​​🎶 Є пісні, які звучать крізь десятиліття, стають голосом поколінь.

Саме такою є «Червона рута» Володимира Івасюка.

Її співали різні покоління українців. Вона звучала на фестивалях і родинних святах, зі сцени й просто серед друзів. Лунала в різні часи й об’єднувала людей, які могли не знати одне одного, але знали ці слова й цю мелодію.

Минають десятиліття, та навіть сьогодні «Червону руту» переспівують молоді виконавці, вкотре підтверджуючи, що українська пісня має власний голос – щирий, сильний, впізнаваний і щоразу новий.

Тому саме цій пісні та її автору ми присвячуємо нову срібну пам’ятну монету «Червона рута – голос поколінь».

❓Який вигляд має монета?

Номінал монети – 10 гривень. Вона виготовлена зі срібла 925 проби, масою 31,1 г.

➡️ На аверсі монети зображено стилізований портрет Володимира Івасюка за піаніно з нотним станом та ручкою. На піаніно розміщено монограму митця, а на тлі – Карпатські гори, з яких тече річка, що своєю формою нагадує скрипку. Русло річки, простягаючись через збірку творів, з якої починається легенда, символічно поєднує аверс монети з її реверсом. Праворуч від портрета – стилізована квітка червоної рути, а над нею – силует дівчини з квіткою в руках.

➡️ На реверсі – річка, що перетворюється на нотний стан з уривком мелодії “Червона рута”, яка розбиває каміння режиму, даючи свободу квітці червоної рути – символу національного духу, культурної ідентичності, любові та світла, і продовжує звучати крізь часи.

▪️Художниця – Олександра Кучинська.
▪️Скульптори – Володимир Атаманчук та Анатолій Демяненко.
▪️Тираж – до 10 000 штук.

❓Як придбати монету?

Пам’ятну монету можна буде придбати на сайті інтернет-магазину нумізматичної продукції НБУ та у банків-дистриб’юторів. Інформацію про початок продажів дізнавайтеся на їхніх сайтах.

​​📈 У ІІ кварталі 2026 року реальний ВВП зріс на 0,4% у річному вимірі.

Про це свідчать дані Держстату.

☝️Економічне зростання підтримали:

▪️стійке приватне споживання;
▪️пожвавлення інвестиційної активності;
▪️відсутність значних обмежень електропостачання для населення й бізнесу.

Водночас подальше посилення російських атак на логістику й транспортну інфраструктуру та об’єкти бізнесу обмежувало відновлення економіки.

Від’ємний внесок чистого експорту в зростання ВВП зменшився, а економічні результати за видами діяльності були нерівномірними.

🚩 Динаміка ВВП у другому півріччі, імовірно, залишатиметься стриманою і залежатиме передусім від масштабів і наслідків російських атак на логістику, виробництво та енергетику, а також від обсягів урожаю, бюджетних стимулів і розвитку подій на Близькому Сході.

НБУ врахує ці та інші чинники в оновленому прогнозі на 2026–2028 роки, який оприлюднить наприкінці жовтня.

➡️ Детальніше – за посиланням.

​​🔔 Вже наступного понеділка стартує X Щорічна дослідницька конференція "Відповідь центральних банків на виклики майбутнього: стійкість, довіра та інновації", яку ми традиційно приводимо спільно з центробанком Польщі.

Цього року через погіршення безпекової ситуації захід відбудеться онлайн, водночас участь у ньому візьмуть понад 60 представників з 20 країн світу. Це визнані міжнародні експерти в галузі економіки та фінансів.

☝️У перший день конференції ключовим спікером буде Саймон Джонсон, лауреат Нобелівської премії з економіки 2024 року, професор Школи менеджменту Массачусетського технологічного інституту.

Хедлайнером другого дня стане Мартін Кохер, голова Національного банку Австрії.

➡️ Ознайомитися з програмою конференції можна тут.

Не пропустіть, адже це важлива подія в економічному світі, де обговорюватимуться найактуальніші питання, тренди та прогнози щодо стану та розвитку світової економіки у період глобальних змін.

Долучайтеся до трансляції конференції на нашому ютуб-каналі.

​​#ГолосНБУ

💡 Що обговорювали експерти НБУ цього тижня? Серед ключових тем – монетарна політика, виклики для економіки в Україні та світі, наближення українського фінансового ринку до європейських норм та багато інших.

Традиційно про все – у дайджесті.
👇👇👇

🚩 Про те, чому Національний банк підвищив облікову ставку до 16% та як діятиме надалі, Голова НБУ Андрій Пишний пояснив під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики.

🚩 Як посилення російських ударів відображається на українській економіці, які очікування щодо міжнародної допомоги та закриття дефіциту бюджету, а також інші питання прокоментували Андрій Пишний та його заступники Володимир Лепушинський та Юрій Гелетій під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики.

🚩 Про ключові висновки економічного симпозіуму Федерального резервного банку Канзас-Сіті у Джексон-Хоулі розповів Андрій Пишний у колонці для NV.ua.

🚩 Про те, як банки можуть підтримати бізнес в умовах посилення російських атак, Андрій Пишний розповів у колонці для Укрінформу.


🚩 Про те, які фактори можуть спричинити наступну фінансову кризу та як підготуватися, розповів перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук під час виступу на 14 щорічній конференції BCC, організованій Женевським інститутом міжнародних відносин та розвитку і Державним секретаріатом Швейцарії з економічних питань у Женеві.

🚩 Про розвиток інфраструктури ринків капіталу, посилення кіберстійкості фінансової системи та подальші напрями технічної співпраці говорили заступники Голови НБУ Юрій Гелетій та Олексій Шабан під час зустрічі з керуючим директором ЄБРР з питань політики, стратегії та впровадження Меліс Екмен Табоєр.

🚩 Про те, як Україна крок за кроком наближає свою платіжну інфраструктуру до європейських стандартів, розповів директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Андрій Поддєрьогін під час Power Payment Summit: Ukraine–Europe Bridge.

В умовах, коли український бізнес став пріоритетною ціллю для ворога, надважливо зберегти доступ життєздатних підприємств до фінансування і допомогти їм пройти період підвищених воєнних ризиків.

📰 Голова Національного банку Андрій Пишний у колонці для "Укрінформ" зазначив, що банківська система має для цього достатній ресурс, а Національний банк зі свого боку розширює її потенціал із підтримки клієнтів.

Так, Національний банк представив два пакети регуляторних змін та у відповідь очікує від банків пропозиції щодо конкретних кредитних продуктів під актуальні потреби бізнесу, а як кінцевий результат – збільшення фінансування, відновлення виробництв, стійкий експорт і швидшу відбудову критичної інфраструктури громад.

📍Детальніше – у колонці.

​​#NBUNBPconference26

⏰️ Розпочинаємо о 09:00!

Перший день X Щорічної дослідницької конференції центробанків України та Польщі на тему «Відповідь центральних банків на виклики майбутнього: стійкість, довіра та інновації».

💻 Працюємо повністю в онлайн-форматі.

Ювілейна конференція збирає в одному просторі понад 60 високопрофесійних фахівців з усього світу.

🗣 Відкривають конференцію:

▪️Андрій Пишний, Голова Національного банку України;
▪️Юрій Городніченко, Каліфорнійський університет, Берклі, радник Голови НБУ

Також очікуємо на:
▪️спеціальне звернення Фабіо Панетти, голови Банку Італії;
▪️ключову доповідь Саймона Джонсона, професора підприємництва та керівника групи з глобальної економіки та менеджменту Школи менеджменту ім. А.П. Слоуна Масачусетського технологічного інституту.
▪️участь у дослідницьких сесіях експертів у галузі економіки та фінансів, зокрема представників ЄЦБ, центральних банків Польщі, Литви, Бельгії, Хорватії, Італії та інших.

📍Поставити запитання до спікерів, переглянути програму заходу та інформацію про доповідачів можна тут: https://events.bank.gov.ua/ARConference/2026/index.html

📹 Дивіться #NBUNBPconference26 наживо:

🇺🇦UA: https://www.youtube.com/watch?v=Jb-Ao5KAdzY
🇺🇲 EN: https://www.youtube.com/watch?v=I4WK6nfJh-E

​​#NBUNBPconference26 в ефірі!

🟢 Десяту, ювілейну Щорічну дослідницьку конференцію центробанків України та Польщі відкрили Голова НБУ Андрій Пишний та професор Каліфорнійського університету, Берклі Юрій Городніченко.

💬 «За 10 років конференція об’єднала понад 300 спікерів із більш як 25 країн і стала майданчиком для понад 60 глобальних дискусій. Протягом усіх цих років для нас було принципово важливо говорити про теми, які визначають порядок денний центральних банків. Але сьогодні змінилася сама швидкість, з якою цей порядок денний формується», – сказав Андрій Пишний.

Юрій Городніченко підкреслив, що конференція вже стала традицією, а її порядок денний завжди випереджає глобальні економічні дискусії. Це пов'язано з тим, що Україна першою стикається з безпрецедентними викликами на практиці.

Цьогорічна конференція зосередиться на трьох елементах:

▪️стійкості, що перевіряється тоді, коли звичні моделі перестають давати звичні відповіді;
▪️довірі, яка визначає, наскільки ефективними будуть рішення центробанків у моменти найбільшої невизначеності;
▪️інноваціях, що відкривають нові можливості, але водночас створюють нові ризики.

Голова НБУ озвучив головне питання #NBUNBPconference26: якими мають бути центральні банки у світі, де зміни відбуваються швидше, ніж ми встигаємо звикнути до попередніх?

💬 Юрій Городніченко підкреслив: «Розроблені тут рішення стануть орієнтиром для центробанків в майбутньому: якщо ви хочете знати, якими будуть глобальні політичні дискусії у 2030 році, вам просто потрібно прочитати програму цієї конференції».

Він додав, що питання конференції будуть складними, але такі заходи – не для простих запитань. Це – можливість знайти відповіді дуже швидко, які будуть корисними не лише для України, а для багатьох центральних банків. Якщо не зараз – то в майбутньому.

➡️ Поставити запитання до спікерів та переглянути інформацію про виступи можна у чатботі.

➡️ Програма конференції доступна тут.

📹 Трансляція:

▪️UA: https://www.youtube.com/watch?v=Jb-Ao5KAdzY
▪️EN: https://www.youtube.com/watch?v=I4WK6nfJh-E

​​#NBUNBPconference26

💬 «За оцінками фахівців Банку Італії, країни, які швидше інтегрують ШІ, можуть здобути стійку перевагу в продуктивності, посилити свою роль на світових ринках і залучити більше інвестицій. Інші ризикують зіткнутися зі зниженням конкурентоспроможності.

У міру розгортання революції ШІ центральним банкам доведеться постійно вдосконалювати аналіз економіки, свої моделі та інформацію, на яку вони спираються. Наші інвестиції в знання, навички й аналітичний потенціал мають відповідати темпам трансформації, що відбувається поза нашими установами».

🗣 Президент Банку Італії Фабіо Панетта виступив зі спеціальним зверненням до учасників X Щорічної дослідницької конференції НБУ та НБП.

Ключові тези:

▪️ШІ вже стає фактором монетарної політики. Він може поліпшувати прогнозування та аналіз великих масивів даних, але водночас змінює саму економіку – продуктивність, попит, ринок праці, інфляцію, торговельні та капітальні потоки й обмінні курси.

▪️Ефекти ШІ різнитимуться в часі. У короткостроковій перспективі масштабні інвестиції в ШІ створюють додатковий попит на енергію, обчислювальні потужності та кваліфіковану працю, що може посилювати ціновий тиск. У довгостроковій – ключовим ефектом може стати зростання продуктивності.

▪️Важливо розуміти, хто отримає вигоди від зростання продуктивності. Адже автоматизація та заміщення праці матимуть інші наслідки для доходів, споживання та інфляції порівняно зі сценарієм, за якого ШІ доповнюватиме людські навички та створюватиме нові завдання.

➡️ Окремо Фабіо Панетта відзначив досвід НБУ:

💬 «Попри винятково складні умови НБУ зміг зберегти монетарну та фінансову стабільність, адаптуючи свої інструменти до потреб воєнного часу».

☝️Один із головних висновків виступу: довіра формується роками – завдяки сильним інституціям, послідовній політиці та готовності до складних реформ. Сьогодні до цього додається здатність центробанків адаптуватися до швидких технологічних змін, зберігаючи націленість на виконання мандата.

Дуже рекомендуємо переглянути виступ Голови Банку Італії повністю.

🟢 Посилання на трансляцію: https://www.youtube.com/live/Jb-Ao5KAdzY?si=ihrMz1_lFhIZ2ZvQ

​​#NBUNBPconference26

❓Як штучний інтелект може змінити економічну та політичну реальність багатьох країн світу та подолати поляризацію ринку праці і нерівність, які ставали все більшою проблемою протягом останніх десятиліть через надмірну автоматизацію праці.

Про це була ключова доповідь першого дня X Щорічної дослідницької конференції від Саймона Джонсона, лауреата Нобелівської премії з економіки 2024 року, професора Школи менеджменту Массачусетського технологічного інституту (MIT Sloan).

☝️Кілька головних тез:

▪️Капіталізм і демократія працювали впродовж століть. Інституції захистили право власності та обмежили корупцію. Це уможливило інвестиції та створення більшої кількості робочих місць, що забезпечило спільне процвітання.

▪️Однак зараз багато хто ставить їхні переваги під сумнів. Причини: розвиток технологій припинив конвертуватися у спільне процвітання. На відміну від промислової революції, цифрова трансформація з 1980-х років принесла багато автоматизації, але замало нових завдань для людей.

▪️Робочі місця скоротилися, доходи середнього класу та працівників без вищої освіти почали суттєво відставати від доходів власників капіталу і висококваліфікованих фахівців, соціальна нерівність посилилася. Це створило відчуття покинутості та дало стимул зростанню популізму.

▪️Штучний інтелект, найімовірніше, є технологією, яка може глибоко вплинути на економічне та політичне життя багатьох країн світу. Тому гальмувати розвиток ШІ чи зупиняти технології з міркувань безпеки є контрпродуктивним і насправді нереалістичним. Водночас важливо враховувати помилки минулого.

▪️Ураховуючи ризики тотальної автоматизації праці через ШІ, важливо зосередитися на збільшенні кількості нових завдань в економіці, які потребують людського досвіду, та управляти технологією з метою створення більших можливостей для працівників.

💬 «Приватний сектор триматиме лідерство в цьому, але уряд може долучитися до формування технологій або способів їх застосування, щоб це забезпечувало можливості для більшої кількості людей. ШІ – це фантастична можливість, яка може принести користь багатьом людям», – сказав Саймон Джонсон.

Він зазначив, що Україна є хорошим прикладом країни з глибоким технологічним досвідом та вражаючими інноваціями, зокрема в оборонній сфері із застосуванням ШІ.

➡️ Поставити запитання спікерам та переглянути інформацію про виступи можна у чатботі.

➡️ Програма конференції доступна тут.

📹 Трансляція:

UA: https://www.youtube.com/watch?v=Jb-Ao5KAdzY
EN: https://www.youtube.com/watch?v=I4WK6nfJh-E

​​🟢Національний банк провів першу зустріч із представниками страхового ринку з нагоди відкриття проєкту «Імплементація Solvency II в Україні».

Повноцінне впровадження європейських вимог до платоспроможності страховиків є важливою складовою інтеграції України до ЄС. Мета проєкту – оцінити готовність страхового ринку до нових вимог, підготувати учасників ринку та регулятора до переходу на європейські підходи.

💬 «Для Національного банку цей проєкт є надзвичайно амбітним, украй важливим і потрібним, адже від якості його реалізації залежатиме рівень готовності кожного страховика до ведення бізнесу в умовах, коли Україна стане членом ЄС. Наша спільна мета: повноцінне запровадження в Україні оцінки платоспроможності страховиків відповідно до вимог Solvency II та розбудова інституційних спроможностей регулятора й кожного страховика для безболісного та планомірного переходу на новий режим оцінки платоспроможності», – зазначив перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук під час відкриття Проєкту.

Проєкт розрахований до 2030 року та передбачає зміну регуляторного середовища для оцінки платоспроможності страховиків за вимогами Solvency II, оцінку готовності страхового ринку до нових вимог, проведення кількісного дослідження їхнього впливу, запровадження нової звітності відповідно до підходів EIOPA та розбудову ризик-орієнтованого нагляду НБУ.

☝️Спільна робота НБУ, страховиків, актуарної спільноти, міжнародних партнерів та експертів уже розпочалася.

📌 Детальніше про проєкт «Імплементація Solvency II в Україні» та його основні завдання читайте на сайті НБУ.