​​🟢 НБУ спільно з ЄБРР і Korn Ferry презентували скорингову модель самооцінки фінансових установ, дружніх до ветеранів та ветеранок підписантам Хартії з фінансової інклюзії і реінтеграції ветеранів.

Під час зустрічі 22 травня перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук подякував учасникам за готовність разом формувати в Україні інклюзивне фінансове середовище та наголосив на важливості втілення системних практичних рішень у цьому напрямі.

💬 «До Хартії, ініційованої в межах Меморандуму про взаєморозуміння між НБУ та ЄБРР, вже приєдналися 79 підписантів: 42 банки, 36 страхових компаній та Національна асоціація страховиків України. Для нас це дуже важливий сигнал, який означає, що фінансовий сектор готовий брати на себе реальну відповідальність за формування інклюзивного, безбар’єрного та стійкого середовища. Саме тому сьогодні ми презентуємо скорингову модель збору звітності – інструмент, який дасть змогу не лише оцінити окремі ініціативи, а й побачити реальну динаміку змін, визначити наступні кроки, зрозуміти потреби ринку та сформувати подальшу політику», – сказав він та закликав підписантів Хартії сприймати цю скорингову модель не як додаткове регуляторне навантаження, а як спільний інструмент розвитку.

Презентована скорингова модель дасть змогу фінансовим установам оцінити власний рівень готовності до роботи з ветеранами як роботодавця та як надавача фінансових послуг, а також визначити ключові напрями для подальшого розвитку.

Також під час зустрічі учасники обговорили підготовку Стратегії розвитку фінансової інклюзії, над якою Національний банк працює спільно з учасниками ринку та міжнародними організаціями.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​❓ Як розвивається небанківський фінансовий сектор?

Відповідь на це питання – в огляді за I квартал 2026 року.

Наводимо кілька ключових трендів ⤵️

▪️частка небанківських фінансових установ в активах фінансового сектору під наглядом НБУ впродовж кварталу збільшилася на 0,2 в. п. до 9,0%;

▪️страховики наростили активи в обох сегментах ринку: ризикові – на 2,9% кв/кв (31,5% р/р), страховики життя – на 2,6% кв/кв (14,5% р/р);

▪️кредитні спілки скоротили активи на 3,9% кв/кв (9,3% р/р). Водночас обсяг нових кредитів збільшився за рахунок кредитів приватним підприємцям, а прибуток зріс з огляду на скорочення витрат;

▪️фінансові компанії майже не змінили обсяг активів. Зменшився обсяг факторингових операцій та нових кредитів, водночас збільшилися обсяги операцій із викупу заборгованості, наданих гарантій та фінансового лізингу.

Сегмент залишився прибутковим – позитивний результат отримав 81% установ. Більше половини прибутку забезпечила державна програма “єОселя”;

▪️ломбарди наростили обсяг активів на 9,7% кв/кв (7,4% р/р), а обсяг нових кредитів – на 9,9% кв/кв (31,2% р/р). Рекордний прибуток отримано завдяки зростанню доходів від надання послуг та реалізації застави, а також скорочення адміністративних витрат.

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​❓ Як почувається економіка?

Як і щокварталу оновили нашу рубрику «Просто про економіку», де детально відповіли на це питання.

Ділимося актуальними даними.
👇👇👇

🚩 На початку року економіка України сильно постраждала через масштабні повітряні атаки росії на об’єкти енергетики, морські порти і залізницю.

Одним із наслідків стало суттєве збільшення дефіциту електроенергії на тлі холодної зими, що призвело до перебоїв у роботі бізнесу та обмежило виробництво передусім великих промислових підприємств.

📈 Навесні економічна активність пожвавилася: потепління та ремонти пошкодженої інфраструктури поліпшили ситуацію в енергетиці, водночас бізнес подбав про встановлення систем альтернативного енергозабезпечення.

Однак через складну зиму реальний ВВП України в І кварталі скоротився на 0,5%.

❓ Що буде далі?

НБУ очікує, що економіка повернеться до зростання у ІІ кварталі.

Цьому, зокрема, сприятиме активізація надходжень міжнародної допомоги.

☝️Найближчим часом до бюджету почнуть надходити кошти за програмою ЄС Ukraine Support Loan обсягом 90 млрд євро.

Це дасть змогу уряду активніше підтримувати економіку через проєкти відбудови, інвестиції в обороноздатність, а також програми соціальної підтримки.

За прогнозом НБУ, загалом у 2026 році економіка зросте на 1,3%. У міру поліпшення безпекової ситуації економічне зростання може пришвидшитися до 3–4% у наступні роки.

ℹ️ Детальніше читайте в розділі «Просто про економіку».

​​🇺🇦 Продовжуємо серію наших обігових пам’ятних монет «Ми сильні. Ми разом», які символізують єдність України та її регіонів.

☝️Нові монети присвячені Сумській та Чернігівській областям:

▪️ “Ми сильні. Ми разом. Сумська область”;
▪️ “Ми сильні. Ми разом. Чернігівська область”.

💬 «Наша серія обігових пам’ятних монет “Ми сильні. Ми разом” – це літопис української єдності і незламності, викарбуваний на металі. Кожна її монета присвячена областям та їхнім жителям, які, по суті, і творять нашу єдину та неподільну Україну. Сумщина і Чернігівщина – регіони, які одними з перших прийняли на себе удар повномасштабного вторгнення та продемонструвати світу силу українського характеру. Ці обігові пам’ятні монети уособлюють нашу вдячність мешканцям прикордонних регіонів, які вистояли, захистили свої громади, зберегли віру в Україну та довели: справжня міць держави – у єдності її людей. Сьогодні ми закарбовуємо пам’ять про стійкість, взаємну підтримку і незламний дух Сумщини та Чернігівщини. Бо наша єдність – у спільній боротьбі, пам’яті та впевненості: ми сильні, коли ми разом», – наголосив Голова НБУ Андрій Пишний.

🟢 Про дизайн

Монети мають номінал 10 гривень.

➡️ Аверс обох нових обігових пам’ятних монет ідентичний з аверсом обігової монети номіналом 10 гривень зразка 2018 року.

➡️ Головним елементом реверсу цих монет є стилізована мапа України з чітко окресленими адміністративними межами та зображенням території регіонів, яким вони присвячені – Сумській та Чернігівській областям.

🟢 Про обіг

Поступово в готівковий обіг буде введено по два мільйони штук кожної з таких обігових пам’ятних монет.

Частина тиражу цих монет сформована в спеціально оформлені ролики, кожен з яких міститиме 25 обігових пам’ятних монет, тираж кожного – 15 тис. шт.

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​Продовжуємо серію публікацій за нашою оновленою рубрикою «Просто про економіку».

Сьогодні розповімо про те, що відбувається з робочими місцями та зарплатами.
👇👇👇

🟢 Ситуація на ринку праці поліпшилася. Бізнес ще відчуває нестачу працівників, водночас кількість шукачів роботи збільшується швидкими темпами.

Це, зокрема, результат зламу негативного міграційного тренду: у I кварталі 2026 року кількість громадян, які в’їхали в країну, перевищила кількість тих, хто виїхав.

Однак загалом брак кадрів зберігається, особливо не вистачає фахівців робітничих професій. Це спонукає і бізнес, і державу активно конкурувати за працівників, підвищуючи зарплати. Так, на початку року зросла мінімальна зарплата та посадові оклади окремих категорій, зокрема освітян.

📈 НБУ очікує, що загалом у 2026 році середні реальні (тобто з урахуванням інфляції) зарплати зростуть майже на 12%, а в наступні роки – на 6–7% на рік.

📌 Читайте рубрику «Просто про економіку» та дізнавайтеся більше.

​​🏘️ Іпотека в березні

Банки України в березні видали 808 іпотечних кредитів на загальну суму 1,5 млрд грн.

Про це свідчать дані щомісячного Опитування банків про іпотечне кредитування.

☝️Коротко про результати опитування:

▪️494 кредити на суму 932 млн грн надано на первинному ринку нерухомості, з них 240 кредитів на 439 млн грн – під заставу майнових прав на майбутнє нерухоме майно;

▪️314 кредитів на суму 573 млн грн надано на вторинному ринку нерухомості;

▪️середньозважена ефективна ставка становила 8,37% річних на первинному ринку та 10,48% на вторинному ринку;

▪️якість іпотечного портфеля хороша: частка непрацюючих кредитів становить лише 13%.

✅ У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у березні видано:

▪️у Київській області (256 договорів на загальну суму 471 млн грн, або 31% від загального обсягу);
▪️у Києві (185 договорів на 402 млн грн);
▪️у Львівській області (43 договори на 92 млн грн);
▪️у Вінницькій області (35 договорів на 69 млн грн);
▪️у Волинській області (32 договори на 57 млн грн).

Під час опитування відповіді надали 38 банків із часткою понад 95% від загального валового іпотечного портфеля, з яких про видачу нових іпотечних кредитів поінформували 14 банків.

💡Нагадуємо, що Рада з фінансової стабільності у травні схвалила оновлену Стратегію з розвитку іпотечного кредитування, спрямовану на розвиток ринкових механізмів у цьому сегменті ринку з метою підвищення доступності житла.

​​🚩 Підвищення рівня оподаткування прибутку банків до 50% створює довгострокові загрози для фінансового сектору, які значно перевищують вигоди бюджету від такого кроку.

Про це детальніше – у колонці фахівців Департаменту фінансової стабільності НБУ Первін Дадашової та Ігоря Лубчука для інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна».

☝️Кілька деталей:

▪️за підсумками 2025 року фінансовий сектор забезпечив 11% усіх платежів до державного бюджету в розрізі видів економічної діяльності, які адмініструє Державна податкова служба України, водночас його частка у валовій доданій вартості становила всього 2,9%;

▪️фінансовий сектор має найвище навантаження на одну гривню доданої вартості: 68 копійок надходжень до державного бюджету. Найближчі сектори за цим показником – мають удвічі нижче навантаження;

▪️65% прибутку сектору у 2025 році згенерували державні банки, які все одно перераховують частину отриманих прибутків до бюджету у вигляді дивідендів;

▪️несправедливе оподаткування банків стримує їх розвиток та знижує інвестиційну привабливість;

▪️сектор вже зараз починає стикатися з низкою ризиків, зокрема потенційним зниженням вартості державних банків у разі їх приватизації, демотивацією фінансувати дефіцит бюджету через ОВДП, зниженням стійкості фінансових установ, зменшенням потенціалу для кредитування.

📰 Повний текст – за посиланням.

​​🏫 Більше 200 тисяч учнів 8–9 класів
вивчатимуть підприємництво і фінансову грамотність за підручниками НБУ.

Підготовлений нашими експертами
підручник у співпраці з ВД «Освіта» для учнів 9 класу, як і попередній, підготовлений для восьмикласників, отримав гриф Міністерства освіти і науки.

☝️За результатами конкурсу його
обрано для друку найбільшим накладом – 109 746 примірників.

💬 Як зазначив Голова НБУ Андрій Пишний: «Фінансова грамотність сьогодні – це не лише про особисті фінанси. Вона формує здатність людини ухвалювати обмірковані фінансові рішення, планувати майбутнє і брати участь у відбудові країни. Адже через освіту ми закладаємо фундамент економічної стійкості України. За програмою, розробленою Національним банком, тепер навчатиметься майже 400 тисяч учнів, із них понад 200 тисяч – обрали для навчання підручники саме від нашої команди. Те, що освітяни обирають для навчання учнів 8-9 класів підручники НБУ свідчить про високий рівень довіри.

Вдячні за це та зі свого боку завжди раді підтримати педагогів. Так, у 2025-2026 роках більше шести тисяч вчителів пройшли в НБУ підготовку для викладання нового предмета в НУШ. І незабаром стартує спеціальне навчання для педагогів, які вперше розпочнуть викладати курс «Підприємництво і фінансова грамотність» у 9 класах».

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​⚖️ Цьогоріч виповнюється 35 років становлення в Україні системи господарських судів.

З цієї нагоди ми ввели в обіг нову пам’ятну монету «Господарська юстиція України».

Вчора її презентував заступник Голови НБУ Олексій Шабан під час міжнародної науково-практичної конференції «Господарська юрисдикція України: 35 років розвитку та європейські орієнтири».

💬 «Монета – це більше, ніж просто метал, більше, ніж карбування. Це спосіб зафіксувати в історії ті події, які формують державу. І сьогодні Національний банк України вводить у обіг монету, присвячену 35-річчю господарської юстиції України – одного із фундаментів сучасної держави, від якого, зокрема, залежить робота бізнесу, інвестиційний клімат, міжнародна довіра», – сказав Олексій Шабан.

🟢 Про монету

Номінал пам’ятної монети «Господарська юстиція України» – 5 гривень. Вона виготовлена з нейзильберу.

➡️ На аверсі головним елементом є геометрична форма квадрата, що символізує юрисдикцію як основу правової системи та уособлює стабільність, рівновагу, порядок і фундаментальність. Додаткові абстрактні елементи формують середовище хаосу та зовнішніх впливів. Уся композиція метафорично ілюструє стабільність у світі постійних змін.

➡️ На реверсі зображена архітектурна колона, що уособлює непохитність правової системи. Ліворуч від колони написи: «35» та «Господарська юстиція України». Знизу напис: ДОСВІД / ДОВІРА / ДІЄВІСТЬ (півколом), що відображає ключові цінності господарської юстиції: професійну спадковість, суспільну довіру та ефективність у вирішенні економічних спорів.

▪️Дизайн – Тетяна Балута.

▪️Тираж – до 50 000 штук.

Придбати монету можна буде з 2 червня в інтернет-магазині НБУ та у банків-дистриб’юторів. Інформацію про старт продажів дізнавайтеся на їхніх сайтах.

​​Офіційна позиція Правління Національного банку України щодо заяв Голови Комітету ВРУ пана Гетманцева

Національний банк України звертає увагу на регулярні безпідставні та маніпулятивні звинувачення, озвучені Головою Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики паном Гетманцевим на адресу Голови НБУ та регулятора загалом.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​🟢 Фінансовий сектор залишається стійким до значних негативних подій.

Це увосьме поспіль підтверджує опитування про системні ризики фінансового сектору за участі керівників найбільших банків та небанківських фінансових установ.

☝️Серед інших результатів травневого опитування такі:

▪️поточний стан сектору оцінюється як задовільний чи добрий, але дещо зросла частка негативних оцінок;

▪️загальний рівень ризику вважається помірно високий або середнім;

▪️війна з росією залишається основним джерелом системних ризиків, однак уперше до переліку найбільших загроз додався ризик динаміки світових цін на сировинні товари;

▪️з кінця 2023 року фактор якості законодавства та податкової системи стабільно потрапляє до десятки найбільших ризиків;

▪️ризик якості людського капіталу у фінансовому секторі, який із травня 2024 року потрапляв до п’ятірки найбільших ризиків, опустився на сьоме місце.

➡️ Детальніші висновки – за посиланням.

​​#ГолосНБУ

💡Традиційно оновили дайджест обговорень експертів НБУ за тиждень. У ньому, як завжди, багато цікавих та різноманітних тем.

Нижче – про кожну з них детально.
👇👇👇

🚩 Про подальшу співпрацю зі Світовим банком для продовження реформ фінансового сектору, ризики екстраподатку в розмірі 50% для банків, приєднання до SEPA та приватизацію державних банків говорили Голова НБУ Андрій Пишний та його перший заступник Сергій Ніколайчук під час зустрічі з регіональним директором Світового банку з питань макроекономіки, фінансів та інвестицій Абебе Адугною та його колегами.

🚩 Актуальні питання у сфері зовнішньоекономічних операцій, виявлені ризики, а також важливість міжвідомчої взаємодії та обміну інформацією в межах компетенцій обговорили Андрій Пишний, його заступник Юрій Гелетій та директор Департаменту фінансового моніторингу Анна Липська під час робочої зустрічі з директором Бюро економічної безпеки України Олександром Цивінським та головою Державної митної служби України Орестом Мандзієм.

🚩 Монетарні рішення НБУ, ситуацію на валютному ринку, прогрес валютної лібералізації, динаміку та пріоритети кредитування, євроінтеграційний трек та детінізацію економіки обговорили Андрій Пишний, Юрій Гелетій, директори та фахівці департаментів під час регулярної зустрічі НБУ з керівниками бізнес-асоціацій.

🚩 Поточні результати діяльності Укргазбанку, питання корпоративного управління, кадрові рішення та підготовку до приватизації обговорили Андрій Пишний та його заступник Дмитро Олійник під час робочої зустрічі з наглядовою радою Укргазбанку в повному складі.

🚩 Про розвиток фінансової інклюзії говорили учасники презентації скорингової моделі самооцінки фінансових установ, дружніх до ветеранів та ветеранок, яку підписантам Хартії з фінансової інклюзії і реінтеграції ветеранів представив НБУ спільно з ЄБРР і Korn Ferry.

🚩 Про екстраподаток для банків та ризики такого рішення для фінансової системи розповіли фахівці Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова та Ігор Лубчук у колонці для інформагентства «Інтерфакс-Україна».

​​🔔 Важливе нагадування!

Уже в цей четвер, 4 червня, відбудеться наш Форум молодих дослідників.

Експерти НБУ обрали найкращі роботи для презентації на Форумі. Свої матеріали представлять студенти та молоді дослідники зі:

▪️Стокгольмської школи економіки;
▪️Амерікан Юніверсіті Київ;
▪️Українського католицького університету;
▪️Київської школи економіки;
▪️Національного університету "Києво-Могилянська академія";
▪️Львівського державного університету безпеки життєдіяльності;
▪️Криворізького національного університету;
▪️Київського національного університету ім. Вадима Гетьмана;
▪️Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

👤 У межах заходу відбудеться лекція почесної доповідачки Прішили Тофано, постійної представниці МВФ в Україні.

Учасники обговорять широкий перелік тем: від аналізу фіскальних імпульсів, ефектів перенесення обмінного курсу, доступності кредитування та глобальних ризиків до фінансової стійкості галузі рослинництва, впливу цифровізації бюрократичних процесів на динаміку працевлаштування та ефектів для економіки від реінтеграції внутрішньо-переміщених осіб у ринок праці.

Захід відбудеться офлайн у Києві, водночас транслюватиметься на спеціальному лендингу та на нашому ютуб-каналі.

👉 Програму Форуму та інформацію про доповідачів можна переглянути за посиланням.

​​📊 Бізнес третій місяць поспіль позитивно оцінив результати своєї діяльності.

Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА).

У травні 2026 року ІОДА становив 52.1 порівняно з 51.7 у квітні 2026 року (у травні 2025 року – 50.8 ).

☝️Оптимізму респондентів більшості опитаних секторів сприяли:

▪️стійка ситуація в енергетиці;
▪️надходження міжнародної фінансової допомоги;
▪️пожвавлення споживчого попиту;
▪️поліпшення інфляційних очікувань;
▪️сезонний фактор.

Детальніше про очікування бізнесу.

⬇️⬇️⬇️

🟢 Підприємства будівництва втретє поспіль мали найвищі серед усіх секторів оцінки результатів своєї діяльності, зважаючи на бюджетне фінансування на будівництво доріг, відновлення пошкодженої інфраструктури, високий внутрішній попит, а також сезонний чинник.

🟢 Підприємства промисловості поліпшили позитивні оцінки результатів своєї поточної діяльності завдяки жвавому споживчому попиту і стійкій ситуації в енергетиці.

Зокрема, промисловці очікують зростання обсягів виготовленої продукції та нових замовлень, у тому числі експортних.

🟢 Підприємства сфери послуг також втретє поспіль надали позитивні оцінки поточної ділової активності завдяки поліпшенню ситуації в енергосистемі й пожвавленню попиту.

🟢 Підприємства торгівлі єдині серед опитаних секторів стримано оцінили результати своєї ділової активності, зважаючи на здорожчання пального, курсові коливання і, як наслідок, збільшення власних витрат.

Респонденти всіх секторів очікували на повільніше здорожчання як закупівельних цін, цін на сировину та матеріали, так і цін / тарифів на власну продукцію / послуги, а також товарів, закуплених для продажу.

Ситуація на ринку праці залишається нестійкою. Респонденти будівництва та торгівлі зберегли очікування щодо збільшення загальної чисельності працівників, натомість підприємства сфери послуг та особливо промисловості були налаштовані на подальше скорочення персоналу.

📌 Детальніше – за посиланням.

📉 Частка NPL у банківському секторі далі зменшується: станом на 01 травня 2026 року – до 12,6%, або на 1,3 в. п., з початку року.

Факторами, які сприяли збереженню позитивної тенденції, у січні – квітні 2026 року стали як збільшення обсягу нових кредитів ліпшої якості, так і врегулювання непрацюючих боргів.

☝️Так, валовий обсяг кредитів у банківській системі за зазначений період зріс на 122,3 млрд грн, або на 9,0%, до 1,482 трлн грн.

Водночас обсяг непрацюючих кредитів скоротився на 2,9 млрд грн, або на 1,5%, до 186,5 млрд грн. Частка NPL фізичних осіб зменшилася на 0,4 в. п. до 10,4%, бізнесу – на 1,6 в. п. до 15,4%.

☑️ Скорочення частки NPL зафіксовано в усіх групах банків:

▪️у державних банках – до 17,9%;
▪️у приватних українських банках – до 7,7%;
▪️у банках з іноземним капіталом – до 5,9%.

Нагадаємо, у грудні 2025 року державні банки списали великий обсяг старих непрацюючих активів на понад 170 млрд грн, тож частка NPL зменшилася до 15-річного мінімуму.

👉 ДЕТАЛІ

​​📣 Інформуємо про стан спецрахунку, відкритого НБУ на потреби оборони, станом на 1 червня.

Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, становить майже 6,4 млрд грн.

За минулий місяць на нього надійшло майже 3,3 млрд грн, а усього з початку повномасштабного вторгнення – понад 158,7 млрд грн в еквіваленті.

З цієї суми загалом на потреби оборони перераховано понад 153,4 млрд грн, у травні 2026 року – майже 122,7 млн грн.

👉 Підтримати сили оборони України.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​📊 Статистика Депозитарію НБУ щодо ОВДП

Із початку 2026 року уряд залучив від продажу / обміну ОВДП на аукціонах майже 201 млрд грн, а загалом упродовж воєнного стану – майже 2 228 млрд грн.

✅ Упродовж січня – травня 2026 року Міністерство фінансів:

▪️залучило від розміщення ОВДП на аукціонах 166 020,9 млн грн, 452,0 млн дол. США та 294,9 млн євро;

▪️спрямувало на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами 134 105,2 млн грн, 650,0 млн дол. США та 188,8 млн євро.

Максимальна дохідність ОВДП, що розміщувалися на аукціонах у травні, становила 16,15% річних у гривні та 3,15% у доларах США. ОВДП, номіновані в євро, у травні не розміщувалися.

☝️Портфель військових облігацій станом на 01 червня 2026 року становив:

▪️у власності юридичних осіб (без банків) – 98,9 млрд грн в еквіваленті порівняно з 117,6 млрд грн в еквіваленті станом на 01 червня 2025 року;

▪️ у власності фізичних осіб – 103,4 млрд грн в еквіваленті порівняно з 79,1 млрд грн в еквіваленті станом на 01 червня 2025 року.

ℹ️ Детальніше – за посиланням.