2025 року.
Придбати монету можна буде на сайті інтернет-магазину нумізматичної продукції НБУ та в банків-дистриб’юторів.
Сьогодні в Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького в межах культурно-мистецького проєкту «Архангел Михаїл – Ангел Перемоги» відбулася презентація нової пам’ятної монети НБУ.
Цей випуск продовжує серію «Духовні скарби України» та присвячений одному з найшанованіших небесних покровителів українського народу – архангелу (архістратигу) Михаїлу.
💬 «Національний банк з радістю долучився до чудового проєкту, адже видання присвячується 120-ій річниці заснування Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького та 160-ій річниці від дня народження його фундатора – Андрея Шептицького, духовного архангела українського народу.
Ми прагнули, щоб наша нова монета стала ще одним знаком духовної сили українців, символом небесного покровительства та віри в перемогу, нагадувала нам про силу духу, про світло, яке веде українців крізь найважчі випробування», ‒ сказав Євген Кондратенко, начальник управління нумізматичної продукції та касових операцій НБУ.
Основою дизайну нової монети став образ архістратига Михаїла з дияконських врат Жовківського іконостаса (кінець XVII ст.), створеного видатним українським майстром Іваном Рутковичем. Це один із найвідоміших прикладів українського бароко, у якому поєднується духовна глибина та витонченість мистецької роботи.
🟡 Про монету
➡️ На аверсі зображено царські врата Жовківського іконостасу з молитвою до архангела Михаїла – одним з найпоширеніших християнських звернень до небесного воєначальника. Над вратами – стилізована арка, що символізує світло, яке перемагає темряву. Зверху напис: ХТО ЯК БОГ – традиційне звернення до архістратига.
➡️ На реверсі ‒ образ архангела Михаїла з ікони Жовківського іконостаса, виконаний із застосуванням локальної позолоти та кольорового друку. Архангел постає у військовому обладунку з мечем та терезами в руках на хмарах – як небесний воєвода та захисник віри. Тло реверсу прикрашене рослинним орнаментом у стилі бароко.
▪️Номінал монети 10 гривень.
▪️Вона виготовлена зі срібла 999 проби. Маса в чистоті – 31,1 г.
▪️Технології оздоблення – локальна позолота, кольоровий друк.
▪️Дизайн — Тетяна Балута.
▪️Скульптори — Володимир Дем’яненко, Володимир Атаманчук.
📆 Початок продажу: з 11 листопада 2025 року.
Придбати монету можна буде на сайті інтернет-магазину нумізматичної продукції НБУ та в банків-дистриб’юторів.
❤29👍14👎2🔥1
#ГолосНБУ
💡 Цього тижня дайджест обговорень експертів НБУ містить великий перелік найрізноманітніших тем. Зокрема, у ньому йдеться про платіжний баланс, фінансову грамотність, стан економіки, валютний ринок, а також банківський і небанківський сектори.
Читайте детальніше.
👇👇👇
🚩 Які причини розширення дефіциту поточного рахунку платіжного балансу та як зовнішнє фінансування покриває цей дефіцит? Про це розповів Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для ІА «Інтерфакс-Україна».
🚩 Чому важливо проходити тестування з фінансової грамотності, яка ціль упровадження предмета “Фінансова грамотність і підприємництвоˮ в українських школах та навіщо НБУ та інші центробанки світу опікуються фінансовою грамотністю громадян? На ці та інші питання відповів Андрій Пишний в ефірі програми «Сто тисяч» на «Українському Радіо».
🚩 Про поточний стан економіки та оновлений макропрогноз НБУ, монетарну та валютно-курсову політику, трек міжнародної співпраці та інші теми говорили представники НБУ на чолі з першим заступником Голови НБУ Сергієм Ніколайчуком під час зустрічі з керівниками підприємств України, які беруть участь в опитуваннях Національного банку.
🚩 Свіжі результати періодичних оглядів індикаторів грошового та валютного ринків (ІГВР), пропозиції до нормативного врегулювання окремих питань, пов’язаних із визначенням, розрахунком та оприлюдненням ІГВР, та формування складу Ради оверсайту індикаторів грошового та валютного ринків обговорили представники ринкового блоку НБУ під час зустрічі з найактивнішими учасниками грошового та валютного ринків.
🚩 Пом'якшення валютних обмежень обговорили директор Департаменту відкритих ринків Олександр Арсенюк та начальник управління інструментів упровадження монетарної політики Наталія Вагіна під час зустрічі з клієнтами Deloitte Ukraine.
🚩 Про досвід України у впровадженні “Базеля ІІІˮ в банківській системі розповіла директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час засідання Базельської консультативної групи (BCG).
🚩 Як НБУ оцінює обмеження ставки кредитування МФО і як воно вплинуло на вартість кредитів, як змінюється нагляд за небанківськими установами та як реагує на це ринок ‒ ці та інші теми висвітлив Володимир Суханов, директор Департаменту нагляду за небанківськими надавачами фінансових послуг, під час дискусійної панелі «Споживче кредитування: стан та перспективи розвитку ринку небанківського кредитування в Україні».
🚩 Команда НБУ провела зустріч з представниками Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO), посольства Швейцарської Конфедерації в Україні та Міжнародної фінансової корпорації (IFC). Сторони обговорили результати співпраці та майбутні плани з подальшої реалізації проєктів МФК з розвитку цифрових фінансових послуг, реформування компаній з урегулювання проблемних активів та інші питання.
🚩 Національний банк провів серію зустрічей із небанківським фінансовими установами щодо особливостей проведення фінансового моніторингу в різних сегментах небанківського фінансового ринку.
💡 Цього тижня дайджест обговорень експертів НБУ містить великий перелік найрізноманітніших тем. Зокрема, у ньому йдеться про платіжний баланс, фінансову грамотність, стан економіки, валютний ринок, а також банківський і небанківський сектори.
Читайте детальніше.
👇👇👇
🚩 Які причини розширення дефіциту поточного рахунку платіжного балансу та як зовнішнє фінансування покриває цей дефіцит? Про це розповів Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для ІА «Інтерфакс-Україна».
🚩 Чому важливо проходити тестування з фінансової грамотності, яка ціль упровадження предмета “Фінансова грамотність і підприємництвоˮ в українських школах та навіщо НБУ та інші центробанки світу опікуються фінансовою грамотністю громадян? На ці та інші питання відповів Андрій Пишний в ефірі програми «Сто тисяч» на «Українському Радіо».
🚩 Про поточний стан економіки та оновлений макропрогноз НБУ, монетарну та валютно-курсову політику, трек міжнародної співпраці та інші теми говорили представники НБУ на чолі з першим заступником Голови НБУ Сергієм Ніколайчуком під час зустрічі з керівниками підприємств України, які беруть участь в опитуваннях Національного банку.
🚩 Свіжі результати періодичних оглядів індикаторів грошового та валютного ринків (ІГВР), пропозиції до нормативного врегулювання окремих питань, пов’язаних із визначенням, розрахунком та оприлюдненням ІГВР, та формування складу Ради оверсайту індикаторів грошового та валютного ринків обговорили представники ринкового блоку НБУ під час зустрічі з найактивнішими учасниками грошового та валютного ринків.
🚩 Пом'якшення валютних обмежень обговорили директор Департаменту відкритих ринків Олександр Арсенюк та начальник управління інструментів упровадження монетарної політики Наталія Вагіна під час зустрічі з клієнтами Deloitte Ukraine.
🚩 Про досвід України у впровадженні “Базеля ІІІˮ в банківській системі розповіла директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час засідання Базельської консультативної групи (BCG).
🚩 Як НБУ оцінює обмеження ставки кредитування МФО і як воно вплинуло на вартість кредитів, як змінюється нагляд за небанківськими установами та як реагує на це ринок ‒ ці та інші теми висвітлив Володимир Суханов, директор Департаменту нагляду за небанківськими надавачами фінансових послуг, під час дискусійної панелі «Споживче кредитування: стан та перспективи розвитку ринку небанківського кредитування в Україні».
🚩 Команда НБУ провела зустріч з представниками Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO), посольства Швейцарської Конфедерації в Україні та Міжнародної фінансової корпорації (IFC). Сторони обговорили результати співпраці та майбутні плани з подальшої реалізації проєктів МФК з розвитку цифрових фінансових послуг, реформування компаній з урегулювання проблемних активів та інші питання.
🚩 Національний банк провів серію зустрічей із небанківським фінансовими установами щодо особливостей проведення фінансового моніторингу в різних сегментах небанківського фінансового ринку.
❤11
📊 Статистика щодо кредитування енергетики
✅ За червень 2024 року – жовтень 2025 року банки забезпечили фінансування проєктів бізнесу:
▪️спрямованих на розбудову генерації в енергетиці потужністю 1,239 ГВт;
▪️зі зберігання енергії та генерації тепла на 434 МВт.
Загалом за цей період вони забезпечили фінансування проєктів із відновлення енергетики в 21 області країни на 32,2 млрд грн. Зокрема, понад:
▪️2 тисячі кредитів бізнесу на 30,2 млрд грн;
▪️12 тисяч – населенню на 2,0 млрд грн.
Валовий портфель "енергетичних" кредитів юридичним особам з урахуванням їх погашення станом на 1 листопада сягнув 20,0 млрд грн, фізичним особам – 1,6 млрд грн.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
✅ За червень 2024 року – жовтень 2025 року банки забезпечили фінансування проєктів бізнесу:
▪️спрямованих на розбудову генерації в енергетиці потужністю 1,239 ГВт;
▪️зі зберігання енергії та генерації тепла на 434 МВт.
Загалом за цей період вони забезпечили фінансування проєктів із відновлення енергетики в 21 області країни на 32,2 млрд грн. Зокрема, понад:
▪️2 тисячі кредитів бізнесу на 30,2 млрд грн;
▪️12 тисяч – населенню на 2,0 млрд грн.
Валовий портфель "енергетичних" кредитів юридичним особам з урахуванням їх погашення станом на 1 листопада сягнув 20,0 млрд грн, фізичним особам – 1,6 млрд грн.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
👍7❤2👎1
✅ Всеукраїнське тестування з фінансової грамотності завершилося – час підбити підсумки та поглянути на результати.
Із 31 жовтня до 7 листопада у тестуванні взяли участь 60 137 осіб – це на 16% більше, ніж торік.
🏁 34 724 учасники пройшли тест повністю. Із них 17% дали правильні відповіді на всі запитання та отримали максимальний бал (у 2024 році – 13% учасників були “відмінниками” та відповіли правильно на всі запитання).
☝️Для порівняння: торік тест пройшли повністю 23 237 осіб, тобто цього року таких учасників стало на 49% більше. Це свідчить, що все більше українців прагнуть перевірити свої фінансові знання та дізнатися, наскільки вправно вони керують своїми фінансами.
За результатами тесту, високий рівень знань отримали 49% учасників, а середній – 45%. Минулого року ці показники становили 59% і 39% відповідно.
Серед учасників, які поділилися результатами в соцмережах із хештегом #NBU_fincheck та виконали умови розіграшу, ми розіграємо 20 подарункових боксів. Оголошення переможців відбудеться до 15 листопада.
🗓️ Нагадаємо, що НБУ вперше провів Всеукраїнське тестування з фінансової грамотності у 2024 році з нагоди 100-річчя Всесвітнього дня заощаджень. Тепер це – наша щорічна традиція перевірки фінансових знань. Хто не встиг цього року – приєднуйтеся наступного!
❗️Звертаємо увагу, що результати Всеукраїнського тестування не є репрезентативними для визначення рівня фінансової грамотності всіх українців, оскільки такі дані встановлюються за результатами окремих соціологічних досліджень із вибіркою, яка охоплює всі верстви населення.
Рівень фінансової грамотності в Україні визначається за методикою Організації економічного співробітництва та розвитку, що досліджує комплекс знань, умінь і навичок, які дають змогу людині приймати обґрунтовані та ефективні фінансові рішення. Востаннє таке дослідження в Україні відбулося у 2021 році.
Із 31 жовтня до 7 листопада у тестуванні взяли участь 60 137 осіб – це на 16% більше, ніж торік.
🏁 34 724 учасники пройшли тест повністю. Із них 17% дали правильні відповіді на всі запитання та отримали максимальний бал (у 2024 році – 13% учасників були “відмінниками” та відповіли правильно на всі запитання).
☝️Для порівняння: торік тест пройшли повністю 23 237 осіб, тобто цього року таких учасників стало на 49% більше. Це свідчить, що все більше українців прагнуть перевірити свої фінансові знання та дізнатися, наскільки вправно вони керують своїми фінансами.
За результатами тесту, високий рівень знань отримали 49% учасників, а середній – 45%. Минулого року ці показники становили 59% і 39% відповідно.
Серед учасників, які поділилися результатами в соцмережах із хештегом #NBU_fincheck та виконали умови розіграшу, ми розіграємо 20 подарункових боксів. Оголошення переможців відбудеться до 15 листопада.
🗓️ Нагадаємо, що НБУ вперше провів Всеукраїнське тестування з фінансової грамотності у 2024 році з нагоди 100-річчя Всесвітнього дня заощаджень. Тепер це – наша щорічна традиція перевірки фінансових знань. Хто не встиг цього року – приєднуйтеся наступного!
❗️Звертаємо увагу, що результати Всеукраїнського тестування не є репрезентативними для визначення рівня фінансової грамотності всіх українців, оскільки такі дані встановлюються за результатами окремих соціологічних досліджень із вибіркою, яка охоплює всі верстви населення.
Рівень фінансової грамотності в Україні визначається за методикою Організації економічного співробітництва та розвитку, що досліджує комплекс знань, умінь і навичок, які дають змогу людині приймати обґрунтовані та ефективні фінансові рішення. Востаннє таке дослідження в Україні відбулося у 2021 році.
👍11❤9
❓Сальдо поточного рахунку у 2025 році: чому НБУ не боїться мінуса
Дефіцит поточного рахунку в Україні під час повномасштабної війни значно розширився, однак така динаміка пов’язана передусім зі збільшенням інвестицій у безпеку та відновлення.
📈 Так, зростання імпорту продукції машинобудування (+36% р/р за 9 місяців 2025 року) значною мірою визначалося потребами оборонного комплексу.
Крім того, зростав імпорт енергоресурсів на тлі посилення атак проти енергетичної інфраструктури та різноманітного обладнання для виробництва зброї.
Натомість споживчий імпорт зростав повільніше (+8% р/р за 8 місяців 2025 року), а його частка в загальному імпорті скорочувалася.
☝️Дефіцит поточного рахунку має фундаментальне джерело фінансування: кошти міжнародних партнерів.
Левова їх частина або надається на концесійних умовах, або створює лише умовні боргові зобов’язання, оскільки виплати за ними здійснюватимуться із зовнішніх джерел.
По суті, ці кошти є інвестиціями в спільну європейську безпеку. Таке тлумачення найточніше відображає характер міжнародної підтримки та узгоджується з дедалі більшим визнанням стратегічної ролі України як ключової складової оборонної готовності ЄС.
⬆️ Підхід до оцінки зовнішньої стійкості, заснований на врахуванні коштів міжнародних партнерів, свідчить, що, попри формальний дефіцит, фінансова та зовнішня стійкість країни залишається високою.
Реалізація євроінтеграційних реформ і результативна співпраця з міжнародними партнерами є важливими умовами для подальшого отримання коштів, необхідних для фінансування дефіциту поточного рахунку. НБУ очікує на збереження стійкості таких потоків у найближчому майбутньому.
ℹ️Докладніше – у тематичній вставці Інфляційного звіту за жовтень 2025 року та в колонці Голови НБУ “Платіжний баланс України: вірна діагностика – запорука адекватної політики”.
Дефіцит поточного рахунку в Україні під час повномасштабної війни значно розширився, однак така динаміка пов’язана передусім зі збільшенням інвестицій у безпеку та відновлення.
📈 Так, зростання імпорту продукції машинобудування (+36% р/р за 9 місяців 2025 року) значною мірою визначалося потребами оборонного комплексу.
Крім того, зростав імпорт енергоресурсів на тлі посилення атак проти енергетичної інфраструктури та різноманітного обладнання для виробництва зброї.
Натомість споживчий імпорт зростав повільніше (+8% р/р за 8 місяців 2025 року), а його частка в загальному імпорті скорочувалася.
☝️Дефіцит поточного рахунку має фундаментальне джерело фінансування: кошти міжнародних партнерів.
Левова їх частина або надається на концесійних умовах, або створює лише умовні боргові зобов’язання, оскільки виплати за ними здійснюватимуться із зовнішніх джерел.
По суті, ці кошти є інвестиціями в спільну європейську безпеку. Таке тлумачення найточніше відображає характер міжнародної підтримки та узгоджується з дедалі більшим визнанням стратегічної ролі України як ключової складової оборонної готовності ЄС.
⬆️ Підхід до оцінки зовнішньої стійкості, заснований на врахуванні коштів міжнародних партнерів, свідчить, що, попри формальний дефіцит, фінансова та зовнішня стійкість країни залишається високою.
Реалізація євроінтеграційних реформ і результативна співпраця з міжнародними партнерами є важливими умовами для подальшого отримання коштів, необхідних для фінансування дефіциту поточного рахунку. НБУ очікує на збереження стійкості таких потоків у найближчому майбутньому.
ℹ️Докладніше – у тематичній вставці Інфляційного звіту за жовтень 2025 року та в колонці Голови НБУ “Платіжний баланс України: вірна діагностика – запорука адекватної політики”.
❤4👍3😱1
📣 Розповідаємо про зміни, що відбулися на фінансову ринку у жовтні.
Отже, станом на 1 листопада кількість:
▪️учасників небанківського фінансового ринку зменшилася до 787;
▪️банків залишилася без змін – 60.
✅ Загалом на ринку небанківських фінансових послуг працювало:
417 фінансових компаній (було 418);
49 страховиків non-life (було 50), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом;
102 ломбарди (було 104);
88 кредитних спілок (без змін);
один лізингодавець (без змін);
45 страхових брокерів (без змін);
74 колекторські компанії (без змін).
Кількість банківських груп залишилася незмінною (16). Кількість небанківських фінансових груп у жовтні збільшилася на одну (42).
☝️На платіжному ринку без змін діє 15 платіжних систем, створених резидентами, ураховуючи державні, та 10 міжнародних.
Водночас на ринку надавачів фінансових платіжних послуг працюють:
▪️16 платіжних установ (було 17);
▪️12 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг (без змін);
▪️один банк ‒ емітент електронних грошей (без змін);
▪️один оператор поштового зв’язку (без змін).
До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 49 комерційних агентів (без змін) та 32 технологічні оператори платіжних послуг (без змін).
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
Отже, станом на 1 листопада кількість:
▪️учасників небанківського фінансового ринку зменшилася до 787;
▪️банків залишилася без змін – 60.
✅ Загалом на ринку небанківських фінансових послуг працювало:
417 фінансових компаній (було 418);
49 страховиків non-life (було 50), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом;
102 ломбарди (було 104);
88 кредитних спілок (без змін);
один лізингодавець (без змін);
45 страхових брокерів (без змін);
74 колекторські компанії (без змін).
Кількість банківських груп залишилася незмінною (16). Кількість небанківських фінансових груп у жовтні збільшилася на одну (42).
☝️На платіжному ринку без змін діє 15 платіжних систем, створених резидентами, ураховуючи державні, та 10 міжнародних.
Водночас на ринку надавачів фінансових платіжних послуг працюють:
▪️16 платіжних установ (було 17);
▪️12 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг (без змін);
▪️один банк ‒ емітент електронних грошей (без змін);
▪️один оператор поштового зв’язку (без змін).
До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 49 комерційних агентів (без змін) та 32 технологічні оператори платіжних послуг (без змін).
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
👍4❤2
📉 У жовтні 2025 року інфляція надалі сповільнювалася – до 10,9% у річному вимірі.
Про це свідчать дані Держстату.
Фактична траєкторія інфляції була незначно вищою, ніж прогнозна, опублікована в жовтневому Інфляційному звіті, унаслідок помірнішого сповільнення темпів зростання цін на сирі продукти харчування.
Натомість базова інфляція була незначно нижча за прогноз за рахунок суттєвішого сповільнення темпів зростання цін на послуги та непродовольчі товари.
☝️Наприкінці року очікується подальше сповільнення інфляції завдяки достатній пропозиції продовольства та заходам монетарної політики НБУ, спрямованим на підтримання інтересу до гривневих активів і стійкості валютного ринку.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
Про це свідчать дані Держстату.
Фактична траєкторія інфляції була незначно вищою, ніж прогнозна, опублікована в жовтневому Інфляційному звіті, унаслідок помірнішого сповільнення темпів зростання цін на сирі продукти харчування.
Натомість базова інфляція була незначно нижча за прогноз за рахунок суттєвішого сповільнення темпів зростання цін на послуги та непродовольчі товари.
☝️Наприкінці року очікується подальше сповільнення інфляції завдяки достатній пропозиції продовольства та заходам монетарної політики НБУ, спрямованим на підтримання інтересу до гривневих активів і стійкості валютного ринку.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
👍7❤6😢1
#ГолосНБУ
💡 Цього тижня експерти НБУ обговорювали теми євроінтеграції, співпраці з МВФ, фінансування оборонно-промислового комплексу, вплив ШІ на розвиток фінансового сектору та формування цифрової екосистеми аграрного фінансування.
Читайте детально про все в дайджесті.
👇👇👇
🚩 Євроінтеграційний поступ України та перспективи приєднання до SEPA, можливий дизайн нової програми з МВФ і фінансування оборонно-промислового комплексу – такі теми обговорювалися під час зустрічі Правління НБУ з керівниками 30 найбільших банків.
🚩 Про фінансування оборонно-промислового комплексу та енергетики через консорціумне кредитування, співпрацю з МВФ, євроінтеграційний трек, макроекономічну ситуацію в Україні та перспективи розвитку економіки в найближчі роки говорили Голова НБУ Андрій Пишний та його перший заступник Сергій Ніколайчук із керівництвом BNP Paribas та УКРСИББАНКУ.
🚩 Глобальні та регіональні вразливості, кіберзагрози для фінансових інституцій, регулювання стейблкойнів та цифрових активів, реалізацію інструментів урегулювання обговорював перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук під час осінньої зустрічі Європейської регіональної консультативної групи Ради з фінансової стабільності (FSB RCG Europe) в Базелі.
🚩 Штучний інтелект у фінансовому секторі: нова архітектура розвитку. Детально про це розповів заступник Голови НБУ Олексій Шабан під час ексклюзивного інтерв’ю в межах конференції Digital Banking 2025, організованої UAFIC.
🚩 Результати, виклики та пріоритети у формуванні цифрової екосистеми аграрного фінансування – такою була тема засідання Консультативної ради Проєкту Міжнародної фінансової корпорації "Розвиток доступу агросектору України до ринків капіталу", до якого долучився начальник управління корпоративних прав та депозитарної діяльності Андрій Супрун.
💡 Цього тижня експерти НБУ обговорювали теми євроінтеграції, співпраці з МВФ, фінансування оборонно-промислового комплексу, вплив ШІ на розвиток фінансового сектору та формування цифрової екосистеми аграрного фінансування.
Читайте детально про все в дайджесті.
👇👇👇
🚩 Євроінтеграційний поступ України та перспективи приєднання до SEPA, можливий дизайн нової програми з МВФ і фінансування оборонно-промислового комплексу – такі теми обговорювалися під час зустрічі Правління НБУ з керівниками 30 найбільших банків.
🚩 Про фінансування оборонно-промислового комплексу та енергетики через консорціумне кредитування, співпрацю з МВФ, євроінтеграційний трек, макроекономічну ситуацію в Україні та перспективи розвитку економіки в найближчі роки говорили Голова НБУ Андрій Пишний та його перший заступник Сергій Ніколайчук із керівництвом BNP Paribas та УКРСИББАНКУ.
🚩 Глобальні та регіональні вразливості, кіберзагрози для фінансових інституцій, регулювання стейблкойнів та цифрових активів, реалізацію інструментів урегулювання обговорював перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук під час осінньої зустрічі Європейської регіональної консультативної групи Ради з фінансової стабільності (FSB RCG Europe) в Базелі.
🚩 Штучний інтелект у фінансовому секторі: нова архітектура розвитку. Детально про це розповів заступник Голови НБУ Олексій Шабан під час ексклюзивного інтерв’ю в межах конференції Digital Banking 2025, організованої UAFIC.
🚩 Результати, виклики та пріоритети у формуванні цифрової екосистеми аграрного фінансування – такою була тема засідання Консультативної ради Проєкту Міжнародної фінансової корпорації "Розвиток доступу агросектору України до ринків капіталу", до якого долучився начальник управління корпоративних прав та депозитарної діяльності Андрій Супрун.
❤5👍3
💡Подальше стрімке нарощення кредитів відновлює їх ключову роль для діяльності банків.
Головне з Огляду банківського сектору за ІІІ квартал 2025 року.
👇👇👇
🟢 Кредити
Після паузи з початку повномасштабного вторгнення кредитування підприємств зростає три квартали поспіль дедалі швидшими темпами (чисті кредити бізнесу вже становлять 8,4% ВВП, населенню – 3,2%).
Найбільше банки кредитували сектори торгівлі, фінансових послуг, машинобудування, сільського господарства, енергетики та харчової промисловості.
📈 Кредитний портфель нарощували всі групи банків, найшвидше – державні.
Частка субсидійованих позик у гривневому портфелі бізнесу скоротилася до 27,4%. Водночас обсяг кредитів підприємствам оборонно-промислового комплексу, наданих за програмою державної підтримки, сягнув близько 5 млрд грн.
У портфелі кредитів населенню і далі домінують незабезпечені кредити, водночас частка іпотеки зросла до 13,4%.
Якість кредитного портфеля і далі поліпшувалася – частка NPL скоротилася до десятирічного мінімуму на рівні 25%.
🟢 ОВДП та депозити
Банки вперше з початку року наростили власний портфель ОВДП, реагуючи на більшу їх пропозицію від уряду, натомість обсяги депозитних сертифікатів скоротилися.
Обсяг коштів населення в банках зростає. Частка строкових залучень за квартал майже не змінилася (33,9%), а рівень доларизації вкладів фізичних осіб під впливом швидшого зростання гривневих вкладів знизився до 33,6%.
Також після ситуативного зменшення відновилося зростання обсягу коштів бізнесу.
🟢 Ставки банків
Банки переважно не переглядали ставки за коштами клієнтів упродовж кварталу.
Водночас ставки за гривневими кредитами бізнесу знизилися до 15,3% річних, а в іноземних банках – навіть до 13,7% річних.
🟢 Прибуток
Протягом кварталу сектор отримав 39,9 млрд грн прибутку.
Його рушієм залишається кредитування – частка процентних доходів від кредитів у загальних процентних доходах за квартал зросла до 47,8%.
📌 Детальніше – за посиланням.
Головне з Огляду банківського сектору за ІІІ квартал 2025 року.
👇👇👇
🟢 Кредити
Після паузи з початку повномасштабного вторгнення кредитування підприємств зростає три квартали поспіль дедалі швидшими темпами (чисті кредити бізнесу вже становлять 8,4% ВВП, населенню – 3,2%).
Найбільше банки кредитували сектори торгівлі, фінансових послуг, машинобудування, сільського господарства, енергетики та харчової промисловості.
📈 Кредитний портфель нарощували всі групи банків, найшвидше – державні.
Частка субсидійованих позик у гривневому портфелі бізнесу скоротилася до 27,4%. Водночас обсяг кредитів підприємствам оборонно-промислового комплексу, наданих за програмою державної підтримки, сягнув близько 5 млрд грн.
У портфелі кредитів населенню і далі домінують незабезпечені кредити, водночас частка іпотеки зросла до 13,4%.
Якість кредитного портфеля і далі поліпшувалася – частка NPL скоротилася до десятирічного мінімуму на рівні 25%.
🟢 ОВДП та депозити
Банки вперше з початку року наростили власний портфель ОВДП, реагуючи на більшу їх пропозицію від уряду, натомість обсяги депозитних сертифікатів скоротилися.
Обсяг коштів населення в банках зростає. Частка строкових залучень за квартал майже не змінилася (33,9%), а рівень доларизації вкладів фізичних осіб під впливом швидшого зростання гривневих вкладів знизився до 33,6%.
Також після ситуативного зменшення відновилося зростання обсягу коштів бізнесу.
🟢 Ставки банків
Банки переважно не переглядали ставки за коштами клієнтів упродовж кварталу.
Водночас ставки за гривневими кредитами бізнесу знизилися до 15,3% річних, а в іноземних банках – навіть до 13,7% річних.
🟢 Прибуток
Протягом кварталу сектор отримав 39,9 млрд грн прибутку.
Його рушієм залишається кредитування – частка процентних доходів від кредитів у загальних процентних доходах за квартал зросла до 47,8%.
📌 Детальніше – за посиланням.
👍9❤3
📈 Кредитування зростає в корпоративному та роздрібному сегментах темпами, швидше ніж до повномасштабного вторгнення.
Про це свідчить оперативна статистика НБУ.
Так, зростання валових кредитів бізнесу в національній валюті в жовтні 2025 року згідно з оперативними даними пришвидшилося до 20,5% у річному вимірі з 17,8% р/р у вересні.
Кредитування населення й надалі динамічно зростає: валові кредити населення у вересні збільшилися на 24,3%.
☝️Нагадаємо: валовий показник містить непрацюючі кредити (частка яких у банківському секторі на кінець вересня 2025 року становила 25,0%), тож показовішою є динаміка чистих кредитів.
Чисті гривневі кредити бізнесу в жовтні 2025 року за попередніми даними зросли на 35,2% р/р, фізичним особам – на 32,3% р/р. Це вище за показник до повномасштабного вторгнення.
Банківський сектор спроможний і далі нарощувати кредитування зростаючими темпами. Відповідно до результатів цьогорічної оцінки стійкості він є достатньо стійким та капіталізованим.
⬆️ Стабільними є обсяги фондування від клієнтів – ключового ресурсу для кредитування. Згідно з оперативними даними обсяг коштів бізнесу в банках у жовтні зріс на 15,3% р/р, населення – на 17,3% р/р.
Про це свідчить оперативна статистика НБУ.
Так, зростання валових кредитів бізнесу в національній валюті в жовтні 2025 року згідно з оперативними даними пришвидшилося до 20,5% у річному вимірі з 17,8% р/р у вересні.
Кредитування населення й надалі динамічно зростає: валові кредити населення у вересні збільшилися на 24,3%.
☝️Нагадаємо: валовий показник містить непрацюючі кредити (частка яких у банківському секторі на кінець вересня 2025 року становила 25,0%), тож показовішою є динаміка чистих кредитів.
Чисті гривневі кредити бізнесу в жовтні 2025 року за попередніми даними зросли на 35,2% р/р, фізичним особам – на 32,3% р/р. Це вище за показник до повномасштабного вторгнення.
Банківський сектор спроможний і далі нарощувати кредитування зростаючими темпами. Відповідно до результатів цьогорічної оцінки стійкості він є достатньо стійким та капіталізованим.
⬆️ Стабільними є обсяги фондування від клієнтів – ключового ресурсу для кредитування. Згідно з оперативними даними обсяг коштів бізнесу в банках у жовтні зріс на 15,3% р/р, населення – на 17,3% р/р.
Національний банк України
Статистика фінансового сектору
👍6❤3
#НБУ_медіачек
Бачимо, що в інтернет-мережі та в окремих медіа шириться відео про нібито дизайн «нової банкноти 5000 гривень».
❗️Наголошуємо, що ця інформація не відповідає дійсності!
На відео зображений презентаційний виріб «Пантелеймон Куліш», виготовлений у 2008 році для демонстрації технологічних можливостей Банкнотно-монетного двору Національного банку України.
Цей виріб є друкованою продукцією, виготовленою БМД НБУ, але не є банкнотою – не містить позначення номіналу та назви/позначення грошової одиниці України «гривня», а отже, не може бути уведений в обіг як платіжний засіб (і не планується!).
🟢 Презентаційний виріб випускався виключно в сувенірних буклетах для рекламних цілей.
Крім того, на виробі розміщено написи «ПРЕЗЕНТАЦІЙНА», «НЕ МОЖЕ БУТИ ВИКОРИСТАНО ЯК ЗАСІБ ПЛАТЕЖУ»
Подібні вироби в маркетингових цілях випускають й інші виробники банкнот (центробанки).
☝️Водночас зауважимо, що на сьогодні Національний банк не розробляє дизайн банкноти номіналом 5000 гривень. Якщо надалі рішення щодо оновлення номінального ряду банкнот національної валюти України буде змінено, НБУ поінформує про це громадськість.
Довіряйте лише перевіреній інформації!
Бачимо, що в інтернет-мережі та в окремих медіа шириться відео про нібито дизайн «нової банкноти 5000 гривень».
❗️Наголошуємо, що ця інформація не відповідає дійсності!
На відео зображений презентаційний виріб «Пантелеймон Куліш», виготовлений у 2008 році для демонстрації технологічних можливостей Банкнотно-монетного двору Національного банку України.
Цей виріб є друкованою продукцією, виготовленою БМД НБУ, але не є банкнотою – не містить позначення номіналу та назви/позначення грошової одиниці України «гривня», а отже, не може бути уведений в обіг як платіжний засіб (і не планується!).
🟢 Презентаційний виріб випускався виключно в сувенірних буклетах для рекламних цілей.
Крім того, на виробі розміщено написи «ПРЕЗЕНТАЦІЙНА», «НЕ МОЖЕ БУТИ ВИКОРИСТАНО ЯК ЗАСІБ ПЛАТЕЖУ»
Подібні вироби в маркетингових цілях випускають й інші виробники банкнот (центробанки).
☝️Водночас зауважимо, що на сьогодні Національний банк не розробляє дизайн банкноти номіналом 5000 гривень. Якщо надалі рішення щодо оновлення номінального ряду банкнот національної валюти України буде змінено, НБУ поінформує про це громадськість.
Довіряйте лише перевіреній інформації!
👍26❤7🔥2😢1
Оновили розділ «Просто про економіку» – тут ми простою мовою розповідаємо деталі Інфляційного звіту НБУ.
💡Ви дізнаєтеся:
▪️як почувається економіка зараз та яким буде її відновлення у найближчі роки;
▪️що буде з цінами: чому інфляція сповільнюється та коли вона повернеться до цілі НБУ;
▪️що зміниться на ринку праці: зайнятість, потреби бізнесу в кадрах, динаміка зарплат;
▪️як захистити заощадження: чи є достатніми для цього поточні ставки за депозитами та ОВДП.
🟢 Сьогодні детальніше говоримо про ВВП.
Прогноз НБУ: економіка України зросте на майже 2% у 2025 році та на 2–3% у 2026–2027 роках.
Повільне відновлення пояснюється наслідками війни – втратою людей, територій і виробничих потужностей, а також слабким урожаєм і пошкодженнями енергосистеми, які спричинили дефіцит електроенергії та ускладнення газовидобутку.
Водночас економічне зростання підтримуватимуть активніший збір врожаю в другому півріччі, бюджетні витрати на армію, інфраструктуру та соціальні програми, а також значна міжнародна допомога, яка наступного року може перевищити 45 млрд дол. США.
➡️ Переходьте до оновленого розділу #ПростоПроЕкономіку, щоб дізнатися більше.
💡Ви дізнаєтеся:
▪️як почувається економіка зараз та яким буде її відновлення у найближчі роки;
▪️що буде з цінами: чому інфляція сповільнюється та коли вона повернеться до цілі НБУ;
▪️що зміниться на ринку праці: зайнятість, потреби бізнесу в кадрах, динаміка зарплат;
▪️як захистити заощадження: чи є достатніми для цього поточні ставки за депозитами та ОВДП.
🟢 Сьогодні детальніше говоримо про ВВП.
Прогноз НБУ: економіка України зросте на майже 2% у 2025 році та на 2–3% у 2026–2027 роках.
Повільне відновлення пояснюється наслідками війни – втратою людей, територій і виробничих потужностей, а також слабким урожаєм і пошкодженнями енергосистеми, які спричинили дефіцит електроенергії та ускладнення газовидобутку.
Водночас економічне зростання підтримуватимуть активніший збір врожаю в другому півріччі, бюджетні витрати на армію, інфраструктуру та соціальні програми, а також значна міжнародна допомога, яка наступного року може перевищити 45 млрд дол. США.
➡️ Переходьте до оновленого розділу #ПростоПроЕкономіку, щоб дізнатися більше.
👍7
💳 Безготівкові розрахунки українців платіжними картками продовжують зростати.
Це підтверджує статистика використання платіжних карток, емітованих банками України, за дев’ять місяців 2025 року.
Ділимося ключовими даними.
👇👇👇
▪️Кількість операцій (безготівкових та з отримання готівки) в Україні та за її межами з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, за вказаний період становила 7 069,4 млн шт., а їхня сума – 5 217,6 млрд грн.
▪️Із них безготівковими були 6 745,7 млн операцій на загальну суму 3 414,2 млрд грн – це на 11,7% та на 9,9% відповідно більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року.
▪️Частка безготівкових операцій за сумою становила 65,4% від загальної суми операцій із платіжними картками, за кількістю – 95,4% (за дев’ять місяців 2024 року – 64,8% та 94,5% відповідно).
▪️Більше половини (59,6%) активних платіжних карток були безконтактними.
▪️Надалі зростає популярність токенізованих платіжних карток в Україні. Їх кількість з початку року збільшилася на 13% (до 18,6 млн шт.). Серед усіх активних платіжних карток токенізованою є майже кожна третя (31,5%).
➡️ Детальніше – за посиланням.
Це підтверджує статистика використання платіжних карток, емітованих банками України, за дев’ять місяців 2025 року.
Ділимося ключовими даними.
👇👇👇
▪️Кількість операцій (безготівкових та з отримання готівки) в Україні та за її межами з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, за вказаний період становила 7 069,4 млн шт., а їхня сума – 5 217,6 млрд грн.
▪️Із них безготівковими були 6 745,7 млн операцій на загальну суму 3 414,2 млрд грн – це на 11,7% та на 9,9% відповідно більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року.
▪️Частка безготівкових операцій за сумою становила 65,4% від загальної суми операцій із платіжними картками, за кількістю – 95,4% (за дев’ять місяців 2024 року – 64,8% та 94,5% відповідно).
▪️Більше половини (59,6%) активних платіжних карток були безконтактними.
▪️Надалі зростає популярність токенізованих платіжних карток в Україні. Їх кількість з початку року збільшилася на 13% (до 18,6 млн шт.). Серед усіх активних платіжних карток токенізованою є майже кожна третя (31,5%).
➡️ Детальніше – за посиланням.
👍9❤1