#ГолосНБУ
💡Цього тижня перелік тем, які обговорювали експерти НБУ, був ще різноманітнішим, ніж зазвичай.
Щоб дізнатися більше, читайте наш дайджест.
👇👇👇
🚩 Як працює фінансовий сектор упродовж чотирьох років повномасштабної війни: від швидких рішень для стабілізації у 2022 році до поступового повернення елементів нормальності в наступні роки, а також про співпрацю з МВФ, європейську інтеграцію, вплив повномасштабної війни на економіку України та росії, вихід міжнародних банків з ринку рф та перейменування копійки на шаг розповів Голова НБУ Андрій Пишний в етері ютуб-каналу “STERNENKO”.
🚩 Про те, чому НБУ приділяє особливу увагу корпоративному управлінню в банках та які зміни очікують на банківську систему, Андрій Пишний розповів в інтерв’ю виданню “The Page”.
🚩 Про відновлення сталого зростання банківського кредитування після десятирічної стагнації та як цьому сприяла Стратегія з розвитку кредитування, розповів Андрій Пишний у колонці для «Інтерфакс-Україна».
🚩 Значення національної валюти як чинника суверенітету та стійкості нашої країни, а також спогади про впровадження грошової реформи та забезпечення стійкості гривні в умовах повномасштабного вторгнення обговорили Андрій Пишний та третій Президент України й ексочільник НБУ Віктор Ющенко під час публічного діалогу в межах проєкту Національного банку та LB.ua, організованого до 30-річчя гривні.
🚩 Ключові питання фінансової підтримки України, європейської інтеграції та значення НБУ в переговорному процесі щодо вступу України до ЄС обговорили Андрій Пишний та члени Правління НБУ з Комісаром ЄС з питань розширення Мартою Кос та Послом ЄС в Україні Катаріною Матерновою.
🚩 Оцінку збитків, завданих Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії росії, подальше відновлення України та фінансову підтримку міжнародних партнерів обговорили Андрій Пишний, його перший заступник Сергій Ніколайчук та заступник Володимир Лепушинський під час зустрічі з Анною Б’єрде, керуючим директором з операційної діяльності Групи Світового банку, та її колегами.
🚩 Нову програму з МВФ для України та розвиток кредитування, зокрема у прифронтових регіонах обговорили під час зустрічі Правління НБУ з керівниками 30 найбільших банків.
🚩 Про шлях, який Національний банк пройшов від запровадження інфляційного таргетування у 2015 році, розповів Сергій Ніколайчук у лекції «Десятиліття інфляційного таргетування: уроки для нової ери невизначеності», опублікованої на сайті Банку міжнародних розрахунків.
🚩 Про стан та перспективи банків і фінансових компаній розповіли Сергій Ніколайчук та директор Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ Сергій Савчук під час конференції “FinYear”.
🚩 Про відмінності між вступом країн до ЄС і приєднанням до єврозони, причини відтермінування запровадження євро деякими країнами-членами ЄС та аналіз їх досвіду як уроку для України в контексті євроінтеграції розповів Володимир Лепушинський у колонці для видання «РБК-Україна».
🚩 Про законодавче регулювання ринку віртуальних активів розповів заступник Голови НБУ Олексій Шабан під час виступу на CRYPTO DAY2026.
🚩 Виконання Україною ключових показників за переговорними кластерами 2 “Внутрішній ринок” та 6 “Зовнішні відносини” в межах імплементаційної фази переговорного процесу про вступ України до ЄС обговорили представники НБУ та Європейської комісії.
💡Цього тижня перелік тем, які обговорювали експерти НБУ, був ще різноманітнішим, ніж зазвичай.
Щоб дізнатися більше, читайте наш дайджест.
👇👇👇
🚩 Як працює фінансовий сектор упродовж чотирьох років повномасштабної війни: від швидких рішень для стабілізації у 2022 році до поступового повернення елементів нормальності в наступні роки, а також про співпрацю з МВФ, європейську інтеграцію, вплив повномасштабної війни на економіку України та росії, вихід міжнародних банків з ринку рф та перейменування копійки на шаг розповів Голова НБУ Андрій Пишний в етері ютуб-каналу “STERNENKO”.
🚩 Про те, чому НБУ приділяє особливу увагу корпоративному управлінню в банках та які зміни очікують на банківську систему, Андрій Пишний розповів в інтерв’ю виданню “The Page”.
🚩 Про відновлення сталого зростання банківського кредитування після десятирічної стагнації та як цьому сприяла Стратегія з розвитку кредитування, розповів Андрій Пишний у колонці для «Інтерфакс-Україна».
🚩 Значення національної валюти як чинника суверенітету та стійкості нашої країни, а також спогади про впровадження грошової реформи та забезпечення стійкості гривні в умовах повномасштабного вторгнення обговорили Андрій Пишний та третій Президент України й ексочільник НБУ Віктор Ющенко під час публічного діалогу в межах проєкту Національного банку та LB.ua, організованого до 30-річчя гривні.
🚩 Ключові питання фінансової підтримки України, європейської інтеграції та значення НБУ в переговорному процесі щодо вступу України до ЄС обговорили Андрій Пишний та члени Правління НБУ з Комісаром ЄС з питань розширення Мартою Кос та Послом ЄС в Україні Катаріною Матерновою.
🚩 Оцінку збитків, завданих Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії росії, подальше відновлення України та фінансову підтримку міжнародних партнерів обговорили Андрій Пишний, його перший заступник Сергій Ніколайчук та заступник Володимир Лепушинський під час зустрічі з Анною Б’єрде, керуючим директором з операційної діяльності Групи Світового банку, та її колегами.
🚩 Нову програму з МВФ для України та розвиток кредитування, зокрема у прифронтових регіонах обговорили під час зустрічі Правління НБУ з керівниками 30 найбільших банків.
🚩 Про шлях, який Національний банк пройшов від запровадження інфляційного таргетування у 2015 році, розповів Сергій Ніколайчук у лекції «Десятиліття інфляційного таргетування: уроки для нової ери невизначеності», опублікованої на сайті Банку міжнародних розрахунків.
🚩 Про стан та перспективи банків і фінансових компаній розповіли Сергій Ніколайчук та директор Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ Сергій Савчук під час конференції “FinYear”.
🚩 Про відмінності між вступом країн до ЄС і приєднанням до єврозони, причини відтермінування запровадження євро деякими країнами-членами ЄС та аналіз їх досвіду як уроку для України в контексті євроінтеграції розповів Володимир Лепушинський у колонці для видання «РБК-Україна».
🚩 Про законодавче регулювання ринку віртуальних активів розповів заступник Голови НБУ Олексій Шабан під час виступу на CRYPTO DAY2026.
🚩 Виконання Україною ключових показників за переговорними кластерами 2 “Внутрішній ринок” та 6 “Зовнішні відносини” в межах імплементаційної фази переговорного процесу про вступ України до ЄС обговорили представники НБУ та Європейської комісії.
❤5👍4
📊 Бізнес поліпшив стримані оцінки результатів своєї діяльності.
Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА).
У лютому 2026 року ІОДА становив 45.9 порівняно з 41.3 у січні 2026 року.
🚩 На економічні настрої бізнесу негативно впливали:
▪️невизначеність щодо тривалості бойових дій;
▪️масштабні руйнування об’єктів енергетики та інфраструктури;
▪️значні витрати на відновлення та альтернативні джерела живлення;
▪️підвищення вартості електроенергії для бізнесу;
▪️дефіцит кваліфікованих кадрів;
▪️сезонність.
🟢 Натомість позитивні імпульси для розвитку створювали:
▪️сталий споживчий попит;
▪️стійка міжнародна фінансова підтримка;
▪️сповільнення темпів інфляції.
Попри складні умови ведення бізнесу, підприємства всіх опитаних секторів поліпшили оцінки ділової активності. Водночас складна ситуація в енергетиці зумовила погіршення оцінок порівняно з лютим 2025 року.
Детальніше про настрої бізнесу.
⬇️⬇️⬇️
Найбільше пом’якшили оцінки результатів своєї поточної діяльності підприємства будівництва та промисловості. Зокрема, будівельники, готуючись до старту нового сезону, очікували на збільшення обсягів нових замовлень.
Підприємства торгівлі та сфери послуг надали стриманіші оцінки, з огляду на високі витрати на оплату праці, опалення та забезпечення альтернативних джерел живлення, а також на ускладнену логістику.
Зважаючи на очікуване пришвидшення темпів зростання закупівельних цін, респонденти всіх секторів були налаштовані на подальше здорожчання цін / тарифів на власну продукцію / послуги.
💼 Ситуація на ринку праці була неоднорідною. Лише керівники будівельних підприємств були налаштовані на збільшення загальної чисельності працівників, респонденти інших секторів очікували на скорочення персоналу, найсуттєвіше – у промисловості.
📌 Більше даних опитування – за посиланням.
Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА).
У лютому 2026 року ІОДА становив 45.9 порівняно з 41.3 у січні 2026 року.
🚩 На економічні настрої бізнесу негативно впливали:
▪️невизначеність щодо тривалості бойових дій;
▪️масштабні руйнування об’єктів енергетики та інфраструктури;
▪️значні витрати на відновлення та альтернативні джерела живлення;
▪️підвищення вартості електроенергії для бізнесу;
▪️дефіцит кваліфікованих кадрів;
▪️сезонність.
🟢 Натомість позитивні імпульси для розвитку створювали:
▪️сталий споживчий попит;
▪️стійка міжнародна фінансова підтримка;
▪️сповільнення темпів інфляції.
Попри складні умови ведення бізнесу, підприємства всіх опитаних секторів поліпшили оцінки ділової активності. Водночас складна ситуація в енергетиці зумовила погіршення оцінок порівняно з лютим 2025 року.
Детальніше про настрої бізнесу.
⬇️⬇️⬇️
Найбільше пом’якшили оцінки результатів своєї поточної діяльності підприємства будівництва та промисловості. Зокрема, будівельники, готуючись до старту нового сезону, очікували на збільшення обсягів нових замовлень.
Підприємства торгівлі та сфери послуг надали стриманіші оцінки, з огляду на високі витрати на оплату праці, опалення та забезпечення альтернативних джерел живлення, а також на ускладнену логістику.
Зважаючи на очікуване пришвидшення темпів зростання закупівельних цін, респонденти всіх секторів були налаштовані на подальше здорожчання цін / тарифів на власну продукцію / послуги.
💼 Ситуація на ринку праці була неоднорідною. Лише керівники будівельних підприємств були налаштовані на збільшення загальної чисельності працівників, респонденти інших секторів очікували на скорочення персоналу, найсуттєвіше – у промисловості.
📌 Більше даних опитування – за посиланням.
👍6❤1
✅ Визначено перелік важливих об’єктів платіжної інфраструктури в Україні
Єдиною системно важливою платіжною системою, як і в попередні роки, залишається Система електронних платежів (СЕП) НБУ.
☝️Важливими платіжними системами визначено п’ять платіжних систем, а саме:
▪️"Visa", Visa International Service Association, США;
▪️"MasterCard", MasterCard International Incorporated, США;
▪️"PrivatMoney", АТ КБ "ПриватБанк", Україна;
▪️"NovaPay", ТОВ "НоваПей", Україна;
▪️"Фінансовий світ", ТОВ "Українська платіжна система", Україна.
Перелік важливих технологічних операторів платіжних послуг залишився незмінним, порівняно з минулим роком. До нього включено: ТОВ "ЕЙСІ ДІСІ ПРОЦЕССІНГ", ПрАТ "Український процесінговий центр" та ТОВ "ТАС ЛІНК".
До важливих об’єктів оверсайта установлені підвищені вимоги щодо безперервності діяльності, управління та організації діяльності, системи управління ризиками тощо.
📌 Детальніше – за посиланням.
Єдиною системно важливою платіжною системою, як і в попередні роки, залишається Система електронних платежів (СЕП) НБУ.
☝️Важливими платіжними системами визначено п’ять платіжних систем, а саме:
▪️"Visa", Visa International Service Association, США;
▪️"MasterCard", MasterCard International Incorporated, США;
▪️"PrivatMoney", АТ КБ "ПриватБанк", Україна;
▪️"NovaPay", ТОВ "НоваПей", Україна;
▪️"Фінансовий світ", ТОВ "Українська платіжна система", Україна.
Перелік важливих технологічних операторів платіжних послуг залишився незмінним, порівняно з минулим роком. До нього включено: ТОВ "ЕЙСІ ДІСІ ПРОЦЕССІНГ", ПрАТ "Український процесінговий центр" та ТОВ "ТАС ЛІНК".
До важливих об’єктів оверсайта установлені підвищені вимоги щодо безперервності діяльності, управління та організації діяльності, системи управління ризиками тощо.
📌 Детальніше – за посиланням.
👍12
❓Хто і як рахує інфляцію? Чи вартує офіційний показник довіри? Чому здається, що ціни зросли більше, ніж показує офіційна статистика?
➡️ Відповіді – у колонці Максима Гоменюка, провідного економіста відділу аналізу реального та фіскального секторів Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ для видання "OBOZ.UA".
✅ Головне:
▪️Коли ви читаєте “інфляція в січні знизилася до 7,4% ”, то це може звучати так: “ціни зменшилися на 7,4%”.
Але насправді це означає, що ціни на 7,4% вищі, ніж торік (у січні 2025 року), просто темпи росту нижчі, ніж раніше. Ціни “не поїхалиˮ назад, вони “скинули швидкістьˮ.
▪️В Україні застосовується практика, стандартна для більшості країн світу: відповідальний за приведення інфляції до цілі цінову статистику не складає.
НБУ має чіткий мандат – забезпечення цінової стабільності. А рахує офіційний показник інфляції Державна служба статистики України.
▪️Це відбувається за міжнародними стандартами, партнери регулярно оцінюють якість нашої статистики. Для розрахунку використовується так званий споживчий набір товарів-представників.
Він формується на основі фактичного споживання населення. Наразі до нього входить 335 товарів та послуг.
▪️Жодна людина не купує цей набір із 335 позицій повністю, ще й у відповідних пропорціях. Складно уявити людину, яка одночасно купує всі види м’яса та сиру, заливає в бак і бензин А-95, і дизель, і газ, водночас регулярно оплачує проїзд у приміському автобусі.
Тож фактично у кожного свій споживчий набір. Через це, зокрема, й виникає розбіжність між офіційною оцінкою інфляції та особистим її сприйняттям.
▪️Отже, офіційний показник інфляції – це узагальнений індикатор, а не калькулятор особистих витрат. Він потрібен для оцінки “здоров'яˮ всієї економіки. Те, що інфляція сповільнюється, – це добрий знак.
Це означає, що загальна “температураˮ економіки поступово нормалізується.
📰 Щоб розібратися в цих питаннях ґрунтовніше, радимо почитати колонку повністю.
➡️ Відповіді – у колонці Максима Гоменюка, провідного економіста відділу аналізу реального та фіскального секторів Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ для видання "OBOZ.UA".
✅ Головне:
▪️Коли ви читаєте “інфляція в січні знизилася до 7,4% ”, то це може звучати так: “ціни зменшилися на 7,4%”.
Але насправді це означає, що ціни на 7,4% вищі, ніж торік (у січні 2025 року), просто темпи росту нижчі, ніж раніше. Ціни “не поїхалиˮ назад, вони “скинули швидкістьˮ.
▪️В Україні застосовується практика, стандартна для більшості країн світу: відповідальний за приведення інфляції до цілі цінову статистику не складає.
НБУ має чіткий мандат – забезпечення цінової стабільності. А рахує офіційний показник інфляції Державна служба статистики України.
▪️Це відбувається за міжнародними стандартами, партнери регулярно оцінюють якість нашої статистики. Для розрахунку використовується так званий споживчий набір товарів-представників.
Він формується на основі фактичного споживання населення. Наразі до нього входить 335 товарів та послуг.
▪️Жодна людина не купує цей набір із 335 позицій повністю, ще й у відповідних пропорціях. Складно уявити людину, яка одночасно купує всі види м’яса та сиру, заливає в бак і бензин А-95, і дизель, і газ, водночас регулярно оплачує проїзд у приміському автобусі.
Тож фактично у кожного свій споживчий набір. Через це, зокрема, й виникає розбіжність між офіційною оцінкою інфляції та особистим її сприйняттям.
▪️Отже, офіційний показник інфляції – це узагальнений індикатор, а не калькулятор особистих витрат. Він потрібен для оцінки “здоров'яˮ всієї економіки. Те, що інфляція сповільнюється, – це добрий знак.
Це означає, що загальна “температураˮ економіки поступово нормалізується.
📰 Щоб розібратися в цих питаннях ґрунтовніше, радимо почитати колонку повністю.
👍10❤7🔥2
📈 Проникнення чистих кредитів в економіку у 2024 році відновило зростання, а у 2025 – помітно збільшилося.
📰 У колонці для інформаційного агентства "Інтерфакс Україна" Голова НБУ Андрій Пишний детально пояснив, чому вищий показник 2014 року – поганий орієнтир, і зараз, попри виклики тривалої війни, ситуація в кредитуванні значно краща.
У період до трансформації, протягом кризи 2014–2015 років, банківська система більш ніж наполовину була представлена, по суті, фінансовими пірамідами або банками зі слабкою кредитною практикою. Десятки банків того часу приховували своїх реальних власників за «футбольними командами», а реальний стан речей – за «липовою» звітністю. Вони збирали на ринку депозити і надавали своїм власникам кредити, які фактично не поверталися через постійне циклічне перекредитування.
☝️Саме нездорові кредитні практики в той період значною мірою стали ключовою причиною масштабних проблем в системі, тож протягом 2014–2018 років з ринку було виведено понад сотню банків, а найбільший банк був націоналізований. Кредитний портфель того часу насправді був “кредитною бульбашкоюˮ, яка «з тріском луснула», що призвело до величезних втрат і тривалої стагнації в кредитуванні.
⬆️ Зараз кредитування зростає протягом двох років швидкими темпами, і це здорове органічне зростання з дотриманням виваженої ризик-політики – частка NPL перебуває на 15-річному мінімумі. Завдяки здоровому зростанню кредитування банківська система нині не посилює шоків, як у минулу кризу, а реально підтримує економіку.
Про це свідчать не лише показники кредитування, а й збереження стійкості банківської системи та нульові витрати держави на підтримку системних установ.
Саме такий погляд, на відміну від простого порівняння показників, дає обʼєктивну картину. Ми маємо кредитний портфель принципово нової якості – реальний драйвер для економіки – і очікуємо на його подальше зростання.
📌 Детальніше – у колонці за посиланням.
📰 У колонці для інформаційного агентства "Інтерфакс Україна" Голова НБУ Андрій Пишний детально пояснив, чому вищий показник 2014 року – поганий орієнтир, і зараз, попри виклики тривалої війни, ситуація в кредитуванні значно краща.
У період до трансформації, протягом кризи 2014–2015 років, банківська система більш ніж наполовину була представлена, по суті, фінансовими пірамідами або банками зі слабкою кредитною практикою. Десятки банків того часу приховували своїх реальних власників за «футбольними командами», а реальний стан речей – за «липовою» звітністю. Вони збирали на ринку депозити і надавали своїм власникам кредити, які фактично не поверталися через постійне циклічне перекредитування.
☝️Саме нездорові кредитні практики в той період значною мірою стали ключовою причиною масштабних проблем в системі, тож протягом 2014–2018 років з ринку було виведено понад сотню банків, а найбільший банк був націоналізований. Кредитний портфель того часу насправді був “кредитною бульбашкоюˮ, яка «з тріском луснула», що призвело до величезних втрат і тривалої стагнації в кредитуванні.
⬆️ Зараз кредитування зростає протягом двох років швидкими темпами, і це здорове органічне зростання з дотриманням виваженої ризик-політики – частка NPL перебуває на 15-річному мінімумі. Завдяки здоровому зростанню кредитування банківська система нині не посилює шоків, як у минулу кризу, а реально підтримує економіку.
Про це свідчать не лише показники кредитування, а й збереження стійкості банківської системи та нульові витрати держави на підтримку системних установ.
Саме такий погляд, на відміну від простого порівняння показників, дає обʼєктивну картину. Ми маємо кредитний портфель принципово нової якості – реальний драйвер для економіки – і очікуємо на його подальше зростання.
📌 Детальніше – у колонці за посиланням.
👍3❤1