⚙️ НБУ ухвалив другий пакет заходів для кредитної підтримки економіки України в умовах посилення обстрілів
росія посилює обстріли виробничих та складських потужностей підприємств, об’єктів критичної та соціальної інфраструктури. У цих умовах НБУ діє проактивно, щоб розширити можливості банків кредитувати економіку та підтримувати бізнес і громади.
➡️ Новий пакет спрямований на підтримку виробників продукції, а також місцевих громад для фінансування їх розвитку, зокрема відновлення та підтримки критично важливої інфраструктури.
Що передбачають рішення:
▪️Розширено перелік прийнятного забезпечення за кредитами за рахунок включення до нього майнових прав на грошові кошти (виручку) за відвантажений товар (продукцію) / виконані роботи / надані послуги. Коефіцієнт ліквідності такого забезпечення визначено на рівні 0,3.
▪️Підвищено коефіцієнт ліквідності забезпечення у вигляді безумовних та безвідкличних місцевих гарантій міських та обласних рад до 0,8.
▪️Запроваджено єдині підходи щодо врахування портфельних гарантій під час пом’якшення кредитного ризику.
▪️Продовжено тестові періоди, встановлені для банків положеннями щодо мінімального розміру експозицій, зважених за кредитним ризиком, та значних експозицій.
Як це підтримає економіку:
▪️Розширить доступ до кредитних ресурсів для ритейлерів та виробників продукції, які не мають достатнього обсягу основних засобів для надання їх у заставу.
▪️Суттєво підвищить спроможність муніципальних та інших підприємств реалізовувати важливі інфраструктурні проєкти за гарантійної підтримки органів місцевого самоврядування.
▪️Дасть банкам більше гнучкості за збереження адекватності та якості підходів до оцінки кредитних ризиків.
Очікуємо, що банки найближчим часом зможуть запропонувати нові продукти, які створюватимуть додану вартість для бізнесу, не наражаючись при цьому на надмірні ризики.
Новий пакет доповнює здійснені на початку серпня кроки для сприяння ефективній реструктуризації боргів позичальників з метою відновлення їх платоспроможності та створення передумов для збільшення доступних обсягів фінансування підприємств АПК.
📍ДЕТАЛЬНІШЕ.
росія посилює обстріли виробничих та складських потужностей підприємств, об’єктів критичної та соціальної інфраструктури. У цих умовах НБУ діє проактивно, щоб розширити можливості банків кредитувати економіку та підтримувати бізнес і громади.
➡️ Новий пакет спрямований на підтримку виробників продукції, а також місцевих громад для фінансування їх розвитку, зокрема відновлення та підтримки критично важливої інфраструктури.
Що передбачають рішення:
▪️Розширено перелік прийнятного забезпечення за кредитами за рахунок включення до нього майнових прав на грошові кошти (виручку) за відвантажений товар (продукцію) / виконані роботи / надані послуги. Коефіцієнт ліквідності такого забезпечення визначено на рівні 0,3.
▪️Підвищено коефіцієнт ліквідності забезпечення у вигляді безумовних та безвідкличних місцевих гарантій міських та обласних рад до 0,8.
▪️Запроваджено єдині підходи щодо врахування портфельних гарантій під час пом’якшення кредитного ризику.
▪️Продовжено тестові періоди, встановлені для банків положеннями щодо мінімального розміру експозицій, зважених за кредитним ризиком, та значних експозицій.
Як це підтримає економіку:
▪️Розширить доступ до кредитних ресурсів для ритейлерів та виробників продукції, які не мають достатнього обсягу основних засобів для надання їх у заставу.
▪️Суттєво підвищить спроможність муніципальних та інших підприємств реалізовувати важливі інфраструктурні проєкти за гарантійної підтримки органів місцевого самоврядування.
▪️Дасть банкам більше гнучкості за збереження адекватності та якості підходів до оцінки кредитних ризиків.
Очікуємо, що банки найближчим часом зможуть запропонувати нові продукти, які створюватимуть додану вартість для бізнесу, не наражаючись при цьому на надмірні ризики.
Новий пакет доповнює здійснені на початку серпня кроки для сприяння ефективній реструктуризації боргів позичальників з метою відновлення їх платоспроможності та створення передумов для збільшення доступних обсягів фінансування підприємств АПК.
📍ДЕТАЛЬНІШЕ.
❤17👍1
#ГолосНБУ
💡 Цього тижня експерти НБУ обговорювали питання введення в обіг банкноти номіналом 2000 гривень, завдання і виклики, які постають перед молодим поколінням, а також захист бізнесу від воєнних ризиків.
Детальніше – в дайджесті.
👇👇👇
🚩 Чому НБУ вводить в обіг нову банкноту та чи вплине це на інфляцію і курс? Відповіді на ці питання – у колонці Голови НБУ Андрія Пишного для видання «Економічна правда».
🚩 Про те, як НБУ активно і системно працює над підвищенням ефективності фінансового моніторингу розповів Андрій Пишний під час конференції Радіо NV «Слідкуй за грошима. Нові підходи до боротьби з відмиванням коштів».
🚩 Спроможність банківської системи не лише безперервно працювати, а й активніше підтримувати бізнес в умовах посилення обстрілів рф, а також послідовні спільні кроки регулятора і банків для розширення цього потенціалу обговорили під час зустрічі Правління НБУ з керівниками 30 найбільших банків.
🚩 Про виклики, можливості та відповідальність молодого покоління українців, а також про те, як жити, навчатися та розвиватися в складному та турбулентному світі розповів перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук під час виступу перед першокурсниками Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
🚩 Про те, як посилити захист бізнесу від воєнних ризиків говорили Сергій Ніколайчук та директори профільних департаментів разом із представниками Міністерства економіки та довкілля України.
💡 Цього тижня експерти НБУ обговорювали питання введення в обіг банкноти номіналом 2000 гривень, завдання і виклики, які постають перед молодим поколінням, а також захист бізнесу від воєнних ризиків.
Детальніше – в дайджесті.
👇👇👇
🚩 Чому НБУ вводить в обіг нову банкноту та чи вплине це на інфляцію і курс? Відповіді на ці питання – у колонці Голови НБУ Андрія Пишного для видання «Економічна правда».
🚩 Про те, як НБУ активно і системно працює над підвищенням ефективності фінансового моніторингу розповів Андрій Пишний під час конференції Радіо NV «Слідкуй за грошима. Нові підходи до боротьби з відмиванням коштів».
🚩 Спроможність банківської системи не лише безперервно працювати, а й активніше підтримувати бізнес в умовах посилення обстрілів рф, а також послідовні спільні кроки регулятора і банків для розширення цього потенціалу обговорили під час зустрічі Правління НБУ з керівниками 30 найбільших банків.
🚩 Про виклики, можливості та відповідальність молодого покоління українців, а також про те, як жити, навчатися та розвиватися в складному та турбулентному світі розповів перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук під час виступу перед першокурсниками Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
🚩 Про те, як посилити захист бізнесу від воєнних ризиків говорили Сергій Ніколайчук та директори профільних департаментів разом із представниками Міністерства економіки та довкілля України.
❤9👍1
❓Якими були економічні результати липня-серпня?
Детальна відповідь – у Макроекономічному та монетарному огляді НБУ.
⬇️⬇️⬇️
Ключове:
▪️Інфляція очікувано пришвидшилася в липні – до 7,7% через зміщення сезонності окремих овочів, а також вищу адміністративну інфляцію.
За оцінками НБУ, у серпні інфляція надалі зростала на тлі здорожчання сирих продуктів та пального, а також громадського транспорту.
▪️У серпні ділові очікування підприємств дещо погіршилися в умовах масштабних атак росії. Блокування портів Великої Одеси та удари по металургії спричинили суттєве зниження вантажних перевезень і послабили активність у промисловості. Руйнування торговельної логістики стримувало торгівлю та споживчий попит.
Водночас рекордна врожайність ранніх культур підтримала зростання в агросекторі.
▪️Дефіцит кадрів дещо знизився в серпні через зменшення попиту на працівників на тлі масованих обстрілів.
Однак він і надалі залишався значним, що разом із підвищенням виплат у бюджетному секторі підтримувало високі темпи зростання зарплат.
▪️Дефіцит торгівлі товарами в липні розширився через скорочення експорту внаслідок блокування морських шляхів.
Водночас поточний рахунок платіжного балансу був майже збалансованим завдяки надходженням міжнародної допомоги. У результаті міжнародні резерви залишалися на високому рівні – 51,2 млрд дол. США на кінець липня.
▪️Підвищення облікової ставки в липні сприяло збереженню привабливості гривневих активів.
Вони й надалі користувалися попитом: у серпні обсяг строкових депозитів зріс на 2,8 млрд грн, а портфель гривневих ОВДП – на 1,7 млрд грн.
▪️У серпні чистий попит на іноземну валюту та валютні інтервенції НБУ залишалися близькими до липневих рівнів. Завдяки інтервенціям НБУ волатильність обмінного курсу гривні була обмеженою – офіційний курс гривні до долара ревальвував на 0,3%, а до євро девальвував на 1,2% під впливом тенденцій на світових фінансових ринках.
Така курсова динаміка дала змогу обмежити вплив зовнішніх фінансових чинників на валютний ринок України.
📌 Деталі ‒ за посиланням.
Детальна відповідь – у Макроекономічному та монетарному огляді НБУ.
⬇️⬇️⬇️
Ключове:
▪️Інфляція очікувано пришвидшилася в липні – до 7,7% через зміщення сезонності окремих овочів, а також вищу адміністративну інфляцію.
За оцінками НБУ, у серпні інфляція надалі зростала на тлі здорожчання сирих продуктів та пального, а також громадського транспорту.
▪️У серпні ділові очікування підприємств дещо погіршилися в умовах масштабних атак росії. Блокування портів Великої Одеси та удари по металургії спричинили суттєве зниження вантажних перевезень і послабили активність у промисловості. Руйнування торговельної логістики стримувало торгівлю та споживчий попит.
Водночас рекордна врожайність ранніх культур підтримала зростання в агросекторі.
▪️Дефіцит кадрів дещо знизився в серпні через зменшення попиту на працівників на тлі масованих обстрілів.
Однак він і надалі залишався значним, що разом із підвищенням виплат у бюджетному секторі підтримувало високі темпи зростання зарплат.
▪️Дефіцит торгівлі товарами в липні розширився через скорочення експорту внаслідок блокування морських шляхів.
Водночас поточний рахунок платіжного балансу був майже збалансованим завдяки надходженням міжнародної допомоги. У результаті міжнародні резерви залишалися на високому рівні – 51,2 млрд дол. США на кінець липня.
▪️Підвищення облікової ставки в липні сприяло збереженню привабливості гривневих активів.
Вони й надалі користувалися попитом: у серпні обсяг строкових депозитів зріс на 2,8 млрд грн, а портфель гривневих ОВДП – на 1,7 млрд грн.
▪️У серпні чистий попит на іноземну валюту та валютні інтервенції НБУ залишалися близькими до липневих рівнів. Завдяки інтервенціям НБУ волатильність обмінного курсу гривні була обмеженою – офіційний курс гривні до долара ревальвував на 0,3%, а до євро девальвував на 1,2% під впливом тенденцій на світових фінансових ринках.
Така курсова динаміка дала змогу обмежити вплив зовнішніх фінансових чинників на валютний ринок України.
📌 Деталі ‒ за посиланням.
👍7❤3
💡Благодійна акція #PowerCoins від НБУ та UAnimals повертається!
Минулого року завдяки спільним зусиллям вдалося зібрати понад 2 мільйони гривень на допомогу тваринам, які постраждали від війни. Цьогоріч ми можемо зібрати ще більше!
📆 Акція триватиме з 07 вересня до 30 листопада 2026 року включно по всій Україні.
У її межах можна здавати банкноти та монети, які перебувають в обігу.
❓Куди будуть спрямовані кошти?
На потреби евакуйованих тварин у притулках і прифронтових областях.
❓Як долучитися?
1️⃣ Зберіть монети та банкноти.
2️⃣ Віднесіть їх у найближче відділення банків-партнерів: Ощадбанк або ПУМБ.
3️⃣ Банк безоплатно перерахує ці кошти на рахунок UAnimals.
До акції можуть долучитися як окремі учасники, так і цілі колективи (організації, компанії, заклади освіти чи спільноти).
#PowerCoins — це не лише про збір грошей, а й про добрі звички та культуру благодійності, що є важливою частиною фінансової культури кожного з нас.
🐶🐱 Збирайте монети та допомагайте тваринам, які потребують нашої підтримки.
➡️ Більше інформації про акцію дізнавайтеся на сайті НБУ.
Минулого року завдяки спільним зусиллям вдалося зібрати понад 2 мільйони гривень на допомогу тваринам, які постраждали від війни. Цьогоріч ми можемо зібрати ще більше!
📆 Акція триватиме з 07 вересня до 30 листопада 2026 року включно по всій Україні.
У її межах можна здавати банкноти та монети, які перебувають в обігу.
❓Куди будуть спрямовані кошти?
На потреби евакуйованих тварин у притулках і прифронтових областях.
❓Як долучитися?
1️⃣ Зберіть монети та банкноти.
2️⃣ Віднесіть їх у найближче відділення банків-партнерів: Ощадбанк або ПУМБ.
3️⃣ Банк безоплатно перерахує ці кошти на рахунок UAnimals.
До акції можуть долучитися як окремі учасники, так і цілі колективи (організації, компанії, заклади освіти чи спільноти).
#PowerCoins — це не лише про збір грошей, а й про добрі звички та культуру благодійності, що є важливою частиною фінансової культури кожного з нас.
🐶🐱 Збирайте монети та допомагайте тваринам, які потребують нашої підтримки.
➡️ Більше інформації про акцію дізнавайтеся на сайті НБУ.
❤15👍1
▪️Як гривня та фінансова система проходять найскладніші випробування повномасштабної війни?
▪️Які рішення Національного банку дали змогу зберегти фінансову стабільність у країні?
▪️Чому фінансовій системі важливо було вчасно відмовлятися від тимчасових антикризових заходів?
▪️Як змінилися темпи кредитування та що сьогодні сприяє стійкості гривні?
👤 Про це Голова Національного банку Андрій Пишний розповів в інтерв’ю Radio NV, що відбулося в межах спільного спецпроєкту НБУ та NV «Історія кожного з нас: 30 років гривні».
Цей проєкт – можливість подивитися на 30-річну історію гривні з різних ракурсів.
Пригадати, як створювалася та зміцнювалася національна валюта, почути розповіді безпосередніх учасників ключових подій, зрозуміти, через які випробування гривня пройшла разом із країною та яким бачиться її майбутнє.
Попереду – цикл нових спеціальних ефірів за участю відомих державних діячів, економістів, істориків та дослідників. Нові матеріали спецпроєкту «Історія кожного з нас: 30 років гривні» з’являтимуться на сайті NV.
📌 Посилання на відео та текстову версію інтерв’ю.
▪️Які рішення Національного банку дали змогу зберегти фінансову стабільність у країні?
▪️Чому фінансовій системі важливо було вчасно відмовлятися від тимчасових антикризових заходів?
▪️Як змінилися темпи кредитування та що сьогодні сприяє стійкості гривні?
👤 Про це Голова Національного банку Андрій Пишний розповів в інтерв’ю Radio NV, що відбулося в межах спільного спецпроєкту НБУ та NV «Історія кожного з нас: 30 років гривні».
Цей проєкт – можливість подивитися на 30-річну історію гривні з різних ракурсів.
Пригадати, як створювалася та зміцнювалася національна валюта, почути розповіді безпосередніх учасників ключових подій, зрозуміти, через які випробування гривня пройшла разом із країною та яким бачиться її майбутнє.
Попереду – цикл нових спеціальних ефірів за участю відомих державних діячів, економістів, істориків та дослідників. Нові матеріали спецпроєкту «Історія кожного з нас: 30 років гривні» з’являтимуться на сайті NV.
📌 Посилання на відео та текстову версію інтерв’ю.
❤7👎4👍1🔥1
#ПростоПроЕкономіку
❓Як захистити заощадження від інфляції?
Інфляція поступово “з’їдає” купівельну спроможність грошей. За одну і ту саму суму неможливо сьогодні купити стільки ж товарів і послуг, ніж рік тому. Тому зберігати заощадження в готівці “під матрацом” чи на поточному рахунку в банку – не найліпше рішення.
☝️Але вберегти гроші від знецінення можливо.
1️⃣ Один із варіантів – гривневі строкові депозити.
Зараз чимало банків пропонують за ними 15-17% річних (12–13% після оподаткування).
2️⃣ Інший варіант – ОВДП.
Державні облігації сьогодні можна придбати навіть у банківських застосунках. Дохідність за гривневими ОВДП становить від 13% до майже 17%, до того ж цей дохід не оподатковується.
Чи достатньо цього, щоб захиститися від інфляції? Для відповіді на це питання варто порівняти дохідність депозитів та ОВДП з очікуваною через рік інфляцією.
Так, українці очікують, що через рік інфляція буде на рівні 10%. Водночас банки і фінансові аналітики мають оптимістичніші очікування: 8–9%. НБУ прогнозує, що наступного року інфляція сповільниться навіть нижче 7%.
✅ Дохідність гривневих інструментів для заощаджень із запасом переважає всі ці оцінки.
❓Як захистити заощадження від інфляції?
Інфляція поступово “з’їдає” купівельну спроможність грошей. За одну і ту саму суму неможливо сьогодні купити стільки ж товарів і послуг, ніж рік тому. Тому зберігати заощадження в готівці “під матрацом” чи на поточному рахунку в банку – не найліпше рішення.
☝️Але вберегти гроші від знецінення можливо.
1️⃣ Один із варіантів – гривневі строкові депозити.
Зараз чимало банків пропонують за ними 15-17% річних (12–13% після оподаткування).
2️⃣ Інший варіант – ОВДП.
Державні облігації сьогодні можна придбати навіть у банківських застосунках. Дохідність за гривневими ОВДП становить від 13% до майже 17%, до того ж цей дохід не оподатковується.
Чи достатньо цього, щоб захиститися від інфляції? Для відповіді на це питання варто порівняти дохідність депозитів та ОВДП з очікуваною через рік інфляцією.
Так, українці очікують, що через рік інфляція буде на рівні 10%. Водночас банки і фінансові аналітики мають оптимістичніші очікування: 8–9%. НБУ прогнозує, що наступного року інфляція сповільниться навіть нижче 7%.
✅ Дохідність гривневих інструментів для заощаджень із запасом переважає всі ці оцінки.
❤11👍4👎1
📍Під час встановлення офіційного курсу гривні на 08 вересня 2026 року на сайті Національного банку стався технічний збій, який був оперативно усунутий.
⚠️ Зараз на сторінці Офіційного інтернет-представництва НБУ вивантажені коректні дані:
▪️офіційний курс гривні до долара США на 08 вересня 2026 року становитиме 44,4654 грн/дол. США;
▪️до євро – 51,6817 грн/євро.
Національний банк України проведе додаткову роботу, щоб не допустити таких технічних збоїв у майбутньому. Зокрема, його причини та подальші заходи будуть розглянуті на засіданні Ради оверсайта індикаторів грошового та валютного ринків.
ℹ️ Детальніша інформація про курс гривні до іноземних валют станом на 08 вересня 2026 року доступна за посиланням: https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates?date=08.09.2026&period=daily.
⚠️ Зараз на сторінці Офіційного інтернет-представництва НБУ вивантажені коректні дані:
▪️офіційний курс гривні до долара США на 08 вересня 2026 року становитиме 44,4654 грн/дол. США;
▪️до євро – 51,6817 грн/євро.
Національний банк України проведе додаткову роботу, щоб не допустити таких технічних збоїв у майбутньому. Зокрема, його причини та подальші заходи будуть розглянуті на засіданні Ради оверсайта індикаторів грошового та валютного ринків.
ℹ️ Детальніша інформація про курс гривні до іноземних валют станом на 08 вересня 2026 року доступна за посиланням: https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates?date=08.09.2026&period=daily.
Національний банк України
Офіційний курс гривні щодо іноземних валют
❤7👍6👎1
❓Чому введення банкноти 2000 гривень не означає повернення до 90-х?
➡️ Пояснює Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для "Економічної правди":
1️⃣ Емісія – це, коли грошей в економіці стає більше, а у випадку із введенням нової банкноти цього не відбудеться. Банкнота нового номіналу замінить частину старих й зношених банкнот та банкнот меншого номіналу.
2️⃣ Структура готівки в обігу зміниться, але не загальний обсяг грошей. Тому і впливу на інфляцію чи курс гривні не буде.
3️⃣ Поява нової банкноти є наслідком економічних процесів попередніх років. За останні сім років ціни зросли вдвічі, а середньомісячна зарплата – втричі, свідчать дані Держстату. Це разом зі змінами у готівковому обігу вимагало оновлення банкнотного ряду.
4️⃣ Ситуація сьогодні принципово відрізняється від 90-х. Тоді в країні була гіперінфляція. Наприклад, у 1992 році ціни зросли на 2000%, а у 1993 році – на 10000%. Натомість у липні 2026 року порівняно з липнем 2025 року – на 7,7%.
5️⃣ Інфляція у 90-х зростала не через випуск банкнот, а через економічну ситуацію. Тоді була глибока економічна криза, неконтрольована й тривала емісія та втрата довіри до купоно-карбованця. Детальніше – у колонці.
📰 Читайте матеріал за посиланням.
➡️ Пояснює Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для "Економічної правди":
1️⃣ Емісія – це, коли грошей в економіці стає більше, а у випадку із введенням нової банкноти цього не відбудеться. Банкнота нового номіналу замінить частину старих й зношених банкнот та банкнот меншого номіналу.
2️⃣ Структура готівки в обігу зміниться, але не загальний обсяг грошей. Тому і впливу на інфляцію чи курс гривні не буде.
3️⃣ Поява нової банкноти є наслідком економічних процесів попередніх років. За останні сім років ціни зросли вдвічі, а середньомісячна зарплата – втричі, свідчать дані Держстату. Це разом зі змінами у готівковому обігу вимагало оновлення банкнотного ряду.
4️⃣ Ситуація сьогодні принципово відрізняється від 90-х. Тоді в країні була гіперінфляція. Наприклад, у 1992 році ціни зросли на 2000%, а у 1993 році – на 10000%. Натомість у липні 2026 року порівняно з липнем 2025 року – на 7,7%.
5️⃣ Інфляція у 90-х зростала не через випуск банкнот, а через економічну ситуацію. Тоді була глибока економічна криза, неконтрольована й тривала емісія та втрата довіри до купоно-карбованця. Детальніше – у колонці.
📰 Читайте матеріал за посиланням.
❤12👎9👍6😢1
📊 Міжнародні резерви станом на 1 вересня за попередніми даними становили 48,7 млрд дол. США.
У серпні вони зменшилися на 5,0%.
☝️Така динаміка зумовлювалася скороченням обсягів міжнародної фінансової допомоги за збереження обсягів валютних інтервенцій на рівні, близькому до липневого.
✅ Так, на валютні рахунки уряду в НБУ в серпні надійшло 927,3 млн дол. США, у тому числі:
▪️894,0 млн дол. США – через рахунки Світового банку;
▪️33,3 млн дол. США – від інших інвесторів.
Крім того, міжнародні резерви збільшилися на 1,63 млрд дол. США завдяки тому, що уряд конвертував у гривню відповідну суму з коштів, які Україна раніше отримала від Європейського Союзу в межах оборонного траншу за програмою Ukraine Support Loan.
☑️ За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 721,8 млн дол. США, у тому числі:
▪️357,9 млн дол. США – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;
▪️288,7 млн дол. США – обслуговування ОЗДП;
▪️16,9 млн дол. США – обслуговування валютних ОВДП;
▪️58,3 млн дол. США – сплата іншим кредиторам.
Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 285,2 млн дол. США.
Чистий продаж валюти Національним банком на міжбанківському ринку становив 4 850,2 млн дол. США.
Поточний обсяг міжнародних резервів є достатнім для збереження стійкості валютного ринку.
📌 Детальніше – за посиланням.
У серпні вони зменшилися на 5,0%.
☝️Така динаміка зумовлювалася скороченням обсягів міжнародної фінансової допомоги за збереження обсягів валютних інтервенцій на рівні, близькому до липневого.
✅ Так, на валютні рахунки уряду в НБУ в серпні надійшло 927,3 млн дол. США, у тому числі:
▪️894,0 млн дол. США – через рахунки Світового банку;
▪️33,3 млн дол. США – від інших інвесторів.
Крім того, міжнародні резерви збільшилися на 1,63 млрд дол. США завдяки тому, що уряд конвертував у гривню відповідну суму з коштів, які Україна раніше отримала від Європейського Союзу в межах оборонного траншу за програмою Ukraine Support Loan.
☑️ За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 721,8 млн дол. США, у тому числі:
▪️357,9 млн дол. США – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;
▪️288,7 млн дол. США – обслуговування ОЗДП;
▪️16,9 млн дол. США – обслуговування валютних ОВДП;
▪️58,3 млн дол. США – сплата іншим кредиторам.
Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 285,2 млн дол. США.
Чистий продаж валюти Національним банком на міжбанківському ринку становив 4 850,2 млн дол. США.
Поточний обсяг міжнародних резервів є достатнім для збереження стійкості валютного ринку.
📌 Детальніше – за посиланням.
👍13❤4👎2
💡Наслідки посилення російської агресії проти цивільної інфраструктури вже переходять із категорії ризиків у фактичні економічні дані.
👤 Про те, як це впливає на різні сектори економіки та як до цього адаптується бізнес, розповів заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для «Інтерфакс-Україна».
⬇️⬇️⬇️
▪️ Через ціни
У липні споживча інфляція пришвидшилася до 7,7% у річному вимірі. Перебудова логістики та пов’язане з нею зростання витрат можуть додати близько 0,4–0,6 в. п. до річної інфляції на кінець 2026 року.
Водночас про різкий стрибок цін не йдеться: ефект буде розтягнутим у часі.
▪️ Через діяльність бізнесу
Індекс очікувань ділової активності НБУ в серпні знизився до 48,3. Серед основних проблем підприємства називають руйнування виробничих потужностей і складів, ускладнення логістики та блокування морських портів.
▪️ Через ринок праці
Бізнес почав обережніше наймати працівників, але людей для роботи все одно бракує.
▪️ Через зовнішню торгівлю
У липні торговельний дефіцит розширився. Експорт товарів знизився порівняно з попереднім місяцем становив близько 2,9 млрд дол. США, тоді як імпорт і надалі зростав – до 8,8 млрд дол. США.
❓Що важливо розуміти?
Посилення атак має реальну економічну ціну. Але водночас економіка адаптується.
Підприємства перебудовують логістику, експортери шукають нові маршрути, відновлюються пошкоджені потужності, фінансова система працює, а українці продовжують заощаджувати в гривні.
☝️Адаптація не означає, що немає втрат. Але росії не вдається досягти головної мети – зупинити українську економіку.
📰 Детальніше читайте за посиланням.
👤 Про те, як це впливає на різні сектори економіки та як до цього адаптується бізнес, розповів заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для «Інтерфакс-Україна».
⬇️⬇️⬇️
▪️ Через ціни
У липні споживча інфляція пришвидшилася до 7,7% у річному вимірі. Перебудова логістики та пов’язане з нею зростання витрат можуть додати близько 0,4–0,6 в. п. до річної інфляції на кінець 2026 року.
Водночас про різкий стрибок цін не йдеться: ефект буде розтягнутим у часі.
▪️ Через діяльність бізнесу
Індекс очікувань ділової активності НБУ в серпні знизився до 48,3. Серед основних проблем підприємства називають руйнування виробничих потужностей і складів, ускладнення логістики та блокування морських портів.
▪️ Через ринок праці
Бізнес почав обережніше наймати працівників, але людей для роботи все одно бракує.
▪️ Через зовнішню торгівлю
У липні торговельний дефіцит розширився. Експорт товарів знизився порівняно з попереднім місяцем становив близько 2,9 млрд дол. США, тоді як імпорт і надалі зростав – до 8,8 млрд дол. США.
❓Що важливо розуміти?
Посилення атак має реальну економічну ціну. Але водночас економіка адаптується.
Підприємства перебудовують логістику, експортери шукають нові маршрути, відновлюються пошкоджені потужності, фінансова система працює, а українці продовжують заощаджувати в гривні.
☝️Адаптація не означає, що немає втрат. Але росії не вдається досягти головної мети – зупинити українську економіку.
📰 Детальніше читайте за посиланням.
Інтерфакс-Україна
Посилення обстрілів уже в цифрах. Але економіка продовжує працювати
Володимир Лепушинський, заступник голови Національного банку України
❤16👍7👎3
📈 У серпні 2026 року інфляція пришвидшилася до 8,1% у річному вимірі.
Про це свідчать дані Держстату.
Загальна інфляція незначно перевищила траєкторію прогнозу НБУ, передусім через підвищення цін на пальне та тарифи на водопостачання і водовідведення. Водночас базова інфляція була незначно нижчою за прогноз через повільніше, ніж очікувалося, подорожчання послуг.
☝️Ціновий тиск залишається підвищеним через наслідки російської агресії та війни на Близькому Сході.
Активізація російських атак на об’єкти логістики, виробництва та енергетичної інфраструктури збільшує витрати підприємств та обмежує внутрішню пропозицію товарів і послуг. Повітряний терор також посилює тиск на очікування населення та бізнесу.
У таких умовах НБУ й надалі спрямовуватиме свої зусилля передусім на недопущення розбалансування інфляційних очікувань та утримання інфляційних процесів під контролем. Зважена монетарна політика сприятиме поверненню інфляції на траєкторію сповільнення у 2027 році, що передбачається поточним прогнозом НБУ.
📌 Детальніше – за посиланням.
Про це свідчать дані Держстату.
Загальна інфляція незначно перевищила траєкторію прогнозу НБУ, передусім через підвищення цін на пальне та тарифи на водопостачання і водовідведення. Водночас базова інфляція була незначно нижчою за прогноз через повільніше, ніж очікувалося, подорожчання послуг.
☝️Ціновий тиск залишається підвищеним через наслідки російської агресії та війни на Близькому Сході.
Активізація російських атак на об’єкти логістики, виробництва та енергетичної інфраструктури збільшує витрати підприємств та обмежує внутрішню пропозицію товарів і послуг. Повітряний терор також посилює тиск на очікування населення та бізнесу.
У таких умовах НБУ й надалі спрямовуватиме свої зусилля передусім на недопущення розбалансування інфляційних очікувань та утримання інфляційних процесів під контролем. Зважена монетарна політика сприятиме поверненню інфляції на траєкторію сповільнення у 2027 році, що передбачається поточним прогнозом НБУ.
📌 Детальніше – за посиланням.
😢9👍5❤2
🔋 Статистика енергокредитування
Банки профінансували енергетичні проєкти загалом на 63 млрд гривень. З них:
▪️58,5 млрд грн – проєкти бізнесу;
▪️4,8 млрд грн – проєкти населення.
☑️ Станом на початок вересня в межах меморандуму про відновлення енергетичної інфраструктури після масованих атак рф вони забезпечили фінансування проєктів бізнесу:
▪️з відновлення генерації в енергетиці потужністю 2,014 ГВт;
▪️зі зберігання енергії (створення систем накопичення, придбання інверторів та акумуляторів), а також модернізації теплообладнання, потужністю 895 МВт.
Валовий портфель "енергетичних" кредитів бізнесу з урахуванням їх погашення становить 37,6 млрд грн, населенню – 3,5 млрд грн.
Проєкти фінансуються у 21 області країни.
➡️ Детальніше – за посиланням.
Банки профінансували енергетичні проєкти загалом на 63 млрд гривень. З них:
▪️58,5 млрд грн – проєкти бізнесу;
▪️4,8 млрд грн – проєкти населення.
☑️ Станом на початок вересня в межах меморандуму про відновлення енергетичної інфраструктури після масованих атак рф вони забезпечили фінансування проєктів бізнесу:
▪️з відновлення генерації в енергетиці потужністю 2,014 ГВт;
▪️зі зберігання енергії (створення систем накопичення, придбання інверторів та акумуляторів), а також модернізації теплообладнання, потужністю 895 МВт.
Валовий портфель "енергетичних" кредитів бізнесу з урахуванням їх погашення становить 37,6 млрд грн, населенню – 3,5 млрд грн.
Проєкти фінансуються у 21 області країни.
➡️ Детальніше – за посиланням.
❤6👍6
#ГолосНБУ
💡 Цього тижня експерти НБУ обговорювали історію гривні, її майбутнє та випробування на стійкість війною, міжнародну допомогу, вплив посилення обстрілів на економіку, механізми воєнного страхування, поліпшення фінансового моніторингу та низку інших тем.
Про них – у дайджесті.
⬇️⬇️⬇️
🚩 Про те, як національна валюта проходить через повномасштабну війну, розповів Голова НБУ Андрій Пишний в інтерв’ю Радіо NV.
🚩 Про історію української валюти та про її майбутнє, а також про те, як НБУ забезпечує стабільність гривні, Андрій Пишний розповів в інтерв’ю Українському радіо.
🚩 Про те, як зберегти економічну та фінансову стійкість України в умовах посилення російських обстрілів, а також про ритмічність міжнародного фінансування, приєднання України до SEPA, приватизацію державних банків та страхування воєнних ризиків говорив Андрій Пишний під час зустрічі з віцепрезидентом Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії Антонеллою Бассані.
🚩 Як поліпшення ефективності фінансового моніторингу впливає на державний бюджет, обговорювали Андрій Пишний та Анна Липська, директор Департаменту фінансового моніторингу, під час конференції Радіо NV "Слідкуй за грошима. Нові підходи до боротьби з відмиванням коштів".
🚩 Про те, як зробити убезпечення від воєнних ризиків доступнішим для українського бізнесу, розподілити ризики між державою та приватним сектором, залучити міжнародних перестраховиків і водночас мінімізувати навантаження на бюджет, говорив перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук під час круглого столу «Страхування воєнних ризиків в Україні: від викликів до системних рішень», організований ЄБРР.
🚩 Про те, як посилення російських обстрілів впливає на різні сектори економіки та як до цього адаптується бізнес, розповів заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для інформагентства "Інтерфакс-Україна".
💡 Цього тижня експерти НБУ обговорювали історію гривні, її майбутнє та випробування на стійкість війною, міжнародну допомогу, вплив посилення обстрілів на економіку, механізми воєнного страхування, поліпшення фінансового моніторингу та низку інших тем.
Про них – у дайджесті.
⬇️⬇️⬇️
🚩 Про те, як національна валюта проходить через повномасштабну війну, розповів Голова НБУ Андрій Пишний в інтерв’ю Радіо NV.
🚩 Про історію української валюти та про її майбутнє, а також про те, як НБУ забезпечує стабільність гривні, Андрій Пишний розповів в інтерв’ю Українському радіо.
🚩 Про те, як зберегти економічну та фінансову стійкість України в умовах посилення російських обстрілів, а також про ритмічність міжнародного фінансування, приєднання України до SEPA, приватизацію державних банків та страхування воєнних ризиків говорив Андрій Пишний під час зустрічі з віцепрезидентом Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії Антонеллою Бассані.
🚩 Як поліпшення ефективності фінансового моніторингу впливає на державний бюджет, обговорювали Андрій Пишний та Анна Липська, директор Департаменту фінансового моніторингу, під час конференції Радіо NV "Слідкуй за грошима. Нові підходи до боротьби з відмиванням коштів".
🚩 Про те, як зробити убезпечення від воєнних ризиків доступнішим для українського бізнесу, розподілити ризики між державою та приватним сектором, залучити міжнародних перестраховиків і водночас мінімізувати навантаження на бюджет, говорив перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук під час круглого столу «Страхування воєнних ризиків в Україні: від викликів до системних рішень», організований ЄБРР.
🚩 Про те, як посилення російських обстрілів впливає на різні сектори економіки та як до цього адаптується бізнес, розповів заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для інформагентства "Інтерфакс-Україна".
❤4👍2👎1🤩1
📊 Розповідаємо про зміни, які відбулися на фінансовому ринку у серпні.
Станом на 1 вересня:
▪️Кількість учасників небанківського фінансового ринку зменшилася на 10 установ – до 717.
▪️Кількість банків, що мають банківську ліцензію, не змінилася та становить 59 .
✅ На ринку небанківських фінансових послуг працюють:
378 фінансових компаній (було 383);
43 страховики non-life (було 44), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом (без змін);
96 ломбардів (без змін);
76 кредитних спілок (було 79);
один лізингодавець (без змін);
40 страхових брокерів (було 41);
72 колекторські компанії (без змін).
Кількість банківських груп (14) зменшилася на одну. Водночас кількість небанківських фінансових груп залишилася незмінною ‒ 40.
На платіжному ринку без змін діють 13 платіжних систем, створених резидентами, серед них дві державні, та 10 міжнародних платіжних систем.
☝️Водночас на ринку надавачів фінансових платіжних послуг також без змін працюють:
▪️15 платіжних установ;
▪️11 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг;
▪️один банк – емітент електронних грошей;
▪️один оператор поштового зв’язку.
До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 101 комерційний агент (було 98), 31 технологічний оператор платіжних послуг (без змін) та шість надавачів нефінансових платіжних послуг (без змін).
📌 Детальніше – за посиланням.
Станом на 1 вересня:
▪️Кількість учасників небанківського фінансового ринку зменшилася на 10 установ – до 717.
▪️Кількість банків, що мають банківську ліцензію, не змінилася та становить 59 .
✅ На ринку небанківських фінансових послуг працюють:
378 фінансових компаній (було 383);
43 страховики non-life (було 44), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом (без змін);
96 ломбардів (без змін);
76 кредитних спілок (було 79);
один лізингодавець (без змін);
40 страхових брокерів (було 41);
72 колекторські компанії (без змін).
Кількість банківських груп (14) зменшилася на одну. Водночас кількість небанківських фінансових груп залишилася незмінною ‒ 40.
На платіжному ринку без змін діють 13 платіжних систем, створених резидентами, серед них дві державні, та 10 міжнародних платіжних систем.
☝️Водночас на ринку надавачів фінансових платіжних послуг також без змін працюють:
▪️15 платіжних установ;
▪️11 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг;
▪️один банк – емітент електронних грошей;
▪️один оператор поштового зв’язку.
До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 101 комерційний агент (було 98), 31 технологічний оператор платіжних послуг (без змін) та шість надавачів нефінансових платіжних послуг (без змін).
📌 Детальніше – за посиланням.
❤4👍2
💡Вже за тиждень, 21 та 22 вересня 2026 року, відбудеться Х Щорічна дослідницька конференція "Відповідь центральних банків на виклики майбутнього: стійкість, довіра та інновації".
Традиційно ми організовуємо захід спільно з центробанком Польщі, за підтримки широкого кола партнерів.
☝️Цього року внаслідок посилення російських обстрілів конференція відбудеться в онлайн-форматі для безпеки спікерів та учасників.
Спікерами конференції стануть представники центральних банків, полісімейкери, провідні дослідники та економісти з-понад 20 країн світу.
Вони говоритимуть про міжнародну торгівлю в турбулентні часи, монетарну політику в умовах структурного стресу, стійкість центробанків в епоху постійних шоків, довіру до центральних банків, а також порушать багато інших тем.
👤 Ключовим спікером першого дня конференції буде Саймон Джонсон, лауреат Нобелівської премії з економіки 2024 року, професор Школи менеджменту Массачусетського технологічного інституту.
Мартін Кохер, голова Національного банку Австрії, стане хедлайнером другого дня.
📹 Долучайтеся до трансляції конференції на нашому ютуб-каналі.
Робоча мова заходу – англійська (ключові доповіді, панельні дискусії та відеозвернення транслюватимуться із синхронним перекладом на українську мову).
📌 Деталі – за посиланням.
Традиційно ми організовуємо захід спільно з центробанком Польщі, за підтримки широкого кола партнерів.
☝️Цього року внаслідок посилення російських обстрілів конференція відбудеться в онлайн-форматі для безпеки спікерів та учасників.
Спікерами конференції стануть представники центральних банків, полісімейкери, провідні дослідники та економісти з-понад 20 країн світу.
Вони говоритимуть про міжнародну торгівлю в турбулентні часи, монетарну політику в умовах структурного стресу, стійкість центробанків в епоху постійних шоків, довіру до центральних банків, а також порушать багато інших тем.
👤 Ключовим спікером першого дня конференції буде Саймон Джонсон, лауреат Нобелівської премії з економіки 2024 року, професор Школи менеджменту Массачусетського технологічного інституту.
Мартін Кохер, голова Національного банку Австрії, стане хедлайнером другого дня.
📹 Долучайтеся до трансляції конференції на нашому ютуб-каналі.
Робоча мова заходу – англійська (ключові доповіді, панельні дискусії та відеозвернення транслюватимуться із синхронним перекладом на українську мову).
📌 Деталі – за посиланням.
❤5👍4
#NBU_UniversityChallenge_2026
🟢 Запрошуємо молодь з усієї України взяти участь у студентському чемпіонаті «Монетарна політика: виклик НБУ університетам».
NBU University Challenge 2026 – це змагання студентських команд, у якому потрібно буде проаналізувати економічну ситуацію в Україні та запропонувати власні рекомендації щодо монетарної політики.
💡Головне питання чемпіонату: якими мають бути рішення Правління НБУ щодо процентних ставок, офіційного курсу гривні та валютних обмежень і чому?
☝️Участь у чемпіонаті – це можливість:
▪️побачити зсередини, як працює Національний банк та Комітет з монетарної політики;
▪️поглибити знання з макроекономіки та монетарної політики;
▪️попрактикуватися в економічному аналізі та моделюванні;
▪️розвинути навички командної роботи й публічних виступів;
▪️отримати цінний практичний досвід для подальшого професійного розвитку.
❓Хто може долучитися?
Команди з будь-якого закладу вищої освіти України.
У команді має бути від 3 до 5 студентів одного факультету за координації викладача-консультанта.
Важливо! Участь не можуть брати студенти, які вже виходили у фінал попередніх змагань, а також діючі чи колишні стажисти та працівники НБУ.
📆 Ключові дати:
Зареєструватися для участі в чемпіонаті можна до 28 вересня включно.
Фінал чемпіонату відбудеться 26 листопада.
❓Що отримають переможці?
Усі фіналісти отримають дипломи та цінні призи, а також запрошення на стажування до Національного банку. А переможці здобудуть кубок Голови НБУ.
До зустрічі на NBU University Challenge!
📌 Детальніше про чемпіонат – тут, а форма для реєстрації – тут.
🟢 Запрошуємо молодь з усієї України взяти участь у студентському чемпіонаті «Монетарна політика: виклик НБУ університетам».
NBU University Challenge 2026 – це змагання студентських команд, у якому потрібно буде проаналізувати економічну ситуацію в Україні та запропонувати власні рекомендації щодо монетарної політики.
💡Головне питання чемпіонату: якими мають бути рішення Правління НБУ щодо процентних ставок, офіційного курсу гривні та валютних обмежень і чому?
☝️Участь у чемпіонаті – це можливість:
▪️побачити зсередини, як працює Національний банк та Комітет з монетарної політики;
▪️поглибити знання з макроекономіки та монетарної політики;
▪️попрактикуватися в економічному аналізі та моделюванні;
▪️розвинути навички командної роботи й публічних виступів;
▪️отримати цінний практичний досвід для подальшого професійного розвитку.
❓Хто може долучитися?
Команди з будь-якого закладу вищої освіти України.
У команді має бути від 3 до 5 студентів одного факультету за координації викладача-консультанта.
Важливо! Участь не можуть брати студенти, які вже виходили у фінал попередніх змагань, а також діючі чи колишні стажисти та працівники НБУ.
📆 Ключові дати:
Зареєструватися для участі в чемпіонаті можна до 28 вересня включно.
Фінал чемпіонату відбудеться 26 листопада.
❓Що отримають переможці?
Усі фіналісти отримають дипломи та цінні призи, а також запрошення на стажування до Національного банку. А переможці здобудуть кубок Голови НБУ.
До зустрічі на NBU University Challenge!
📌 Детальніше про чемпіонат – тут, а форма для реєстрації – тут.
❤8👍5🤩1
❓️Як фінансові інновації та ШІ змінюють роботу центральних банків і які висновки з дискусій у Джексон-Хоулі важливі для України?
📰 Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для NV.ua підсумував ключові висновки 49 економічного симпозіуму Федерального резервного банку Канзас-Сіті.
Захід щорічно збирає за зачиненими дверима в Джексон-Хоулі (США) високих представників глобальної фінансової спільноти.
▪️Кілька тез.
➡️ Хедлайнер конференції новий Голова ФРС Кевін Ворш виступив зі стратегічною промовою. Від початку каденції він суттєво зменшив роль forward guidance та розпочав перегляд усталеної практики ФРС. Одна з причин цього – «ефект дзеркальної зали». Він виникає, коли ринки орієнтуються на сигнали центрального банку, а центробанк – на ринкові ціни, які вже врахували ці сигнали. За таких обставин передбачуваним має бути не кожне майбутнє рішення центрального банку, а логіка, за якою воно ухвалюється.
➡️ ШІ потенційно стає макроекономічною змінною. Він здатний впливати на продуктивність, зайнятість, інвестиції та потенційне зростання. Для України це особливо актуально через структурний дефіцит робочої сили: автоматизація може стати одним із джерел підвищення продуктивності та зближення з ЄС.
➡️ Стейблкоїни можуть посилювати доларизацію. Вони роблять вже наявну глибину та ліквідність доларового ринку доступними практично будь-кому, а отже, можуть ще більше посилювати мережевий ефект долара.
➡️ Швидкість міжнародних платежів залежить від усієї інфраструктури. Значна частина затримок виникає на «останній милі». Для України важливими залишаються інтеграція платіжних систем, розвиток конкуренції та подальше зближення з європейським платіжним простором.
➡️ ШІ створює ризик «асиметрії розуміння». Класична фінансова теорія багато працює з поняттям «асиметрія інформації»: один учасник знає більше за іншого, але проблему можна зменшувати через звітність, аудит, нагляд та аналіз даних. ШІ створює іншу ситуацію – «асиметрію розуміння». Алгоритм може не просто знати більше, а розуміти систему та поведінку людини краще, ніж людина здатна зрозуміти логіку самого алгоритму. Це може мати прямі наслідки для монетарної політики, а технологічна залежність сама собою стає видом системного ризику.
➡️ Санкції – постійна технологічна та інституційна гонитва. Їхню ефективність визначає те, наскільки швидко вдається виявляти й руйнувати нові канали обходу та підвищувати їхню вартість для агресора.
Головний висновок – інституції мають встигати за технологічними змінами. Для України це означає розвивати власну фінансову інфраструктуру та водночас поглиблювати інтеграцію в європейські й міжнародні правила фінансового ринку.
📍Більше – у колонці.
📰 Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для NV.ua підсумував ключові висновки 49 економічного симпозіуму Федерального резервного банку Канзас-Сіті.
Захід щорічно збирає за зачиненими дверима в Джексон-Хоулі (США) високих представників глобальної фінансової спільноти.
▪️Кілька тез.
➡️ Хедлайнер конференції новий Голова ФРС Кевін Ворш виступив зі стратегічною промовою. Від початку каденції він суттєво зменшив роль forward guidance та розпочав перегляд усталеної практики ФРС. Одна з причин цього – «ефект дзеркальної зали». Він виникає, коли ринки орієнтуються на сигнали центрального банку, а центробанк – на ринкові ціни, які вже врахували ці сигнали. За таких обставин передбачуваним має бути не кожне майбутнє рішення центрального банку, а логіка, за якою воно ухвалюється.
➡️ ШІ потенційно стає макроекономічною змінною. Він здатний впливати на продуктивність, зайнятість, інвестиції та потенційне зростання. Для України це особливо актуально через структурний дефіцит робочої сили: автоматизація може стати одним із джерел підвищення продуктивності та зближення з ЄС.
➡️ Стейблкоїни можуть посилювати доларизацію. Вони роблять вже наявну глибину та ліквідність доларового ринку доступними практично будь-кому, а отже, можуть ще більше посилювати мережевий ефект долара.
➡️ Швидкість міжнародних платежів залежить від усієї інфраструктури. Значна частина затримок виникає на «останній милі». Для України важливими залишаються інтеграція платіжних систем, розвиток конкуренції та подальше зближення з європейським платіжним простором.
➡️ ШІ створює ризик «асиметрії розуміння». Класична фінансова теорія багато працює з поняттям «асиметрія інформації»: один учасник знає більше за іншого, але проблему можна зменшувати через звітність, аудит, нагляд та аналіз даних. ШІ створює іншу ситуацію – «асиметрію розуміння». Алгоритм може не просто знати більше, а розуміти систему та поведінку людини краще, ніж людина здатна зрозуміти логіку самого алгоритму. Це може мати прямі наслідки для монетарної політики, а технологічна залежність сама собою стає видом системного ризику.
➡️ Санкції – постійна технологічна та інституційна гонитва. Їхню ефективність визначає те, наскільки швидко вдається виявляти й руйнувати нові канали обходу та підвищувати їхню вартість для агресора.
Головний висновок – інституції мають встигати за технологічними змінами. Для України це означає розвивати власну фінансову інфраструктуру та водночас поглиблювати інтеграцію в європейські й міжнародні правила фінансового ринку.
📍Більше – у колонці.
NV
Як змінюється світ фінансів і що це означає для України
Щороку наприкінці серпня Джексон-Хоул у Вайомінгу на кілька днів стає одним із головних центрів світової економічної дискусії за зачиненими дверима
❤7👍5😢1
📈 Темпи кредитування бізнесу та населення зберігаються на високому рівні.
Про це свідчить оновлена оперативна статистика про основні показники діяльності банків України.
Так, чисті гривневі кредити бізнесу (суб’єктам господарювання та небанківським фінансовим установам) у банках у серпні 2026 року збільшилися на 33% р/р, населенню – на 38% р/р.
☝️Нагадаємо, що для коректної оцінки динаміки кредитування важливо аналізувати саме чисті кредити, адже валовий показник зменшився через списання в грудні 2025 року державними банками значного обсягу старих непрацюючих кредитів. Зазначений ефект і далі протягом року впливатиме на показники річних темпів зростання валових кредитів, однак банки не знижували кредитної активності.
Оперативні дані також свідчать про продовження сталого зростання коштів на рахунках клієнтів.
Так, обсяг гривневих коштів на рахунках бізнесу (суб’єктів господарювання та небанківських фінансових установ) у банках у серпні зріс на понад 22% р/р, фізичних осіб – на понад 17% р/р.
Зауважуємо, що оперативні дані надалі можуть бути уточнені відповідно до показників місячної звітності банків.
📌 Детальніше – у статистиці про основні показники діяльності банків за оперативними даними за посиланням.
Про це свідчить оновлена оперативна статистика про основні показники діяльності банків України.
Так, чисті гривневі кредити бізнесу (суб’єктам господарювання та небанківським фінансовим установам) у банках у серпні 2026 року збільшилися на 33% р/р, населенню – на 38% р/р.
☝️Нагадаємо, що для коректної оцінки динаміки кредитування важливо аналізувати саме чисті кредити, адже валовий показник зменшився через списання в грудні 2025 року державними банками значного обсягу старих непрацюючих кредитів. Зазначений ефект і далі протягом року впливатиме на показники річних темпів зростання валових кредитів, однак банки не знижували кредитної активності.
Оперативні дані також свідчать про продовження сталого зростання коштів на рахунках клієнтів.
Так, обсяг гривневих коштів на рахунках бізнесу (суб’єктів господарювання та небанківських фінансових установ) у банках у серпні зріс на понад 22% р/р, фізичних осіб – на понад 17% р/р.
Зауважуємо, що оперативні дані надалі можуть бути уточнені відповідно до показників місячної звітності банків.
📌 Детальніше – у статистиці про основні показники діяльності банків за оперативними даними за посиланням.
❤9👍5
⏰️ Сьогодні о 14:00 відбудеться пресбрифінг керівництва Національного банку щодо рішень з монетарної політики.
Захід транслюватиметься у прямому ефірі.
➡️ Приєднуйтеся до перегляду наживо на ютуб-каналі Національного банку.
Захід транслюватиметься у прямому ефірі.
➡️ Приєднуйтеся до перегляду наживо на ютуб-каналі Національного банку.
❤5👍1
⚡️ Облікову ставку підвищено з 15,5% до 16%.
Правління НБУ ухвалило таке рішення з огляду на стійкий фундаментальний ціновий тиск, вторинні ефекти від шоків пропозиції та посилення середньострокових проінфляційних ризиків.
Це рішення підтримає привабливість гривневих активів і стійкість валютного ринку, що дасть змогу зберегти контрольованість інфляційних очікувань та повернути інфляцію на траєкторію стійкого зниження до цілі 5% на горизонті політики.
Детальніше.
🟢 У серпні споживча інфляція пришвидшилася до 8,1% р/р, дещо перевищивши траєкторію прогнозу НБУ. Базова інфляція та інфляційні очікування були підвищеними.
Незважаючи на наслідки російських атак, ринок праці та споживчий попит залишалися стійкими. Зокрема, середні зарплати у липні та, за оцінками НБУ, в серпні продовжили зростати високими темпами, що підтримало фундаментальний ціновий тиск.
🟢 Траєкторія інфляції в найближчі місяці може бути дещо вищою, ніж передбачав попередній прогноз НБУ.
Інфляційний тиск підживлюватимуть наслідки посилення атак росії та дорожче, ніж очікувалося, пальне. Крім того, вплив глобальної цінової кон’юнктури залишається проінфляційним.
Водночас інфляцію, вірогідно, обмежуватиме значна пропозиція продовольства на внутрішньому ринку, у тому числі через складнощі з вивезенням урожаїв Чорним морем.
Очікується, що інфляція повернеться на траєкторію сповільнення у 2027 році, у тому числі завдяки заходам НБУ з посилення монетарної політики.
🟢 Ключовим ризиком для інфляції та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни. Значний вплив також можуть мати порушення ритмічності та недоотримання раніше запланованих обсягів міжнародного фінансування й затягування бойових дій на Близькому Сході.
НБУ бере до уваги ситуацію з публічними фінансами. Вагома частина міжнародної допомоги залежить від реалізації реформ та виконання Україною зобов’язань за програмами підтримки. За умови їх імплементації обсяги зовнішнього фінансування будуть значною мірою надолужені.
🟢 Липневе підвищення облікової ставки підтримало стійкий попит на гривневі депозити та ОВДП, що обмежувало тиск на валютному ринку та ціни.
Додаткове підвищення ставки підтримає ці позитивні тенденції, дасть змогу зберегти контрольованість інфляційних очікувань, сприятиме поверненню інфляції на траєкторію сповільнення та її подальшому руху до цілі 5%.
🟢 Такий крок не матиме відчутного стримуючого впливу на кредитування.
Для підтримки бізнесу в умовах посилення обстрілів НБУ вже ухвалив два пакети регуляторних рішень щодо розширення доступу до фінансування. Робота над наступними заходами триває.
☝️НБУ готовий гнучко реагувати на подальші зміни в розподілі ризиків.
📍У разі суттєвого посилення ризиків для цінової динаміки та інфляційних очікувань НБУ буде готовий застосувати додаткові заходи зі стримування інфляції. Однак, якщо в наступні місяці погіршення безпекової ситуації призведе до помітного охолодження споживчого попиту та ринку праці, НБУ розгляне можливість пом’якшення монетарних умов.
➡️ Більше подробиць – за посиланням.
Правління НБУ ухвалило таке рішення з огляду на стійкий фундаментальний ціновий тиск, вторинні ефекти від шоків пропозиції та посилення середньострокових проінфляційних ризиків.
Це рішення підтримає привабливість гривневих активів і стійкість валютного ринку, що дасть змогу зберегти контрольованість інфляційних очікувань та повернути інфляцію на траєкторію стійкого зниження до цілі 5% на горизонті політики.
Детальніше.
🟢 У серпні споживча інфляція пришвидшилася до 8,1% р/р, дещо перевищивши траєкторію прогнозу НБУ. Базова інфляція та інфляційні очікування були підвищеними.
Незважаючи на наслідки російських атак, ринок праці та споживчий попит залишалися стійкими. Зокрема, середні зарплати у липні та, за оцінками НБУ, в серпні продовжили зростати високими темпами, що підтримало фундаментальний ціновий тиск.
🟢 Траєкторія інфляції в найближчі місяці може бути дещо вищою, ніж передбачав попередній прогноз НБУ.
Інфляційний тиск підживлюватимуть наслідки посилення атак росії та дорожче, ніж очікувалося, пальне. Крім того, вплив глобальної цінової кон’юнктури залишається проінфляційним.
Водночас інфляцію, вірогідно, обмежуватиме значна пропозиція продовольства на внутрішньому ринку, у тому числі через складнощі з вивезенням урожаїв Чорним морем.
Очікується, що інфляція повернеться на траєкторію сповільнення у 2027 році, у тому числі завдяки заходам НБУ з посилення монетарної політики.
🟢 Ключовим ризиком для інфляції та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни. Значний вплив також можуть мати порушення ритмічності та недоотримання раніше запланованих обсягів міжнародного фінансування й затягування бойових дій на Близькому Сході.
НБУ бере до уваги ситуацію з публічними фінансами. Вагома частина міжнародної допомоги залежить від реалізації реформ та виконання Україною зобов’язань за програмами підтримки. За умови їх імплементації обсяги зовнішнього фінансування будуть значною мірою надолужені.
🟢 Липневе підвищення облікової ставки підтримало стійкий попит на гривневі депозити та ОВДП, що обмежувало тиск на валютному ринку та ціни.
Додаткове підвищення ставки підтримає ці позитивні тенденції, дасть змогу зберегти контрольованість інфляційних очікувань, сприятиме поверненню інфляції на траєкторію сповільнення та її подальшому руху до цілі 5%.
🟢 Такий крок не матиме відчутного стримуючого впливу на кредитування.
Для підтримки бізнесу в умовах посилення обстрілів НБУ вже ухвалив два пакети регуляторних рішень щодо розширення доступу до фінансування. Робота над наступними заходами триває.
☝️НБУ готовий гнучко реагувати на подальші зміни в розподілі ризиків.
📍У разі суттєвого посилення ризиків для цінової динаміки та інфляційних очікувань НБУ буде готовий застосувати додаткові заходи зі стримування інфляції. Однак, якщо в наступні місяці погіршення безпекової ситуації призведе до помітного охолодження споживчого попиту та ринку праці, НБУ розгляне можливість пом’якшення монетарних умов.
➡️ Більше подробиць – за посиланням.
👍19😢11👎7❤6