❓Що відбувається з цінами та коли інфляція піде на спад?
Розповідаємо ⤵️
Із червня 2025 року до січня 2026 року інфляція знижувалася, а потім знову почала зростати через наслідки зимових атак росії на українську енергетику та спалаху війни на Близькому Сході навесні.
☝️На таку тенденцію вплинули кілька чинників, зокрема:
▪️підвищення бізнесом цін на власну продукцію / послуги через зростання цін на енергоресурси, газ і пальне та витрат на оплату праці;
▪️ослаблення курсу гривні в попередні періоди.
Водночас темпи зростання споживчих цін залишаються помірними: так, у квітні інфляція становила 8,6% у річному вимірі.
НБУ очікує, що через вплив дорожчих енергоресурсів інфляція пришвидшиться до кінця року, однак не стрімко – до 9,4% у річному вимірі.
📉 Надалі інфляція має повернутися до зниження. Цьому сприятимуть:
▪️зниження цін на енергоресурси (у разі закінчення війни на Близькому Сході);
▪️нарощування врожаїв і, як наслідок, зниження цін на продовольство.
Національний банк теж протидіятиме ціновому тиску, зокрема не допускатиме надмірних курсових коливань на валютному ринку.
Відповідно до прогнозу НБУ все це допоможе знизити інфляцію до 6,5% у 2027 році і до цілі Національного банку 5% у 2028 році.
📌 Читайте наш розділ «Просто про економіку» та дізнавайтеся більше.
Розповідаємо ⤵️
Із червня 2025 року до січня 2026 року інфляція знижувалася, а потім знову почала зростати через наслідки зимових атак росії на українську енергетику та спалаху війни на Близькому Сході навесні.
☝️На таку тенденцію вплинули кілька чинників, зокрема:
▪️підвищення бізнесом цін на власну продукцію / послуги через зростання цін на енергоресурси, газ і пальне та витрат на оплату праці;
▪️ослаблення курсу гривні в попередні періоди.
Водночас темпи зростання споживчих цін залишаються помірними: так, у квітні інфляція становила 8,6% у річному вимірі.
НБУ очікує, що через вплив дорожчих енергоресурсів інфляція пришвидшиться до кінця року, однак не стрімко – до 9,4% у річному вимірі.
📉 Надалі інфляція має повернутися до зниження. Цьому сприятимуть:
▪️зниження цін на енергоресурси (у разі закінчення війни на Близькому Сході);
▪️нарощування врожаїв і, як наслідок, зниження цін на продовольство.
Національний банк теж протидіятиме ціновому тиску, зокрема не допускатиме надмірних курсових коливань на валютному ринку.
Відповідно до прогнозу НБУ все це допоможе знизити інфляцію до 6,5% у 2027 році і до цілі Національного банку 5% у 2028 році.
📌 Читайте наш розділ «Просто про економіку» та дізнавайтеся більше.
❤4👍4😱1
🔔 Нагадуємо, що вже сьогодні о 9.30 стартує наш Форум молодих дослідників.
Учасники обговорять багато тем: від аналізу фіскальних імпульсів, ефектів перенесення обмінного курсу, доступності кредитування та глобальних ризиків до фінансової стійкості галузі рослинництва, впливу цифровізації бюрократичних процесів на динаміку працевлаштування та ефектів для економіки від реінтеграції внутрішньо-переміщених осіб у ринок праці.
Cвої роботи представлять студенти та молоді дослідники з дев’яти вищих навчальних закладів.
✨Родзинкою заходу буде лекція почесної доповідачки Прішили Тофано, постійної представниці МВФ в Україні.
📹 Слідкувати за подією в прямому ефірі можна тут або тут.
Учасники обговорять багато тем: від аналізу фіскальних імпульсів, ефектів перенесення обмінного курсу, доступності кредитування та глобальних ризиків до фінансової стійкості галузі рослинництва, впливу цифровізації бюрократичних процесів на динаміку працевлаштування та ефектів для економіки від реінтеграції внутрішньо-переміщених осіб у ринок праці.
Cвої роботи представлять студенти та молоді дослідники з дев’яти вищих навчальних закладів.
✨Родзинкою заходу буде лекція почесної доповідачки Прішили Тофано, постійної представниці МВФ в Україні.
📹 Слідкувати за подією в прямому ефірі можна тут або тут.
👍2🤩2❤1
💳 Операції з платіжними картками
Розповідаємо про ключові тренди за підсумком I кварталу 2026 року.
👇👇👇
Тренд зростання кількості та суми безготівкових операцій із платіжними картками продовжується і цьогоріч.
▪️Кількість операцій (безготівкових та з отримання готівки) з використанням платіжних карток в Україні та за її межами становила 2 300 млн шт., а їхня сума – 1 830,6 млрд грн (у I кварталі 2025 року було здійснено 2 191,3 млн операцій на загальну суму 1 646,5 млрд грн).
▪️Із них безготівковими були 2 208,8 млн операцій на загальну суму 1 232,5 млрд грн. Це більше на 5,9% та 14,8% відповідно порівняно з I кварталом 2025 року.
▪️Частка безготівкових операцій за сумою зросла до 67,3%, за кількістю – до 96% (у І кварталі 2025 року ці показники становили 65,2% та 95,2% відповідно).
▪️Найбільше операцій із використанням платіжних карток за кількістю та сумою припадало на розрахунки в торговельній та сервісній мережах (74,3% та 52,3% відповідно). Там було здійснено 1 640,4 млн операцій на суму 644,1 млрд грн.
▪️Перекази “з картки на картку” становили близько чверті за сумою (25,3%) та менше десятини за кількістю (7,2%). Оплата товарів і послуг в інтернеті становила 16,9% за сумою та 14,5% за кількістю.
❓Що ще цікавого?
▪️Кількість активних pos-терміналів зросла майже на 1% (до 563,4 тис. шт.), а кількість пунктів продажу та надання послуг, які приймають платіжні картки, – на 6,6% (до 654,5 тис. шт.).
▪️Банкоматна мережа налічує 15,7 тис. банкоматів.
▪️Загальна кількість емітованих платіжних карток в Україні досягла 151,7 млн шт. Це на 2% більше порівняно з початком цього року.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
Розповідаємо про ключові тренди за підсумком I кварталу 2026 року.
👇👇👇
Тренд зростання кількості та суми безготівкових операцій із платіжними картками продовжується і цьогоріч.
▪️Кількість операцій (безготівкових та з отримання готівки) з використанням платіжних карток в Україні та за її межами становила 2 300 млн шт., а їхня сума – 1 830,6 млрд грн (у I кварталі 2025 року було здійснено 2 191,3 млн операцій на загальну суму 1 646,5 млрд грн).
▪️Із них безготівковими були 2 208,8 млн операцій на загальну суму 1 232,5 млрд грн. Це більше на 5,9% та 14,8% відповідно порівняно з I кварталом 2025 року.
▪️Частка безготівкових операцій за сумою зросла до 67,3%, за кількістю – до 96% (у І кварталі 2025 року ці показники становили 65,2% та 95,2% відповідно).
▪️Найбільше операцій із використанням платіжних карток за кількістю та сумою припадало на розрахунки в торговельній та сервісній мережах (74,3% та 52,3% відповідно). Там було здійснено 1 640,4 млн операцій на суму 644,1 млрд грн.
▪️Перекази “з картки на картку” становили близько чверті за сумою (25,3%) та менше десятини за кількістю (7,2%). Оплата товарів і послуг в інтернеті становила 16,9% за сумою та 14,5% за кількістю.
❓Що ще цікавого?
▪️Кількість активних pos-терміналів зросла майже на 1% (до 563,4 тис. шт.), а кількість пунктів продажу та надання послуг, які приймають платіжні картки, – на 6,6% (до 654,5 тис. шт.).
▪️Банкоматна мережа налічує 15,7 тис. банкоматів.
▪️Загальна кількість емітованих платіжних карток в Україні досягла 151,7 млн шт. Це на 2% більше порівняно з початком цього року.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
❤4👍1
📊 Дізнавайтеся про ключові результати квітня-травня 2026 року у свіжому Макроекономічному та монетарному огляді НБУ.
Коротко про головне.
👇👇👇
📈 У квітні загальна інфляція пришвидшилася до 8,6% р/р передусім через подорожчання пального на тлі війни на Близькому Сході.
Базова інфляція також пришвидшилася (до 7,6% р/р) унаслідок посилення тиску з боку витрат бізнесу, зокрема на оплату праці й логістику, та на тлі послаблення обмінного курсу гривні в попередні періоди.
За оцінками НБУ, у травні загальна інфляція сповільнилася, а базова – дещо зросла.
⚙️Ділові настрої підприємств та економічна активність у травні пожвавилися в низці галузей. Активізація вивезення зернових вантажів підтримала транспортну галузь, а поліпшення споживчих настроїв – торгівлю.
Проте інтенсивні обстріли виробничих потужностей та енергетичної інфраструктури в промислових регіонах стримували діяльність у металургії та видобувних секторах, а вичерпання запасів олійних культур – у харчовій промисловості.
🧰 Зростання пропозиції робочої сили в травні сповільнилось, однак усе ще переважало розширення попиту. Зберігався значний дефіцит кадрів, особливо кваліфікованих фахівців. Брак працівників та підвищення виплат у бюджетному секторі підтримували високі темпи зростання заробітних плат.
Кількість мігрантів за кордоном з початку року дещо знизилася, значною мірою внаслідок перегляду статистичних даних та під впливом сезонних чинників.
☝️Дефіцит торгівлі товарами в квітні звузився завдяки меншим закупівлям газу та сезонному скороченню імпорту сільгоспвиробниками. Міжнародні резерви скоротилися через менші обсяги надходжень міжнародної допомоги, проте залишалися на високому рівні – 48,2 млрд дол. станом на кінець квітня.
Дефіцит державного бюджету у квітні–травні суттєво розширився внаслідок значного нарощування видатків на тлі зниження ризиків щодо міжнародного фінансування. Попри низьку активність на внутрішньому борговому ринку у квітні–травні, роловер ОВДП у всіх валютах з початку року залишається значним – 113%.
🟢 Своєчасне призупинення циклу пом'якшення процентної політики підтримало привабливість гривневих інструментів. Так, у травні обсяг гривневих строкових депозитів населення зріс на 3,6 млрд грн, портфель гривневих ОВДП – на 5,8 млрд грн. Зниження чистого попиту на валюту дало змогу НБУ скоротити в травні обсяги інтервенцій з продажу іноземної валюти.
➡️ Деталі ‒ за посиланням.
Коротко про головне.
👇👇👇
📈 У квітні загальна інфляція пришвидшилася до 8,6% р/р передусім через подорожчання пального на тлі війни на Близькому Сході.
Базова інфляція також пришвидшилася (до 7,6% р/р) унаслідок посилення тиску з боку витрат бізнесу, зокрема на оплату праці й логістику, та на тлі послаблення обмінного курсу гривні в попередні періоди.
За оцінками НБУ, у травні загальна інфляція сповільнилася, а базова – дещо зросла.
⚙️Ділові настрої підприємств та економічна активність у травні пожвавилися в низці галузей. Активізація вивезення зернових вантажів підтримала транспортну галузь, а поліпшення споживчих настроїв – торгівлю.
Проте інтенсивні обстріли виробничих потужностей та енергетичної інфраструктури в промислових регіонах стримували діяльність у металургії та видобувних секторах, а вичерпання запасів олійних культур – у харчовій промисловості.
🧰 Зростання пропозиції робочої сили в травні сповільнилось, однак усе ще переважало розширення попиту. Зберігався значний дефіцит кадрів, особливо кваліфікованих фахівців. Брак працівників та підвищення виплат у бюджетному секторі підтримували високі темпи зростання заробітних плат.
Кількість мігрантів за кордоном з початку року дещо знизилася, значною мірою внаслідок перегляду статистичних даних та під впливом сезонних чинників.
☝️Дефіцит торгівлі товарами в квітні звузився завдяки меншим закупівлям газу та сезонному скороченню імпорту сільгоспвиробниками. Міжнародні резерви скоротилися через менші обсяги надходжень міжнародної допомоги, проте залишалися на високому рівні – 48,2 млрд дол. станом на кінець квітня.
Дефіцит державного бюджету у квітні–травні суттєво розширився внаслідок значного нарощування видатків на тлі зниження ризиків щодо міжнародного фінансування. Попри низьку активність на внутрішньому борговому ринку у квітні–травні, роловер ОВДП у всіх валютах з початку року залишається значним – 113%.
🟢 Своєчасне призупинення циклу пом'якшення процентної політики підтримало привабливість гривневих інструментів. Так, у травні обсяг гривневих строкових депозитів населення зріс на 3,6 млрд грн, портфель гривневих ОВДП – на 5,8 млрд грн. Зниження чистого попиту на валюту дало змогу НБУ скоротити в травні обсяги інтервенцій з продажу іноземної валюти.
➡️ Деталі ‒ за посиланням.
👍6
💵 Міжнародні резерви станом на 1 червня за попередніми даними становили 45,7 млрд дол. США.
У травні вони зменшилися на 5,2%.
Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями Національного банку та борговими виплатами країни в іноземній валюті. Ці операції перевищили надходження від розміщення валютних ОВДП та від міжнародних партнерів.
Попри зменшення, обсяг міжнародних резервів є достатнім для збереження стійкості валютного ринку.
🟢 Так, на валютні рахунки уряду в НБУ в травні надійшло 599,2 млн дол. США, у тому числі:
▪️498,8 млн дол. США – через рахунки Світового банку;
▪️100,4 млн дол. США – від розміщення валютних ОВДП.
☑️ За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 126,2 млн дол. США, у тому числі:
▪️12,9 млн дол. США – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;
▪️7,9 млн дол. США – обслуговування валютних ОВДП;
▪️105,4 млн дол. США – сплата іншим кредиторам.
Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 274,9 млн дол. США.
Чистий продаж валюти Національним банком зменшився на 12,4%. Відповідно до балансових даних НБУ в травні продав на валютному ринку 3 134,9 млн дол. США.
☝️Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 4,7 місяця майбутнього імпорту.
📌 Детальніше – за посиланням.
У травні вони зменшилися на 5,2%.
Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями Національного банку та борговими виплатами країни в іноземній валюті. Ці операції перевищили надходження від розміщення валютних ОВДП та від міжнародних партнерів.
Попри зменшення, обсяг міжнародних резервів є достатнім для збереження стійкості валютного ринку.
🟢 Так, на валютні рахунки уряду в НБУ в травні надійшло 599,2 млн дол. США, у тому числі:
▪️498,8 млн дол. США – через рахунки Світового банку;
▪️100,4 млн дол. США – від розміщення валютних ОВДП.
☑️ За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 126,2 млн дол. США, у тому числі:
▪️12,9 млн дол. США – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;
▪️7,9 млн дол. США – обслуговування валютних ОВДП;
▪️105,4 млн дол. США – сплата іншим кредиторам.
Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 274,9 млн дол. США.
Чистий продаж валюти Національним банком зменшився на 12,4%. Відповідно до балансових даних НБУ в травні продав на валютному ринку 3 134,9 млн дол. США.
☝️Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 4,7 місяця майбутнього імпорту.
📌 Детальніше – за посиланням.
👍6
🔋Статистика енергокредитування
З 01 червня 2024 року до 25 травня 2026 року банки надали:
▪️понад 4,5 тисячі кредитів бізнесу на суму 47,2 млрд грн;
▪️понад 18 тисяч – населенню на суму 3,4 млрд грн.
☑️ Банки долучилися до реалізації проєктів:
▪️з розбудови, реконструкції та відновлення генерації потужністю 1,763 ГВт;
▪️зі зберігання електроенергії (створення систем накопичення, придбання інверторів та акумуляторів тощо), теплопостачання, модернізації теплообладнання, потужністю 715 МВт.
Загалом профінансовано проєкти бізнесу та населення в 21 області України на 50,6 млрд грн.
Валовий портфель "енергетичних" кредитів юридичним особам станом на кінець травня 2026 року становив 30,5 млрд грн, фізичним особам – 2,6 млрд грн.
📌 Детальніше – за посиланням.
З 01 червня 2024 року до 25 травня 2026 року банки надали:
▪️понад 4,5 тисячі кредитів бізнесу на суму 47,2 млрд грн;
▪️понад 18 тисяч – населенню на суму 3,4 млрд грн.
☑️ Банки долучилися до реалізації проєктів:
▪️з розбудови, реконструкції та відновлення генерації потужністю 1,763 ГВт;
▪️зі зберігання електроенергії (створення систем накопичення, придбання інверторів та акумуляторів тощо), теплопостачання, модернізації теплообладнання, потужністю 715 МВт.
Загалом профінансовано проєкти бізнесу та населення в 21 області України на 50,6 млрд грн.
Валовий портфель "енергетичних" кредитів юридичним особам станом на кінець травня 2026 року становив 30,5 млрд грн, фізичним особам – 2,6 млрд грн.
📌 Детальніше – за посиланням.
❤3👍1
#ГолосНБУ
💡Цього тижня в дайджесті обговорень НБУ читайте про те, що допомагає банківській системі України зберігати стійкість, чому екстраподаток для банків має ризики для фінансової системи, як молодь може допомогти центробанку з ухваленням рішень, яке майбутнє небанківського фінансового сектору.
Про це і не тільки – нижче.
👇👇👇
🚩 Про стійкість банківської системи, кредитування бізнесу, перевірки PEP та екстраподаток для банків розповів Голова НБУ Андрій Пишний під час відкритого інтерв’ю на конференції «Forbes Money».
🚩 Про те, чому дослідження мають значення для рішень центрального банку, а також про роль молодих науковців розповів Андрій Пишний під час відкриття Форуму молодих дослідників.
🚩 Питання розширення підтримки банками економіки в умовах війни обговорили під час зустрічі Правління НБУ з керівниками 30 найбільших банків.
🚩 Про євроінтеграційні реформи в фінансовому секторі України розповів перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук під час ключової промови на вечері Європейської конференції з фінансової інтеграції.
🚩 Про те, як Національний банк забезпечує стабільність готівкового обігу під час повномасштабної війни, розповіли представники Національного банку під час UKRAINIAN CASH FORUM 2026.
🚩 Майбутнє небанківського фінансового сектору України в контексті євроінтеграції, розвиток фінансових технологій та фінансової інклюзії обговорили представники НБУ під час FinTech Ukraine Forum 2026.
🚩 Про сучасні підходи до системи управління ризиками у фінансовому секторі України розповіли представники НБУ під час практичного семінару для закладів вищої освіти.
💡Цього тижня в дайджесті обговорень НБУ читайте про те, що допомагає банківській системі України зберігати стійкість, чому екстраподаток для банків має ризики для фінансової системи, як молодь може допомогти центробанку з ухваленням рішень, яке майбутнє небанківського фінансового сектору.
Про це і не тільки – нижче.
👇👇👇
🚩 Про стійкість банківської системи, кредитування бізнесу, перевірки PEP та екстраподаток для банків розповів Голова НБУ Андрій Пишний під час відкритого інтерв’ю на конференції «Forbes Money».
🚩 Про те, чому дослідження мають значення для рішень центрального банку, а також про роль молодих науковців розповів Андрій Пишний під час відкриття Форуму молодих дослідників.
🚩 Питання розширення підтримки банками економіки в умовах війни обговорили під час зустрічі Правління НБУ з керівниками 30 найбільших банків.
🚩 Про євроінтеграційні реформи в фінансовому секторі України розповів перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук під час ключової промови на вечері Європейської конференції з фінансової інтеграції.
🚩 Про те, як Національний банк забезпечує стабільність готівкового обігу під час повномасштабної війни, розповіли представники Національного банку під час UKRAINIAN CASH FORUM 2026.
🚩 Майбутнє небанківського фінансового сектору України в контексті євроінтеграції, розвиток фінансових технологій та фінансової інклюзії обговорили представники НБУ під час FinTech Ukraine Forum 2026.
🚩 Про сучасні підходи до системи управління ризиками у фінансовому секторі України розповіли представники НБУ під час практичного семінару для закладів вищої освіти.
❤6👍2
🟢 Підбили підсумки нашого Форуму молодих дослідників, який відбувся минулого тижня.
Коротко ділимося результатами.
⬇️⬇️⬇️
Форум зібрав 17 молодих дослідників і дослідниць з дев’яти університетів України, а загальна кількість учасників, включно із ректорами вишів, запрошеними експертами та представниками академічної спільноти, сягнула 70.
☝️Спікери обговорили такі теми: аналіз фіскальних імпульсів, ефекти перенесення обмінного курсу, доступність кредитування, глобальні ризики та фінансова стійкість галузі рослинництва, вплив цифровізації бюрократичних процесів на динаміку працевлаштування, ефекти для економіки від реінтеграції внутрішньо-переміщених осіб у ринок праці тощо.
🏆 Журі відзначили найкращі роботи у чотирьох номінаціях:
▪️"Найкращий постер" – Ніка Трубнікова, Амерікан Юніверсіті Київ.
▪️"Практична цінність результатів" – Анастасія Пласконіс, Український католицький університет.
▪️“Методологічна майстерність” – Юрій Гаврилюк, Київська школа економіки.
▪️"Високий рівень представлення результатів" – Єлизавета Лавейкіна, Український католицький університет.
💬 "Дослідники найбільше потрібні суспільству в найважчі періоди: коли бракує даних, старі моделі перестають працювати, майбутнє є невизначеним, а рішення потрібно ухвалювати вже сьогодні. Сьогодні потрібні люди, які здатні працювати з невизначеністю, не бояться складності, вміють відокремлювати факти від припущень і ставити правильні питання навіть тоді, коли відповідей ще немає", – зазначив у вітальному виступі Голова НБУ Андрій Пишний.
Родзинкою заходу стала лекція почесної доповідачки Прішили Тофано, постійної представниці МВФ в Україні.
📌 Детальніше про підсумки Форуму, а також запис трансляції та презентації дослідників – за посиланням.
Коротко ділимося результатами.
⬇️⬇️⬇️
Форум зібрав 17 молодих дослідників і дослідниць з дев’яти університетів України, а загальна кількість учасників, включно із ректорами вишів, запрошеними експертами та представниками академічної спільноти, сягнула 70.
☝️Спікери обговорили такі теми: аналіз фіскальних імпульсів, ефекти перенесення обмінного курсу, доступність кредитування, глобальні ризики та фінансова стійкість галузі рослинництва, вплив цифровізації бюрократичних процесів на динаміку працевлаштування, ефекти для економіки від реінтеграції внутрішньо-переміщених осіб у ринок праці тощо.
🏆 Журі відзначили найкращі роботи у чотирьох номінаціях:
▪️"Найкращий постер" – Ніка Трубнікова, Амерікан Юніверсіті Київ.
▪️"Практична цінність результатів" – Анастасія Пласконіс, Український католицький університет.
▪️“Методологічна майстерність” – Юрій Гаврилюк, Київська школа економіки.
▪️"Високий рівень представлення результатів" – Єлизавета Лавейкіна, Український католицький університет.
💬 "Дослідники найбільше потрібні суспільству в найважчі періоди: коли бракує даних, старі моделі перестають працювати, майбутнє є невизначеним, а рішення потрібно ухвалювати вже сьогодні. Сьогодні потрібні люди, які здатні працювати з невизначеністю, не бояться складності, вміють відокремлювати факти від припущень і ставити правильні питання навіть тоді, коли відповідей ще немає", – зазначив у вітальному виступі Голова НБУ Андрій Пишний.
Родзинкою заходу стала лекція почесної доповідачки Прішили Тофано, постійної представниці МВФ в Україні.
📌 Детальніше про підсумки Форуму, а також запис трансляції та презентації дослідників – за посиланням.
🔥5❤2
🎙Голова НБУ Андрій Пишний став гостем подкасту "Вища Ліга".
➡️ Тема розмови – корпоративне управління в банках, зокрема, обговорили такі питання:
▪️Чому корпоративне управління для НБУ — основа фінансової стабільності?;
▪️Як працює корпоративне управління в державних банках: розподіл відповідальності власника, наглядової ради, менеджменту і регулятора?;
▪️Чому Національний банк не входить до наглядових рад банків?;
▪️Як НБУ оцінює кандидатів до наглядових рад?;
▪️Що показав кейс Сенс Банку?;
▪️Чому демонтаж незалежних наглядових рад небезпечний для банківської системи?
🎧 Запис подкасту.
📑 Стислий виклад розмови у колонці Андрія Пишного для видання Liga.net.
➡️ Тема розмови – корпоративне управління в банках, зокрема, обговорили такі питання:
▪️Чому корпоративне управління для НБУ — основа фінансової стабільності?;
▪️Як працює корпоративне управління в державних банках: розподіл відповідальності власника, наглядової ради, менеджменту і регулятора?;
▪️Чому Національний банк не входить до наглядових рад банків?;
▪️Як НБУ оцінює кандидатів до наглядових рад?;
▪️Що показав кейс Сенс Банку?;
▪️Чому демонтаж незалежних наглядових рад небезпечний для банківської системи?
🎧 Запис подкасту.
📑 Стислий виклад розмови у колонці Андрія Пишного для видання Liga.net.
YouTube
СЕНС БАНК / Необхідність НАГЛЯДОВИХ РАД / Секрети ефективних компаній / ПИШНИЙ
Андрій Пишний, голова Національного банку України, — гість подкасту "Вища Ліга".
• Чому корпоративне управління для НБУ — основа фінансової стабільності?
• Як працює система державного банку: власник, наглядова рада, менеджмент і регулятор?
• Чому Нацбанк…
• Чому корпоративне управління для НБУ — основа фінансової стабільності?
• Як працює система державного банку: власник, наглядова рада, менеджмент і регулятор?
• Чому Нацбанк…
👍5👎5❤3🔥1
📉 У травні 2026 року інфляція очікувано сповільнилася під впливом сезонних чинників – до 8,2% у річному вимірі.
Про це свідчать дані Держстату.
Водночас фактичні показники загальної та базової інфляції перевищили траєкторію квітневого прогнозу НБУ.
☝️Ключовий чинник збереження фундаментального цінового тиску – суттєвіше пришвидшення зростання цін на оброблені продукти харчування та послуги на тлі збільшення витрат бізнесу на енергоресурси, заробітну плату та логістику.
Національний банк враховуватиме цей та інші чинники під час ухвалення наступних рішень з монетарної політики.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
Про це свідчать дані Держстату.
Водночас фактичні показники загальної та базової інфляції перевищили траєкторію квітневого прогнозу НБУ.
☝️Ключовий чинник збереження фундаментального цінового тиску – суттєвіше пришвидшення зростання цін на оброблені продукти харчування та послуги на тлі збільшення витрат бізнесу на енергоресурси, заробітну плату та логістику.
Національний банк враховуватиме цей та інші чинники під час ухвалення наступних рішень з монетарної політики.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
❤4👍3😢1
❓Як змінився фінансовий ринок у травні?
Розповідаємо ⤵️
Кількість учасників небанківського фінансового ринку зменшилася на п’ять установ – до 744. Кількість банків, що мають банківську ліцензію, не змінилася – 59.
✅ Станом на 1 червня на ринку небанківських фінансових послуг працювали:
391 фінансова компанія (було 395);
47 страховиків non-life (без змін), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом (без змін);
97 ломбардів (без змін);
79 кредитних спілок (без змін);
один лізингодавець (без змін);
46 страхових брокерів (було 47);
72 колекторські компанії (без змін).
Кількість банківських груп (15) та небанківських фінансових груп (39) не змінилася.
На платіжному ринку діють 13 платіжних систем, створених резидентами (було 12), у тому числі дві державні (без змін), та 10 міжнародних платіжних систем (без змін).
☝️Водночас на ринку надавачів фінансових платіжних послуг без змін працюють:
▪️16 платіжних установ;
▪️11 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг;
▪️один банк – емітент електронних грошей;
▪️один оператор поштового зв’язку.
До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 100 комерційних агентів (було 95), 32 технологічні оператори платіжних послуг (без змін) та шість надавачів нефінансових платіжних послуг (було чотири).
📌 Детальніше – за посиланням.
Розповідаємо ⤵️
Кількість учасників небанківського фінансового ринку зменшилася на п’ять установ – до 744. Кількість банків, що мають банківську ліцензію, не змінилася – 59.
✅ Станом на 1 червня на ринку небанківських фінансових послуг працювали:
391 фінансова компанія (було 395);
47 страховиків non-life (без змін), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом (без змін);
97 ломбардів (без змін);
79 кредитних спілок (без змін);
один лізингодавець (без змін);
46 страхових брокерів (було 47);
72 колекторські компанії (без змін).
Кількість банківських груп (15) та небанківських фінансових груп (39) не змінилася.
На платіжному ринку діють 13 платіжних систем, створених резидентами (було 12), у тому числі дві державні (без змін), та 10 міжнародних платіжних систем (без змін).
☝️Водночас на ринку надавачів фінансових платіжних послуг без змін працюють:
▪️16 платіжних установ;
▪️11 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг;
▪️один банк – емітент електронних грошей;
▪️один оператор поштового зв’язку.
До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 100 комерційних агентів (було 95), 32 технологічні оператори платіжних послуг (без змін) та шість надавачів нефінансових платіжних послуг (було чотири).
📌 Детальніше – за посиланням.
❤5👍1🔥1
📈 Темпи кредитування бізнесу та населення зберігаються на високому рівні.
Про це свідчить оновлена оперативна статистика про основні показники діяльності банків України.
Так, чисті гривневі кредити бізнесу (суб’єктам господарювання та небанківським фінансовим установам) у платоспроможних банках у травні 2026 року збільшилися на 30% р/р, населенню – на 36% р/р.
☝️Нагадаємо, що для коректної оцінки динаміки кредитування важливо аналізувати саме чисті кредити за наглядовою статистикою, адже валовий показник зменшився через списання в грудні 2025 року державними банками старих непрацюючих кредитів на понад 170 млрд грн (зазначений ефект і далі протягом року впливатиме на кредитну статистику), однак банки не знижували кредитної активності.
Оперативні дані також свідчать про продовження сталого зростання коштів на рахунках клієнтів. Так, обсяг гривневих коштів на рахунках фізичних осіб у банках у травні зріс на 19% р/р, бізнесу (суб’єктів господарювання та небанківських фінансових установ) – на 17% р/р.
Зауважуємо, що оперативні дані надалі можуть бути уточнені відповідно до показників квартальної та річної звітності банків.
ℹ️ Детальніше – у статистиці про основні показники діяльності банків за оперативними даними.
Про це свідчить оновлена оперативна статистика про основні показники діяльності банків України.
Так, чисті гривневі кредити бізнесу (суб’єктам господарювання та небанківським фінансовим установам) у платоспроможних банках у травні 2026 року збільшилися на 30% р/р, населенню – на 36% р/р.
☝️Нагадаємо, що для коректної оцінки динаміки кредитування важливо аналізувати саме чисті кредити за наглядовою статистикою, адже валовий показник зменшився через списання в грудні 2025 року державними банками старих непрацюючих кредитів на понад 170 млрд грн (зазначений ефект і далі протягом року впливатиме на кредитну статистику), однак банки не знижували кредитної активності.
Оперативні дані також свідчать про продовження сталого зростання коштів на рахунках клієнтів. Так, обсяг гривневих коштів на рахунках фізичних осіб у банках у травні зріс на 19% р/р, бізнесу (суб’єктів господарювання та небанківських фінансових установ) – на 17% р/р.
Зауважуємо, що оперативні дані надалі можуть бути уточнені відповідно до показників квартальної та річної звітності банків.
ℹ️ Детальніше – у статистиці про основні показники діяльності банків за оперативними даними.
❤4👍2
👩🏫 Вивчати фінансову грамотність і підприємництво за модельними програми НБУ будуть і учні 10–12 класів.
Наші фахівці розробили три модельні навчальні програми для учнів 10–12 класів:
▪️“Мої фінансові цілі”;
▪️“Мій фінансовий план”;
▪️“Мій бізнес-план”.
Вони отримали гриф-рекомендацію МОН.
Упровадження цих програм у старшій школі є наступним кроком у напрямі розвитку фінансової освіти після успішного запуску курсу “Підприємництво і фінансова грамотність” у 8–9 класах.
💬 “Розширення фінансової освіти на старшу школу є важливим для створення цілісної екосистеми навчання – від базової до профільної освіти. Це забезпечить довготривалий вплив на рівень фінансової грамотності в Україні та сприятиме формуванню економічно свідомого суспільства, – зазначив Голова НБУ Андрій Пишний. – Переконані, що запровадження програм з фінансової грамотності у старшій школі дасть можливість сформувати покоління громадян, які відповідально управляють фінансами, здатні створювати економічну та соціальну цінність, беруть активну участь у розвитку економіки та відбудові країни”.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
Наші фахівці розробили три модельні навчальні програми для учнів 10–12 класів:
▪️“Мої фінансові цілі”;
▪️“Мій фінансовий план”;
▪️“Мій бізнес-план”.
Вони отримали гриф-рекомендацію МОН.
Упровадження цих програм у старшій школі є наступним кроком у напрямі розвитку фінансової освіти після успішного запуску курсу “Підприємництво і фінансова грамотність” у 8–9 класах.
💬 “Розширення фінансової освіти на старшу школу є важливим для створення цілісної екосистеми навчання – від базової до профільної освіти. Це забезпечить довготривалий вплив на рівень фінансової грамотності в Україні та сприятиме формуванню економічно свідомого суспільства, – зазначив Голова НБУ Андрій Пишний. – Переконані, що запровадження програм з фінансової грамотності у старшій школі дасть можливість сформувати покоління громадян, які відповідально управляють фінансами, здатні створювати економічну та соціальну цінність, беруть активну участь у розвитку економіки та відбудові країни”.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
❤15👍11👎1
📲 Депозитарій НБУ підвищує технологічність своїх сервісів для клієнтів.
З 15 червня 2026 року запрацює онлайн-сервіс “Кабінет клієнта” – сучасний електронний канал для автоматизації взаємодії Депозитарія НБУ з учасниками ринку. Це спростить доступ клієнтів до послуг депозитарію.
☝️На першому етапі роботи сервісу клієнти матимуть доступ до інформації із системи “Депозитарій НБУ” в частині:
▪️адміністративних даних клієнта та можливості їх оновлення;
▪️оптимізації процесу автоматизованого формування листів/розпоряджень на основі розміщених в онлайн-сервісі “Кабінет клієнта” зразків документів;
▪️консолідованих довідкових матеріалів щодо роботи в системі “Депозитарій НБУ”.
Надалі планується поетапне розширення функціональних можливостей сервісу, ураховуючи користувацький досвід, відгуки та запити клієнтів для подальшого поліпшення взаємодії із системою депозитарного обліку депозитарію НБУ.
Новий сервіс враховує потреби клієнтів.
🔍 Готуючись до його запуску, Депозитарій НБУ проаналізував запити та відгуки клієнтів щодо заповнення окремих документів для управління рахунками в цінних паперах та взаємодії із системою “Депозитарій НБУ”, а також провів додаткове опитування про допоміжні сервіси.
Детальніше – за посиланням.
З 15 червня 2026 року запрацює онлайн-сервіс “Кабінет клієнта” – сучасний електронний канал для автоматизації взаємодії Депозитарія НБУ з учасниками ринку. Це спростить доступ клієнтів до послуг депозитарію.
☝️На першому етапі роботи сервісу клієнти матимуть доступ до інформації із системи “Депозитарій НБУ” в частині:
▪️адміністративних даних клієнта та можливості їх оновлення;
▪️оптимізації процесу автоматизованого формування листів/розпоряджень на основі розміщених в онлайн-сервісі “Кабінет клієнта” зразків документів;
▪️консолідованих довідкових матеріалів щодо роботи в системі “Депозитарій НБУ”.
Надалі планується поетапне розширення функціональних можливостей сервісу, ураховуючи користувацький досвід, відгуки та запити клієнтів для подальшого поліпшення взаємодії із системою депозитарного обліку депозитарію НБУ.
Новий сервіс враховує потреби клієнтів.
🔍 Готуючись до його запуску, Депозитарій НБУ проаналізував запити та відгуки клієнтів щодо заповнення окремих документів для управління рахунками в цінних паперах та взаємодії із системою “Депозитарій НБУ”, а також провів додаткове опитування про допоміжні сервіси.
Детальніше – за посиланням.
❤7👍4
💡Національний банк збільшує зі 180 до 270 днів граничні строки розрахунків за деякими операціями з експорту труб та комплектуючих до залізничного транспорту, здійснених із 15 червня 2026 року.
Основою для таких змін стали пропозиції від уряду (розпорядження КМУ від 21 червня 2024 року № 573-р) та результати проведених консультацій із Мінекономіки.
Зміни відповідають реальним логістичним і виробничим циклам та не створюють ризиків для макрофінансової стабільності. Водночас вони підвищать гнучкість українських експортерів в умовах тривалих логістичних циклів і складних розрахунків з іноземними контрагентами, дадуть змогу уникнути скорочення експорту промислової продукції та посприяють збереженню валютних надходжень.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
Основою для таких змін стали пропозиції від уряду (розпорядження КМУ від 21 червня 2024 року № 573-р) та результати проведених консультацій із Мінекономіки.
Зміни відповідають реальним логістичним і виробничим циклам та не створюють ризиків для макрофінансової стабільності. Водночас вони підвищать гнучкість українських експортерів в умовах тривалих логістичних циклів і складних розрахунків з іноземними контрагентами, дадуть змогу уникнути скорочення експорту промислової продукції та посприяють збереженню валютних надходжень.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
❤6👍1